Главная / Другое / Тема: Заповіді Блаженства. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»

Тема: Заповіді Блаженства. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»

hello_html_20ea745f.gifhello_html_m4e739127.gif11 клас

Тема: Заповіді Блаженства. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з Заповідями Блаженства;
розширити світогляд, дати розуміння поняття «милостиві»;

дати розуміння, що справжня милостиня – це безкорисливий вчинок, що не потребує нагороди в основі якого лежить почуття милосердя до оточуючих;

на прикладах та притчах дати зрозуміти, що кожен отримає те, що віддавав другим людям;

розвивати ідею самопізнання;

збагачувати словниковий запас;

виховувати почуття милосердя, порядності, терпимості, бажання бути добрими.

Обладнання: мультимедійний проектор,презентація Power Point;

тексти, вислови, пам’ятка для учнів; свічка; відеоматеріали.

Шлях Чумацький увібравши в міх .

З нас сміється і дивується здалека

Перевернутий в нічному небі Ківш:

Як, убогі в жалостях своїх,

Прагнем відкупитися від пекла,

Подаючи милостині гріш…

Галина Каранда



Хід уроку.

Організаційний момент.

Учитель:

- Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!

Доброго дня, діти! Людина починається з добра. А добра людина завжди привітна і посміхнена, тож давайте і ми посміхнемося один одному і побажаемо добра, любові, успіху на сьогоднішньому уроці. Ми продовжуємо розгляд Євангелія від Матвія. Фактично, Нагірна проповідь майже не потребує коментарів, тому що в ній все лежить на поверхні. Тільки деякі моменти я відкриваю ширше.

Повідомлення теми та мети уроку.

І сьогодні ми говоримо про милостиню. Але давайте згадаємо,які бувають милостині?

Притча про милостиню.

Милостиня

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В одному селі жила заможна жінка. Вона завжди щедро подавала милостиню грошима. Якось їй приснився такий сон: за великим столом сидять померлі родичі, знайомі, односельці. Перед кожним з них стоять різні страви, лише перед її батьками стоїть миска з грошима. Вона звернулася до них:

Чому ж ви не маєте чого їсти?

Батьки відповіли так:

Яку милостиню ти подавала за нас, те ми і маємо тут.

Жінка прокинулася вся в сльозах. До ранку наварила всього і напекла. Тільки-но розвиднілося, рознесла все приготовлене по сусідах. І дуже щиро просила пом’янути її батьків.

(Милостині бувають тілесні і духовні)

У вас є табличка. Ваше завдання закрасити зеленим кольором тілесні милостині,а голубим – духовні. Та пояснити вибір кольору. 

Уберечь человека от совершения плохого поступка

Разделить горе другого человека и помочь в беде

Посетить больного

Не воздавать за зло

Учить истине и добру

Пожертвовать некую сумму денег незнакомому человеку на лечение

Сочувствовать людям

Накормить голодного

Дать добрый и благовременный совет

Пожертвовать одежду тому, кто ней нуждается

Утешить человека в печали

Всем сердцем прощать обиды

 

 

 

 

 






Складаємо «Павутинку».









Духовні милостині









Отже ми з вами з’ясували, що "Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому” (Приповісти Соломона, 19 розділ, 17 вірш).

Поясніть, будь ласка, як ви розумієте цей вислів?

Милостиня

Вона стояла, зранена голубка,
При вході до каплиці щонеділі…
Дробила сльози доля-м’ясорубка…
А люди йшли… на службу… збайдужілі…

Терпіла, тихо стискуючи зуби…
Не грала ролей, не ходила в масці…
Звільнили із роботи, кинув любий…
Малюк лежав недужий у колясці…

Від сорому шаріла шкіра бліда.
Не від добра ішла жебракувати:
Щоб лікувати сина-інваліда,
Потрібні гроші… а вона ж бо – мати…

І ДЦП – діагноз, або вирок?
Не мала ані друзів, ні родини…
Стара одежа – клаптики ганчірок,
Бо головне – продукти для дитини…

Та підійшов чернець одного разу,
У монастир пожити він покликав…
У відчаї погодилася… зразу…
Молилася до Богочоловіка…

Допомагали сестри у Ісусі…
Неначе сонце вийшло з-за хмаринки…
Трудилася… завжди була у русі…
І все…заради рідної кровинки…

Але не довго мешкала у храмі…
Забрав до себе лікар зі столиці,
Бо закохався в неї до нестями,
Їй дарував коштовності, спідниці.

Роки несла у вирій біла птаха…
І ось вона… на тому ж знову місці…
Вишукувала доброго монаха
Звести для нього церкву, щоб у лісі…

http://marinashtefuca.eto-ya.com/files/2012/12/rebyonok-s-dcp.jpg

Учитель: милостиня (від старослав. "милість" - любов) — виявлення турботи до ближнього, знедоленого, жебрака, каліки, до людини іншої культури в скрутному становищі, у вигляді допомоги у різних формах, переважно у вигляді матеріальної допомоги.

В тяжких економічних умовах, коли людина дорожить кожною копійкою, має невисокий дохід важко думати про знедолених та тих, хто потребує нашого піклування. Звучатиме смішно, але даючи милостиню, людина не біднішатиме, а навпаки – ставатиме багатшою. Спробуємо пояснити нашим читачам сенс милостині, використовуючи вчення Іоанна Золотоуста й апостола Павла.

"Милостиня є більша жертва, ніж молитва, піст і багато чого іншого" ​​/ XII: 672 / - так каже святитель Іоан Золотоустий. Адже молитва і піст – це, перш за все, данина Богові. Милостиня – данина ближньому. Заповідь Божа говорить: «Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого». Іншими словами, людина, яка видає себе за набожну, але при цьому скупа, насправді не любить нікого, окрім себе та своїх статків.

Апостол Павло говорить: «Хто ж дає насіння сіючому, подасть і хліб на їжу, і намножить насіння ваше і зростить засіви праведності вашої» (2 Кор.9, 10). Тобто, жертвуючи на благу справу у перспективі жертводавець обов’язково побачить плоди своєї милостині: збудований новий храм, врятована від смертельної хвороби дитина тощо. Але лише у тому разі, якщо пожертва його була від щирого серця.

"Милостиня є велика краса і коштовність, великий дар, або краще, велике благо. Якщо ми навчимося зневажати гроші, то навчимося й іншому..."/XI:222/ Без грошей дійсно у нинішньому світі прожити практично неможливо. Потрібно купляти їжу, одяг тощо. Головне - аби гроші були інструментом, а не ставали метою життя. Що таке гроші? Папір. А хто така людина? Істота, що створена за образом та подобою Божою.

"Бог створив заповідь милостині не стільки для бідних, скільки для тих, хто подає" / X: 211 /. Чому? Тому що той, хто приймає, отримує лише матеріальну допомогу, той, що дає, отримує душевну користь, а це набагато важливіше.

"Бідні - лікарі наших душ, благодійники і заступники, бо ти не стільки даєш їм, скільки одержуєш: даєш срібло, а отримуєш царство небесне; полегшуєш бідність, і примиряєш себе з Владикою. Бачиш, що відплата нерівномірна?" / III: 308 /. Буває відчуття: зробиш комусь приємне і, спостерігаючи за радістю ближнього, починаєш мимоволі сам радіти за нього. Інколи кажуть, що подарунки приємніше дарувати, аніж отримувати.

"Ти одягаєш Христа, коли одягаєш жебрака" / II: 374 /. Господь наш Ісус Христос у кожному з нас, приділяючи комусь увагу, ми приділяємо увагу і Христу.
Любов - ось що врешті-решт дає милостиня. А значить - наближає до нас Самого Господа. У цьому вченні дивним чином ототожнюються обидві найголовніші заповіді Христа (Мф.22,37-40) - про любов до Бога і про любов до ближнього: в особі жебрака, якого ти полюбив, ти даєш милостиню (і значить проявляєш любов) Богу і одночасно скоєного людині.

Часто людина вважає, що вона живе гірше від усіх. «Он у того новий одяг, у того нова машина…, а у мене - нічого». Думаючи так, людина не помічає свій реальний достаток: дітей, рідних, близьких, друзів, що можуть порадувати, допомогти та розрадити у важку хвилину. Тим паче не помічає тих людей, в яких немає нічого взагалі, вважаючи п’яничками, неробами, словом, такими, що не заслуговують уваги. А може ця «нероба» стоїть на вулиці через безвихідь? Може, цій нещасній жінці немає, чим прогодувати дітей? Може, її єдиній любій дитині не вистачає грошей на дорогу операцію?

Іншими словами, православний християнин не повинен засуджувати тих, хто стоїть з протягнутою рукою. Пам’ятаймо, що яким судом судитимемо ми, таким згодом судитимуть і нас. Станьмо на місце людини і спробуємо зрозуміти, чому. Це – єдиний правильний шлях.









А які тілесні доброчинності ви знаєте?



ТІЛЕСНІ ДОБРОЧИННОСТІ
Голодного нагодувати
Спраглого напоїти
Голого одягнути
Подорожнього в дім прийняти
Недужого відвідати
Померлого поховати.



Я хочу розповісти вам ще одну історію.

Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою

до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою

переходив дуже людну вулицю.

На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила

милостиню у перехожих – завжди на тому самому місці, нерухомо,

як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.

Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто

знаходила для неї якийсь гріш.

Якось француженка спитала поета:

Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?

Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, –

відповів той.

Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш

почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка

підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з

зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її… І

пішла, притискаючи троянду до грудей.

Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа

на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і раніше.

Чим вона жила всі ці дні? – спитала молода француженка.

Трояндою, – відповів поет.

На світі є тільки одна єдина проблема – як знову дати

людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба,

щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі

жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди.

Так неможливо йти далі”, – писав Антуан де Сент-Екзюпері.

Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не

говорив до них нічого”. (Мт. 13, 34)

Пісня Іво Бобула «Все золото світу».

Отже, милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. Без них воно просто загине. Потреба в них повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Навіть там, де гори спокійні, а тверда земля не хитається під ногами. Як же могло так статися, що милосердя втратило свою цінність. Невже для того, щоб витіснити доброту з нашого серця, потрібен землетрус? Що сталося з душею людини? Хто винен? З чого все починається?


Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти, що людям доброго зробив?

Щоб вимагати доброти від них?

Чого мовчиш?.. подумай і збагни,

Але уже з низької висоти

І зваж. І переваж, а хто є ти?

І зваживши, нікого не вини.

І сам в свою ти душу загляни,

Чи там багато раз добром світилось серце?

«Думка по колу». Передаючи запалену свічку, поясніть цей вислів.

Завдання1
«Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми з тим, щоб вони бачили вас ... коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх
люди. Істинно кажу вам: вони мають уже нагороду свою. У тебе ж, коли твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить права. Що б була твоя милостиня »
(Евангеліє від Матвія гл5, ст.1-4)


(Чому люди допомагають (хочуть допомагати) милостинею? Якщо людина віруюча, то повинен знати, що ніякими добрими справами він не зможе купити місце в раю - воно дається лише за благодаттю, а значить, милостинею не зуміти придбати якесь особливе розташування Творця. Давати милостиню в релігійних цілях - це все одно, що купувати індульгенцію, подумки переконуючи себе, що такий вчинок закреслить кілька гріхів. Звідси висновок: матеріально допомагати нужденним можна тільки від чистого серця, не переслідуючи ніяких практичних цілей і не чекаючи ніякої нагороди.)

Завдання2

«Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, не вернешся взяти його, він залишиться у прибульця, сироті та вдові.
Коли будеш оббивати оливку свою, не переглядай за собою гілок; нехай залишиться приходькові, сироті та вдові.
Коли будеш збирати
виноград свого виноградника, не будеш збирати полишеного за собою, і нехай залишиться приходькові, сироті та вдові «


У чому соціально-педагогічний сенс цих, здавалося б, побутових правил? Чи можна уявити виконання цих правил у нашому суспільстві? Напишіть подібні правила, можливі для виконання у наш час.

Виконання цих правил у нашому суспільстві, як не дивно, але можна уявити, звичайно, в злегка зміненому вигляді. Може бути, «збираючи урожай на дачі - залиш ...», хоча у наших дачників виходить часто навпаки - їм залишають. Напевно, реальним було б взяти за правило здавати регулярно якісь непотрібні речі (одяг, меблі тощо), наприклад, до притулків, приймачі, дитячі будинки та будинки для людей похилого віку «- нехай залишиться приходькові, сироті та вдові».

Сьогодні в Україні

Демони

Панують.
Злими люди стали дуже,

Б’ють, вбивають і грабують.

Безсердечні матері

Дітей залишають,

А сини –

З дому матір виганяють.

Схаменімося на хвилину,

Божу заповідь згадаймо.

Любімо ближнього свого,

Й про добро не забуваймо.

Поможімо бідним людям,

Вибачмо образу,

І на нашому серденьку

Стане легше зразу.

Будем всім допомагати,

Й пам’ятати лиш одне,

Що добро і милосердя

Цілий світ від бід спасе.

(Це вірш учня, вашого ровесника. Можливо,він і не є досконалим з літературної точки зору, але з духовної – він мені дуже подобається. Чи погоджуєтесь ви з головною думкою цієї поезії?)

Учитель: отже сьогодні на уроці ми з вами торкнулися дуже важливої теми. Ми з’ясували, що таке милостиня, що синонімом цього слова є слово «любов», проаналізували 5-ту Заповідь Блаженства.

Вправа «Мікрофон».
- Які висновки ви зробили?
- Що б ще хотіли почути?
- Що найбільше запам’яталось?
- Про що з почутого на уроці ви б хотіли розповісти друзям? Може чогось їх навчити?

Ти милосердя твори всюди,

Хай тепло тобі повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,

Народи і зрости дитину! 
Бо людина у цьому світі

Лиш милосердя повинна творити.




« Коло друзів»

Вчитель запалює свічечку і ставить її в центрі кола. Читає вірш. Діти стають в півколо. (Можна в коло).
Спалахнула свічечка
Ніжним полум’ям.
Підійди погрітися,
Кому холодно.
- Діти передаючи фігурку Ангелика з рук в руки говорять один одному добрі слова









Тема: Заповіді Блаженства. «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»
  • Другое
Описание:

Продовжувати ознайомлювати учнів з  Заповідями Блаженства;
розширити світогляд, дати розуміння поняття «милостиві»;
дати розуміння, що справжня милостиня – це  безкорисливий вчинок, що не потребує нагороди в основі якого лежить почуття милосердя до оточуючих;на  прикладах та  притчах дати  зрозуміти, що кожен отримає те, що віддавав другим людям;розвивати ідею самопізнання;збагачувати словниковий запас;виховувати почуття милосердя, порядності, терпимості, бажання бути добрими.

Автор Cливка Алла Николаевна
Дата добавления 05.01.2015
Раздел Другое
Подраздел
Просмотров 488
Номер материала 34976
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓




Похожие материалы