Главная / Физика / Використання методів колективно-групового навчання на уроках фізики в середній школі

Використання методів колективно-групового навчання на уроках фізики в середній школі









hello_html_487ab9d6.gif

.





Некрасова Тетяна Степанівна

Вчитель фізики Жданівської СШ

Солонянського району

Дніпропетровської області

















hello_html_f07a760.gif


1. Вступ. 2 -3 cт .

2. Використання прийому педагогічної техніки «Спіймай помилку» 4-7 ст.

3. Використання на уроках при організації групової роботи методу конструкторського бюро. 7 ст.

4.Завдання для використання інтерактивної вправи «Робота в малих

групах» 7-9 ст.
5. Використання ігрових методик при організації групової роботи

учнів 9-10 ст.

6.Організація коллективно –групового навчання при роботі з

стандартними таблицями 10- 12 ст.

7. Завдання для використання прийому педагогічної техніки

«Своя опора » 12 ст.

8.Практичні завдання для груп . 13 ст.

9hello_html_m141998b2.png
.Використана література. 14 ст.




hello_html_4018320c.jpg

1.Вступ

Цілісну систему навчальної діяльності учнів на занятті становлять фронтальна, індивідуальна та групова діяльність, яка пронизує увесь навчальний процес. При фронтальному навчанні весь клас працює над одним навчальним завданням під безпосереднім керівництвом учителя. При цьому клас працює в єдиному темпі. Проте при фронтальній роботі надзвичайно важко забезпечити високу активність усіх дітей, тому що учитель орієнтується на рівень середніх учнів. Школярі з низьким рівнем навчальних можливостей за таких умов неспроможні сприйняти й осмислити матеріал у повному обсязі. Також треба звернути увагу на недостатнє спілкування однокласників, яке можливе тільки з дозволу вчителя. В індивідуальній роботі кожен учень працює самостійно. Темп його роботи залежить від розвитку інтересів, нахилів, навчальних можливостей, підготовленості учнів; контакти з учителем обмежені. Усі недоліки фронтальної та індивідуальної роботи компенсує групова, при якій учні об'єднуються в малі групи, що мають загальну навчальну мету та працюють під керівництвом учителя та в співпраці з учнями. Учитель при груповій навчальній діяльності керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, які він пропонує групі та які регулюють діяльність учнів. Стосунки між педагогом і школярами набувають характеру співпраці, тому що педагог втручається в роботу групи в тому випадку, якщо в учнів виникають питання і вони самі звертаються за допомогою. Групова діяльність дозволяє реалізувати природне прагнення дітей до спілкування. Учням інколи психологічно складно звертатися по допомогу до вчителя і набагато простіше – до однолітків. Спочатку потрібно ознайомити учнів з правилами групового навчання або скласти їх разом: діти повинні знати не тільки конкретну задачу, але й мету уроку.

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити та відстоювати власну точку зору, а також прислуховуватися до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.

За змістом і співвідношенням основних компонентів інтересу (потреб, мотивів, ставлення, спрямованості) можна виділити чотири різні за кількістю групи учнів.
Група І (31,8%). Учні цієї групи вчать фізику тому, що “вона є в програмі”; “щоб не було неприємностей вдома”. Розуміють значення фізики, але це розуміння настільки віддалене, розпливчасте, загальне, що не може сприйматись як своє особисте, а тому не може спонукати підлітка до набування фізичних знань.
Школярів у фізиці приваблює насамперед яскравість демонстраційних дослідів, сам факт їх проведення. Самостійне оперування з приладами є одночасно і предметом і основним способом реалізації їх інтересу до фізики. Як правило, вони цікавляться окремими фізичними фактами, що вражають їх уяву (Н/д “про те, що вага людини на Місяці в 6 раз менша ніж на Землі”). Підлітки цієї групи не займаються додатковим читанням: переважна їх більшість не читає навіть параграфів для додаткового читання, які є в підручниках фізики, решта – проглядають лише окремі параграфи.
Все це переконує в тому, що позитивне ставлення до фізики безпосередньо зв’язане з цікавістю (як початковим рівнем розвитку пізнавального інтересу взагалі) і не виходить за її межі. Власне кажучи, це ще не інтерес у повному розумінні цього слова, а спрямованість учнів на окремий вид роботи (самостійне виконання дослідів) свідчить про наявність передумов інтересу до фізики.Важливо й те, що ці підлітки програмний матеріал знають слабо. Вони мають лише окремі елементи фізичних знань, застосування яких в дещо зміненій ситуації становить для них значні труднощі.
Група ІІ (56,7%) Мотивуючи своє позитивне ставлення до фізики, переважна більшість учнів даної групи вказує на її значення (“Фізика необхідна всім”). Хоч розуміння ними цього значення все ще залишається загальним, не зовсім конкретним, проте воно вже є спонукальним до її вивчення. І дійсно, ці учні, порівняно з учнями першої групи, зосередженіші, коли йдеться про практичне застосування матеріалу фізики, значно активніші в наведенні вже відомих їм прикладів його застосування. Підлітки зазначають, що фізика їм “подобається”. У цьому проявляється якісна (“Подобається” і “інколи буває цікаво”) відмінність описуваної групи підлітків від попередньої.
Але головна відмінність учнів цієї групи від першої в тому, що їх починає цікавити зміст шкільного курсу фізики: частину групи цікавить певна тема, іншу – окремі уроки, чи параграфи підручника. Значна частина учнів, пояснюючи своє ставлення до змісту матеріалу фізики, вказує на його яскравість і легкість. Крім того, більшість учнів, віддаючи перевагу дослідам, як бажаному виду роботи, ні слова не кажуть про їх зміст.
Досліди ще залишаються основним, та вже не єдиним способом реалізації інтересів учнів цієї групи до фізики: кожний з них вибірково вказує й на інші види роботи (“Виконувати досліди, а коли цікаво слухати вчителя”).
Характерною ознакою описуваної групи є також те, що учні задумуються над причинно-наслідковими зв’язками і закономірностями. Їх висловлювання у зв’язку із запитанням “чому?” конкретні і безпосередні (“зрозумів, чому в термосі чай не остигає”). Додатковим читанням вони не займаються, хоч обізнаність з додатковою літературою значно більша.
Отже, для цієї групи підлітків характерний інтерес до видів роботи і деякою мірою, до змісту окремих питань фізики, що залежить від форми подачі матеріалу. Це вже інтерес до фізики, як навчального предмета, але він певною мірою тимчасовий, вузький, ситуативний. Знання програмного матеріалу у цих учнів не є рівним, а практичні вміння та навички з читання підручника, розв’язування задач елементарні. Результати їх навчальної роботи залежать від змісту навчального матеріалу і форми його викладу. При відповідній організації навчання в їхній праці наявні елементи творчості.

Група 3 включає дітей , які фізикою не цікавляться, працюють тільки на уроці.

Група 4 – діти можуть засвоїти матеріал, цікавляться фізикою на високому рівні. При організації групової роботи можна об’єднувати для спільної роботи дітей з однієї групи,або дітей з різних груп.


2.Досить цікавим у використанні на уроках є прийом педагогічної техніки «Спіймай помилку».

Наведемо кілька прикладів завдань для груп.

1. Знайти помилки при розв’язуванні задач.

Тема : Послідовне та паралельне з’єднання провідників.

Завдання № 1

Завдання для груп : знайти помилку у визначенні загального опору за даним малюнком.


hello_html_10a4dd4e.png

1 група 2 група

R1= 5 Ом R1= 5 Ом

R2= 4 Ом R2= 4 Ом

R заг = 9\20 Ом R заг = 9Ом

Завдання № 2

Завдання для груп : знайти помилку у визначенні напруги та сили струму.

hello_html_1dcbd217.png

U= 2 B U= 6 B

I= 3 A I= 4 A


Завдання № 3

Завдання для груп : Визначити помилку в обчисленні :

hello_html_1b4ea64.png

V = 9 B V = 9 B

V1=6 B V1=6 B

V2= 3 B V2= 3 B

I=3 A I= 5 A

Завдання № 4 Визначення загального опору провідників

1група R1= 3 Ом R2= 4 Oм R = 7 \ 12 Ом

2 група R1= 3 Ом R2= 4 Oм R = 1\7 Ом

hello_html_m27f5dd97.png

Завдання № 5 Визначення загальної напруги в колі.

1 група U1=U2= 60 B

2 група U1=U2=120 B

hello_html_362ec50e.png

120 В

Завдання № 6


hello_html_3ffec27.png

2.Визначення помилок при роботі з таблицями.

Тема : Послідовне та паралельне з’єднання провідників.

а) робота з позначенням фізичних величин та одиницями вимірювання.

1 група

Сила струму

R

Напруга

Р

Опір

I

Потужність

A

робота

U

2 група

А

R

Дж

Р

Ом

I

Вт

A

В

U


3.Визначення помилок при роботі з теоретичним матеріалом.

Тема : Послідовне та паралельне з’єднання провідників.

Завдання для 1 групи

Фізичний диктант (письмово)
1. Сила струму вимірюється вольтметром
2. Одиниця опору є вольт
3. Причиною електричного опору металу є рух електронів
4. В амперах вимірюється опір
5. Одиницею напруги є джоуль
6. Сила струму в провіднику залежить від довжини провідника
7. Напруга вимірюється амперметром
8. Одиницею сили струму є ватт
9. Опір провідника залежить від температури
10. В мах вимірюється сила.
11. Закон Ома записується так R= m\ v
12. Величина заряду, що проходить через провідник, залежить від роду провідника.

4.Визначення помилок при аналізі розв’язаної задачі

Цікаво дати одну задачу з помилками для всіх груп. Кожна група через 5 хвилин аналізує помилки, які було знайдено в задачі, надає правильний розв’язок задачі.

Приклад задачі з помилками.

На цоколі лампочки написано: 220В, 100Вт. За цими даними визначте кількість теплоти, що виділяється в спіралі лампочки за 5 хв світіння.
Дано:
U=220B
P=100 Вт
t=5хв=360с

Q-?

Розв’язання
В даному прикладі можна вважати, що майже вся електрична енергія перетворюється у внутрішню, тому можна використати будь-яку з формул . На
Q = P\t = 10 Вт \360С=3000 Дж = 30 КДж.
Відповідь. Q= 30 кДж.

3. Дуже цікавим у використанні на уроках при організації групової роботи є така форма як робота конструкторського бюро.

Приклад завдань для вказаного виду роботи:

Завдання №1. Намалюйте схему підключення двох лампочок до джерела струму так, щоб перегоряння однієї лампочки не впливало на роботу іншої.

Завдання №2. Запропонуйте схему підключення електричного дзвоника і двох ключів до гальванічного елемента так, щоб можна було подзвонити з двох різних місць.

Завдання №3. Як треба підключити до гальванічного елемента дротяну котушку, лампочку і два ключі, щоб кожний ключ керував роботою свого споживача?

Завдання №4. Намалюйте схему електричного кола , що складається з гальванічного елемента, лампи, вимикача і двох амперметрів, ввімкнених один до лампи, а другий після неї. Як ви вважаєте, який амперметр покаже більшу силу струму? Чому?

Після виконання роботи кожна група презентує свою схему з повним поясненням підключення елементів.

4.При розв’язуванні задач непоганий результат дає використання інтерактивної вправи «Робота в малих групах»

Вивішують список, за яким учні об’єднуються в групи по 5 осіб.

Групи гетерогенні, тобто об’єднані сильні, середні і слабкі учні. Це необхідно для стимулювання творчого мислення й інтенсивного обміну ідеями. Кожній групі дається завдання, над яким вона працює. Учитель контролює процес. По закінченні відведеного часу кожна група представляє результати своєї роботи.

Завдання для групи 1.

1. Два провідники з опорами R1=1Ом, R2=2 Ом, з’єднані послідовно. Сила струму в колі 1А. Визначити опір кола, напругу на кожному провіднику й повну напругу всієї ділянки кола.

2. Три провідники опором R1= R2= R3= 10 Ом, з’єднані так, як показано на схемі. Обчислити силу струму у кожному резисторі, якщо напруга між точками А і В становить 30 В.

Завдання для групи 2.

1. Коло складається з двох послідовно з’єднаних провідників з опорами R1=4Ом, R2=6 Ом. Сила струму в колі 0,2А. Знайдіть опір кола, напругу на кожному з провідників та загальну напругу.
2. Три резистори опором R1=2Ом, R2= R2 =8 Ом, з’єднанні так. як показано на схемі. Обчислити напруги на кожному резисторі, якщо в резисторі R1 проходить струм силою 0,5 А.

Після розв’язування задач підбивають підсумки роботи в групах (самооцінювання)
Підкресліть вибране.
а) Чи кожен учень зміг висунути свою пропозицію?
Так Не зовсім Ні
б) Чи все обговорили?
Так Не зовсім Ні
в) Чи виконали завдання до кінця?
Так Не зовсім Ні
Після підбиття підсумків роботи кожною групою вчитель аналізує роботу кожної групи:
а) Яка група швидко і правильно виконала завдання?
б) Як працював весь клас?
а) Як працювали окремі учнів?
г) Оцінки тим, хто захищав задачу, хто брав активну участь в обговоренні.

5. Використання ігрових методик при організації групової роботи учнів.

Діти об’єднуються в групи за різними напрямками (наприклад історики, дослідники, теоретики ). Кожна група працює над тестовими завданнями вибраного напрямку, потім можна провести взаємоопитування членів груп за різними напрямками.

Завдання для 1 групи ( історики)

1. За професією пивовар, він був чудовим експериментатором, досліджував закони виділення теплоти електричним струмом, зробив великий внесок у кінетичну теорію газів. (Джоуль.)

2. Він відкрив один з важливіших законів електрики в 1785 р., використовуючи для цього крутильні терези. (Шарль Кулон.)

3. Кому належать слова: „Тепер я знаю, як виглядає атом"? (Резерфорду.)

4. Кому належать слова: „Всі науки можна розділити на дві групи - на фізику і колекціонування марок"? (Резерфорду.)

5. Він був відомий своєю балакучістю. Жартуючи, його співробітники запропонували ввести нову одиницю - „кен" ля вимірювання балакучості. Її тисячна доля провинна була перевищувати балакучість середньої людини. (Р. Мілікен.)

Завдання для 2 групи (теоретики)

Одиницею вимірювання електричного заряду є:

  • кулон;

  • вольт;

  • ампер;

  • ньютон.

2. Тіло набуває додатного заряду у випадку:

  • втрати електронів;

  • приєднання електронів;

  • втрати протонів;

  • приєднання нейтронів.

3. Якій величині пропорційна сила взаємодії між двома точковими зарядами:

  • r;

  • 1/r2;

  • r2;

  • 1/r?

4. Яке із тверджень правильне:

  • кулонівські сили - сили притягування, а гравітаційні - відштовхування;

  • кулонівські сили - сили відштовхування, а гравітаційні - притягування;

  • кулонівські сили - сили притягування і відштовхування, а гравітаційні - протягування;

  • кулонівські сили - сили притягування, а гравітаційні - притягування і відштовхування?

Завдання для 3 групи (практики)
Задача 1. Яку роботу виконує струм силою 0,5 А при напрузі 220 В протягом 1 хв?
Задача 2. Визначити силу струму в лампі потужністю 100 Вт, увімкнений в мереж з напругою 220 В.
Задача 3. Вартість 1 кВт.год. електроенергії – 22 коп. Скільки потрібно заплатити за використану електроенергію плитою потужністю 2 кВт, що працює протягом місяця по 3 години щодня?
Задача 4. Опір нагрівального елемента електронагрівача 100 Ом . За який час закипить 10 кг води, взятої при температурі 20оС, якщо ККД нагрівача 80%, напруга в мережі 220 В.
Задача № 5 Ламку потужністю 60 Вт, розраховану на напругу 110 В., потрібно ввімкнути в мережу з напругою 220 В. Якого опору резистор потрібно ввімкнути в коло послідовно з лампою?

6.Можна використовувати коллективно –групове навчання при роботі з готовими таблицями :

Завдання для 1 групи :

Визначити покази амперметрів та вольтметрів.

Завдання для 2 групи:

Визначити опори кожної лампочки та загальний опір кола

Завдання для 3 групи :

Скласти коло за даною схемою.

Дане завдання можна давати дітям як на уроці засвоєння нових знань так і під час закріплення нового матеріалу. Можна дітей об’єднати не в 3 групи, а в 6 груп, кожній групі дати завдання як по схемі 1 так по схемі 2


Схема 1.

hello_html_m27dc6824.jpg





Схема 2


hello_html_mb257b10.jpg


7. Використання прийому педагогічної техніки «Своя опора » при колективно – груповому навчанні.

Завдання для 1 групи : по підготовленій таблиці скласти опорний конспект

Завдання для 2 групи : по підготовленій таблиці скласти задачі

Завдання для 3 групи : зробити вибірку фізичних визначень згідно даної таблиці.


hello_html_4905a621.jpg



8.Практичні завдання для груп :

1 група : намалювати схему за мал.1, обчислити опір резистора

2 група : намалювати схему за мал.1, обчислити опір резистора

hello_html_m4a8879fa.jpg

3 група : намалювати схему за мал.

Визначити ККД установки.

hello_html_m42260251.jpg












Література :

1.Збірник завдань ЗНО -2007,2008 рік

2.Електронний збірник фізичних таблиць.

3.Бобошко К. Цікаво знати. – Дніпропетровськ, 1982.

4.Кишкін В. С. Чи знаєте Ви? – Донецьк, 1981.


hello_html_14c037d7.gif

16


Використання методів колективно-групового навчання на уроках фізики в середній школі
  • Физика
Описание:

Даний методичний порадник підготовлено для вчителя фізики середньої школи, який має бажання використовувати колективно-групове навчання на уроках фізики. Я працюю в школі вже майже 30 років і використовую колективно-групові форми роботи дуже часто.У своєму збірнику я розмістила приклади завдань для організації групового навчання та приклади найбільш цікавих завдань, які я використовую на уроках фізики. І дітям ціково, і вчителю на уроках не сумно і результат, як показує практика - значно кращий.

 

Автор Некрасова Тетяна Степанівна
Дата добавления 18.11.2014
Раздел Физика
Подраздел Другое
Просмотров 642
Номер материала 2401
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓