Главная / Украинский язык / СТАТТЯ "Аудіювання на уроках української мови в початкових класах"

СТАТТЯ "Аудіювання на уроках української мови в початкових класах"


ПухальськаН.В.,вчитель початкових

класів КЗШ №89 I-III ст.





ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ АУДІАТИВНИХ УМІНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

В умовах реформування освіти значна роль приділяється компетентнісному розвитку особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя. Необхідне нове, більш широке розуміння стратегії освіти – створення потужного, інтелектуально-духовного насиченого простору і різноманітного освітнього середовища, запоруки складової європейського освітнього простору.

Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою, є невирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми.

Одним із пріоритетних сучасних напрямків такого розвитку є застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, а саме на уроках рідної мови під час аудіювання.

Ключові слова: реформування освіти, компетентістний розвиток, інформаційно-комунікаційні технології, аудіативні вміння.

В условиях реформирования образования значительная роль отводится компетентностному развитию личности, способной самореализоваться, самоопределиться, самоосознаться в реалиях современной жизни. Необходимо новое, более широкое понимание стратегии образования - создание мощного, интеллектуально-духовного насыщенного пространства и разнообразной образовательной среды, залога составляющей европейского образовательного пространства.

Одной из ключевых дидактических проблем, стоящих сегодня перед педагогической наукой и школьной практикой, есть нерешенные до конца задачи создания и внедрения в учебных заведениях таких технологий обучения, которые обеспечили бы интенсивное овладение обучающимися прочными знаниями, умениями и навыками и способствовали бы качественному системному усвоению содержания обучения. Ученые и педагоги-практики на современном этапе развития педагогической науки прилагают немало усилий для решения этой проблемы.

Одним из приоритетных современных направлений такого развития является применение информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе, а именно на уроках родного языка во время аудирования.

Ключевые слова: реформирование образования, компетентносное развитие, информационно-комуникативные технологии, аудиативные умения.

In terms of reforming education plays a considerable role competence development of the personality capable of self-actualization, self-determination, samosas in the realities of modern life. Need a new, broader understanding of the education strategy - creating a powerful, intellectual and spiritual pervaded space and diverse educational environment, mortgage component of the European educational space.

One of the key educational challenges facing the teaching of science and classroom practices, there are unresolved until the end of the task creation and implementation in educational institutions such learning technologies that would provide intensive mastery students a solid knowledge, skills and encourage quality systematic assimilation of the training content. Scientists and teachers of the practice at the present stage of development of pedagogical science and there are many efforts to solve this problem.

One of the priorities of modern directions of this development is the use of information and communication technologies in the educational process, namely, the lessons of the native language while listening.

Keywords: the reform of education, competence development, information and communication technologies, audition skills.

Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти.

Перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання рідної мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, комп'ютерних програм, відеофільмів, комп'ютерних лекцій, мультимедійних проектів тощо.

Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Розробкою й впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники, як Е. С. Полат, Е. И. Дмитрієва, С. В. Новиков, Полілова Т.А., Цвєткова Л. А. та інші.

Теорія і практика навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності потребує вдосконалення. Актуальність теми породжена сучасним сьогоденням, оскільки не всі учні які приходять до початкової школи відвідували дитячий садок і мають достатньо розвинені аудіативні здібності. В ході проведеного моніторингу виявилося, що понад 30% сьогоднішніх першокласників зростали в вузькому родинному колі і мають низький рівень розвитку аудіативних здібностей, вони не здатні вичленовувати та диференціювати почуті звуки «зовнішні, чужорідні, змішані, спонтанні», інтегрувати їх у смислові комплекси. А найефективніший вплив на таких дітей здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття(згадаємо золоте правило дидактики), і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Важливість використання інформаційно-комунікаційних засобів полягає в тому, що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, отже ефективність та дієвість навчання істотно підвищується. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання.

Ефективне сприйняття й перероблення усної вербальної інформації неможливі без розвинених аудіативних умінь і навичок, що є невід’ємним компонентом мовленнєвої змістової лінії в учнів початкових класів.

Сучасні вимоги до навчання української мови орієнтують учителя на забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів, що є пріоритетною ідеєю оновленої програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Вміння активно орієнтуватися в динамічному, інформативному просторі можливо лише за умови сформованих у комуніканта текстотвірних умінь належного рівня: умінь сприймати текст (використовуючи візуальний і слуховий канали), осмислювати, з почутого добирати необхідне, відтворювати, створювати висловлення. Тому мовленнєвою змістовою лінією чинної та оновленої програм передбачено систему роботи з усіх видів мовленнєвої діяльності, у тому числі аудіювання.

Термін «аудіювання» було введено в 50-ті роки для позначення процесу сприйняття, розпізнавання і розуміння чутних сигналів.

Аудіювания – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Визначальними рисами аудіювання вважаються такі:

1. За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізують усне безпосереднє спілкування.

2. За своєю роллю у процесі спілкування аудіювання є реактивним видом мовленнєвої діяльності, так само, як і читання.

3. За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання, як і читання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності.

4. Форма перебігу процесу аудіювання – внутрішня, невиражена, на відміну від говоріння і письма, які актуалізуються у зовнішньому плані. Предметом аудіювання є чужа думка, яка закодована в аудіотексті і яку належить розпізнати.

5. Продуктом аудіювання є умовивід, результатом – розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка.

Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю. Воно базується на природній здатності, яка удосконалюється у процесі індивідуального розвитку людини і дає їй можливість розуміти інформацію в акустичному коді, накопичувати її в памяті.

Вміти слухати означає одночасно розуміти і запам’ятовувати інформацію, визначати головне і другорядне, мати своє ставлення до прослуханого. Таке вміння тісно пов’язане з умінням відповідати на запитання вчителя.

Уміння міркувати - це вміння пов’язувати між собою різні знання, щоб мати змогу переказати текст, змінивши особу, від якої ведеться розповідь; скласти задачу, обернену даній; змінити умову задачі, залишивши запитання; на встановлення закономірностей; визначення причинності описаних подій; висловлення своїх міркувань щодо прочитаного; складання задач за загальними характеристиками даних, за виразом, за поданим запитанням; добір слів, близьких за значенням; відгадування загадок, ребусів, кросвордів тощо.

З огляду на значущість розвитку усного мовлення на уроках рідної мови сучасної початкової школи, згідно з Державним стандартом початкової освіти і навчальній програмі з української мови для 1-4 класів, визначено основну змістову лінію - комунікативну, яка передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

Уміння слухати-розуміти являють собою доволі складний цілісний комплекс, котрий містить такі компоненти:

- диференціювати почуті звуки;

- інтегрувати їх у смислові комплекси;

- утримувати їх у пам’яті під час слухання;

- контролювати власну комунікативну поведінку;

- здійснювати ймовірне прогнозування.

Процес сприймання нерозривно пов'язаний із аналізом-упізнаванням і

розумінням. Саме вміння сприймати текст створюють міцний фундамент для його адекватного розуміння, що і доведено науковими дослідженнями психологів В.А. Артемова, М.І. Жинкіна, І.А. Зимньої, С.Л. Рубінштейна, С.Р. Соколова та ін. Розуміння почутого – дуже складна пізнавальна операція осмислення та засвоєння усних висловлювань на підставі сприйняття їх семантичного змісту, «мисленнєвого опрацювання із залученням імпліцитного (прихованого) плану тексту, процедур пам’яті, тобто власного тезауруса (словника) та знань норм комунікації, притаманних певній культурі». Розуміння передбачає опору на різноманітні мисленнєві операції та попередній досвід дитини.

Кожен учень, вивчаючи рідну мову на практичному рівні, підкоряється нормам і системі цієї мови. Завдяки цьому він розуміє оточуючих, а вони – його. Елементи мови, якими вона користується, стають її надбанням, застосовуються нею в мовленнєвій діяльності, є одиницями її мовлення. Отже, мовлення – це ті елементи рідної мови, якими користується дитина в різноманітних життєвих ситуаціях.

Мовленнєвий розвиток дитини є досить широким поняттям, яке охоплює рівень сформованості звуковимови, його відповідності загальноприйнятим орфоепічним нормам української мови, обсягу словникового запасу і граматичну організацію мовлення.Мовлення учнів розвивається, якщо вони набувають здатності розуміти лексичне і граматичне значення слова, словосполучення, речення, тобто якщо запам’ятовується матеріальна оболонка відповідного мовного знака і правильно співвідноситься з явищем позамовної реальності

Щодо вітчизняної методики, то перші спроби перенести зарубіжну методику навчання аудіювання у рідну знаходимо у В.Г.Андросюка, який дослідив психологічні особливості розуміння наукового тексту учнями; М.С.Антонюка (дав порівняльну характеристику розуміння учнями мовленнєвої інформації залежно від способу її сприймання); І.П.Гудзик, яка розробила аудіативні вправи і завдання переважно для початкових класів, обґрунтувала необхідність навчання школярів аудіювання на уроках рідної мови; Г.М.Іваницької (розробила модель навчальної діяльності учня під час сприймання усного мовлення);Н.В. Правова(розробила методику з подолання труднощів під час аудіювання в початкових класах українською мовою в умовах російсько-українського білінгвізму).


Проведення уроків із залученням інформаційних технологій  потребує серйозної підготовки.Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програми для створення презентацій, програм для роботи зі звуком та відео. За О.Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання)  надають кожному школяреві досвід, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивні, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Наведемо приклад комп’ютерних засобів навчання, які можна використати на уроках української мови в початкових класах:

*Електронний підручник

*Статистичні таблиці

*Динамічні таблиці

*Аудіо тексти

*Тестові завдання

*Диктанти

*Медіа-твори

*Віртуальні екскурсії


Спостерігаючи за дітьми, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних структур, діти перезбуджуються,  і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Урок з застосуванням ІКТ – це якісний тип уроку. Застосування їх не має бути тривалим, бо обривається контакт між учнями та вчителем, що знижує ефективність роботи. До аудіовізуальних засобів навчання ставиться така загальна вимога: вони повинні однозначно представляти предмет і дії. Динаміка сюжетів наближає учнів до життєвих ситуацій, сприяє розвитку мовлення. Мультимедіа повинні бути доступні як за темою, так і за завданням, і тривати 3-5 хвилин в середньому.

Записи, озвучені фільми чи діафільми на українській мові виконують дві функції. По-перше, вони являються засобом для оволодіння аудіювальними навичками, як особливим видом комунікативної діяльності, яка може відбуватися навіть при прослуховуванні радіопередач або переглядів кінофільму чи телепередач і можуть використовуватися в рамках програми навчання аудіювання. По-друге аудіовізуальні засоби дають можливість учнів слухати вимову не тільки свого вчителя, а й вимову інших людей, в різному виконанні, як чоловіком, так і жінкою, дитиною, чи старшою людиною в рамках єдиного стандарту вимови. Діти можуть зрозуміти, що їхня вимова, якщо вона є гіршою, ніж у диктора, може покращуватися в ході аудіативної роботи, та зроблять висновок, що слід не просто імітувати за вчителем, а пробувати додавати свої емоції у власні висловлювання.У процесі цього в учнів виробляється інстинкт сприймати інформацію на слух, який дозволяє розуміти мову різних людей, а значить спілкуватися по справжньому!

Виділимо основні вправи, які виконуються з застосуванням ІКТ

1) Слухові вправи:

а) сприймання слів, фраз, приказок, прози, пісень з метою їх розуміння, повторення і постанови вимови;

б) сприймання супровідного тексту до картини, фільму і його повторення;

в) сприймання фонетичних, лексичних, граматичних вправ і завдань, їх виконання з графічним, звуковим записом чи усно.

2) Зорові вправи:

а) назвати окремі предмети, представлені малюнком, картиною, фільмом, їх ознаки, дії;

б) назвати дії, ситуації, дійові особи, скласти план-запис малюнка;

в) скласти аналогічні ситуації, розповіді, дати їм оцінку.

3) Комбіновані вправи з одночасним використанням аудіовізуальних засобів:

а) з попереднім поясненням (наприклад: уважно переглянути його запис, на цій основі скласти запитання чи дати відповідь на задані питання);

б) без пояснення(прослухати текст і переказати чи дати відповіді на питання).


Особливого значення в сьогоденному педагогічному світі почали набувати інформаційні технології. Сучасні інформаційні технології зосереджуються в таких засобах: система новітніх мультимедіа, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; і є одним з перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Труднощі, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування ІКТ на уроках української мови, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання, та недостатньою кількістю розроблених комп’ютерних програм з аудіювання українською мовою для учнів молодшого шкільного віку. Хотілося б, щоб проблемою інформатизації навчального процесу займалася держава: створювалися програмні засоби, електронні підручники, збірки аудіо диктантів, тести і т.п., не школи, а класи були забезпечені мультимедійними дошками, учні – ноутбуками.

На мою думку, оновлення змісту сучасної освіти, структури, методів, організаційних форм навчання з української мови в учнів початкових класів за допомогою комп’ютерних технологій спрямоване на створення оптимальних умов( як для покращення ефективності аудіювання на уроках рідної мови так і навчально-виховного процесу в цілому), оскільки в основі розвитку різних навичок мовленнєвої діяльності лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення, а це і є основною базою для компетентісного оволодіння всіма навчальними предметами.



Список використаної літератури:

Дементієвська Н. П. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К. : Атіка, 2005. – 272

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192с.

Пономарьова К.І. Компетентісний підхід до перевірки усних видів мовленнєвої діяльності молодших школярів / К.І. Пономарьова // Початкова школа. – 2009 .-№10. – С.34-38.

Правова Н.В. Відбір текстів для аудіювання та способи перевірки аудіативних умінь учнів / Н.В. Правова // Початкова   школа. – 2006. - №6. – С.39-42.




СТАТТЯ "Аудіювання на уроках української мови в початкових класах"
  • Украинский язык
Описание:

 

 

ПухальськаН.В.,вчитель початкових

класів КЗШ №89   I-IIIст.

 

 

ВАЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ АУДІАТИВНИХ  УМІНЬ   УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

В умовах реформування освіти значна роль приділяється компетентнісному розвитку особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя. Необхідне нове, більш широке розуміння стратегії освіти – створення потужного, інтелектуально-духовного насиченого простору і різноманітного освітнього середовища, запоруки складової європейського освітнього простору.

Однією з ключових дидактичних проблем, що стоять сьогодні перед педагогічною наукою та шкільною практикою, є невирішені до кінця завдання створення та запровадження в навчальних закладах таких технологій навчання, які забезпечили б інтенсивне оволодіння тими, хто навчається, міцними знаннями, уміннями і навичками та сприяли б якісному системному засвоєнню змісту навчання. Науковці і педагоги-практики на сучасному етапі розвитку педагогічної науки докладають чимало зусиль для вирішення цієї проблеми.

Одним із пріоритетних сучасних напрямків такого розвитку є застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, а саме на уроках рідної мови під час аудіювання.

Ключові слова: реформування освіти, компетентістний розвиток, інформаційно-комунікаційні технології, аудіативні  вміння.

В условиях реформирования образования значительная роль отводится компетентностному развитию личности, способной самореализоваться, самоопределиться, самоосознаться в реалиях современной жизни. Необходимо новое, более широкое понимание стратегии образования - создание мощного, интеллектуально-духовного насыщенного пространства и разнообразной образовательной среды, залога составляющей европейского образовательного пространства.

Одной из ключевых дидактических проблем, стоящих сегодня перед педагогической наукой и школьной практикой, есть нерешенные до конца задачи создания и внедрения в учебных заведениях таких технологий обучения, которые обеспечили бы интенсивное овладение обучающимися прочными знаниями, умениями и навыками и способствовали бы качественному системному усвоению содержания обучения. Ученые и педагоги-практики на современном этапе развития педагогической науки прилагают немало усилий для решения этой проблемы.

Одним из приоритетных современных направлений такого развития является применение информационно-коммуникационных технологий в учебном процессе,а именно на уроках родного языка во время аудирования.

Ключевые слова: реформирование образования, компетентносное развитие, информационно-комуникативные технологии, аудиативные умения.

In terms of reforming education plays a considerable role competence development of the personality capable of self-actualization, self-determination, samosas in the realities of modern life. Need a new, broader understanding of the education strategy - creating a powerful, intellectual and spiritual pervaded space and diverse educational environment, mortgage component of the European educational space.

One of the key educational challenges facing the teaching of science and classroom practices, there are unresolved until the end of the task creation and implementation in educational institutions such learning technologies that would provide intensive mastery students a solid knowledge, skills and encourage quality systematic assimilation of the training content. Scientists and teachers of the practice at the present stage of development of pedagogical science and there are many efforts to solve this problem.

One of the priorities of modern directions of this development is the use of information and communication technologies in the educational process,namely, the lessons of the native language while listening.

Keywords:the reform of education, competence development, information and communication technologies, audition skills.

Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти.

Перетворення в галузі освіти торкнулися й навчання рідної мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, комп'ютерних програм, відеофільмів, комп'ютерних лекцій, мультимедійних проектів тощо.

Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Розробкою й впровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій активно займаються такі дослідники, як Е. С.Полат, Е. И.Дмитрієва, С. В.Новиков, Полілова Т.А., Цвєткова Л. А. та інші.

Теорія і практика навчання аудіювання як виду мовленнєвої діяльності потребує вдосконалення. Актуальність теми породжена сучасним сьогоденням, оскільки   не всі учні які приходять до  початкової школи відвідували дитячий садок і мають достатньо розвинені аудіативні здібності. В ході проведеного моніторингу виявилося, що понад 30% сьогоднішніх першокласників зростали в вузькому родинному колі і мають низький рівень розвитку аудіативних здібностей, вони не здатні вичленовувати  та диференціювати почуті звуки «зовнішні, чужорідні, змішані, спонтанні», інтегрувати їх у смислові комплекси. А найефективніший вплив на таких дітей  здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття(згадаємо золоте правило дидактики), і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Важливість використання інформаційно-комунікаційних засобів полягає в тому, що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів. Інформація в мозок надходить по різних каналах, отже ефективність та дієвість навчання істотно підвищується. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання.

Ефективне сприйняття й перероблення усної вербальної інформації неможливі без розвинених аудіативних умінь і навичок, що є невід’ємним компонентом мовленнєвої змістової лінії в учнів початкових класів.

Сучасні вимоги до навчання української мови орієнтують учителя на забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів, що є пріоритетною ідеєю оновленої програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Вміння активно орієнтуватися в динамічному, інформативному просторі можливо лише за умови сформованих у комуніканта текстотвірних умінь належного рівня: умінь сприймати текст (використовуючи візуальний і слуховий канали), осмислювати, з почутого добирати необхідне, відтворювати, створювати висловлення. Тому мовленнєвою змістовою лінією чинної та оновленої програм передбачено систему роботи з усіх видів мовленнєвої діяльності, у тому числі аудіювання.

Термін «аудіювання» було введено в 50-ті роки для позначення процесу сприйняття, розпізнавання і розуміння чутних сигналів.

Аудіювания – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Визначальними рисами аудіювання вважаються такі:

1. За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізують усне безпосереднє спілкування.

2. За своєю роллю у процесі спілкування аудіювання є реактивним видом мовленнєвої діяльності, так само, як і читання.

3. За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання, як і читання, є рецептивним видом мовленнєвої діяльності.

4. Форма перебігу процесу аудіювання – внутрішня, невиражена, на відміну від говоріння і письма, які актуалізуються у зовнішньому плані. Предметом аудіювання є чужа думка, яка закодована в аудіотексті і яку належить розпізнати.

5. Продуктом аудіювання є умовивід, результатом – розуміння сприйнятого смислового змісту і власна мовленнєва та немовленнєва поведінка.

Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю. Воно базується на природній здатності, яка удосконалюється у процесі індивідуального розвитку людини і дає їй можливість розуміти інформацію в акустичному коді, накопичувати її в памяті.

Вміти слухати означає одночасно розуміти і запам’ятовувати інформацію, визначати головне і другорядне, мати своє ставлення до прослуханого. Таке вміння тісно пов’язане з умінням відповідати на запитання вчителя.

Уміння міркувати - це вміння пов’язувати між собою різні знання, щоб мати змогу переказати текст, змінивши особу, від якої ведеться розповідь; скласти задачу, обернену даній; змінити умову задачі, залишивши запитання; на встановлення закономірностей; визначення причинності описаних подій; висловлення своїх міркувань щодо прочитаного; складання задач за загальними характеристиками даних, за виразом, за поданим запитанням; добір слів, близьких за значенням; відгадування загадок, ребусів, кросвордів тощо.

З огляду на значущість розвитку усного мовлення на уроках рідної мови сучасної початкової школи, згідно з Державним стандартом початкової освіти і навчальній програмі з української мови для 1-4 класів, визначено основну змістову лінію - комунікативну, яка передбачає розвиток усного й писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

Уміння слухати-розуміти являють собою доволі складний цілісний комплекс, котрий містить такі компоненти:

- диференціювати почуті звуки;

- інтегрувати їх у смислові комплекси;

- утримувати їх у пам’яті під час слухання;

- контролювати власну комунікативну поведінку;

- здійснювати ймовірне прогнозування.

Процес сприймання нерозривно пов'язаний із аналізом-упізнаванням і

розумінням. Саме вміння сприймати текст створюють міцний фундамент для його адекватного розуміння, що і доведено науковими дослідженнями психологів В.А. Артемова, М.І. Жинкіна, І.А. Зимньої, С.Л. Рубінштейна, С.Р. Соколовата ін. Розуміння почутого – дуже складна пізнавальна операція осмислення тазасвоєння усних висловлювань на підставі сприйняття їх семантичного змісту,«мисленнєвого опрацювання із залученням імпліцитного (прихованого) плану тексту, процедур пам’яті, тобто власного тезауруса (словника) та знань норм комунікації, притаманних певній культурі». Розуміння передбачає опору на різноманітні мисленнєві операції та попередній досвід дитини.

Кожен учень, вивчаючи рідну мову на практичному рівні, підкоряється нормам і системі цієї мови. Завдяки цьому він розуміє оточуючих, а вони – його. Елементи мови, якими вона користується, стають її надбанням, застосовуються нею в мовленнєвій діяльності, є одиницями її мовлення. Отже, мовлення – це ті елементи рідної мови, якими користується дитина в різноманітних життєвих ситуаціях.

Мовленнєвий розвиток дитини є досить широким поняттям, яке охоплює рівень сформованості звуковимови, його відповідності загальноприйнятим орфоепічним нормам української мови, обсягу словникового запасу і граматичну організацію мовлення.Мовлення учнів розвивається, якщо вони набувають здатності розуміти лексичне і граматичне значення слова, словосполучення, речення, тобто якщо запам’ятовується матеріальна оболонка відповідного мовного знака і правильно співвідноситься з явищем позамовної реальності

Щодо вітчизняної методики, то перші спроби перенести зарубіжну методику навчання аудіювання у рідну знаходимо у В.Г.Андросюка, який дослідив психологічні особливості розуміння наукового тексту учнями; М.С.Антонюка (дав порівняльну характеристику розуміння учнями мовленнєвої інформації залежно від способу її сприймання); І.П.Гудзик, яка розробила аудіативні вправи і завдання переважно для початкових класів, обґрунтувала необхідність навчання школярів аудіювання на уроках рідної мови; Г.М.Іваницької (розробила модель навчальної діяльності учня під час сприймання усного мовлення);Н.В. Правова(розробила методику з подолання труднощів під час аудіювання  в початкових класах українською мовою в умовах російсько-українського білінгвізму).

 

Проведення уроків із залученням інформаційних технологій  потребує серйозної підготовки.Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програми для створення презентацій, програм для роботи зі звуком та відео. За О.Бриксіною конструювання такого уроку відбувається у кілька етапів. Це концептуальний (визначення дидактичної мети, доцільності використання інформаційних технологій для досягнення кінцевих результатів), технологічний ( визначення форми уроку, відбір електронних засобів навчального призначення (ЕЗНП)), операціональний (виділення основних елементів уроку, визначення місця електронних засобів навчального призначення у структурі уроку, вибір способів взаємодії фігурантів уроку з навчальними засобами) і етап педагогічної реалізації (переведення педагогічних принципів у конкретний навчальний вплив).

Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання)  надають кожному школяреві досвід, спираючись на його інтереси, здібності, особисті цінності й суб’єктивні, можливість самореалізації в пізнавальній та інших видах діяльності, створюють комфортні умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві.

Наведемо приклад комп’ютерних засобів навчання, які можна використати на уроках української мови в початкових класах:

*Електронний підручник

*Статистичні таблиці

*Динамічні таблиці

*Аудіо тексти

*Тестові завдання

*Диктанти

*Медіа-твори

*Віртуальні екскурсії

 

Спостерігаючи за дітьми, можна помітили, що роботу з інформаційними технологіями краще планувати в другій половині уроку, оскільки під час спілкування з комп’ютером відбувається надмірна активізація психічних структур, діти перезбуджуються,  і це заважає подальшому ефективному засвоєнню матеріалу. Безумовно, час, відведений на безперервну роботу з комп’ютером, повинний відповідати встановленим санітарно-гігієнічним нормам.

Урок з застосуванням ІКТ – це якісний тип уроку. Застосування їх не має бути тривалим, бо обривається контакт між учнями та вчителем, що знижує ефективність роботи. До аудіовізуальних засобів навчання ставиться така загальна вимога: вони повинні однозначно представляти предмет і дії. Динаміка сюжетів наближає учнів до життєвих ситуацій, сприяє розвитку мовлення. Мультимедіа повинні бути доступні як за темою, так і за завданням, і тривати 3-5 хвилин в середньому.

Записи, озвучені фільми чи діафільми на українській мові виконують дві функції. По-перше, вони являються засобом для оволодіння аудіювальними навичками, як особливим видом комунікативної діяльності, яка може відбуватися навіть при прослуховуванні радіопередач або переглядів кінофільму чи телепередач і можуть використовуватися в рамках програми навчання аудіювання. По-друге  аудіовізуальні засоби дають можливість учнів слухати вимову не тільки свого вчителя, а й вимову інших людей, в різному виконанні, як чоловіком, так і жінкою, дитиною, чи старшою людиною в рамках єдиного стандарту вимови. Діти  можуть зрозуміти, що їхня вимова, якщо вона є гіршою, ніж у диктора, може покращуватися в ході аудіативної роботи, та зроблять висновок, що слід не просто імітувати за вчителем, а пробувати додавати свої емоції у власні висловлювання.У процесі цього в учнів виробляється інстинкт сприймати інформацію на слух, який дозволяє розуміти мову різних  людей, а значить спілкуватися по справжньому!

Виділимо основні вправи, які виконуються з застосуванням ІКТ

1) Слухові вправи:

а) сприймання слів, фраз, приказок, прози, пісень з метою їх розуміння, повторення і постанови вимови;

б) сприймання супровідного тексту до картини, фільму і його повторення;

в) сприймання фонетичних, лексичних, граматичних вправ і завдань, їх виконання з графічним, звуковим записом чи усно.

2) Зорові вправи:

а) назвати окремі предмети, представлені малюнком, картиною, фільмом, їх ознаки, дії;

б) назвати дії, ситуації, дійові особи, скласти план-запис малюнка;

в) скласти аналогічні ситуації, розповіді, дати їм оцінку.

3) Комбіновані вправи з одночасним використанням аудіовізуальних засобів:

а) з попереднім поясненням (наприклад: уважно переглянути його запис, на цій основі скласти запитання чи дати відповідь на задані питання);

б) без пояснення(прослухати текст і переказати чи дати відповіді на питання).

 

           Особливого значення в сьогоденному педагогічному  світі почали набувати інформаційні технології. Сучасні інформаційні технології зосереджуються в таких засобах: система новітніх мультимедіа, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі;  і є одним з перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Труднощі, з яким найчастіше зустрічається вчитель під час застосування ІКТ на уроках української мови, переважно зумовлені недостатнім забезпеченням шкіл якісними технічними засобами навчання, та недостатньою кількістю розроблених  комп’ютерних програм з аудіювання українською мовою для учнів молодшого шкільного віку. Хотілося б, щоб проблемою інформатизації навчального процесу займалася держава: створювалися програмні засоби, електронні підручники, збірки аудіо диктантів, тести і т.п., не школи, а класи були забезпечені мультимедійними дошками, учні – ноутбуками.

На мою думку, оновлення змісту сучасної освіти, структури, методів, організаційних форм навчання з української мови в учнів початкових класів за допомогою комп’ютерних технологій спрямоване на створення оптимальних умов( як для покращення ефективності аудіювання на уроках рідної мови так і  навчально-виховного процесу в цілому), оскільки в основі розвитку різних навичок мовленнєвої діяльності лежить уміння слухати і розуміти усне мовлення, а це і є основною базою для компетентісного оволодіння всіма навчальними предметами.

 

 

                    Список використаної літератури:

  

              Дементієвська Н. П. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів / Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. // Інформаційні     технології і засоби  навчання : зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К. : Атіка, 2005. – 272

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192с.

Пономарьова К.І. Компетентісний підхід до перевірки усних видів мовленнєвої діяльності молодших школярів / К.І. Пономарьова // Початкова школа. – 2009 .-№10. – С.34-38.

 Правова Н.В. Відбір текстів для аудіювання та способи перевірки  аудіативних умінь учнів / Н.В.  Правова // Початкова                              школа. – 2006. - №6. – С.39-42.

 

 

Автор Пухальская Наталья Васильевна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел
Просмотров 1395
Номер материала 29390
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓




Похожие материалы