Главная / Школьному психологу / Викладання курсу «Психологічна абетка» у 1 класі Методична розробка для практичних психологів

Викладання курсу «Психологічна абетка» у 1 класі Методична розробка для практичних психологів

83


hello_html_m2a7690f7.gif

Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів села Павлівка

Арцизького райну Одеської області







Викладання курсу

«Психологічна абетка» у 1 класі



Методична розробка для практичних психологів

загальноосвітніх навчальних закладів







Практичний психолог загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів села Павлівка

Вєтохіна М.В.



2012


АНОТАЦІЯ


У данній методичній розробці розглядаються діагностичні, розвиваючі, корекційні і психопрофілактичні методи, які автор використовує у роботі з дітьми на уроках психології. Описується структура, цільова спрямованість і авторська інтерпретація уроків, технології розвитку особистості дитини через звернення до різних сфер його психічної організації. Особлива увага приділяється формуванню установок толерантної свідомості в дитячому віці.
Рекомендується психологам, педагогам, методистам, студентам, а також усім, хто цікавиться психологією.



Директор школи С.Ф. Оголюк













Зміст


Вступ ………………………………………………………………………….……. 4

  1. Актуальність розробки навчальних програм з психології ………...… 5

  2. Виховання психологічної культури школярів ……………………… 8

  3. Програма курсу «Психологічна абетка» …………………….………… 11

    1. Календарне планування ……………………………..……..…….. 14

    2. Опорні схеми уроків ……………………………………………… 16

Висновки …………………………………………………………………………..82

Література ……………………………………..………………………………… 83






















Вступ

Давайте згадаємо день, коли ви самі вперше пішли до школи. Хто вас туди повів? Як ви були тоді одягнені? Які картинки спливають у пам'яті? Букети квітів, гучна музика, схвильовані, чомусь бігають туди-сюди батьки. І ви відчуваєте себе одночасно і дуже гордим, і трохи переляканим. А потім вас ставлять в дію таких же ошатних дітей, ведуть у клас, прикрашений кульками і красивими картинками. А далі ... Далі починається шкільне життя. І якщо початок її у всіх однакове, то далі шляхи розходяться. Комусь вдасться встати на шлях успіху, якому будуть супроводжувати радість, придбання впевненості в собі, прагнення творити і пізнавати нове. А комусь буде важко вчитися, і тоді неодмінними супутниками стануть страх і образа, за ними піде почуття власної неповноцінності, ущербності, небажання вчитися.

Як допомогти дитині знайти правильну дорогу в школі? Звичайно дорослі зосереджують свої зусилля тільки на тренуванні дітей в різних навчальних уміннях: читанні, листі, рахунку. Забувають, що дитина в школі не тільки читає, пише і вважає, але відчуває, переживає, розмірковує, оцінює себе, друзів, дорослих. І допомагати йому треба перш за все в розумінні самого себе і свого місця в шкільному житті, у взаємодії з хлопцями і вчителем. Допомагати у пошуку своїх ресурсів, затвердження віри в себе і свої можливості, устремлінні до подолання шкільних труднощів. І тоді дитина в школі буде пізнавати не тільки зовнішній світ, а й самого себе. І в цій гармонії його шкільний шлях буде неодмінно успішним і радісним.

Щоб допомогти кожній дитині знайти правильну дорогу в школі, можна використовувати матеріали для групових занять, запропоновані в цій розробці.








  1. Актуальність розробки навчальних програм з психології

Розробка навчальних програм по психології є надзвичайно актуальною і потрібною як для задоволення потреби практичного психолога в методичному оснащенні своєї діяльності, так і для розвитку наукових основ дитячої практичної психології, тому що вони являють собою новий тип наукового дослідження, початкове джерело і кінцева мета якого служить реальною практикою роботи з дитиною.

Активні методи в роботі шкільного психолога, їхня науково-методична розробка і професійний додаток, мабуть, найбільш складне і, безсумнівно, розроблене питання у всій дитячій практичній психології. Оскільки, мова йде про проблему психологічного дослідження або психологічного обстеження - це метод більшого або меншого утручання у внутрішній світ дитини. Психолог, яким би методом він не користувався, обов'язково залишає слід у тій групі або особистості, з якими він працював.

Інша справа - методи, які прямо зорієнтовані на втручання і розвиток групи або особистості з метою зробити запланований вплив.

Активні методи припускають не тільки серйозну розробку психологічного змісту роботи з дітьми різного віку, але й глибоке обґрунтування форми її існування.

Так, наприклад, у роботі з підлітками найбільш ефективною є групова форма проведення розвиваючих програм.

Важливість групових форм роботи не виключає можливості проведення індивідуальної роботи з окремими учнями і, звичайно, не знімає в принципі індивідуального підходу до кожного підлітка в процесі групової роботи.

Л.С. Вигодський розглядав вік як відносно замкнутий період розвитку, значення якого визначається його місцем у загальному циклі розвитку й у якому загальні закони розвитку знаходять усякий раз якісно своєрідне вираження. Вікові особливості існують як найбільш типові, найбільш характерні загальні особливості віку, що вказують на загальні напрямки розвитку. Той або інший віковий період є синзетивним до розвитку визначених психічних процесів і властивостей, психологічних якостей особистості, а тому і до визначеного типу впливів. Тому дитина на кожному віковому етапі має потребу в особливому до себе підході.

Кожен віковий період стабільний або критичний є перехідним, що підготовляє людину до переходу на більш високу ступінь. Складність вікового етапу полягає в тому, що він містить у собі психологічні навички сьогоднішнього дня, ціннісний зміст яких багато в чому визначається потребами дня завтрашнього.

Саме повноцінний розвиток кожного вікового періоду підготує його до переходу на наступну вікову ступінь, дозволить сформуватися необхідним для цього психологічним новоутворенням.

Молодший шкільний вік - стрімко перебігаючий процес переходу людини з віку дошкільняти у шкільний вік, виходу на якісно нову соціальну позицію, в якій реально формується його свідоме відношення до себе, як до члена суспільства.

Дитячий практичний психолог, працює в школі, має справу з дітьми різного віку: з молодшими школярами, підлітками, старшокласниками.

При цьому він бачить вік у динаміці. Допомогти переходу з однієї ступені на іншу більш вигідну - одна з задач шкільного психолога.

Багатогранний інтелектуальний і особистісний розвиток учнів вимагає створення оптимальних психологічних і педагогічних умов, що забезпечують повноцінне переживання дітьми кожного вікового періоду і тим самим сприяють реалізації їхніх індивідуальних творчих потенцій.

В основі найбільш сприятливих психолого-педагогічних умов лежить реалізація в роботі з дітьми усіх вікових категорій принципу "Зони найближчого розвитку" (Л.С. Вигодський). Використання цього принципу в розробці психолого-педагогічних програм дозволяє проектувати той рівень розвитку, котрий школяр може досягти найближчим часом.

"Зона найближчого розвитку" молодшого шкільного віку припускає співробітництво з дорослими в просторі проблем самосвідомості, особистісної самоорганізації і саморегуляції, інтелектуальної й особистісної рефлексії. Саме в цей період формуються моральні цінності, життєві перспективи, відбувається усвідомлення самого себе, своїх можливостей, здатності, інтересів, прагнення відчути себе і стати дорослим, тяга до спілкування з однолітками, в середині якого формуються загальні погляди на життя, на відношення між людьми, на своє майбутнє, іншими словами - формуються особистісні сенси життя.

Для того, щоб ці якості розвивалися, вони повинні бути "закладені", виховані. Розвиток не походить з чогось, новоутворення не виникають самі по собі, вони є підсумком власного досвіду дитини, отриманого нею у результаті активної участі у виконанні найрізноманітніших форм суспільне корисної діяльності: навчальної, спортивної, художньої і т.п. При цьому школярі вступають у визначені відносини з однолітками і дорослими, що формує в них здатність будувати спілкування з оточуючими в залежності від різних задач і вимог життя, орієнтуватися в особистих особливостях і якостях людей, свідомо підкорятися нормам, прийнятим у колективі.

Л.І. Божович говорила, що в психологічному розвитку дитини визначальним є не тільки характер її провідної діяльності, але й характер тієї системи взаємин з оточуючими її людьми, у які вона вступає на різних етапах свого розвитку.

Тому спілкування молодшого віку з однолітками і дорослими необхідно вважати найважливішою психологічною умовою їхнього особистісного розвитку. Невдачі в спілкуванні ведуть до внутрішнього дискомфорту, компенсувати який не можуть ні які об'єктивно високі показники в інших сферах життя і діяльності. Спілкування суб'єктивне сприймається школярами як щось особистісно дуже важливе. Про це свідчить їхня чутлива увага до форми спілкування, його тональності, довірливості, спробі осмислити, проаналізувати свої взаємини з однолітками і дорослими.







  1. Виховання психологічної культури школярів

Чи гостро стоїть питання перед сучасною школою про культуру учнівської молоді? Загострення конфліктів, насилля, особлива жорстокість дітей – явища досить розповсюджені у класних колективах. Також об’єктивним є те, що школа не володіє ефективними засобами подолання цих негативних явищ.

Поведінка дітей дедалі стає некерованою, спостерігаються прояви неповаги до вчителя та однокласників, небажання вчитися, безвідповідальне ставлення до навчання та свого життя тощо. Ми зіткаємось з тим, що не працюють традиційні засоби впливу на учня: негативна оцінка, виклик до школи батьків, спілкування з директором школи, вплив через учнівський колектив, навіть, присутність членів батьківського комітету на уроках.

Можна міркувати про те, що об’єднує культурних людей, здатних до конструктивного спілкування, поваги до дорослих, визнання авторитетів. Відповідь така: культурною можна назвати ту людину, яка поділяє загальнолюдські цінності, які ґрунтуються на цінуванні, толерантному відношенні до іншої людини.

Хто формує культурну особистість? Звичайно соціум, насамперед сім’я,  потім школа, держава.Але дуже часто сучасна сім’я відірвана від тих моральних засад, пропонує цивілізоване суспільство. За останні роки діти потрапляють до школи з високим рівнем тривожності, низькою самооцінкою й негативним відношенням до себе і оточуючих.

Ситуацію в сім’ї, ні школа, ні сама дитина змінити не може. Проте подолати протистояння можливо тільки при виробленні спільних цінностей, які мають бути загальнодержавними, основою сучасної культури. Де є шанувальне відношення до батьків, орієнтири на працю, самовдосконалення, цілепокладання, толерантне відношення до людей, совість тощо.

Усі проголошені суспільством моральні цінності – гуманізація, демократизація, співпраця, діалогізація, толерантність – ґрунтуються на психологічних законах спілкування та взаємодії людей.

Можливість реалізації нових цілей та завдань освіти потребує відповідної перебудови її змісту, введення нових предметів гуманітарного циклу, впровадження особистісно-орієнтованої системи навчання, використання активних форм і методів у процесі навчання. До базового навчального плану повинні включатися не тільки предмети, які підпорядковані меті формування наукового світогляду, пізнання довкілля, а й такі навчальні курси, які б дозволили учням одержати досвід пізнання самого себе, розуміння інших людей, механізмів і законів, що впливають на людські відносини, сформувати навички конструктивної взаємодії з оточуючими. Це дозволить краще усвідомити права й свободи інших людей, сформувати толерантність, вміння долати труднощі та відстоювати свої права, конструктивно розв’язувати конфлікти.

У формуванні означених важливих якостей особистості важливе місце займає підвищення психологічної культури, яке, перш за все, включає розуміння самого себе як особистості, усвідомлення свого місця серед людей, формування навичок рефлексії, врахування потреб та інтересів інших, вирішування проблем у конструктивний засіб.

Підвищення психологічної культури учнівської молоді передбачає оволодіння основами загальної психології, соціальної психології та психології спілкування.

На сьогоднішній день викладання психології у школі являє собою епізодичні включення окремих психологічних знань у загальний курс навчання.  Багаточисельна науково-популярна психологічна література також не дає системного знання.

У зв’язку з цим викладання психології у школі набуває особливого значення. Знання про людину, які одержують діти, повинні бути науковою інформацією. Необхідна наукова, систематична психологія, а не знайомство з окремими психологічними питаннями на уроках літератури, історії, біології, фізіології, на різного роду тренінгових заняттях з психологом.

Тому метою викладання психології у школі можна вважати оволодіння кожним школярем елементарною психологічною культурою, яка є необхідною частиною загальної культури.

Психологічна культура – це здатність до ефективної психологічної діяльності на основі визнання особистості найвищою цінністю. А саме, усвідомлення людиною своєї честі, гідності та цінності іншої людини. (В.В. Рибалка, 2009 р.)

Культура створює особистість, і чим більш широке коло культури, у яке  вводить дитину дорослий, тим більш значущими стають підвалини для розвитку повноцінної особистості. В нашому суспільстві, нажаль, фактично відсутня психологічна культура. Тому дорослі – батьки, педагоги – у своїй більшості не можуть залучити до неї молоде покоління.

Коли починати викладання психології у школі? На сьогодні існує чимало програм з навчального курсу «Психологія». Більшість з них написані для старших класів. Це не досить вірно. Учні різного віку намагаються розібратися у самих собі. Але їх цікавість до самопізнання перевищує їх можливості пізнати себе, так як не володіють ніякими знаннями про психологічні особливості людини. Звідси неадекватні способи пізнання себе та інших, незадоволеність, невизначеність в оцінках, самооцінках, намірах тощо. Чим глибше дитина усвідомлює самого себе, свої інтереси, здібності, відносини, переживання, тим більш чітко формуються в неї уявлення про свій життєвий шлях.

Саме у початковій школі бере початок світогляд дитини, і саме цей віковий період є сенситивним для формування психологічного компоненту світогляду, який вбирає в собі  розуміння людини як активної частини реального світу.

Досвід викладання психології показує, що дітям цікавий та зрозумілий навчальний матеріал з психології, який викладено у доступній формі.

Залучення людей до психологічних знань в молодшому шкільному віці, приведе наше суспільство до розуміння психології людини, визнанню цієї науки як необхідної для повноцінного розвитку людини та людства, для визнання цінності людини самої по собі, незалежно від національності, посади, віку та ін.. Без знань основ психології особистості дуже важко виховати молоде покоління у дусі толерантності – поваги до людини як такої.

  1. Програма курсу “Психологічна абетка ” 1 клас .

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Найважливіше завдання психологічної служби у школі — збереження психологічного здоров'я дітей.

Як відомо, більшість сучасних першокласників відрізняється різним ступенем соматичних, психосоматичних, невротичних негараздів, які, безумовно, роблять важким процес адаптації дитини до нового соціального статусу. Тому кожному учню необхідна підтримка й допомога «у входженні в шкільне життя», як з боку значущих дорослих — батьків, учителів, так і з боку шкільного психолога.

Наш досвід роботи показав, що існуючі різноманітні програми з адаптації до школи дітей шестирічного віку недостатньо враховують потреби та особливості сьогоднішніх першокласників-шестирічок.

Виникла необхідність у створенні програми, яка побудована з урахуванням таких яскравих вікових особливостей першокласника, як егоцентризм, переважно кінестетична орієнтація, емоційність, рухливість, потреба у грі, конкретно-образне мислення, спонтанність.

Процес адаптації викликає у дітей такі складнощі:

проблеми у спілкуванні з однолітками, учителями;

зниження самоконтролю;

емоційна збудженість;

тривожність;

симптоми соматичних захворювань;

недостача уваги на уроках;

занурення в себе. Основна мета пропонованої програми — формування у першокласників характеристик психологічно здорової особистості.

У психолого-педагогічній літературі визначають наступні основні характеристики психологічно здорової особистості:

прийняття себе, своїх позитивних якостей і недоліків; пізнання власної цінності й унікальності, своїх здібностей й можливостей;

прийняття інших людей, пізнання цінності і неповторності кожної людини;

добре розвинута рефлексія, уміння розпізнавати свої емоційні стани, мотиви поведінки;

стресостійкість, уміння знаходити власні ресурси в скрутному становищі.

Ці критерії, а також ретроспективний аналіз власного досвіду проведення занять — основа для розробки мети і завдань програми.

Мета— створити умови, що допоможуть учителю краще зрозуміти й відчути своїх учнів, а кожному учню безболісно адаптуватися до нової ситуації (тобто пристосовувати «школу до дитини, а не тільки дитину до школи»).

Завдання програми.

1. Розвиток співчуття, кращого розуміння себе та інших, розвиток уміння бути в злагоді з самим собою.

2. Пробудження самостійності в дитині. Створення можливостей для самовираження, рефлексії.

3. Навчання прийомів саморелаксації, зняття м'язового напруження, викликаного психічним.

4. Допомога дитині в усвідомленні свого «Я», підвищенні самооцінки, подоланні внутрішніх конфліктів, страхів, агресивних тенденцій, зменшенні тривожності.

5. Гармонізація міжособистістних стосунків у дитячому колективі.

Методи

1. Ігри за правилами: вербальні, рухливі, сюжетно-рольові.

2. Читання художніх творів.

3. Бесіди.

4. Розповіді дітей.

5. Імпровізації.

6. Вільне і тематичне малювання.

7. Тілесно орієнтовані вправи.

Програма, розрахована на учнів 1-го класу, містить 35 занять (по 1 на тиждень). Роботу за програмою пропонується розпочати у вересні.

Тривалість заняття — 35 хвилин. Час заняття обумовлений розкладом класу.

Особливістю програми є те, що на кожному занятті вчитель стає активним учасником (не спостерігачем!). Це сприяє покращенню взаємостосунків, зняттю напруги невимушеності поведінки.

Прогнозований результат і методи його діагностики

Досвід роботи (2 роки) за програмою «Психологічна абетка» показав, що кінцевий результат відповідає меті програми. Тобто діти добре адаптуються до умов шкільного навчання. Учні можуть проаналізувати свої вчинки і вчинки інших людей, стають відповідальнішими, розкутішими. Вони добре розпізнають свої емоційні стани, сприймають емоції інших людей.

Гармонізуються міжособистісні стосунки в дитячому колективі та між учителем і учнями. Зменшуєтьтся тривожність, м'язове напруження, викликане психічним.

За результатами діагностики, здобуті під час занять, проводяться індивідуальні консультації з батьками дітей-учасників. Батьки мають змогу ознайомитися з результатами, отримують рекомендації, у разі необхідності планується подальша корекційна робота.

Тісна співпраця з класним керівником дозволяє досягти кращого результату. Класний керівник — активний учасник усіх занять. Психолог ознайомлює його із власними висновками та прогнозами, надає рекомендації стосовно індивідуального підходу до учнів. Головним показником успішності програми є те, що діти залюбки відвідують психологічні заняття, із нетерпінням чекають призначеного часу, дуже активні й відверті.










4 . КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ КУРСУ «Психологічна абетка»

з/п

Тема уроку

Зміст заняття

Хто я?

Знайомство з учнями

Школа. Школяр. Обов'язки школяра

Міні-ігри, спрямовані на активізацію уявлень дітей про школу та шкільне життя

Правила у нашому житті.

Усвідомлення необхідності дотримання загальноприйнятих правил.

Шкільні правила.

Знайомство зі шкільними правилами

Гігієна навчальної праці

Виховання відповідальності щодо обов’язків школяра

Як треба вчитися

Знайомство з основними критеріями оцінювання в школі

Що робити на уроці

Формування навичок

Хлопчики і дівчатка

Формування навичок культури спілкування хлопчиків і дівчаток

Культура спілкування хлопчиків і дівчат

Формування навичок культури спілкування хлопчиків і дівчаток

Мої відчуття

Пізнання себе і своїх психічних процесів

Слухання

Формування необхідності слухати і бути почутим

Слухання і бачення

Вправи на поліпшення слуху і зору

Спостережливість

Розвиток спостережливості

Увага. Уважність

Міні-тренінгна розвиток уваги

Корекція уважності

Вправи на розвиток уваги

Пам’ять

Формування навичок свідомого розвитку пам’яті

Корекція пам’яті

Вправи на розвиток пам’яті

Мовлення

Комунікативний тренінг

Я і мій розум

Формування пізнавального і навчального інтересу

Мислення

Вправи на розвиток мислення

Вчимося пояснювати і доводити

Виховання активної життєвої позиції

Вчимося пояснювати і доводити

Виховання активної життєвої позиції

Мої здібності

Формування розумової сфери дитини

Мої емоції

Розвивати вміння адекватно виражати свій емоційний стан

Чи охайний я?

Заняття-подорож до країни Бруднюльок

Який я?

Пізнання себе

Риси характеру

Пізнання себе

Доброта – найголовніша чеснота людини


Образа і образливість


Як поводитися в конфліктній ситуації


Я – частинка нашого класу


Мої однокласники


Усі ми різні, але тим і цікаві

Розвиток толерантності

Я пройшов дистанцію – перший класс

Підсумковий проект «Чого ми навчилися за рік»

Підсумковий урок








5. Розробки уроків курсу «Психологічна абетка»



ЗАНЯТТЯ 1. «Хто я?»

Мета: познайомити дітей з однокласниками, формувати в них позитивну самооцінку, вміння називати своє ім'я, по батькові, визначати свою стать, вік.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Час «психології» прийшов

І приніс до нас веселість і бадьорість

В кожне серце радісно зайшов

Щезнуть втома, лінь, розмови і суворість

Друзі, встанемо разом

Навкруги все стане лагідним, привітним

Знов за розум беремося

До роботи беремося

І заняття стане чудесним, милим, теплим

П. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання:

Коли люди зустрічаються перший раз, що вони роблять?

Здравствуйте, діти! Мене звати Марина Валеріївна. Я працюю психологом. Сьогодні я проведу урок психології, на якому ви, як і на будь-якому уроці, дізнаєтеся щось нове, і це буде нове знання про себе, про нас з вами.

Хто я? Це питання задавали собі люди в усі часи. А навіщо людині треба це знати? Від того, яким людина себе представляє, залежить, як він буде себе вести, чим займатися і, взагалі, який життєвий шлях обере.

Отже. Хто я? Який виникає найперший, природний і проста відповідь? (Я - людина.) А що є у кожної людини, без чого йому не прожити? (Без імені.) Я дуже хочу познайомитися з вами

Вправа «Знайомство»

Учень ловить м'яч, дивиться в очі ведучому і називає своє ім'я.
Психолог відповідає: «Дуже приємно».

- А тепер кілька секунд подумайте про себе, задайте собі питання «Хто я?», Згадайте все найважливіше, найкраще і збережіть в душі, це нам згодиться.

Діти виконують завдання.

Повернемося до наших іменах. Ім'я дається людині іншими людьми і в такий момент життя, коли порадитися з ним самим ніяк неможливо. І всі люди по-різному ставляться до свого імені: комусь воно подобається, а комусь ні. Мені цікаво ваше відношення. Зараз ми покажемо його на пальцях. Ми закриємо очі, я грюкну в долоні, і п'ять пальців покаже той, хто в захваті від свого імені, чотири - кому воно подобається, три - ставиться спокійно, два - не дуже подобається, один - зовсім не подобається. Приготувалися, закрили очі ... (Психолог плескає в долоні.) Відкриваємо очі, подивимося, що вийшло. (Без коментарів.)

А як ви думаєте, важливо, щоб своє ім'я подобалося? А чому? Я теж думаю, що важливо. Як світ змінюється, і як я сам змінююся! Лише ім'ям одним я називаюся!

Ці слова Миколи Заболоцького підкреслюють сталість нашого імені, адже воно дається людині, як правило, один раз і на все життя. І добре ставлення до імені служить першою сходинкою на шляху прийняття людиною самого себе. Давайте ж допоможемо комусь із вас полюбити своє ім'я.
  Вправа «Ім'я»

Викликається хтось один за бажанням.

Ми називаємо всі можливі варіанти цього імені. А ти (звертається до дитини по імені), просто сиди, слухай і вибирай, що тобі подобається ...
Ім'я - це не просто набір звуків, воно має своє значення. А адже це ім'я носило і носить багато прекрасних людей. (Назвати знаменитих тезок.) Ось в якій приємній компанії ти знаходишся.

Отже, (звернутися до дитини по імені), ти вибрав варіант імені, який тобі подобається?

Вправа «Уяви собі»

А зараз кожен уявить собі своє ім'я. Сядьте зручніше, зробіть декілька глибоких вдихів і видихів, розслабте ноги, руки, плечі, шию, м'язи обличчя, закрийте очі

Уявіть своє ім'я. Може бути, ви побачите його написаним або намальованим. Яке воно? Велике або маленьке? Якого воно кольору? Воно світле або темне, яскраве або ніжне? Може, ви бачите якісь образи. Яке ваше ім'я на дотик, м'яке або тверде, тепле або холодне. Може, ви почуєте звук вашого імені. А може, відчуєте смак і запах ... Побудьте трохи зі своїм ім'ям. А тепер повертаємося назад ... Відкрийте очі, зітхніть, потягніться, сядьте прямо.
Вправа «Намалюй ім'я»

Ведучий. Давайте намалюємо своє ім'я. На аркушах паперу, олівцями або фломастерами намалюйте те, що побачили. Якщо не вдалося щось уявити, то просто починайте малювати, подивимося, що вийде. Малюйте так, як ви можете. Зараз нам важливо, щоб кожен висловив на папері те, що він хоче. Працюємо 5 хвилин, поки звучить музика. За хвилину до закінчення я попереджу вас. Починаємо ... Коли будете готові, повісьте самі свій малюнок на дошку, куди вам хочеться. Далі проводиться обговорення малюнків.

Подивіться, яка у нас вийшла галерея. Наші імена - як квіти, немає некрасивих квітів: і пишна троянда, і гордий гладіолус, і скромна незабудка - все прекрасні по-своєму. Також і наші імена, і ми самі. Кожна людина неповторна і унікальна. Це означає, що не було і немає на землі точно такої ж людини, як ти (звертається до дитини по імені), ти (звертається до іншого дитині по імені). А всі разом ми складаємо чудовий сад.

Подивіться уважно на свої малюнки: деякі з них чимось схожі. Скажіть, будь ласка, а які імена могли б рости на одній клумбі? За якою ознакою? (За кольором, формою, настрою ...) Придивіться до цих людей у ​​житті. Може бути, і вони самі чимось схожі один на одного?

Вправа «Павутинка»

Ми живемо серед інших людей. Думка іншої людини додає щось в нашу скарбничку знань про себе. Іноді наше уявлення про себе збігається з думкою оточуючих, іноді ні, і це нормально. Наступна вправа допоможе нам поглянути на себе очима іншого. Але сьогодні я попрошу вас бути тактовними і говорити про своїх товаришів тільки хороше.

Виходьте, будь ласка, і стаєте в коло. Я кидаю клубок, дивлюся на людину, звертаюся до нього по імені і говорю про те, що мені подобається в його характері, поведінці, зовнішності. Потім клубок кидає той, хто його отримав, і т.д. Діти виконують завдання.

Подивіться на ці нитки, які тільки що нас зв'язали. Зазвичай ми їх не бачимо, але вони існують. Нехай і в житті нас завжди пов'язують нитки теплих, добрих слів і почуттів. А тепер розплутаємо павутинку, згадаємо, що говорили нам інші діти.

  Давайте зараз повернемося до питання, яке я задала на початку уроку: «Хто я?» Наші уявлення про себе складають образ «Я» (малюю схемку – коло і промінчики). Що входить в це поняття? Все те, про що ми сьогодні з вами говорили, це і ім'я, і ​​зовнішність, і риси характеру, і інтереси (продовжую схему). Крім того, в школі кожен з вас - (учень), вдома - (синочок, донечка) ...

Хто-небудь хоче розповісти про себе? (діти за бажанням відповідають)
Спасибі, діти. Подивіться ще раз на нашу схему, на що вона схожа? (На сонечко.) Я бажаю, щоб ви були такими ж світлим і теплим, як сонечко. Звичайно, і на сонці є плями, але це не заважає йому зігрівати і висвітлювати все навколо. Подивіться, наскільки промінчиків я залишила, цей малюнок не закінчений. Чому?

Сьогодні ми тільки торкнулися вершини айсберга, лише почали відповідати на одне з найголовніших питань. Дати якийсь певний, точну відповідь неможливо, адже наш шлях триває, і відповідати на це питання ми з вами будемо все своє життя.

Скажіть, будь ласка, що цікавого для вас було на уроці? Може бути, хтось дізнався щось нове чи незвичайне про себе, своє ім'я, ставлення до вас однокласників? Що вам сподобалося? А що здалося важким?
Відбувається обговорення.

Вправа «Накопичувальні оплески»

Ведучий. Хлопці, спасибі вам за роботу, мені було з вами дуже цікаво. Я хочу, щоб ми подякували один одному за допомогою вправи «Накопичувальні оплески». Я підходжу до тебе (звертається до дитини по імені) і дарую оплески. Це для тебе. До кого підемо далі, вибирай. Так по черзі підходимо до всіх учасників. А в самому кінці - ми дякуємо всім учасникам за те, що вони були з нами! Всі разом ляскаємо в долоні.

Прощання
Ведучий. Всі протягуємо в центр кола праві долоньки, кладемо їх один на одного, потім так само з'єднуємо ліві долоньки. Трохи помовчимо, а тепер кажемо хором: «До побачення»! На все добре, бажаю вам успіхів!

ІІІ. Домашнє завдання. Спитати вдома батьків про те, на честь кого вас назвали, хто вибрав для вас ім'я, які були варіанти: тобто дізнайтеся історію вашого імені. Згадайте, як називають вас в вашій родині, адже «у коханого дитятка двісті імен».



ЗАНЯТТЯ 2. «Школа. Школяр»

Мета: формувати в дітей інтерес до навчання в школі; виховувати в дітей розуміння увати правила, сумлінність, старанність.

Хід заняття

I. Організаційний момент

Перше вересня

Жовтіє листя на тополі... пливутьу синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі — ідуть до школи, первачки.

З гілок тополь злітає листя,кружляє й падає до ніг.

Уперше діти урочисто, переступають цей поріг.

(Н. Забіла)

II. Оголошення теми і мети заняття

  • Скажіть мені, будь ласка, для чого дітям потрібна школа?

  • Хто такі школярі?

  • Навіщо треба вчитися?

  • Як жити й поводитися в колективі?

  • Що таке обов'язок і правило?

III. Вивчення нового матеріалу

Слово «школа» походить із давньогрецької мови. В Київській Русі перші школи з'явились тисячу років тому. В школі вчаться хдапчики й дівчатка. Хгоходить до школи вчитися, того називають школяр (учень). Ви навчитеся читати, писати, малювати, співати, працювати в колективі, жити й рости. Перед вами відкривається багато таємниць природи, а знання, здобуті в школі, допоможуть зробити ще прекраснішою землю, на якій живете. У школі на вас чекають справжні друзі та вчителі.

Бесіда

Хто вас, діти, збирав до школи? (батьки)

Так, правильно. Але не тільки вони. А хто ще?

Робітниці швейної фабрики пошили вам одяг. Взуттєвої—взуття. На меблевій фабриці зробили меблі, на паперовій — зошити, книжки тощо. Виходить, багато людей працювало, щоб підготувати вас до школи. Усім хотілося, щоб ви старанно виконували один із законів Конституції України — Закон «Про освіту». Усі громадяни України мають право вчитися. Тому, що наука для людини — як сонце для життя.

А як ми будемо отримувати знання?

«Книжка вчить, як на світі жить», так говорить народна мудрість. Книжки, якими користуються в школі, по яких діти вчаться, називаються підручники. А від науки міцніють руки (знайомство з книжкою).

Фізкультхвилинка

Знайомство зі шкільними речами Читання вірша «Портфель» [В. Бай-ченка)

Портфель —мій друг і помічник, я до портфеля скоро звик.

І він зі мною на урок, а от без мене — ні на крок.

Портфель для мене залюбки і ручку носить, і книжки.

Гра «Першокласник»

На столі лежить портфель і кілька різних предметів: ручка, пенал, зошит, книжка, ложка, тарілка, ножиці, щітка, карта. Після нагадування про те, що діти ходять у школу, їм самостійно треба скласти свої речі, пропонується подивитися на розкладені предмети та якомога швидше й охайніше зберігати свій портфель. Гра закінчується, коли дитина складе всі речі й закриє портфель.

IV. Підсумок заняття Метод «Мікрофон»

  • Що нового ви дізналися на уроці?



ЗАНЯТТЯ 3. «Правила у нашому житті»

Мета:усвідомлення важливості дотримування повсякденних правил поведінки, формування уміння співвідносити свою поведінку із загальноприйнятими нормами та правилами.

Вітання

Встаньте, діти, всі рівненько,

Усміхніться всі гарненько.

Усміхніться ви до мене,

Усміхніться і до себе.

Дзвоник дзвонить: дзень-дзелень!

Привітайтесь: «Добрий день!».

Розминка. Гра «Об'єднаймось»

Діти вільно рухаються по класу. Психолог плескає у долоні і показує певну кількість пальців (від 2 до 7). За сигналом усі об'єднуються у групи з відповідною кількістю дітей.

Психолог. Діти, сьогодні вранці я бачила розбиту машину. Так сумно і неприємно було на неї дивитись.

  • Чому, на вашу думку, трапляються аварії на дорогах?

  • Що може статися, якщо водій поїде назустріч руху транспорту?

  • Що ви відчували, коли ми говорили про аварії?

  • Ви можете уявити собі, що відчувають люди, які потрапили в аварію? (Так, це страх, жах, біль, розгубленість, розпач)

  • Ви, напевно, знаєте, для чого потрібні правила дорожнього руху? (Щоб люди почувалися у безпеці.)

  • А чи є у вас удома правила безпеки? Що вам дозволяється робити, а що — забороняється?

  • Які санкції, тобто штрафи, покарання передбачені, якщо ви порушуєте правила (не слухаєтесь, грубіяните)?

  • Який настрій у вас зараз (сумно, тривожно, неприємно, спокійно, весело, байдуже)?

  • За що вас хвалять батьки?

  • Чим вони бувають задоволені?

  • А зараз у вас настрій змінився? Він став кращим?

  • Чому майже у всіх вас настрій покращився?

  • Це тому, що ми говорили про те, що у нас виудить, за що нас хвалять. Отже, якщо ми діємо за правилами, то уникаємо небезпечних ситуацій, нарікань, у нас буває гарний настрій.

  • Скажіть, а яких правил ми дотримуємось на цих заняттях? (Узагальніть відповіді дітей. Добре, якщо на окремому аркуші ці правила будуть зображені у вигляді піктограм на зразок дорожніх знаків.)

  • У школі кожен із вас — не просто дитина, а ще й школяр, учень. Тепер більшість часу ви проводитиме у школі, в класі. Це вимагає вміння жити в колективі, організованості, дисципліни, відповідальності за свої слова та вчинки. Щоб добре було кожному з вас та всім, хто поруч, давайте домовимося: ви завжди пам'ятатиме і виконуватиме «Закони шкільної родини для ввічливої та розумної дитини» (за В. Сухомлинським). Ці правила допоможуть вам подружитися з однокласниками:

  • Не забирай чужого, але й не все своє віддавай.

  • Не ображайся без причини.

  • Сам ні до кого не чіпляйся,?

  • Коли кличуть гратися — йди, не кличуть — попроси, цього соромитись не слід.

  • Грайся чесно, а якщо керуєш грою — не ображай інших.

  • Не дражнися, не хнюпся, не вимагай нічого. Не будь ябедою.

  • Не будь ніколи замазурою — таких не люблять.

  • Пам'ятай, що до «білоручор», які нічого не можуть робити, ставляться погано.

  • Частіше кажи: давай дружити, давай разом гуляти, давай я допоможу, і в тебе завжди будуть друзі.

Можна додавати й інші правила.

Скажіть мені, будь ласка, чи можна кричати? Чому?

А можна ходити по класу? Бігати, стрибати? Чому? У наших правил є маленькі винятки, уточнення.

Якщо дуже хочеться кричати — кричи, але зі стуленим ротом.

Якщо дуже хочеться тупотіти — тупоти, але навшпиньках.

Якщо дуже хочеться бігати — бігай, але на пальчиках.

Весела хвилинка

Розповідь про хлопця на ім'я Нетреб'як, котрий не знає, як треба поводитись, та все ж роздає поради.

Як приходиш ти до школи,

То кепчину треба зняти

Лиш тоді, коли учитель

Скаже: «Діти, добрий день!».

Як побачиш свого друга

У шкільній їдальні,

То мерщій кричи, як в лісі,

Слова привітальні!

Учні обговорюють, хто порушує правила поведінки на уроці. Після цього психолог пропонує їм розфарбувати учнів, які дотримуються правил.

Робота у зошиті

Психолог. Зараз ви розфарбуєте перше слово теми заняття за правилом світлофора: перша буква — червоного кольору, друга — жовтого, третя — зеленого. Продовжити роботу зможете удома.

Підсумки. Прощання



ЗАНЯТТЯ 4. «Шкільні правила»

Мета: навчити учнів основних правил поведінки в школі; знизити шкільну тривожність; виховувати почуття відповідальності обов'язку школяра.

Хід заняття

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

  • Діти, згадайте, що ми робили на минулому уроці?

  • Як ми познайомилися?

  • А як вдома вас називають ваші батьки?

Зараз ви послухаєте віршик і запам'ятайте його:

Знайомлячись, це треба знати,

Повинен ти себе назвати.

Вправа «Відрекомендуй себе»

Діти, я думаю, що ви теж можете знайомитися, рекомендувати себе. Давайте разом вивчимо правила знайомства. Хто отримає іграшку, повинен назвати своє ім'я, по батькові, прізвище, вік, стать та сказати, що він любить робити.

Фізкульхвшшнка

Нахилилися вперед,

Нахилилися назад.

І направо, і наліво.

Щоб нічого не боліло

Ш. Вивчення нового матеріалу І. Читання казки із серії «Лісова школа» для шкільної адаптації (автор М. Панфілова).

Створення лісової школи. Жив-був їжак. Він був маленький, кругленький, сірого кольору, з гостреньким носиком та чорними очима. На спині в їжака були справжні колючки. Але він був дуже добрим і ласкавим. А жив їжак у школі. Так, у звичайній школі, де було багато дітей, яких навчали мудрі.вчителі. Як він сюди потрапив, їжак сам не знав: може, його якийсь школяр приніс для «живого куточка» ще маленьким, а може він народився у школі. Скільки їжак себе пам'ятав, він завжди чув шкільні дзвоники, відчував теплі руки дітей, отримував від них смачні ласощі.

Дуже сподобалось їжаку, як проходили уроки. Разом із дітьми їжак учився писати, рахувати, вивчав різні предмети. Звичайно, це було непомітно для людей. Бігає собі їжак, радіє життю. А їжачок мріяв. А мріяв він про те, що, коли виросте, стане вчителем і зможе навчити усіх своїх лісових друзів усьому, що вміє та чому навчився в людей у школі.

Ось їжак став дорослим, прийшов час збутися його мріям. Лісові жителі побудували справжню школу для зайчат, лисенят, вовченят, мишенят та інших звірів. Їжак-вчитель готував клас до прийому першокласників. У світлій кімнаті стояли столи, стільці. На стіні висіла дошка, на якій можна було писати крейдою. їжак приніс підручники-книжки з малюнками, які допоможуть звірятам навчитися писати та читати. Сорока принесла до школи дзвінок.

Навіщо тй,принесла до школи якусь іграшку?—спитав у Сороки сторож Кріт.

У школі не граються, а навчаються!

Сорока поважно відповіла:

Мене їжак попросив. Я буду відповідати за дзвінок.

  • А навіщо треба дзвонити? Школа це не пожежна машина! — здивувався Кріт.

  • Та ти, нічого про школу не знаєш! Якщо дзвенить дзвінок, це означає, час іти на урок. А якщо під час уроку дзвенить дзвінок, це означає, час відпочити, дружок! — затріщала Сорока.

ПочекайьСороко, поясни мені ще раз. Якщо діти йдуть до школи, то, почувши дзвоник, побіжать на урок?

Так, тільки не побіжать, а підуть до столиків, де будуть чекати вчителя, —
відповіла Сорока.

Це вірно! — підхопив їжак, — Саме так роблять справжні школярі.

  • Наші звірята можуть і не знати цих правил! — захвилювався Кріт.

  • Прийдуть до школи й дізнаються. — знову затріщала Сорока.

Так, — підтвердив їжак, — дізнаються, як стати школярем, як вірно писати, рахувати й багато чого іншого.

Їжак, Кріт та Сорока замовкли. В Лісовій школі було тихо та чисто. Чекаючи першокласників, дерева на шкільному подвір'ї здавалися святковими, шелестіли червоно-жовтим листям. Здавалося, що вони теж розмовляють.

  • Час, час! — оголосив усьому класу Клен.

До школи, до школи! — шепотіла Берізка.

Евристична бесіда

  • Де жив їжак?

  • Який він був?

  • Про що він мріяв?

  • Як їжак-учитель готував клас до прийому першокласників?

  • Навіщо в школі дзвінок?

Знайомство учнів з правилами поведінки

Вихований учень знає й виконує правила поведінки в школі. Запам'ятайте ці правила та щоденно їх виконуйте!

Після дзвоника на урок учень повинен:

  • знайти своє місце за партою й приготувати все необхідне для уроку;

  • сидіти за партою рівно;

  • бажаючи відповісти на запитання вчителя або запитати його про щось, підняти руку вгору, не відриваючи ліктя від парти;

  • уважно слухати відповіді своїх товаришів;

  • йти до дошки, коли вчитель викликає;

  • на уроці не відволікатися, не займатися сторонніми справами, не заважати однокласникам.

Бесіда «Школа —каш другий дім, нам жити в нім»

  • Діти, скільки поверхів у школі?

  • А хто ще є в школі, крім нас?

  • А як же треба поводитися, щоб всім було добре, приємно, затишно, щоб усі були задоволенні й здорові?

Знайомство з правилами для учнів

  • Вчасно приходити на уроки.

  • Бути охайно вдягненим, взятим, зачесаним.

  • Сумлінно вчитися, уважно слухати пояснення вчителя, виконувати всі його завдання.

  • Допомагати товаришам, бути чесним і правдивим.

  • Оберігати рідну природу, берегти шкільне майно, свої й чужі речі.

  • Зразково поводитись у школі, вдома, в громадських місцях.

  • Слухатися батьків, учителів, поважати їх, виконувати вимоги вчителів і чергових учнів

IV. Підсумок заняття Метод «Мікрофон»

  • Про що ви дізналися на сьогоднішньому заняття?



ЗАНЯТТЯ 5. «Гігієна навчальної праці»

Мета: ознайомити учнів з основними правилами гігієни навчальної діяльності; виховувати відповідальність щодо обов'язків школяра.

Хід заняття

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Діти, ви прийшли до школи, щоб навчитися писати й читати, рахувати й малювати, стати мудрішими, добрішими, вихованішими. Ваму цьому допомагають учителі, батьки, друзі.

ПІ. Повідомлення теми й мети заняття

На сьогоднішньому занятті ми з вами ознайомимося з основними правилами гігієни навчальної діяльності, тобто, як правильно тримати ручку або олівець, правильно розміщувати зошит або підручник на парті. При сидінні за партою або робочим столом треба займати правильну позу, стежити за правильним освітленням робочої поверхні, стола, постійно провітрювати приміщення класу або кімнату.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу

Розкажу вам зараз, діти,

Дуже правила прості.

Як за партою сидіти —

Це потрібно у житті.

Основні правила сидіння за партою або робочим столом.

  1. Учень повинен глибоко сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку.

  2. Голова —у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед.

  3. Тулуб теж трохи нахилений уперед, передпліччя вільно лежить на столі.

  4. Плечовий пояс розміщений горизонтально.

  5. Ноги повною ступнею спираються на підлогу чи підніжку.

Як правильно тримати ручку (олівець).

Важливо виробити звичку правильно тримати ручку (олівець).

1. Ручку слід тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім на відстані 1—1,5 см.

2. Вона має проходити біля згину першого суглобу великого пальця та третього суглоба вказівного, кінець спрямований на праве плече.

Як правильно класти зошит (підручник).

  1. Безпосередньо перед письмом варто простежити чи правильно лежить зошит, відстань від очей до-книги (зошита) повинна становити не менше ЗО см.

  2. Нижній лівий кут його повинен співпадати з серединою грудної клітки дитини.

  3. Права рука перпендикулярна від верхнього краю зошита, а відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка.

Фізкультхвшшнка Лебеді

Рухи виконуються у повільному темпі. Лебеді летять і крильми махають...

3 вихідного положення ноги на ширині плечей, руки опущені, виконати піднімання рук через сторони вгору, підводячись на носочки.

Пливуть над озером на воду позирають...

Розвести руки в сторони, виконати на хили тулуба: вперед із прогинанням спини.

Свої тонкі шиї гордо вигинають...

Взяти руки «в замок» за спиною, плечі трохи назад, повільно присісти.

Як стежити за освітленістю робочої поверхні стола.

  1. Робочий стіл треба розміщувати зліца від вікна, стежачи, щоб пряме сонячне проміння не потрапляло в очі.

  2. Найкращим освітленням вважається достатнє за силою, рівномірне, не дає різких тіней та відблисків.

  3. При виконанні уроків увечері обов'язково використовувати штучне освітлення. Лампу треба розміщувати зліва або попереду себе. Оскільки при освітленні ззаду чи справа тінь від тулуба, голови чи руки буде лягати на робоче місце

V. Підсумок заняття

Діти, поміркуйте, чи правильно ви сидите за партою, пишете? Якщо ні, ретельно виконуйте поради шкільного лікаря. (Читання вірша.)

Поради шкільного лікаря


Як іде урок читання,

Книжку рівно покладіть.

Не сидіть, як знак питання,

Гарно плечі розведіть.

Спинку рівною тримайте,

Рук на книжку не кладіть.

Голову не нахиляйте,

Як окличний знак сидіть!

Будуть в вас здорові очі,

Швидко будете рости,

Хто здоровим бути хоче —

Вмій здоров'я берегти.

Зараз буде малювання.

Дуже любите, авжеж?

Малювати є бажання,

Але правила є теж.

Сісти треба тут красиво,

Можна й стати за мольберт.

Не як-небудь, косо —криво,

Не складайтесь, як конверт.

Ніг не треба закладати,

Опустіть їх до землі.

Про здоров'я треба дбати.

Доки ви іще малі.

На письмі сидіти важко.

Хтось зігнувся, бідолашка,

Мало носом не клює.

І забув про все до речі

Ще й і зстулився, як міг.

А тим часом все страждає;

Шлунок стиснувсь і болить,

Ще й печінка набрякає,

Селезінка аж пищить.

І не бачать добре очі,

Серце дрібно стукотить.

Кожен орган волі хоче

І здоровим хоче жить.

А тому запам'ятайте —

Де потрібно у житті

Буде гарною постава

І красивою хода.

Будь, дитино, вправна, жвава,

Не спітка тебе біда.

Бережіть здоров'я власне,

Поки є на це ще час.

Бо життя таке прекрасне

І одно воно у нас?




ЗАНЯТТЯ 6. «Як треба вчитися»

Мета: активізувати відомості дітей про школу й шкільне життя; сприяти зменшенню рівня тривожності, страхів пов'язаних зі школою.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Мотивація навчальної діяльності

Ш. Актуалізація опорних знань

Діти, яка була тема попереднього заняття?

  • Чого ви навчилися? Що запам'ятали?

  • Чи виконуєте ви всі вимоги й правила для учнів?

IV. Повідомлення теми й мети заняття

Отже, сьогодні ми з вами закріпимо свої знання про школу та шкільне життя. До нас у клас завітав гість Тарасик (лялька). Який незабаром стане першокласником.

  • Добрий день, любі друзі! Допоможіть мені зрозуміти, для чого треба йти в школу, навіщо вчитися, що мені дасть це навчання?

V. Узагальнення і систематизація знань.

Бесіда-гра «Я йду до школи!» (Робота в групах.)

Діти, давайте поділимося на дві команди. Назва однієї команди буде «Всезнайки» (це такі люди, які все знають), а іншої — «Незнайки» (такі люди, які нічого не знають). Запитання:

  1. Чи потрібно ходити до школи?

  2. Навіщо потрібно ходити до школи?

  3. Чим зазвичай займаються в школі? (Що ви будете робити в школі?)

  4. Що потрібно мати учневі, щоб бути готовим до школи?

  5. Що таке уроки? Що на них роблять учні?

  6. Як потрібно поводитися на уроках у школі?

  7. Що таке домашнє завдання?

  8. Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?

  9. Чим ви будете займатися вдома, коли прийдете зі школи?

10. Що нового з'явилося в твоєму житті, коли ти прийшов до школи?

Ауторелаксація. Гра «Сонячний зайчик»

Сонячний зайчик зазирнув тобі у вічі. Закрий їх. Він побіг далі по обличчю, погладь його ніжно долонями, на лобі, наносі, на ротику, на щічках, на підборідді, погладжуй легенько, щоб не сполохати його; голо-, ву, шийку, руки, животик, ноги. Раптом він заліз за комір! Погладь його й там. Він любить і пестить тебе, а ти гладь його й подружися з ним.

VI. Робота в зошитах

Діти, прислухайтеся до себе. Що ви зараз відчуваєте? Про що думаєте? Який у вас настрій? Підніміть руку, хто із вас веселіший за всіх? Як можна здогадатись, який у людини настрій? Відкрийте зошит. Виберіть обличчя дитини, у якої такий настрій, як у вас зараз, і обведіть це обличчя і розмалюйте його..

VII. Підсумок заняття

Дати відповідь на запитання Тарасика, про необхідність навчання в школі.



ЗАНЯТТЯ 7. «Що робити на уроці»

Мета: активізувати навчальну діяльність школярів шляхом раціональної організації на всїх етапах уроку; виховувати інтерес до навчальної діяльності.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Психологічний настрій

Створимо гарний настрій: «Усміхніться! Скажіть добрі і красиві слова один одному».

Ш. Повідомлення теми і мети заняття

Сьогодні на занятті ми поговоримо з вами, як потрібно поводитися на кожному етапі уроку, яких правил необхідно дотримуватися, щоб навчання було активним, а не пасивним.

Дзвінок! Більше десяти тисяч раз за одинадцять років навчання в школі дзвонять дзвінки й кличуть вас на уроки, щоб розкрити вам таємниці природи, а знання здобуті в школі, допоможуть зробити ще прекраснішою землю, на якій живете. На уроці не марнуйте жодної хвилини. Адже марнування хвилини призводить до втрати годин, днів і років. Кожний урок повинен не тільки давати нові знання, але й виховувати інтерес до своєї діяльності. Оволодівайте цим багатством, яке зробить вас сильними й активними будівниками свого майбутнього. Тому, що наука для людини — як сонце для життя.

Фізкультхвилинка

Гуси вбік, угору, вниз.

Раз, два, три, не помились.

Як годинник, всі отак:

Тік-так, тік-так»

Знайомство з основними етапами уроку

Діти, сьогодні до нас завітала Мудра сова. Вона нас ознайомить із основними етапами уроку.

Основні етапи уроку

  1. Знання здобуваються головним чином на уроці (домашні завдання — лише закріплення знань).

  2. Не можна залишати нічого незрозумілого, недовченого й недопрацьованого на уроці.

  3. Не втрачайте на уроці жодної хвилини, адже втрачені хвилини ведуть до втрати годин, днів і тижнів.

  4. Кожен урок повинен не лише давати нові знання, а й виховувати впевненість, формувати правильні погляди на оточуючий світ.

  5. До початку уроку приготувати все необхідне для роботи на уроці.

  1. Уважно слухайте названу вчителем тему уроку і поставлену ним навчальну мету

  2. Уважно слухайте, про себе оцінюйте відповідь товариша.

  3. Якщо вчитель викликав вас, спочатку обдумайте відповідь. Відповідайте голосно, чітко, впевнено. В кінці відповіді робіть висновок.

  1. При викладанні вчителем матеріалу, уважно слухайте, обдумуйте, запам'ятовуйте.

  2. Точно запишіть все, що задано. Ви повинні знати, де знайти потрібний матеріал і ясно уявіть, як і в якій послідовності будете виконувати завдання вдома.

  3. В кінці уроку треба ясно усвідомити, що ви дізналися нового, чому навчилися на уроці, чим збагатилися.

V. Підсумок заняття

Є такий вислів: «Наука для людини—як сонце для життя». Поясніть, як ви його розумієте.




ЗАНЯТТЯ 8. «Хлопчики і дівчата»

Мета: закріпити знання дітей про вживання слів ввічливості та вітання; ознайомити з правилами поведінки для хлопчиків і дівчат; формувати навички культури спілкування; виховувати бажання вдосконалювати себе у спілкуванні.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Актуалізація опорних знань

Вгадай«Чарівні слова»

  1. Які чарівні слова вживають при звертанні? (Будь ласка)

  2. Яким словом висловлюють вдячність? (Дякую).

  3. Прощаючись, бажають... (На все добре.)

  4. Форма подяки. (Велике спасибі)

5. При прощанні говоримо.... (До побачення.)

6. В будь-якій ситуації, коли прощаємося. (Прощавайте.)

ПІ. Оголошення теми і мети заняття

Щоб бути людиною, треба вміти жити з людьми: говорити» сміятися, переживати; допомагати один одному, радити, приязно дивитися один одному в очі.Це все називається спілкуванням.

Вміння спілкуватися — важлива ознака вихованої людини. Є прості секрети спілкування, котрі допомагають бути щірим другом, вірним товаришем.

V. Розгляд карток з методики Роенцвейга

Метод «Карусель»

Розгляньте малюнок. Чи правильно робить хлопчик (дівчинка)? Чому ви так вважаєте. (Обговорення й об'єднання в групи тих дітей, чиї думки співпали.)

Фізкультхвшшнка

Да-да-да, ду-ду-ду.

Хто це грає на дуду?

Я стою—вслухаюся,

Радісно всміхаюся!

VI. Узагальнення вивченого, закріплення отриманих знань

Гра «Чемнонечемно»

  • Якщо чемно — плескаєте в долоні двічі, нечемно — один раз.

Привіталися під час зустрічі...

Штовхнути й не вибачитися …

Не підвестися, звернутися до вчителя...

Підняти річ, яка впала...

Розглянемо цю ситуацію методом «Симуляції»

Діти, уявіть собі: розмовляють два вчителі, а у вас термінове повідомлений, як би ви звернулися до вчителя?

Дійсно, вірно. Нам не треба забувати про слова ввічливості.

Метод «Позначки»

Психолог зачитує правила спілкування хлопчиків і дівчаток. Діти піднімають сигнальні картки, які на їх думку, слід виконувати всім зеленим кольором; тільки хлопчикам — синім, тільки дівчаткам — червоним.

  • Будьте уважні. Я читаю, піднімайте відповідний колір.

Правила спілкування хлопчиків і дівчаток

  1. Зустрівши знайомих, привітайтеся.

  1. Коли вітаєшся, зніми шапку

  2. Не перебивай, коли хтось розповідає що-небудь.

  3. Якщо немає вільного місця, поступися своїм.

  1. Якщо хтось що-небудь загубив,підніми й подай.

  2. Не ображай і не тягни за косу дівчинку

  3. Не дражни хлопчиків.

  1. Не підкладай жувальну гумку на стілець.

  1. Вмій зберігати таємницю.

VII. Підсумок заняття

  • Про що ми говорили сьогодні на занятті?

  • Що вам найбільше сподобалося?

  • Як потрібно поводитися з оточуючими ровесниками?

  • Я думаю, що ви будете користуватися секретами спілкування.

Секрети спілкування

називати друга по імені;

бути уважним до тих, хто тебе оточує;

уміти уважно й терпляче слухати іншого;

бути ввічливим;

уміти поставити себе на місце іншого.

І запам'ятайте на все життя правило: Роби завжди так, як би ти хотів, щоб інші чинили щодо тебе.



ЗАНЯТТЯ 9 « Культура спілкування хлопчиків і дівчат»

Мета: вчити дітей вживати слова ввічливості, розширити їх словниковий запас; розвивати вміння правильно вітатися; виховувати в дітей шанобливе ставлення до оточуючих.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

  • Усім подобаються казки? А які каз ки —ваші улюблені

  • От бачите, діти.вам подобаються казки тому, що на казкових героїв чекають цікаві пригоди, багато несподіванок, а ще тому, що в казках усе закінчується добром. Лагідні, веселі, сміливі перемагають злих і підступних, боязких і жадібних. У цьому добрим героям завжди допомагає природа, речі. Як ви думаєте, чому? (Відповіді дітей.)

  • Давайте пригадаємо казку «Гуси—лебеді». Що там вибувається? (Відповіді дітей.)

  • Звернемо увагу на два моменти в казці: коли дівчинка розшукує братика й коли біжить із ним додому.

  • Чому Піч, Яблунька й Річка не відповіли Маші на запитання?

  • Вірно, вона погано до них звернулася, була непривітна, образила їх. А чому потім вони їй допомогли?

  • Дівчинка оцінила їхню працю, відгукнулася на їхні прохання, була лагідною, їм стало приємно, що дівчинка дуже добре до них звернулася. Отже, який висновок робимо?

Робота з прислів'ям

Є таке прислів'я: «Лагідне слово — що ясний день». Як ви розумієте його? (Відповіді дітей, психолог узагальнює.)

Отже, на сьогоднішньому занятті ми вестимемо розмову про те, як поводяться культурні люди. Кожна людина живе серед інших людей. Культура це стосунки між людьми, це вміння користуватися ввічливими словами, робити гарні вчинки.

Пояснення слів привітання

«Добрий день, друзі», — легко та звично я вимовила цю фразу. А ви так само легко відповіли: «Добрий день»? Ви, мабуть, дуже б здивувалися, коли Початок був би таким: «їли ви сьогодні?», «Чи здорова ваша худоба?». До вашого відома, це теж слова вітання — саме так зверталися, зустрічаючись у давнину, люди в Китаї та Монголії. Для нас це звучить дуже смішно, але, насправді, ці люди бажали один одному добробуту в сім'ї, здоров'я. «Мир вам! Мир вам і достаток!» — так звучали ці привітання.

Ще існує гарний звичай знімати головний убір та рукавичку при привітанні. Він також давній, ще з часів лицарів, які мандрували світом. Коли вони зустрічали знайомого, то знімали шолом і рукавичку, це означало: «Не бійся, бачинії моя голова відкрита. Я тобі довіряю. Моя долоня тепла, зброї уній немає». Вітатися за руку можна тільки з дуже близькою людиною, товаришем, другом. Аякщо вітаютьсяяюди різного віку, то першим подає руку старший.

Бесіда про правильне вітання. Заключне слово психолога

Словами «Доброго ранку!», «Добрий вечір!», «Здрастуйте!» користуються дорослі й діти. Словами ж «Привіт!» і «Салют!» можуть користуватися між собою тільки близькі люди, ровесники, товариші. До дорослої людини так звертатися не можна. Дорослі вживають ще й такі слова: «Доброго вам здоров'ячка», «Моє вам шанування!».

V. Підсумок заняття

Ми багато говорили про слова-привітання. А тепер яхочу перевірити, як ви їх запам’ятали. Потрібно продовжити висловлювання.

Зазеленіє древній пень, коли почує... (Добрий день.)

Коли згасає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі, серед знайомих, рідних голосів ми чуємо привітне...(Добрий вечір.)

Щоб знов зустрітися в годину призначену, кажу всім я щиро завжди ...(Допобачення.)

  • Діти, я дякую вам за гарні відповіді, за активність на занятті.



ЗАНЯТТЯ 10. «Мої відчуття!

Мета: продовжувати самопізнання через відчуття, познайомити дітей із видами відчуттів та ставленням до них. Сприяти зняттю психоемоційного напруження.

Хід заняття


І. Організаційний момент

П. Мотивація навчальної діяльності

Ш. Актуалізація опорних знань

Вправа «Тваринка»

Психолог підходить до кожного учня, тримаючи «Чудовий мішечок» з фігурками тварин. Дитина опускає руку до мішечка, бере фігурку, дотиком відгадує, яку тварину фігурка позначає, витягує й роздивляється. Потім потрібно прийняти таку ж позу та продемонструвати цю тварину.

Вправа«Що звучить»

Психолог демонструє дітям дзвіночок, барабан, брязкальце, бубон, папір та звуки, які видають ці предмети. Діти з заплющеними очима слухають звуки. По команді діти відповідають, що це було.

Як ви відрізняли звуки?

Які звуки були приємні, а які ні?

Вправа «Чорний ящик»

У коробці схований якийсь предмет. Діти ставлять уточнюючі запитання, щоб з'ясувати, що там заховано. Ведучий відповідає «так» або «ні». Наприклад:

  • Він білий?

  • Він маленький?

  • Він дерев'яний

  • Він легкий?


Вправа «Опиши товариша»

Одна дитина заплющує очі, психолог просить її описати з пам'яті іншого гравця. Яке в нього волоося, який одяг, очі тощо.

Психолог стежить, щоб у грі брали участь усі діти.

  • Завдяки чому ми розглядали наших товаришів і змогли описатийх зовнішність? (Завдяки очам.)

Вправа «Запашні кольори»

У психолога знаходяться картки з різними ароматами (ваніль, часник, полуниця, лаванда, перець тощо). Кожна картка має колір, відповідний аромату. Дітям пропонується запам'ятати аромат, співставити його з кольором. Потім із заплющеними очима відгадати, що це за аромат, який колір картки.

Що допомогло відчути нам аромат?

Вправа «Відгадай за дотиком»

Психолог пропонує дітям заплющити очі й, підходячи до кожного, дає змогу доторкнутися до різних поверхонь: (тактильні картки, вата, мотузка, наждачний папір, гречана крупа, віск, хутро, велюр, фольга).

Діти повинні здогадатися, що це, й розповісти про відчуття, які виникли в них під час доторкання до різних поверхонь.

Вправа «Смакові загадки»

Дітям пропонується подивитися на фруктий овочі, які лежать на тарілці (груші, яблука, виноград, огірки, помідори, морква, капуста). На іншій тарілці лежать шматочки цих самих овочів та фруктів. Із цією тарілкою ведучий підходить до учасників заняття, пропонує їм заплющити очі й узяти якийсь шматочок, покласти його до рота, попробувати й здогадатися, що це за плід.

Які відчуття у вас з'явилися, коли ви пробували шматочки овочів чи фруктів?

Підведення підсумків

  • Назвіть органи відчуття—ті частини тіла, які відповідають за наші відчуття (які допомагали вам сьогодні)?

  • Що особливо приємно було робити: слухати, бачити, коштувати, торкатися, нюхати?



ЗАНЯТТЯ 11. «Слухання»

Мета: допомогти дітям усвідомити необхідність уважно слухати інструкцію вчителя до завдань, правильно виконувати розпорядження вчителя.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Повідомлення теми і мети заняття

Сьогодні на уроц ми будемо вчитися слухати, та не тільки слухати, а й розуміти почуте.

  • Скажіть, для чого розумній людині необхідні вуха?

  • Чи завжди ви розумієте те, що вам кажуть?

  • Чи вмієте ви уважно слухати?

  • Щоб ви не забули тему заняття, на дошці буде намальоване вухо, яке слухатиме нас.

Ш. Робота над темою заняття

Робота в зошитах. Бесіда

Намалюйте 5 прапорців шириною в 1 клітинку, довжиною в 2 клітинки. Довжина 1 -го та 5-го древка — по 3 клітинки, а 2-го, 3-го та4-го—по 2 клітинки.

  • Перевірте, чи правильно ви виконали завдання?

  • Чи робили ви помилки через те, що не вмієте слухати?

  • Як ви вважаєте, чи потрібно нам учитися уважно слухати?

  • На вашу думку, з чого виникає звук?

Гра «Звідки звуки?»

Зараз подивимося, як ви вмієте слухати. Діти стаютьу коло. Один учень—посередині, заплющує очі. Учитель мовчки показує, хто має плеснути в долоні. Учень, що стоїть посередині, повинен сказати, звідки звук.

Графічний диктант

  • Послухайте, як треба вести лінію: «Від крапки дві клітинки вгору, клітинку праворуч...»

  • На що схожа фігура?

  • Домалюйте її?

Гра «Будь уважним!»

Я попрошу вас виконати якусь вправу, але при цьому кажу фразу «будь ласка», якщо ж я цих слів не скажу, то вправу виконувати не можна.

IV. Підсумок заняття

  • Що ми робили на занятті?

  • Про що нове дізналися, чого навчилися?

  • Для чого ми все це робили?

  • Що було цікавим?

  • Що—складним?
    — Що хотілося б повторити?

  • Про що хотілося б дізнатися?



ЗАНЯТТЯ 12. «Слухання та бачення»

Мета: допомогти дітям усвідомити необхідність уважно слухати і бачити, правильно виконувати розпорядження вчителя.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Повторення правил слухання

Для чого необхідно вчитися слухати?

  • Що треба робити, щоб не припускатися помилок?

  • Як можна назвати людину, яка не вміє слухати?

Аналіз ситуації

Ваш сусід за партою під час пояснення вчителя на уроці сидить і займається своїми справами: то шурхотить папірцем, то гортає книжку, то щось малює. Він вам заважає.

  • Що можна порадити такому учневі?

  • Чому на уроці математики деякі учні не можуть розв'язати прикладів? Такі діти потім хвилюються через свої помилки, але не знають, як їм запобігти.

Ш. Вивчення нового матеріалу

Слухання звуків лісу, демонстрація картини лісу

  • Які звуки ви почули?

  • А які зараз бачите?

  • Чи співпадає те, що ви слухали і побачене?

Граматична арифметика

а) назвати однакове в словах: щур, щука, щітка, дощ, борщ;

б) диво — о + ний = (дивний);

в) чорний—ий + о + слива—а = (чорнослив);

г) чистий—ий+ о + тіло—о = (чистотіл).

IV. Підсумок заняття

  • Що ми робили на занятті?

  • Про що нове дізналися, чого навчилися?

  • Для чого ми все це робили?

  • Що було цікавим? Що — складним?

  • Що хотілося б повторити?

  • Про що хотілося б дізнатися?



ЗАНЯТТЯ 13. «Спостережливість»

Мета: допомогти дітям усвідомити необхідність бути спостережливими; розвивати в дітей спостережливість та увагу.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Психологічна настанова

Ш. Повторення вивченого матеріалу.

Як називалися тема минулого заняття?

  • Чому важливо навчитися слухати? А бачити?

IV. Повідомлення темні мети заняття

Коли ви йшли сьогодні до школи, що цікавого побачили? За чим спостерігали? Отже, спостережливість —це уміння помічати, бачити якомога більше й виділяти головне з побаченого, вміти «фотографувати» очима.

Людям яких професій потрібна спостережливість?

V. Матеріал заняття

  • Скільки дітей у нашій групі (хлопчиків, дівчаток)? (Повертатися не можна.)

  • Подивіться на однокласницю, запам'ятайте, як вона одягнена, яка вона зовні.

Хтось із класу відвертається й розповідає про зовнішність цієї учениці (2—3 учні).

Гра«Знайди розбіжності»

Треба уважно роздивитися ці два малюнки й назвати, чим вони відрізняються.

Гра «Що лежало на столі?»

На столі на скатертині лежали такі предмети: лимон, помідор, груша, яблуко,
чашка, перець. Кішка стрибнула на стіл та стягла скатертину. Що ж лежало на столі?

VI. Підсумок заняття

  • Що ми робили на занятті?

  • Про що нове ми дізналися?

  • Де це може нам стати в пригоді?



ЗАНЯТТЯ 14. «Увага, уважність»

Мета заняття: навчити дітей свідомо вдосконалювати увагу, використовуючи різні прийоми й методи. Розвивати пізнавальну активність, уважність, спостережливість, чуттєве сприйняття


Хід заняття

І. Організаційний момент

Доброго дня! Я сподіваюся, що з вами на уроці ми чудово попрацюємо, будемо активно відповідати і все виконувати

Вправа „Лагідне слово”.

Для того, щоб краще пізнати одне одного, дайте відповідь на таке запитання: „Яким лагідним словом називає вас мати?”

Передаючи іграшку, по-черзі відповідайте повним реченням. М’яка іграшка допоможе вам згадати це лагідне слово.

ІІ. Актуалізація опорних знань

  • Ідучи сьогодні до школи, що ви цікавого побачили?

  • За чим спостерігали? (погода, пташки, люди, рослини, домашні тварин тощо)

  • Про що ми говорили на минулому уроці?

  • Для чого розумній людині потрібна спостережливість?

  • Що допомагає нам бути спостережливими? (очі, думка, пам’ять)

ІІІ. Робота над матеріалом заняття

Подивіться на дошку, запам’ятайте послідовність фігур і намалюйте все це у своїх зошитах.

hello_html_m703b40d0.gif

  • Якою має бути людина, яка правильно виконала цю вправу? (Уважною)

  • А що таке увага? (Це уміння помічати, бачити якомога більше)

  • Ось і сьогодні на заняття ми з вами визначимо, хто з вас найуважніший. Адже увага нам дуже потрібна і в навчанні і в повсякденному житті (побуті, грі, на вулиці). От, коли ви не слухали уважно як вчителька розповідала нову тему на уроці, то вам буде дуже важко вивчити її самостійно. Чи, наприклад, коли не уважно виконуєте якесь завдання, то обов’язково допустите помилку. На сьогоднішньому занятті ми будемо вчитися краще концентрувати свою увагу, а також, краще пізнаємо один одного за допомогою спілкування.

Вправа „Відгадай хто говорить”.

Я буду вимовляти фрази відповідним тоном, а ви повинні відгадати, хто це говорить:

  • Київський час – десята година, п’ять хвилин.

  • Відкрий рот і скажи „а-а”.

  • У день очікується хмарна погода, без опадів, подекуди туман.

  • Сіли гарненько, відкрили зошити

  • Морозиво вершкове, шоколадне, ванільне, підходьте купуйте!

Завдання 1.

Я прошу Вас оглянути кімнату і назвати якомога більше наявних предметів, що починаються на букву "Д», «К", "Т", "С", всі скляні або металеві, всі круглі, або всі білі предмети.

Завдання 2.

Кожен з вас отримує бланк із зображенням предметів.

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\clip_image002.jpg




Ви повинні:

викреслити всі гриби;

розмалювати всі ялинки;

Завдання 3.

Вам пропонується два візерунки: верхній правильний, а ніжній з помилками. Ви маєте знайти і виправити помилки

C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\Новая папка\2012_01_25\IMG_0001.jpg

Енергізатор

  • Втомилися? Встали

Нахилилися вперед

Нахилилися назад

І направо, і наліво

Щоб нічого не боліло

Сніговик”.

Станьте рівненько і уявіть собі, що ви тільки-но зліплений сніговик. Тіло повинно бути напружене, як замерзлий сніг. Прийшла весна, пригріло сонце і сніговик почав танути. Спочатку тане і висне голова, потім опускаються плечі, розслаблюються руки. Наприкінці сніговик розтанув – уявіть, що ви калюжа води. А тепер знов почався мороз – і сніговичок замерз.

А зараз проведемо «Словесний диктант»

Виконайте наступні завдання

  • Намалюйте у першому квадраті дві сливи й три яблука;

  • Намалюй у шостому квадраті 5 вишень: перша і остання мають бути з листочками

  • Намалюйте у третьому квадраті рядок 9 м’ячиків, чергуючи в рядку великий і маленький

  • Намалюй у другому квадраті рядок 4 квадрата, щоб перший був найбільший, а останній - найменший

  • Намалюйте у четвертому квадраті рядок три грибочки: два з червоними шапочками, один з білою

  • Намалюйте в п’ятому квадраті 4 квіточки в кожному куточку, а посередині зірочку жовтого кольору

Завдання «Лабіринт»

hello_html_3294fbc9.png








Вправа «Графічний диктант» «Білка».

Постав олівець на точку. Від точки: 2 клітинки ліворуч, 2 навскіс праворуч угору, 5 вниз, 1 праворуч, 4 вгору, 2 праворуч, 1 вниз, 1 навскіс ліворуч униз, 2 вниз, 1 навскіс ліворуч униз, 4 ліворуч, 1 вгору, 1 праворуч, 1 вгору, 1 ліворуч, 1 вгору, 1 праворуч, 1 навскіс праворуч угору.

Хто вийшов? (Білочка). Якою фарбою, зазвичай, розфарбовують білочку художники?

Вправа „Комплімент”.

Зараз я пропоную кожному з вас сказати комплімент своєму сусідові

  • Про що нове ви дізналися на уроці?

  • Що таке увага?

  • Які ще висновки ми можемо зробити?Скажіть мені: яке завдання вам найбільше сподобалось? Яке найважче було виконувати вам?



ЗАНЯТТЯ 16. «Пам'ять»

Мета: навчити дітей свідомо вдосконалювати пам'ять, використовуючи різні прийоми й методи. Розвивати пізнавальну активність, спостережливість, чуттєве сприйняття.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Розминка Гра«Спинкою до спинки»

З групи дітей вибирають двох, ставлять їх спинами один до одного, вони по черзі описують зовнішність один одного (очі, одяг тощо).

Ш. Робота над матеріалом заняття

Гра «Буріме»

Я зачитаю вам римовані слова. Рима — це дуже подібні за звучанням закінчення слів, послухайте уважно:

  • хлопчик — горобчик;

  • сонечко—віконечко —донечко;

  • ромашка—пташка;

  • сопілка—перепілка;

  • краплинка — хмаринка — стежинка;

  • урожай — збирай;

  • коровай—подавай;

  • листочки — садочки.

На основі однієї з рим, наприклад: «сопілка —перепілка» ми створимо (придумаємо) коротенький віршик:

«В лісі чується сопілка —

То співає перепілка».

А зараз пограємо в гру «Склади віршик». Я розпочинатиму фразу, а ви її закінчіть у риму.

Мав Сашко гарненьку книжку,

Кинув раз її під... (ліжко).

Де лежала бідна книжка.

Пробігала сіра... (мишка).

Стала мишка книжку гризти,

Стала мишка книжку... (їсти).

Звідкись взявся їжачок,

Він був весь із... (колючок).

Він прогнав зубату... (мишку),

Врятував нещасну... (книжку).

Слава, слава їжачкові.

Сором же кому?

(Сашкові)

А чому Сашкові сором?

А ви хочете бути поетами?

Давайте спробуємо за допомогою рими «листочки—садочки» скласти віршик про осінь.

Де ростуть дерева?(У лісах, гаях, парках, садочках).

Для першого рядочка ми вже можемо вибрати окремі слова, наприклад: у лісах, садочках (на дошці, чи на аркуші паперу малюють з одного боку лісові дерева: ялинку, берізку, дуб — праворуч, а ліворуч: яблуньку, грушу).

Далі запитання:

Що робиться з листочками восени? (Падають листочки, показують на малюн
ку, як вони падають.)

А куди падають листочки? (На доріжки, стежки, траву—малюють доріжку, травичку.)

Якого кольору падають листочки? (Жовті, золоті, багряні тощо.)

Усе це ми схематично зобразимо на малюнку й колективно обговоримо творчий
доробок, визначимо, якнайкраще скласти рядочки в риму.

У лісах, садочках.

На доріжки й трави.

Падають листочки.

Жовто-золотаві

Щоб було легко скласти й надовго запам'ятати вірпщк, ми слова замальовуємо, робимо їх живими, розмішуючи малюночки в рядочки, так, як слова у вірші.

Вправа-гра «Залам 'ят'ай слова»

Я назву слова, які вам потрібно запам'ятати. А потім із цих слів складу смішний віршик-римовку. В житті так не буває. Але така гра слів допоможе вам запам'ятати їх надовго.

Послухайте уважно ці слова: птах, сонце, жовтий, товар, мідь, самовар. Із них я складаю римовку, використовуючи додаткове слово, а також окремі слова трохи зміню:

Сонцю птах приніс товар —

Жовтий мідний самовар.

Запитання:

  • Хто назве слова, які треба було запам'ятати?

  • А тепер, може, хтось повторить віршик?

Аяке додаткове, інше слово використали?

  • Ви помітили, які слова змінилися?

  • Тепер давайте всі разом повторимо римовку—віршик.

Хоч римування й смішне, але воно допомогло нам запам'ятати потрібні слова.

Гра-завдання «Що пропало?»

Показуючи цікаві іграшки дітям, можна їх переставляти, міняти місцями

або ховати. Діти повинні сказати, чого не вистачає. Давати правильну відповідь потрібно тихо, радісно, за командою.

Гра «Віршик у малюнку»

Послухайте, який чудовий вірша написав поет Д.Нехода. Віршик називається «Журавель». Чули про таку пташку?

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив —

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

Де найкраща земля?

Журавель відповідає:

Краще рідної немає.

Друге читання супроводжується показом малюнків. До кожної строфи підготувати малюнок.

Запитання до вірша:

  • Що облітав журавель?

  • Що запитали діти в журавля?

  • Що ж відповів журавель?

  • Хто розкаже віршик?

Бесіда: куди б не літав журавлик, він завжди повертається додому, до свого краю, на рідну землю.

Як ви думаєте, чому?

А що ви найбільше любите?

Ш. Підсумок заняття



ЗАНЯТТЯ 18. «Мовлення»

Мета: допомагати дітям усвідомлювати їхню мовну практику, мовну діяльність зі створення тексту; учити долати труднощі у створенні усних і письмових висловлювань, формувати основи комунікативної доцільності висловлювань. Дати поняття про структуру тексту (зачин, основна частина, кінцівка), про необхідність наявності всіх його складових для розуміння змісту тексту. Формувати основи мовної поведінки (мовного етикету).

Хід заняття

І. Оголошення теми й Мети заняття

Сьогодні на занятті ми поговоримо про мовлення і про будову тексту.

А навіщо це нам знати?

Ми розповідатимемо цікаві історії.

Спробуємо побудувати текст, знаючи його початок. Визначимо те, про що йтиметься в тексті.

Плив по морю човник.

Що трапилося далі? (Розповідь.)

Який саме човник? (Опис.)

Чому пасажирам весело? (Роздум.)

П. Робота за темою заняття Виділення складових тексту

1. Послухайте увесь текст, а потім ми з' суємо, з яких частин він складається.

Як я вперше катався на човні

Недалеко від нашого будинку текла річка. На березі були човни. Я попросив сво го дідуся перевезти мене на другий берег Сіли ми в човен, взяли в руки по веслу й попливли. Я швидко стомився, й дідусі веслував один.

Поряд із нами промчав швидкий катер, і човен загойдався на хвилях. Це було чудово! Коли ми поверталися назад, дідусь даі мені знову повеслувати.

Після цієї прогулянки ми часто каталися на човні, й я навчився добре веслувати.

2. Коли ви розповідаєте, описуєте чи будуєте текст-роздум, то: спочатку готуєте співрозмовника до того, про що йтиметься далі; у середній частині ви розповідаєте проголовне; а закінчується текст так, що від разу зрозуміло, що ви все сказали.

3. Послухайте текст. Чи все в ньому зрозуміло без початку?

Зліпив я із грудок снігу. Одну велику, іншу меншу. Руки зробив із гілок. Замість носа приладнав морквину. Потім зліпив третю, найменшу, щоб їм було веселіше. А сам пішов ковзатися на гірку.

4. Чи можна зрозуміти текст без серед ньої частини?

Вчора в нас було ось що.... — Ось яка кумедна історія.

Давайте за допомогою малюнка зробимо цей текст зрозумілим. (Вивішую малюнок із курчатами.)

5. Послухайте текст. Чи потрібне йому закінчення?

Я люблю кататися на санчатах.

Якось я пішов на гірку з дорослими дітьми. Вони стали «обкатувати» новий спуск під деревами. Усі одразу покотилися. Ніхто не впав. Став я з'їжджати. Раптом біля самого дерева з-під мене вискочили санки і поїхали вниз. А я вдарився об дерево. Та так ударився, що аж в очах замерехтіло.

6. Послухайте текст, скажіть який початок підходить до цього тексту? Чому?

Моє улюблене свято—Новий рік.

Кожного вечора я виходжу в сад. Він весь у снігу. Коли в будинку засвітиться світло, сніг блищить, наче весь сад посипали сріблом.

Я дуже люблю гуляти в саду.

Назвіть усі складові цьогоо тексту.

7. Робота в парах.

У конвертах, які лежать у вас на партах, — текст. Але він розсипаний. Складіть його, використовуючи знання, набуті сьогодні на уроці»

Ш. Підсумок заняття



ЗАНЯТТЯ 19. «Я і мій розум»

Мета: ознайомити дітей з основними мисленнєвими операціями: аналіз, синтез; формувати уяву про внутрішній світ людини, психічні процеси, зокрема сприйняття; пробудити у дітей пізнавальний, навчальний інтерес; виховувати активну життєву позицію.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Вправа «Стеж за рухом і словом»

Психолог говорить, що діти повинні показати: ніс, рот, плече, вухо, але при цьому сам помиляється (тобто показує на брови, а говорить вухо). Наприкінці вправи треба відзначити найуважнішу дитину, похвалити її.

П. Основна частина

П. Робота за темою Вступне слово психолога

Ви знаєте, як людина думає? Лікар, щоб допомогти людині, робить операцію. І наша думка також робить мисленнєві операції. Основні, найголовніші дві: аналіз і синтез. Разом вони дають третє — мислення!

Діти, погляньте, хто це до нас прийшов, такі цікаві супутники. Давайте розпитаємо їх. Ти хто такий? Розкажи нам, що ти хочеш, умієш і що ти можеш?

Аналіз. Я можу відповісти на запитання: Як? Звідки? Чому?

Я—Аналіз, допоможу будь-колий будь-кому.

Мислення — завжди друг вірний,

Хочу я про все дізнатись, , В кожній ляльці і машинці . Допоможу розібратись.

Ти, Аналіз?! Дітки, хай не лякає це вчене слово, аналіз. Ви робили його ще тоді, коли були зовсім маленькі. Вам дарували на свято нову машину. А ви розбирали її на частини, аби зазирнути, що там у середині. Розбив колеса, кабіну, кузов або, якщо це лялька, на ніжки, ручки, голівку — це й є аналіз. Уже тоді ви аналізували, вивчаючи частини тіла ляльки. Ну, ахто поруч з тобою, Аналізе? Зізнавайся, що ти вмієш робити?

Синтез. (Звертається до Аналіза.)

Завжди йду поряд із тобою,

Мій розумний, любий брате!

Синтез — вірний твій супутник,

Все я зможу об'єднати!

Все разом скласти,

Все зберу, все підсумую

І на думку — на поличку

Всю роботу покладуд.

Ну, а Синтез, дітки, робили вам наші татусі: ручки, й ніжки, і голівку ляльці — усе це складав татусь разом, щоб ваша лялька була ціленькою, як спочатку. Або татусь складав машинку. А взагалі синтез ви також робили, коли насаджували на стержень кільця пірамідки. З окремих кілець виходила красива одна піраміда.

Двоє вірних друзів Аналіз і Синтез подарували нам Мислення. Професор Мислення дуже розумний. Він цікавиться всім на світі й усюди шукає знання. Коли йому вдасться здобути якісь знання, він складає й у королівську Скарбничку Пам'яті.

-.Діти, де знаходиться наша Скарбничка Пам'яті? (Діти відповідають.) Правильно, мозок дає можливість наш запам'ятовувати й думати. Він керує нашим розумом і тілом, нашими рухами, діями, голосом, усіма нашими органами. Дітки, у Мислення є розвідник, який усе бачить, чує, відчуває, про все, що відбувається, повідомляє професору Мислення, надає інформацію для роздумів. Цього розвідника знаєте як звати? Сприйняття! Це наші очі, вуха, ніс, язик.

Чи було б життя на землі без сприйняття? Це було б життя у темноті. Ти таке чудове. Сприйняття, розкажи нам про себе.

Сприйняття.

Я—як фотограф,

Бачу все—й фотографую,

Я по-своєму фіксую.

Ще й до того добре чую

І язиком його смакую.

Діти, всі ми також по-різному сприймаємо, у кожного з нас свій внутрішній світ, своє особливе королівство.

Наука психологія—це наука про що? — про душу або про внутрішній світ людини. Ця наука й хоче дізнатися, що ж відбувається у Королівстві Внутрішнього Світу. По-іншому Внутрішній світ називають психікою. Колись давно люди придумали цим особливим явищам назву — сприйняття, пам'ять, мислення, воля, почуття тощо.

Отже, все в живій психіці розпочинається зі сприйняття. Хочете знати, яка незвичайна пригода трапилася з нашим Сприйняттям і його друзями? Слухайте уважно. Повернімося до казки.

Ш. Підсумок заняття



ЗАНЯТТЯ 21 . «Вчимося пояснювати й доводити»

Мета: ознайомитзі дітей зі змістом тексту-роздуму, його складовими, розвивати вміння пояснювати причини будь-якого факту або доводити правильність своєї думки. Довести до свідомості учнів, що роздуми необхідні, щоб довести щось співрозмовнику. Виховувати ввічливе ставлення до співрозмовника, подавати приклад поваги до чужої думки

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

Повідомленнятемий метизаняття

Тебе оточують різні «чому». Навіть незрозуміло, як вони вміщаються в кімнаті. Якось «чому» стоїть перед дзеркалом і запитує: «Чому я там, коли я тут?» І те, яке в дзеркалі, йому відповідає: «Ая чому там, коли я тут?»

  • А вам часто трапляється «чому»? На які «чому» ви б хотіли дістати відповідь?

  • Чи часто вам ставлять запитання «чому?» Хто це робить найчастіше?

Чи завжди легко відповісти на ці запитання?

  • Чомувам буває важко в такій ситуації?

  • То як ви гадаєте, як потрібно вчитися пояснювати?

Актуалізація опорних знань

Пригадайте, як називається текст який відповідає на запитання «чому»?

Складові частини пояснення й доведення

  • Перше «чому» прийшло із казки «Снігуронька».

  • Поясніть, чому Снігуроньку так назвали. Тільки пам'ятайте, що відповідь має бути вичерпною, чіткою, зрозумілою.

  • Що ви пояснюєте у своїх роздумах?

Побудова роздуму самостійно, за схемою

Чому Незнайка так назвали?

На дошці поміж словами: Незнайка так назвали, тому що...

Правильне пояснення

Вибрати правильне пояснення з двох поданих. Запис на дошці:

Коту в чоботах удалося допомогти своєму господареві тому, що...

а) кіт був боягузом, безпорадним;

б) кіт був сміливим, винахідливим.

Відшукай помилку в поясненні

Поясніть, чому образилася б Попелюшка, якби прочитала про себе таке? «Попелюшка не потрапила на бал тому, що була ледача, неохайна».

Встановлення запитання за відповіддю

Учень пояснює вчителю:

  • Я запізнився до школи тому, що забув зошит і мені довелося повертатися додому

  • А тепер ви назвіть відповідь, а ми спробуємо дізнатися.

  • На які запитання ви відповідаєте.

Складання пояснень із використанням, опорних слів

  • Ви пам'ятаєте мультфільм «Ну, постривай!»?

  • Чому великий і сильний Вовк ніяк не може впоратися з маленьким Зайчиком?

  • Чи можете ви пояснити чому? .

Вправи на доведення правильності своєї думки

  • А чи могли б ви навести приклади винахідливості Зайця? Приклад, конкретний випадок допоможуть вам зробити пояснення зрозумілппи-ми.

Ш. Узагальнення знань

Що виробили сьогодні?

  • Як будується пояснення або доведення?

  • Де ви використаєте набуті знання?


ЗАНЯТТЯ 23. Я і мої здібності.

Мета: формувати розумову сферу дитини; розвивати пізнавальний інтерес, прагнення до успіху; ввести в активний словник дітей поняття: сприйняття, аналіз, синтез, мислення.

Хід заняття

І. Організаційний момент Вправа «Сонечко»

Діти стають у коло, піднімають руки до сонечка, підводяться навшпиньки, тягнуться до нього, насолоджуючись теплими промінчиками. Сонечко дарує кожному зайчика, який лоскоче їх.

II. Робота за темою

Гра «Вулик»

Психолог показує стільники й просить дітей відгадати, що це таке? Це — стільники, куди бджоли відкладають свій мед. Вони дуже схожі на наш мозок. Скільки тут клітинок, які вони рівненькі, досконалі, як тут чисто, який порядок. Наш мозок має 15 млрд. клітинок, але вони дуже маленькі, їх не видно неозброєним оком. І коли б клітиночка була така, як піщинка, то мозок вийшов би, як величезний будинок на 5 поверхів. Мозок керує розумом і тілом. Як ви думаєте, де живе наш розум?

Так, голова захищає наш мозок від холоду, спеки. Обов'язково треба носити панамку, коли сонечко гріє, а взимку — шапочку...

Атепер послухайте уважно, як мозок керує нами. Наприклад: наші очі побачили людину, вони посилюють сигнал у мозок: «Бачу людину». Мозок дає команду нашому голосу: «Привітайся, скажи, добрий день». Рукам дає команду: «Помахайте». Й так наш мозок невтомно трудиться, опрацьовуючи інформацію, яку посилає йому наше сприйняття (очі, вуха, ніс, язик). Тільки вночі, коли ми спимо, відпочиває наш мозок. Тому треба вчасжклягати спати, виявляти свою волю, навіть якщо нам цього не хочеться.

Ми також на всіх заняттях тренуємо нашу пам'ять, волю, розум, мислення.

Гра «Що тут зайве»

М'яч, лялька, зайчик—назвіть предмети, одним словом. Подумайте й скажіть, що тут може бути зайве й чому?

Гра «Знайди зайве слово»

  • молоко, чай, кава, булочка;

  • береза, сосна, дерево, дуб, тополя;

  • курка, гуска, індик, яйця, качка;

  • панамка, шуба, шапка, рукавиці, чоботи.

Гра «Закінчити речення»

Сіль солона, а цукор...

Стежка вузька, а дорога...

Помідор червоний, а огірок...

У місті дерев менше, а будинків ….

У лісі грибів менше, а дерев ...

У качки пір'я більше, а в каченяти...

У струмочку води менше, ау річці...

Завдання на розвиток мислення

  • Доріжкою йдуть мама й донька. Хто з них зробить більше кроків, а хто менше, чому?

  • Закрийте очі, уявіть собі: «Іду я лісом і бачу, як з-за пенька стирчить двоє довгих, сірих вух». Як ви думаєте, який звір там причаївся?

Добра уява, мислення допоможуть нам зрозуміти, що це заєць.

  • Дивлюся: з-ігід тину виглядають чотири курячі ноги. Поміркуйте, скільки курей сховалося за огорожею?

Послухайте уважно завдання й скажіть, чи правильно зроблені висновки?

Усі коти люблять молоко. Петрик Стояченко любить молоко. Отже, Петрик—кіт.

Петрик просить, кіт нявкає. Кіт—домашня тваринка, вона має господаря.

У людини є мова, а значить є й мислення.

У всіх людей є вуха. У песика Джека є вуха. Отже, песик Джек—людина.

У всіх людей є серце. Миколка — людина. Отже, у нього є серце.

Релаксація ...

Ми з вами дуже добре попрацювали, а тепер відпочинемо.

Діти, уявіть собі, що зараз літо. Яких чудес не буваєу природі? Завікномхолодно, а в нашім кабінеті тепло, сонячно. Станьте в коло, розслабтесь, усміхніться й закрийте очі. Ми вирушаємо з вами на зелену, квіткову галявину. Пригадайте літні пахощі трав, квітів. Уявіть, що ви жовтий нарцис, або біла ромашка, а може, червоний мак, чи синя волошка, а може горда троянда.

Я — квітка. Я дуже маленька. Я росту, росту, росту. Прокинувшись від солодкого сну, розправляючи свої ручки—пелюстки, умиваються росою, повертаються до сонечка, посміхаюся йому. Сонечко своїми промінчиками пестить мене. Прокинувся лагідний вітерець, бавиться з квітами. Влітку він такий лагідний і ніжний. Бджілки прилетіли, зібрали чудодійний корисний пилок; пахучий нектар, цілющий мед.

Ш. Підсумок заняття



ЗАНЯТТЯ 28. «Мої емоії»

Мета: підтримування у дітей мотивації на пізнання себе через світ емоцій; згадати, які бувають емоції. Вчитися визначати свій емоційний стан

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Мотивація навчальної діяльності

Ш. Актуалізація опорних знань


Бесіда про емоції

  • Згадайте, які емоції ви знаєте?

  • Які частіше ви переживаєте в дорозі?

  • Яку емоцію виражають ці картинки?
    (Демонструються піктограми емоцій.)

Вправа «Тренуємо емоції»

По заклику психолога діти повинні:

Насупитися, як: осіння хмара; роздратована людина; зла чарівниця.

Посміхнутися, як: кіт на сонці; хитра лисиця; радісна дитина.

Розізлитися, як: два барани на місточку; людина, яку вдарили.

Злякатися, як: заєць, зустрівши вовка; кошеня, на яке гавкає пес.

Втомитися, як: батько після роботи; мурахи, притягнувши великий ціпок.

Відпочити, як: турист, що зняв важкий рюкзак; втомлений воїн після перемоги.

Вправа «Незакінчене речення»

Діти, отримуючи від психолога м'яч, закінчують речення:

Радість — це коли...

Печаль—це коли...

Жах—це коли…

Гнів—це коли...

Образа—це коли...

Сором—це коли...

Злсть—це коли...

Задоволення—це коли...

Щастя—це коли...

Вправа «Класифікація почуттів»

Діти отримують піктограми з різними емоціями. Треба роздивитися їх і розкласти за ознаками;

  • які подобаються;

  • які не подобаються.

Потім назвати емоції, зображені на Піктограмах, пояснити, чому він так їх розклав. Пропонується вибрати картку, яка відповідає настрою дитини зараз.

Вправа «Море хвилюється»

Психолог вимовляє фразу: «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три: фігура радості (гніву, страху тощо) на місці замри». В ролі ведучого мають побувати всі учні.

Домашнє завдання «Малюнок емоцій»

Розділити аркуш на 4 частини, вибрати 4 емоції й намалювати їх.

ЗАНЯТТЯ 25 «Який я?»

Мета: навчити дітей сприймати себе як цілісну особистість, формування уявлення про себе, самохарактеристика; розвиток емпатії; зміцнення стосунків у колективі.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Мотивація навчальної діяльності

Ш. Актуалізація опорних знань

Вправа «Струм».

Учасники сідають у коло, тримаючись за руки, і передають по колу «Струм» (по ланцюжку, один одному тиснуть руки).

Вправа «Побажання».

Усі сидять у колі і, кидаючи одне одному м'ячик, говорять добрі побажання.

Вправа «Хто ти?».

Психолог у кожного учасника запитує «Хто ти?», кидаючи йому м'яч. Учасники відповідають: «Я...».

Ця вправа дає змогу відкрити в собі щось нове, усвідомити речі, які раніше не усвідомлювались. Водночас вона створює можливість краще познайомитися з іншими учасниками групи.

Вправа «Закінчи речення».

Я злюсь, коли...

Я радію, коли...

Я сумую, коли...

Я не люблю, коли...

Я серджуся, коли...

Я щасливий, коли...

Вправа «Конкурс хвальків».

Усі сидять у колі, психолог повідомляє, що сьогодні проводиться конкурс на кращого хвастуна. Але хвастати необхідно не своїми успіхами чи вродою, а сусідом за партою: «Погляньте уважно на свого сусіда. Подумайте, який він, що вміє робити, що в нього добре виходить. А зараз похвастайте».

Вправа «Я тобі дарую».

Усі сидять у колі. Ведучий пропонує зробити подарунок сусідові, який сидить поруч. Подарунки не звичайні, а передані за допомогою жестів (невербально). Головна умова — доброзичливість. Необхідно подякувати за подарунок.




ЗАНЯТТЯ 26. «Риси характеру»

Мета: продовжувати пізнання своєї особистості, із притаманними їй рисами характеру; роз вививати вміння відрізняти й описувати види характеру; сприяти гуртуванню дитячого колективу.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Мотивація навчальної діяльності

Ш. Актуалізація опорних знань

Вправа «Руки, що танцюють».

Психолог пропонує дітям взяти два олівця, що сподобалися, у кожну руку. Покласти перед собою два аркуші паперу. Заплющити очі і, поки звучить музика, малювати на папері. Рухати руками в такт музиці. Потім можна подивитися, що вийшло. (2—3 хвилини).

Вправа «Нас із тобою пов'язує...».

Учасники кидають м'яч одне одному зі словами «Нас з тобою пов'язує...», пригадуючи риси характеру, особливості поведінки.

Психолог слідкує, щоб м'яч побував у всіх учасників, допомагає дітям визначити потрібні риси характеру.

Вправа «І я...».

Психолог називає риси характеру. Якщо в когось є така риса, то він має сказати: «І я......

Я — ледача...

Я — охайна...

Я — чесна...

Я — вперта...

Я — жадібна...

Я — сором'язлива...

Я — смілива...

Я — цілеспрямована...

Я — доброзичлива...

Вправа «Я на драбинці характеру».

У кожного учасника є аркуш із зображенням 6 драбинок, у кожної своя назва.

На кожній драбинці 7 сходинок. Учасникам треба подумати, на якій сходинці вони знаходяться, відмітити літерою «Я».

Потім вирішити, на яку сходинку кожної драбинки його поставить мама («М»), батько(«Б»), друзі («Д»), вчитель («В»).

Вправа «Розкажи мені».

Учасники повинні уважно роздивитися свого сусіда, який сидить ліворуч, і сказати, що подобається у ньому.



ЗАНЯТТЯ 27. «Чи охайний я».

Мети: розвивати в учнів уявлення про навички особистої гігієни, навчити користуватися предметами індивідуального призначення; виховувати нетерпимість до неохайності.

Хід заняття

І. Організаційний момент

П. Визначення свого емоційного стану учнями

Ш. Оголошення теми й мети заняття

Сьогодні ми дізнаємося, що треба робити, щоб ніколи не хворіти, про запоруки здоров'я, правила їх дотримання, навчимося правильно користуватися предметами індивідуального призначення. Бо сьогодні ми відправимося у гру-подорож до країни Здоров'я. Тому сідайте зручно на своїх місцях нашого літачка. А ось наш пілот — лікар Айболить. У нього є карта подорожі, на якій увесь маршрут із зупинками. Отже, будьте уважні під час подорожі, подумайте над тим, що побачите й почуєте. В дорогу!

(Звучить загадкова музика польоту.)

IV. Сприймання знань учнями

Лікар Здоровенький оголошує: — Наша перша зупинка — станція Нечистульок і Бруднульок. Тут живуть люди, які перестали слідкувати за чистотою й порядком. Вони не вмиваються, не чистять зуби, не стежать за чистотою в своїй кімнаті. Хлопчики й дівчатка не поспішають вранці умиватися. Нгті довгі й чорні, під нігтями бруд. Діти не чистять своє взуття, не стежать за одягом, не вміють користуватися носовою хустинкою.

Там живе хлопчик Іванко

Чого в чорнилі руки, Ваню?

Це в нас було чистописання.

А на щоках чому чорнило?

Бо руками щоки мив я.

Там живе дівчинка Ганнуся

Шапочка у глині.

Сажа на коліні,

Пальчики зелені.

Плаття у смажені.

Вся замурзана, брудна.

Неохайна дуже.

Живе й хлопчик тут Бруднуля

Простирадла повтікали,

Ковдри з ними за поріг,

Сумка, зошити й підручник —

Їх спіймати я не зміг.

  • Діти, чому всі речі повтікали від Бруднулі?

Робота з малюнком

Діти, подивіться на малюнок. На якій станції живе ця дівчинка? Чому ви так думаєте? Спробуйте довести.

Чи хотіли б ви жити на станції Нечистульок і Бруднульок? Що ви пропонуєте їм подарувати?

Вироблення правил гігієни

П'ять золотих правил

  1. Кожен ранок умивайся, чисть зуби, мий вуха та шию.

  1. Завжди мий руки перед їжею.

  2. Коротко стрижи нігті.

  3. Користуйся носовою хустинкою.

  4. Тримай у порядку своє волосся.

V. Підсумок заняття

Назвіть мені речі, які повинні придбати діти із станції Нечистулька — Бруднулька. Продемонструйте, як ними користуватися.



ЗАНЯТТЯ 28 . «Доброта – одна з головних чеснот людини»

Мета: визначити разом з дітьми правила виявлення доброти в типових життєвих ситуаціях; сформувати установку на виконання цих правил; створити ситуацію, за якої учень може виявити доброту і відчути від цього задоволення.

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

- На попередньому занятті ми говорили про те, що погано тим дівчаткам і хлопчикам, яких не поважають однокласники та діти у дворі, їм прикро, адже з ними не граються, не спілкуються і навіть інколи б'ють. Прикро це і їхнім батькам. Пригадаємо нашу розмову: за що поважають хлопчика? За що поважають дівчинку?

Розмова про те, що таке доброта, що означає бути добрим і як ним стати.

Психолог організовує роботу із серією малюнків, спонукуючи дітей до вирішення відповідної моральної проблеми. Учні визначають, який вираз обличчя у кожної людини, зображеної на малюнках. Діти висловлюють свою думку про те, що спричинило радісний настрій у того, кому допомогли, кому вибачили, з ким чимось поділилися.

Звернути увагу дітей на усвідомлення позитивних вчинків і пов'язаний з ними внутрішній комфорт.

Учні складають правила поведінки

Не будь жадібним! Поділися з друзями тим, що є в тебе.

Будь уважним до того, хто слабкіший за тебе, запропонуй свою допомогу.

Допомагай батькам, бабусі та дідусеві. Вони потребують твоєї уваги. Не забувай запропонувати допомогу вчителеві.

Вибачай друзям їхні помилки. Радій з успіхів своїх товаришів. Ніколи не заздри! Від заздрощів можна зробитися лихим і навіть захворіти.

Підсумки заняття

Домашнє завдання

Підготувати розповідь про ситуацію, коли допомога потрібна чи доречна. Подумати, як у ситуації, що склалася, запропонувати допомогу, що саме і як слід зробити, щоб допомогти людині.



ЗАНЯТТЯ 29. «Образа і образливість»

Мета: формувати вміння розпізнавати, коли образа справжня, а коли не варто ображатися; вчити прийомів примирення.

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

У мене був учень Петрик, який дуже часто ображався. Наприклад, хоче він відповісти на уроці, піднімає руку, а якщо викликали когось іншого, ображається. Почнуть діти під час перерви гратися, він чекає окремого запрошення, а не запросили — закопилить губу і відійде вбік. Помітять це діти і запрошують його: «Петрику, йди гратися з нами!» А він відповідає: «Мені з вами нецікаво». Пожартує хтось із дітей: «Несила тобі кросворд розгадати!», — Петрик ображається надовго. Коли його запитували, чому він образився, відповідав: «Діти нічого не вміють, ще й грубощі говорять». А сам нахмурить брови, примружить очі й усім своїм виглядом показує, що йому ніхто не потрібний.

Однокласники відчували, що Петрик страждає через свою образливість, що йому самотньо. Вони вирішили «вилікувати» його від цієї «хвороби».

Якось сусідка по парті сказала хлопчикові: «Знаєш, Петрику, я раніше теж дуже часто ображалася. Проте мама відкрила мені три секрети. Якщо хочеш, я відкрию їх тобі.

Перший — не вимагай виняткового ставлення до себе. Ти не кращий і не гірший за інших. Не викликала тебе вчителька? Але ж не лише тебе! Викличе іншим разом».

«Не вчи мене! — обурився Петрик. - Ти що, найрозумніша?»

«Знов образився! І порушив правило другого секрету: не поспішай ображатися, спочатку подумай. Хоч я і говорю не зовсім приємні слова, але я намагаюся допомогти тобі. А якщо людина від душі хоче тобі допомогти, нехай не зовсім вдало, ображатися не варто.

Є ще й третій секрет. Трапляється, що хлопчики і дівчатка сваряться незлобливо. І тоді не слід ображатися.

Однак іноді просто необхідно образитися. Я маю на увазі ті випадки, коли людинузневажають».

  • Що таке образа?

  • Чи потрібно ображатися??

  • Коли образа потрібна?

  • На жаль, ми не завжди помічаємо, як ображаємо інших. Той, хто образив когось із вас, вчинив погано, і це його провина, його лихо. Але якщо когось образили ви, це вже ваша провина і ваше лихо.

  • Послухайте оповідання, чим син образив маму

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір. Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син Матері низько до землі й говорить:

  • Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.
Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона синові:
— Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

  • Пригадайте випадки, коли ви своїми необачними вчинками або грубим словом образили когось, але вам вибачили. Що ви тоді відчули? (Учні розповідають.)

  • Тепер пригадайте, коли ображали вас, та ви змогли пробачити кривдника. Якими були ваші почуття? (Учні розповідають.)

На завершальному етапі заняття вчитель підвести дітей до формулювання правил поведінки в конфліктній ситуації.

Підсумки заняття



ЗАНЯТТЯ 30. «Як поводитися в конфліктній ситуації»

Мета: уточнити уявлення дітей про конфліктну ситуацію; сформулювати правила поведінки в конфліктній ситуації з однолітками; вправляти дітей у вирішенні конфліктів.

Хід роботи

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

Хлопчик цей — великий злюка, . Він сказав ...

Він мене шарпнув за руку, І я сказала ...

Обізвав: «Всезнайка, соня, Він замовк.

1 бабусина тихоня, 1 я мовчала.


Мямля, чапля із поліна Ми мовчали, а на гіллі

І зануда, як Мальвіна». Яблука гойдались спілі ...

Я сказала: «Ти на вроду - Хлопчик яблуко зірвав

Мов опудало з городу». І мені подарував.

  • Чому посварилися діти!

  • Що таке конфлікт?

Конфлікти - це ситуації, коли двоє або кілька дітей незадоволені вчинками одне одного, коли їхні думки не збігаються і кожен відстоює свою правоту. Але ситуація, коли люди не дійшли згоди в якомусь питанні, не є чимось надзвичайним. Важливо відповідно ставитися до такої ситуації та поводитися коректно, якщо думки і наміри учасників конфлікту протилежні. на тому, що досить почути, як людина сперечається, щоб визначити, чи належного рівня культура її мовлення, чи вміє вона керувати своїми емоціями, знаходити переконливі слова, ставитися до опонента із повагою.

Підсумки заняття

Домашнє завдання

Скласти правила поведінки у конфліктній ситуації



ЗАНЯТТЯ 31 . « Я — частинка нашого класу»

Мета: зниження тривожності, сприяння встановленню дружніх стосунків, усвідомлення себе як частинки класного колективу.

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

Вітання

Здрастуй, здрастуй, любі друзі!

Кожен з нас тут не байдужий.

Будем друзі — ти і я.

Разом ми — одна сім'я.

Розминка «Прошепочи ім'я»

  • Ви тепер не просто діти, ви — учні одного класу. Вам навчатися разом 11 років, тому дуже важливо ставитися до один одного з повагою і любов’ю. У мене в руках серце. Саме в серці людини живуть тепло, дружба, любов. Я пропоную його вам... (передають по колу). Серце повернулося до мене.

  • Діти, а хто знає, як називають хорошу людину? (Відповіді дітей.). Так, дуже добре. А ще цю людину називають щирою, привітною. Чому, як ви гадаєте? (Відповіді дітей.) Так, у такої людини добре, щире серце. Тепло і любов іде від серця. Покладіть руку на груди, послухайте, як б'ється ваше серце... Воно повне життя, добра, любові. Подивіться, що я вам принесла. (розкриваю велике серце з цупкого паперу і показую його дітям.). Ой, яке ж воно велике! Ми всі, мабуть, помістимося в ньому. Ви та ваша вчителька — тепер одне ціле, один клас. Ось таке велике серце. ( закріпити його на дошці). Кожному з вас у ньому є місце. Зараз ви в цьому переконаєтесь. Підійдіть, будь ласка, до своїх парт, приготуйте кольорові олівці або фломастери. Зараз я кожному дам маленьке серце. Намалюйте на ньому подарунок для учнів класу. Це можуть бути квіти, іграшки, тварини, візерунки. Можна просто намалювати усміхнене обличчя. Головне, щоб у того, хто дивитиметься на ваш малюнок, виникли приємні почуття... (Діти малюють, можна ввімкнути спокійну музику. Бажано, щоб учитель також виконував це завдання.)

  • Хто намалював, підходьте зі своїм серденьком до мене. (Пропоную кожній дитині обрати місце на великому серці для її маленького та наклеюїти. Вибір дозволяє зробити певні висновки щодо особливостей дітей. Тривожні, замкнені, як правило, обирають місце дещо осторонь однокласників. Діти з прагненням до лідерства зазвичай обирають центр або верхню третину макету.)

  • Діти, подивіться, що у нас вийшло. У великому серці знайшлося місце для кожного з вас. Знайдіть очима своє серденько, подивіться, скільки тут квітів, іграшок. А ось сонечко, усмішки... Усі подарунки — для вас. Ми збережемо це серце. Коли-небудь, коли вам стане сумно та самотньо, пригадайте, що десь існує велике серце, в якому є місце і для вас. Мине багато років. Ви станете дорослими, будете навчатися в 11 -му класі. І тоді дістанете серце, пригадаєте цей день, перший клас, своїх друзів.

  • А зараз — мій подарунок вам. (Психолог роздає маленькі паперові серця.) Ви можете намалювати на них усе, що захочете, і подарувати його своїм близьким — мамі, татові, бабусі, сестрі, другу. (Діти розмальовують серця.)

Тепер ми будемо далі знайомитись одне з одним. Я пропоную вам пограти у гру, що називається «Об'єднаймось».

Зберіться в одну групу ті, хто:

  • сьогодні пив чай;

  • любить гратися іграшками;

  • уміє читати;

  • має звук [а] у своєму імені;

  • знає, як звати сусіда по парті;

  • хоче мати багато друзів у класі;

  • любить ходити до школи;

  • має зараз гарний настрій;

  • навчається у 1 класі.

(Учні збираються у визначені психологом місця.)

  • Прошу підійти до мене всіх, кому сподобалось сьогоднішнє заняття (діти збираються біля психолога).

  • Подивіться, будь ласка, ще раз на серце вашого класу. Деякий час воно висітиме тут, і ви завжди зможете знайти своє місце в ньому, особливо коли вам стане сумно, самотньо. Я вірю, що невдовзі ви подружитеся зі своїми однокласниками, познайомитеся з учителями, і школа та клас стануть для вас другим домом.

Підсумки. Прощання



ЗАНЯТТЯ 32. «Мої однокласники».

Мета: сформувати у дітей уявлення про позитивні якості однолітків; переконати учнів у тому, що потрібно виховувати в собі якості, притаманні хорошому хлопчикові, хорошій дівчинці; допомогти дітям перейнятися розумінням істини: досягти мети можна, тільки доклавши зусиль.

Хід роботи

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

Казав мудрець:



Живи, добро звершай!

Та нагород за це ще вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи та від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

  • Є якості, характерні лише для хлопчиків або лише для дівчаток. Як ви думаєте, який хлопчик заслуговує на повагу? (Добрий, розумний, відповідальний, скромний, впевнений у собі, сильний, який з повагою ставиться до дівчаток, захищає їх, якщо треба - допомагає, вміє швидко бігати, грати у футбол, працювати молотком, лопатою. Усе це чоловічі якості, а він - майбутній чоловік.)

  • Таких хлопчиків ми поважаємо. Чи не так, дівчатка?

  • А якою має бути дівчинка? (Добра, розумна, акуратна, працелюбна, спритна, чесна, яка відчуває стан і настрій тих, хто поруч із нею; уміє помирити дітей, що посварилися; завжди скаже добре слово тому, кого хтось скривдив. Вона вміє робити все те, чого навчила її мама. Така дівчинка має добрий смак, вона стане привабливою дівчиною.)

- Таких дівчаток ми поважаємо. Чи не так, хлопчики?

Вправа «Поясни, чому?»

Учні слухають оповідання і пояснюють,як треба вчинити, і чому?

Три дівчинки гралися ляльками. До них підійшла Оленка і сказала: «Я теж хочу гратися з вами». Дівчатка припинили гру і почали радитися. Потім, перебиваючи одна одну, заговорили: «Ми не будемо з тобою гратися, ти завжди сваришся. Ти вважаєш, що тільки ти все знаєш, і вмієш».

Оленка розсердилася й зі словами: «Тоді й ви гратися не будете!» розкидала всі іграшки. «Забирайся геть!» - закричали дівчатка. Потім вони зібрали іграшки і пішли гратися в інше місце. Оленці зробилося прикро, і вона заплакала.

  • Чому дівчатка не прийняли Оленку до своєї гри?

  • Який, на ваш погляд, був настрій у дівчаток під чай гри, під час розмови з Оленкою і після цієї розмови?

Дмитрик і Сашко прийшли на спортивний майданчик, коли діти з їхнього класу воює поділилися на дві команди і змагалися, хто більше відгадає загадок та швидше пробіжить по біговій доріжці.

Отже, дві команди і два нові гравці. Але діти з обох команд запрошували до гри тільки Сашка. Вони кричали «Сашко, йди до нас! Сашко, грайся з нами!» Сашкові було приємно, а ось Дмитрикові — прикро: його не запросили. Учителька наполягала, щоб хлопчика прийняли до гри. Проте Дмитрик одразу почав командувати всіма. Якщо хтось із гравців помилявся, кричав на нього, обзивав.

Удома Дмитрик сказав мамі: «У нас у класі погані діти, не хочуть зі мною гратися. Та й мені нецікаво гратися з ними». Мама засмутилася й порадила синові: «Подумай, можливо, у цьому є й твоя провина».

А в Сашка був хороший настрій. Діти з його команди грали дружно, підтримували одне одного. Ось тільки Миколка та Наталка не відгадали загадки. «Мабуть, у них немає нової книжки із загадками. Завтра принесу їм свою», - подумав Сашко.

  • Чому всі діти хотіли, щоб з ними грався Сашко?

  • Що б ви порадили Дмитрикові?

Після обговорення діти доходять висновку: завжди приємно спілкуватися з доброю, справедливою людиною. Таку людину всі поважають. Отже, заслуговують на повагу ті дівчатка та хлопчики, які мають добру вдачу.

  • І в нашому класі, можливо, є діти, з якими не хочуть гратися однокласники. Мабуть, цим дітям прикро. Я їм співчуваю. Гадаю, що й ви переживаєте за них. Але їхній біді можна зарадити. Звичайно, це нелегко. Проте кожна людина повинна намагатися бути такою, щоб її поважали. Але для цього треба добре попрацювати. Чи завжди ви це розумієте?

Вправа «Оплески»

  • Якщо ви згодні з тим, що я казатиму, плескайте у долоні.

Я зрозуміла, що кожний із вас хоче, щоб його поважали ...,

кожен вважає, що має право поважати себе ...,

Я сподіваюся, що кожен учень у нашому класі заслуговуватиме на повагу.

Підсумки заняття

«Сьогодні, діти, ми з вами уклали угоду про те, що ви цього досягнете. Я вірю в кожного».



ЗАНЯТТЯ 33. «Усі ми різні, але тим і цікаві»

Мета: усвідомлення відмінностей між людьми, розвиток толерантності.

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття

Вітання

Усміхнися всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям,

І тоді обов'язково

День для всіх веселим буде!

Розминка «Пошук спільного»

Діти за сигналом об'єднуються в групи по 3—б учнів. Протягом однієї хвилини вони мають відшукати і назвати, що є спільного в їхній групі.

Вправа «Підійдіть до мене ті, хто...»

  • Має світле волосся;

  • любить малювати (співати, танцювати, читати);

  • має родимки на обличчі;

  • любить дивитися мультфільми (комедії, передачі про тварин);

  • має два вуха (дві руки, дві ноги);

  • любить ходити до школи;

  • любить своїх батьків.

Обговорення гри. Підведіть учнів до усвідомлення унікальності кожної людини.

Усі люди чимось схожі між собою, чимось — відрізняються, але це не привід казати, що хтось Із них кращий, а хтось — гірший. Інакше може статися щось схоже на ту ситуацію, в якій опинилися наші давні знайомі -учні Лісової школи.

Хвости

У Лісовій школі навчалися різні звірі: Білка, Заєць, Вовчик, Лисичка, Єнот та інші. Вони допомагали одне одному, адже у кожного щось виходило краще, ніж у іншого.

Ведмедик був найсильнішим, тому коли треба було щось підняти й перевернути, на допомогу кликали його. Лисичка краще за всіх розв'язувала логічні задачки і допомагала іншим упоратися з математикою. Білочка дуже гарно витирала дошку, Киця оформляла святкові газети...

Усі були привітні, і хоча незначні суперечки у них виникали, звірі швидко мирилися. Кожен прагнув зрозуміти, прийняти іншого таким, який він є.

На зиму деякі звірі змінили свої шубки. Білочка також змінила і ніяк не могла намилуватися своїм новим вбранням, особливо пухнастим хвостиком. Якось на перерві звірі гралися, і Заєць раптом наступив Білочці на хвостика. Пролунав голосний крик, Білочка заплакала, а Зайчик попросив у неї пробачення:

Я ненавмисне, пробач мені, будь ласка...

Ні, не пробачу! — з образою відповіла Білочка.

Але чому? — злякався Зайчик.

Тому "що ти зробив це навмисне! Так, так! Ти... заздриш мені, адже у тебе немає такого красивого пухнастого хвостика!

Це неправда! — закричав Зайчик. — Я не заздрю, і мені дуже подобається мій хвостик!

Але ж у Білочки і в мене хвости кращі, ніж у тебе! Зізнайся в цьому, Зайцю! — втрутилась Лисичка.

Зайцеві не потрібен довгий хвіст! — намагався переконати Ведмедик.

А у тебе, Ведмедику, також хвіст не вдався! — в один голос викрикнули Вовчик та Лисичка...

Почалася справжня суперечка. Усі звірі захищали тільки свої хвости. Вони кричали, намагаючись переконати одне одного. Пролунав дзвоник на урок і до класу зайшов учитель. Придивившись до учнів, він зрозумів, що трапився якийсь конфлікт.

Я не сидітиму із Зайцем, тому що в нього хвіст маленький! — сказала Білочка.

І я не сидітиму з Вовчиком, тому що він ображає мій хвостик! — промовив Ведмедик.

То вас посварили хвости? — здивувався їжак.

Ми не дружимо з безхвостими! — вигукнула Лисичка.

Он як! Отже, від сьогодні в нашому класі навчаються «хвостаті» й «беяхвості»? — спокійно вів далі Учитель.—У такому разі ви неправильно поводилися

Чому це?! — обурилися звірі.

Вам треба було поділитись на великих і маленьких, на хижаків та травоїдних, не забудьте також про колір шкіри, очей та інші відмінності. — Учитель уважно подивився кожному учню в очі. Він побачив там і сором, і образу, і сум. — Чи багато залишиться у вас друзів після такого розподілу? Ви будете самотні.

Усі звірі мовчали. Шкільний день тривав. Були ще уроки, перерви. Але Білочка тепер не гралася із Зайчиком, а Ведмедик не допомагав «хвостатим». Лунали глузування, образливі прізвиська. Додому «хвостаті» та «безхвості» йшли різними дорогами.

Вовчик пішов зі школи останнім. Він повільно йшов, насолоджуючись
сонцем,теплим вітерцем,хмаринками... «

На півдорозі почув дивний звук, схожий на собачий гавкіт. Звук наближався дуже швидко, і Вовчик побачив розлючених псів. Він мерщій кинувся бігти, собаки швидко наближалися до нього. Ось уже відчувається їхній гарячий подих і чути клацання зубів... Але дім зовсім поруч! Вовчик зробив останній ривок і забіг у свою хатинку.

Він сидів, заплющивши очі, і чув, як від його домівки віддаляються незвані гості. «Невже я живий?! — подумав Вовчик. — Голова, лапи цілі. А хвіст, де ж мій хвіст? Як же я буду безхвостим?!».

Ридаючи, він із жахом уявляв, як у школі з нього насміхатимуться друзі. «Як же бути? З ким мені тепер дружити?! А з ким я сяду за парту?» — із цими думками Вовчик заснув...

Настав ранок. Вовчик повільно наближався до школи. — Іди до нас! — покликала свого товариша Лисичка. Опустивши очі, Вовчик сів до «безхвостих» звірів. У класі запанувала тиша. «Що це з Вовчиком? Чому він так дивно поводиться? — думали учні. — Невже з ним трапилося лихо?».

У цілковитій тиші Вовчик розповів усе, що було вчора, поділився своїми враженнями та думками. Хвостаті й безхвості звірі з жахом уявили ці події, а потім кинулися обнімати свого товариша.

Ти живий! Живий! І ти разом із нами! А все інше не має значення!

Невже тільки таке лихо може вам довести, що найважливіше у світі? — спитав учнів їжак.

Ми хочемо, щоб у нашій школі всі учні знову стали разом гратися, вчитися, допомагаючи одне одному та підтримуючи у важкі хвилини, — відповіла Лисичка, і всі однокласники погодилися з нею.

Я вважаю, що ми можемо виконати це бажання!—усміхнувся Учитель та урочисто промовив: — Так тому й бути! Хай буде так!

«Як добре, що всі ми різні, що є чого навчитися одне в одного»,—думали звірі, граючись разом і приймаючи всіх такими, як вони були...

Рухлива гра «Корови, собаки, кішки»

Діти стоять у колі. Психолог кожному пошепки називає одну з цих тварин.

  • Запам'ятайте, кого я вам назвала, тому що зараз ви перетворитесь на цю тварину. Нікому не говоріть про те, що я сказала. Тепер, будь ласка, на хвилинку забудьте людську мову і починайте спілкуватись від імені «своєї» тварини. Вам потрібно об'єднатись у групи з усіма, хто «говорить» однаковою мовою. Коли ви знайдете когось, беріться за руки і шукайте інших «родичів». (Простежити за тим, щоб учні не порушували інструкції. Як варіант ускладнення можна запропонувати виконувати вправу із заплющеними очима. Для цього бажано мати достатнє місце для пересування і невелику кількість дітей.)

Робота в зошиті

Малювання уявної тварини. Розглядання малюнків. Ще раз підкресліть неповторність, унікальність кожного малюнка та його автора.

Підсумки. Прощання



ЗАНЯТТЯ 34. Я ПРОЙШОВ ДИСТАНЦІЮ — ПЕРШИЙ КЛАС!

Мета: підбиття підсумків першого року навчання, узагальнення основних знань і навичок дітей, отриманих ними на заняттях.

Хід заняття

І. Організація класу

П. Робота за темою заняття


Вітання

На уроці підсумковім

Треба дружно працювати,

Щоб змогли на всі питання

Повні відповіді дати.

Розминка «І я теж!»

Діти відповідають так, якщо вони згодні зі словами психолога. Орієнтовні речення подані нижче:

  • щодня я йду до школи;

  • я люблю дивитись телевізор;

  • я маю багато друзів у класі;

  • я прогулюю уроки;

  • я вмію писати;

  • я люблю читати.

Перевірка домашнього завдання

Психолог. Ось і закінчився перший етап вашої подорожі до Країни знань. Ви пройшли дуже важливу і важку дистанцію — перший клас! За цей рік ви багато чого навчилися. Тепер умієте (принаймні, знаєте, як):

  • працювати разом;

  • пропонувати допомогу;

  • просити допомогу на уроці;

  • розпоряджатися вільним часом;

  • зосередитись на уроці;

  • знайти задоволення в тому, що треба робити;

  • вибачатися;

  • упоратися зі своїм гнівом та агресивністю.

Вам також відомі «чарівні слова», що допомагають у навчанні. Ви знайомі зі шкільними правилами (Обговорення досягнень і невдач навчального року.)

  • Зараз ми пограємо у гру «Так і ні». Я зачитуватиму вам речення про ставлення дітей до школи. Якщо ви згодні з ними — плескаєте у долоні, якщо ні — заперечливо хитаєте головою.

  • У школі в мене з'явилося багато друзів

  • Мені завжди цікаво, які в нас будуть сьогодні уроки

  • На свій день народження мені хотілося б запросити весь клас

  • Мені подобається, що уроки довші, ніж перерви

  • Я хочу і буду вчитися добре

  • Найкраще у школі — це вихідні дні й канікули

  • У школі мейі цікавіше, ніж було в дитсадку чи вдома

  • Вранці мені завжди хочеться йти до школи

  • Мені у школі добре

  • Я люблю вчитися

  • Мені подобається наша вчителька

Учні любі ви мої,

Я за вас радію.

Про таких дітей, як ви,

Я давно вже мрію.

Працьовитими зростайте,

Вчіться і читайте,

Поважайте вчителів,

Батькам помагайте!

Вправа «Аплодисменти по колу»

Хто з вас може уявити, як почувається артист після концерту чи спектаклю, стоячи перед публікою та слухаючи шквал оплесків? Можливо, він сприймає ці аплодисменти всією своєю душею.

У нас дуже гарний клас, і кожен із вас вартий аплодисментів. Я хочу запропонувати гру, під час якої аплодисменти спочатку лунають тихо, а потім стають усе гучнішими й гучнішими. Станьте в коло. Один із вас починає гру — він підходить до будь-кого з однокласників, дивиться йому в очі й дарує свої оплески. Потім вони вже удвох обирають наступного учня, який також отримує свою порцію, — обидва підходять до нього, стають перед ним і аплодують. Після цього вже вся трійка обирає наступного претендента на овації. Щоразу той, кому аплодували, має право обирати наступного.

Підсумки. Прощання

Тебе до рідної хати

Веде у широкий світ

Одна-єдина стежина,

Що розум дарує тобі.

Іди по тій стежці, дитино!

Даруй любов і тепло.

І пам'ятай: ти — Людина!

Вчись, думай, твори добро!

















ВИСНОВКИ


Гуманізація шкільної освіти передбачає в першу чергу спрямованість до особистості дитини її всебічний розвиток, створення сприятливих умов для розкриття здібностей учня.

У зв'язку з цим комплексна психолого-педагогічне завдання шкільного навчання полягає в тому, щоб забезпечити засвоєння не тільки сукупності конкретних знань з шкільних дисциплін, а й сформувати в учнів уявлення про узагальнених прийомах і способах виконання різних дій, засвоєння конкретного предметно-навчального змісту.

З одного боку - це механізм розумового розвитку, а з іншого боку - це шлях формування психологічного базису навчання, який дозволить в майбутньому здійснювати не тільки саморозвиток і саморегуляцію особистості, а й ефективне самостійне придбання знань.

Останнім часом слід відзначити збільшення числа дітей з труднощами в навчанні, тому надання дієвої психологічної допомоги учнями на початковому етапі навчання в даний час стає особливо актуальним.

Принципово важливим тут є те, що психологічна допомога учням, насамперед у вигляді корекційно-розвиваючої роботи повинна здійснюватися в першу чергу самим учителем. При цьому в центрі уваги повинні опинитися діти, психологічно слабо підготовлені до навчання.

Метою розвиваючої роботи є формування в учня психологічних когнітивно - особистісних структур, які створюють основу для самостійної систематизації та структурування, придбаних школярами навчальних знань.

Навчання школярів різних психологічних умінь дозволяє не лише розвивати потенціал учня, а й закласти основу їх світогляду.

Таким чином, за перший рік навчання дитина робить величезні кроки не тільки в інтелектуальному розвитку, але і в адаптації до незнайомого, спочатку чужому світі школи.



ЛІТЕРАТУРА:


  1. Акімова Г.Е. Зростаю, граю, розвиваюся! — Євпаторія: Факторія, 2005.

  2. Баб'якТ. Вправи з психокорекції // Психолог. — 2002. —№21.

  3. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6—7 років до навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота. — 2001. — № 5.

  4. Вачков И. ЇІсихологическая азбука для первшоклассников // Школьньй психолог. — 2001.—№.1.

  5. Доля І. Психологічний супровід розвитку дитини дошкільного віку // Психолог.— 2004.—№44.

  6. Концепція розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року (Наказ МОНУ від 19.06.2008 р. № 554)

  7. Корнеева Е. Н. Ох уж зти первоклашки!...— Ярославль: Академия развития, 1999.

  8. Лескова-Савицька А.А. Проблема адаптації першокласника до школи. — Одеса, 2001.

  9. Пономаренко Л.П., Белоусова Р.В. Основы психологии для старшеклассников: пособие для педагога: в 2 ч. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. – 192 С. – (Б-ка школьного психолога).

  10. Практическая психология образования: учебное пособие / под редакцией И.В.Дубровиной – СПб.: Питер, 2006. – 592 с.

  11. Чистякова М.И. Психогимнастика. — М.: Просвещение, 1990











Викладання курсу «Психологічна абетка» у 1 класі Методична розробка для практичних психологів
  • Школьному психологу
Описание:

 

 

У данній методичній розробцірозглядаютьсядіагностичні,розвиваючі,корекційнііпсихопрофілактичніметоди,які авторвикористовуєу роботіз дітьминаурокахпсихології.Описуєтьсяструктура, цільова спрямованість іавторськаінтерпретаціяуроків,технології розвиткуособистостідитиничереззверненнядо різних сферйогопсихічноїорганізації.Особлива увага приділяєтьсяформуваннюустановоктолерантної свідомостівдитячомувіці.
       Рекомендуєтьсяпсихологам, педагогам, методистам, студентам, атакож усім,хто цікавитьсяпсихологією.

Автор Ветохина Марина Валерьевна
Дата добавления 10.01.2015
Раздел Школьному психологу
Подраздел
Просмотров 1385
Номер материала 51790
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓