Главная / Музыка / Стаття: СПІВДРУЖНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

Стаття: СПІВДРУЖНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

СПІВДРУЖНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА

НА УРОКАХ МУЗИКИ


Ірина Арнаутова

учитель музичного мистецтва м.Дніпропетровськ


З найдавніших часів внутрішня спорідненість різних видів мистецтва є основною тенденцією розвитку художньої культури. Між видами мистецтва існує не тільки сюжетний або хронологічний зв’язок, а й внутрішній, творчий і життєвий. Розглянемо детальніше методику використання творів суміжних видів мистецтва на уроках музики.


Розвиток творчих здібностей дітей є провідною проблемою сучасної музичної педагогіки. У її розв’язанні значна роль відводиться реалізації на уроках музики ідеї взаємозв’язку різних видів мистецтва.

Виділяючи інтегрований взаємозв’язок різних видів мистецтв на уроках музики як одну з основних умов керівництва музичним сприйманням школярів, ми виходили з того, що доцільне використання художніх творів різних видів мистецтва дасть можливість учителю розв’язувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музики з опорою на увесь художній досвід дітей, без нав’язливого або грубого втручання в цю тонку сферу художньої діяльності людини.

Як показує досвід, між видами мистецтва існує не лише сюжетний або хронологічний зв’язок, а й внутрішній, творчий і життєвий. І це зрозуміло, адже усі види мистецтва народжуються з єдиного джерела − реального життя, яке однаковою мірою живить творчість і композитора, і письменника, і художника. Отже, взаємозв’язок між видами мистецтва означає не лише знаходження внутрішніх зв’язків між музикою, літературою й живописом, а й між цими видами мистецтва й життям.

Наші спостереження показали, що безпосередність певного виду образності або, навпаки, необхідність асоціативного домислювання зумовлює сильні й слабкі сторони різних видів мистецтва в їх конкретно - почуттєвому впливі на слухача, читача, глядача. Наприклад, художнє слово викликає емоційно-естетичну реакцію. Сприймання музики йде зворотним шляхом: емоційно-естетична реакція викликає активну діяльність свідомості. Співдружність цих видів мистецтва є досить плідною.

У педагогічному аспекті під взаємодією мистецтв на уроці розуміється використання творів різних видів мистецтва для розв’язання навчально-виховних завдань. Учні мають усвідомити, що різні види мистецтва не лише не відокремлені одне від одного, а, навпаки, тісно пов’язані, і знання одного з них допомагає глибшому

сприйманню й розумінню інших видів мистецтва.

Позитивним фактором є те, що світ мистецтва репрезентований у сучасних шкільних програмах трьома його видами − літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, які займають центральне місце в художній культурі. Це пояснюється їхньою роллю в духовному житті людини, що визначається синтезом трьох головних сфер психіки − раціональної, емоційно-почуттєвої й вольової.

Література найповніше й найглибше втілює життя дэмки людини, музика − життя її почуттів і переживань, образотворче мистецтво − зміст уявлень людини про світ у тій формі, яку дає їй реальне почуттєве сприйняття дійсності. Тим самим музика, література та образотворче мистецтво всебічно й повно охоплюють духовне життя людини, а їх різні поєднання дають змогу передати взаємозв’язок процесів, що в ньому відбуваються.

Взаємодія різних видів мистецтва виключає їх механічне поєднання. Ефективність звернення до різних видів мистецтва в навчально-виховному процесі полягає не в кількості, а в доцільності використання для заглиблення в художній світ конкретного твору мистецтва. Наприклад, на уроці музики художньою домінантою, яка визначає педагогічну доцільність використання інших видів мистецтва, є саме музичні твори [5, 167].

Відомий музикознавець Б.Яворський на основі власного педагогічного досвіду створив цілісну концепцію розвитку асоціативного мислення дітей. За цією концепцією, дитяче мислення проходить шлях від розрізнених вражень (зорових, слухових, рухових тощо) до упорядкованих, усвідомлених, логічно пов’язаних асоціацій вищого порядку. На певному етапi музичного розвитку художнiй i виконавський досвiд дiтей зливаються, що створює передумови для цiлiсного сприймання ними музичного твору i художньої творчостi.

Асоцiацiї, на якi спирався Б. Яворський, можна умовно подiлити на зоровi, руховi, лiтературно-мовнi й музичнi Накопичення рiзноманiтних асоцiативних зв’язкiв вiдбувалося у процесi музичної дiяльностi дiтей. Вона включала не тiльки рух пiд музику, хоровий спiв, гру на дитячих iнструменах, а й малювання, розповiдь, iнсценування тощо. Взасмозв’язок рiзних груп асоцiацiй мав рiзнобiчний характер: музичнi образи породжували лiтературнi, художнi, руховi тощо. Головним у навчальному процесi було встановлення паралелей мiж рiзними видами мистецтва дiя виконання провiдного завдання — музично-творчого розвитку дiтей [7, 14—15].

Використання рiзних видiв мистецтва для глибшого емоцiйно-естетичного сприймання музики школярами дiстало широке вiдбиття в програмi з музики, пiдготовленiй на основi педагогiчної концепцiї Д. Кабалевського. Оригiнальнi у цьому планi теми 5-го класу: «Музика і мистецтво слова», «Музика та візуальні образи» Д.Кабалевський постiйно пiдкреслював взаємозв’язок рiзних видiв мистецтва як єднiсть культури i тому пропонував використовувати на уроках музики лiтературу, живопис, скульптуру, iншi види художньої творчостi. «Той, хто знайомий з лiтературним або живописним твором чи подiєю реального життя, що надихнули композитора на написання музики... володiє надiйним ключем до розумiння цiєї музики»,— зазначав педагог [6, 165]

Спiвдружнiсть рiзних видiв мистецтва буде доцiльною i дiйсно творчою лише тодi, коли кожен вид мистецтва збереже свою специфiку, свою форму художнього мислення. Коли ж ця специфiка не враховується, то взаємодiя видiв мистецтва порушусться i втрачає педагогiчну доцiльнiсть. Проводячи на уроцi музики паралелi з iншими видами мистецтва, не слiд перетворювати музику в iлюстрацiю до якоїсь картини чи лiтературного твору. Робота над кожним твором має вводити школярiв у свiт глибоких почуттiв i роздумiв про добро i зло, любов i ненависть, щастя людей i боротьбу за нього.

Розглянемо детальнiше методику використання на уроках музики лiтературних творiв.

Проведення аналогiй мiж музичними і лiтературними творами має сприяти розкриттю образного змiсту цих видiв мистецтва, встановлювати асоцiативнi зв’язки мiж ними. Якщо вчитель акцентуватиме увагу лище на пiзнавальнiй сторонi взаємозв’язку музики i лiтератури, то це може зашкодити сприйманню художнiх творiв, знищити ту неповторнiсть, яка притаманна кожному з видiв мистецтва.

Формування естетичного ставлення до лiтературного твору починаеться з його читання. Варто надавати школярам можливiсть оцiнювати прочитаний твiр. У зв’язку з тим, що на уроцi музики немає змоги придiляти лiтературi багато уваги, потрiбно добирати невеликi вiршi та уривки прозових творiв, використовувати твори, якi вивчалися на уроках лiтератури. Можна також доручити окремим учням заздалегiдь вивчити чи повторити певнi вірші, дiбрати лiтературний матерiал до уроку музики.

Зазначимо, що використання художнiх творiв пiд час аналiзу музичного твору доцiльне лише за умови безперечного зв’язку цих творiв. Наприклад, читання уривкiв з «Казки про царя Салтна» та з поеми - «Руслан i Людмила» О. Пушкiна, уривкiв з повiстi «Тарас Бульба» М. Гоголя використовується пiд час аналiзу музичних творiв: музична картинка «Три чуда» (опера М. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана»), «Марш Чорномора» або увертюра (опера М. Глинки «Руслан i Людмила»), увертюра чи пiсня Тараса (опера М. Лисенка «Тарас Бульба»).

Уже в 1-му класi використання творiв iнших видiв мистецтва дає змогу значно активiзувати художньо-творчу дiяльнiсть дiтей. Наприклад, музику п’єси Е.Гріга «Весною» порiвняти з картиною В. Непийпива «Весняна вода» i уривком з поеми Т.Шевченка «Сон»:

...свiтае,
Край неба палає,

Соловейко в темнiм гаї

Сонце зустрiчає.

Тихесенько вiтер вiє,

Степи, лани мрiють,

Мiж ярами над ставами

Верби зеленiють.

Сади ряснi похилились,

Тополi по волi

Сто ять собi, мов сторожа,

Розмовляють з полем... 1

Запитати дiтей, який твiр, на їхню думку, бiльше відповiдає змiсту музичного твору. Чому? Звернути увагу учнiв на те, якими засобами зображаютъ весну композитор, поет i художник.

Пiд час слухання п’єс iз циклу П. Чайковського «Пори року» доцiльно розповiсти учням про iсторiю його написання. Вiн виник на замовлення редакцiї музичного журналу «Нувелист», у кожному номерi якого протягом року вмiщувалася одна п’єса, що вiдповiдала мiсяцю виходу чергового номера.
П’сси виражають настрої, що викликає у людей кожна пора року,— зимовi мрiї, весняну свiжiсть, лiтнє привiлля, осiннiй сум. Назви п’єс пов’язанi з характерною особливiстю кожного мiсяця. Зокрема, мiсяцю сiчню композитор присвятив твiр «У комелька», квiтню — «Пролісок», травню — «Баркарола», червню — «Білі ночі» тощо.
Кожна п’єса має поетичний епiграф, який є нiби її програмою. Наприклад:
Сiчень. «У комелька»

И мирной неги уголок

Ночь сумерком одела,

В камине гаснет огонек,

И свечка нагорела 2.

Цей вiрш молодого О. Пушкiна надзвичайно гармонує з музикою п’єси, мрiйливою i задумливою, нiби зiтканою iз спогадiв про зимовий вечір.




hello_html_70c9c36b.gif

1 [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 268]

2 Чай к овски й П. Времена года.— М.: Музыка, 1982. С. 2.


Квiтень. <Подснежник»

Голубенький, чистый

Подснежник- цветок,

А подле сквозистый –

Последний снежок..

Последние слезы

О горе былом

И первые грезы

О счастье ином... 3


Цi поетичнi рядки А. Майкова дiстали вираження у нiжнiй мелодiї, яка передає живе дихання весни. Ми нiби чуємо її народження, бачимо маленьку квiточку, що пробивається до сонця з-пiд снiгу. У вальсовому русi мелодiї вiдчутне дзюрчання струмочка, дзвiн краплинок.

Аналiзуючи п’єси, слiд розкрити учням поетичнi образи вiршiв, запропонувати прочитати їх уголос, вслухаючись у виразнiсть поетичного слова. Використання на уроцi музики поезiї сприяє розвитку асоцiативних уявлень дiтей, витонченості сприймання явищ природи. Звернення у ходi аналiзу п’еє до поетичних текстiв справляє сильний емоцiйний вплив на школярiв, збагачує їхнiй лексичний запас, розширює уявлення про можливостi вираження емоцiйного ставлення до природи в музицi й поезii.

Дiти вчаться вслухатися в прочитане, осягати значения музики для лiтератури. Засвоення теми грунтуэться на розумiннi школярами музики як мистецтва, яке має найтiснiшi зв’язки з iншими видами мистецтва.

Учителю слiд постiйно пам’ятати, що центром урокiв музики повинна бути саме музика, звучання тих творiв, про якi йдеться у певному лiтературному творi або якi мають лiтературну основу.

Серед видiв образотворчого мистецтва найдоцiльнiшим буде використання на уроцi музики творiв живопису. Чому саме живопису? Тому, що картина дає змогу охопити її повнiстю i розглядати стiльки, скiльки потрiбно. Порiвняно з архiтектурою перевага живопису в його зображальностi, а iз скульптурою — у бiльшiй звичностi для дiтей.

Питання про взаємодiю музики й живопису не можна розглядати однозначно, бо вона може мати як позитивне, так i негативне значення. Результат залежить вiд конкретного характеру взаємодiї, її доцiльностi. Зокрема, використання на уроцi музики репродукцiй живопису не варто обмежувати лише дидактичними завданнями, бо твiр мистецтва перетвориться в наочний посiбник. Коли репродукцiю картини використовувати перед слуханням музичного твору, то учнi будуть описувати деталi картини, а не висловлювати свої враження вiд музики. І це зрозумiло: картина швидше запам’ятовується, нiж музика, i домiнує у враженнях дiтей.

Чи буде розвиватися при цъому музичне сприймання? Адже увага слухачiв повинна спрямовуватися саме на музику, на її змiст, а картина вiдволiкає вiд музичного образу. Тому репродукцiї картин найкраще використовувати на етапi аналiзу музичного твору, коли вони допомагатимуть осягненню його змiсту. Саме поглиблення музичних вражень дiтей є головним критерiем доцiльностi звертання до творiв живопису на уроцi музики. Розглядання з учнями репродукцiй картин такий самий складний процес, як i сприймання музики



hello_html_70c9c36b.gif

3 Чай к овски й П. Времена года.— М.: Музыка, 1982. С. 16.

Вiдсутнiсть у бiльшостi вчителiв музики необхiдної мистецтвознавчої i методичної пiдготовки при використаннi репродукцiй картин нерiдко зводиться до переказу сюжету, повiдомлення цiкавих i навiть захоплюючих вiдомостей про епоху, художника, творчий процес. У цiй ситуації учнi стають не глядачами, а слухачами розповiдi.

Пояснення вчителя має чергуватися з осмисленим розгляданням учнями репродукцiї картини, бо лише перечислення барв, кольорових ефектiв, виразностi малюнка тощо нiчого не дасть, адже дiти бачать iх i самi. Чим бiльше асоцiативних зв’язкiв вдається встановити мiж окремими елементами твору, тим повноцiннiший суб’єктивний художнiй образ виникає у свiдомостi дiтей. Потрiбно враховувати, що картина, в якiй колорит, стиль художника, дрiбнi деталi не помiчаються, сприймається здебiльшого з сюжетного боку [2, 241].

Протягом одного уроку не варто використовувати бiльше однiєї-двох репродукцiй картин. Учні з цікавістю ставляться до завдання уявити музику, якою «звучить картина». Розглядаючи репродукцію картини А.Куїджі «Хмарка», можна запропонувати дітям такі запитання та завдання: «Яка пора року зображена на картині? Яка музика може розповісти про цю весну? Якими засобами музика може виразити захоплення людини весняною красою? Уявіть, якими мають бути мелодія, темп, динамика, тембр».

Наведемо приклади використання художньої лiтератури й живопису при сприйманнi й аналiзi конкретних музичних творiв.


О.Бородин. «Друга («Богатирська) симфонiя» (перша частина).

Симфонiя починаться могутнiми октавами струнних i духових iнструментiв, якi ведуть мелодiю, сповнену сили й упевненостi.—Вона звучить як могутнiй заклик, бойовий клич. Побiчна тема — один iз найпрекраснiших зразкiв лiрики О. Бородiна.
На богатирському й лiричному образах побудований розвиток першої частини. Середнiй епiзод починається стрiмким рухом, що нагадує навальний бiг кiнноти. На цьому фонi проносяться уривчастi фрази, зiставляються мужня й лiрична теми. Весь епiзод сприймається як образ богатирської дружини, що мчить у бiй. Починається проведення першої теми, яка звучить грiзно й могутньо, як удари великого дзвона.
Змiст симфонiї розкриває її назва «Богатирська». Тому увага учнiв акцентується передусiм на iнтонацiях, що виражають богатирський образ народу, зокрема на пiдкреслення першого, основного звука тональностi, на якому, щоразу повертаючись, зупиняється мелодiя, нiби стверджуючи силу й мiць богатирiв. Мужньо, суворо звучить у низькому регiстрi в струнних головна тема, викликаючи уявлення про нездоланну силу легендарних героїв.

Глибшому осягненню естетичного змiсту твору сприятиме проведення аналогiй iз творами образотворчого мистецтва. Зокрема, радимо використати на вибiр репродукцiї картин «Три богатирi» В. Васнецова, , «Олександр Невський» П. Корiна.
На картинi В. Васнецова «Три богатирi» зображенi герої росiйських билин — Ілля Муромець, добриня Микитич, Альоша Попович. У центрi картини — постатi трьох вершникiв, що непорушно застигли в бойовому дозорi. Вони вражають спокоєм i впевненiстю в своїх силах. Неосяжна далина рiдної землi розкинулася за спинами богатирiв.

Незважаючи на пiдкреслено монументальнi масштаби постатей богатирiв, ми сприймаємо їх не як мiфiчних iстот, а як подiбних до себе. Звернути увагу дiтей на композицiйну побудову картини: постатi в центрi утворюютъ монументальну групу, яка тiдсилюється обрисами хмар. Богатирi нiби здiймаються над глядачами. Пейзаж (неозорi далi) зосереджує увагу на образах богатирiв, зображених у важких кольчугах i шоломах. Добре переданий характер кожного героя: статечний, добродушний Iлля, войовничий Добриня, молодий i пригожий Альоша. Пiд стать богатирям зображенi й їхнi конi.


І. Дунаєвський. Увертюра до кiнофiльму «Дiти капiтана Гранта».

Фанфарнi заклики, якими почнається увертюра, приводить до поривчастої, схвильованої теми, яка змiнюється вольовими i пристрасними темами. Всi вони створюють образ, сповнений мужностi й життєрадiсностi, романтичної пiднесеностi й невгасимої енергії.

Виходячи з того, що бiльшiсть учнiв читала книжку Жюля Верна «Дiти капiтана Гранта», бачила однойменний кiнофiльм, аналiз увертюри доцiльно проводити з опорою на їхнi враження вiд книжки та фільму. Сприймання музики школярами можна поглибити розгляданням близької за змiстом картини А. Рилова «В голубому просторi».

У безкрайньому синьому небi назустрiч сонцю летять бiлi птицi. Скелястий острiв, вкритий шапками бiлого снiгу, i бiлий парусник вдалинi нiби пiдкреслюють стрiмкiсть польоту птицъ. У легких брижах хвиль вiдчувається свiжiсть вiтру прозорiсть повiтря, безмежна свобода.

Пейзаж, як i музика увертюри, життєрадiсний i оптимiстичний. Ми захоплюємось безмежним простором, небом, морем. А скiльки сили в стрiмкому польотi бiлоснiжних лебедiв, у надутих вiтром парусах! Усе виблискує в срiбно-голубому колоритi. Чарiвнiсть картини i в її музикальностi, в уявному звучаннi схвильованої й пристрасної мелодії, близької своїм оптимiзмом до музики увертюри.


М.Лисенко. Пiсня Тараса «Гей, лiта орел» з опери «Тарас Бульба».

Пiсня «Гей, лiта орел» (уривок з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки») є одним iз найяскравiших епiзодiв опери. Це розповiдь про незламну народну силу, про готовнiсть захистити вiтчизну вiд ворогiв.

Аналiзуючи твiр, звертаємо увагу учнiв на надзвичайну красу мелодiї, на закличнi ходи в нiй разом iз розспiвами на один склад тексту, на напружену гармонiю та постiйне звучання арпеджованих акордiв, що нагадують перебори струн бандури.
З
iставлення музичного образу пiснi з редродукцiєю картини «Стiй! Випала люлька з тютюном» О. Герасимова або «Тарас Бульба на чолi вiйська» М. Дерегуса поглибить музичнi враження дiтей.

Можна використати також репродукцiю картини І. Рєпiна «Запорожці пишуть лист турецькому султану». Запорiзька вольниця була для художника тiєю народною республiкою, де .знайшли втiлення кращi демократичнi iдеали людства.

Народнi перекази донесли до сучасникiв такий епiзод:
турецький султан Махмуд, розгн
iваний на запорiзьких козакiв за знищення ними п’ятнадцятитисячного вiйська, прислав їм грiзний лист, у якому велiв добровiльно здатися, разi вiдмови погрожував знищити Сiч. Запорожцi вiдповiли султану глумливим листом. Цей епiзод i лiг в основу написання картини.

На передньому планi картини зображенi запорожцi, якi зiбралися за наспiх збитим столом, щоб дати вiдповiдь заклятому ворогу. Дружно взялися вони за складання глузливої грамоти і широко лунає степом їхнiй смiх, Тут i кошовий отаман Сiрко, що стримано посмiхається у вуса, i могутнiй козак, що зайшовся у нестримному реготi, i лукавий писар, що записує на паперi крутi вирази, i простодушний, немов дитина, рубака-воїн, i смiшливий дiд, що заливається тонким верескливим смiхом, тощо. У нестримному смiху запорожцiв над жорстоким ворогом напередоднi боїв з ним проявляється героїчний дух козакiв, їх незалежнiсть, молодецтво i бойова завзятiсть.

Запорожцi зображенi на фонi широкого степу. За їхними спинами вирує звичайне похiдне життя, пiднiмається до неба дим вогнищ, розгойдуються списи, гарцюють вершники. Цей фон посилює героїчний пафос полотна. Та й самi запорожцi зображенi в бойовому вбраннi.

Звернути увагу учнiв, як природно скомпонована картина. Бiльшiсть персонажiв художник зображає обличчям до глядача. Це дає можливiсть заглянути в обличчя козакiв, вiдчути їх настрої. Бойова згуртованiсть козакiв, товариськiсть проявляються в тому, як вони тiсно стоять навколо стола, як вiльно й невимушено спiлкуються один з одним, як дружно реагують на подiю.

У картинi немає головних i другорядних персонажiв. Всi герої зображенi яскраво i виразно. Герої I. Репiна — люди особливого, богатирського складу. Вони мають багато спiльного з образами повiстi М. Гоголя «Тарас Бульба» й однойменної опери М.Лисенка.

Запитати учнiв, який персонаж картини найбiльше вiдповiдає музичному образу Тараса Бульби.

Ефективнiсть використання творiв рiзних видiв мистецтва на уроцi музики значною мiрою визначається особистістю самого вчителя, його свiтоглядом i професiйною пiдготовкою, педагогiчним тактом i майстернистю, багатством iнтелекту й душевною чуйнiстю. Учитель с передусм творчим посередником мiж мистецтвом i дiтьми. Позицiя вчителя музики в класi — це позицiя чуйного керiвника й органiзатора дитячої активностi. Якщо вчитель, спираючись на знання й художнiй досвiд дiтей, викличе у них естетичне ставлення до творiв мистецтва, співзвучне моральному i духовному досвiду — це й буде кращим результатом виховної дiяльностi вчителя.



ЛIТЕРАТУРА

1. Восприятие музыки: сб. ст./Ред.-сост. В. Максимов.— М.: Музыка, 1980.— С.256

2. Волков Н.Н.. Восприятие картины: Пособие для учителя.— М.: Просвещение, 1976.— С.32

3. Кабалевський Д. Як розповiдати дiтям про музику?— К.: Муз. Україна, 1982.— С.320

4. Каган М. Роль и взаимодействие искусств в педагогическом процессе//Музыка в шк.—1987.— 4.— С. 28—32.

5. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч.-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1997.

6. Кабалевський Д. Про трьох китiв та про iншi цікавi речі. - К: Муз. Україна, 1973.—С.190 с.
7. Морозова С.Н. Далекое — близкое: Б. Л. Яворский о музыкальном воспитании детей//Муз. воспитание в шк.— Вып. 16.— М.: Музыка, 1985.— С.14—19.










Стаття: СПІВДРУЖНІСТЬ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА
  • Музыка
Описание:

       З найдавніших часів внутрішня спорідненість різних видів мистецтва є основною тенденцією розвитку художньої культури. Між видами мистецтва існує не тільки сюжетний або хронологічний зв’язок, а й внутрішній, творчий і життєвий. Розглянемо детальніше методику  використання  творів суміжних видів мистецтва на уроках музики.

 

Розвиток творчих здібностей дітей є провідною проблемою сучасної музичної педагогіки. У її розв’язанні значна роль відводиться реалізації на уроках музики ідеї взаємозв’язку різних видів мистецтва.

Автор Арнаутова Ирина Владимировна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел Музыка
Подраздел
Просмотров 616
Номер материала 28518
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓