Главная / Технология / Збірка матеріалів по темі "Писанковий дивосвіт"

Збірка матеріалів по темі "Писанковий дивосвіт"

Колегіум №11 загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів



hello_html_m19d63ef5.png

« Писанковий дивоцвіт »hello_html_480b1b7f.jpg











Підготували

учні 7-А класу колегіуму№11

Зайцева Сабина,

Браженко Катя

Керівник Поляничко Г.В.


м. Новомосковськ

2013 р.


Зміст



  1. Про що розповідає писанка.

  2. Писанки і мальованки в колекції Дніпропетровського історичного музею.

  3. Символіка кольорів

  4. Види писанок

  5. Підготовка до розпису писанки.

  6.  Семантика народних символів, що використовуються у писанкарстві.

  7. Початок роботи над писанками.

  8. Писанка у витворах мистецтва та архітектури



hello_html_1029843d.jpg


hello_html_6e3b3652.png



Про що розповідає писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині… Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову? Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка – символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, – ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну.

Писанки як ритуальні магічні знаряддя були відомі в індоєвропейських народів задовго до прийняття християнства. Алє найкраще традиція збереглася саме в Україні, слід гадати, що саме тут був центр розвитку цього культового і мистецького явища. Археологами знайдені керамічні, розписані зеленими, коричневими і жовтими барвниками писанки, що сягають глибокої давнини. Нині відомо близько ста писанок давньоруського часу. Вони виконані різними техніками: глиняні вкриті поливою, писанки-брязкальця, шкрябай ки10. Характерно, що писанки знаходять на культових місцях, де в давнину були святині (наприклад, Звеннгора в Медобарах), у похованнях, а також житлах.

Писанкарством споконвіку займалися тільки жінки, але з розвитком промислів воно поширилося й серед чоловіків. Відомо чимало різних способів розпису писанок. Одним із найдавніших прийомів, що дійшов до нас, є розпис керамічних писанок у Київській Русі . Вкриту жовтою поливою поверхню писанки наносять безкінечні горизонтальні лінії зеленою поливою. Доки зелена полива ще не висохла, від полюса до полюса писанки проводять вертикальні лінії то вгору, то вниз. Таким чином, горизонтальні лінії ще сирої фарби, розтягуючись, перетворюються у фігурні дужки, схожі на гілку дерева. На думку багатьох дослідників, такий прийом ніде, крім Київської Русі, не застосовувався. Цікаво, що цей узор побутує і нині на Київщині й Чернігівщині. Він називається "сосонка", проте технологія розпису інша, оскільки його роблять на справжньому, а не на керамічному яйці.

Ці писанки-обереги не потрібно видувати перед розписом, як це нині роблять заради "бізнесу". Слід пам'ятати, що обрядове значення яйця — воскресіння наших Пращурів, збереження Роду. А яку символіку несе порожня писанка, мабуть, зрозуміло й без слів.

Призначення обрядової крашанки. Крашанки, як правило, фарбують в один колір. Вони бувають варені або запечені іі споживаються па Великодні свята як священне причастя, засвідчуючи нашу належність до українського Роду. Писанки ж, виготовлені на сирому яйці, можуть зберігатися впродовж року як обереги з певною магічною метою. Розбиті писанки, як і шкаралупу зі спожитих крашанок, не викидають, а закопують у землю на полі чи городі для кращої родючості фунту".

Дерев'яні писанки бувають як різьблені, інкрустовані, так і розписані олійними фарбами. Виробництвом таких сувенірних писанок нині займаються фабрики художньої обробки дерева, а також народні майстри в багатьох регіонах України.

Мусимо зберегти народні традиції, вироблені українцями впродовж тисячоліть, щоб наші нащадки не втратили той потяг до краси й досконалості, який надихав наших Предків. Народні мистецькі вироби зберігають енергію нації, тому не слід забувати, що які б нові мистецькі цінності не створили художники-професіонали, народна мистецька традиція залишається тим невичерпним джерелом, яке живитиме серця і душі людей вічно.




http://anoncer.net/pic/09-03-2011-205851.jpg








Писанки і мальованки в колекції Дніпропетровського історичного музею.hello_html_29059791.jpg

Писанки — цінний і дуже давній вид народної творчості. Писанкові орнаменти збереглися з глибокої давнини, це загальнопоширені знаки сонячного культу. Стефанія Гвоздевич та інші дослідники вважають, що значення писанок подвійне:

  • Значення самого яйця, яке носить в собі зародок півня (сонячного птаха);

  • Значення орнаментів-символів, якими вкрита писанка.

Щодо особливостей орнаменту, саме вони пояснюють важливе обрядове та ритуальне значення писанок, їх місце і першочергову роль у великодніх святкуваннях.

У Дніпропетровському історичному музеї зберігається колекція писанок та мальованок у кількості 190 од.

Писанка — це яйце (або яєчна шкаралупа), розписане за допомогою воскової техніки. Одна з писанок, що належить до музейної колекції обплетена мереживом, що зображує хрести і прикрашена двома намистинами. Писанок всього 82 од.

Дніпропетровський історичний музей не може похвалитися повнотою своєї колекції ні в регіональному, ні в хронологічному відношеннях. Регіонально колекція розподіляється таким чином. Предмети старого фонду музею, придбані до 1931 року, відносяться до Катеринославської та Полтавської губерній. Післявоєнні писанки та мальованки надійшли до музею з Петриківки Дніпропетровської області, Полтавської області, Івано-Франківської області, тобто: Наддніпрянщина та Покуття й Гуцульщина. Що стосується хронології формування самої колекції і віку предметів, слід окреслити такі рамки — кінець ХІХ-початок XX ст., 2002 рік.

Початок створення колекції пов’язаний із збиральницькою діяльністю Д.І.Яворницького, який очолив музей у 1902 р. Про це свідчать записи в «Книге для записи поступивших в музей предметов 1902-1916 г.г.» (науковий архів ДІМу, справи 2, опис 1). За 14 років музей придбав біля 100 писанок (№ запису 194, 201, 489, 786, 799, 800, 2026-2056, 2062). Це в основному писанки Катеринославського та Олександрівського повітів Катеринославської губернії та Миргородського повіту Полтавської губ.

Про колекцію писанок згадується в Каталозі Катеринославського обласного музею ім. .О.М.Поля (1905 р.). У ХІІ відділі розділу «Етнографія» описана колекція писанок Катеринославського краю, що налічує 228 од.. Цей опис повторюється у каталозі Катеринославського музею, 1910 року видання. Відомості про подальший етап формування колекції відсутні, тому що документація музею понесла значні втрати в роки Великої Вітчизняної війни під час окупації в 1941-1943 рр.

Записи про надходження писанок до музею відновлюються в 1948 році. Але чіткої картини постійного збору колекції, як це було за часів Д.І.Яворницького, не існує. Колекція поповнюється місцевими матеріалами та відповідними предметами з західних регіонів України фрагментарно.

За даними інвентарних книг 1948 року відомо, що в фондах зберігаються писанки, придбані в Катеринославі до 1931 року за 5 карбованців кожна. Більша частина цих предметів описана 10 листопада 1951 року. В наявному стані в колекції існують 18 писанок. Ці писанки двохкольорні, витримані в теплих тонах жовто-червоно-коричневих кольорах. Розпис накладено на біле поле. Восьмиквітка (символ сонця), клинці сповнення бажання), рослинний малюнок, ромби.

Новий запис зроблено в 1988 році, за даними якого до музею надходять 22 писанки з колекції музею Скаржинської Е.Н. (1959 рік, м.Полтава). Їх можна розподілити на три групи. Перша частина : 7 писанок - чимось нагадують писанки з Катеринослава, зібрані Д.І.Яворницьким. Вони двохкольорні. Малюнок зображує коло з крапками (сонце з зірками на небі), восьмикінцеву розетку, стилізовані квіти, ялинку. Друга складається з 9 писанок, заповнених орнаментом західних районів України. Для цього регіону характерний дрібний, чіткий, геометричний малюнок з зображенням решета (символ розподілу добра і зла), драбинки (пошуків кращого життя), безконечника (відповідника злу).

Писанки виконані в коричнево-червоно-жовтих тонах на темному фоні. Третя група має рослинно-геометричний орнамент на чорному та коричневому фоні. Вона нараховує 6 писанок.

Малюнок однієї писанки входить до складу музею відходить від прийнятих в писанкарстві мотивів, Орнамент вкриває одну частину писанки, а на другій зображено рушник, хрест, свічка, квіти.. Коричнево-червоно-жовті кольори зображують восьмикінечну зірку, ялинку, решето, крапки, хрести (християнський символ чотирьох сторін світу).

У 1992 році колекція музею поповнилась писанками з Синельниківського району Дніпропетровської області (20 од.). Автор Савченко Надія Євгенівна, виготовила їх у 80-х роках XX ст. Для їх створення використані писанкарські традиції нашого регіону. По коричневому та темно-зеленому фоні рослинний орнамент, клинці, зірки, розетки. 1996 рік збагатив фонди музею ще на чотири писанки. Вони були передані учасницями Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю традиційних народних художніх промислів, що відбувся у Дніпропетровську. На першій намальовано святі хрести, друга несе рослинний орнамент, третя зображує лелеку, четверта — церковні купола в квітах, остання виконана гуашшю.

Відомий автор, майстер петриківського розпису Панко Федір Савович продав в 1972 році колекцію мальованок (100 од.). Зроблені з дерева з нанесеним темперою малюнком в різноманітних кольорах, 6 мальованок виконано підлаковим розписом.

Мальованки Федора Савовича — це розмаїття природи рідного краю. Виконані при використанні райдужного спектру кольорів вони зображують рослинний (в основному квітковий, ягідний) та тваринний (тварини, птиці, комахи) світ.hello_html_m2f2b53a7.jpg

Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанок, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй. Мав рацію Тарас Шевченко, коли порівнював красу села з писанкою:

Село на нашій Україні — Неначе писанка – село”.

ВИСНОВОК

У композиціях писанок Дніпропетровщини майстерно поєднані геометричний і рослинний мотиви. Восьмиквітка (символ сонця), клинці сповнення бажання, рослинний малюнок, ромби, рослинний орнамент, клинці, зірки, розетки.

Таким чином виникає яскрава і виразна гама з інтенсивних кольорів. Виконані при використанні райдужного спектру кольорів вони зображують рослинний (в основному квітковий, ягідний) та тваринний (тварини, птиці, комахи) світ.

Писанки писались більш двохкольорові, витримані в теплих тонах жовто-червоно-коричневих кольорах та темно-зеленому. Розпис накладено на біле поле.

hello_html_ma091fb0.png



Символіка кольорів писанки


Найдавнішими вважаються крашанки – це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове. Писанка з чорним тлом

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.


Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова «красний» - «гарний» стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих – надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.


Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.


Блакитний – небо, повітря, а також здоров'я.


Бурий, коричневий – землю і її приховану життєдайну силу.


Чорний колір – колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.


Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

 

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Види писанок


На Великдень, на соломіhttp://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/bc/Pasxalina_abga.jpg/200px-Pasxalina_abga.jpg

против сонця, діти

грались собі крашанками…


Тарас Шевченко

Крашанка (галунка) — один з чотирьох основних видів розписаних  великодніх яєць, разом з  крапанкою,  дряпанкою, та писанкою  (інколи писанками називають загалом всі розписані яйця).

Кожен із цих видів має свою систему розпису.

Традиційна технологія виготовлення крашанки є дуже простою, в порівнянні з виготовленням всіх інших видів великодніх яєць. Вона не потребує використання воску, спеціальних фарб, чи писачка. Для отримання крашанок використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.

Раніше крашанки фарбували кров’ю або у колір крові. Пізніше фарбували природними різноколірними, але переважно червоними барвниками: березовим листям, яблуневою корою, чебрецем,  фуксином, корою з чорноклена, пролісками, лушпинням з цибулі. Крашанки наділяли охоронними властивостями.

У ХХ сторіччі почали також фарбувати крашанки різноманітними харчовими барвниками промислового виробництва.

Файл:EASTER EGGS BY I FOROSTYUK.jpg









Витравлені яйця  або травленки – таку писанку роблять на яйцях зі щільною шкарлупкою( курячі з темною шкарлупкою, гусячі чи качині). таку писанку роблять на яйцях зі щільною шкарлупкою( курячі з темною шкарлупкою, гусячі чи качині). На біле яйце гарячим воском наносять малюнок. Потім яйце опускають у банку з 9 % оцтом і протруюють до появлення на поверхні яйця , не покритій воском, глибоких западин. Необхідно регулярно пробувати пальцями глибину протруєної поверхні, об не протруїти шкарлупку яйця наскрізь. Потім віск з поверхні яйця знімають звичайним способом, а на шкарлупці залишається глибокий рельєф. Можна перед тим , як зняти віск, протруєну поверхню затерти якою-небудь фарбою, забиваючи її в куточки рельєфу , що зробить його ще глибшим. Протруювання треба робити тільки на повному яйці.

hello_html_m59c09763.png



Білі писанки  (галунки) що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу, трапляються здебільшого на Київщині та Чернігівщині. Такі яйця розписують як звичайну писанку тільки одразу по жовтому кольору. Після нанесення кольорового орнаменту решту поверхні яйця знебарвлюють міцним капустяним квасом або оцтом і довго тримають, поки верхній шар яйця не почне відставати , це може тривати 10 і більше хвилин, у залежності від концентрації оцту. Потім яйце миють під проточною водою, використовуючи щітку чи мочалку, і витирають. Тло писанки стає білим, і тоді на сніжно-білому тлі розквітають неперевершеної краси та яскравості малюнки, після цього писанку можна е офарблювати в синій колір, рожевий, світло-жовтий, але насичений колір уже не отримаємо.

.

Крапанка . http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/5/5c/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg.

Традиційна технологія виготовлення крапанки є відносно простою, в порівнянні з виготовленням писанок. Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими. Після цього яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими. Якщо треба залишити зелені цятки, то вмочивши сірник у зеленку, малюють зелені цятки, які покривають воском. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку чи піч. Після того як віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною.

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа  плакала і слізьми обливала свою роботу,  і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.



Дряпанка або скробанка . http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Drapanka003.jpg/200px-Drapanka003.jpg Шкрябанка

Технологія виготовлення дряпанки цікава тим, що її можна зробити за відсутності писачка чи всіх фарб. Для її виготовлення вибирають яйце темного кольору і зафарбовують темним барвником. Олівцем наносять орнамент. Після цього гострим предметом (голкою, шилом чи цвяхом) продряпують намальований орнамент.

Техніка дряпанки популярна в країнах Центральної і Східної Європи, зокрема у Польщі,Словенії, Україні .

Яйця з малюнками або мальованки

"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної  техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTSdVECMJQDjCVNOfmALONv1MWNs9sqGWi1FRiM37YPC8TgcgsqVw Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.



Сламенки. CZECH EGGS.jpg

Великодні яйця, візерунки яких роблять із соломи. Цю традицію започатковано в Чехії та Словаччині, останнім часом опановують в Україні та інших країнах Східної Європи.

Яйця-вишивки http://pics.livejournal.com/qypchak/pic/000116ek/s640x480

Вишиті хрестиком великодні яйця. Техніка з'явилась у Німеччині. Еволюцію, яку вона пройшла, можна розділити на кілька етапів. Спочатку майстри вишивали на канві, у яку замотували яйце, згодом наклеювали вишиті орнаменти на шкаралупу і, нарешті, скориставшись іншим винаходом німецьких майстрів — висвердлювати яйця бормашиною, почали вишивати на шкаралупі за допомогою тонкого дроту з ниткою. На рубежі ХХ-XXI ст. її засвоїли писанкарі з України, зокрема Інна Форостюк.[5] Українські майстри, вишиваючи візерунки на яйці, на відміну від, наприклад, американських, не розрізають шкаралупу.[6][7]

Бісерні яйця або бісерки BEAD EGGS.jpg

Яйця оздоблені бісером, який клеїться до шкаралупи воском чи клеєм або закріплюється методом сплетіння.

Підготовка до розпису писанки



Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

 Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

 Яєчка   

Підготуємо яєчка - курячі, гусячі, або качині, але обов'язково з чистою і гладенькою шкарлупкою. Якщо до Великодня кілька днів, пишіть по варених яйцях. Такі писанки будуть лежати у святковому кошику поруч із паскою. Коли свято нескоро (писанки пишуть впродовж усього посту), для роботи потрібні видуті яєчка. З них потім можна зробити гарні обереги і подарувати близьким до свята. Видувають яєчка так: кінчиком ножа знизу яйця просвердлюємо маленьку дірочку, потім великим  шприцом  над  мисочкою  обережно  вдуваємо  всередину повітря. Тиск, що утворився, почне виштовхувати назовні вміст яйця. Не поспішайте, щоб яйце не тріснуло! Так продовжуємо до тих пір, поки жовток і білок не витечуть у миску. Тепер потрібно промити шкарлупку всередині водою. Для цього напустіть в неї шприцом води, покалатайте і видуйте. Ззовні промийте шкарлупку слабким розчином оцту. Він знежирить яйце, що дасть змогу фарбі рівномірно, без плям покривати писанку.hello_html_m367b83b2.jpg


Два види писачків

Писачок







Для писання писанок найкраще придбати інструмент, зроблений майстром. Але писачок можна виготовити і самотужки.  Лійка для 1 писачка



Лійка для писачка

За допомогою круглогубців скручуємо лієчку, слідкуючи, щоб шов був добре завальцьований, інакше розплавлений віск може витекти і капнути на яйце, зіпсувавши малюнок. Держачок до писачка потрібно зробити заздалегідь. Для цього беремо тонку гілочку, найкраще з ліщини, знімаємо кору і відрізаємо паличку довжиною 10-12 см. Потім розщеплюємо паличку, відгинаємо хвостик біля основи лієчки і вставляємо його в розщеп, міцно примотуючи тонким дротом. Дріт не тільки триматиме лієчку, а ще й не дасть держачку обгоріти на свічці.

Фарби  

В давнину люди самі робили барвники: чорний із сажі, коричневий з кори, жовтий з цибулиння. Зараз найзручніше користуватися харчовими барвниками. Фарби розводять так: три пакетики барвника засипте в півлітрову банку і залийте кип'ятком, але обережно, поставивши всередину ложку, щоб банка не тріснула від високої температури. Коли фарби трошки прохолонуть, додайте до них по ложці оцту.

Для роботи також потрібні: олівець, гумка, свічка, сірники, бджолиний віск, серветки і лоток для яєць.

Поділ поверхні писанки

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи.

На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери.

При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.
Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка. Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

Схематичний поділ поверхні писанки

Схематичний поділ поверхні писанки


 Семантика народних символів, що використовуються у писанкарстві

При поділі яйця утворюються поля різної форми і величини. Вони становлять основу для розміщення елементів орнаменту. Кожен із таких знаків прийшов до нас із глибини віків, проте більшість із них можна прочитати, бо навіть дуже дивні знаки в своїй основі виражають близькі і зрозумілі нам предмети. Ми, як і наші давні предки, радіємо першим весняним листочкам, зачудовано слухаємо спів жайворонка, милуємося плином ріки. Щоб висловити вічне, наші предки створили символи.

Найпростіші геометричні мотиви, такі як горизонтальна й хвиляста лінії, певно, означали землю і воду. Квадрат, поділений на чотири рівних частини з крапками, був символом засіяного лану, ромб з видовженими сторонами нагадував про вінці зрубу. До архаїчного шару в традиційному українському мистецтві належать і зооморфні образи коня, птахів та інших, що були тотемами давніх людей.



Сонце

Життя давніх людей було дуже складним. Важко було пережити холодну зиму, дочекатись нового врожаю. Прихід довгожданої весни сприймався як народження нового сонця, визволення небесного світила від сил темряви. Тому із символом сонця пов'язано все найкраще, що є в людському житті. Серед язичницьких богів Дажбог - сонячний бог - був одним із головних. У християнстві сонце також стало символом Бога, оскільки Бог - це світло.

Символи сонця на писанкахhttp://life.pravda.com.ua/images/doc/c/f/cf1be10----1.jpg

Символи сонця на писанках

Хрест 

Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.

У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує. 

Різновиди хрестів на писанкахПисанка з хрестом

Різновиди хрестів на писанках Писанка з хрестом



Свастика, сварга, або ламаний хрест

Знак святого вогню, сонця і вічного руху. Один із найстаріших знаків узагалі. Найперші його зображення знаходять на виробах первісних мисливців, а це близько тридцяти тисяч років тому! За народними уявленнями сварга провіщала добро і захищала від темних сил. Різновиди свастики широко використовуються не лише у писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбі по дереву.

Різновиди сварги та свастики на писанкахПисанка зі сваргою

Різновиди сварги та свастики на писанках Писанка зі сваргою

Ружа, рожа, розета, зірка   

Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці -  незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.

 Писанка із зіркоюImagehttp://life.pravda.com.ua/images/doc/b/1/b1c1ee8-gbc12.jpg

Писанка із зіркою Різновид зірки

 Безкінечник, або кривулька   

Знак однієї з найголовніших стихій - води.  Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність. 

Писанка з безкінечникомРізновиди безкінечника

Змій

http://life.pravda.com.ua/images/doc/d/8/d8d2a62----11.jpg

Зображення змія - спіраль - дуже подібне до знака води - безкінечника. І це не дивно, оскільки за давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу.

Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.
 
Різновиди грабельок та гребенцівПисанка з грабельками http://life.pravda.com.ua/images/doc/4/d/4d7b443----9.jpg

Різновиди грабельок та гребенців Писанка з грабельками

 Олень

Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.

Оленьhttp://life.pravda.com.ua/images/doc/4/d/4dd943a----3.jpgОлень 

Кінь

Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.

Кіньhttp://life.pravda.com.ua/images/doc/4/9/4933e64----5.jpgКінь

Птах

Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах - символ вознесіння до Бога.

Різновиди птахівhello_html_m3c821392.png

Різновиди птахів

 Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність - все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Писанка з качиними лапкамиhello_html_3032e769.png

Писанка з качиними лапками Божа ручка


Дерево життя, або вазон 

За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати - Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники - Господь і святі Петро і Павло.

Позначає вісь всесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний, так звані казкові "три царства". Символ природи, що вічно оновлюється.Дерево життя символізує також розвиток роду - батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. У християнстві - символ Божої мудрості.

Різновиди узору дерево життяhello_html_m320c2cac.png

Різновиди узору дерево життя

 Дубове листя

Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок.

За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й символ Божого грому.

Писанка з дубовим листямhello_html_m443bb4a9.png

Писанка з дубовим листям

Триріг, або триніг 

Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три".

г, або триніг на писанкахhello_html_6072b9c2.png

Триріг, або триніг на писанках.

Сосонки, смерічки, ялинки 

Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя. hello_html_m58283d89.pnghttp://www.hllab.dp.ua/Store/texts/pysanky/pysanka03.gif


Релігійні символи

 Із запровадженням християнства в X ст. церква прийняла багато язичницьких весняних  обрядів, у тому числі й писанку. Більшість язичницьких знаків змінилися відповідно до нової  віри. Риба, що була символом здоров'я, стала символом Ісуса Христа. Виникли також нові християнські символи. На писанках можна побачити велике розмаїття хрестів як писанковий орнамент. Церкви й дзвіниці малюють схематично в комбінації прямокутників, трикутників і хрестів. Останнім часом зустрічаються декоративні написи «Христос Воскрес!» і ін.

http://pysanky.ru/BBBBBBBBBBBBBBB/DFGS.jpg




Початок роботи над писанкою

Візьмемо яйце. Олівцем легенько намітимо ті лінії, які на малюнку є білими. Вони становлять основу орнаменту. Спочатку потрібно поділити яйце на чотири частини поздовж. Потім робимо поперечний пояс. Вийшло вісім трикутничків. Помітимо в них центри і проведемо лінії до кутів. Якщо потрібно, можна користуватися гумкою, але дуже обережно.

 

Схема писанкиСхема писанки

Image

1.Візьмемо писанок і покладемо до нього маленький шматочок воску. Потім нагріємо лієчку на свічці, поки віск не розтане. Тепер знімемо краплю з носика писачка об підсвічник, чи серветку і спробуємо намалювати лінію на папері. Коли виходить рівномірна лінія, можна починати писати на яйці. Зараз пишемо по лініях, намічених олівцем. Час від часу необхідно знову підігрівати писачок. Це дозволить підтримувати постійну температуру воску. Добре розігрітий віск дає рівну, гарну лінію. Перегрітий - робить товсту лінію і може капнути на яйце. Коли ж писачок нагрівати недостатньо, лінія буде тоненька, нерівна, віск слабо проникатиме в шкарлупку і під час роботи може злущитися, зіпсувавши малюнок. Не забуваємо періодично потрохи підкладати до лієчки віск. Буває, що віск в лієчці є, а писачок не пише. В такому випадку лієчку треба нагріти та легенько прочистити тонкою голкою від сажі і дрібненьких смітинок, що інколи трапляються у воску.

Спочатку фарбуємо в найсвітліший - жовтий колір.

2. Фарбуємо в найсвітліший - жовтий колір.

Якщо пишете по видутому яйці, перед тим як його класти в банку з фарбою, крапелькою воску закрийте дірочку, щоб рідина не потрапила всередину. Повне яйце зануриться саме, видуте потрібно притримувати ложкою.

Коли колір стане достатньо насиченим, дістаємо яйце і легенько загортаємо у серветку, для того, щоб зібрати залишки фарби. Наше яєчко стало жовтим, а під воскові лінії фарба не потрапила.

 

 

Після того, як яйце повністю висохне, за таким самим принципом продовжимо роботу - замалюємо воском пелюстки, вони в нас будуть жовтими.

3. Після того, як яйце повністю висохне, за таким самим принципом продовжимо роботу - замалюємо воском пелюстки, вони в нас будуть жовтими.

Покладемо яйце в наступну - оранжеву фарбу. Найголовніше - завжди дотримуватися цієї послідовності - фарбувати яйце від світлішого до темнішого кольору.

4. Покладемо яйце в наступну - оранжеву фарбу. Найголовніше - завжди дотримуватися цієї послідовності - фарбувати яйце від світлішого до темнішого кольору.

Далі замальовуємо центри квіточок, вони в нас мають бути оранжевими.

5. Далі замальовуємо центри квіточок, вони в нас мають бути оранжевими.

Тепер можна класти яйце в червону фарбу.

6. Тепер можна класти яйце в червону фарбу.

На червоному яйці ставимо цяточки, вони залишаться червоними.

7. На червоному яйці ставимо цяточки, вони залишаться червоними.

8. Після цього занурюємо яйце в найтемнішу -синю фарбу.

8. Після цього занурюємо яйце в найтемнішу - синю фарбу.

9. Наша писанка майже готова. Залишилось найцікавіше - зняти віск і побачити результат своєї праці.

9. Наша писанка майже готова. Залишилось найцікавіше - зняти віск і побачити результат своєї праці.

10.Легенько нагріваємо писанку на полум'ї свічки і витираємо розплавлений віск серветкою. Якщо яйце видуте, насамперед звільняємо отвір, бо від високої температури повітря всередині розширюється, і писанка може тріснути. Тримати писанку потрібно не над вогнем, а трошки збоку, щоб яйце не закоптилося.

10. Легенько нагріваємо писанку на полум'ї свічки і витираємо розплавлений віск серветкою. Якщо яйце видуте, насамперед звільняємо отвір, бо від високої температури повітря всередині розширюється, і писанка може тріснути. Тримати писанку потрібно не над вогнем, а трошки збоку, щоб яйце не закоптилося.

11.Наша писаночка готова. Зрозуміли технологію воскового розпису? Правда, не так складно, як здавалось відразу? Тепер ви зможете самотужки скопіювати традиційні узори, а згодом, досягнувши майстерності, навіть створювати власні. Але для цього потрібно вивчити значення чисел, кольорів і символів. Саме про це - наша наступна розповідь.

11. Наша писаночка готова.









Писанка у витворах мистецтва та архітектури

http://made-in-ukraine.info/wp-content/uploads/2011/03/34.jpg

Величезне панно Діви Марії, яке нині прикрашає стіну однієї з будівель Софії Київської, виготовила одеська художниця Оксана Мась. Але ця робота – не намальована, як може здатися на перший погляд, а… зібрана з п’ятнадцяти тисяч писанок! 

http://gdb.rferl.org/03872FAD-0FC0-4FF8-ABD9-AC20C16B14E2_w270_s.jpg









Головний експонат – «їстівне» яйце висотою у 2,5 метри, яке складено із 400 великодніх пасок.

http://made-in-ukraine.info/wp-content/uploads/2011/03/54.jpg

Як наслідки ностальгії, українська громада в Канаді задумала спорудити величавий Пам’ятник українській писанці. І ось у місті Вегревіль, 35 км від Едмонтона, гордо піднявся вгору пам’ятник. Величавий, неповторний! На ньому красується 10-метрова українська писанка величиною у триповерховий будинок!

http://made-in-ukraine.info/wp-content/uploads/2011/03/112-300x174.jpg

Величезний комплекс на воді від "Архіматики"  Поліфункціональний комплекс «Писанка» існує поки що лише як проект. «Батько» цієї ідеї – архітектор компанії «Архіматика» Олександр Попов .

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSVcRn1GlpbKKFBpp90n9-5RYnXjax_MqwD6e7TKZwWisi5r4JQaA

 Музей писанки у Коломиї вже став легендарним. На таке звання, звісно заслуговують і його експонати, проте відомість музею приніс його зовнішній вигляд. Споруда у формі писанки має 14 метрів у висоту та 10 метрів у діаметрі.

http://www.volynpost.com/img/modules/news/e/47/e37aa3cff8a4915df5e82984dda1247e/original-DSC_0013.JPGhttp://parad-vyshyvanok.com.ua/uploads/images/news/1333957430.jpg

У різних місцях України є свої писанки.



Література

  1. Манько Віра. Взірці українських народних писанок. Львів: «Свічадо», 2008

  2. Асадчева В. Полтавська писанка. Полтава: «Оріана», 2008

  3. Білоус Оксана. Символічна Мова Писанок

  4. http://traditions.org.ua

  5. Storinka-m.kiev.ua, Traditions.org.ua

  6. Малиніна А.О. « Великодній сувенір. Українська народна писанка»

































Інструкційна картка: Видування яйця.


п/п

Зміст операції

Зображення

1

Для роботи вибираємо яйця білі, великі, без тріщин. Знайти полюси яйця, на звуженому полюсі робимо відмітку олівцем з двох протилежних вершин. Потім у цьому місці проколоти отвір в скорлупі яйця і акуратно висвердлити круглим надфілем із загостреним кінцем.

IMG_0529

2

За допомогою медичного шприца повільно ввести в яйце повітря, вміст яйця почне витікати, витягти шприц, знову ввести повітря. Удалити таким чином жовток і білок.


IMG_0532

3

Набрати в шприц холодної води і промити скорлупу з середини. Воду запускати теж повільно (повторювати до чистої води).



4

Висушити яйце. Для цього поставити яйце у лоток отвором до низу, щоб стекли залишки води. Для подальшої роботи використовуються просушені заготовки.

IMG_0505


















Інструкційна картка: Виготовлення писачка.


п/п

Зміст операції

Зображення

1

Приготовити консервну бляшанку, або мідну фольгу. Паличку вистругати з деревини, беремо гілочку, найкраще з ліщини, знімаємо кору і відрізаємо паличку довжиною 10 -12см.


2

За викрійкою вирізати з підготовленого матеріалу деталь.

сканирование0002

3

За допомогою круглогубців скручуємо лієчку, слідкуючи, слідкуючи, щоб шов був добре завалькований, інакше розплавлений віск може витекти і капати на яйце.

сканирование0002

4

Розщеплюємо паличку, відгинаємо хвостик біля основи лієчки і вставляємо його в розщеп, міцно примотуємо тонким дротом. Дріт не тільки триматиме лієчку, а ще й не дасть держачку обгоріти на свічці.

сканирование0002

























Додатокhttp://htmlimg3.scribdassets.com/af55gsvsw8dkni/images/18-810e741a16.jpg

1.Для виготовлення крапанки, зачерпнувши писачком віск, закрапують ним лише місця, що повинні залишитися незафарбованими.

2. Яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, найчастіше рожеву.

3. Після висихання фарби, поверхню яйця вкривають восковими цятками, які потім залишаться жовтими.

4. Потім яйце занурюється у червоний барвник. На червоній фарбі закапують воском ті місця, які мають залишитися червоними.

5. Насамкінець загальне тло забарвлюють якоюсь темною фарбою, частіше вишневою.

6. Після цього яйце кладуть в не дуже гарячу духовку чи піч, коли віск розм'якає, його обережно витирають м'якою тканиною, змоченою в олії, чи шкурою сала.





Додаток http://htmlimg1.scribdassets.com/af55gsvsw8dkni/images/21-9160ecd895.jpg

Мальованка- писали здебільшого з рослинним орнаментом чи релігійними символами, які носили церковній характер.

  1. Для виготовлення мальованки на знежирене яйце ( для цього його потрібно протруїти у слабкому розчині оцту) за допомогою пензля наносять малюнок.

  2. Для розпису використати вже видуті яйця.

  3. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

  4. Добре зарекомендували себе акрилові фарби, їх розводять водою, а після висихання не розмазуються. Гуаші і акварелі використовують з клеєм ПВА чи жовтком.

Додатокhttp://htmlimg3.scribdassets.com/af55gsvsw8dkni/images/22-850857a108.jpg

Таке письмо було характерно для писанок Закарпаття, Лемківщини. Переважав геометричний орнамент із введенням рослинних елементів.

1.Писанка виготовляється в техніки воскового письма, але для нанесення малюнка використовуються дріт, тонкій цвях, шпилька закріплені на дерев’яній ручці.

2. Віск має бути постійно гарячим, для чого йогу поміщують у чашечку і тримають біля вогню чи на паровій бані.

3. Шпильку опускають у гарячій віск і наносять на яйце мазок.

4. Мазок має стовщення і хвостик, який нагадує пелюсток чи краплю.Із таких пелюстків викладають малюнок.

5.Мазки можуть бути прямі, а можуть мати вигин у вигляді букви « С».

6. Послідовність офарблення як при виготовленні писанки.

Додаток

http://htmlimg2.scribdassets.com/af55gsvsw8dkni/images/24-152def125e.jpg

Інструкція

  1. Приготування фарб: 5 гр фарби змішуємо з чайною ложкою солі, додаємо трохи гарячої води і розмішуємо до повного розчинення компонентів. Потім доливаємо гарячою водою до 25 -300 гр. Робимо стільки різнокольорових розчинів, скільки потрібно.

  2. Перед початком роботи вимийте яйця, вони повинні бути чистими. І висушіть їх. Руки також повинні бути чистими, інакше може вийти багато бруду. Потім за допомогою простого олівця розділіть яйце на сегменти, потім вам буде легше наносити решті малюнок. Нанесіть основний узор.

  3. Потім потрібно нанести віск на яйце. Перед цим віск і кисть (писачок) треба нагріти. Перший раз кисть потрібно потримати у воску близько хвилини, потім можна скоротити цей час до 10 секунд.

  4. Спочатку наносимо віск на ті місця, які повинні залишитися білими. Після цього занурюємо яйце, наприклад, в жовту фарбу на пару хвилин. Діставши яйце з фарби, його потрібно акуратно промокнути серветкою, а потім ті елементи візерунка, які повинні бути жовтими, покрити воском. Потім яйце опускають на кілька хвилин в червону фарбу, дістають протирають серветкою, покривають воском ті ділянки, які повинні залишитися червоними. І ще раз можна занурити яйце у ​​чорну фарбу.

  5. Після того, як дістанете яйце з чорної фарби, піднести до вогню (до свічки) і тримайте його так, поки віск не розплавиться. Після цього добре розітріть віск по поверхні яйця. От і все, писанка готова.







Додаток

hello_html_699aedc0.jpg

Витравлені яйця  або травленки – таку писанку роблять на яйцях зі щільною шкарлупкою( курячі з темною шкарлупкою, гусячі чи качині).

  1. На яйце гарячим воском наносять малюнок.

  2. Потім яйце опускають у банку з 9 % оцтом і протруюють до появлення на поверхні яйця , не покритій воском, глибоких западин.

  3. Необхідно регулярно пробувати пальцями глибину протруєної поверхні, щоб не протруїти шкарлупку яйця наскрізь.

  4. Потім віск з поверхні яйця знімають звичайним способом, а на шкарлупці залишається глибокий рельєф.

  5. Можна перед тим , як зняти віск, протруєну поверхню затерти якою-небудь фарбою, забиваючи її в куточки рельєфу , що зробить його ще глибшим.

  6. Протруювання треба робити тільки на повному яйці.



Збірка матеріалів по темі "Писанковий дивосвіт"
  • Технология
Описание:

Про що розповідає писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині…

Автор Поляничко Галина Викторовна
Дата добавления 08.01.2015
Раздел Технология
Подраздел
Просмотров 1222
Номер материала 46860
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓