Главная / Украинский язык / Урок развития речи в 7 классе

Урок развития речи в 7 классе



Зернівська ЗШ І – ІІІ ступенів







Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить”



























Ленивые вареники из творога



Урок розвитку зв’язного мовлення

«Усний твір – опис процесу праці

за власним спостереженням»

7 клас

Підготовлений учителем

української мови та літератури

Бібневою Л.В.









2014

Укр. мова 7 клас

Урок № 46 21.02.


Тема. РЗМ № 12

Усний твір – опис процесу праці за власним спостереженням


Мета: навчити складати усний опис процесу праці за власним спостереженням;

розвивати усне мовлення, логічне мислення, творчу уяву; збагачувати словниковий запас;

виховувати повагу до традицій українського народу


Обладнання: відео сюжети – уривок із кінострічки «Вечера на хуторе близ Диканьки», «Ліниві

вареники від Руслана Сенічкіна», комп’ютер, аудіо запис української народної пісні

«Вареники», фотоілюстрації, схеми – опори, пам’ятки, текст для аудіювання, бланки

відповідей


Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення


Хід уроку


І Оргмомент

ІІ Мотивація теми, мети (4 хв.)


  1. Проблемне завдання.

  • Доповнити початок прислів’я, подивившись сюжет, визначити назву твору-опису.

  • Демонстрація уривка (Пацюк їсть вареники) з кінострічки Олександра Роу «Вечера на хуторе близ Диканьки» за повістю Миколи Гоголя. (44 секунди)

  • Відтворення прислів’я: «Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить».


ІІІ Актуалізація опорних знань (3 хв.)


  1. Бліц опитування.

  • Стилі мовлення.

  • Типи мовлення.

  • Опис процесу праці. (Перелік певних дій у тій послідовності, в якій їх слід виконати, щоб одержати результат)

  • В якому стилі мовлення може бути написаний опис процесу праці?

  • Назвіть ознаки художнього стилю. (Мета — вплив на  почуттядумки; використання художніх засобів: епітетів, метафор, порівнянь).




IV Розвиток зв’язного мовлення


  1. Аудіювання. (10 хв.)


  • «Сага про вареники» Олег Стецюк. (5 хв.)



  • Де б я не жив, кого б не любив, а про вареники перестати думати перед святами якось не вдається. Навіть не пасує. Бо це не тільки смачна страва, а й символ щирого дитинства, в якому традиційно вареники ліпили лише в суботу кожного Божого тижня в карпатському селі, де мешкає моя бабуся. 

І з того часу запам’ятався вислів: „Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить”. А й справді, незабаром свята, і, як завжди, на українському столі будуть вони улюблені, про яких знаємо бува усе. Але, насправді, мало хто знає все про вареники, які, до слова, на Галичині кличуть пирогами. 

Типовими для всіх областей України, є вареники з вишні й сиру. Попри це не гребували і картоплею, капустою, овечою бринзою (в Карпатах), пшоняною кашею або ж товченою квасолею (Полісся), гречаною кашею із сиром (Волинь), вареною квасолею, часом перетертою з калиною (Полтавщина). А незвичною начинкою, навіть екзотичною, залишається, попри усі вище згадані, - начинка з папороті.

Уявіть собі, яке це багатство кулінарної української думки та вигадки?

Вважалося, що процес замішування тіста, був символом процесу творення Всесвіту, його структури. Тому, саме жінка цей Всесвіт творила, як мати та прародителька людського роду.

Іншою цікавістю було й те, що паляниці для вареників робили різними креативними способами: плесканням-хлопанням долоня об долоню, розкачуванням з допомогою качалки;  плесканням об стегно. Останнє вам не причулося!!! І було та є ще це на Турківщині, де господиня часто гостя запитувала: „Які вареники подавати: порскані чи плесканні?”. Якщо порскані, то ґаздиня над варениками розпорскувала якусь заправку, яку набирала до рота…

Загалом вареники в структурі обрядової їжі виконують ще й свої функції: об’єднувальну (родини, при приготуванні страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень), а також символічні функції (народження, достатку, багатства, місяц), магічну функцію (готували тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою, як вареник). 

  А зараз розповім коротко про так звану ворожбу з варениками: коли ліпили вареники, то у них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Треба було уважно стежити, коли закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим — так і зватимуть майбутнього чоловіка. А ще дівчата свій вареник ставили перед котом чи собакою, який був своєрідним оракулом долі. Тварина обравши певний, вказувала на першість в одружені. Але якщо кіт надкусить чийсь вареник і полише, то це значило, що й суджений і з дівчиною таке вчинить, але якщо кіт віднесе певний вареник далеко від них, то це значило, що свати з далека прийдуть і одруження буде далеке від отчого дому. 

Ось така та історія про вареник, яку кожен в змозі доповнити: попитавши рідних, продовживши традицію української кухні і готуючи їх на кожні свята, як доказ того, що ми є українцями.

  • Запитання до тексту. (5 хв.)

  1. Закінчити речення «Вареники — це не тільки смачна страва, а й …»

а) символ щирого дитинства;

б) улюблена їжа українців;

в) традиційна святкова їжа.

  1. Типовими для всіх областей України, є вареники …

а) з квасолею і картоплею;

б) з капустою і пшоняною кашею;

в) з вишні й сиру.

  1. А незвичною начинкою, навіть екзотичною, залишається…

а) варена квасоля, перетерта з калиною;

б) начинка з папороті;

в) пшоняна каша.

  1. Паляниці для вареників робили різними креативними способами:

а) плесканням-хлопанням долоня об долоню;

б) розкачуванням з допомогою качалки;

в) плесканням-хлопанням долоня об долоню, розкачуванням з допомогою качалки,  плесканням об стегно.


V Музична хвилинка (2 хв. 24 с)


  • Дует «Сладка ягода» і Ярослав Євдокімов. Українська народна пісня «Вареники»








VІ Розвиток зв’язного мовлення


4. Слово вчителя. (5 хв.)

  • Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Борщ, галушки, кутя, а іноземець скаже – то Україна. А таку страву, як вареники знає кожен не лише з творів Гоголя та казок.

  • У місті Черкаси є пам’ятник варенику. Поставили його біля готелю «Росава». «Відкриття цього пам'ятника ми приурочили до Всесвітнього дня туризму, щоб гості Черкас на пам'ять про наше місто могли сфотографуватися біля вареника. На цю ідею мене надихнув мій товариш - черкаський гуморист Микола Шапошник, тож після проведеного конкурсу ми зупинилися на проекті заслуженого художника України Івана Фізера», - розповідає голова Черкаського обласного підприємства «Черкаситуризм» Микола Петренко.

  • Вареник у вигляді півмісяця нагадує давню легенду, котра виникла на Черкащині. Колись на те місце, де нині стоїть готель «Росава», впала тінь Місяця та й затрималася тут на кілька днів, відтоді черкащани ліплять вареники, форма яких нагадує півмісяць.

  • Разом iз відкриттям пам'ятника варенику працівники готелю пішли на рекорд і зварили на пару 70-кілограмовий вареник з картоплею, печінкою та шкварками. Аби він вийшов смачним, напередодні кулінари влаштували репетицію й зварили вареник на 18 кг. Вийшло смачно. Микола Петренко говорить, що для того, аби зварити 70-кілограмовий вареник, довелося замовляти на Черкаському заводі «Темп» спеціальний чан об'ємом 2 кубічних метри води. Все це задля того, щоб побити московський рекорд 2002 року: тоді в тамтешньому ресторанi «Шинок» зварили вареник вагою 67,3 кг.

  • Вареники — майже завжди страва ритуальна. Колись їх їли лише на свята. Вареники-хваленики, усі хвалять, та не усі варять, каже народне прислів'я. Вареники — зокрема зроблені на пару, страва переважно святкова, бо сам процес приготування вимагає неабиякої кулінарної вправності. Особливої слави зажили вареники з сиром у сметані, вареники з маком, вишнями та чорницями, политі медом.

  • Варіант по-простіше називається «лінивими» варениками. Вони робляться з тіста, перемішаного разом з начинкою і варяться у казані.

  • Вареники вважаються, нарівні з борщем, найтиповішою стравою української національної кухні. І так уже вони полюбились народу, що не лише оспівав він їх у піснях, а й відвів панівне місце у значних обрядах.




  1. Відео сюжет.

  • «Ліниві вареники від Руслана Сенічкіна». (3 хв. 29 с)

  • Аналіз відео сюжету.

  • Які інгредієнти потрібні для приготування лінивих вареників? (яйця — 2 шт., сир жирний або сир рікотта — 250 г, борошно — 250 г, цукор — 2 ст. ложки, сіль, сметана, полуниця або інші фрукти за смаком)

  • Що треба зробити після замішування тіста? (Розділити його на частини, кожну частину розкачати ковбасками, порізати на шматочки)

  • У яку воду треба опустити вареники? (Воду, яка кипить; окріп)

  • Як дізнатися про те, що вареники готові? (Коли вареники спливли, вони готові).



  1. Індивідуальна робота учнів над твором.

  2. Виступи учнів з підготовленими творами.

  3. Взаємоаналіз.

VІІ Домашнє завдання

Підготувати матеріали для контрольного твору на тему «Опис процесу праці за власним спостереженням»

VІІІ Підсумок уроку



















Додаток 1

Аудіювання

Олег Стецюк «Сага про вареники»

Бланк відповідей


І.

Питання

Варіанти відповідей

1. Вареники — це не тільки смачна страва, а й …

а) символ щирого дитинства;

б) улюблена їжа українців;

в) традиційна святкова їжа.


2. Типовими для всіх областей України, є вареники …


а) з квасолею і картоплею;

б) з капустою і пшоняною кашею;

в) з вишні й сиру.

3. А незвичною начинкою, навіть екзотичною, залишається…


а) варена квасоля, перетерта з калиною;

б) начинка з папороті;

в) пшоняна каша.

4. Паляниці для вареників робили різними креативними способами:

а) плесканням-хлопанням долоня об долоню;

б) розкачуванням з допомогою качалки;

в) плесканням-хлопанням долоня об долоню, розкачуванням з допомогою качалки, плесканням об стегно.

Інформаційні матеріали

  • Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Борщ, галушки, кутя, а іноземець скаже – то Україна. А таку страву, як вареники знає кожен не лише з творів Гоголя та казок.

  • Вареник у вигляді півмісяця нагадує давню легенду, котра виникла на Черкащині. Колись на те місце, де нині стоїть готель «Росава», впала тінь Місяця та й затрималася тут на кілька днів, відтоді черкащани ліплять вареники, форма яких нагадує півмісяць.

  • Вареники — майже завжди страва ритуальна. Колись їх їли лише на свята. Вареники-хваленики, усі хвалять, та не усі варять, каже народне прислів'я. Вареники — зокрема зроблені на пару, страва переважно святкова, бо сам процес приготування вимагає неабиякої кулінарної вправності. Особливої слави зажили вареники з сиром у сметані, вареники з маком, вишнями та чорницями, политі медом.

  • Варіант по-простіше називається «лінивими» варениками. Вони робляться з тіста, перемішаного разом з начинкою і варяться у казані.

ІІ.

Технологічна карта

Тісто для вареників

  • Тісто для вареників готують, як правило, з пшеничного борошна, води, яєць і солі. Причому воду слід брати холодну, а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні вареників добре злипається.

Тісто ж повинно бути середньої густоти, бо густе тісто важко розкачувати, а також важко ліпити з нього вареники. Щоб зліпити вареник напівкруглої форми, з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на середину начинку і зліплюють напівкруглі краї вареника.

Зліплені вареники кладуть у таку кількість киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Воду попередньо підсолюють. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 (8-10; в залежності від начинки) хвилин варіння спливуть на поверхню води. Після цього шумівкою вибирають їх у друшляк, дають стекти воді, а потім перекладають миску або каструлю, поливають розігрітим вершковим маслом і злегка струшують, щоб вареники покрились жиром і не прилипали один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають цукром або окремо подають сметану.

На 3 склянки пшеничного борошна — ¾ склянки молока або води, 1 яйце, ½ чайної ложки солі.

Вареники з сиром

  • Замісивши тісто, залишають його на 40 хв. Сир для вареників беруть найсвіжіший, пропускають його крізь м'ясорубку або протирають крізь сито, додають сирі яйця, цукор, сіль, все добре змішують, після чого роблять вареники. Готові вареники кладуть гарячими на тарілку, поливають маслом і, коли потрібно, щоб були солодкими, посипають цукром, змішаним з товченою корицею, і окремо подають збиту сметану.

Для начинки — 800 г сиру, ½ склянки цукру, 2 яйця, сіль.

Ліниві вареники з сиром

  • сир — 500г;

  • просіяне борошно — 1 склянка;

  • 4 яєчні білки (можна взяти 2 яйця);

  • 30г вершкового масла;

  • 2 столові ложки цукру.

Сир треба протерти через сито, додати до нього розтоплене вершкове масло, цукор, дрібку солі. Добре перемішати і додати борошно. Білки окремо збити і додати до отриманої маси. Якщо берете просто два яйця, їх окремо збивати не треба, просто додати до сиру. Замісити тісто, викласти на стіл, посипаний борошном, розділити на частини. З кожної частини сформувати “ковбаску”, трохи притиснути і розрізати на шматочки.

Варити ліниві вареники треба у великій кількості киплячої води. Покладіть у кип’яток вареники і акуратно проведіть по дну дерев’яною лопаткою

Через хвилину після спливання вийміть їх шумівкою, обсушіть в дуршлаку або на дошці, тоді перекладіть в миску і перемастіть вершковим маслом. Подавайте вареники гарячими зі сметаною, варенням чи іншими солодкими соусами


ІІІ.

  • Вареники вважаються, нарівні з борщем, найтиповішою стравою української національної кухні. І так уже вони полюбились народу, що не лише оспівав він їх у піснях, а й відвів панівне місце у значних обрядах.


  • Вареники традиційно ототожнюють з Місяцем, бо вони схожі на нього за формою і використовувалися нашими пращурами як жертовна їжа, присвячена богині води. Вареники з сиром приносили в жертву біля криниць із джерельною водою.

  • Символом молодого Місяця та продовження роду є вареник на різдвяному столі.

  • Ігор Чеховський записав буковинські «гадання» під час етнографічних експедицій наприкінці 1990-х років. Отак розповіла дослідникам 80-річна Катерина Горюк, мешканка села МіліївеВижницького району: «На Андрея дівчата варили пироги (так у регіоні називають вареники) і викладали їх перед голодним котом, — чий пиріг кіт хапав першим, тій дівчині належало до весілля готуватися. Якщо кіт лише відкусив пирога і покинув, значить — на розлучення і самотність».

  • Смачного!

Додаток 2

Сладка Ягода & Ярослав Евдокимов — Вареники


  1. А, мій миленький вареничків хоче.
    А, мій миленький вареничків хоче.


- Навари, милая, навари, милая,
Навари, уха-ха, моя чорнобривая!


2. Та й дрів же нема, милий мій, миленький,
Та
й дрів же нема, голуб мій сизенький!


- Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая!


3. Та й сил же немає, милий мій, миленький,
Та сил же немає, голуб мій си
зенький!


- Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, уха-ха, моя чорнобривая!


4. А з ким будеш доживавати, милий мій, миленький?
А з ким будеш доживати, голуб мій си
зенький?


-
Не з тобой , милая, не з тобой, милая,
Не з тобой, а з кумой, моя чорнобривая!


5. Так пішли же додому, милий мій, миленький,
Вареничків наварю, голуб мій си
зенький!


- Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая!



  1. А, мій миленький вареничків хоче.
    А, мій миленький вареничків хоче.


- Навари, милая, навари, милая,
Навари, уха-ха, моя чорнобривая!


2. Та й дрів же нема, милий мій, миленький,
Та
й дрів же нема, голуб мій сизенький!


- Нарубай, милая, нарубай, милая,
Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая!


3. Та й сил же немає, милий мій, миленький,
Та сил же немає, голуб мій си
зенький!


- Помирай, милая, помирай, милая,
Помирай, уха-ха, моя чорнобривая!


4. А з ким будеш доживавати, милий мій, миленький?
А з ким будеш доживати, голуб мій си
зенький?


-
Не з тобой , милая, не з тобой, милая,
Не з тобой, а з кумой, моя чорнобривая!


5. Так пішли же додому, милий мій, миленький,
Вареничків наварю, голуб мій си
зенький!


- Не балуй, милая, не балуй, милая,
Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая!







10


Урок развития речи в 7 классе
  • Украинский язык
Описание:

Урок   з  розвитку  зв’язного  мовлення   за темою   „ВАРЕНИКИ,   ВАРЕНИКИ, БОЖІ   ХВАЛЕННИКИ,   НЕ КОЖЕН   ЇХ  ВАРИТЬ,   АЛЕ КОЖЕН ХВАЛИТЬ”. Усний  твір – опис  процесу  праці  за  власним  спостереженням 

 Мета:  навчити  складати  усний  опис  процесу  праці  за  власним  спостереженням;розвивати   усне  мовлення,  логічне  мислення,  творчу  уяву;  збагачувати  словниковий  запас;виховувати  повагу  до  традицій    народу.

Обладнання:  відео  сюжети  –  уривок  із  кінострічки  «Вечера  на  хуторе  близ  Диканьки»,  «Ліниві вареники  від  Руслана  Сенічкіна»,  комп’ютер,  аудіо запис  української  народної  пісні  «Вареники»,  фотоілюстрації,    схеми – опори,  пам’ятки,  текст  для  аудіювання,  бланки відповідей.   

 

 

Автор Бибнева Лариса Викторовна
Дата добавления 09.01.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел
Просмотров 531
Номер материала 47685
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓