Главная / Физкультура / Історія лижного спорту України.

Історія лижного спорту України.

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Харкiвський нацiональний педагогiчний унiверситет iм. Г.С.Сковороди




кафедра циклiчних видiв спорту




Андрусенко Юрiй Володимирович



Iсторичний огляд розвитку лижного спорту




курсова робота

студента 4-го курсу 41 групи

факультету фiзичноi культури





Науковий керiвник:

доц.,кандидат наук

Шепеленко Галина Петрiвна









Харкiв 2007









Змiст

  • Вступ.

  • Роздiл 1. Виникнення i перше використання лиж.

  • 1.1. Лижi - як засiб полювання i кращого пересування по снiгу.

  • 1.2. Лижi - як вид спорту; Сондре Норхейм - "батько" сучасних лиж.

  • Роздiл 2. Виникнення i розвиток лижного спорту.

  • 2.1. Згадки про першi лижi у 18 столiттi.

  • 2.2. Першi використання лиж зi спортивною метою.

  • Роздiл 3. iсторiя розвитку лижного спорту в Росii.

  • 3.1. Помiтне вiдставання у розвитку лижного спорту.

  • 3.2. Розвиток спортивних клубiв.

  • Роздiл 4. Розвиток лижного спорту на Украiнi.

  • 4.1. Розвиток лижного спорту в довоенний перiод.

  • 4.2. Перша Зимова Олiмпiада народiв СРСР.

  • 4.3. Лижний спорт у незалежнiй Украiнi.

  • 5. Висновки.

  • 6. Список використаних джерел.









Вступ

Лижний спорт - зимовий вид спорту, що включае лижнi гонки, стрибки з трамплiна, двоборство (гонки й стрибки), а також гiрськолижний спорт, бiатлон.

Лижi - це одна з найстарiших форм пересування, яку тiльки знае людина. Саме слово "лижi" прийшло з iсландськоi i означае "снiговi черевики" або "шматок дерева".

На мою думку, лижний спорт - поняття бiльш широке, бо вiн включае лижну пiдготовку, як першу ступiнь заняття лижним спортом. Метою занять лижним спортом е досягнення високих спортивних результатiв, полiпшення загальноi i спецiальноi фiзичной пiдготовленостi, удосконалення фiзичних, морально-вольових якостей спортсмена, поглиблення технiчноi та тактичноi пiдготовки i володiння основами теорii i методики тренування.

Лижна пiдготовка i лижний спорт взаемопов"язанi мiж собою. На основi масовоi лижноi пiдготовки збiльшуеться число людей, якi займаються лижним спортом, i з приходом нових талановитих спортсменiв пiдвищуеться загальний рiвень розвитку лижного спорту, зростають спортивнi досягнення. В свою чергу розвиток лижного спорту приводить до подальшого полiпшення системи лижноi пiдготовки.

В свою чергу, лижна пiдготовка - обов"язковий роздiл фiзичного виховання в школах, навчальних закладах, в армii. Лижна пiдготовка - це навчання технiки пересування на лижах, досягнення нормативних показникiв i придбання теоретичних знань вiдповiдно програми з фiзичноi культури.

Деякi iсторики вважали, що ходьба на лижах сягае в кам"яний вiк, бо знайденi рiзьбленi зображення показують людей на лижах. Задовго до появи християнства вони були вiдомi в Скандинавii як "тi, що ковзають". Вони навiть обожнювали лижi, i iхнiй Бог зими був зображений на парi лиж iз загнутими носками.

Метою нашої роботи- розкриття основних історичних моментів розвитку лижного спорту.

Завдання: порівняти досвіду минулих років розвитку з досягненнями сучасного лижного спорту, а також порівняльна характеристика розвитку лижного спорту в Росії та на Україні.

Лижний спорт складаеться з декiлькох самостiйних видiв спорту: лижнi гонки, бiатлон, фристайл, лижне двоборство, стрибки на лижах з трамплiну, горнолижний спорт, полiатлон.

Заняття на лижах доступнi в будь-якому вiцi - для юнакiв i людей похилого вiку, оскiльки фiзичне навантаження можна легко дозувати в широкому дiапазонi як довжинi та характеру впливу, так i по iнтенсивностi, в залежностi вiд статi, вiку, стану здоров"я та пiдготовленостi тих, хто займаеться лижним спортом.
































Роздiл 1. Виникнення i перше використання лиж


1.1. Лижi - як засiб полювання i кращого пересування по снiгу


Лижi, як засiб полегшення пересування по снiгу, з"явились в найдавнiшi часи. Багаточисленнi дослiдження iсторикiв, археологiв, росiйськi лiтописи,скандинавський епос та iншi iсторичнi знахiдки говорять про те, що лижi застосовувались народами, що заселили Сибiр, Урал, Скандинавiю ще до нашоi ери.

Першi лижi дуже вiдрiзнялися вiд тих, якими ми користуемось нинi. Формою вони нагадували тенiснi ракети. Оскiльки лижi мали велику площю опори, вони легко пересувалися по глибокому снiгу. Ходили на них звичайним кроком, переступаючи, тому й називали iх снiгоступами. Такими лижами й досi користуються у високогiрних районах Кавказу, Центральноi Азii, Японii та Пiвнiчноi Америки.

На снiгоступах пересувалися дуже повiльно. А полювання вимагало швидкостi. Поступово люди збагнули, що по снiгу легше ковзати, нiж iти. Адже при кожному кроцi доводиться пiднiмати ногу з незграбним снiгоступом i витрачати багато енергii.

Удосконалення лиж як засобу полювання йшло двома напрямками.У фiнiв, норвежцiв, шведiв лижi були непарнi - одна довга i вузька (для ковзання), друга широка i кортка (для вiдштовхування).У Сибiрi обидвi лижi робили ковзними. Це давало змогу пересуватися по снiгу швидше, нiж на непарних лижах.

Росiйськi лижi iз загнутими спереду кiнцями згодом поширились в iнших краiнах. Такi черевики-всюдиходи зробили людину володарем снiгових просторiв, допомагали долати великi вiдстанi i спияли розвитку мисливства.

У спортивному музеi мiста Осло зiбрано понад 500 пар лиж, якi вiдрiзняються однi вiд одних формою, довжиною i вагою. Знайденi вони в рiзних кутках земноi кулi i свiдчать про те, що майже до 15 столiття "снiговi черевики" були одним iз головних засобiв пересування, особливо з довгою снiжною зимою.

Минав час, мисливство поступово переставало виконувати основнi функцii в постачаннi людини iжею й одягом, i це одразу позначилося на ролi лиж у ii життi. Поява рiзних видiв транспорту i шляхiв сполучення остаточно витiснила лижi на другий план, i невiдомо як би склалася iхня подальша доля, якби не спорт.



1.2. Лижi - як вид спорту; Сорне Норхейм - "батько" сучасних лиж




Лижi стали вважатися видом спорту в Норвегii, у провiнцii Телемарк. Дiйсно, розташоване тут мiсто Моргедал вiдоме як колиска лижного спорту. Цей регiон зеснiжений довгий час року, тому лижi завжди використовувалися тут як засiб пересування. Узимку, коли мiсцевi жителi вiдправлялися на полювання чи щоб поставити капники в горах,чи в сусiдне село на ринок або у гостi, вони змушенi юули покладатися на лижi.

Батьком сучасних лиж був Сондре Норхейм, житель Моргедала.Вiн став пiонером не тiльки в слаломi i стрибках, але також у створеннi лиж.

Про використання лиж можна судити з наскальних зображень постатей лижникiв, що були знайденi на узбережжi Бiлого моря, у поселеннi Залавруч i Бiсовi слiдки. Археологи вiдносять цi малюнки приблизно до кiнця 3 та початку 2 тисячолiть до нашоi ери. На малюнках зображенi лижники, у яких досить вузькi й довгi, з загнутими носками лижi. Постатi лижникiв зображенi з палицею у виглядi списа. На мою думку, таку ж палицю використовували i для полювання. Подiбнi зображення були знайденi в Скандинавii на скелях острова Хелерiстiна та в горах Упсала. Мабуть, першим видом лиж були ступаючi лижi, якi використовувалися народами Пiвночi. Я думаю, що цi примiтивнi пристосування в процесi iх використання iстотно змiнились i поступово перетворились на ковзнi лижi.

Як вiдомо, що в стародавнi часи, лижi використовувалися не тiльки народами Пiвночi, але й народами Кавказу й Малоi Азii, де довго лежить глибокий снiг. Давньогрецькi iсторики Ксенофонд i Страбон згадували про те, що вiрмени для ходи в горах по снiгу прив"язували до нiг круглi дощечки. Е данi, що вказують на використання лиж племенами,що населяли пiвдень Сибiру. Засвiдчують джерела з iсторii, що пiд час розкопок старого могильника неподалiк вiд Омська, знайдено бронзовий нiж, на рукоятцi якого е зображення постатi людини на лижах та буксирi за конем.

При археологiчних розкопках на торфяних болотах Пiвночi були знайденi лижi рiзноi конструкцii, якi вiдносяться до 7-8 вiку нашоi ери. Напевно, в тi часи мисливцi пересувались на лижах рiзноi довжини, одна довга i вузька - використовувалась для ковзання, друга - коротка й широка - для поштовху.

В процесi еволюцii лижi удосконалювались. Вони стали однiеi довжини, бiльш короткi i широкi, пiдбитi знизу шкiрою лося, оленя. Це давало можливiсть уникнути ковзання при пiдйомi вгору.
































Роздiл 2. Виникнення i розвиток лижного спорту


2.1. Згадки про першi лижi у 18 столiттi



Вiдомо, що в першiй половинi 18 столiття при археологiчних розкопках в старому Новгородi знайдена лижа. Вона була схожа на сучаснi мисливськi лижi: ii довжина сягала 192 сантиметра, ширина 8 сантиметрiв, переднiй кiнець лижi пiднятий, загнутий i гострий, грузова площадка 3 сантиметри. На нiй е горизонтальний отвiр дiаметром близько 0,5 сантиметрiв для крiплення взуття до лижi.

У 18 столiттi в московську державу приiздив шведський дипломат Пальм.Вiн докладно описав застосування на Русi лиж та вмiння швидко на них пересуватись. Пальм назвав iх росiйським винаходом. Пiзнiше на Русi лижi бiльш використовувались на святах i зимових забавах, де демонструвалась сила, спритнiсть, витривалiсть з бiгу наввипередки, i в спусках зi схилiв. Поряд з iншими розвагами i впрвами лижi зiграли важливу роль у фiзичному розвитку росiйського народу. Окрiм цього, лижi знаходили свое призначення у вiйськовiй справi. Е факти, що iсторiя зберегла документи про використання лиж росiйськими вiйськами в боротьбi проти iноземних загарбникiв. В Нiконiвському лiтописi за 1444р описуеться похiд московськоi лижноi ратi пiд командуванням великого князя Василя на захист Рязанi вiд татар. Татарська кiнота була оточена лижними вiйськами i розгромлена. Югорською землею називлась в той час частина Пiвнiчно-захiдного Сибiру, розташована мiж Полярним Уралом i рiчкою Об"ю.

Також лижi використовувались в походах росiйських загонiв через Уральськi гори до Сибiру при визволеннi росiйських земель вiд татаро-монгольського iга. Успiшно використовувались лижi в походах Сибiрських козакiв проти татарського хана Кучума, а також у постанченських загонах Пупачова. Як вiдомо, росiйськi лижнi загони воювали i на захiдних кордонах: у 1535 роцi в походi на Литву , а у 1606-1610 р. в боях проти польськоi кiнноти, при осадi Троiцько-Сергiiвськоi лаври дiяв загiн в 5 тис. чоловiк пiд керуванням М. Скоп на-Шульського.В перiод Вiтчизняноii вiйни 1812 року, лижники-партизани внесли великий внесок в остаточний розгром вiйськ Наполеона.

В iсторичних документах 16-17ст . э опис використання лиж украiнськими поселенцями для захисту вiд iноземних загарбникiв. Так , бiльш 300 року тому, лижi використовувались воiiнами Богдана Хмельницького. В Карпатських горах, у визвольнiй боротьбi украiiнського народу проти австро-угорських загарбникiв, лижi використовував народний герой Гуцульщини О.Довбуш. Лижi також використовувались, як засiб пересування i в побутi украiiнського населення.


.
































2.2. Першi використання лиж зi спортивною метою



Ще в середньовiчний перiод з"явились першi повiдомлення про використання лиж iз спортивною метою. Вперше були в краiнах Скандинавii. Також регулярнi змагання на лижах починали проводитися в Лапландii - Пiвнiч Скандинавii та захiдна частина Кольського напiвострова, - але, очевидно, це були iгри та змагання пiд час народних свят, бо пiзнiше, до самого 18 столiття, про змаганнях на лижах нiде не згадуеться.

У 1767 роцi у Христианii - столиця Норвегii, була розроблена програма змагань на лижах для солдат, куди входили змагання на короткi дистанцii, стрiльба по цiлi при спуску зi схилу, спуск зi схилу серед кущiв. В програмi змагань було оговорено, що в змаганнях могли брати участь усi бажаючi не тiльки солдати, але й громадське населення.

Лижний спорт розвивався у вiйськових частинах.Так вiн став поширюватися по всiй Норвегii.

У 1862 роцi у мiстi Тронхеймi була органiзована виставка лижного iнвентаря. Саме вона стала поштовхом до розвитку лижного спорту серед населення та залучення глядачiв до змагання.

У 1877 роцi - створення клубу "Христианiя", який почав проводити змагання лижникiв. Особливою популярнiстю користувалися змагання в Холмiнколенi, якi проводяться з 1888року.

Лижний спорт в Норвегii став культивуватися по пересiченiй мiсцевостi. Це привело до того, що норвежцi вигравали усi змагання у фiнiв. Вони на рiвнiй мiсцевостi тренувались до самих 20-х рокiв нашого столiття.

Значний вклад в популяризацiю лижного спорту внiс вiдомий полярний дослiджувач Ф.Нансен, який в 1890 роцi випустив книгу з описанням своеi мандрiвки на лижах через Гренландiю.

Трохи пiзнiше лижний спорт став розвиватися i в Швецii. Популяризацi лижного спорту в цiй краiнi сприяли лижнi пробiги на 200 та 460 кiлометрiв, органiзованi популярним дослiдником А. Норденшельдом.Перший лижний клуб заснований у Стокгольмi в 1895 роцi.

У 1928р. пiд час лижноi гонки "Вассалопет" у Швецii стався рiдкiсний випадок. Два учасники- швед Хедлунд i норвежець Втерстрем протягом усiеi дистанцii (85 км), вiдiрвавшись вiд суперникiв, йшли нога в ногу. Фiнiшували вони одночасно. Суддi були спантеличинi, кому вручати золоту медаль ( вона була тiльки одна ).Пiсля довгих суперечок присудили ii шведу. Хедлунд, дуже засмучений таким неправельним рiшенням суддiвськоi колегii щодо свого суперника, розiрвав золоту медаль навпiл i вiддав одну частину ii Втерстрему, взявши в нього половину його срiбноi медалi. Друзi по гонцi з'еднали двi рiзнi половинки, i в кожного виявилося по золото-срiбнiй медалi на пам'ять про важке випробування.

В iнших краiнах Захiдноi Европи лижний спорт став культивуватися значно пiзнiше. Клiматичнi умови сприяли розвитку в першу чергу гiрських видiв спорту. В Австрii, Швейцарii, Францii та iнших краiнах лижнi клуби були створенi в кiнцi минулого вiку.




























Роздiл 3. iсторiя розвитку лижного спорту в Росii


3.1. Помiтне вiдставання у розвитку лижного спорту



В кiнцi 19 ст. лижний спорт почав розвиватися i в Росii. Тут було помiтне вiдставання розвитку лижного спорту порiвняно з краiiнами Скандинавii. Це було повязано iз неважливим ставленням царського уряду до фiзичного виховання народу. Як i iншi види спорту, лижний спорт царськiй Росii був привiлейованим для заможних класiв. Царський Уряд пiдтримував створення тiльки буржуазних спортивних клубiв, куди доступ широким верствам населенням було закрито.

Вступ у члени спортивних клубiв був утруднений значними грошовими внесками, високою вартiстю спортивного iнвентарю.Крiм цього, велику роль грали соцiальне обмеження, iснуючi в буржуазному суспiльствi. Згiдно правил лижних змагань до 1911 року в змаганнях могли брати участь тiльки "аматори" .Особи ,якi займалися фiзичною працею, не признавалися аматорами. Тiльки одиницям, що мали робочу професiю, вдалося пробитися в ряди спортсменiв. Вони мусили виступати пiд псевдонiмом, щоб приховати вiд неспортивно настроеного суспiльства i, в першу чергу, вiд начальства, своi заняття "несерйозним" дiлом.

На окраiнах промислових центрiв створювалися робочi спортивнi гуртки та команди. Вони не допускалися до офiцiйних змагань. Також iм заборонялося користуватися спортивними майданчиками. Саме тому, в кiнцi минулого столiття заняття лижами мали бiльш розважальний характер. Любителi лижного спорту здiйснювали прогулянки i коло iх було вельми обмеженим.

13 лютого 1894 року в Петербурзi були проведенi першi змагання в Росii. Переможцем став А.Деревицький. Наступного року перемiг П.Москвин, а у жiнок - Т.Юрьева.








3.2. Розвиток спортивних клубiв



В цей перiод починалася органiзацiя спортивних клубiв. Першим був створений Московский клуб лижникiв (МКЛ). Днем народження лижного спорту в Росii вважаеться 29 грудня 1895 року - день вiдкриття МКЛ. Спочатку клуб ставив в оснавному розважальну мету i присуджували призи за активнiсть - за найбiльшу кiлькiсть пройдених кiлометрiв за сезон. Щоб стати членом клубу, необхiдно було мати рекомендацii 3 дiйсних членiв i внести великий грошовий внесок. Кастовiсть клубу обмежувала та гальмувала розвиток лижного спорту.

У 1901 роцi була створена спiлка любителiв лижного спорту (СЛЛС). Його створення зiграло важливу роль у розвитку лижного спорту в Москвi. Стало можливим проводити цiкавi змагання мiж клубами.

У 1902 роцi було проведено перше змагання на звання кращого лижника москви на дистанцiю 25 верст. Лише з 1903 року в цих змаганнях почали брати участь жiнки. У 1897 роцi в Петербурзi був заснований перший лижний гурток "Полярна зiрка". За прикладом Москви та Петербургу лижнi клуби почали створюватись i в iнших мiстах Росii: Смоленську, Тулi, Новгородi, Пермi, Рязанi, Костромi, Ярославлi.

28 сiчня 1896 року в Росii вiдбулися першi офiцiйнi змагання, якi проводилися в Москвi на Ходинському полi. Це була гонка на 3 верстви.

У 1910 роцi була створена "Московська лiга лижебiжцiв", яка об"эднувала 10 клубiв. Метою ii було розробити правила змагань, а також органiзувати та проводити систематичнi змагання по бiгу на лижах. Протягом 1909-1910 рокiв в Москвi вiдбулося 18 мiжклубiвських змагань. В лютому 1910 року було проведено першiсть Росii в гонцi на 30 верст, в якiй прийняли участь 14 чоловiк. Чемпiоном став П. Бичков. Всього до Великоi Жовтневоi Революцii вiдбулося п"ять першостей Росii. Великою популярнiстю на той час були щорiчнi естафети навколо Москви.

Змагання з лижного спорту в дореволюцiйнiй Росii проводились тiльки на рiвниннiй мiсцевостi. Лижний iнвентар i технiчний персонал був бiдним. Пересувалися тiльки поперемiнним двокроковим ходом. Пiсля зустрiчi з фiнами в Росii стали запроваджувати так званий "фiнський хiд" з одночасними вiдштовхуваннями палицями - безкроковий, однокроковий, двокроковий.

22 лютого 1913 року в Петербурзi були вперше проведенi мiжнароднi змагання, в яких взяли участь найсильнiшi фiнськi лижники. В рiзноманiтних лижебiжних змаганнях перiоду 1912-1917рокiв участь брали чоловiки, а в кiнцi цього перiоду окремi клуби почали проводити лижебiжнi змагання для жiнок.

На мою думку ,в тi роки Москва була центром розвитку лижних гонок. В сезонi 1912 року на старт рiзних змагань вийшло 571 чоловiк, а в 1913 роцi вже було 700.

В школах царськоii Росii фiзичне виховання не входило в навчальнi плани, програми, але передовi педагоги i лiкарi розумiли необхiднiсть занять лижним спортом. Адже, лижний спорт - чудовий, i його необхiдно культивувати в школах.

Так, не дивлячись на соцiальнi обмеження, лижний спорт пробивав собi дороги, але був гiдний, як засiб фiзичного виховання та оздоровлення народних мас, лише пiсля революцii 1917 року.




















Роздiл 4. Розвиток лижного спорту на Украiнi



4.1. Розвиток лижного спорту в довоенний перiод



Лише наприкiнцi 19 i на початку 20 столiття лижi на Украiнi почали використовуватися iз спортивною метою. У 1900 роках у спортивних товариствах "Фенiкс" i "Сокiл" та "Харкiвське товариство любителiв спорту" були створенi секцii з лижного спорту. У 1906 роцi були проведенi першi офiцiйнi загання в Украiнi, якi дали початок розвитку лижного спорту в Украiнi.

Наприкiнцi 19 столiття чудовий i романтичний гiрськолижний спорт, який дiстав назву "слалом". "Слiд на схилi", слалом - вид спорту з такою поетичною назвою - почав швидко завойовувати серця любителiв лиж.

Але найбiльша роль у всесвiтнiй популярностi лиж як спорту, особливо в гонках на рiзнi вiдстанi, належить знаменитим дослiдникам Арктики Фрiтьофу Нансену, Роберту Пiрi та Руалю Амундсену.

До 1916 року на Украiнi регулярно влаштовувались змагання з лижних гонок на першiсть Киева, Харкова, Сум, Чернiгова, Полтави.

Також велике значення для розвитку лижного спорту на Украiнi мали зустрiчi украiнських лижникiв зi спортсменами Москви i iнших мiст Росii. Уже в першi роки становлення Радянськоi влади на Украiнi розгорнулася пiдготовка лижникiв. З 1921 року почали проводитись масовi кроси, зiрковi пробiги, а також далекi переходи на лижах.

Лижний спорт на Украiнi розвивався успiшно. У 1927 роцi було проведено першу Всеукраiнську зимову спартакiаду, яка була проведена в мiстi Харковi. У довоеннi роки на Украiнi широко культивуються военiзованi гонки - гонки за конем i мотоциклом. Крiм лижних гонок у 20-тi роки почали проводитись лижнi змагання по стрибкам з трамплiну та слалому.

В першi довоеннi роки в республiцi розгорнулася робота по створенню лижних секцiй та налагодженню в них навчально-спортивноi роботи. З 1945 року регулярно розiгруеться особисто-командна першiсть Украiни i кiлькiсть учасникiв незмiнно зростае.

У роки Великоi Вiтчизняноi вiйни багато лижникiв героiчно воювали проти гiтлерiвських окупантiв. Прославилися лижнi загони партизанського з"эднання Ковпака, Сабурова, Наумова.

Особливе пiднесення лижного спорту спостерiгалося в 1954 роцi. Саме тодi вiдзначалося 300-рiччя возз"эднання Украiни з Росiею. Цей рiк став початком регулярних матчових зустрiчей 8 мiст республiки з усiх видiв лижного спорту.

З 1955 року стали влаштовуватися матчовi зустрiчi команд Бiлорусii, Вiрменii, Грузii, Казахстану, Украiни, Латвii, Литви та Естонii. Починаючи з 1951 року, першiсть Украiни проводиться з усiх видiв лижного спорту.






























4.2. Перша Зимова Олiмпiада СРСР



У 1962 роцi було прийнято рiшення провести першу зимову Олiмпiаду народiв СРСР. Для того, щоб укомплектувати команду для участi в 1 зимовiй Спартакiадi народiв СРСР i перевiрити пiдготовленiсть кандидатiв до неi було проведено i зимову Спартакiаду Украiни. Вона була проведена в мiстi Харковi в пiонерському таборi "Спартак" у П"ятихатках.

На першiй Зимовiй Спартикiадi народiв СРСР, яка вiдбулася в мiстi Свердловську з 5 по 12 березня 1962 року, збiрна команда Украiни по лижним гонкам зайняла 4 мiсце .

Зимовi спартакiади народiв СРСР проводились раз у чотири роки за два роки до Олiмпiйських iгор, починаючи з 1962 року, але на Украiнi було вирiшено проводити республiканськi зимовi Спартакiади кожного року. Цi зимовi Спартакiади вiдкрили ще багато талановитих лижникiв, якими може пишатись Украiна.





















4.3. Лижний спорт у незалежнiй Украiнi



В 1994 роцi на Олiмпiйських iграх в Лiлiхамерi вперше украiнськi лижники виступили окремою командою. До складу команди ввiйшли найсильнiшi та найдосвiдченiшi лижники i бiатлонiсти Украiни.

Велике значення придiлялося популяризацii лижного спорту в багатьох районах республiки i в рядi шкiл Сумськоi, Киiвськоi, Львiвськоi областей. Для дiтей i пiдлiткiв створена система дитячо-юнацьких спортивних шкiл, шкiл вищоi спортивноi майстерностi. В загальноосвiтнiх школах створюються спецiальнi спортивнi класи, де учнi займаються лижним спортом. Пiд керiвництвом досвiдчених педагогiв-тренерiв юнi спортсмени засвоюють технiку пересування на лижах, вивчають тактичнi прийоми , беруть участь у спортивно-масових заходах.

На Олiмпiйських iграх в Нагано-1998, Солтлейк-сiтi-2002, Торiно-2006 рокiв украiнськi лижники нездобули жодноi нагороди. Найкращий результат у жiнок у Валентини Шевченко 5-те мiсце, а у чоловiкiв у Романа Лейбюка 12-те мiсце на iграх в Торiно.Надiемось на кращi виступи на наступних Олiмпiйських iграх.



















Висновки



На мою думку, лижнi гонки - один з найпопулярнiших видiв спорту i засобiв активного вiдпочинку на лижних базах i курортах. Як вiдомо, у 18 столiттi у Норвегii стали проводитися першi змагання з лижних гонок, а в кiнцi 19 на початку 20 столiття, лижний спорт став масовим у скандинавських краiнах Австрii, Росii, США, Великобританii, Японii. В цих краiнах створювалися лижнi клуби, проводилися рiзноманiтнi змагання. Лижний спорт включено до програми зимових Олiмпiйських iгор з 1924 року. а з 1929 року - раз на 4 роки проходять свiтовi першостi. Крiм того, раз на 2 роки органiзовуються юнацькi чемпiонати Эвропи.

На всiх найбiльших змаганнях (нацiональних чемпiонатах, свiтових першостях i Олiмпiйських iграх) гонщики виступають на дистанцiях 15, 30, 50 км i в естафетi 4*10 км, а спортсменки - на дистанцiях 5, 10, 30 км i в естафетi 4*5 км.

Гонщик повинен бути сильним, витривалим, швидким, володiти технiкою лижноi ходи, пiдйомiв, спускiв, гальмувань.

З 1984 року пiсля яскравих перемог шведського лижника Гунде Свана Мiжнародна федерацiя лижного спорту вирiшала проводити гонки як класичним стилем, так i вiльним (ковзанярським).

Я думаю, що винайдення та використання лиж як засобу пересування заснiженою мiсцевiстю - одне з чудових вiдкриттiв людини. З давнiх-давен вона використовувала лижi рiзноi конструкцii на полюваннi та у вiйськовiй справi. Матерiали археологiчних розкопок, здiйснених у рiзнi перiоди на територii нашоi краiни, а також архiвнi данi дають пiдстави ствержувати, що i ступаючi, i ковзнi лижi були вiдомi серед слов"янських народiв уже багато столiть тому.

Слiд вiдзначити, що в усiх краiнах свiту, рiк у рiк зростае рiвень часових показникiв спортсменiв, зареестрованих на офiцiйних змаганнях з лижного спорту. Великих успiхiв досягнуто i в iнших видах лижного спорту.

Надто високих видатних результатiв у лижних гонках, гiрськолижному спортi та стрибках з трамплiну досягнуто не тiльки внаслiдок того, що спортсмени в нашi днi озброенi найрацiональнiшою технiкою, а й тому, що мають iнвентар, спорядження i лижнi мазi найвищого гатунку i навчилися вправно застосовувати iх. Про це не слiд забувати всiм, хто щороку виходить на лижню, хто уподобав лижний спорт.

На вмiло дiбраних i вдало змащених лижах добиваються не тiльки високих спортивних результатiв. На них значно приемнiше ходити в близькi й далекi туристськi мандри, здiйснювати прогулянки й екскурсii, легше виконувати розрядну класифiкацiю.

На мою думку, розвиток лижного спорту в iсторичний перiод справив величезне значення на розвиток лижного спорту в наш час. Адже такi вiдомi лижники, як А.Деревицький, П. Москвин, М. Ромар, А. Лебедев, О. Елiзаров, Т. Юр"эва становлять гiдний приклад нинiшньому поколiнню. Саме тому зараз нам е ким гордитися i пишатися. Неодноразово возвеличуеться Украiна на мiжнароднiй аренi, i, мабуть, ще не одне тисячолiття будуть з повагою згадуватися iх iмена.
























Список використаних джерел




1. Бутин И. М., Воробьев В.А. Лыжный спорт. "Просвещение", 1974.

2. Лыжный спорт: Учебник для институтов физической культуры. - \ Под ред. М. А. Агроновського. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 368 с.

3. Лижний спорт // УРЕ. - т.8, - К.:1982. - с.403

4. Фомiн С. К. На лижi! - К.: "Здоров"я", 1967. - 40 с.

5. Фомiн С. К. Лижний iнвентар та змащення лиж. - К.: "Здоров"я", 1974. - 126 с.

6.Фомин С. К. Лыжный спорт. - К.: Радянська школа, 1988. - 176 с.

7. Фомiн С.К. Перша лижня. К., "Здоров"я", 1968.

8.Франко Ж., Мора М. Лыжи Франции. М., ФиС, 1966.

9. Чернов К.Л. Подготовка юных лыжников. М., ФиС,1962.

10.Шепеленко Г. П. Лижний спорт. Навчальний посiбник для студентiв фiзичного виховання iнститутiв, унiверситетiв, вчителiв фiзичноi культури загальноосвiтнiх шкiл та iнших навчальних закладiв. - Харкiв: Великописарiвська районна друкарня Сумськоi областi, 1995. - 166 с.

































Додатки


























Історія лижного спорту України.
  • Физкультура
Описание:

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Харкiвський нацiональний педагогiчний унiверситет iм. Г.С.Сковороди

 

 

 

кафедра циклiчних видiв спорту

 

 

 

Андрусенко Юрiй Володимирович

 

 

Iсторичний огляд розвитку лижного спорту

 

 

 

 

 

 

 

 

Науковий керiвник:

доц.,кандидат наук

Шепеленко Галина Петрiвна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               

·                     

 

 

 

 

 

 

Змiст

·                     Вступ.

·                    Роздiл 1. Виникнення i перше використання лиж.

·                                             1.1. Лижi - як засiб полювання i кращого пересування по снiгу.

·                                             1.2. Лижi - як вид спорту; Сондре Норхейм - "батько" сучасних лиж.

·                   Роздiл 2. Виникнення iрозвиток лижного спорту.

·                                             2.1. Згадки про першi лижi у 18 столiттi.

·                                             2.2. Першi використання лиж зi спортивною метою.

·                   Роздiл 3. iсторiя розвитку лижного спорту в Росii.

·                                             3.1. Помiтне вiдставання у розвитку лижного спорту.

·                                                                         3.2. Розвиток спортивних клубiв.

·                    Роздiл 4. Розвиток лижного спорту на Украiнi.

·                                             4.1. Розвиток лижного спорту в довоенний перiод.

·                                             4.2. Перша Зимова Олiмпiада народiв СРСР.

·                                             4.3. Лижний спорт у незалежнiй Украiнi.

·                   5. Висновки.

·                    6. Список використаних джерел.

·                         

 

·                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ 

·                                          

       Лижний спорт - зимовий вид спорту, що включае лижнi гонки, стрибки з трамплiна, двоборство (гонки й стрибки), а також гiрськолижний спорт, бiатлон.

       Лижi - це одна з найстарiших форм пересування, яку тiльки знае людина. Саме слово "лижi" прийшло з iсландськоii означае "снiговi черевики" або "шматок дерева".

     На мою думку, лижний спорт - поняття бiльш широке, бо  вiн включае лижну пiдготовку, як першу ступiнь заняття лижним спортом. Метою занять лижним спортом е досягнення високих спортивних результатiв, полiпшення загальноii спецiальноi фiзичной пiдготовленостi, удосконалення фiзичних, морально-вольових якостей спортсмена, поглиблення технiчноi та тактичноi пiдготовки i володiння основами теорiii методики тренування.

       Лижна пiдготовка i лижний спорт взаемопов"язанi мiж собою. На основi масовоi лижноi пiдготовки збiльшуеться число людей, якi займаються лижним спортом, i з приходом нових талановитих спортсменiв пiдвищуеться загальний рiвень розвитку лижного спорту, зростають спортивнi досягнення. В свою чергу розвиток лижного спорту приводить до подальшого полiпшення системи лижноi пiдготовки.

        В свою чергу, лижна пiдготовка - обов"язковий роздiл фiзичного виховання в школах, навчальних закладах, в армii. Лижна пiдготовка - це навчання технiки пересування на лижах, досягнення нормативних показникiв iпридбання теоретичних знань вiдповiдно програми з фiзичноi культури.

        Деякiiсторики вважали, що ходьба на лижах сягае в кам"яний вiк, бо знайденi рiзьбленi зображення показують людей на лижах. Задовго до появи християнства вони були вiдомi в Скандинавii як "тi, що ковзають". Вони навiть обожнювали лижi, iiхнiй Бог зими був зображений на парi лиж iз загнутими носками.

      Метою нашої роботи- розкриття основних історичних моментів розвитку лижного спорту.

     Завдання: порівняти досвіду минулих років розвитку з досягненнями сучасного лижного спорту, а також порівняльна характеристика розвитку лижного спорту в Росії та на Україні.  

             Лижний спорт складаеться з декiлькох самостiйних видiв спорту: лижнi гонки, бiатлон, фристайл, лижне двоборство, стрибки на лижах з трамплiну, горнолижний спорт, полiатлон.

       Заняття на лижах доступнi в будь-якому вiцi - для юнакiв i людей похилого вiку, оскiльки фiзичне навантаження можна легко дозувати в широкому дiапазонi як довжинiта характеру впливу, так i по iнтенсивностi, в залежностi вiд статi, вiку, стану здоров"я та пiдготовленостi тих, хто займаеться лижним спортом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Роздiл 1. Виникнення i перше використання лиж

 

        1.1. Лижi - як засiб полювання i кращого пересування по снiгу

 

        Лижi, як засiб полегшення пересування по снiгу, з"явились в найдавнiшi часи. Багаточисленнi дослiдження iсторикiв, археологiв, росiйськi лiтописи,скандинавський епос та iншiiсторичнi знахiдки говорять про те, що лижi застосовувались народами, що заселили Сибiр, Урал, Скандинавiю ще до нашоi ери.

        Першi лижi дуже вiдрiзнялися вiд тих, якими ми користуемось нинi. Формою вони нагадували тенiснi ракети. Оскiльки лижi мали велику площю опори, вони легко пересувалися по глибокому снiгу. Ходили на них звичайним кроком, переступаючи, тому й називали iх снiгоступами. Такими лижами й досi користуються у високогiрних районах Кавказу, Центральноi Азii, Японii та Пiвнiчноi Америки.

        На снiгоступах пересувалися дуже повiльно. А полювання вимагало швидкостi. Поступово люди збагнули, що по снiгу легше ковзати, нiж iти. Адже при кожному кроцi доводиться пiднiмати ногу з незграбним снiгоступом i витрачати багато енергii.

       Удосконалення лиж як засобу полювання йшло двома напрямками.У фiнiв, норвежцiв, шведiв лижi були непарнi - одна довга i вузька (для ковзання), друга широка i кортка (для вiдштовхування).У Сибiрi обидвi лижi робили ковзними. Це давало змогу пересуватися по снiгу швидше, нiж на непарних лижах.

       Росiйськi лижiiз загнутими спереду кiнцями згодом поширились в iнших краiнах. Такi черевики-всюдиходи зробили людину володарем снiгових просторiв, допомагали долати великi вiдстанii спияли розвитку мисливства.

       У спортивному музеi мiста Осло зiбрано понад 500 пар лиж, якi вiдрiзняються однiвiд одних формою, довжиною i вагою. Знайденi вони в рiзних кутках земноi кулii свiдчать про те, що майже до 15 столiття "снiговi черевики" були одним iз головних засобiв пересування, особливо з довгою снiжною зимою.

       Минав час, мисливство поступово переставало виконувати основнi функцii в постачаннi людини iжею й одягом, i це одразу позначилося на ролi лиж у ii життi. Поява рiзних видiв транспорту i шляхiв сполучення остаточно витiснила лижi на другий план, i невiдомо як би склалася iхня подальша доля, якби не спорт.

 

 

 1.2. Лижi - як вид спорту; Сорне Норхейм - "батько" сучасних лиж

 

 

 

       Лижi стали вважатися видом спорту в Норвегii, у провiнцii Телемарк. Дiйсно, розташоване тут мiсто Моргедал вiдоме як колиска лижного спорту. Цей регiон зеснiжений довгий час року, тому лижi завжди використовувалися тут як засiб пересування. Узимку, коли мiсцевi жителi вiдправлялися на полювання чи щоб поставити капники в горах,чи в сусiдне село на ринок або у гостi, вони змушенi юули покладатися на лижi.

       Батьком сучасних лиж був Сондре Норхейм, житель Моргедала.Вiн став пiонером не тiльки в слаломii стрибках, але також у створеннi лиж.

       Про використання лиж можна судити з наскальних зображень постатей лижникiв, що були знайденi на узбережжi Бiлого моря, у поселеннi Залавруч i Бiсовi слiдки. Археологи вiдносять цi малюнки приблизно до кiнця 3 та початку 2 тисячолiть до нашоi ери. На малюнках зображенi лижники, у яких досить вузькi й довгi, з загнутими носками лижi. Постатi лижникiв зображенi з палицею у виглядi списа. На мою думку, таку ж палицю використовували  i для полювання. Подiбнi зображення були знайденi в Скандинавiiна скелях острова Хелерiстiна та в горах Упсала. Мабуть, першим видом лиж були ступаючi лижi, якi використовувалися народами Пiвночi. Я думаю, що цi примiтивнi пристосування в процесiiх використання iстотно змiнились i поступово перетворились на ковзнi лижi.

        Як вiдомо, що в стародавнi часи, лижi використовувалися не тiльки народами Пiвночi, але й народами Кавказу й Малоi Азii, де довго лежить глибокий снiг. Давньогрецькiiсторики Ксенофонд i Страбон згадували про те, що вiрмени для ходи в горах по снiгу прив"язували до нiг круглi дощечки. Е данi, що вказують на використання лиж племенами,що населяли пiвдень Сибiру. Засвiдчують джерела з iсторii, що пiд час розкопок старого могильника неподалiк вiд Омська, знайдено бронзовий нiж, на рукоятцi якого е зображення постатi людини на лижах та буксирi за конем.

        При археологiчних розкопках на торфяних болотах Пiвночi були знайденi лижi рiзноi конструкцii, якi вiдносяться до 7-8 вiку нашоi ери. Напевно, в тi часи мисливцi пересувались на лижах рiзноiдовжини, одна довга i вузька - використовувалась для ковзання, друга - коротка й широка - для поштовху.

        В процесi еволюцii лижi удосконалювались. Вони стали однiеi довжини, бiльш короткiiширокi, пiдбитi знизу шкiрою лося, оленя. Це давало можливiсть уникнути ковзання при пiдйомi вгору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздiл 2. Виникнення iрозвиток лижного спорту

 

        2.1. Згадки про першi лижi у 18 столiттi

 

 

        Вiдомо, що в першiй половинi 18 столiття при археологiчних розкопках в старому Новгородi знайдена лижа. Вона була схожа на сучаснi мисливськi лижi: ii довжина сягала 192 сантиметра, ширина 8 сантиметрiв, переднiй кiнець лижi пiднятий, загнутий i гострий, грузова площадка 3 сантиметри. На нiй е горизонтальний отвiр дiаметром близько 0,5 сантиметрiв для крiплення взуття до лижi.

         У 18 столiттi в московську державу приiздив шведський дипломат Пальм.Вiн докладно описав застосування на Русi лиж та вмiння швидко на них пересуватись. Пальм назвав iх росiйським винаходом. Пiзнiше на Русi лижi бiльш використовувались на святах i зимових забавах, де демонструвалась сила, спритнiсть, витривалiсть з бiгу наввипередки, i в спусках зi схилiв. Поряд з iншими розвагами i впрвами лижi зiграли важливу роль у фiзичному розвитку росiйського народу. Окрiм цього, лижi знаходили свое призначення у вiйськовiй справi. Е факти, що iсторiя зберегла документи про використання лиж росiйськими вiйськами в боротьбi проти iноземних загарбникiв. В Нiконiвському лiтописi за 1444р описуеться похiд московськоi лижноi ратi пiд командуванням великого князя Василя на захист Рязанi вiд татар. Татарська кiнота була оточена лижними вiйськами i розгромлена. Югорською землею називлась в той час частина Пiвнiчно-захiдного Сибiру, розташована мiж Полярним Уралом i рiчкою Об"ю.

           Також лижi використовувались в походах росiйських загонiв через Уральськi гори до Сибiру при визволеннi росiйських земель вiд татаро-монгольського iга. Успiшно використовувались лижi в походах Сибiрських козакiв проти татарського хана Кучума, а також у постанченських загонах Пупачова. Як вiдомо, росiйськi лижнi загони воювали i на захiдних кордонах: у 1535 роцi в походi на Литву , а у 1606-1610 р. в боях проти польськоi кiнноти, при осадi Троiцько-Сергiiвськоi лаври дiяв загiн в 5 тис. чоловiк пiд керуванням М. Скоп на-Шульського.В перiод Вiтчизняноii вiйни 1812 року, лижники-партизани внесли великий внесок в остаточний розгром вiйськ Наполеона.

             В iсторичних документах 16-17ст . э опис використання лиж украiнськими поселенцями для захисту вiд iноземних загарбникiв. Так , бiльш 300 року тому, лижi використовувались воiiнами Богдана Хмельницького. В Карпатських горах, у визвольнiй боротьбi украiiнського народу проти австро-угорських загарбникiв, лижi використовував народний герой Гуцульщини О.Довбуш. Лижi також використовувались, як засiб пересування i в побутi украiiнського населення.

 

.

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 2.2. Першi використання лиж зi спортивною метою

 

 

           Ще в середньовiчний перiод з"явились першi повiдомлення про використання лиж iз спортивною метою. Вперше були в краiнах Скандинавii. Також регулярнi змагання на лижах починали проводитися в Лапландii - Пiвнiч Скандинавii та захiдна частина Кольського напiвострова, - але, очевидно, це були iгри та змагання пiд час народних свят, бо пiзнiше, до самого 18 столiття, про змаганнях на лижах нiде не згадуеться.

          У 1767 роцi у Христианii - столиця Норвегii, була розроблена програма змагань на лижах для солдат, куди входили змагання на короткi дистанцii, стрiльба по цiлi при спуску зi схилу, спуск зi схилу серед кущiв. В програмi змагань було оговорено, що в змаганнях могли брати участь усi бажаючi не тiльки солдати, але й громадське населення.

          Лижний спорт розвивався у вiйськових частинах.Так вiн став поширюватися по всiй Норвегii.

          У 1862 роцi у мiстi Тронхеймi була органiзована виставка лижного iнвентаря. Саме вона стала поштовхом до розвитку лижного спорту серед населення та залучення глядачiв до змагання.

         У 1877 роцi - створення клубу "Христианiя", який почав проводити змагання лижникiв. Особливою популярнiстю користувалися змагання в Холмiнколенi, якi проводяться з 1888року.

         Лижний спорт в Норвегii став культивуватися по пересiченiй мiсцевостi. Це привело до того, що норвежцi вигравали усi змагання у фiнiв. Вони на рiвнiй мiсцевостi тренувались до самих 20-х рокiв нашого столiття.

          Значний вклад в популяризацiю лижного спорту внiс вiдомий полярний дослiджувач Ф.Нансен, який в 1890 роцi випустив книгу з описанням своеi мандрiвки на лижах через Гренландiю.

          Трохи пiзнiше лижний спорт став розвиватися i в Швецii. Популяризацi лижного спорту в цiй краiнi сприяли лижнi пробiги на 200 та 460 кiлометрiв, органiзованi популярним дослiдником А. Норденшельдом.Перший лижний клуб заснований у Стокгольмi в 1895 роцi.

          У 1928р. пiд час лижноi гонки "Вассалопет" у Швецii стався рiдкiсний випадок. Два учасники- швед Хедлунд i норвежець Втерстрем протягом усiеi дистанцii (85 км), вiдiрвавшись вiд суперникiв, йшли нога в ногу. Фiнiшували вони одночасно. Суддi були спантеличинi, кому вручати золоту медаль ( вона була тiльки одна ).Пiсля довгих суперечок присудили ii шведу. Хедлунд, дуже засмучений таким неправельним рiшенням суддiвськоi колегii щодо свого суперника, розiрвав золоту медаль навпiл i вiддав одну частину ii Втерстрему, взявши в нього половину його срiбноi медалi. Друзi по гонцi з'еднали двi рiзнi половинки, i в кожного виявилося по золото-срiбнiй медалi на пам'ять про важке випробування.

          В iнших краiнах Захiдноi Европи лижний спорт став культивуватися значно пiзнiше. Клiматичнi умови сприяли розвитку в першу чергу гiрських видiв спорту. В Австрii, Швейцарii, Францii та iнших краiнах лижнi клуби були створенi в кiнцi минулого вiку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздiл 3. iсторiя розвитку лижного спорту в Росii

 

         3.1. Помiтне вiдставання у розвитку лижного спорту

 

 

         В кiнцi 19 ст. лижний спорт почав розвиватися i в Росii. Тут було помiтне вiдставання розвитку лижного спорту порiвняно з краiiнами Скандинавii. Це було повязано iз неважливим ставленням царського уряду до фiзичного виховання народу. Як iiншi види спорту, лижний спорт царськiй Росii був привiлейованим для заможних класiв. Царський Уряд пiдтримував створення тiльки буржуазних спортивних клубiв, куди доступ широким верствам населенням було закрито.

          Вступ у члени спортивних клубiв був утруднений значними грошовими внесками, високою вартiстю спортивного iнвентарю.Крiм цього, велику роль грали соцiальне обмеження, iснуючi в буржуазному суспiльствi. Згiдно правил лижних змагань до 1911 року в змаганнях могли брати участь тiльки "аматори" .Особи ,якi займалися фiзичною працею, не признавалися аматорами. Тiльки одиницям, що мали робочу професiю, вдалося пробитися в ряди спортсменiв. Вони мусили виступати пiд псевдонiмом, щоб приховати вiд неспортивно настроеного суспiльства i, в першу чергу, вiд начальства, своi заняття "несерйозним" дiлом.

            На окраiнах промислових центрiв створювалися робочi спортивнi гуртки та команди. Вони не допускалися до офiцiйних змагань. Також iм заборонялося користуватися спортивними майданчиками. Саме тому, в кiнцi минулого столiття заняття лижами мали бiльш розважальний характер. Любителi лижного спорту здiйснювали прогулянки i коло iх було вельми обмеженим.

          13 лютого 1894 року в Петербурзi були проведенi першi змагання в Росii. Переможцем став А.Деревицький. Наступного року перемiг П.Москвин, а у жiнок - Т.Юрьева.

 

 

       

 

 

 

 

 

 3.2. Розвиток спортивних клубiв

 

 

          В цей перiод починалася органiзацiя спортивних клубiв. Першим був створений Московский клуб лижникiв (МКЛ). Днем народження лижного спорту в Росii вважаеться 29 грудня 1895 року - день вiдкриття МКЛ. Спочатку клуб ставив в оснавному розважальну мету i присуджували призи за активнiсть - за найбiльшу кiлькiсть пройдених кiлометрiв за сезон. Щоб стати членом клубу, необхiдно було мати рекомендацii 3 дiйсних членiв i внести великий грошовий внесок. Кастовiсть клубу обмежувала та гальмувала розвиток лижного спорту.

          У 1901 роцi була створена спiлка любителiв лижного спорту (СЛЛС). Його створення зiграло важливу роль у розвитку лижного спорту в Москвi. Стало можливим проводити цiкавi змагання мiж клубами.

          У 1902 роцi було проведено перше змагання на звання кращого лижника москви на дистанцiю 25 верст. Лише з 1903 року в цих змаганнях почали брати участь жiнки. У 1897 роцi в Петербурзi був заснований перший лижний гурток "Полярна зiрка". За прикладом Москви та Петербургу лижнi клуби почали створюватись i в iнших мiстах Росii: Смоленську, Тулi, Новгородi, Пермi, Рязанi, Костромi, Ярославлi.

         28 сiчня 1896 року в Росii вiдбулися першi офiцiйнi змагання, якi проводилися в Москвi на Ходинському полi. Це була гонка на 3 верстви.

        У 1910 роцi була створена "Московська лiга лижебiжцiв", яка об"эднувала 10 клубiв. Метою ii було розробити правила змагань, а також органiзувати та проводити систематичнi змагання по бiгу на лижах. Протягом 1909-1910 рокiв в Москвi вiдбулося 18 мiжклубiвських змагань. В лютому 1910 року було проведено першiсть Росii в гонцi на 30 верст, в якiй прийняли участь 14 чоловiк. Чемпiоном став П. Бичков. Всього до Великоi Жовтневоi Революцii вiдбулося п"ять першостей Росii. Великою популярнiстю на той час були щорiчнi естафети навколо Москви.

        Змагання з лижного спорту в дореволюцiйнiй Росii проводились тiльки на рiвниннiй мiсцевостi. Лижний iнвентар i технiчний персонал був бiдним. Пересувалися тiльки поперемiнним двокроковим ходом. Пiсля зустрiчi з фiнами в Росii стали запроваджувати так званий "фiнський хiд" з одночасними вiдштовхуваннями палицями - безкроковий, однокроковий, двокроковий.

         22 лютого 1913 року в Петербурзi були вперше проведенi мiжнароднi змагання, в яких взяли участь найсильнiшi фiнськi лижники. В рiзноманiтних лижебiжних змаганнях перiоду 1912-1917рокiв участь брали чоловiки, а в кiнцi цього перiоду окремi клуби почали проводити лижебiжнi змагання для жiнок.

         На мою думку ,в тi роки Москва була центром розвитку лижних гонок. В сезонi 1912 року на старт рiзних змагань вийшло 571 чоловiк, а в 1913 роцi вже було 700.

         В школах царськоii Росii фiзичне виховання не входило в навчальнi плани, програми, але передовi педагоги i лiкарi розумiли необхiднiсть занять лижним спортом. Адже, лижний спорт - чудовий,   i його необхiдно культивувати в школах.

         Так, не дивлячись на соцiальнi обмеження, лижний спорт пробивав собi дороги, але був гiдний, як засiб фiзичного виховання та оздоровлення народних мас, лише пiсля революцii 1917 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздiл 4. Розвиток лижного спорту на Украiнi

 

 

         4.1. Розвиток лижного спорту в довоенний перiод

 

 

         Лише наприкiнцi 19 i на початку 20 столiття лижi на Украiнi почали використовуватися iз спортивною метою. У 1900 роках у спортивних товариствах "Фенiкс" i "Сокiл" та "Харкiвське товариство любителiв спорту" були створенi секцii з лижного спорту. У 1906 роцi були проведенi першi офiцiйнi загання в Украiнi, якi дали початок розвитку лижного спорту в Украiнi.

         Наприкiнцi 19 столiття чудовий i романтичний гiрськолижний спорт, який дiстав назву "слалом".  "Слiд на схилi", слалом - вид спорту з такою поетичною назвою - почав швидко завойовувати серця любителiв лиж.

         Але найбiльша роль у всесвiтнiй популярностi лиж як спорту, особливо в гонках на рiзнi вiдстанi, належить знаменитим дослiдникам Арктики Фрiтьофу Нансену, Роберту Пiрi та Руалю Амундсену.

         До 1916 року на Украiнi регулярно влаштовувались змагання з лижних гонок на першiсть Киева, Харкова, Сум, Чернiгова, Полтави.

         Також велике значення для розвитку лижного спорту на Украiнi мали зустрiчi украiнських лижникiв зi спортсменами Москви iiнших мiст Росii. Уже в першi роки становлення Радянськоi влади на Украiнi розгорнулася пiдготовка лижникiв. З 1921 року почали проводитись масовi кроси, зiрковi пробiги, а також далекi переходи на лижах.

        Лижний спорт на Украiнi розвивався успiшно. У 1927 роцi було проведено першу Всеукраiнську зимову спартакiаду, яка була проведена в мiстi Харковi. У довоеннi роки на Украiнi широко культивуються военiзованi гонки - гонки за конем i мотоциклом. Крiм лижних гонок у 20-тi роки почали проводитись лижнi змагання по стрибкам з трамплiну та слалому.

         В першi довоеннi роки в республiцi розгорнулася робота по створенню лижних секцiй та налагодженню в них навчально-спортивноi роботи. З 1945 року регулярно розiгруеться особисто-командна першiсть Украiни i кiлькiсть учасникiв незмiнно зростае.

        У роки Великоi Вiтчизняноi вiйни багато лижникiв героiчно воювали проти гiтлерiвських окупантiв. Прославилися лижнi загони партизанського з"эднання Ковпака, Сабурова, Наумова.

         Особливе пiднесення лижного спорту спостерiгалося в 1954 роцi. Саме тодi вiдзначалося 300-рiччя возз"эднання Украiни з Росiею. Цей рiк став початком регулярних матчових зустрiчей 8 мiст республiки з усiх видiв лижного спорту.

         З 1955 року стали влаштовуватися матчовi зустрiчi команд Бiлорусii, Вiрменii, Грузii, Казахстану, Украiни, Латвii, Литви та Естонii. Починаючи з 1951 року, першiсть Украiни проводиться з усiх видiв лижного спорту.

 

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Перша Зимова Олiмпiада СРСР

 

 

        У 1962 роцi було прийнято рiшення провести першу зимову Олiмпiаду народiв СРСР. Для того, щоб укомплектувати команду для участi в 1 зимовiй Спартакiадi народiв СРСР i перевiрити пiдготовленiсть кандидатiв до неi було проведено i зимову Спартакiаду Украiни. Вона була проведена в мiстi Харковi в пiонерському таборi "Спартак" у П"ятихатках.

         На першiй Зимовiй Спартикiадi народiв СРСР, яка вiдбулася в мiстi Свердловську з 5 по 12 березня 1962 року, збiрна команда Украiни по лижним гонкам зайняла 4 мiсце .

         Зимовi спартакiади народiв СРСР проводились раз у чотири роки за два роки до Олiмпiйських iгор, починаючи з 1962 року, але на Украiнi було вирiшено проводити республiканськi зимовi Спартакiади кожного року. Цi зимовi Спартакiади вiдкрили ще багато талановитих лижникiв, якими може пишатись Украiна.

 

 

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.3. Лижний спорт у незалежнiй Украiнi  

 

 

         В 1994 роцi на Олiмпiйських iграх в Лiлiхамерi вперше украiнськi лижники виступили окремою командою. До складу команди ввiйшли найсильнiшi та найдосвiдченiшi лижники i бiатлонiсти Украiни.

        Велике значення придiлялося популяризацii лижного спорту  в багатьох районах республiки i в рядi шкiл Сумськоi, Киiвськоi, Львiвськоi областей. Для дiтей i пiдлiткiв створена система дитячо-юнацьких спортивних шкiл, шкiл вищоi спортивноi майстерностi. В загальноосвiтнiх школах створюються спецiальнi спортивнi класи, де учнi займаються лижним спортом. Пiд керiвництвом досвiдчених педагогiв-тренерiв юнi спортсмени засвоюють технiку пересування на лижах, вивчають тактичнi прийоми , беруть участь у спортивно-масових заходах.

        На Олiмпiйських iграх в Нагано-1998, Солтлейк-сiтi-2002, Торiно-2006 рокiв украiнськi лижники нездобули жодноi нагороди. Найкращий результат у жiнок у Валентини Шевченко 5-те мiсце, а у чоловiкiв у Романа Лейбюка 12-те мiсце на iграх в Торiно.Надiемось на кращi виступи на наступних Олiмпiйських iграх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

            На мою думку, лижнi гонки - один з найпопулярнiших видiв спорту i засобiв активного вiдпочинку на лижних базах i курортах. Як вiдомо, у 18 столiттi у Норвегii стали проводитися першi змагання з лижних гонок, а в кiнцi 19 на початку 20 столiття, лижний спорт став масовим у скандинавських краiнах Австрii, Росii, США, Великобританii, Японii. В цих краiнах створювалися лижнi клуби, проводилися рiзноманiтнi змагання. Лижний спорт включено до програми зимових Олiмпiйських iгор з 1924 року. а з 1929 року - раз на 4 роки проходять свiтовi першостi. Крiм того, раз на 2 роки органiзовуються юнацькi чемпiонати Эвропи. 

      На всiх найбiльших змаганнях (нацiональних чемпiонатах, свiтових першостях i Олiмпiйських iграх) гонщики виступають на дистанцiях 15, 30, 50 км i в естафетi 4*10 км, а спортсменки - на дистанцiях 5, 10, 30 км i в естафетi 4*5 км.

      Гонщик повинен бути сильним, витривалим, швидким, володiти технiкою лижноi ходи, пiдйомiв, спускiв, гальмувань.

      З 1984 року пiсля яскравих перемог шведського лижника Гунде Свана Мiжнародна федерацiя лижного спорту вирiшала проводити гонки як класичним стилем, так i вiльним (ковзанярським).

      Я думаю, що винайдення та використання лиж як засобу пересування заснiженою мiсцевiстю - одне з чудових вiдкриттiв людини. З давнiх-давен вона використовувала лижi рiзноi конструкцii на полюваннi та у вiйськовiй справi. Матерiали археологiчних розкопок, здiйснених у рiзнi перiоди на територii нашоi краiни, а також архiвнi данi дають пiдстави ствержувати, що i ступаючi, i ковзнi лижi були вiдомi серед слов"янських народiв уже багато столiть тому.

       Слiд вiдзначити, що в усiх краiнах свiту, рiк у рiк зростае рiвень часових показникiв спортсменiв, зареестрованих на офiцiйних змаганнях з лижного спорту. Великих успiхiв досягнуто i в iнших видах лижного спорту.

       Надто високих видатних результатiв у лижних гонках, гiрськолижному спортi та стрибках з трамплiну досягнуто не тiльки внаслiдок того, що спортсмени в нашi днi озброенi найрацiональнiшою технiкою, а й тому, що мають iнвентар, спорядження i лижнi мазi найвищого гатунку i навчилися вправно застосовувати iх. Про це не слiд забувати всiм, хто щороку виходить на лижню, хто уподобав лижний спорт.

       На вмiло дiбраних i вдало змащених лижах добиваються не тiльки високих спортивних результатiв. На них значно приемнiше ходити в близькi й далекi туристськi мандри, здiйснювати прогулянки й екскурсii, легше виконувати розрядну класифiкацiю.

       На мою думку, розвиток лижного спорту в iсторичний перiод справив величезне значення на розвиток лижного спорту в наш час. Адже такi вiдомi лижники, як А.Деревицький, П. Москвин, М. Ромар, А. Лебедев, О. Елiзаров, Т. Юр"эва становлять гiдний приклад нинiшньому поколiнню. Саме тому зараз нам е ким гордитися i пишатися. Неодноразово возвеличуеться Украiна на мiжнароднiй аренi, i, мабуть, ще не одне тисячолiття будуть з повагою згадуватися iх iмена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

 

 

         1. Бутин И. М., Воробьев В.А. Лыжный спорт. "Просвещение", 1974.

         2. Лыжный спорт: Учебник для институтов физической культуры. - \ Под ред. М. А. Агроновського. - М.: Физкультура и спорт, 1980. - 368 с.

         3. Лижний спорт // УРЕ. - т.8, - К.:1982. - с.403

         4. Фомiн С. К. На лижi! - К.: "Здоров"я", 1967. - 40 с.

         5. Фомiн С. К. Лижний iнвентар та змащення лиж. - К.: "Здоров"я", 1974. - 126 с.

         6.Фомин С. К. Лыжный спорт. - К.: Радянська школа, 1988. - 176 с.

         7. Фомiн С.К. Перша лижня. К., "Здоров"я", 1968.

         8.Франко Ж., Мора М. Лыжи Франции. М., ФиС, 1966.

         9. Чернов К.Л. Подготовка юных лыжников. М., ФиС,1962.

         10.Шепеленко Г. П. Лижний спорт. Навчальний посiбник для студентiв фiзичного виховання iнститутiв, унiверситетiв, вчителiв фiзичноi культури загальноосвiтнiх шкiл та iнших навчальних закладiв. - Харкiв: Великописарiвська районна друкарня Сумськоi областi, 1995. - 166 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

·                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор Андрусенко Юрій Володимирович
Дата добавления 10.01.2015
Раздел Физкультура
Подраздел
Просмотров 1025
Номер материала 50748
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓