Главная / История / Тема Просветитель 19 века А.Д.Альбинский

Тема Просветитель 19 века А.Д.Альбинский

Ильина С.В., мары йїлмї дон литературым тымдышы, Эмін сола школ Кырык мары район

Андрей Данилович Альбинский (1790 – 1832(1837)

Марла сирїмї кечї лїмеш

Цилі, ма яжо ді керіл мары халыклан їштілт миэн, тидї изин-олен Руш государствыш ушналтмы паштек їлїмішїш пырталташ тїнгілын. Худаат, конечно, ылын. 450 и утла перви, Руш государствышкы ушнымыкы, государство Йыл лишнї їлїшї халыквлім цаткыдын кид лївікїжї ніліш цацен. Пішікидшїм веле агыл, йінгжїміт, шанымашыжымат вашталташ шанен пиштен. Тидїлан мары ді вес халыквлім їшке веріштї гїц православи - Христиін верішкї сіріліш келеш ылын. Тидїлін їшкїмїштїн, языческий їнянїмішїм, мондыкташ келеш ылын.

Ти пішім шукы гіні пыток їштен шокташ цаценїт ылын. Но неволя, лўдїктен, техень кого піші їштілт кердде. Халык хрестїміш ваштареш ылын, церкївлім чангыде, церкї лишішлык віреш шагалтымы мінгїм їшке солажы дорцын ºрдїжкї намал нінгенїт, церкїшкї каштделыт, тетявлім хрестїделыт, школвлішкї колтыделыт, кышты рушла молитвавлім тымденїт, сойтокат кымалмы рошавлішкї каштыныт, пушінгївлілін, кўэр кырыквлілін кымалыныт. Тенге христианизацим мары халык лошкы икманяр гані руш православный церкы ді власть шірїнештї ылын.

Тенге 17-шї курымын кокшы пелїштїжї лиілтїн, ді 18 курым тїнгілтїшїн ылын, кынам 1720-1722 ивлін Кугижін указ, кыдым митрополит Тихонлан колтымы ылын, тї указ семїнь хресіньвлім 3 иэш податьым тўлїміш гїц, повинность дон рекрутыш колтымаш гїц карангденїт. Но тидїн велдїкіт чїдїн веле хрестілтїнїт. 1724-шї иэш 2 тїжем эдем веле.

1730 ин Свияжскышты монастырь доно иквіреш Новокрещенские дела манмы комиссим їштїмї. 1740-шї ин 11 сентябрьын Кугижін эче вес указ ылын, кыды семїнь эче цаткыдыракын христианизацим пырташ тумайымы, но эчеіт лўдїктен, неволя. Тидїн велдїк халык социальный ді национальный пїзїрньїкїщ пытрак веле вірештїн. Но керіл яжо результатыш сойтокат миссионервлі ді приходской священниквлі, ни гос-во шон кердде. Хотя церкывлі пачылтыныт, ді руш священниклі пыт їшке пішіштїм їштенїт.

Ма яжо ылын - тидї изин-олен письменность, грамотность шірлїміш, 1775 ин пїтіриш мары грамматика пецітлілтїн, пїтіриш марла шамаквлі книгашкї вірештїнїт, пїтіриш школвлі халавліштї пачылтыныт, новокрещен школ манмы, примереш, Казаньышты. 19 курымын мары халык їлїмї вірвліштї 150 церкї утла ылын.

Вес партьы коэ - тидї 19 курымын христианизацим шірїміш. Їнде лўдїктен агыл, а вес йой йºнїм мон лыктыныт: у приходвлім пачмы, часовня дон церкївлім їштїмї гїц пасна, яжоракын священниквлім йімдїленїт, рушла веле попышывлім агыл, а марынвлі логїц.

Вот ик техень священнослужитель Новокрещен школышты тымень лікшї Даниил Кудрявцев ылын (Андрей Альбинскийїн ітяжї), кыдым шачмы вірїшкїжї Пºртнырышкы колтенїт, кышты 1752 ин православный храмым учреждійїмї ылын.

Тенгеок вес йºн – тиды христианский просвещеним мары халык докы мары туан йїлмїжї палшымы доно пырташ. Тидїм їштіш Ильминскийїн системыжы толкеш толын. Ильминский – Казанский духовный академин профессоржы ылын. Тїдї тенге тумаен, рушлаок келесем: «он выступал против насильственных методов насаждения христианства и предлагал целенаправленно развивать языческие воззрения в духе учения православной религии». Ти системышкы техень пішівлім пыртенїт: руш алфавит ді графика семїнь мары алфавитїм їштіш, священный книгівлім сіріш ді пецітліш, священниквліэш марынвлі логїц ылшы эдемвлім тымдаш, церкїштї службам мары йїлмї доно эртіріш, церковно-приходской школвлім ді монастырьвлім пачаш.

Вот техень, ик семїньжї яжо жеп лин, Пºртныр солаштат тетявлім тымдаш тїнгіліш. Но кышты тымдаш, махань пºртїштї, здаништї?

Тенге 1811-шї ин Казанский духовный академим тымень пїтірїшї Андрей Данилович Альбинский церкїштї службам эртірїмї гїц пасна їшке пºртїштїжї шїжїм 1812 ин тірїм нілде тымдаш тїнгілїн.

Ітяжї, Даниил Кудрявцев, махань национальностян ылын, пыт пілї агыл, а івіжї кырык мары йїлмїм «основательно» пілен. Семняштїштї 2 йїлмї ылын икїжік-иктїштї доно попаш.

А церкїштї службам тºрºк кырык марла эртіріш тїнгілїн, тидї халыкын йінгїш вазын, седїндон цилі монгыр гїц церкїшкїжї толыныт, хотя халык лошты языческий традици виін ылын.

Халыкын туан йїлмї доно пішім эртіріш манын, книгі, литература керіл ылын, но марла, конечно, нимат ылде, седїндон А.Альбинскийлін шукы сіріш вірештїн. Шамак толшеш, священник И.Ондаторский доно иквіреш «Евангелим» сіренїт, кыды 1821 ин Петербургышты пецітлілтїн.

Варарак А.Альбинский - мімнін коллегына - мары йїлмї доно Казанский духовный семинариштї экзаменїміт сдайыктен, Казанский училищїштї мары йїлмїм тымден.

А 1828 ин тїдїлін техень пішім пуэнїт: пілен ніліш, малын Моркы велнї христианизаци шотышты піші анзыкыла ак ке? Ді виржїм техеньїм Альбинский їштен: мары шачмы йїлмї ак кычылталт священнослужительвлін пішіштїштї. ( А.Альбинскийїн пішіжїм 100 иштї П.Эміш, С Чавайн пакыла нінгенїт, лачокат, Моркы велнї).

Но А.Альбинскийїн сек тїнг пішіжї, кыдым епархи Казаньышты їштіш їнянен пуэн, тидї мары грамматикїм їштен шокташ ылын. Ти пішім 1830 ин пїтірен.

1832 ин Альбинскийїн вуйлатымы доно йімдїлїмї ді лыкмы вес книгі ылын: «Начатки христианского учения или краткая священная история и краткий катехизис на черемисском языке горного наречия с присовокуплением кратких правил для чтения». Сагажы 6 страницін «Букварь для обучения чтению по-черемисски» ліктїн. Тишік сек пїтіри Альбинский 39 букваан алфавитїм пыртен, кириллицїн буквавлі сага пасна знаквлім тї буквавліэш їштен, кыдывлі руш йїлмїштї уке ылыт - тидї і, ї, ў, º.

Ти книгівлім сирен пїтірїмї ярелі А. Альбинский прошеним пуэн: училищї гїц піші гїц колташ ді шачмы вірїшкїжї кеіш. Тенге тїдї угїц Пºртныр церкїш священникеш толеш. Но эче «Черемисский грамматика» книгіжї светїм ужде, тїдї 1837 ин веле ліктїн. Ти книгіштїшї орф. ошибкывлім ді ма-шон акситїм уже їшке автор тºрлїде. Тишец піленїт: автор уке ылеш. Кышты ылын?

Тидїм піліш манын, семня їлїмішїжїм анжалмыла. Вітїжї 1825 ин колен, 5 эргї ітя сага кодын. 4 эргїм пачелі-пачелі Казанский духовный училищїш тыменяш пырта ведомствын пайда шотеш, тидїлін тїдїн служебный положенижї палшен ылын. Вара лач кіпеш шодымы ик эргї веле сагажы кодын, тїдїміт 8 иіш лимїкї училищїш пырта. Тидїн паштек тїдї їшкїлінжї мирской пішіжїм їштен шоктымыла чучынат, А.Альбинский 1832 ин вес прошеним сирен: вашташ ядын Казанский Зилантов монастырьыш. Ти ядмашыжым їштен кердїн. А пакылашы їлїмішїжї пілї агыл. Шачмы ижї пілї – 1790 и. 220 и эртен.

А.Д. Альбинский – тїнгілтїшїм їштїшї священникїн эргїжї, кыды мары шачмы йїлмї доно тымдымы национальный школым пачын.

Первишї школвлін пішіштї нелїн кеен. Нїнїм то пачыныт, то чўчїнїт. Руш империм виктірїшї эдемвлі тымдымаш пішім когонок шотеш пиштїделыт, чїдї палшенїт, яра христианствым шірїмї ярелі грамотный эдемвлі мары ді вес руш агыл национальностьян халык лошты шукемїнїт, ито нїнїжіт лїмїштїм вашталтен, звучныйракым їштен веле, тымень кердїнїт. (Кудрявцев віреш Альбинский, іль Никольский, Нурминский).

А тымдышывлі ді тенгеок анзыкыла шанышы священниквлі тымдымы пішіміт яжоэмдїмы гишін тумаенїт. Примереш, Сергей Нурминский Вятский губерняштї инспектор ылмыжы годым тымдышывлін I съездїм 1873 ин поген: Уржум, Вятка ді молы халавліштї.

Вот техень съезд 1884 ин Пºртныр школыштат эртірїмї ылын. Вет тїніміт мімнін туан Пºртныр школна весївлі доно тінгіштірїміштї цаткыдыракын ял вїлнї шалген, їшке пішіжї доно мїндїркїрік кайын. Съездїшкї Козьмодемьянский уездїн вес школвлі гїціт толыныт ылын: 20 эдем нірї постарнен. Тїнг попымашыжы техеньї ылын: їрвезївлілін пингїдї пілїмішїм пумаш ді туан мары йїлмїм школ пішіштї кычылташ. Толшы учительвлі уроквлішкї каштыныт, вара пиш кўкшї тергїміш доно ланзыленїт. (Тидї кїзїтшї районный семинарвлінім ішїндірїкті).

200 и – чїдї жеп агыл. Пºртныр лап мычкы КогоЙынгын вїдшї шукы йоген.Тенгеок школын историжіт эдемвлі ді нїнїн шукы йиш пішіштї доно паян ылеш. Маняр учитель тымден! Маняр сімїрїк эдем ти школышты тыменьїнні !





Тема Просветитель 19 века А.Д.Альбинский
  • История
Описание:

Это текст выступления на 200-летии Пертнурской средней школы, который отмечали в ноябре 2012 года в селе Емешево. К своему большому юбилею школа не выстояла, потому что школу ликвидировали из-за аврийного состояния и соединили с Вержуковской восьмилетней школой. Новая Емешевская школа открылась в 1999 году. В 2003 году нашей школе присвоили имя Героя труда (1923 г.) П.Г.Григорьева.

200 лет назад школу в своем доме открыл священнослужитель А.Альбинский, который обучал марийских детей на родном языке. Он первым перевел на родной язык "Евангелие".

Автор Ильина Светлана Васильевна
Дата добавления 06.01.2015
Раздел История
Подраздел
Просмотров 483
Номер материала 35945
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓