Главная / Классному руководителю / Виховна година.Казка у віршах:"Червона шапочка"

Виховна година.Казка у віршах:"Червона шапочка"

hello_html_32bf402b.gifhello_html_21f3572e.gif











Червона Шапочка.

Бабусенька piднeнькa зi святом привiтала,

Таку чудову шапочку мені подарувала.

Я в нiй дуже гарненька –очей не вiдвести.

От бабця вiдraдала, що слiд менi принести.

Ходжу я в цiй шапочцi з ранку до ночi.

І, коли йду спати, знiмати не хочу.

Дорослi i малята здалеку впiзнавали,

Тому Червона Шапочка yci мене назвали.


Мати

Донечко, доню, де граєшся ти?

Тебе я шукаю, мерщiй йди сюди!

Бабуся старенька у нас захворiла,

Лежить бiдна в лiжкy i встати несила.

Пирiг, масло, мед їй ти вiддай,

Про здоров'я бабусю ти запитай.

По дорозi, моя люба, квiтiв не збирай,

3 незнайомими у лiсi розмов не починай .


Червона Шапочка.

До побачення, матусю, все буде гаразд!

До бабусi побiжy я в цей ранковий час.


Вовк

Я великий сiрий вовк. В лiсi я блукаю,

Бiгаю гoлодний, злий, cнiдaнoк шукаю.

Чую кроки. Де, мабуть, скоро iжa буде тут.

(Вовк пiдходить до Червоної Шапочки, наспівує).

Добрий ранок, дiвчинко, куди йдеш?

Чи не скажеш, милая, що несеш?


Червона Шапочка.

До бабусеньки у гості я iдy,

Бо вона нездужає, мед я iй несу.


Вовк.

От хороша дiвчинка, розумниця яка!

Про стареньких пiклуєшся, добра ти така!

Ну, а де ж твоя бабуся? Де вона живе?


Червона Шапочка.

Там за лiсом, бiля рiчки

Є хатинка невеличка.

Якщо стежкою цiєю довro-довго йти,

До бабусиноi хатки зможеш пiдiйти.

Що ж прощавай, Шапочко, побiжy.

Може ще зустрiнемось, не скажу.

овк зникає, потім з`являється біля бабусиного будuнку).

Вовк.

Стук-стук-стук, бабусенько, вiдчиняй,

Свою онучку милую зустрiчай!


Бабуся.

То ж заходь, голубонько, рада я тобi.

Смикни за мотузочку, дверi вiдчини.

овк заходить в хатинку, бабуся крuчить).


Бабуся.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

Вовка цього злющого заберiть!

(Виходить вовк з бабусиного будuнку)

.

Вовк.

От поснiдав гарно я, а тепер посплю

І Червону Шапочку пiдожду.

(Ховається в будuнку, з 'являється Червона Шапочка).


Червона Шапочка. .

Стук-стук -стук, бабусенько, вiдчиняй,

Свою внучку милую зустрiчай!


Вовк.

То ж заходь, голубонько. рада я тобi.

Смикни за мотузочку. двepi вiдчини.

Ти залиши кошичок на столi.

Поки несла, натомила рученьки мaлi.

Та до мене, моя тоба, ближче пiдiйди.

Чому стоїш? Я чекаю! Та вже йди, iди!

Червона Шапочка.

Ой, бабусю, що з тобою? Зовсiм хвора ти!

Голос твiй я не впiзнала, думала не ти.

Що я бачу? Ти змiниласъ: вушка он якi!


Вовк. Це щоб краще було чути вci слова твої.


Червона Шапочка.

А чому у тебе очi вeликi та злi?


Вовк.

Це щоб краще було видно rocтинцi твої.

Червона Шапочка.

Ну, а зуби? От так зу6и! Гocтpi та стрaшнi!


Вовк.

Це щоб швидше тебе з'їcти! То ж мерщiй сюди!

Червона Шапочка.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

Вовка цього злющого заберiть!



Мисливець

Бir, ледь не зламав я ногу

Кличе ж хтосъ на допомогу!

А де ти, вовчисько сiрий,

Хазяйнуєш по хатах!

Наробив багато лиха,

To й отримай за це! Бах!!!


Червона Шапочка.

Духе вдячна вам, мисливцю,

Врятували ви мене!

Нам з бабусею у вовка

Було дуже-дуже зле.


Мисливець.

- До побачення, дитинко,

Здоровенъка будь завжди!

Слухайся свою матусю

І уникнеш ти бiди.






































Виховна година.Казка у віршах:"Червона шапочка"
  • Классному руководителю
Описание:

 

 

 

 

 

Червона Шапочка.

Бабусенька piднeнькa зi святом привiтала,

Таку чудову шапочку мені подарувала.

Я в нiй дуже гарненька –очей не вiдвести.

 От бабця вiдraдала, що слiд менi принести.

Ходжу я в цiй шапочцi з ранку до ночi.

  І, коли йду спати, знiмати не хочу.

 Дорослi i малята здалеку впiзнавали,

 Тому Червона Шапочка yci мене назвали.

 

Мати

Донечко, доню, де граєшся ти?

Тебе я шукаю, мерщiй йди сюди!

 Бабуся старенька у нас захворiла,

Лежить бiдна в лiжкy i встати несила.

 Пирiг, масло, мед їй ти вiддай,

Про здоров'я бабусю ти запитай.

По дорозi, моя люба, квiтiв не збирай,

3 незнайомими у лiсi розмов не починай .

 

 Червона Шапочка.

До побачення, матусю, все буде гаразд!

До бабусi побiжy я в цей ранковий час.

 

Вовк

 Я великий сiрий вовк. В лiсi я блукаю,

 Бiгаю гoлодний, злий, cнiдaнoк шукаю.

Чую кроки. Де, мабуть, скоро iжa буде тут.

(Вовк пiдходить  до Червоної  Шапочки, наспівує).

 Добрий ранок, дiвчинко, куди йдеш?

 Чи не скажеш, милая, що несеш?

 

Червона Шапочка.

До бабусеньки у гості я iдy,

Бо вона нездужає, мед я iй несу.

 

Вовк.

От хороша дiвчинка, розумниця яка!

Про стареньких пiклуєшся, добра ти така!

Ну, а де ж твоя бабуся? Де вона живе?

 

Червона Шапочка.

Там за лiсом, бiля рiчки

Є хатинка невеличка.

Якщо стежкою цiєю довro-довго йти,

 До бабусиноi хатки зможеш пiдiйти.

Що ж прощавай, Шапочко, побiжy.

Може ще зустрiнемось, не скажу.

овк зникає, потім з`являється біля  бабусиного будuнку).

 Вовк.

Стук-стук-стук, бабусенько, вiдчиняй,

 Свою онучку милую зустрiчай!

 

 Бабуся.

То ж заходь, голубонько, рада я тобi.

 Смикни за мотузочку, дверi вiдчини.

 овк  заходить в хатинку, бабуся крuчить).

 

Бабуся.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

 Вовка цього злющого заберiть!

(Виходить вовк з бабусиного будuнку)

.

Вовк.

От поснiдав гарно я, а тепер посплю

 І Червону Шапочку пiдожду.

(Ховається в будuнку, з 'являється Червона Шапочка).

 

   Червона Шапочка. .

Стук-стук -стук, бабусенько, вiдчиняй,

Свою внучку милую зустрiчай!

 

Вовк.

То ж заходь, голубонько. рада я тобi.

 Смикни за мотузочку. двepi вiдчини.

 Ти залиши кошичок на столi.

Поки несла, натомила рученьки мaлi.

Та до мене, моя тоба, ближче пiдiйди.

 Чому стоїш? Я чекаю! Та вже йди, iди!

 

Червона Шапочка.

Ой, бабусю, що з тобою? Зовсiм хвора ти!

 Голос твiй я не впiзнала, думала не ти.

 Що я бачу? Ти змiниласъ: вушка он якi!

 

Вовк. Це щоб краще було чути вci слова твої.

 

Червона Шапочка.

А чому у тебе очi вeликi та злi?

 

 Вовк.

 Це щоб краще було видно rocтинцi твої.

 Червона Шапочка.

Ну, а зуби? От так зу6и! Гocтpi та стрaшнi!

 

Вовк.

 Це щоб швидше тебе з'їcти! То ж мерщiй сюди!

 Червона Шапочка.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

 Вовка цього злющого заберiть!

 

 

Мисливець

 Бir, ледь не зламав я ногу

­Кличе ж хтосъ на допомогу!

 А де ти, вовчисько сiрий,

Хазяйнуєш по хатах!

 Наробив багато лиха,

      To й отримай за це! Бах!!!

 

 Червона Шапочка.

Духе вдячна вам, мисливцю,

Врятували ви мене!

 Нам з бабусею у вовка

Було дуже-дуже зле.

 

Мисливець.

- До побачення, дитинко,

Здоровенъка будь завжди!

 Слухайся свою матусю

І уникнеш ти бiди.

 

 

 

 

 

 

 

Червона Шапочка.

Бабусенька piднeнькa зi святом привiтала,

Таку чудову шапочку мені подарувала.

Я в нiй дуже гарненька –очей не вiдвести.

 От бабця вiдraдала, що слiд менi принести.

Ходжу я в цiй шапочцi з ранку до ночi.

  І, коли йду спати, знiмати не хочу.

 Дорослi i малята здалеку впiзнавали,

 Тому Червона Шапочка yci мене назвали.

 

Мати

Донечко, доню, де граєшся ти?

Тебе я шукаю, мерщiй йди сюди!

 Бабуся старенька у нас захворiла,

Лежить бiдна в лiжкy i встати несила.

 Пирiг, масло, мед їй ти вiддай,

Про здоров'я бабусю ти запитай.

По дорозi, моя люба, квiтiв не збирай,

3 незнайомими у лiсi розмов не починай .

 

 Червона Шапочка.

До побачення, матусю, все буде гаразд!

До бабусi побiжy я в цей ранковий час.

 

Вовк

 Я великий сiрий вовк. В лiсi я блукаю,

 Бiгаю гoлодний, злий, cнiдaнoк шукаю.

Чую кроки. Де, мабуть, скоро iжa буде тут.

(Вовк пiдходить  до Червоної  Шапочки, наспівує).

 Добрий ранок, дiвчинко, куди йдеш?

 Чи не скажеш, милая, що несеш?

 

Червона Шапочка.

До бабусеньки у гості я iдy,

Бо вона нездужає, мед я iй несу.

 

Вовк.

От хороша дiвчинка, розумниця яка!

Про стареньких пiклуєшся, добра ти така!

Ну, а де ж твоя бабуся? Де вона живе?

 

Червона Шапочка.

Там за лiсом, бiля рiчки

Є хатинка невеличка.

Якщо стежкою цiєю довro-довго йти,

 До бабусиноi хатки зможеш пiдiйти.

Що ж прощавай, Шапочко, побiжy.

Може ще зустрiнемось, не скажу.

овк зникає, потім з`являється біля  бабусиного будuнку).

 Вовк.

Стук-стук-стук, бабусенько, вiдчиняй,

 Свою онучку милую зустрiчай!

 

 Бабуся.

То ж заходь, голубонько, рада я тобi.

 Смикни за мотузочку, дверi вiдчини.

 овк  заходить в хатинку, бабуся крuчить).

 

Бабуся.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

 Вовка цього злющого заберiть!

(Виходить вовк з бабусиного будuнку)

.

Вовк.

От поснiдав гарно я, а тепер посплю

 І Червону Шапочку пiдожду.

(Ховається в будuнку, з 'являється Червона Шапочка).

 

   Червона Шапочка. .

Стук-стук -стук, бабусенько, вiдчиняй,

Свою внучку милую зустрiчай!

 

Вовк.

То ж заходь, голубонько. рада я тобi.

 Смикни за мотузочку. двepi вiдчини.

 Ти залиши кошичок на столi.

Поки несла, натомила рученьки мaлi.

Та до мене, моя тоба, ближче пiдiйди.

 Чому стоїш? Я чекаю! Та вже йди, iди!

 

Червона Шапочка.

Ой, бабусю, що з тобою? Зовсiм хвора ти!

 Голос твiй я не впiзнала, думала не ти.

 Що я бачу? Ти змiниласъ: вушка он якi!

 

Вовк. Це щоб краще було чути вci слова твої.

 

Червона Шапочка.

А чому у тебе очi вeликi та злi?

 

 Вовк.

 Це щоб краще було видно rocтинцi твої.

 Червона Шапочка.

Ну, а зуби? От так зу6и! Гocтpi та стрaшнi!

 

Вовк.

 Це щоб швидше тебе з'їcти! То ж мерщiй сюди!

 Червона Шапочка.

Ой, рятуйте, людоньки, допоможiть!

 Вовка цього злющого заберiть!

 

 

Мисливець

 Бir, ледь не зламав я ногу

­Кличе ж хтосъ на допомогу!

 А де ти, вовчисько сiрий,

Хазяйнуєш по хатах!

 Наробив багато лиха,

      To й отримай за це! Бах!!!

 

 Червона Шапочка.

Духе вдячна вам, мисливцю,

Врятували ви мене!

 Нам з бабусею у вовка

Було дуже-дуже зле.

 

Мисливець.

- До побачення, дитинко,

Здоровенъка будь завжди!

 Слухайся свою матусю

І уникнеш ти бiди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор Ахмадєєва Світлана Миколаївна
Дата добавления 26.11.2014
Раздел Классному руководителю
Подраздел Конспекты
Просмотров 1150
Номер материала 5661
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓