Главная / Музыка / Сценарій свята для учнів молодших класів "День Святого Миколая"

Сценарій свята для учнів молодших класів "День Святого Миколая"





Свято Миколая

Виховний захід

C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 090.jpg

















Свято Миколая припадає на 19 грудня. Про святого Миколая існує дуже багато легенд, але в нас найбільше закріпився звичай, що Миколай приносить у свій день чемним, вихованим дітям подарунки.

Діти прочитають вірші про Миколая.C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 094.jpg













«У грудні» А. Костецький

Раптовий сніг упав на землю,

завис нечутно на гілках,

і забіліла сосен зелень

у неполоханих гайках.

Вже влаштувавсь ведмідь на зиму

C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 095.jpg











в барлозі темній і зручній,

лежить і згадує ожину –

і усміхається у сні.

А змерзлі клени та берези

ховають ноги в теплий сніг

і затихають обережно

аж до далекої весни.

Якуб Колас

Ходить дід білобородий C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 096.jpg

Полем, лісом, переліском,

Застилає ріки льодом,

Виграє сріблястим блиском.

На берези сипле іній,

Укрива дерева пухом,

Луки, ниви і долини

Білим вкутує кожухом.

Скрізь дідуся носять ноги,

Всіх провіда на хвилинку,

Відпочине із дороги,

Ставши важно під ялинку.



Роман Завадович «День подарунків»C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 097.jpg


Колись Святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл гуде.

Там дітвора чекає на срібних янголят,

Що із доріг безкраїх на землю загостять.

Бо добре знають діти, що ні сніжний танок,



А ні мороз, ні вітер не спинять їх санок.

А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Славка, для Одарки,

Для всіх – для всіх – для всіх!

А тим, що пустували, то чортик в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини … прут.


Марійка Підгірянка «Святий Миколаю»C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 098.jpg


Святий Миколаю,

Прийди до нас з раю,

Принеси нам дари

Кожному до пари.

Цукерки смачненькі, булочки пухненькі

Книжечок багато читати у свято.


«Святий Миколай»

Хто всім бідним помагає?

Хто добра не забуває?C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 099.jpg

Миколай!

Будьте ж, діти, завжди чемні –

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку,

Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,

Діда бабцю, сестру, брата

І любіть свій рідний край –

Вас полюбить Миколай

Подарунки приготує, всіх вас ними почастує.

Треба лиш не забувать –

Бога й рід свій шанувать .

C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 101.jpg











Дійові особи : Читець, дівчинка, хлопчик, Антипко(чортик), Іванко, Оленка

Хлопчик:

Все затихло надворі, сяють зорі угорі ,

Всі чекають – виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.


Дівчинка:

Вістка чемним діточкам,

Що ждуть гостя нетерпляче:

«Діти, радість лине вам! –

Хто нечемним був – хай плаче!»


Хлопчик і дівчинка виходять. З’являється Антипко, молодий чортик. Сідає на край сцени звісивши ноги.


Антипко:C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 102.jpg

Що ж тепер мені робити?

Так болять мені копита,

Ледве вже волочу їх

Всім чортам старим на сміх

У старих чортів робота

Гарна, легка, без турботна.

Ну, а я, Антипко бідний ,

Аби стати чортом гідним,

Цілий день з дітьми гасаю

І на збитки намовляю.


Наламаю різок гарних, для нечемних,

Неохайних, неслухняних,

Злих діток,

Поскладаю у куток

Я вже добре по клопочу –

У воді солоній змочу!


(Збирає різки й ховається)




Читець:

Так старається чорти,

Щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра – гріх,

Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть , частіш моліться,

І підуть антипки звідси

Аж за ними закурить, в очереті затріщить!


(Входить Іванко)

C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 103.jpg

Іванко:

Я сьогодні був хорошим?

Був. Тому собі попрощу

У Святого Миколая всього, що душа бажає.

Хай засуне під подушку

Ковзани, хокейну ключку,

три коробки пластиліну…


Антипко(тихо)

А соснового поліна?


Іванко( прислухається)

Хто гукає? Ти, бабусю?

Ні, то, певно дзвонить в вусі …


Оленка:

Чув, Іванко, каже тато –

Треба іграшки прибрати.


Іванко:

Мама хай поприбирає,

Я чекаю Миколая.


Оленка:

Знай, такі, як ти, ледачі, лиш одних Антипків бачать!

(Оленка йде з’являється Антипко )


Іванко:

Хто ти? Звідки тут узявся?


Антипко:

Що, Іванку, здивувався?

Служу я у Миколая,

Він мене чудово знає.



Іванко:

То приїде він чи ні?

Подарунки є мені?


Антипко:

Є, і так їх там багато,

Що не вмістяться в кімнаті,

Ти їх чесно заробив, бо трудитися любив.

Ти лягай, засни скоріше, Миколай тебе потішить.

(Іванко лягає, а Антипок запихає під подушку різки. Потім ховається, заходить Оленка і будить брата.)


Оленка:

Та прокинься вже, Іванку!


Іванко:

( тре очі, позіхає)

Ти чого волаєш зранку?


Оленка:

Та ще вечір, схаменися!

На годинник подивися!


Іванко:

Під подушку я залізу.

Там напевне…(витягає різки) купи різок?!


Оленка:

Це тому, що ти лінивий,

Миколай вчинив це диво.

Мусиш взяти на замітку,

Що Антипко садить в клітку,

Неслухняних, вередливих, і брехливих, і лінивих.

Хвалькуватих, гордовитих

Теж він любить половити.


Іванко:

Та хіба ж я похвалявся, чи брехав, чи лінувався?

Он Михайлик і Оленка брешуть більше ще від мене!

Хто поклав їх, я не знаю. Піду в мами запитаю.( Іванко та Оленка виходять)


Читець 1:

Учинивши добре діло, вже й подяки закортіло.


А коли нема відплати, можна й побайдикувати?

Читець 2:

Ось по всюди ніч настала, діти всі позасинали.

Лиш Антипки метушаться, Миколая не бояться.


Іванко: (здивовано)

Мама різочок не клала,

Це Антипкова забава!


Оленка:

Ну то як, ідеш в кімнату

Іграшки свої збирати?


Іванко:

Добре – добре, приберу,

Тільки різки заберу.

(забирає різки і йде)


Читець 1:

За горами, за лісами, їдуть - їдуть дивні сани.

І викрешують корита, C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 095.jpg

Сріблом сяючим підбиті,

В зоряній височині метеори вогняні.


Читець 2:

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.C:\Documents and Settings\User\Рабочий стол\праздники в ко 2 классе\19 декабря\Изображение 106.jpg


Читець 3:

Зустрічайте Миколая!

Він вас всіх чудово знає.

Разом з вами порадіє,

Подарує вам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

(Діти співають пісню)





Сценарій свята для учнів молодших класів "День Святого Миколая"
  • Музыка
Описание:

 

 

Свято Миколая

Виховний захід

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято Миколая припадає на 19 грудня. Про святого  Миколая існує дуже багато легенд, але в нас найбільше закріпився звичай, що Миколай приносить у свій день чемним, вихованим дітям подарунки.

                                    Діти прочитають вірші про Миколая.

 

 

 

 

 

 

«У грудні» А. Костецький

Раптовий сніг упав на землю,

завис нечутно на гілках,

і забіліла сосен зелень

у неполоханих гайках.

Вже влаштувавсь ведмідь на зиму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в барлозі темній і зручній,

лежить і згадує ожину –

і усміхається у сні.

А змерзлі клени та берези

ховають ноги в теплий сніг

і затихають обережно

 аж до далекої весни.

                    Якуб Колас

Ходить  дід білобородий

Полем, лісом, переліском,

Застилає ріки льодом,

Виграє сріблястим блиском.

На берези сипле іній,

Укрива дерева пухом,

Луки, ниви і долини

Білим вкутує кожухом.

Скрізь дідуся носять ноги,

Всіх провіда на хвилинку,

Відпочине із дороги,

Ставши важно під ялинку.

 

 

Роман Завадович «День подарунків»

 

Колись Святий Микола

З небес на землю йде,

То кожний дім і школа,

Мов вулик бджіл гуде.

Там дітвора чекає на срібних янголят,

Що із доріг безкраїх на землю загостять.

Бо добре знають діти, що ні сніжний танок,

 

 

А ні мороз, ні вітер не спинять їх санок.

А на санках – дарунки!

Ах, як багато їх!

Для Славка, для Одарки,

Для всіх – для всіх – для всіх!

А тим, що пустували, то чортик в темний кут

На пам’ятку поставить

Гнучкий з лозини … прут.

 

Марійка Підгірянка «Святий Миколаю»

 

Святий Миколаю,

Прийди до нас з раю,

Принеси нам дари

Кожному до пари.

Цукерки смачненькі, булочки пухненькі

Книжечок багато читати у свято.

 

«Святий Миколай»

Хто всім бідним помагає?

Хто добра не забуває?

Миколай!

Будьте ж, діти, завжди чемні –

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку,

Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,

Діда бабцю, сестру, брата

І любіть свій рідний край –

Вас полюбить Миколай

Подарунки приготує, всіх вас ними почастує.

Треба лиш не забувать –

Бога й рід свій шанувать .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дійові особи : Читець, дівчинка, хлопчик, Антипко(чортик), Іванко, Оленка

Хлопчик:

Все затихло надворі, сяють зорі угорі ,

Всі чекають – виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може, в небі заблудився?

В нього клопотів багато,

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

 

Дівчинка:

Вістка чемним діточкам,

Що ждуть гостя нетерпляче:

«Діти, радість лине вам! –

Хто нечемним був – хай плаче!»

 

Хлопчик і дівчинка виходять. З’являється Антипко, молодий чортик. Сідає на край сцени звісивши ноги.

 

Антипко:

Що ж тепер мені робити?

Так болять мені копита,

Ледве вже волочу їх

Всім чортам старим на сміх

У старих чортів робота

Гарна, легка, без турботна.

Ну, а я, Антипко бідний ,

Аби стати чортом гідним,

Цілий день з дітьми  гасаю

І на збитки намовляю.

 

Наламаю різок гарних, для нечемних,

Неохайних, неслухняних,

Злих діток,

Поскладаю у куток

Я вже добре по клопочу –

У воді солоній змочу!

 

(Збирає різки й ховається)

 

 

 

Читець:

Так старається чорти,

Щоби людям допекти.

Їхня зброя гостра – гріх,

Але ви не бійтесь їх.

Не грішіть , частіш моліться,

І підуть антипки звідси

Аж за ними закурить, в очереті затріщить!

 

(Входить Іванко)

 

Іванко:

Я сьогодні був хорошим?

Був. Тому собі попрощу

У Святого Миколая всього, що душа бажає.

Хай засуне під подушку

Ковзани, хокейну ключку,

три коробки пластиліну…

 

Антипко(тихо)

А соснового поліна?

 

Іванко( прислухається)

Хто гукає? Ти, бабусю?

Ні, то, певно дзвонить в вусі …

 

Оленка:

Чув, Іванко, каже тато –

Треба іграшки прибрати.

 

Іванко:

Мама хай поприбирає,

Я чекаю Миколая.

 

Оленка:

Знай, такі, як ти, ледачі, лиш одних Антипків бачать!

(Оленка йде з’являється Антипко )

 

Іванко:

Хто ти? Звідки тут узявся?

 

Антипко:

Що, Іванку, здивувався?

Служу я у Миколая,

Він мене чудово знає.

 

 

Іванко:

То приїде він чи ні?

Подарунки є мені?

 

Антипко:

Є, і так їх там багато,

Що не вмістяться в кімнаті,

Ти їх чесно заробив, бо трудитися любив.

Ти лягай, засни скоріше, Миколай тебе потішить.

(Іванко лягає, а Антипок запихає під подушку різки. Потім ховається, заходить Оленка і будить брата.)

 

Оленка:

Та прокинься вже, Іванку!

 

Іванко:

( тре очі, позіхає)

Ти чого волаєш зранку?

 

Оленка:

Та ще вечір, схаменися!

На годинник подивися!

 

Іванко:

Під подушку я залізу.

Там напевне…(витягає різки) купи різок?!

 

Оленка:

Це тому, що ти лінивий,

Миколай вчинив це диво.

Мусиш взяти на замітку,

Що Антипко садить в клітку,

Неслухняних, вередливих, і брехливих, і лінивих.

Хвалькуватих, гордовитих

Теж він любить половити.

 

Іванко:

Та хіба ж я похвалявся, чи брехав, чи лінувався?

Он Михайлик і Оленка брешуть більше ще від мене!

Хто поклав їх, я не знаю. Піду в мами запитаю.( Іванко та Оленка виходять)

 

Читець 1:

Учинивши добре діло, вже й подяки закортіло.

 

А коли нема відплати, можна й побайдикувати?

Читець 2:

Ось по всюди ніч настала, діти всі позасинали.

Лиш Антипки метушаться, Миколая не бояться.

 

Іванко: (здивовано)

Мама різочок не клала,

Це Антипкова забава!

 

Оленка:

Ну то як, ідеш в кімнату

Іграшки свої збирати?

 

Іванко:

Добре – добре, приберу,

Тільки різки заберу.

(забирає різки і йде)

 

Читець 1:

За горами, за лісами, їдуть -  їдуть дивні сани.

І викрешують корита,

Сріблом сяючим підбиті,

В зоряній височині метеори вогняні.

 

Читець 2:

Миколай мандрує світом,

Він дарує чемним дітям

Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого.

 

Читець 3:

Зустрічайте Миколая!

Він вас всіх чудово знає.

Разом з вами порадіє,

Подарує вам надію.

Миколай з небес весь час

Бачить кожного із вас.

(Діти співають пісню)

 

 

 

 

 

Автор Кольцова Людмила Николаевна
Дата добавления 06.01.2015
Раздел Музыка
Подраздел
Просмотров 957
Номер материала 36875
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓