Добавить материал и получить бесплатное свидетельство о публикации
версия для слабовидящих
Главная / Другое / Конспект уроку Григір Тютюнник "Климко" 7 клас

Конспект уроку Григір Тютюнник "Климко" 7 клас

Скоблей Лідія Степанівна

МОО «Спеціалізована школа-

Ліцей інформаційних технологій місто Єнакієво»

Тема уроку : Григір Тютюнник. «Климко». Біографічні відомості про

автора твору. Воєнне дитинство в повісті «Климко». Образ Климка. Ідея самопожертви. ТЛ (теорія літератури). Художня деталь.

Мета уроку : Мета: осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких на прикладі взаємостосунків героїв твору Гр. Тютюнника «Климко»; проаналізувати фрагменти повісті, в яких персонажі виявляють турботу про інших; розвивати культуру зв’язного мовлення, логіку суджень, уміння аргументувати і робити висновки, висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; виховувати в учнів активну життєву позицію, високі гуманістичні почуття, думку про абсурдність війни, її варварство, що не може бути прийнятим у цивілізованому світі; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г.Тютюнника «Климко», зосереджуючи увагу на ІІ розділі повісті; дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, вміння грамотно висловлювати власну думку; навички аналізу епічного твору; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати важливі гуманні якості людини — чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.

навчальна:

  • познайомити учнів із життєвим та творчим шляхом поетеси-землячки Галини Гордасевич, головними темами її творчості, провідними проблемами та основними мотивами;

  • дослідити життєві та творчі звязки поетеси - землячки Галини Гордасевич з Донеччиною;

  • розкрити особливості мовних засобів творів поетеси;

  • поглиблювати інтерес учнів до вивчення творчості поетів –земляків.

розвиваюча:

  • розвивати в учнів інтерес до вивчення творчості поетів рідного краю,  уміння аналізувати ці твори;

  • вдосконалювати усне та писемне мовлення учнів ;

  • працювати над розвитком творчих здібностей учнів;

  • розвивати предметну, соціально-особистісну,інформаційну та творчу компетентності

  • розвивати креативне та творче мислення учнів.

виховна:

  • виховувати почуття гордості та поваги за творчість поетів рідного краю;

  • прищеплювати любов до художнього слова,інтерес до культури, звичаїв та традицій свого народу;

  • виховувати толерантність, витримку та моральні цінності;

  • виховувати глибокий інтерес та шанобливе ставлення до творчості поетів- земляків.

Мета веб-квесту: удосконалювати навички аналізу художнього тексту на прикладі поезій Галини Гордасевич; давати власну оцінку прочитаному; спонукати учнів до самоосвіти, розвивати креативне та критичне мислення, розвивати вміння та навички користування ІКТ-технологіями; виховувати самостійність та нестандартність думки та найкращі моральні якості.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Вид (форма) уроку:

Форми роботи: групова, індивідуальна, фронтальна.

Методи і прийоми роботи : робота в групах,  складання тестів, демонстрація міні-проектів, метод «Мікрофон»,бесіда, метод «Кроссенс», метод «Незакінчене речення», метод «Колаж», метод «Складання QR кода», метод «Рефлексія», метод «Бліц-опитування», робота з інтерактивними вправами, робота з ілюстраціями, робота з презентацією,перегляд відео, робота з мультимедійною дошкою.

Обладнання:  епіграф до уроку , портрет письменниці, ілюстрації до поезій Галини Гордасевич ,презентація до творчості поетеси-землячки, виставка колажів,мультимедійна дошка, книги поетів Донбасу, роздатковий матеріал (флеш-карти), роздатковий матеріал «Лото», програмне забезпечення Sway.

Очікувані результати : після уроку учні зможуть

  • більше дізнатися про поетесу рідного краю Галину Гордасевич;

  • пояснювати основні етапи життєвого та творчого шляху поетеси;

  • зможуть креативно та критично мислити;

  • читатимуть виразно поезії поетеси;

  • аналізуватимуть їх, умітимуть робити власні висновки та давати оцінки ;

  • умітимуть формулювати й висловлювати власну думку.

(На мультимедійній дошці з’являється епіграф до уроку)

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія, інформатика.


Хід уроку

Епіграф до уроку

Найвища наука життя-мудрість,а

найвища мудрість-бути добрим

Григір Тютюнник

І. Організаційний момент.

Вітання вчителя. Перевірка готовності до уроку.

Доброго дня, шановні учні. Кожен день для мене асоціюється зі східцями. Тому що, піднімаючись на сходинку, тобто йдучи на урок, я відкриваю для се- бе щось цікаве, несподіване,неординарне. Адже щоразу, готуючись до наступного уроку, я знову знаходжу щось нове для себе, перегортаючи наступну сторінку підручника, я разом із вами поринаю у світ невідомого. Такий же шлях проходите і ви як читачі. Ви вчитеся не лише розуміти прочитане, а й уявляти, відчувати, бачити внутрішнім зором. Дуже хочеться, щоб і після цього уроку ми піднялися хоча б на одну сходинку та відкрили для себе щось незвідане, щоб у ваших поглядах загорілася іскорка жаги до знань.

Якщо посміхнутись перехожому –він посміхнеться у відповідь.

Якщо посміхнутись небу і сонцю- розійдуться хмари.

Якщо посміхнутись Всесвіту- трапиться щось казкове.

Давайте посміхнемося губами, долонями, очима, серцем.

Учні вітаться.

II. Актуалізація навчальної діяльності.

Слово вчителя: Діти, спробуємо зануритися в епоху, яку описав Григір Тютюнник у повісті «Климко». Проведемо «Літературну мандрівку в минуле». Я ставлю вам питання, а ви відповідаєте на них коротко, записуючи відповіді в сітку сканворду. Якщо ви правильно відповіли на питання, то у вертикальному виділеному стовпчику ви прочитаєте ім’я головного героя твору Григора Тютюнника.

1. Що їв у дорозі Климко ? (картоплю) 2. Як звали товариша Климка ? (Зульфат) 3. Що дав чех Климкові ? (галети) 4. Як звали тітку, у якої перебував деякий час Климко ? (Марина) 5. Де проживав головний герой з дядьком Кирилом ? (барак) 6. Місто, до якого подорожує Климко? (Слов’янськ)

-Які асоціації виникають у вас зі словами рідний край?

1.Усна робота «Квітка асоціацій» 

Учні на дошці викладають квітку - семицвітку із слів, які викликають асо- ціації зі словами рідний край.

(Тато і мама, батьківська хата, природа, люди, пісні,поети рідного краю тощо)

III. Мотивація навчальної діяльності, створення ситуації.

Оголошення теми, мети уроку, очікуваних результатів.

  1. Запис у зошитах.

  2. Сьогодні ми повинні дослідити, як же ці дорогоцінні якості : доброта, чуйність, турботу за іншу людину, самовідданість розкрито у повісті Г.Тютюнника «Климко». Тема нашого уроку «Г. Тютюнник. «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Морально-етичні уроки». Працюючи з текстом повісті Григора Тютюнника «Климко», ми через художнє слово спробуємо осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв. Щаслива пора — дитинство. Та не хотів би повернутися у своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч із війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той нелюдський жах, біль, горе, що випали на долю нашого народу, втратити рідних, друзів, переносити холод, голод, усі страждання окупації і попри все це залишатися Людьми … Прикладом такої людини може бути Климко, головний герой однойменної повісті Григора Тютюнника.

Література рідного краю. Галина Леонідівна Гордасевич

( 31.03.1935, м.Кременець – 11.03.2001, м.Львів).

Звертаю увагу на дошку, а на ній ілюстрації до творів, QR код, хмаринки слів, колажі, мемасики, роздрукований календар.

hello_html_175b620c.png

http://qrcodes.com.ua/c/1h53z3v5g.png

На QR коді учні за програмою на телефонах прочитують слова ,які закодовані (епіграф до уроку і пояснюють їхній зміст).

hello_html_2cd59f93.png

hello_html_6715d03b.jpg

hello_html_m2f4f0d8b.jpg

hello_html_m51af1e3d.png

hello_html_m30c88a1a.png


hello_html_284adcc0.png

hello_html_4720c7c4.png



hello_html_4400337c.png


hello_html_m7fb51f29.png



hello_html_m749b39bb.jpg



hello_html_m6120d066.jpg


https://stardisk.xyz/funpics/

hello_html_m5e5c86b6.jpg


hello_html_4511652.jpg



hello_html_m75473eb9.jpg


hello_html_5e2acd2c.jpg


2.Робота з епіграфом.

Багато зірок подарувала Донецька земля світові. Однією з перлин у літературі є ім'я Григір Тютюнник. Хто ця жінка, що називала себе «крем'янчанкою», а 50 років не була на Кременеччині? Які ж почуття хвилювали її серце, коли з'явилися такі рядки:

Коли я раптом обірву розмову,

Притихну і замовкну на півслові,

Це значить, що прийшла до мене знову

Поезія, сильніша від любові.

3. Вправа «Асоціативний ряд». Учні один за одним продовжують слова, написані на дошці.

Жіноча доля в світі – це ...

4.Притча(розповідає вчитель)

IV.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.

Я люблю стареньких і малих – і тих, і тих за мудрість і доброту

Григір Тютюнник

Ото щастя — написати таку книжку,

щоб читач навмисне розтягував читання її надовше,

мацав недочитані сторінки і думав радо:

ще є, ще й на завтра зостанеться.

Г. Тютюнник

«Добро – Зло» (складання сенкану)

Давайте поговоримо про поняття «добро» і «зло». Представимо ці поняття у формі сенкану (завдання за групами)


Добро

Зло

Чарівне, лагідне

Допомагає, підтримує,

Воно збагачує людську душу

Щастя

Жорстоке, чорне

Кривдить, вбиває, знищує

Нещадно руйнує душу

людини

Горе


«Усне малювання» (асоціації до слова «війна»)

Діти! А із чим у вас асоціюється слово війна? (з утратою, горем, самотністю, голодом). Вірно, діти, війна – це зло! Війна кривдить нещадно, руйнує душу людини, вбиває, знищує. Але найстрашніше, коли війна торкається своїм чорним крилом дитини



1.1. Розповідь учителя.

Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.

Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце мешкання, їжу, одяг.

Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть.

Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.

Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час.

1.2. Бесіда за питаннями.

- Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмотивуйте.

- Через що він залишився самотнім?

- У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни?

- Що змусило хлопця вирушити у подорож?

- Чи була вона небезпечною? Чому?

- Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить?

- Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до життя, зважаючи на складність і небезпечність того часу.

- Чи розповідали вам дідусь, бабуся, батьки про страшні часи воєнного лихоліття? Що саме?

- Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни.

- Який з творів вас найбільше схвилював? Чому?

- Як українці вшановують пам’ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі?

2. Опрацювання змісту ІІ розділу повісті

2.1. Переказ найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповідною аргументацією.

2.2. Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста.

2.3. Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, працьовитості (на прикладі подорожі Климка).

2.4. Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди.

2.5. Композиція.

Експозиція: знайомство з дідом Бочонком.

Зав’язка: червиві сухарі, пошуки їжі.

Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування.

Розв’язка: хлопець побачив велике місто у долині.

2.6. Сюжет.

Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п’ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині.

2.7. Бесіда за питаннями.

1 Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...»)

2.Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характеризує Бочонка?

3.Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб «...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспіріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна з колодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...)

4.Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...»)

5. Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!»)

6.Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!»)

7.Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори? («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою»)

8.Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кирилом? («...Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...»)

9. Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб’ячого бешкету разом з тоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив’язано ниткою»)

Презентація «Діти війни».

Перед вашими очима постали реальні картини того часу.

Як ви вважаєте, у яких умовах опинилися діти під час війни? (Діти опинилися в дуже тяжких умовах: голод, холод, смерть, небезпека). Чому увагу Григора Тютюнника привернув саме цей час – час ВВВ? (Григір Тютюнник сам пережив ці часи). Повість «Климко» має автобіографічний характер. 1942 року, через голод та дослухавшись поради знайомих, письменник (а йому тоді було 11 років) пішов до матері на Полтавщину пішки.

Літературна гра «Ключове слово»

(За витягнутим словом,відновити епізод)

Слов’янськ-

Сіль-

Солдат-

Галети-

Солома-

Сухарі-

Картопля-

Діжурка-

Ноги-

Оля-

Що означає поняття «автобіографічний твір»?

Автобіографічним (з грец. — сам, життя, пишу) називають твір, головним героєм якого є сам автор (запис у зошит).

Проблемне питання

  • Чому дитина, позбавлена в житті всього ,поспішає творити добро?

Міні-прес-конференція “Герої повісті»

Метод «Я так думаю…»

Рольова гра «Запитайте у Климка»

-Чи хотіли б ви про щось запитати у Климка?

Повість Григора Тютюнника «Климко» - історія душ цілого покоління, яке рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедію воєнних років. Діти з повісті змушені нести на собі тягар усенародного горя, не обрублюючись і не черствіючи душею, сприймають вразливо і болісно, переживають будь-який прояв наруги над людиною, виявляють чуйність до тих, кому стає неймовірно важко, з усіх сил прагнуть допомогти.

- Хто з героїв повісті запам’ятався і чим саме? (Відповіді)

1. Де і коли відбулося перше знайомство з Климком?

(«Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги (видно, кидався уві сні), і побачив над собою скам'яніло-бузкове небо, яким воно буває лише восени на сході сонця, — без жайворіння, без легких з позолотою хмарок по обрію, без усміхненої радості пробудження. Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й онімілою тремтячою рукою дужче розгорнув солому напроти очей. Він спав під скиртою. »)

2. Що можна сказати про зовнішність героя?

(«Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці...Климкові ноги, обсипані курятами, брудні й побуряковілі од холоду»).

3. Чому Климко жив з дядьком Кирилом?

(«Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів»).

4. Яку роль у долі Климка відіграв його друг Зульфат?

(Зульфат допоміг Климкові обладнати житло у ваговій: вивести мишей, знайти старе ліжко. І навіть влаштувати святкову вечерю з печеної картоплі та сала.)

5. Чому Климко заступився на базарі за свою вчительку?

(Наталя Миколаївна була першою вчителькою Климка, вона дарувала дітям не тільки знання, а й безмежну любов та тепло. Коли до неї так брутально звернувся бородань, та ще з прагненням забрати сукню, хлопці ладні були розпочати бійку, аби тільки не віддавати сукню, що ототожнювалась в їх пам’яті з найпершими дитячими враженнями про школу.)

6. Що змусило малолітнього хлопця вирушити в далеку подорож по окупованій німцями території? Як можна оцінити його вчинок?

(У далеку подорож хлопчик вирушив по сіль для Наталі Миколаївни та Зульфата. Його вчинок можна назвати героїчним та відчайдушним).

Прийом «Дерево вражень»

Учитель. Запишіть свої враження від твору та прикріпіть на «дерево вражень».

ГРОНО ПРО КЛИМКА

  1. Перегляд відео про Григора Тютюнника

https://www.youtube.com/watch?v=iM2kY3vj5-o

2.Слово вчителя.

Сьогодні у нас урок-захист результатів веб-квесту з української літератури за творчістю Галини Гордасевич - поетеси- землячки. «Жіноча доля у світі – це любов». Інтимна лірика Галини Гордасевич.Це тема нашого уроку. А учні оголошують, яких результатів вони повинні досягти в кінці уроку.

Веб-квест – це рольова гра, тож і ви обирали собі ролі за нахилами та уподобаннями. Серед вас є біографи, дослідники, літературознавці та психологи. А результатом ваших досліджень є створення презентації, веб-сторінки та інших матеріалів.

- Чи задоволені Ви своєю роботою?

- Чи хочете побачити результати роботи інших учнів?

3.Робота в групах.

Усі матеріали виставлені на веб-сайті ( інструкції для роботи на уроці веб-квесті, поради учням ,критерії оцінювання,план роботи, роботи учнів у групах, інтерактивні вправи і плакати, відео ,календарі, презентації,тести тощо) .

https://lydiastepanovna2020.blogspot.com/


Групи по черзі захищають матеріал своєї роботи.

Ознайомлення з учнівськими повідомленнями.

Слово учителя Урок літератури вирізняється з-поміж інших тим, що ви- вчаємо ми не науку, а мистецтво слова, прекрасну й дивну таїну його краси й сили, оригінальність світобачення митця слова, його здатність відтворювати життя в художніх образах. Пам’ятаймо, що літературний твір (якщо він дійсно талановитий) – це неповторність. Замисліться над словами Леонардо де Вінчі: «Кожна людина може знову довести теорему Піфагора, але ніхто не зможе вдруге написати «Даму з камеліями» чи інший якийсь твір.

Про поезії, їхню дивну красу і неповторність ,символіку образів нам розка- жуть «Літературознавці», які навчилися бачити у творах не лише відображення певних ідеалів, а й витвір мистецтва.

V.Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

1. Проведення тестового опитування

1. Яких істот бачив хлопець під час подорожі?

а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів.

2. Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу:

а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба;

в) шматок сала і часник.

3. Діда називали Бочонком, через його:

а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти;

в) манеру вимовляти слова і бубоніти.

4. Яке лихо сталося з Климком під час подорожі?

а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття.

5. До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин у кількості:

а) п’ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох.

6. Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули:

а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці;

в) човни на узбережжі озера.

7. Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечорі побачив велике місто?

а) В копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні.

8. Коли Климко біг до школи, він частенько:

а) купував солодощі;

б) звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком;

в) любив послухати гру і спів старого бандуриста.

9. Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок?

а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю;

в) через їх неприємний смак.

10. Якої пори року здійснював подорож хлопець?

а) Восени; б) влітку; в) взимку.

11. «Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність:

а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка;

в) торговця базару.

12. Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики?

а) Чорного; б) жовтого; в) білі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож? Відповідь вмотивуйте.

2. Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їх вирішення. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3. Краплі якого короля дід Бочонок-аптекар обіцяв приготувати хворому торговцю:

а) англійського; б) датського; в) шотландського.

Картка № 2

  1. Дослідіть, які риси характеру виявилися у Климка, коли він подорожував до великого міста. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади з твору.

Висловіть власне ставлення щодо рис характеру, поведінки діда Бочонка? Чи можна вважати допомогу діда Климку щирою? Відповідь вмотивуйте.

3. Який художній засіб використано Г. Тютюнником у фразі: «А вгорі над струмком дрімала... тиша осені»?

а) Метафору; б) епітет; в) алегорію.

Картка № 3

1. Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожуючий. Свої спостереження узагальніть.

2. З чим пов’язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села. Власні міркування, обґрунтовуючи, вмотивуйте.

3. Цілими днями, навіть у неділю, дід Бочонок просиджував:

а) на базарі; б) в аптеці; в) на залізничній станції.

Літературний диктант.

1.Про кого це?Він йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці.

2.З ким жив Климко ,відколи осиротів?

3.Ким працював дядько Кирило?

4.Чому дядько Кирило одного разу не повернувся з роботи?

5.Хто запропонував Климкові пожити в неї?

6.Кого дуже злякався Климко біля скирти соломи?

7.Чому Климко сказав слова?

- Не бійтеся, дядьку, – сказав, затинаючись від холоду. – Бачте, в мене ж

нічого в руках немає.

8.Чим пригостив солдат Климка?

9.Хто дав сухарів Климкові на дорогу?

10.Хто такий цей дід?

11.Що порадив дід Бочонок Климкові?

12.Скільки картоплі накопав Климко по дорозі?

13.Хто така Наталя Миколаївна?

14.Для чого Климко одірвав клапоть від плащ-палатки?

15.Де розплющив очі Климко?

16.Що запропонувала тітка Марина Климкові?

17.Куди німці пустили товарний поїзд?

18.Що подумав Климко,коли спалахнув вогник?

19.Що ніс із собою хлопчик додому?

20.Хто біг до пораненого Климка?

Відповіді:

1.Про Климка.

2.З дядьком Кирилом.

3. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза.

4.Пряме влучення…У тендер ,їх вугіллям побило…

5.Тітка Мотя.

6.Німецького солдата.

7.Німецький солдат націлився в перенісся карабіном.

8.Галетами і коробочкою солі.

9.Дід Бочонок.

10. Станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш.

11. -А краще – пристань до якихось добрих людей, біженців, – серед нещасних багато є добрих, – та іди вкупі з ними.

12. До обіду Климко накопав п'ятдесят сім картоплин.

13.Вчителька.

14.Зробив онучі.

15.У тітки Марини.

16.Залишитись у неї.

17 Пустили в Донбас, до Єнакієвого чи до Горлівки.

18. "Наші, – подумав Климко, – донбасівські".

19. Мішок із сіллю та харчами.

20.Друг Зульфат.

Бліц-диктант.

1.Як звати головного героя твору?

2.У яке місто йшов Климко?

3.Скільки років було діжурчині?

4.Як звали його дядька?

5.Де вони жили?

6. Ким був дядько?

7.З чим повертався дядько з роботи?

8.Що смачно приготував Климко?

9.Що завжди приносив дядько Климкові?

10.Як звали помічника Дядька?

Відповіді:

1.Климко.

2.Слов’янськ.

3. «Сто років»

4.Кирило.

5.У бараці.

6.Машиністом.

7.Із скринькою.

8.Юшку.

9.Гостинець.

10.Старий Кіндратович.

1.Відео Пісня «Осінь» слова Галини Гордасевич

Орфоепічна хвилинка

https://www.youtube.com/watch?v=UWUV-qby3EE

-Поки звучить аудіозапис, закрийте, будь ласка, очі та спробуйте уявити описані події.

Що ви відчули, коли слухали пісню?

Можливо, хтось почув якісь звуки? Які саме?

Які почуття викликають у вас такі пісні?

2. Інтерактивні вправи.

По черзі учні виходять до дошки і виконують завдання вправ.

https://learningapps.org/9383976


hello_html_14dbd1d3.png



3.Інтерактивна гра , присвячена Григору Тютюннику.

Учні по черзі йдуть до мультимедійної дошки і грають.

hello_html_520a2876.png


4.Робота із флеш-картами.

Флеш-карти роздаю групам (хто швидше виконає завдання)

5.Виконання завдань «Асоціації».



Завдання виконують групами.

6.Виконання клоуз-тестів.

Завдання тестів розміщені на мультимедійній дошці. Учні виконують у зошитах. Перевіряють відповіді тестів за заготовками на мультимедійній дошці.

7.Звернення уваги на презентацію, виконаної на Sway.

https://sway.office.com/GxXZZRWRZLJkzLFc

Скриншот


hello_html_m326dec70.png

8.Перегляд інтерактивного плакату.

https://www.thinglink.com/scene/1166424001501724674

Скриншот

hello_html_63f5f703.png


hello_html_m15bb4916.png

9. Метод «Порожнє крісло».

- А чого в житті жінки більше? А в дівчат ?

(радості, проблем, щастя, турбот)

10.Вправа «Філософський стіл». Учні висловлюють слова про кохання відомих поетів тощо.

VІ.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання

Написати твір-мініатюру «Я славлю рідний край».

VІІ. Підсумки уроку Рефлексія Оцінювання ( Оцінюю захист роботи груп, роботу на уроці, активність тощо)

Прийом «Навіщо це…?»

- Чи потрібні нам такі уроки?

- Як ви вважаєте, чи досягли ви поставленої мети?



  • Другое
Скачать материал
Автор Скоблей Лидия Степановна
Дата добавления 15.09.2020
Раздел Другое
Подраздел Другое
Просмотров 30
Номер материала MA-092884
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

Популярные курсы