Главная / Начальные классы / Словникова робота на уроках української мови в початкових класах

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах


Словникова робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв’язного мовлення взагалі.

З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.

Словникова робота може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь.

Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки доцільно вона збудована.

Так у 3-4 класах на уроках української мови учні мають засвоїти списки слів, написання яких відрізняється в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюються певними правилами.

У 3 класі, де українська мова вивчається як державна, всі ці слова було розподілено у тематичні групи таким чином:

  • Айстра, листя, пшениця.

  • Ведмідь,вовк, заєць.

  • Вузький, гострий, кращий, м’який.

  • Глибоко, глибокий, криниця.

  • Жовтий,жовтень,червоний, чорний,

  • Вулиця, вікно.

  • Голка, кишеня, фартух, ножиці, шити, черевики.

  • Дерева, тополя, горіх, яблуко, яблуня,кущ.

  • Батьківщина, Київ, площа, Україна.

  • Бджола, джміль, метелик.

  • Бігти, гратися, йти, лляти, нести, піти,слухати, танцювати.

  • Брова, волосся, вухо, долоня, шия, щока.

  • Грім, гриміти, дощ,

  • Дзвінок, робота, субота.

  • Друзі, товариш, іграшка, подруга, сусідній, сусід.

  • Жайворонок, зозуля.

  • Картопля, квасоля, кукурудза, морква, огірок, овочі, цибуля, часник.

  • Майже, менше,пізніше, раніше, сьогодні, тихше.


Кожна група слів відпрацьовується протягом декількох уроків.

На першому етапі діти знайомляться з новими словами, з’ясовується лексичне значення кожного слова. Іноді лексичне значення випливає з контексту, і в таких випадках діти можуть зрозуміти значення слова самостійно, без спеціальних роз’яснень. Для слів з предметним значенням пропонується наочне пояснення з використанням самого предмету або малюнку з його зображенням. Зміст абстрактних понять розкривається шляхом стислого словесного тлумачення. На цьому етапі застосовується прийом відкритого міжмовного зіставлення: в російській мові – в українській мові.

Другий етап – словниково-орфографічні вправи, які в комплексі спрямовані на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв’язного мовлення. На цьому етапі використовуються наступні завдання:

  • різноманітні види роботи з орфографічним словником (постійне звернення до словника сприяє створенню у дітей важливої навички швидко схоплювати правильне написання слів, навички роботи з довідковою літературою);

  • орфографічна робота зі словом (постановка наголосу, виділення зеленим кольором «важкої» літери, звукобуквений аналіз слова,
    поділ слова на склади і на склади для переносу);

  • підбір спільнокореневих слів, а також словотворення за допомогою префіксів та суфіксів;

  • розбір слів за будовою ( у процесі такої роботи учні усвідомлюють значення кожної морфеми в слові);

  • добір до слова синонімів, антонімів, які допомагають передати думку виразно, яскраво;

  • складання словосполучень;

  • робота з деформованими текстами;

  • звертання до витоків слова ( знайомство з походженням слів дуже цікаве для дітей молодшого шкільного віку, сприяє розвитку уваги до мови);

  • різноманітні види роботи з фразеологізмами, загадками, прислів’ями та приказками;

  • розв’язування кросвордів;

  • складання із словом словосполучень, речень, а з групою слів – міні-творів.

  • запис слова у власний словничок з ілюструванням;

  • письмо з пам’яті ;

  • диктанти (попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, малюнковий, творчий диктанти, диктант з коментуванням, диктант-переклад), які є активною формою тренувальних вправ і засобом перевірки навичок учнів з правопису.

  • творчі завдання (створення дітьми власних словників за запропонованими темами).

Протягом усього року вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів.

До кожного слова було підібрано мовний матеріал за такими розділами: 1) тлумачення слова; 2) вимова слова; 3) походження слова; 4) спільнокореневі слова; 5) синоніми, 6) антоніми; 7) фразеологізми; 8) практичний матеріал (прислів’я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші). Опрацьований мовний матеріал наведено у Додатку 1.


Нижче наведено зразок роботи з групою слів (група 1).

1 урок

  • Знайомство з групою слів, лексичним значенням, походженням слів.

  • Складання звукових моделей слів.

2 урок

  • Диктант з використанням загадок.

  • Робота з фразеологізмами.

3 урок.

  • Вибірковий диктант.

  • Складання речень, творів – мініатюр з словниковими словами.

На етапі повторення правопису вивчених слів діти з задоволенням розв’язують кросворди, де використовуються тлумачення слів, загадки, прислів’я та вірші з пропущеними словами.

Додаються кросворди, складені до наведених груп слів (Додаток 2).

Підібраний мовний матеріал та відпрацьована система роботи дає змогу урізноманітнювати роботу над словниковими словами, використовувати ігрові моменти, що роблять уроки більш цікавими та привабливими, постійно підтримувати інтерес учнів до українського слова. Досвід використання такого підходу до вивчення словникових слів довів його ефективність. Про це свідчать позитивні навчальні досягнення учнів.


Додаток 1 .

Практичний матеріал для роботи з словами, написання яких відрізняється у російській та українській мовах.


Група 1


АЙСТРА

Трав'яниста декоративна рослина із родини складноцвітних з квітками різного забарвлення без запаху.

Вимова: [а́й’стра].

До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови, означає «зірка».

Речення.

1) Сільською вулицею з розкішними букетами айстр поспішали школярі. 2) Айстри – квіти садові. Алла поле айстри в квітнику.3) Айстри розквітли у вересні. Усі до однієї білі. Пелюстки довгі, гостренькі і злегка закручені. (М. Гончаренко)

4) Айстри задумані, квіти останнії,

Осені пізньої сльози багрянії…

Сумно шепочеться вітер над вами,

І обмиває вас небо дощами. (В. Сосюра)


ЛИСТЯ

Збірне до лист.

Тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину.

Вимова: [ли́ст’а].

Спільнокореневі слова. Листя, листочок, листячко.

Синоніми. Листя, лист, листва, покров.

Речення.

1) Тихі ставки та озерця вкрилися жовтим листям. 2) Встеливши землю килимом з листя, принишкли гаї, парки, сади. 3) Під ногами шурхотіли замети покрученого листя. (За М. Коцюбинським)

4) Про щось шепоче листя клена,

синіє неба вишина,

іде по вулицях зелена,

весела й радісна весна. (В. Сосюра)

5) Барвінок стелеться низенько,

Не клякне в приземку стебло.

Чи не тому в барвінка, ненько,

і взимку листя зелененьке,

що від землі бере тепло? (В. Василенко)


ПШЕНИЦЯ

1)Хлібний злак, із зерен якого виготовляють муку. 2) Зерна цього злаку. Мішок пшениці.// прикм. пшеничний. Пшенична мука.

Вимова: [пшиени́ц’а].

Спільнокореневі слова. Пшениця, пшеничка, пшениченька, пшеничний.

Синоніми. Пшениця, хліб.

Прислів’я, приказки.

1) На підлозі пшениця не зійде. 2) Яка пшениця, така й паляниця. 3) Пшениця колоситься – життя веселиться.4) На чорній землі біла пшениця родить.

Прикмети.

1) Не сій пшениці раніше дубового листа. 2) Пшеницю сій , коли зацвіте черемха.

Загадки.

1) Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука, й паляниця м'яка.2) З неба сонечко яскраве ллє проміння золоте; вона дружною стіною в полі нашому росте.3) Ноги на полі, середина надворі, голова на столі.

Речення.

1) Літо, літо, літечко! Вже достигло житечко, і пшениця, і ячмінь, золотіє далечінь. (І. Чопей) 2) Вже пшениця достигає, колосиста, золота. 3) Налилися вишні соковиті, пишні; пшениці шумлять. (М. Познанська) 4) Пшениця хилить вуса ніжні. (А. Малишко) 5) Осінь брала відра золоті, пшениці озимі поливала.(П. Воронько) 6) Уже стоять жита доспілі і достигають пшениці.

(М. Познанська) 7) По пшениці теплий вітер хвилями гуляє, молодую пшениченьку неначе гойдає.(Л. Глібов) 8) Сині волошки видніються у пшениці.


Група 2


ВЕДМІДЬ

1)Великий хижий ссавець з масивним тілом, довгою шерстю і короткими товстими ногами. Бурий ведмідь. 2) Про сильну але неповоротку людину.// прикм. ведмежий. Ведмежа лапа.

Вимова: [виедм’і́д’].

Спільнокореневі слова. Ведмідь, ведмедик, ведмежа, ведмедятко, ведмедиця, ведмежий, ведмедячий, ведмедище.

Синоніми. Ведмідь, бурмило.

Коли так кажуть?

Дивитися ведмедем – бути злим.

Ведмежа послуга – невміла послуга, від якої нема користі.

Ведмежий куток – віддалене, глухе місце.

Ведмідь на вухо наступив – відсутність музичного слуху.

Прислів’я, приказки.

1) Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває. 2) Не діли шкіру невбитого ведмедя. 3) У ведмедя десять пісень і всі про мед. 4) Два ведмедя в однім барлозі не живуть. 5) До меду тягли ведмедя за вухо, а від меду за хвіст. 6) Боягуз і ведмедя дядьком назве. 7) Ведмідь буде ведмедем, хоч і за море його поведемо.

Загадки.

1) Влітку наїдається, а взимку висипляється. 2) Хоч у нього й шуба є, та як холод настає, він не їсть тоді, не п'є і не ходить, не гуляє, а у лігво спати лягає.

Речення.

1)Таня мавпу посадила, і ведмедя, і цапка. (Г. Гриненко) 2) Ходить ведмедик, дужий кошлатик. (С. Бондаренко)


ВОВК

Хижак родини собачих, звичайно сірої масті.

Вимова: [воўк].

Спільнокореневі слова. Вовк, вовчиха, вовчисько, вовченя, вовчиця, вовчище.

Коли так кажуть?

Стріляний вовк – про досвічену людину, яка багато бачила в своєму житті.

Хоч вовком вий – про почуття безсилля.

Вовк в овечій шкурі - про лицемірну людину, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри.

Впіймати вовка за вухо - виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе.

Дивитися вовком - виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь.

Прислів’я, приказки.

1) Не довіряй козу вовкові, а капусту козі. 2) Гурту і вовк не страшний. 3) Голод виганяє з лісу. 4) З телячим хвостом у вовки не сунься. 5) Лихий чоловік у громаді, що вовк у стаді.

Загадка.

Невсипущий, хитрий, сірий,

голоднющий – ікла шкірить.

Між кущами пропадає,

пасовисько оглядає:

чи не ходить там телятко,

не телятко, так ягнятко,

не ягнятко – хоч би гуска –

хоч би що, аби закуска.

Речення.

1) Вовк до школи не ходив. Вовк уроки не учив. Не читав, не писав і по нотах не співав. 2) Вовк уночі вийшов на полювання.

ЗАЄЦЬ

1)Невеликий полохливий звірок, гризун; має довгі задні ноги і довгі вуха. 2) Пасажир або глядач без квитка.//прикм. заячий. Заяче хутро. Їхати зайцем.

Вимова: [за́й’иіц’]

Спільнокореневі слова. Заєць зайчик, зайченя, заєнько, зайча, зайчиха, зайчатина, заячий.

Синоніми. Заєць, вухань, куцохвостик, сіренький, русак, біляк.

Коли так кажуть?

Вбити двох зайців – одночасно виконати дві справи.

Погнатися за двома зайцями – взятися за дві роботи, але жодної не виконати.

Проїхатися зайцем – проїхатися без квитка.

Заяча душа – про нерішучу людину.

Далеко куцому до зайця - велика різниця між ким-небудь.

Зайчики в голові стрибають - про легковажну, безтурботну або дурну, недоумкувату людину.

Сипати зайцям солі на хвіст - марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне.

Як куцому до зайця - дуже далеко, зовсім недоступно.

Як солоного зайця ганяти - без перепочинку, весь час.

Прислів’я, приказки.

1) За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш. 2)У зайця стільки стежок, як у клубку ниток. 3) Видно зайця по вухах.4) Не ганяйся за зайцем – утомишся, не грайся з вогнем – обпечешся.5) Заєць своєї тіні боїться.6) Заєць спить, та очей не жмурить.

Загадки.

1) Від страху тремтить, швидко біжить. 2) Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок, куций хвостик, довгі вуса, я усіх – усіх боюся.3) Біжить він по долині в сіренькій кожушині.

Речення.

1) Іван гонить кота, як солоного зайця . (М. Білкун).2) У густому лісі під старезним дубом жила заяча сім’я. Зайці часто відлучалися з нори. А зайченята мали суворий наказ гуляти тільки біля дуба. (За М. Слабошпицьким)


Група 3


ВУЗЬКИЙ

1) Який має невелику ширину. Вузька вулиця. 2)Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. Вузьке коло друзів.

Вимова слова: [вуз’ки́й].

Спільнокореневі слова. Вузький, вузькість, вузько.

Синоніми. Вузький, неширокий, обмежений, тісний, куций.


ГОСТРИЙ

1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. Гострий ніж. 2. Який звужується, витягується на кінці. Гострий кут. 3. Який добре сприймає що-небудь; тонкий, проникливий. Гострий розум .4. Який відзначається дотепністю, вигадкою. Гострий на слово. 5. Який сильно діє на органи чуття (нюх, смак, зір, слух і т. ін.). 6. З великою кількістю солі прянощів, спецій (про їжу). Гострій соус. 7. Який бурхливо розвивається, перебігає (про хворобу). Гострий біль.

Вимова слова: [го́стрий’].

Спільнокореневі слова. Гострий, гострити, гостріння, гострість, гостро.

Синоніми. Гострий , загострений, проникливий, допитливий, тонкий,

різкий, пекучий,орлій, дотепний, влучний, присмачений, напружений, сильний.

Коли так кажуть?

Гостре питання - назріла, складна для розв’язання проблема.

Гостре слово - висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне.

Гостре око - хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний.

Гострий язик - дотепна, влучна або дошкульна мова.

Загладжувати гострі кути - свідомо уникати конфліктних ситуацій.


КРАЩИЙ

Вища ступінь до гарний , добрий і хороший.

Вимова слова: [кра́шчий’].


М’ЯКИЙ

Вимова слова: [мй’аки́й’].

Спільнокореневі слова. М’який, м’якенький, м’якенька, м’якесенький, м’якість, м’яко, м’якнути,

Речення.

1) Сонце в небі синім, промінці живі бігають, стрибають по м’якій траві.

(М. Стельмах) 2) Ізумрудом іскриться м’яке, ніжне листя.


Група 4


ГЛИБОКО

1. Прислівник до глибокий. 2. Про значну відстань вглиб, про велику глибину.

Вимова слова: [гли́боко].


ГЛИБОКИЙ

1. Який має велику глибину. Глибока ріка. 2. Розташований далеко від якого-небудь місця, пункту; віддалений. Глибока провінція. 3. Який відзначається глибиною. Глибокий розум. 5. Який досяг вищого ступеня. Глибока старість.

Вимова слова: [глиебо́кий’].

Спільнокореневі слова. Глибокий, глиб, глибина, глибинка,глибинний, глибокий, заглибитися.

Синоніми: ґрунтовний, вичерпний.

Коли так кажуть?

До глибокого снігу - до справжньої зими; до морозів.

Лишати глибокий слід у душі - дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися.

Прислів’я.

Мілку річку переходь , як і глибоку.

Речення.

1) Скрізь лежить глибокий сніг. 2) Глибока осінь скувала морозом землю. 3) Схили глибокого яру поросли кущами.


КРИНИЦЯ

1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. У криниці холодна вода. 2.Те саме, що джерело, скарбниця чого-небудь. //прикм. криничний.

Вимова слова: [криени́ц’а].

Спільнокореневі слова. Криниця, криниченька, криничний.

Синоніми. Колодязь, джерело.

Коли так кажуть?

Плюнути в криницю - виявляти неповагу до кого-небудь.

Прислів’я.

1) До доброї криниці стежка утоптана.2) В криницю воду лити – тільки людей смішити.

Загадка.

Дивний журавель стоїть,
що нікуди не летить.
Можеш ти води напиться,
називається... (криниця).

Речення.

1) Хай люди п’ють водиченьку із чистої криниченьки. 2) Біля нашої криниці проживає дивна птиця.

3) Пішла киця по водицю

Та й упала у криницю.

Прибіг котик-братик

Та й витяг за вушко. (З народного)


Група 5


ЖОВТИЙ

1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектрасередній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. Жовте листя.

Вимова слова: [жо́ўтий’].

Спільнокореневі слова. Жовтий, жовтинка, жовтіти, жовтень, жовтенький, жовтизна, жовтіння.

Синоніми. Жовтий, золотий, золотавий, золотистий, бурштиновий, цитриновий, лимонний, солом'яний.

Речення.

1) З соняшників опадали зсохлі жовті пелюстки. (О. Десняк) 2) Грають бджоли і джмелі в квітах на осонні, ходить в жовтому брилі по городу сонях. (Г. Коваль) 3) Листя осики восени можуть бути вогняними, багряними,зеленастими, жовтими. (За Н. Надєждіною)


ЖОВТЕНЬ

Назва десятого місяця календарного року. //прикм. жовтневий.

Вимова слова: [жо́ўтеин’].

Речення.

1) Вересень трусить груші в садочку. Жовтень гаптує клену сорочку. Йде листопад, застеля килими. (Ф. Петров) 2) Місяць жовтень мряку розвіє, в лісах, в садочках лист пожовтіє.

(М. Підігрянка)


ЧЕРВОНИЙ

1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра, що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків. Червона хустка.

Вимова слова: [чеирво́ний’].

Спільнокореневі слова. Червоний, червоненький, червоніти, почервоніння червонястий.

Синоніми. Червоний, кривавий, калиновий, вишневий, бордовий, малиновий, вогняний.

Коли так кажуть?

Проходити червоною ниткою - бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось.

Пустити червоного півня - підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти.

Речення.

1) Майже на всіх рушниках можна помітити два однакові кольори – червоний і чорний. У кожного своя історія. Червоний – то колір калини, щастя, ясного сонечка. Чорний – це колір землі нашої родючої, а інколи і смутку. 2) Червоне сонце сховалося за лісом. 3) Дід став на воротях у червоних чоботях. (З народного)

4) Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

червона калина. (Т. Шевченко)


ЧОРНИЙ

1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший. Чорний чай. 2. Виготовлений з темного, житнього борошна. Чорний хліб. 3. Темноволосий і смуглий; чорнявий; темний від загару, засмаглий на сонці. 4. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою . 5. Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо. Чорна робота. 6. Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.). Чорний хід. 7. Необроблений чи оброблений частково, начорно. Чорна гайка. 8. Тяжкий, безпросвітний, безрадісний. Чорні думки. 9. Властивий злісній, низькій, підступній людині. Чорна невдячність. 10. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний. Чорна душа. 11. Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Чорна металургія.12. За упередженими уявленнямичарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою. Чорне слово.

Вимова слова: [чо́рний’].

Спільнокореневі слова. Чорний, чорненький, чорнити, чорниця, почорніння.

Синоніми. Чорний, смолистий, аспідний, агатовий.

Коли так кажуть?

Видавати біле за чорне - виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним

Держати в чорному тілі - суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій.

Наганяти чорну хмару - псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось.

Про чорний день - на випадок крайньої скрути; про запас.

Чорна пляма - що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь.

Чорна кішка пробігла - хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки.

Чорне діло - підступні вчинки, які викликають огиду, осуд.

Чорне слово - лайливий вираз.

Як чорна хмара - дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений.

Прислів’я.

Земля чорна, а хліб білий родить.

Речення.

1) У саду живе шпачок, -

Чорна шапочка й бочок,

Чорні крильця, чорна спинка,

Чорний весь, мов та вуглинка.

2) Колір в народній пісні має свою символіку. Білий колір – дівоча чистота, чорний – скорбота, червоний – радість, кохання. (За Г. Лозко) 3) Чорні хмари небо облягли.4) Чорне вороння сідало громадами на сніг.

5) Попрощалось ясне сонце з чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею. (Т Шевченко.)


Група 6


ВУЛИЦЯ

1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Сільська вулиця . 2. Місце надворі, під відкритим небом. Вийти на вулицю.// прикм. вуличний.

Вимова слова:[ ву́лиец’а].

Спільнокореневі слова. Вулиця, вуличка, провулок, вуличний.

Синоніми. Вулиця, проспект, бульвар, завулок, провулок, вуличка, дорога, проїзд.

Коли так кажуть?

Викидати на вулицю - позбавляти житла, притулку.

Ганяти вітер по вулицях - проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися.

Давати зелену вулицю - безперешкодно пропускати що-небудь.

З вулиці - зовсім невідомий, випадковий.

На всю вулицю кричати - дуже голосно, сильно.

На вулиці не валяється - має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість.

Обминати десятою вулицею - уникати зустрічі з ким-небудь.

Через вулицю бондар - дуже далекий або зовсім не родич.
Прислів’я.

Вона йому тітка, а він їй через вулицю бондар .

Речення.

1) Раденький, з таким ловким свистком я вийшов на вулицю.(Я Стельмах) 2) Школярі! Будьте обережними на вулиці. Не переходьте вулицю при червоному світлі. 3) Головна вулиця Києва – Хрещатик.


ВІКНО

1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. Велике вікно. 2. Просвіт у чому-небудь. Вікно між хмарами. 3. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Вікно між уроками. // прикм. віконний.

Вимова слова: [ в’ікно́].

Спільнокореневі слова. Вікно, віконце, віконечко, віконний, підвіконня.

Синоніми. Вікно, арка,шибка, отвір.

Коли так кажуть?

Аж вікна дрижать - дуже гучно, занадто голосно .

Прорубати вікно в Європу - успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном.

Загадки.

1) Поле скляне, а межі дерев’яні. 2) В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає.

Речення.

1) В давнину барвінок вішали над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.

2) Он погляньте з вікна,

Буйноквіття в’ється:

То країна чарівна

Клумбією зветься. (О. Пархоменко)

3) Як то гарно, любі діти, у вікно вам виглядати! В ньому все: тополі, квіти, шлях і сонце коло хати. (В. Терен)


Група 7


ГОЛКА

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Вушко голки. 2. Взагалі предмет такої форми, загострений на кінці . Голки у їжака. // прикм. голковий.

Вимова слова: [го́лка].

Спільнокореневі слова. Голка, голочка, голкастий.

Коли так кажуть?

І голки в руки не брати - нічого не робити ( про шиття).

На голках сидіти- нервувати, переживати за що-небудь.

Пролізти крізь вушко голки - зробити щось неймовірне, винятково складне.

Ясно, хоч голки збирай - дуже, надзвичайно.

Шукати голку в сіні - неможливо знайти, виявити.

Як з голочки - новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо.

Як нитка за голкою - невідступно.

Прислів’я. Куди голка, туди й нитка.

Загадка.

Вміє вишивати, шити,
може ґудзики пришити,
та без одягу донині
рукодільниця-кравчиня. (Голка)

Речення.

1) Ніч яка місячна, зоряна: ясно, хоч голки збирай. (М. Старицький) 2) Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився. На ньому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки. (Панас Мирний)


КИШЕНЯ

1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. Хустка в кишені. 2. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо. Кишеня портфеля.// прикм. кишеньковий.

Вимова слова: [киеше́н’а].

Спільнокореневі слова. Кишеня, кишеньковий.

Коли так кажуть?

Бити по кишені - завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків.

Бряжчить у кишені - хто-небудь заможний, багатий.

Вивертати кишені - витрачати всі гроші.

Вітер у кишенях свистить - нема грошей.

За словом до кишені не лізти - бути дотепним і метким у розмові.

Набивати кишені - багатіти, наживатися (нечесним шляхом).

Не по кишені - дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам.

Речення.

Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш. (І. Муратов)


ФАРТУХ

1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх; предмет одягу різного крою, з різного матеріалу, який одягають під час роботи, щоб запобігти забрудненню одягу спереду. 2. Шкіряна, полотняна й т. ін. запона в колясці, візку тощо для захисту їздця від болота, пилу. // фартуховий.

Вимова слова: [фарту́х].

Спільнокореневі слова. Фартух, фартушина, фартушок, фартуховий.

Синоніми. Фартух, фартушина, передник, запаска.

Речення.

Швець у своєму сидить фартусі – скоро пошиє він чоботи всім.


НОЖИЦІ

1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. Медичні ножиці.

Вимова слова: [но́жиец’і].

Спільнокореневі слова. Ножиці, ножички, ножик.

Загадка.

Два кружечки, два ножі.
Прошу: пальчик бережи!
Вирізай малюнок вправно,
Бо вони тебе поранять.


ШИТИ

Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). Шити сукню. 3. Вишивати, розшивати чим-небудь. Шити золотом. 4. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. Шити в ательє. 5. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал.

Вимова слова: [ши́ти].

Спільнокореневі слова. Шити, шиття.

Синоніми. Шити, стьобати, строчити, вишивати, мережити, гаптувати.

Коли так кажуть?

Білими нитками шитий - невміло, погано замаскований, виконаний.

Ні шити ні пороти - не мати життєвого досвіду.

Пошити в дурні - поставити когось у незручне, комічне становище.

Загадка.

Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак)

Прислів’я. Шити та пороти, щоб більше було роботи.


ЧЕРЕВИКИ

( однина черевик, -а, ч.). Вид невисокого взуття на шнурках або ґудзиках. Нові черевики.

Вимова слова: [чеиреиви́ки].

Спільнокореневі слова. Черевики, черевички, черевиченьки, черевичник, черевичний.

Синоніми. Черевики, полуботки, штиблети, туфлі.

Загадка.

Двоє поросят, а чотири хвостики.

Вдень — завзяті та проворні:
можем бігати, стрибати,
а вночі ми безпорадні,
бо лягають ноги спати. (Черевики)

2) Вдень з ногами, а вночі без ніг.

Речення.

Зайченятко рано-вранці

У новенькій вишиванці,

В дуже гарних черевичках,

З чорним ранцем невеличким

Підківками іскри креше,

Бо до школи йде уперше. (В. Калинчук)


Група 8


ГОРІХ

1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх; тверда красива деревина з нього. Меблі з горіха. 2. Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою; деякі інші плоди з твердою шкаралупою. Лісові горіхи. // прикм. горіховий.

Вимова слова: [гор’і́х].

Спільнокореневі слова. Горіх, горішок, горіховий, горішник.

Коли так кажуть?

Дати на горіхи кому - дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь.

Дістанеться на горіхи - хто-небудь буде покараний за якусь провину.

Лобом горіхи розбивати - марно витрачати зусилля, час, займаючись справою, не вартої уваги.

Показати, на чому горіхи ростуть - довести свою здатність, спроможність у чому-небудь.

Розкусити горіх - розв’язати якесь складне питання; пізнати щось.

Cім мішків гречаної вовни наговорити - багато зайвого, безглуздого.
Як горіхи лускати - легко, просто.

Загадка.

1) Висить відерце, а в відерці серце. 2) Сам маленький, а шуба дерев’яна.

Прислів’я. Ці горіхи не на наші зуби.


ТОПОЛЯ

Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Висока тополя. // прикм. тополе́вий.

Вимова слова: [топо́л’а́].

Речення.

1) Біля криниці росте калина, шумить молода тополя. 2) Теплий вітер хитає тополі.(В. Сосюра)


ЯБЛУНЯ

Садове й лісове фруктове дерево родини розоцвітих з плодами переважно кулястої форми. Квітуча яблуня. //прикм. яблуне́вий.

Вимова слова: [й’а́блун’а].

Спільнокореневі слова. Яблуня, яблунька, яблуко, яблучко, яблучний, яблуневий.

Речення.

1) За хатою ростуть вишні і яблуні. 2) Вкриваються запашним цвітом яблуні.

3)Була весна. Про сніг колишній

Давно забули ліс і сад.

Стояли яблуні та вишні

У квітах з голови до п’ят. (Н. Забіла)


ЯБЛУКО

1. Плід яблуні . Соковите яблуко. 2. Предмет або плід, що має кулясту форму. // прикм. я́блучний.

Вимова слова: [й’а́блуко].

Коли так кажуть?

Яблуку ніде впасти - дуже багато людей, надзвичайно людно

Яблуко розбрату - причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь.

Прислів’я.

Від гнилого яблука і здорове згниє.

Речення.

1) У саду доспіли соковиті яблука, духмяні груші, смачні сливи. 2) Михайлик захрумтів соковитим яблуком.


ДЕРЕВО

1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високе дерево. 2. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. Постукай по дереву. // прикм. дерев’яний.

Вимова слова: [де́реиво].

Спільнокореневі слова. Дерево, деревина, дерев’яний.

Коли так кажуть?

Не бачити за деревами лісу - не помічати за дрібним, частковим важливого.

Плювати з високого дерева - не варто зважати на що-небудь.

Як листу на дереві - велика, незліченна кількість,дуже багато.

Прислів’я.

1) З малого пагінця виростає велике дерево. 2) Від кривих дерев і тінь крива. 3) Сади дерево змолоду – на старість як знахідка.4) Без вітру дерева не хитаються. 5) Дерево шанують, як добре робить, а чоловіка, як добре робить. 6) На похиле дерево і кози не скачуть.

Речення.

1) На деревах з’явилися молоді листочки. 2) Дерева вкрилося сріблястим інеєм.3) Найкраще милуватися осінніми деревами під час заходу сонця.


КУЩ

1. Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня.

такими рослинами. Кущ калини. 2. Скупчення рослин, стебла яких ростуть від поверхні ґрунту пучком. Кущ кропиви. // прикм. кущистий.

Вимова слова: [кушч].

Спільнокореневі слова. Кущ, кущик, кущистий, кущовий, кущівка.

Синоніми. Кущ, корч, чагарники (множина).

Скоромовка. З під куща перепилиця випідпадьомкала перепелят.

Речення.

1) Калинові кущі садять біля криниць, щоб вода холодною була.(За О. Воропаєм) 2) З давніх часів відомий звичай висаджувати при хаті кущ калини. (За М. Слабошпицьким) 3) Он зайченятко бавиться нищечком в кущах. (Л. Савчук)


Група 9


БАТЬКІВЩИНА

1) Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна. Любов до батьківщини. 2) Місце народження. Київ – його батьківщина.

Вимова слова: [бат’к’іўшчи́на].

Спільнокореневі слова. Батьківщина, батько, батьківський, батьківство.

Синоніми. Батьківщина, вітчизна.

Прислів’я та приказки.

1) Батьківщина, як мати, завжди захистить. 2) Кращого за Батьківщину місця не знайти. 3) Без Батьківщини і сонце не гріє.

Речення.

1) Щаслива наша Батьківщина.

2) На щедрих нивах України.

Ще вищий колос вироста,

блищить пшениця золота.


КИЇВ

Київ – столиця України.// прикм. київський.

Вимова слова: [ки́й’іў].

Спільнокореневі слова. Київ, київський, Київщина, кияни, по-київські..

Речення.

1) Розкинувся наш Київ над Дніпром.

Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там першим Кий з Хоривом,

Щек і Либідь – їх сестра. (О. Олесь)

2) Як тебе не любити, Києве мій. (Д. Луценко) 3) Київ – серце України і найстаріше місто в світі. Хоч пройшов усякі зміни, гарний і взимі і вліті. (Р. Купчинський)


УКРАЇНА

Держава в Європі.// прикм. український.

Вимова слова: [украй’і́на].

Спільнокореневі слова. Україна, український, українка, україночка, український.

До витоків слова. Слово «україна» вживалося ще за часів Київської Русі. Ним називали всяку прикордонну місцевість, крайні землі. В добу героїчної боротьби нашого народу проти польсько-литовських магнатів і татарських орд слово «Україна» стало власним ім'ям.

Речення.

1) Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином. (В. Коломієць)

2) Наша славна Україна, наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна ще миліша за наш край? (В. Самійленко)

3) Калинові кетяги є символом України. На Україні я живу, де Дніпр тече широкий.


ПЛОЩА

1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально відокремлена з якоюсь метою. Засівна площа. 2. Велике незабудоване місце, безпосередньо зв'язане з вулицями; майдан. Базарна площа. 3. Те саме, що житлоплоща. 4. Частина площини, обмежена замкнутою ламаною або кривою лінією. Площа трикутника.

Вимова слова: [пло́шча].

Синоніми. Площа, ділянка, поверхня, майдан, пляц.


Група 10


БДЖОЛА

Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. //прикм. бджолиний.

Вhello_html_m14337394.gifимова слова: [бджола́].

Спільнокореневі слова. Бджола, бджоленя, бджільник, бджільництво, бджільницький, бджолиний, бджоляр, бджолярство.

Загадки.

1) Не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить.

2) Наче птиця, крила має. Все літає та співає:

-Я медок вам ношу,Не чіпайте, бо вкушу.

Де у полі квітне гречка, стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину, що працює без упину. (Вулик, бджоли)

Прислів’я.

Бджоли раді цвіту, людина – літу.

Речення.

1) Над липами гудуть заклопотані бджоли. 2) Неначе золоті кульки , літають над квітами бджоли.3) На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули. (М. Рильський)


ДЖМІЛЬ

Корисна як запильник комаха роду бджолиних із товстим мохнатим тільцем. // прикм. джмелиний.

Вhello_html_m14337394.gifимова слова: [джм’іл’].

Спільнокореневі слова. Джміль, джмелик, джмелиний.

Коли так кажуть?

Джмелі гудуть у голові- хто-небудь перебуває в стані запаморочення.

Речення.

1) Кружляє в повітрі невеликий смугастий джміль. 2) Гудуть джмелі і бджоли на золотій акації. (М. Рильський) 3) Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. (Н. Забіла)


МЕТЕЛИК

1. Комаха ряду метеликів. Колекція метеликів. 2. Краватка у вигляді банта.

Вимова слова: [меите́лиек].

Коли так кажуть?

В очах замигтіли метелики - хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, втому.

Загадка.

Удень спить, а як ніч прийде – на вогонь летить.

Речення.

1)У Оленки коло хати джміль кружляє волохатий,

І метелик, і жучок.

Вони чують дух медовий,

Бо в Оленки тут чудовий квітничок.(П. Дорошенко)

2) Чорнобривці й хризантеми відлякують своїм запахом шкідників і метеликів.(За М. Слабошпицьким)

3) Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі. (М. Рильський)

4) Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, як свічечка.

Сонечко світить, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина)

5) Над заростями осоки майнув яскравий метелик. 6) Мигтять білі метелики понад травичкою. (М. Вовчок)


Група 11


БІГТИ

1. Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. 2. Швидко рухатися, текти, плинути. Хмари біжать. 3. Швидко минати, проходити, збігати в часі. 4. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця посуду; швидко витікати. Молоко біжить з каструлі.

Вимова слова: [б’і́гти].

Спільнокореневі слова. Бігти, біговий, бігом, біготня, бігучий, бігцем, бігун, бігунок.

Синоніми. Бігти, мчати, летіти, нестися, гнати, чухрати.

Коли так кажуть?

Бігати хвостом - невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися.

Як дурному з гори бігти - дуже просто, легко, без зусиль.

Загадка.

Біжить він по долині в сіренькій кожушин.(Заєць)

Речення.

Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду. (Г. Чубан)


ГРАТИСЯ

1. Проводити час, забавляючись, розважаючись. Діти граються надворі.

Вимова слова: [гра́тис’а].

Спільнокореневі слова. Гратися, грати, гра, гравець,гральний, грайливість.

Коли так кажуть?

Грати комедію - удавати з себе когось, прикидатися кимсь.

Гратися в мовчанку - ухилятися від розмови, виступу.

Гратися в піжмурки - діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд.

Гратися з вогнем - поводитися необережно.

Гратися в кота і мишку - бути нещирим, хитрувати.

Речення.

1)Я з сестричкою граюся, читаю їй книжки.2) Краще з дітьми пограюсь, та куточку сховаюсь, а ввечері прийду спати, дитиночку колихати. (З народного)


ЙТИ (ІТИ)

1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин).2. Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування); їхати, плисти, летіти. 3. Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. 4. Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. 5. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі. 6. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу.

Вимова слова: [й’ти].

Синоніми. Іти, прямувати, простувати, ступати, крокувати, маршувати, чимчикувати, тарабанитися, шкандибати.

Коли так кажуть?

Аж дим іде - дуже завзято, інтенсивно.

Аж пил іде хмарою - дуже швидко.

Іти по п’ятах - невідступно переслідувати когось.

Голова іде обертом - у кого-небудь виникає стан запаморочення.

Далеко йти - добиватися, досягати великих успіхів .

Іти на поводку - діяти за чиєю-небудь вказівкою.

Іти в ногу - погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії.

Іти в одній упряжці - спільно діяти.

Іти на ви - виступати війною проти кого-небудь.

Іти на все - не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які перешкоди.

Іти колесом - різко і швидко змінюватися.

Іти по гарячих слідах – реагувати на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, як щось відбулося.

Речення.

1) По стежиночці сміливо я до райдуги іду. 2) Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику! 3) Ми йдемо з лопатами вишеньки садити. 4) Іде щедра осінь, частує всіх своїми дарами.


ЛЛЯТИ (ЛИТИ)

1. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину; випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.); те саме, що розливати. Лити сльози. 2. Сильно, безперервно текти. 3. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини.

Вимова слова: [л’:а́ти].

Коли так кажуть?

За шию не ллє - нема потреби поспішати щось робити.

Лити сльози - плакати.

Прислів’я.

1) Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. 2) Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно.3) Бездонної бочки не наллєш.4) В ліс дрова не возять, в колодязь воду не ллють. 5) Сиротою жити — сльози лити.

Речення.

Веселе сонечко блищить, проміння щедро ллє.(П. Грабовський)


НЕСТИ

1. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. Нести валізу.2. З великою швидкістю везти, пересувати кого-, що-небудь; захопивши силою свого руху, швидко пересувати (про вітер, течію води і т. ін.). Вітер несе пил. 3.Розно­сити, розповсюджувати, поширювати що-не­будь. Нести добро людям. 4. Виконувати які-небудь обов'язки, доручення і т. ін. Нести відповідальність. Нести службу. 6. Тримати на собі, бути опорою для чого-небудь. 7. Говорити що-небудь нерозумне, несерйозне. Нести нісенітницю. 8. Відкладати яйця (про птахів).

Вимова слова: [неисти́].

Спільнокореневі слова. Нести, нестися.

Синоніми. Нести, двигати, перти, цупити.

Коли так кажуть?

Нести на своїх плечах - виконувати тяжкі, відповідальні обов’язки.

Високо нести голову - поводити себе гордо, впевнено.

Куди ноги несуть – у будь-якому напрямку,не вибираючи дороги.

Ледве ноги нести- не мати змоги нормально йти.

Нести ахінею - говорити нісенітниці.

Самі ноги несуть - хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе.

Речення.

Рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок фіалочок блакитненьких.(Л. Глібов)


СЛУХАТИ

1. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом; сприймаючи слухом, чути що-небудь. Слухати музику. 2.Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). Лікар слухає хворого. 3. Вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях. Слухати вищу математику. 4. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. Не слухайте дурнів.

Вимова слова: [слу́хати].

Спільнокореневі слова. Слухати, слух, слухавка, слухацький, слухання, слухатися, слухач, слухачка.

Синоніми. Слухати, сприймати.

Коли так кажуть?

Ноги не слухають - хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти.

Слухати лекції - сприймати чиїсь повчання, настанови.


ТАНЦЮВАТИ

1. Виконувати танець, вміти виконувати танець. Танцювати вальс.

Вимова слова: [тан’ц’ува́ти].

Спільнокореневі слова. Танцювати, танцювальний, танцювальник, танцювальність, танцювання, танцюрист, танцюристка, танцюючий.

Синоніми. Танцювати, гопцювати, скакати, стрибати, витинати, вибивати.

Коли так кажуть?

Танцювати від печі - бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось.

Танцювати під чужу дудку - беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання.

Речення.

Зацінькала Синиця –цікава витівниця:

  • Це Горобці в альтанці танцюють вранці танці.(Г. Бойко)


Група 12


БРОВА

Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Чорні брови.

Вимова слова: [брова́].

Спільнокореневі слова. Брова, бровастий.

Коли так кажуть?

Брови полізли на лоба - хто-небудь чимсь дуже вражений.

І бровою не вести - зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь.

Загадка. На одному коромислі два змії висять.

Речення. Сірий ранок брови хмурить.


ВОЛОССЯ

Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини. Густе волосся. // прикм. волосяний.

Вимова слова: [воло́с’:а].

Спільнокореневі слова. Волосся, волосатий, волосатість, волосина, волосинка, волосистість, волосяний.

Синоніми. Волосся, чуб, чуприна, шевелюра, копиця, кучері, коса.

Коли так кажуть?

Волосся піднімається вгору - кому-небудь стає дуже страшно.

Рвати на собі волосся - падати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися.

Волосся дибом стає - кого-небудь охоплює великий страх, гнів.

До сивого волосся дожити - до старості.

Загадка.

Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, лепетуля. (Волосся, лоб, брови, очі, ніс, рот.)

Речення.

1) Данину збирає пані Осінь:

Золото, багрянець і блакить.

І в своє заплакане волосся

Запліта останню теплу мить. (О. Самара)


ДОЛОНЯ

Внутрішній бік кисті руки. Плескати в долоні.

Вимова слова: [доло́н’а].

Спільнокореневі слова. Долоня, долонечка, долонька.

Коли так кажуть?

Як на долоні видно - дуже добре, чітко, виразно.

Речення.

Мов жаринки, чебреці квітнуть на осонні. Ще й у мене у руці – на моїй долоні.(Є. Железняков)


ВУХО

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. На вухо говорити. 2. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Шапка з вухами. //прикм. вушний.

Вимова слова: [ву́хо].

Спільнокореневі слова. Вухо, вухань, вухатий, вушанка, вушка, вушний.

Коли так кажуть?

Аж вуха в’януть - кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь.

Аж до вух усміхатися - щиро, від душі, широко розкриваючи рот.

Ведмідь на вухо наступив - хто-небудь зовсім не має музичного слуху.

Витягувати за вуха - всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь.

В одне вухо впускати , а в друге випускати - неуважно слухати.

І вухом не вести - не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь.

І за вуха не відтягнеш - хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь.

Краєм вуха почути - трохи, не повністю.

Ляпати вухами - бути неуважним, незібраним.
По самі вуха - дуже сильно, надзвичайно.

Пропускати повз вуха - не реагувати на те, що говорять.

Різати вухо - неприємно вражати слух своїм грубим, різким звучанням.

Приказка. Шалена муха вкусила за вухо.


ШИЯ

1. Частина тіла людини та більшості тварин, що з'єднує голову з тулубом. Витягнути шию.

Вимова слова: [ши́й’а].

Коли так кажуть?

Везти на шиї - утримувати когось своєю працею.

Висіти на шиї – бути тягарем для кого-небудь.

Вішатися на шию - нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності.

Дати по шиї - побити кого-небудь.

Камінь на шиї - зайві, обтяжливі турботи, проблеми.

Милити шию - робити зауваження, лаяти, картати когось.

Приказка. Шия з намистом, а голова зі свистом.


ЩОКА

1. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи; така частина морди, голови у тварин. Червоні щоки. // прикм. щокастий.

Вимова слова: [шчока́].

Спільнокореневі слова. Щока, щокастий.


Група 13


ГРІМ

1) Гуркіт і тріск, що супроводжують електричні розряди в атмосфері. Загримів грім. 2. Сильні, гучні звуки. З громом викотився віз.// прикм. громовий. Громовий удар.

Вимова слова:[гр’ім].

До витоків слова. Загальнослов’янське слово, виникло на основі звуконаслідування.

Спільнокореневі слова. Грім, гримить, громовий, погримує, загримить, громовиця.

Синоніми. Грім, гуркіт, гуркотіння.

Коли так кажуть ?

Грянув грім - щось сталося, відбулась якась подія.

Метати громи та блискавки - гнівно, роздратовано говорити, писати; критикувати, лаяти когось; поглядом виражати гнів, незадоволення; сердито дивитися.

Нехай хоч грім з неба - за будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно.

Як грім серед ясного неба - несподівано, раптово, зненацька .

Як громом прибитий - приголомшений якоюсь звісткою, дуже вражений чим-небудь.

Як грім - фізично витривала, сильна, дужа людина.

Прислів’я, приказки, прикмети.

1) Багато грому, а мало дощу. 2) Не все дощ іде, як грім гримить.3) Врожайного року – багато грому.4) У найвище дерево грім б'є.

Загадки.

1) Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.2) Шило – покотило попід небесами ходило, з полями говорило.

Речення.

1) Диригує блискавка, грім у бубон б'є. А на струнах дощику вітер виграє.(О. Лупій) 2) За темним лісом обізвався грім. 3) Однак новина впала, як грім з ясного неба. (М. Коцюбинський.)


ГРИМІТИ

1) Видавати гучні, пронизливі звуки, гуркіт. 2) Користуватися великою популярністю, заслужити славу.

Вимова слова:[гр’им’і́ти].

Синоніми. Гриміти, гуркотіти. Гриміти, славитися.


ДОЩ

1. Атмосферні опади, що випадають із хмар у вигляді краплин води. 2. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. 3. Про те, що падає великим потоком; так, як дощ. // прикм. дощовий.

Вимова слова:[дошч].

До витоків слова. Загальнослов’янське слово означає "погана погода, похмуре небо".

Спільнокореневі слова. Дощ, дощичок, дощовик, дощовий, дощити.

Синоніми . Дощ, дощовиця, хляпавка, злива, хлющ, залива, ливень, мряка, мжичка, мрячка, мжиця.

Коли так кажуть?

Курячий (сліпий) дощкороткочасний дощ у сонячний день.

З дощу та під ринву - від однієї біди до ще гіршої.

Як дощ на голову – зовсім несподівано.

Золотий дощ - великі прибутки; гроші.

Як гриби після дощу - з’являтися швидко й у великій кількості.

Прислів’я, приказки, прикмети.

1) З малої хмари великий дощ буває. 2) Ластівки низько літають, дощ обіцяють. 3) Як сіно косять, то дощів не просять. 4) Не треба дощу просити, він прийде, як будеш косити. 5) Зиму видно по інію, а літо по дощу.

Загадка.

Чекали мене і поля, і сади, і діти просили :- Іди!

Пішов я. Поля пораділи, і листям сади зашуміли.

І люди зробились веселі,

лише поховались в оселі.

Неначе в піжмурки граються –

Покличуть мене – і ховаються.

Речення.

1) Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється. Після дощу того уся земля цвіте.

(М. Рильський) 2) Ідуть дощі - густі хлющі, почався листопад.(П. Воронько) 3) Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали.(П. Мирний) 4) Восени проходять холодні дощі, бувають мряки і тумани. 5) Дощ вночі розлив калюжі. 6) Задріботів косий дощ з мокрим снігом.

7) Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику!

Тобі каша, мені борщ,

Щоб ішов хороший дощ! (Народна творчість)


Група 14


ДЗВІНОК

1. Зменшене до дзвін. Прилад для подавання звукових сигналів, що нагадують звуки цього предмета. Електричний дзвінок. 2. Звукові сигнали, звуки, що подаються, видаються цими предметами. Телефонний дзвінок.

Вhello_html_m14337394.gifимова слова: [дзв’іно́к].

Спільнокореневі слова . Дзвінок, дзвін, дзвіночок, дзвінка, дзвінко.

Речення.

Як дзвінок задзеленчить,

Дзвінко джмелик задзижчить:

« Бджоли, бджоли, бджоленята

Вилітайте погуляти.».


РОБОТА

1. Дія за значенням робити . 2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. Фізична робота. 3. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь; місце, де відбувається така діяльність. Відповідальна робота.4. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. Постійна робота.

//прикм. робітничий.

Вимова слова: [робо́та].

Спільнокореневі слова. Робота, робити, робітник, робітниця, роботящий, робітничий.

Синоніми. Робота, праця, труд, заняття, діло.

Прислів’я.

1) Де руки і охота, там спора робота. 2) Добрий початок – половина робота. 3) Багато рук – легка робота.4) Від роботи тяжко, а без роботи ще тяжче. 5) Згадай йому про роботу – у нього голова болить. 6) Без роботи день роком стає. 7) Нема злагоди – і робота не йде на лад. 8) Така робота – ні в тин, ні в ворота.


СУБОТА

Назва шостого дня тижня (після неділі). //прикм. суботній.

Вимова слова: [субо́та].

Спільнокореневі слова. Субота, суботник, суботній.

Речення.

1) Кожному дню тижня відповідає свій колір. Субота має зелений, темно-фіолетовий кольори.


Група 15


ДРУЗІ (ДРУГ)

1.Особи, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариші, приятелі.

Вимова слова: [дру́з’і].

Синоніми. Друг, приятель, товариш, побратим.

Прислів’я.

1) Не будь зарозумілим – і друзі від тебе не відвернуться. 2) Два ледарі друзями не бувають.

Речення.

1) Мілководний струмок і глибока річка були вірними друзями.2) Хто давніх друзів у біді кидає, той і нових не матиме. (В. Карасьова)


ПОДРУГА

Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить із ким-небудь; кохана дівчина, жінка, наречена або дружина.

Вимова слова: [по́друга].

Спільнокореневі слова. Подруга, подружити, подружній, по-дружньому, друг.

Синоніми. Подруга, товаришка, приятелька.

Речення.

У мене в класі є подруги. Їх звати Оленка й Оксанка.


ТОВАРИШ

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник.

2. Людина, зв'язана з ким-небудь дружбою, щирий друг, приятель. Товариші з дитинства. 3. Людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець.// прикм. товариський.

Вимова слова: [това́риш].

Спільнокореневі слова. Товариш, товариство, товариський, товаришка, товаришування, товаришувати.

Речення.

Володя привітав товариша з Днем народження.


ІГРАШКА

1. Річ, призначена дітям для гри; забавка. Дитячі іграшки. //прикм. іграшковий.

Вимова слова: [і́грашка].

Спільнокореневі слова. Іграшка, іграшечка, іграшкар, іграшковий.

Речення.

Глиняна іграшка – особливий вид народної творчості.



СУСІД

1. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь. Сусід по будинку. 2. Той, хто займає найближче від кого-небудь місце. Сусід по купе. 3. Держава, місцевість, що межує з іншою державою, місцевістю, а також населення суміжної держави, місцевості. // прикм. сусідній.

Вимова слова: [сус’і́д].

Спільнокореневі слова. Сусід, сусідка, сусідочка, сусідній, сусідство, сусідський, сусідчин, сусідувати.

Прислів’я.

1) У сусіда розуму не позичиш..2) Близький сусід кращий від далекого брата.


СУСІДНІЙ

Речення.

1)До сусідньої будови під’їжджали вантажні машини.2) До сусіднього села ми йшли через житній лан.

Вимова слова: [сус’і́д’н’ій].


Група 16


ЖАЙВОРОНОК

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. 2. Виріб із тіста, що формою нагадує жайворонка. 3. Про людину, у якої фаза найвищої фізіологічної активності припадає на першу половину дня. // жайворонячий.

Вимова слова: [жа́й’воронок].

Спільнокореневі слова. Жайворонок, жайворонків, жайвороння, жайвороночок, жайворонча, жайворон ятко, жайворонячий.

Синоніми. Жайворонок, жайвір, жайворон.

Речення.

1) Купаючись у ласкавому промінні ранкового сонця, піднімається у блакитну височінь сіренький лісовий жайворонок. 2) Сонця золотий обруч у воді купається. А на хвилях на грайливих промені гойдаються, жайворонок в вишині щось наспівує мені. 3) Над степом чути пісню жайворонка.


ЗОЗУЛЯ

Корисний перелітний птах-самка зі світло- чи бурувато-сірим оперенням; поширений у Європі та Азії; кладе яйця в чужі гнізда; живиться комахами, зокрема волохатою гусінню.// прикм. зозулястий.

Вимова слова: [зозу́л’а].

Спільнокореневі слова. Зозуля, зозулька, зозулястий, зозулячий.

Речення.

1) В українських веснянках часто звучать звертання до птахів: гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок.(За Г. Лозко) 2) Кує зозуля щедро у гаю. (Д. Павличко) 3) Зозуля відома всім як бездомниця. Вона не будує гнізда, не висиджує яєць. Зозуля не знає материнської тривоги, турботи і радощів. Але потомство все ж залишає.


Група 17


КАРТОПЛЯ

1. Однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. 2. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа та як корм для тварин.// картопляний.

Вимова слова: [карто́пл’а].

Спільнокореневі слова. Картопля, картоплинка, картоплиння, картопляний, картопляник.

Синоніми. Картопля, бараболя, бульба.

Загадка. І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра.

Речення.

Довкола картопля цвіте рожевим цвітом, соняхи в золоті бубни вигупують. (За В. Чухлібом)


КВАСОЛЯ

1. Городня трав'яниста однорічна рослина родини бобових, що має в стручках овальні зерна. 2.Плоди (овальні зерна) цієї рослини, які вживають для їжі. // квасоляний.

Вимова слова: [квасо́л’а].

Спільнокореневі слова. Квасоля, квасолина, квасолинка, квасолиння, квасолька, квасоляний.

Загадка. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.

Речення.

Квасоля-повитиця пишається на високих тичках. (За В. Чухлібом)


МОРКВА

1. Городня рослина з пірчасто-розсіченими листками й довгастим потовщеним коренем. 2. Коренеплоди цієї рослини оранжевого кольору, що вживаються як їжа або корм. // прикм. морквяний.

Вимова слова: [мо́рква].

Спільнокореневі слова. Морква, морквина, морквиння, морквиця, морквяний, морквяник.

Загадка. Сидить баба у коморі, а коса її надворі.

Речення.

1) Поливаєм нашу грядку по рядочку, по порядку: морква, дині, огірочки,- рівно стеляться рядочки.(М. Познанська) 2) По стежинці через ліс мокру моркву заєць ніс.(В. Лучук)


КУКУРУДЗА

1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. 2. Зерна цієї рослини.//прикм. кукурудзяний.

Вhello_html_m14337394.gifимова слова: [кукуру́дза].

Спільнокореневі слова. Кукурудза, кукурудзиння, кукурудзівництво, кукурудзник, кукурудзовод, кукурудзяний, кукурудзяний.

Синоніми. Кукурудза, маїс, пшеничка, пшінка.

Загадка.

Білі зуби маю, та усі ковтаю, довгі коси маю, та не заплітаю.

Речення. На колгоспних ланах росте кукурудза.


ОГІРОК

1. Овочева городня рослина родини гарбузових зі сланким стеблом і невеликими довгастими плодами. 2. Довгастий зелений плід цієї рослини. // огірковий.

Вимова слова: [ог’іро́к].

Спільнокореневі слова. Огірок, огірковий, огірочний, огірочок.

Прикмета. Велика роса на Івана Купала – буде урожай огірків і горіхів.

Загадка.

1) Ні вікон, ні дверей, повна хата людей.2) Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв’язати.

Речення.

Зелений огірочок виповз із грядки на стежку. (За В. Чухлібом)



КАПУСТА

1. Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв. 2. Квашена (звичайно посічена) головка цієї рослини, що вживається як їжа. 3. Страва з посіченої й тушкованої головки цієї рослини.//прикм. капустяний.

Вимова слова: [капу́ста].

Спільнокореневі слова. Капуста, капусник, капусниця, капустина, капустка, капусточка, капустяний, капустянка.

Загадка. Латка на латці, та зроду голки не було.

Прислів’я. Не довіряй козу вовкові, а капусту козі.


ЦИБУЛЯ

1. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною та їстівним трубчастим листям. 2. Входить у складені назви багаторічних трав'янистих цибулинних рослин родини лілійних. //прикм. цибулевий.

Вимова слова: [циебу́л’а].

Спільнокореневі слова. Цибуля, цибульний, цибулястий, цибулина, цибулька, цибулевий, цибульний, цибулиння.

Скоромовка.

Цвіркун каже цвіркунисі:

  • Це б ми танцювали!

  • Продамо цибулю, купимо цимбали.

Загадка.

1) Іде пані в золотім жупані; хоч жупан той латка на латці, та приймають у кожній хатці.2) Сидить Марушка в семи кожушках. Хто її роздягає, той сльози проливає.

Речення.

На городі під цибулькою сидить голуб із голубкою.


ЧАСНИК

1. Овочева городня рослина з різким смаком і запахом, що належить до цибулинних культур родини лілійних; вживається як страва, приправа, а також у медицині. 2. Дикоростуча багаторічна рослина ряду цибулинних. //прикм. часниковий.

Вимова слова: [часни́к].

Спільнокореневі слова. Часник, часниковий, часничина, часничинка, часничниця, часничок.

Загадка. Що то за голова, що лиш зуби і борода?

Група 18


МАЙЖЕ, прислівник. Так, що трохи не вистачає до чого-небудь; мало не; трохи менше якоїсь міри; приблизно.


МЕНШЕ, прислівник. 1. Вища ступінь до мало.

Прислів’я. Знай більше, а менше говори.


ПІЗНІШЕ. Прислівник до пізніший.


РАНІШЕ, прислівник. 1. Вища ступінь до рано. 2. Колись, давніше. 3. До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу. 4. Попереду кого-небудь; спочатку, перше.


СЬОГОДНІ, прислівник. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем); у нинішній час; зараз, тепер. 2. Нинішній день; теперішній час, сучасність.

Прислів’я. Одне сьогодні краще двох завтра.


ТИХІШЕ, ТИХІШ, ТИХШЕ, прислівник. Вища ступінь до тихо.




Додаток 2

Кросворди для закріплення написання словникових слів


Кросворд 1

hello_html_m758d9243.gif



1. Шостий день тижня. 2. Країна стосовно до людей, які народилися в ній, вітчизна. 3.Особи, зв’язані з ким – небудь дружбою, довір’ям; товариші, приятелі. 4. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.5. Де стоїть тепер наш …, там була сама гора, жив там першим Кий з Хоривом, Щек і Либідь – їх сестра. (О. Олесь) 6.Маю жовтий вусок, запашний колосок. Буде в мене мука й паляниця м'яка. 7. Річ, призначена дітям для гри.

Ключове слово: Україна.

Відповіді. 1.Субота. 2. Батьківщина. 3. Друзі. 4. Щастя. 5. Київ.6. Пшениця. 7. Іграшка.



Кросворд 2


hello_html_6ca6171e.gif




1.Корисна як запильник комаха роду бджолиних із товстим мохнатим тільцем. 2. Влітку сірий, взимку білий. 3. Трав'яниста декоративна рослина із родини складноцвітних з квітками різного забарвлення без запаху.

4. Влітку наїдається, взимку висипляється. 5. Чарівник прийшов у ліс, фарби, пензлика приніс. У діброві та садочку стали жовтими листочки. 6.Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? 7. Не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить. 8. Пішла киця по водицю та й упала у … .(З народного) 9. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкидає, та у лісі в холодку все кує: «Ку – ку! Ку – ку!» 10.По полю гасає , овечок хапає та всіх лякає.

Ключове слово: жайворонок.

Відповіді. 1. Джміль. 2. Заєць. 3. Айстра. 4. Ведмідь. 5. Жовтень. 6. Дерева. 7. Бджола. 8. Криниця. 9. Зозуля. 10. Вовк.


Кросворд 3



hello_html_m12020044.gif



1. Білі зуби маю, та усі ковтаю, довгі коси маю, та не заплітаю. 2. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. 3.Висить відерце, а в відерці серце. 4. Ніхто їх не лякає, а вони тремтять. 5. Сидить баба у коморі, а коса її надворі. 6. Вузлата, листата, а росте головата, на одній нозі стоїть, сто сорочок на ній. 7. Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. 8. Плід яблуні.

Ключове слово: картопля.

Відповіді. 1. Кукурудза. 2. Квасоля. 3. Горіх. 4. Листя. 5. Морква.6. Капуста. 7. Цибуля. 8. Яблуко.


Кросворд 4


hello_html_50991eeb.gif



1. Дівчинка, яка дружить із ким-небудь.2. На одному коромислі два змії сидять. 3. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, репетуля. 4. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. 5. Поле скляне, а межі дерев'яні.6. Частина тіла людини що з’єднує голову з тулубом.

Ключове слово: долоня.

Відповіді. 1. Подруга. 2. Брови. 3. Волосся 4. Щока. 5. Вікно. 6. Шия.


































Кhello_html_23e50cf1.gifросворд 5












1. Плоди городніх рослин. 2.Частина одягу у формі мішечка для дрібних речей. 3.Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв’язати. 4.Влітку в шубі, а взимку голі. 5. Людина, яка спільно з ким – небудь виконує якусь справу. 6. Що то за голова, що лиш зуби і борода? 7. Не …, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає.8. Тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину.

Ключове слово:черевики.

Відповіді. 1. Овочі.2. Кишеня. 3. Огірок. 4. Дерева. 5. Товариш. 5. Часник. 7. Кущ. 8. Листя.


































Література

  1. Важеніна О.Г. З барвінкового лугу. Збірник диктантів на народознавчій основі для початкової школи. К., 1997.

  2. Відгадай! Загадки, прислів’я, приказки та скоромовки. Гураш Л.В., Клюєва Г.Г., Богуш А.М. – К., Радянська школа, 1981.

  3. Де живе жар-птиця? К., Веселка, 1991.

  4. Канакина В.П. Работа над трудными словами в начальных классах. – М., Просвещение, 1991.

  5. Лысенкова С. Н. Методом опережающего обучения. – М., Просвещение, 1988.

  6. Орфоепічний словник. М.І. Погрібний. – К., Радянська школа, 1984.

  7. Сапун Г.М. Збірник диктантів з української мови для початкових класів. Т., Підручники & посібники.,1997.

  8. Словники – Словопедія. http://slovopedia.org.ua/search.php

  9. Словники України on-line./ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

  10. Словники on-line. http://www.rozum.org.ua/





30


Словникова робота на уроках української мови в початкових класах
  • Начальные классы
Описание:

Словникова робота на уроках української мови в початкових класах

 

Словникова  робота на уроках української мови в початкових класах є однією зі складових  різноманітної роботи з розвитку мови учнів. Оволодіння словниковим складом літературної мови стає необхідною умовою вивчення учнями української мови: її орфоепії, орфографії, граматики, правильного слововживання і зв’язного мовлення взагалі.

З метою підвищення мовленнєвої культури особливу увагу необхідно приділяти вправам, спрямованим на збагачення активного словника дітей, а також формуванню у них навички вибирати із свого словникового запасу для висловлювання думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання і роблять його правильним, влучним і виразним.

Словникова робота  може проводитися у різних напрямках, а саме: ознайомлення учнів з лексичним значенням нових слів, словосполучень; засвоєння деяких граматичних форм, утворення яких викликає у дітей труднощі; навчання дітей орфоепічній вимові слів, зокрема правильній постановці наголосу; формування правописних умінь.

Ефективність словникової роботи залежить від того, наскільки систематично вона проводиться і наскільки  доцільно вона збудована.

Так у  3-4 класах на уроках української мови учні мають засвоїти списки слів, написання яких відрізняється в російській і українській мовах, однак в українській мові не регулюються певними правилами.

                   У 3 класі, де українська мова вивчається як державна, всі ці слова було розподілено у тематичні групи таким чином:

·         Айстра, листя, пшениця.

·         Ведмідь,вовк, заєць.

·         Вузький, гострий, кращий, м’який.

·         Глибоко, глибокий, криниця.

·         Жовтий,жовтень,червоний, чорний,

·         Вулиця, вікно.

·         Голка, кишеня, фартух,  ножиці, шити, черевики.

·          Дерева, тополя, горіх, яблуко, яблуня,кущ.

·         Батьківщина, Київ, площа, Україна.

·         Бджола, джміль, метелик.

·         Бігти, гратися, йти, лляти, нести, піти,слухати, танцювати.

·         Брова, волосся, вухо, долоня, шия, щока.

·         Грім, гриміти, дощ,

·         Дзвінок, робота, субота.

·         Друзі, товариш, іграшка, подруга, сусідній, сусід.

·         Жайворонок, зозуля.

·         Картопля, квасоля, кукурудза, морква, огірок, овочі, цибуля, часник.

·         Майже, менше,пізніше, раніше, сьогодні, тихше.

 

Кожна група слів відпрацьовується протягом декількох уроків.

На першому етапі діти знайомляться з новими словами,   з’ясовується лексичне значення кожного слова.  Іноді лексичне значення випливає з контексту, і в таких випадках діти можуть зрозуміти значення слова самостійно, без спеціальних роз’яснень. Для слів з предметним значенням пропонується наочне пояснення з використанням самого предмету або малюнку з його зображенням. Зміст абстрактних понять розкривається шляхом стислого словесного тлумачення.  На цьому етапі застосовується прийом відкритого міжмовного зіставлення: в російській мові – в українській мові.

Другий етап –  словниково-орфографічні вправи, які  в комплексі спрямовані  на стійке засвоєння дітьми правопису, орфоепічну вимову, правильну побудову граматичних конструкцій, активізацію активної лексики та розвиток зв’язного мовлення. На цьому етапі використовуються наступні завдання:

·         різноманітні види роботи з орфографічним словником  (постійне звернення до словника сприяє створенню у дітей важливої навички швидко схоплювати правильне написання слів, навички роботи з довідковою літературою);

·         орфографічна робота  зі словом (постановка наголосу, виділення зеленим кольором «важкої» літери, звукобуквений аналіз  слова,
поділ  слова на склади і на склади для переносу);

·         підбір спільнокореневих слів, а також словотворення за допомогою префіксів та суфіксів;

·         розбір слів за будовою( у процесі такої роботи учні усвідомлюють значення кожної морфеми в слові);

·         добір до слова синонімів, антонімів, які допомагають передати думку виразно, яскраво;

·         складання словосполучень;

·         робота з деформованими текстами;

·         звертання до витоків слова( знайомство з походженням слів дуже цікаве  для дітей молодшого шкільного віку, сприяє розвитку уваги до мови);

·         різноманітні види роботи з фразеологізмами, загадками, прислів’ями та приказками;

·         розв’язування кросвордів;

·        складання із словом словосполучень, речень, а з групою слів – міні-творів.

·         запис слова у власний словничок з ілюструванням;

·         письмо з пам’яті ;

·         диктанти (попереджувальний, пояснювальний, вибірковий, малюнковий, творчий  диктанти,  диктант з коментуванням, диктант-переклад), які є  активною формою тренувальних вправ і засобом перевірки навичок учнів з правопису.

·         творчі завдання (створення дітьми власних словників за запропонованими темами).

Протягом  усього року  вивчені слова повторюються шляхом швидкого промовляння, систематично вводяться у вправи, які виконуються на уроці, до каліграфічних хвилинок, словникових та контрольних диктантів.

                   До кожного слова було підібрано мовний матеріал за такими розділами: 1) тлумачення слова; 2) вимова слова; 3) походження слова; 4) спільнокореневі слова; 5) синоніми, 6) антоніми; 7) фразеологізми; 8) практичний матеріал (прислів’я, приказки, прикмети, загадки, речення з художніх творів, вірші). Опрацьований мовний матеріал наведено у Додатку 1.

 

Нижче наведено зразок роботи з групою слів (група 1).

1 урок

·         Знайомство з групою слів, лексичним значенням, походженням слів.

·         Складання звукових моделей слів.

2 урок

·         Диктант з використанням загадок.

·         Робота з фразеологізмами.

3 урок.

·          Вибірковий диктант.

·         Складання речень, творів – мініатюр з словниковими словами.

На етапі повторення правопису вивчених слів діти з задоволенням розв’язують кросворди, де використовуються  тлумачення слів,  загадки, прислів’я та вірші з пропущеними словами.

Додаються кросворди, складені до наведених груп слів (Додаток 2).

Підібраний мовний матеріал та відпрацьована система роботи дає змогу урізноманітнювати роботу над словниковими словами, використовувати ігрові моменти, що роблять уроки більш цікавими та привабливими, постійно підтримувати інтерес учнів до українського слова. Досвід використання такого підходу до вивчення словникових слів довів його ефективність. Про це свідчать позитивні навчальні досягнення учнів.

 


Додаток 1 .

 Практичний матеріал для роботи з словами, написання яких відрізняється у російській та українській мовах.

 

Група 1

 

АЙСТРА

Трав'яниста декоративна рослина із родини складноцвітних з квітками різного забарвлення без запаху.

Вимова: [а́й’стра].

До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови, означає «зірка».

Речення.

1)Сільською вулицею з розкішними букетами айстр поспішали школярі. 2)Айстри – квіти садові. Алла поле айстрив квітнику.3) Айстри розквітли у вересні. Усі до однієї білі. Пелюстки довгі, гостренькі і злегка закручені. (М. Гончаренко)

4) Айстри задумані, квіти останнії,

Осені пізньої сльози багрянії…

Сумно шепочеться вітер над вами,

І обмиває вас небо дощами. (В. Сосюра)

 

ЛИСТЯ

Збірне долист.

Тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину.  

Вимова: [ли́ст’а].

Спільнокореневі слова. Листя, листочок, листячко.

Синоніми. Листя, лист, листва, покров.

Речення.

1) Тихі ставки та озерця вкрилися жовтим листям. 2) Встеливши землю килимом з листя, принишкли гаї, парки, сади. 3) Під ногами шурхотіли замети покрученого листя. (За М. Коцюбинським)

4) Про щось шепоче листя клена,

синіє неба вишина,

іде по вулицях зелена,

весела й радісна весна. (В. Сосюра)

5) Барвінок стелеться низенько,

Не клякне в приземку стебло.

Чи не тому в барвінка, ненько,

 і взимку листя зелененьке,

що від землі бере тепло? (В. Василенко)

 

ПШЕНИЦЯ

1)Хлібний злак, із зерен якого виготовляють муку. 2) Зерна цього злаку. Мішок пшениці.// прикм. пшеничний. Пшенична мука.

Вимова: [пшиени́ц’а].

Спільнокореневі слова. Пшениця, пшеничка, пшениченька, пшеничний.

Синоніми. Пшениця, хліб.

Прислів’я, приказки.

1) На підлозі пшениця не зійде. 2) Яка пшениця, така й паляниця. 3) Пшениця колоситься – життя веселиться.4) На чорній землі біла пшениця родить.

Прикмети.

 1) Не сій пшениці раніше дубового листа. 2) Пшеницю сій , коли зацвіте черемха.

Загадки.

1) Маю жовтий вусок, запашний колосок, буде з мене мука, й паляниця м'яка.2) З неба сонечко яскраве ллє проміння золоте; вона дружною стіною в полі нашому росте.3) Ноги на полі, середина надворі, голова на столі.

Речення.

1) Літо, літо, літечко! Вже достигло житечко, і пшениця, і ячмінь, золотіє далечінь. (І. Чопей) 2) Вже пшениця достигає, колосиста, золота. 3) Налилися вишні соковиті, пишні; пшениці шумлять. (М. Познанська) 4) Пшениця хилить вуса ніжні. (А. Малишко) 5) Осінь брала відра золоті, пшениці озимі поливала.(П. Воронько) 6) Уже стоять жита доспілі і достигають пшениці.  

(М. Познанська) 7) По пшениці теплий вітер хвилями гуляє, молодую пшениченьку неначе гойдає.(Л. Глібов) 8) Сині волошки видніються у пшениці.

 

Група 2

 

ВЕДМІДЬ

1)Великий хижий ссавець з масивним тілом, довгою шерстю і короткими товстими ногами. Бурий ведмідь. 2) Про сильну але неповоротку людину.// прикм. ведмежий. Ведмежа лапа.

Вимова: [виедм’і́д’].

Спільнокореневі слова. Ведмідь, ведмедик, ведмежа, ведмедятко, ведмедиця, ведмежий, ведмедячий, ведмедище.

Синоніми. Ведмідь, бурмило.

Коли так кажуть?

Дивитися ведмедем – бути злим.

Ведмежа послуга – невміла послуга, від якої нема користі.

Ведмежий куток – віддалене, глухе місце.

Ведмідь на вухо наступив – відсутність музичного слуху.

Прислів’я, приказки.

1) Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває. 2) Не діли шкіру невбитого ведмедя. 3) У ведмедя десять пісень і всі про мед. 4) Два ведмедя в однім барлозі не живуть. 5) До меду тягли ведмедя за вухо, а від меду за хвіст. 6) Боягуз і ведмедя дядьком назве. 7) Ведмідь буде ведмедем, хоч і за море його поведемо.

Загадки.

1) Влітку наїдається, а взимку висипляється. 2) Хоч у нього й шуба є, та як холод настає, він не їсть тоді, не п'є і не ходить, не гуляє, а у лігво спати лягає.

Речення.

1)Таня мавпу посадила, і ведмедя, і цапка. (Г. Гриненко) 2) Ходить ведмедик, дужий кошлатик. (С. Бондаренко)

 

ВОВК

Хижак родини собачих, звичайно сірої масті

Вимова:  [воўк].

Спільнокореневі слова. Вовк, вовчиха, вовчисько, вовченя, вовчиця, вовчище.

Коли так кажуть?

 Стріляний вовк – про досвічену людину, яка багато бачила в своєму житті.

Хоч вовком вий – про почуття безсилля.

Вовк в овечій шкурі- про лицемірну людину, яка під маскою доброзичливості приховує злі наміри.

Впіймати вовка за вухо - виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе.

Дивитися  вовком- виявляти неприязне, вороже ставлення до кого-небудь.

Прислів’я, приказки.

1) Не довіряй козу вовкові, а капусту козі. 2) Гурту і вовк не страшний. 3) Голод виганяє з лісу. 4) З телячим хвостом у вовки не сунься. 5) Лихий чоловік у громаді, що вовк у стаді.

Загадка.

Невсипущий, хитрий, сірий,

 голоднющий – ікла шкірить.

Між кущами пропадає,

пасовисько оглядає:

чи не ходить там телятко,

не телятко, так ягнятко,

не ягнятко – хоч би гуска –

хоч би що, аби закуска.

Речення.

1) Вовк до школи не ходив. Вовк уроки не учив. Не читав, не писав і по нотах не співав. 2) Вовк уночі вийшов на полювання.

ЗАЄЦЬ

1)Невеликий полохливий звірок, гризун; має довгі задні ноги і довгі вуха. 2) Пасажир або глядач без квитка.//прикм. заячий. Заяче хутро. Їхати зайцем.

Вимова: [за́й’иіц’]

Спільнокореневі слова. Заєць зайчик, зайченя, заєнько, зайча, зайчиха, зайчатина, заячий.

Синоніми.  Заєць, вухань, куцохвостик, сіренький, русак, біляк.

Коли так кажуть?

Вбити двох зайців – одночасно виконати дві справи.

Погнатися за двома зайцями – взятися за дві роботи, але жодної не виконати.

Проїхатися зайцем – проїхатися без квитка.

Заяча душа – про нерішучу людину.

Далеко куцому до зайця - велика різниця між ким-небудь.

Зайчики в голові стрибають - про легковажну, безтурботну або дурну, недоумкувату людину.

Сипати зайцям солі на хвіст - марно погрожувати, обіцяти заподіяти кому-небудь щось неприємне.

Як куцому до зайця - дуже далеко, зовсім недоступно.

Як солоного зайця ганяти - без перепочинку, весь час.

Прислів’я, приказки.

1) За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш. 2)У зайця стільки стежок, як у клубку ниток. 3) Видно зайця по вухах.4) Не ганяйся за зайцем – утомишся, не грайся з вогнем – обпечешся.5) Заєць своєї тіні боїться.6) Заєць спить, та очей не жмурить.

Загадки.

1) Від страху тремтить, швидко біжить. 2) Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок, куций хвостик, довгі вуса, я усіх – усіх боюся.3) Біжить він по долині в сіренькій кожушині.

 Речення.

1) Іван гонить кота, яксолоного зайця . (М. Білкун).2) У густому лісі під старезним дубом жила заяча сім’я. Зайці часто відлучалися з нори. А зайченята мали суворий наказ гуляти тільки біля дуба. (За М. Слабошпицьким)

 

Група 3

 

ВУЗЬКИЙ

1) Який має невелику ширину.Вузька вулиця. 2)Який має дуже обмежені можливості, неширокі межі. Вузьке коло друзів.

Вимова слова: [вуз’ки́й].

Спільнокореневі слова. Вузький, вузькість, вузько.

Синоніми. Вузький, неширокий, обмежений, тісний, куций.

 

ГОСТРИЙ

1) Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. Гострий ніж. 2. Який звужується, витягується на кінці. Гострийкут. 3. Який добре сприймає що-небудь; тонкий, проникливий. Гострий розум .4. Який відзначається дотепністю, вигадкою. Гострий на слово. 5. Який сильно діє на органи чуття (нюх, смак, зір, слух і т. ін.). 6. З великою кількістю солі прянощів, спецій (про їжу). Гострій соус. 7. Який бурхливо розвивається, перебігає (про хворобу). Гострий біль.

Вимова слова: [го́стрий’].

Спільнокореневі слова. Гострий, гострити, гостріння, гострість, гостро.

Синоніми. Гострий , загострений, проникливий, допитливий, тонкий,

різкий, пекучий,орлій, дотепний, влучний, присмачений,  напружений, сильний.

Коли так кажуть?

Гостре питання- назріла, складна для розв’язання проблема.

Гостре слово- висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне.

Гостре око - хтось добре бачить; спостережливий, кмітливий, пильний.

Гострий язик -  дотепна, влучна або дошкульна мова.

Загладжувати  гострі кути - свідомо уникати конфліктних ситуацій.

 

КРАЩИЙ

Вища ступінь  догарний , добрий  іхороший.

Вимова слова: [кра́шчий’].

 

М’ЯКИЙ

Вимова слова: [мй’аки́й’].

Спільнокореневі слова. М’який, м’якенький, м’якенька, м’якесенький, м’якість, м’яко, м’якнути,

Речення.

1) Сонце в небі синім, промінці живі бігають, стрибають по м’якій траві.

(М. Стельмах)  2) Ізумрудом іскриться м’яке, ніжне листя.

 

Група 4

 

ГЛИБОКО

1. Прислівник до глибокий. 2. Про значну відстань вглиб, про велику глибину.

Вимова слова: [гли́боко].

 

ГЛИБОКИЙ

1. Який має велику глибину. Глибока ріка. 2. Розташований далеко від якого-небудь місця, пункту; віддалений. Глибока провінція. 3. Який відзначається глибиною. Глибокий розум. 5. Який досяг вищого ступеня. Глибока старість.

Вимова слова: [глиебо́кий’].

Спільнокореневі слова. Глибокий, глиб, глибина, глибинка,глибинний, глибокий, заглибитися.

Синоніми: ґрунтовний, вичерпний.

Коли так кажуть?

До глибокого снігу - до справжньої зими; до морозів.

Лишати глибокий слід у душі - дуже вражати когось, впливати на когось, надовго запам’ятовуватися.

Прислів’я.

Мілку річку переходь , як і глибоку.

Речення.  

1) Скрізь лежить глибокий сніг. 2) Глибока осінь скувала морозом землю. 3) Схили глибокого яру поросли кущами.

 

КРИНИЦЯ

1. Глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі; колодязь. У криниці холодна вода. 2.Те саме, щоджерело, скарбниця чого-небудь.//прикм. криничний.

Вимова слова: [криени́ц’а].

Спільнокореневі слова. Криниця, криниченька,  криничний.

Синоніми. Колодязь, джерело.

 Коли так кажуть?

Плюнути в криницю - виявляти неповагу до кого-небудь.

Прислів’я.

1) До доброї криниці стежка утоптана.2) В криницю воду лити – тільки людей смішити.

Загадка.

Дивний журавель стоїть,
що нікуди не летить.
Можеш ти води напиться,
називається... (криниця).

Речення.

 1) Хай люди п’ють водиченьку із чистої криниченьки. 2) Біля нашої криниці проживає дивна птиця.

3) Пішла киця по водицю

 Та й упала у криницю.

Прибіг котик-братик

Та й витяг за вушко. (З народного)

 

Група 5

 

ЖОВТИЙ

1. Який має забарвлення одного з основних кольорів спектрасередній між оранжевим і зеленим; який має колір золота, яєчного жовтка, соняшникового суцвіття. Жовте листя.

Вимова слова: [жо́ўтий’].

Спільнокореневі слова. Жовтий, жовтинка, жовтіти, жовтень, жовтенький, жовтизна, жовтіння.

Синоніми.Жовтий,золотий, золотавий, золотистий, бурштиновий, цитриновий, лимонний, солом'яний.

Речення.

1) З соняшників опадали зсохлі жовті пелюстки. (О. Десняк) 2) Грають бджоли і джмелі в квітах на осонні, ходить в жовтому брилі по городу сонях. (Г. Коваль) 3) Листя осики восени можуть бути вогняними, багряними,зеленастими, жовтими. (За Н. Надєждіною)

 

ЖОВТЕНЬ

Назва десятого місяця календарного року. //прикм. жовтневий.

Вимова слова: [жо́ўтеин’].

Речення.

1) Вересень трусить груші в садочку. Жовтень гаптує клену сорочку. Йде листопад, застеля килими. (Ф. Петров) 2) Місяць жовтень мряку розвіє, в лісах, в садочках лист пожовтіє.

(М. Підігрянка)

 

ЧЕРВОНИЙ

1. Якиймаєзабарвленняодногозосновнихкольорівспектра, щойдепередоранжевим; кольорукровітайогоблизькихвідтінків. Червона хустка.

Вимова слова: [чеирво́ний’].

Спільнокореневі слова. Червоний, червоненький, червоніти, почервоніння червонястий.

Синоніми.Червоний, кривавий, калиновий, вишневий, бордовий, малиновий, вогняний.

Коли так кажуть?

Проходити червоною ниткою - бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось.

Пустити червоного півня - підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою розплати, помсти.

Речення.

1) Майже на всіх рушниках можна помітити два однакові кольори – червоний і чорний. У кожного своя історія. Червоний – то колір калини, щастя, ясного сонечка. Чорний – це колір землі нашої родючої, а інколи і смутку. 2) Червоне сонце сховалося за лісом. 3) Дід став на воротях у червоних чоботях. (З народного)

4) Тече вода з-під явора

Яром на долину,

Пишається над водою

 червона калина. (Т. Шевченко)

 

ЧОРНИЙ

1. Кольору сажі, вугілля, найтемніший. Чорнийчай. 2. Виготовлений з темного, житнього борошна. Чорнийхліб. 3. Темноволосий і смуглий; чорнявий;темний від загару, засмаглий на сонці. 4. Брудний, покритий брудом, сажею, кіптявою . 5. Непрофесійний, підсобний, важкий фізично, часто пов'язаний з виробничим брудом, пилом тощо. Чорна робота.6. Не головний, не парадний, признач. для щоденних потреб (про вхід, приміщення і т. ін.). Чорнийхід. 7. Необроблений чи оброблений частково, начорно. Чорнагайка. 8Тяжкий, безпросвітний, безрадісний. Чорні думки. 9. Властивий злісній, низькій, підступній людині. Чорна невдячність.10. Який не викликає схвалення; поганий, негативний, ганебний. Чорна душа. 11. Уживається як складова частина деяких ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінівЧорнаметалургія.12. За упередженими уявленнямичарівницький, чаклунський, пов'язаний з нечистою силою. Чорнеслово.

Вимова слова: [чо́рний’].

Спільнокореневі слова. Чорний, чорненький, чорнити, чорниця, почорніння.

Синоніми.Чорний, смолистий, аспідний, агатовий.

Коли так кажуть?

Видавати   біле за чорне- виставляти що-небудь іншим, зовсім протилежним

Держати в чорному тілі - суворо поводитися з ким-небудь, позбавляти волі, свободи дій.

Наганяти чорну хмару - псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось.

Про  чорний день - на випадок крайньої скрути; про запас.

Чорна пляма - що-небудь негативне, яке ганьбить кого-, що-небудь.

Чорна кішка пробігла - хто-небудь посварився з кимсь, між ким-небудь виникла незгода, склалися напружені стосунки.

Чорне діло - підступні вчинки, які викликають огиду, осуд.

Чорне слово - лайливий вираз.

Як чорна хмара - дуже сумний, похмурий, невеселий, невдоволений. 

Прислів’я.

Земля чорна, а хліб білий родить.

Речення.

1) У саду живе шпачок, -

Чорна шапочка й бочок,

Чорні крильця, чорна спинка,

Чорний весь, мов та вуглинка.

2) Колір в народній пісні має свою символіку. Білий колір – дівоча чистота, чорний – скорбота, червоний – радість, кохання. (За Г. Лозко) 3) Чорні хмари небо облягли.4) Чорне вороння сідало громадами на сніг.

5) Попрощалось ясне сонце з чорною землею.

Виступає круглий місяць

З сестрою зорею. (Т Шевченко.)

 

Група 6

 

ВУЛИЦЯ

1. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння. Два ряди будинків із проїздом, проходом між ними. Сільська вулиця . 2. Місце надворі, під відкритим небом. Вийти на вулицю.// прикм. вуличний.

Вимова слова:[ ву́лиец’а].

Спільнокореневі слова. Вулиця, вуличка, провулок, вуличний.

Синоніми. Вулиця, проспект,бульвар, завулок, провулок, вуличка, дорога, проїзд.

Коли так кажуть?

Викидати на вулицю -  позбавляти житла, притулку.

Ганяти вітер по вулицях - проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися.

Давати зелену вулицю - безперешкодно пропускати що-небудь.

З вулиці - зовсім невідомий, випадковий.

На всю вулицю кричати - дуже голосно, сильно.

На  вулиці не валяється -  має неабияку вартість, позитивні якості, високо цінується і становить рідкість.

Обминати десятою вулицею - уникати зустрічі з ким-небудь.

Через вулицю бондар - дуже далекий або зовсім не родич.
Прислів’я.

Вона йому тітка, а він їй через вулицю бондар .

Речення.

1) Раденький, з таким ловким свистком я вийшов на вулицю.(Я Стельмах) 2) Школярі! Будьте обережними на вулиці. Не переходьте вулицю при червоному світлі. 3) Головна вулиця Києва – Хрещатик.

 

ВІКНО

1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (будинку, вагона тощо), куди вставлено раму з шибками. Велике вікно.2. Просвіт у чому-небудь. Вікно між хмарами. 3. Вільні для викладача години між двома лекціями, урокамиВікно між уроками. // прикм.віконний.

Вимова слова: [ в’ікно́].

Спільнокореневі слова. Вікно, віконце, віконечко, віконний, підвіконня.

Синоніми. Вікно, арка,шибка, отвір.

Коли так кажуть?

 Аж вікна дрижать - дуже гучно, занадто голосно .

Прорубати вікно в Європу - успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном.

Загадки. 

1) Поле скляне, а межі дерев’яні. 2) В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає.

Речення.

1) В давнину барвінок вішали над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.

2) Он погляньте з вікна,

Буйноквіття в’ється:

То країна чарівна

Клумбією зветься. (О. Пархоменко)

3) Як то гарно, любі діти, у вікно вам виглядати! В ньому все: тополі, квіти, шлях і сонце коло хати. (В. Терен)

 

Група 7

 

ГОЛКА

1. Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. Вушко голки. 2. Взагалі предмет такої форми, загострений на кінці .  Голки у їжака. // прикм. голковий.

 Вимова слова: [го́лка].

 Спільнокореневі слова. Голка, голочка, голкастий.

Коли так кажуть?

І голки в руки не брати - нічого не робити ( про шиття).

На голках сидіти- нервувати,  переживати за що-небудь.

Пролізти крізь вушко голки - зробити щось неймовірне, винятково складне.

Ясно, хоч голки збирай - дуже, надзвичайно.

Шукати голку в сіні -  неможливо знайти, виявити.

Як з голочки - новий, щойно і добротно пошитий, зроблений тощо.

Як нитка за голкою - невідступно.

Прислів’я. Куди голка, туди й нитка.

Загадка.

Вміє вишивати, шити,
може ґудзики пришити,
та без одягу донині
рукодільниця-кравчиня. (Го
лка)

Речення.

1) Ніч яка місячна, зоряна: ясно, хоч голкизбирай. (М. Старицький) 2) Вони сіли вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився. На ньому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки. (Панас Мирний)

 

КИШЕНЯ

1. Частина одягу (штанів, пальта, піджака, плаття тощо) у формі мішечка для дрібних речей і грошей. Хустка в кишені. 2. Окреме відділення в портфелі, валізі тощо.  Кишеняпортфеля.// прикм. кишеньковий.

Вимова слова: [киеше́н’а].

Спільнокореневі слова. Кишеня, кишеньковий.

Коли так кажуть?

Бити по кишені  - завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків.

Бряжчить у кишені - хто-небудь заможний, багатий.

Вивертати кишені -  витрачати всі гроші.

Вітер у кишенях свистить - нема грошей.

За словом до кишені не лізти - бути дотепним і метким у розмові.

Набивати кишені  - багатіти, наживатися (нечесним шляхом).

Не по кишені - дуже дорогий, невідповідний заробіткам, прибуткам.

Речення.

Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш. (І. Муратов)

 

ФАРТУХ

1. Жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру та фасону, який одягають спереду на сукню, спідницю, щоб запобігти забрудненню їх; предмет одягу різного крою, з різного матеріалу, який одягають під час роботи, щоб запобігти забрудненню одягу спереду. 2. Шкіряна, полотняна й т. ін. запона в колясці, візку тощо для захисту їздця від болота, пилу. // фартуховий.

Вимова слова: [фарту́х].

Спільнокореневі слова. Фартух, фартушина, фартушок, фартуховий.

Синоніми.Фартух, фартушина, передник, запаска.

Речення.

Швець у своєму сидить фартусі – скоро пошиє він чоботи всім.

 

НОЖИЦІ

1. Інструмент для різання, стриження, що складається з двох навхрест з'єднаних ножів з ручками у вигляді кілець. Медичні ножиці.

Вимова слова: [но́жиец’і].

Спільнокореневі слова. Ножиці, ножички, ножик.

Загадка.

Два кружечки, два ножі.
Прошу: пальчик  бережи!
Вирізай малюнок вправно,
Бо вони тебе поранять.

 

ШИТИ

Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). Шити сукню. 3. Вишивати, розшивати чим-небудь. Шити золотом. 4. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. Шити в ательє. 5. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шитижурнал.

Вимова слова: [ши́ти].

Спільнокореневі слова. Шити, шиття.

Синоніми. Шити, стьобати,  строчити,  вишивати, мережити, гаптувати.

Коли так кажуть?

 Білими нитками шитий - невміло, погано замаскований, виконаний.

Ні шити ні пороти - не мати життєвого досвіду.

Пошити в дурні - поставити когось у незручне, комічне становище.

Загадка.

Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (Їжак)

Прислів’я. Шити та пороти, щоб більше було роботи.

 

  ЧЕРЕВИКИ

( однина черевик, -а, ч.). Вид невисокого взуття на шнурках або ґудзиках.  Нові черевики.

Вимова слова: [чеиреиви́ки].

Спільнокореневі слова. Черевики, черевички, черевиченьки, черевичник, черевичний.

Синоніми.Черевики, полуботки, штиблети, туфлі.

Загадка.

Двоє поросят, а чотири хвостики.

Вдень — завзяті та проворні:
можем бігати, стрибати,
а вночі ми безпорадні,
бо лягають ноги спати. (Черевики
)

2) Вдень з ногами, а вночі без ніг.

Речення.

Зайченятко рано-вранці

У новенькій вишиванці,

В дуже гарних черевичках,

З чорним ранцем невеличким

Підківками іскри креше,

Бо до школи йде уперше. (В. Калинчук)

 

Група 8

 

ГОРІХ

1. Плодове дерево родини горіхових, найпоширенішим видом якого є волоський горіх; тверда красива деревина з нього.  Меблі з горіха. 2. Плід цього дерева або ліщини з їстівним ядром і досить міцною шкаралупою; деякі інші плоди з твердою шкаралупою. Лісові горіхи.  // прикм. горіховий.

Вимова слова: [гор’і́х].

Спільнокореневі слова. Горіх, горішок,  горіховий, горішник.

Коли так кажуть?

 Дати на горіхи кому - дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь.

Дістанеться на горіхи - хто-небудь буде покараний за якусь провину.

Лобом горіхи розбивати - марно витрачати зусилля, час, займаючись справою, не вартої уваги.  

Показати, на чому горіхи ростуть - довести свою здатність, спроможність  у чому-небудь.

Розкусити горіх -розв’язати якесь складне питання; пізнати щось.

Cім мішків гречаної вовни наговорити - багато зайвого, безглуздого.
Як горіхи лускати - легко, просто.

Загадка.

1) Висить відерце, а в відерці серце.  2) Сам маленький, а шуба дерев’яна.

Прислів’я. Ці горіхи не на наші зуби.

 

ТОПОЛЯ

 Дерево родини вербових із високим прямим стовбуром, глянсуватими листками різної форми та одностатевими квітками у вигляді повислих сережок. Висока тополя. // прикм. тополе́вий.

 Вимова слова: [топо́л’а́].

Речення.

1) Біля криниці росте калина, шумить молода тополя. 2) Теплий вітер хитає тополі.(В. Сосюра)

 

ЯБЛУНЯ

Садове й лісове фруктове дерево родини розоцвітих з плодами переважно кулястої форми. Квітуча яблуня. //прикм. яблуне́вий.

Вимова слова: [й’а́блун’а].

Спільнокореневі слова. Яблуня, яблунька, яблуко, яблучко, яблучний, яблуневий.

Речення.

1) За хатою ростуть вишні і яблуні. 2) Вкриваються запашним цвітом яблуні.

3)Була весна. Про сніг колишній

Давно забули ліс і сад.

Стояли яблуні та вишні

У квітах  з голови до п’ят. (Н. Забіла)

 

ЯБЛУКО

1. Плід яблуні . Соковите яблуко. 2. Предмет або плід, що має кулясту форму.  // прикм. я́блучний.

Вимова слова: [й’а́блуко].

 Коли так кажуть?

Яблуку ніде впасти - дуже багато людей, надзвичайно людно

Яблуко розбрату - причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь.

Прислів’я.

Від гнилого яблука і здорове згниє.

Речення.

1) У саду доспіли соковиті яблука, духмяні груші, смачні сливи. 2) Михайлик захрумтів соковитим яблуком.

 

ДЕРЕВО

 1. Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. Високе дерево. 2. Матеріал з цієї рослини, що йде на будівництво та різні вироби. Постукай по дереву. // прикм. дерев’яний.

Вимова слова: [де́реиво].

Спільнокореневі слова. Дерево, деревина, дерев’яний.

Коли так кажуть?

Не бачити за деревами лісу - не помічати за дрібним, частковим важливого.

Плювати з високого дерева - не варто зважати на що-небудь.

Як листу на дереві - велика, незліченна кількість,дуже багато.

Прислів’я.

1) З малого пагінця виростає велике дерево. 2) Від кривих дерев і тінь крива. 3) Сади дерево змолоду – на старість як знахідка.4) Без вітру дерева не хитаються. 5) Дерево шанують, як добре робить, а чоловіка, як добре робить. 6) На похиле дерево і кози не скачуть.

Речення.

1) На деревах з’явилися молоді листочки. 2) Дерева вкрилося сріблястим інеєм.3) Найкраще милуватися осінніми деревами під час заходу сонця.

 

КУЩ

1. Низькоросла дерев'яниста рослина, гілки якої ростуть майже від кореня.

такими рослинами. Кущ калини. 2. Скупчення рослин, стебла яких ростуть від поверхні ґрунту пучком. Кущ кропиви. // прикм. кущистий.

Вимова слова: [кушч].

Спільнокореневі слова. Кущ, кущик, кущистий, кущовий, кущівка.

Синоніми. Кущ, корч, чагарники (множина).

Скоромовка. З під куща перепилиця випідпадьомкала перепелят.

Речення.

1) Калинові кущі садять біля криниць, щоб вода холодною була.(За О. Воропаєм) 2) З давніх часів відомий звичай висаджувати при хаті кущ калини. (За М. Слабошпицьким) 3) Он зайченятко бавиться нищечком в кущах. (Л. Савчук)

 

Група 9

 

БАТЬКІВЩИНА

1) Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна. Любов до батьківщини. 2) Місце народження. Київ – його батьківщина.

Вимова слова: [бат’к’іўшчи́на].

Спільнокореневі слова. Батьківщина, батько, батьківський, батьківство.

Синоніми.Батьківщина, вітчизна.

Прислів’я та приказки.

1) Батьківщина, як мати, завжди захистить. 2) Кращого за Батьківщину місця не знайти. 3) Без Батьківщини і сонце не гріє.

Речення.

1) Щаслива наша Батьківщина.

2) На щедрих нивах України.

Ще вищий колос вироста,

блищить пшениця золота.

 

КИЇВ

Київ – столиця України.// прикм. київський.

Вимова слова: [ки́й’іў].

Спільнокореневі слова. Київ, київський, Київщина, кияни, по-київські..

Речення.

1) Розкинувся наш Київ над Дніпром.

Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там першим Кий з Хоривом,

Щек і Либідь – їх сестра. (О. Олесь)

 2) Як тебе не любити, Києве мій. (Д. Луценко) 3) Київ – серце України і найстаріше місто в світі. Хоч пройшов усякі зміни, гарний і взимі і вліті. (Р. Купчинський)

 

УКРАЇНА

Держава в Європі.// прикм. український.

Вимова слова: [украй’і́на].

Спільнокореневі слова. Україна, український, українка,  україночка, український.

До витоків слова. Слово «україна» вживалося ще за часів Київської Русі. Ним називали всяку прикордонну місцевість, крайні землі. В добу героїчної боротьби нашого народу проти польсько-литовських магнатів і татарських орд слово «Україна» стало власним ім'ям.

Речення.

1) Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином. (В. Коломієць)

2) Наша славна Україна, наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна ще миліша за наш край? (В. Самійленко)

3) Калинові кетяги є символом України. На Україні я живу, де Дніпр тече широкий.

 

ПЛОЩА

 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально відокремлена з якоюсь метою.  Засівна площа. 2. Велике незабудоване місце, безпосередньо зв'язане з вулицями; майдан. Базарнаплоща. 3. Те саме, щожитлоплоща. 4. Частина площини, обмежена замкнутою ламаною або кривою лінією. Площатрикутника.

Вимова слова: [пло́шча].

Синоніми. Площа, ділянка, поверхня, майдан, пляц.

 

Група 10

 

БДЖОЛА

 Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.//прикм. бджолиний.

Вимова слова: [бджола́].

Спільнокореневі слова. Бджола, бджоленя, бджільник, бджільництво, бджільницький, бджолиний, бджоляр, бджолярство.

Загадки.

1) Не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить.

2) Наче птиця, крила має. Все літає та співає:

-Я медок вам ношу,Не чіпайте, бо вкушу.

 Де у полі квітне гречка, стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину, що працює без упину. (Вулик, бджоли)

Прислів’я.

Бджоли раді цвіту, людина – літу.

Речення.

1) Над липами гудуть заклопотані бджоли. 2) Неначе золоті кульки , літають над квітами бджоли.3) На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули. (М. Рильський)

 

ДЖМІЛЬ

Корисна як запильник комаха роду бджолиних із товстим мохнатим тільцем. // прикм. джмелиний.

Вимова слова: [джм’іл’].

Спільнокореневі слова. Джміль, джмелик, джмелиний.

Коли так кажуть?

Джмелі гудуть у голові- хто-небудь перебуває в стані запаморочення.

Речення.

1) Кружляє в повітрі невеликий смугастий джміль. 2) Гудуть джмелі і бджоли на золотій акації. (М. Рильський) 3) Джмелі спросоння – буц! – лобами! Попадали, ревуть в траві. (Н. Забіла)

 

МЕТЕЛИК

 1. Комаха ряду метеликів. Колекція метеликів. 2. Краватка у вигляді банта.

Вимова слова: [меите́лиек].

Коли так кажуть?

В очах замигтіли метелики - хтось тимчасово втратив здатність звичайного зорового сприйняття через слабкість, втому.

Загадка.

Удень спить, а як ніч прийде – на вогонь летить.

Речення.

1)У Оленки коло хати джміль кружляє волохатий,

І метелик, і жучок.

Вони чують дух медовий,

Бо в Оленки тут чудовий квітничок.(П. Дорошенко)

2) Чорнобривці й хризантеми відлякують своїм запахом шкідників і метеликів.(За М. Слабошпицьким)

3) Метелика ловити я не хочу:

Він квітка неба, хай живе собі!

Хай крильцями барвистими тріпоче,

Щоб радісно було мені й тобі. (М. Рильський)

4) Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, як свічечка.

Сонечко світить, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя! (П. Тичина)

5) Над заростями осоки майнув яскравий метелик. 6) Мигтять білі метелики понад травичкою. (М. Вовчок)

 

Група 11

 

БІГТИ

1. Прискорено пересуватися на ногах; рухатись, швидко переставляючи ноги. 2. Швидко рухатися, текти, плинути.  Хмари біжать. 3. Швидко минати, проходити, збігати в часі. 4. Шумуючи під час кипіння, виливатися, литися через вінця  посуду; швидко витікати. Молоко біжить з каструлі.

Вимова слова: [б’і́гти].

Спільнокореневі слова. Бігти, біговий, бігом, біготня, бігучий, бігцем, бігун, бігунок.

Синоніми. Бігти, мчати, летіти, нестися, гнати, чухрати.

Коли так кажуть?

Бігати хвостом - невідступно слідувати за ким-небудь, набридливо залицятися.

Якдурному з гори бігти - дуже просто, легко, без зусиль.

Загадка.

Біжить він по долині в сіренькій кожушин.(Заєць)

Речення.

Я беру своє відерце і біжу мерщій по воду. (Г. Чубан)

 

ГРАТИСЯ

1. Проводити час, забавляючись, розважаючись. Діти граються надворі.

Вимова слова: [гра́тис’а].

Спільнокореневі слова. Гратися, грати, гра, гравець,гральний,грайливість.

Коли так кажуть?

Грати комедію - удавати з себе когось, прикидатися кимсь.

Гратися в мовчанку - ухилятися від розмови, виступу.

Гратися в піжмурки - діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд.

Гратися з вогнем - поводитися необережно.

Гратися в кота і мишку - бути нещирим, хитрувати.

Речення.

1)Я з сестричкою граюся, читаю їй книжки.2) Краще з дітьми пограюсь, та куточку сховаюсь, а ввечері прийду спати, дитиночку колихати.(З народного)

 

ЙТИ (ІТИ)

1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин).2. Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування); їхати, плисти, летіти.  3. Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. 4. Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. 5. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі. 6. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу.

Вимова слова: [й’ти].

Синоніми. Іти, прямувати, простувати, ступати, крокувати, маршувати, чимчикувати, тарабанитися, шкандибати.

Коли так кажуть?

Аж дим іде - дуже завзято, інтенсивно.

Аж пил іде хмарою - дуже швидко.

Іти  по п’ятах - невідступно переслідувати когось.

 Голова іде обертом - у кого-небудь виникає стан запаморочення.

Далеко йти - добиватися, досягати великих успіхів .

Іти  на поводку - діяти за чиєю-небудь вказівкою.

Іти в ногу - погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії.

Іти в одній упряжці - спільно діяти.

Іти на ви - виступати війною проти кого-небудь.

Іти на все - не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які перешкоди.

Іти колесом - різко і швидко змінюватися.

Іти по гарячих слідах – реагувати на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, як щось відбулося.

Речення.

1) По стежиночці сміливо я до райдуги іду. 2) Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику! 3) Ми йдемо з лопатами вишеньки садити. 4) Іде щедра осінь, частує всіх своїми дарами.

 

ЛЛЯТИ (ЛИТИ)

1.Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину; випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.); те саме, щорозливати. Литисльози. 2. Сильно, безперервно текти. 3. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини.

Вимова слова: [л’:а́ти].

 Коли так кажуть?

За шию не ллє- нема потреби поспішати щось робити.

Лити сльози - плакати.

Прислів’я.

1) Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. 2) Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно.3) Бездонної бочки не наллєш.4) В ліс дрова не возять, в колодязь воду не ллють. 5) Сиротою жити — сльози лити.

Речення.

Веселе сонечко блищить, проміння щедро ллє.(П. Грабовський)

 

НЕСТИ

1. Узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись. Нести валізу.2. З великою швидкістю везти, пересувати кого-, що-небудь; захопивши силою свого руху, швидко пересувати (про вітер, течію води і т. ін.). Вітер несе пил. 3.Розно­сити, розповсюджувати, поширювати що-не­будь. Нести добро людям. 4. Виконувати які-небудь обов'язки, доручення і т. ін. Нести відповідальність. Нести службу. 6. Тримати на собі, бути опорою для чого-небудь. 7.Говорити що-небудь нерозумне, несерйозне. Нести нісенітницю. 8. Відкладати яйця (про птахів).

Вимова слова: [неисти́].

Спільнокореневі слова. Нести, нестися.

Синоніми.  Нести, двигати, перти, цупити.

Коли так кажуть?

Нести на своїх плечах - виконувати тяжкі, відповідальні обов’язки.

Високо нести голову - поводити себе гордо, впевнено.

Куди ноги несуть – у будь-якому напрямку,не вибираючи дороги.

Ледве ноги нести- не мати змоги нормально йти.

Нести ахінею - говорити нісенітниці.

Самі ноги несуть - хто-небудь рухається в якомусь напрямку, не контролюючи себе.

Речення. 

Рій дітей привітненьких на той горбок несе вінок фіалочок блакитненьких.(Л. Глібов)

 

СЛУХАТИ

1. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом; сприймаючи слухом, чути що-небудь. Слухати музику. 2.Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). Лікар слухає хворого. 3. Вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях. Слухати вищу математику. 4. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. Не слухайте дурнів.

Вимова слова: [слу́хати].

Спільнокореневі слова. Слухати, слух, слухавка, слухацький, слухання, слухатися, слухач, слухачка.

Синоніми. Слухати, сприймати.

Коли так кажуть?

Ноги не слухають- хто-небудь втрачає здатність нормально рухатися або стояти.

Слухати лекції - сприймати чиїсь повчання, настанови.

 

ТАНЦЮВАТИ

1. Виконувати танець, вміти виконувати танець.  Танцювати вальс.

Вимова слова: [тан’ц’ува́ти].

Спільнокореневі слова. Танцювати, танцювальний, танцювальник, танцювальність, танцювання, танцюрист, танцюристка, танцюючий.

Синоніми. Танцювати, гопцювати, скакати, стрибати,  витинати, вибивати.

Коли так кажуть?

Танцювати від печі - бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось.

Танцювати під чужу дудку - беззаперечно виконувати чиї-небудь бажання.

Речення.

Зацінькала Синиця –цікава витівниця:

-          Це Горобці в альтанці танцюють вранці танці.(Г. Бойко)

 

Група 12

 

БРОВА

Дугаста смужка волосся над очною ямкою. Чорні брови.

Вимова слова: [брова́].

 Спільнокореневі слова. Брова, бровастий.

Коли так кажуть?

 Брови полізли на лоба - хто-небудь чимсь дуже вражений.

І бровою не вести - зовсім не звертати уваги, не реагувати на що-небудь.

Загадка. На одному коромислі два змії висять.

Речення. Сірий ранок брови хмурить.

 

ВОЛОССЯ 

Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини.Густе волосся. // прикм. волосяний.

Вимова слова: [воло́с’:а].

Спільнокореневі слова. Волосся, волосатий, волосатість, волосина, волосинка, волосистість, волосяний.

 Синоніми.Волосся,чуб, чуприна, шевелюра, копиця, кучері, коса.

Коли так кажуть?

 Волосся піднімається вгору - кому-небудь стає дуже страшно.

 Рвати  на собі волосся - падати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися.

Волосся дибом  стає - кого-небудь охоплює великий страх, гнів.

До сивого волосся дожити - до старості.

Загадка.

Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, лепетуля. (Волосся, лоб, брови, очі, ніс, рот.)

Речення.

1) Данину збирає пані Осінь:

Золото, багрянець і блакить.

І в своє заплакане волосся

Запліта останню теплу мить. (О. Самара)

 

ДОЛОНЯ

Внутрішній бік кисті руки. Плескати в долоні.

Вимова слова: [доло́н’а].

Спільнокореневі слова. Долоня, долонечка, долонька.

Коли так кажуть?

Як на долоні видно - дуже добре, чітко, виразно.

Речення.

 Мов жаринки, чебреці квітнуть на осонні. Ще й у мене у руці – на моїй долоні.(Є. Железняков)

 

ВУХО

1. Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин.  На вухо говорити. 2. Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Шапка з вухами. //прикм. вушний.

Вимова слова: [ву́хо].

Спільнокореневі слова. Вухо, вухань, вухатий, вушанка, вушка, вушний.

Коли так кажуть?

Ажвуха в’януть  - кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь.

Аж до вух усміхатися -  щиро, від душі, широко розкриваючи рот.

Ведмідь  на вухо наступив  - хто-небудь зовсім не має музичного слуху.

Витягувати  за вуха - всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь.

В одне вухо впускати , а в друге випускати - неуважно слухати.

І вухом не вести - не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь.

І за вуха не відтягнеш - хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь.

Краєм  вуха почути - трохи, не повністю.

Ляпати  вухами - бути неуважним, незібраним.
По самі вуха - дуже сильно, надзвичайно.

Пропускати повз вуха - не реагувати на те, що говорять.

Різати вухо - неприємно вражати слух своїм грубим, різким  звучанням.

Приказка. Шалена муха вкусила за вухо.

 

 ШИЯ

1. Частина тіла людини та більшості тварин, що з'єднує голову з тулубом. Витягнути шию.

Вимова слова: [ши́й’а].

Коли так кажуть?

Везти на шиї  - утримувати когось своєю працею.

Висіти на шиї – бути тягарем для кого-небудь.

Вішатися на шию - нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності.

Дати по шиї- побити кого-небудь.

Камінь на шиї - зайві, обтяжливі турботи, проблеми.

Милити шию - робити зауваження, лаяти, картати когось.

Приказка. Шия з намистом, а голова зі свистом.

 

ЩОКА

1. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи; така частина морди, голови у тварин. Червоні щоки. // прикм. щокастий.

Вимова слова: [шчока́].

Спільнокореневі слова. Щока, щокастий.

 

Група 13

 

ГРІМ

1) Гуркітітріск, щосупроводжуютьелектричнірозрядиватмосфері. Загримів грім. 2. Сильні, гучні звуки. З громом викотився віз.// прикм. громовий. Громовий удар.

Вимова слова:[гр’ім].

До витоків слова. Загальнослов’янське  слово, виникло на основі звуконаслідування.

Спільнокореневі слова. Грім, гримить, громовий, погримує, загримить, громовиця.

Синоніми. Грім, гуркіт, гуркотіння.

Коли так кажуть ?

Грянув грім - щось сталося, відбулась якась подія.

Метати громи та блискавки - гнівно, роздратовано говорити, писати; критикувати, лаяти когось; поглядом виражати гнів, незадоволення; сердито дивитися.

Нехай хоч грім з неба - за будь-яких обставин; обов’язково, неодмінно.

Як  грім серед ясного неба - несподівано, раптово, зненацька .

Як  громом прибитий - приголомшений якоюсь звісткою, дуже вражений чим-небудь.

Як  грім - фізично витривала, сильна, дужа людина.

Прислів’я, приказки, прикмети.

1) Багато грому, а мало дощу. 2) Не все дощ іде, як грім гримить.3) Врожайного року – багато грому.4) У найвище дерево грім б'є.

Загадки.

1) Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить.2) Шило – покотило попід небесами ходило, з полями говорило.

Речення.

1) Диригує блискавка, грім у бубон б'є. А на струнах дощику вітер виграє.(О. Лупій) 2) За темним лісом обізвався грім. 3) Однак новина впала, як грім з ясного неба. (М. Коцюбинський.)

 

ГРИМІТИ

1) Видавати гучні, пронизливі звуки, гуркіт. 2) Користуватися великою популярністю, заслужити славу.

Вимова слова:[гр’им’і́ти].

Синоніми. Гриміти, гуркотіти. Гриміти, славитися.

 

ДОЩ

1. Атмосферніопади, щовипадаютьізхмарувиглядікраплинводи. 2. Про велику кількість того, що падає, сиплеться. 3. Про те, що падає великим потоком; так, як дощ.// прикм. дощовий.

Вимова слова:[дошч].

До витоків слова.Загальнослов’янське слово означає "погана  погода, похмуре небо".

Спільнокореневі слова. Дощ, дощичок, дощовик, дощовий, дощити.

Синоніми . Дощ, дощовиця, хляпавка, злива, хлющ, залива, ливень, мряка, мжичка, мрячка, мжиця.

Коли так кажуть?

Курячий (сліпий) дощкороткочасний дощ у сонячний день.

З дощу та під ринвуід однієї біди до ще гіршої.

Як дощ на голову – зовсім несподівано.

Золотий дощ - великі прибутки; гроші.

Як гриби після дощу - з’являтися швидко й у великій кількості.

Прислів’я, приказки, прикмети.

1) З малої хмари великий дощ буває. 2) Ластівки низько літають, дощ обіцяють. 3) Як сіно косять, то дощів не просять. 4) Не треба дощу просити, він прийде, як будеш косити. 5) Зиму видно по інію, а літо по дощу.

Загадка.

Чекали мене і поля, і сади, і діти просили :- Іди!

Пішов я. Поля пораділи, і листям сади зашуміли.

І люди зробились веселі,

лише поховались в оселі.

Неначе в піжмурки граються –

Покличуть мене – і ховаються.

Речення.

1) Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється. Після дощу того уся земля цвіте.

(М. Рильський) 2) Ідуть дощі - густі хлющі, почався листопад.(П. Воронько) 3) Невеличкі хатки кругом дворища неначе гриби виростали.(П. Мирний) 4) Восени проходять холодні дощі, бувають мряки і тумани. 5) Дощ вночі розлив калюжі. 6) Задріботів косий дощ з мокрим снігом.

7) Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику!

Тобі каша, мені борщ,

Щоб ішов хороший дощ! (Народна творчість)

 

Група 14

 

 ДЗВІНОК

1. Зменшене додзвін.  Прилад  для подавання звукових сигналів, що нагадують звуки цього предмета. Електричний дзвінок. 2. Звукові сигнали, звуки, що подаються, видаються цими предметами. Телефоннийдзвінок.

Вимова слова: [дзв’іно́к].

Спільнокореневі слова . Дзвінок, дзвін, дзвіночок, дзвінка, дзвінко.

Речення.

Як дзвінок задзеленчить,

Дзвінко джмелик задзижчить:

« Бджоли, бджоли, бджоленята

Вилітайте погуляти.».

 

 РОБОТА

 1. Дія за значеннямробити . 2. Чиєсь виконання чого-небудь, чийсь труд. Фізична робота. 3. Та чи інша діяльність щодо виготовлення, створення, обробки чого-небудь; місце, де відбувається така діяльність. Відповідальна робота.4. Праця, заняття, служба на якому-небудь підприємстві, в якійсь установі як засіб існування, джерело заробітку. Постійна робота.

//прикм. робітничий.

Вимова слова: [робо́та].

Спільнокореневі слова. Робота, робити, робітник, робітниця, роботящий, робітничий.

Синоніми.  Робота, праця, труд, заняття, діло.

Прислів’я.

1) Де руки і охота, там спора робота. 2) Добрий початок – половина робота. 3) Багато рук – легка робота.4) Від роботи тяжко, а без роботи ще тяжче. 5) Згадай йому про роботу – у нього голова болить. 6) Без роботи день роком стає. 7) Нема злагоди – і робота не йде на лад. 8) Така робота – ні в тин, ні в ворота.

 

СУБОТА

Назва шостого дня тижня (після неділі). //прикм. суботній.

Вимова слова: [субо́та].

Спільнокореневі слова.Субота, суботник, суботній.

Речення.

1) Кожному дню тижня відповідає свій колір. Субота має зелений, темно-фіолетовий кольори.

 

Група 15

 

ДРУЗІ (ДРУГ)

1.Особи, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям, відданістю; товариші, приятелі.

Вимова слова: [дру́з’і].

Синоніми. Друг, приятель, товариш, побратим.

Прислів’я.

1) Не будь зарозумілим – і друзі від тебе не відвернуться. 2) Два ледарі друзями не бувають.

Речення.

1) Мілководний струмок і глибока річка були вірними друзями.2) Хто давніх друзів у біді кидає, той і нових не матиме. (В. Карасьова)

 

ПОДРУГА

Дівчинка, дівчина або жінка, яка дружить із ким-небудь; кохана дівчина, жінка, наречена або дружина.

Вимова слова: [по́друга].

Спільнокореневі слова. Подруга, подружити, подружній, по-дружньому, друг.

Синоніми. Подруга, товаришка, приятелька.

Речення.

У мене в класі є подруги. Їх звати Оленка й Оксанка.

 

ТОВАРИШ

1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник.

2. Людина, зв'язана з ким-небудь дружбою, щирий друг, приятель. Товариші з дитинства. 3. Людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець.// прикм. товариський.

 Вимова слова: [това́риш].

Спільнокореневі слова. Товариш, товариство, товариський, товаришка, товаришування, товаришувати.

Речення.

Володя привітав товариша з Днем народження.

 

 ІГРАШКА

1. Річ, призначена дітям для гри; забавка. Дитячі іграшки. //прикм.  іграшковий.

Вимова слова: [і́грашка].

Спільнокореневі слова. Іграшка, іграшечка, іграшкар, іграшковий.

Речення.

Глиняна іграшка – особливий вид народної творчості.

 

 

СУСІД

1. Той, хто мешкає поруч, поблизу кого-небудь. Сусід по будинку. 2. Той, хто займає найближче від кого-небудь місце. Сусід по купе. 3. Держава, місцевість, що межує з іншою державою, місцевістю, а також населення суміжної держави, місцевості. // прикм. сусідній.

Вимова слова: [сус’і́д].

Спільнокореневі слова. Сусід, сусідка, сусідочка, сусідній, сусідство, сусідський, сусідчин, сусідувати.

Прислів’я.

1) У сусіда розуму не позичиш..2) Близький сусід кращий від далекого брата.

 

СУСІДНІЙ

Речення.

1)До сусідньої будови під’їжджали  вантажні машини.2) До сусіднього села ми йшли через житній лан.

Вимова слова: [сус’і́д’н’ій].

 

Група 16

 

ЖАЙВОРОНОК

1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. 2. Виріб із тіста, що формою нагадує жайворонка. 3. Про людину, у якої фаза найвищої фізіологічної активності припадає на першу половину дня. //жайворонячий.

Вимова слова: [жа́й’воронок].

Спільнокореневі слова. Жайворонок, жайворонків, жайвороння, жайвороночок, жайворонча, жайворон ятко, жайворонячий.

Синоніми. Жайворонок, жайвір, жайворон.

Речення.

1) Купаючись у ласкавому промінні ранкового сонця, піднімається у блакитну височінь сіренький  лісовий жайворонок. 2) Сонця золотий обруч у воді купається. А на хвилях на грайливих промені гойдаються, жайворонок в вишині щось наспівує мені. 3) Над степом чути пісню жайворонка.

 

ЗОЗУЛЯ

Корисний перелітний птах-самка зі світло- чи бурувато-сірим оперенням; поширений у Європі та Азії; кладе яйця в чужі гнізда; живиться комахами, зокрема волохатою гусінню.// прикм. зозулястий.

Вимова слова: [зозу́л’а].

Спільнокореневі слова. Зозуля, зозулька, зозулястий, зозулячий.

Речення.

 1) В українських веснянках часто звучать звертання до птахів: гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок.(За Г. Лозко) 2) Кує зозуля щедро у гаю. (Д. Павличко) 3) Зозуля відома всім як бездомниця. Вона не будує гнізда, не висиджує яєць. Зозуля не знає материнської тривоги, турботи і радощів. Але потомство все ж залишає.

 

Група 17

 

КАРТОПЛЯ

1. Однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. 2. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа та як корм для тварин.// картопляний.

Вимова слова: [карто́пл’а].

Спільнокореневі слова. Картопля, картоплинка, картоплиння, картопляний, картопляник.

Синоніми.Картопля, бараболя, бульба.

Загадка. І печуть мене, і варять мене, і їдять, і хвалять, бо я добра.

Речення.

Довкола картопля цвіте рожевим цвітом, соняхи в золоті бубни вигупують. (За В. Чухлібом)

 

КВАСОЛЯ

1. Городня трав'яниста однорічна рослина родини бобових, що має в стручках овальні зерна. 2.Плоди (овальні зерна) цієї рослини, які вживають для їжі. // квасоляний.

Вимова слова: [квасо́л’а].

Спільнокореневі слова. Квасоля, квасолина, квасолинка, квасолиння, квасолька, квасоляний.

Загадка. Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.

Речення.

Квасоля-повитиця пишається на високих тичках. (За В. Чухлібом)

 

МОРКВА

1. Городня рослина з пірчасто-розсіченими листками й довгастим потовщеним коренем. 2. Коренеплоди цієї рослини оранжевого кольору, що вживаються як їжа або корм. // прикм. морквяний.

Вимова слова: [мо́рква].

Спільнокореневі слова. Морква, морквина, морквиння, морквиця, морквяний, морквяник.

Загадка. Сидить баба у коморі, а коса її надворі.

Речення.

1) Поливаєм нашу грядку по рядочку, по порядку: морква, дині, огірочки,- рівно стеляться рядочки.(М. Познанська) 2) По стежинці через ліс мокру моркву заєць ніс.(В. Лучук)

 

КУКУРУДЗА

 1. Рослина родини злакових, що має грубе високе стебло та їстівні зерна, зібрані в качан; маїс. 2. Зерна цієї рослини.//прикм. кукурудзяний.

Вимова слова: [кукуру́дза].

Спільнокореневі слова. Кукурудза, кукурудзиння, кукурудзівництво, кукурудзник, кукурудзовод, кукурудзяний, кукурудзяний.

Синоніми.Кукурудза, маїс, пшеничка, пшінка.

Загадка.

Білі зуби маю, та усі ковтаю, довгі коси маю, та не заплітаю.

Речення. На колгоспних ланах росте кукурудза.

 

ОГІРОК

1. Овочева городня рослина родини гарбузових зі сланким стеблом і невеликими довгастими плодами.  2. Довгастий зелений плід цієї рослини. // огірковий.

Вимова слова: [ог’іро́к].

Спільнокореневі слова.  Огірок, огірковий, огірочний, огірочок.

Прикмета. Велика роса на Івана Купала – буде урожай огірків і горіхів.

Загадка.

1) Ні вікон, ні дверей, повна хата людей.2) Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв’язати.

Речення.

Зелений огірочок виповз із грядки на стежку. (За В. Чухлібом)

 

 

КАПУСТА

1. Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв. 2. Квашена (звичайно посічена) головка цієї рослини, що вживається як їжа. 3. Страва з посіченої й тушкованої головки цієї рослини.//прикм. капустяний.

Вимова слова: [капу́ста].

Спільнокореневі слова. Капуста, капусник, капусниця, капустина, капустка, капусточка, капустяний, капустянка.

Загадка. Латка на латці, та зроду голки не було.

Прислів’я. Не довіряй козу вовкові, а капусту козі.

 

ЦИБУЛЯ

1. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною та їстівним трубчастим листям.  2. Входить у складені назви багаторічних трав'янистих цибулинних рослин родини лілійних. //прикм. цибулевий.

Вимова слова: [циебу́л’а].

Спільнокореневі слова. Цибуля, цибульний, цибулястий, цибулина, цибулька, цибулевий, цибульний, цибулиння.

Скоромовка.

Цвіркун каже цвіркунисі:

-           Це б ми танцювали!

-           Продамо цибулю, купимо цимбали.

Загадка.

1) Іде пані в золотім жупані; хоч жупан той латка на латці, та приймають у кожній хатці.2) Сидить Марушка в семи кожушках. Хто її роздягає, той сльози проливає.

Речення.

На городі під цибулькою сидить голуб із голубкою.

 

 ЧАСНИК

 1. Овочева городня рослина з різким смаком і запахом, що належить до цибулинних культур родини лілійних; вживається як страва, приправа, а також у медицині. 2. Дикоростуча багаторічна рослина ряду цибулинних. //прикм. часниковий.

Вимова слова: [часни́к].

Спільнокореневі слова. Часник, часниковий, часничина, часничинка, часничниця, часничок.

Загадка. Що то за голова, що лиш зуби і борода?

 

Група 18

 

МАЙЖЕ, прислівник. Так, що трохи не вистачає до чого-небудь; мало не; трохи менше якоїсь міри; приблизно.

 

 МЕНШЕ, прислівник. 1. Вища ступінь домало.

Прислів’я. Знай більше, а менше говори.

 

ПІЗНІШЕ. Прислівник  до пізніший.

 

РАНІШЕ, прислівник. 1. Вища ступінь дорано. 2. Колись, давніше. 3. До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу. 4. Попереду кого-небудь; спочатку, перше.

 

СЬОГОДНІ, прислівник. 1. У цей, нинішній день (між учорашнім і завтрашнім днем); у  нинішній час; зараз, тепер. 2. Нинішній день; теперішній час, сучасність.

Прислів’я. Одне сьогодні краще двох завтра.

 

ТИХІШЕ, ТИХІШ,ТИХШЕ, прислівник. Вища ступінь  дотихо.

 


 

Додаток 2

 Кросворди для закріплення написання словникових слів

 

Кросворд 1

 

 

 

1. Шостий день тижня. 2. Країна стосовно до людей, які народилися в ній, вітчизна. 3.Особи, зв’язані з ким – небудь дружбою, довір’ям; товариші, приятелі.  4. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості.5. Де стоїть тепер наш …, там була сама гора, жив там першим Кий з Хоривом, Щек і Либідь – їх сестра. (О. Олесь) 6.Маю жовтий вусок, запашний колосок. Буде в мене мука й паляниця м'яка. 7. Річ, призначена дітям для гри.

Ключове слово: Україна.

Відповіді. 1.Субота. 2. Батьківщина. 3. Друзі. 4. Щастя. 5. Київ.6. Пшениця. 7. Іграшка.

 

 


Кросворд 2

 

 

 

 

 

1.Корисна як запильник комаха роду бджолиних із товстим мохнатим тільцем. 2. Влітку сірий, взимку білий. 3. Трав'яниста декоративна рослина із родини складноцвітних з квітками різного забарвлення без запаху.

 4. Влітку наїдається, взимку висипляється. 5. Чарівник прийшов у ліс, фарби, пензлика приніс. У діброві та садочку стали жовтими листочки. 6.Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? 7. Не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не гадюка, а жалить. 8. Пішла киця по водицю та й упала у … .(З народного) 9. Хто гнізда свого не має, яйця іншим підкидає, та у лісі в холодку все кує: «Ку – ку! Ку – ку!» 10.По полю гасає , овечок хапає та всіх лякає.

Ключове слово: жайворонок.

Відповіді. 1. Джміль. 2. Заєць. 3. Айстра. 4. Ведмідь. 5. Жовтень. 6. Дерева. 7. Бджола. 8. Криниця. 9. Зозуля. 10. Вовк.

 


Кросворд 3

 

 

 

 

 

1. Білі зуби маю, та усі ковтаю, довгі коси маю, та не заплітаю. 2.  Без рук, без ніг, а пнеться на батіг. 3.Висить відерце, а в відерці серце. 4. Ніхто їх не лякає, а вони тремтять. 5. Сидить баба у коморі, а коса її надворі. 6. Вузлата, листата, а росте головата, на одній нозі стоїть, сто сорочок на ній. 7. Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. 8. Плід яблуні.

Ключове слово: картопля.

Відповіді. 1. Кукурудза. 2. Квасоля. 3. Горіх. 4. Листя. 5. Морква.6. Капуста. 7. Цибуля. 8. Яблуко.

 


Кросворд 4

 

 

 

 

1.  Дівчинка, яка дружить із ким-небудь.2. На одному коромислі два змії сидять. 3. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля, репетуля. 4. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. 5. Поле скляне, а межі дерев'яні.6. Частина тіла людини що з’єднує голову з тулубом.

Ключове слово: долоня.

Відповіді. 1. Подруга. 2. Брови. 3. Волосся 4. Щока. 5. Вікно. 6. Шия.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кросворд 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Плоди городніх рослин. 2.Частина одягу у формі мішечка для дрібних речей. 3.Стоять коні на припоні, вузлики зняти, та не можна розв’язати. 4.Влітку в шубі, а взимку голі. 5. Людина, яка спільно з ким – небудь виконує якусь справу. 6. Що то за голова, що лиш зуби і борода? 7. Не …, а з листочками; не сорочка, а зшита; не людина, а навчає.8. Тонкі, звичайно зелені пластинки, які вкривають рослину.

Ключове слово:черевики.

Відповіді. 1. Овочі.2. Кишеня. 3. Огірок. 4. Дерева. 5. Товариш. 5. Часник. 7. Кущ. 8. Листя.

 

 

 

 

 

Автор Ахмадєєва Світлана Миколаївна
Дата добавления 09.01.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел
Просмотров 2372
Номер материала 47354
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓