Главная / Классному руководителю / Встреча через 25 лет

Встреча через 25 лет

Вечір зустрічі випускників (25 років)


Одні покидають рідні пенати, а інші - повертаються до своєї наукової домівки: вже досвідчені, закарбовані життям, впевнені в собі, збагачені досвідом успіхів, а іноді й розчарувань, та все ж таки й досі діти для своїх батьків і ще - викладачів.

Така - тепла, хвилююча зустріч відбулася в останній день травня - зустріч випускників 1984 року відділення „Ветеринарна медицина”. 25 років тому вони, молоді ветеринарні фельдшери, вийшли зі стін, тоді ще Старобільського радгоспу-технікуму, щоб повернутися через два з половиною десятки літ до рідного храму науки. В головному корпусі, в аудиторіях панувала атмосфера теплої, довгоочікуваної зустрічі.

Таким урочистостям сприяли і самі випускники, яких з'їхалось на зустріч 15-ть і викладачі, які в той період викладали в технікумі, а деякі з них і зараз плідно працюють на відділенні. Майже за 1000 км приїхав на зустріч легенда ветеринарного відділення технікуму, колишній завідуючий відділенням ветеринарії Чалий П.М., класні керівники та викладачі ветеринарного відділення 1984 року: Скоков С. В., Шевченко І. М., Свистула П. М., Шевченко Л. П. Вони згадали чудові, хвилюючі миттєвості студентського життя 80-х: спортивні змагання з легкої атлетики, бігу на лижах, баскетболу; участь в художній самодіяльності, хор, паради до 1-го травня.

Першого вересня 81 - го року тепер уже минулого, 20 - го століття, почали своє студентське життя на відділенні "Ветеринарна медицина" 25 хлопчиків і дівчаток. Вони прийшли в технікум з різних шкіл, але всіх об'єднувало загальне прагнення - отримати професію, про яку мудрець сказав: "Вона врятує людство!". І це - істинно так!

Але ніхто з 15-17-ти-літніх молодих людей не здогадувався, що паралельно всі вони одержують ще одну спеціальність - найголовнішу в житті, але і найважчу - бути справжньою людиною. Велике право і великий обов'язок кожного, хто живе на цій землі.

І не важливо, що спочатку 80 - х хлопці носили локони до плечей, а у дівчаток спідниці були такі короткі, що завдання на дошці можна було писати тільки в нижній третині, а вершиною мріянь було купити джинси.

Так, випускники ветеринарної медицини 1984 року змогли реалізувати свої знання, вміння, навички, здобуті в технікумі. І вони повернулися через 25 років в Альма Матір щоб викладачі, які знали їх, змогли сказати „Ми пишаємося Вами! Ми горді за Вас!”

Так, їм є чим пишатися:

Ткачова Ірина – головний ветеринарний лікар Лисичанського м’ясокомбінату.

Сумська Світлана – працює у ветеринарній аптеці Старобільського ринку.

Снісар Людмила – працювала ветеринарним лікарем м. Горлівка, зараз приватний підприємець.

Косенко Василь – ветеринарний лікар м. Прилуки.

Асєєв Олексій – працював ветеринарним лікарем м. Привольє, зараз машиніст підземних установок.

Дергунов Михайло – працював в акушерському пункті м. Ровеньки.

Федорішин Федір – лікар м. Луганськ.

Кравцов Володимир – приватний підприємець м. Старобільськ.

Єлисєєв Анатолій – пенсіонер МВС.

Голощапова Любов – в минулому шахтар.

Харламова Людмила - приватний підприємець м. Старобільськ.

Колесник Тетяна – працює в Білокуракінському ПАЛ.

Шейко Олександр - приватний підприємець м. Старобільськ.

Звягіна Людмила – завідуюча Троїцькою ветеринарною дільницею.

Чуніхін Микола – ветеринар, Старобільський район.

Городецький Сергій – ветеринарний лікар м. Свердловка, зараз приватний підприємець.

Немає більшого щастя для педагога ніж впевненість в тому, що у його вихованців все склалося в житті добре, що всі вони, поруч з основною спеціальністю, отримали ще одну, найважливішу в житті - бути справжньою людиною, нести своєю життєвою нивою почесне звання - Студент Старобільського державного аграрного технікуму.

З роками мода міняється, але ніколи не пройде мода на Людину з великої букви!

Дотримання традицій, звичаїв формує почуття спільності минулого, а отже і майбутнього, що є невід’ємною, істотною складовою складного почуття молодіжної ідентичності. Чимало дослідників вбачають у почутті спільності минулого і майбутнього стрержневе психологічне утворення „студентської нації”, це – спільнота людей зі спільною спадщиною і спільним призначенням у майбутньому. Традиції Старобільського державного аграрного технікуму формують ядро національної свідомості студентів, забезпечують наступність поколінь, виховують почуття гордості за навчальний заклад та обрану професію.

Отже, традиція є основним засобом передачі від покоління до покоління диспозицій і вольових структур якостей студентства, а отже потужним чинником формування національної самосвідомості, почуття значущості студентства для органічного розвитку українського суспільства.


hello_html_57e5a696.jpg


Встреча через 25 лет
  • Классному руководителю
Описание:

Одні покидають рідні пенати, а інші - повертаються до своєї наукової домівки: вже досвідчені, закарбовані життям, впевнені в собі, збагачені досвідом успіхів, а іноді й розчарувань, та все ж таки й досі діти для своїх батьків і ще - викладачів.

Така - тепла, хвилююча зустріч відбулася в останній день травня - зустріч випускників 1984 року відділення „Ветеринарна медицина”. 25 років тому вони, молоді ветеринарні фельдшери, вийшли зі стін, тоді ще Старобільського радгоспу-технікуму, щоб повернутися через два з половиною десятки літ до рідного храму науки. В головному корпусі, в аудиторіях панувала атмосфера теплої, довгоочікуваної зустрічі.

Автор Скоков Сергей Васильевич
Дата добавления 10.01.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел
Просмотров 356
Номер материала 53166
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓