Главная / Физика / Рефлексія як природний компонент навчання

Рефлексія як природний компонент навчання

Вчитель фізики Слободян В.І..


Рефлексія як природний компонент інтерактивного навчання


Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова “interact” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови. Навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб”єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують у природу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Найменших результатів досягають за умови пасивного навчання, а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших чи негайне застосування – 90%). Чим зумовлені такі результати? Для того, щоб інформація запам”ятовувалася, потрібно не просто її записувати, а й аналізувати. Наш мозок постійно ставить такі запитання:

  • Чи отримував я таку інформацію раніше?

  • Чого стосується ця інформація? Що я можу з нею зробити?

  • Чи можна вважати, що це те саме, з чим я мав справу вчора чи минулого місяця?

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам”ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три прості твердження обгрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам”ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.


Процес навчання не автоматичне вкладая навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. І в цьому процесі повинен бути зворотний зв”язок, іншим терміном “рефлесія”.

Навчання в рамках традиційного уроку не потребує переосмислення ні від учня, ні від вчителя, у ньому немає місця рефлексійним видам діяльності. Замість цього застосовується так зване акріплення та узагальнення отриманих знань, яке майже не передбачає наступного коригуваня вчителем мети та змісту навчання. Рефлексія в інтерактивному навчання займає місце як природний компонент.

Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати.

Методика проведення рефлексії на уроці включає такі стани:

1. Зупинка дорефлексійної діяльності. Всяка попередня діяльність має бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі в розв”язанні проблеми, то після рефлексії її розв”язання може бути продовжене.

2. Відновлення послідовності виконаних дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, в тому числі і те, що на перший погляд здається дріб”язковим.

3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих учителем.

4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено кілька видів:

  • предметна продуктивна діяльність – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання тощо;

  • способи, які використовувались чи створювались в ході діяльності;

  • гіпотези щодо майбутньої діяльності.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлесії в навчанні, є різноманітність її

форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки тощо.

Рефлексія тісно пов”язана з іншою важливою дією – постановкою мети. Формування учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.

Можлива рефлексія стосовно самої рефлексії, спрямована на вдосконалення процесу самопізнання.

Очевидно, що ключовою функцією підсумків буде повернення до результатів навчання і можливість переконання, що учні їх досягли.

Так, наприклад, на стадії підсумкового етапу уроку:

1. установлення фактів (що відбулося?)

2. аналіз причин (чому це відбулося?)

3. планування дій (що нам робити далі?)

Технологія проведення рефлексії підсумкового етапу

На першій стадії:

  • використовуйте відкриті запитаня як? чому? що?

  • виражайте почуття

  • наполягайте на описовому, а не оціночному характері коментарів

  • говоріть про зроблене, а не про те, що могло бути зроблено

На другій стадії:

  • запитуйте про причини: чому? як? хто?

  • вникніть у відповідь. Чому цього немає? Що було б, якщо?

  • шукайте альтернативні теорії. Чи є інша можливість?

  • підберіть інші приклади. Де ще відбувалося щось подібне?

  • наведіть думки незалежних експертів.

На третій стадії:

  • домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов”язання щодо подальших дій.

Оцінювання учнем власної участі в роботі малої групи

(один із варіантів)

Прізвище, ім”я.

Оцініть себе по кожному з визначених напрямів від 0 до 2 балів.

  1. Ви брали активну участь у роботі групи____________

  2. Ви вносили вдалі пропозиції, які врахувала група_______________

  3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи___________

  4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим_____________

  5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед____________

  6. Ви доповідали класу про результати групової роботи___________

Всього балів_____________.

Вихід з “рольової гри”


Після закінчення вправи проводиться ретельний і поглиблений аналіз учасниками та “спостерігачами” набутого досвіду, їхніх думок та почуттів. Для цього проводиться детальне обговорення ситуації, кожен учасник відповідає на запитання:

  • Як ви себе почували в тій чи іншій ролі?

  • Що подобалось під час гри, а що – ні?

  • Чи бували ви самі в подібній ситуації?

  • Чи була вирішена проблема? Чому? Як вона була вирішена?

  • Яку іншу лінію поведінки можна було б вибрати?

  • Чи доводилося вам потрапляти в подібну ситуацію?

  • Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?

Таким чином, формулювання результатів вчителем під час проектування уроку є обов’язковою і важливою процедурою. Однак досягти результатів у інтерактивній моделі ми можемо тільки залучивши учнів до діяльності. Отже, вони теж повинні розуміти, для чого вони прийшли на Ваш урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення. Еталоною є ситуація, коли після уроку учень не тільки знає, розуміє чого він досяг, а й чого він хотів би, мав би досягти на наступному уроці з предмета, чого він взагалі хоче від Вас і Вашого курсу для свого життя.



































Вчитель фізики Слободян В.І.


ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ


Формування творчої активності учнів – одна із важливіших задач викладання фізики. Одним із прийомів в цій роботі є створення проблемних ситуацій. Проблемні ситуації можна використовувати на різних етапах уроку. Пам”ятаючи, що проблема виникає лише на межі знання – незнання, проблемні ситуації найчастіше використовуються з метою активізації пізнавальної діяльності; з метою звернути увагу учнів на певний матеріал, пробудити цікавість і спробувати пояснити. Коли учні бачать, що тих знань, які вони мають недостатньо, виникає бажання отримати додаткові знання, щоб все таки вирішити проблемну ситуацію.

Але, безумовно, проблемні питання можна використовувати під час перевірки засвоєнного матеріалу. Вони спонукають учнів не просто згадувати засвоєне, а активно міркувати, розкривати фізичну суть явища, встановлювати взаємозв”язки з фізичними величинами, аналізувати, робити висновки, узагальнення та використовувати матеріал на практиці.

Психологи стверджують, що засвоєння є лише тоді, коли є мислення самого учня, а мислення є тоді, коли виникає питання. Тобто, людина засвоює краще не готові знання, а ті, які потребують відповіді на особисті питання.

Проблемна ситуація пов”язана із штучно створеним антогонізмом, конфліктом у продуктивній пізнавальній діяльності учнів. Тут велике значення має емоційний настрій вчителя і учня і контроль за діяльністю учнів для того, щоб ефективно організувати всі етапи проблемного навчання.

Пhello_html_6b11c135.gifhello_html_m610bd9f1.gifhello_html_m610bd9f1.gifроблемна ситуація проблема пошук способів її рішення розв”язування проблеми

Проблемне навчання більш пов”язане з жорстким контролем засвоєння матеріалу чим звичайно. Наприклад: Практичне застосування світловодів викликає проблему лише тоді, коли учні засвоїли попередній матеріал, тобто знають, що світло поширюється прямолінійно, і як воно себе поводить на межі двох середовищ.

Крім того, в фізиці існує таке поняття як мисленний експеримент. Цим прийомом користувалися видатні фізики Максвел М., Н.Бор та інші. Вчені лише силою своєї думки проводили експерименти та відкривали фундаментальні закони. Учням також пропонується провести мисленний експеримент і записати висновки з нього, а потім перевірити його на практиці. Фантазія, образність мислення завжди являються компонентами наукової творчості. Так, А.Ейнштейн писав: “В моей жизни взгляд на мир глазами художника играл большую роль. В конце концов, работа научного исследования развивается на почве воображения. Как артист создает свои образы отчасти интуитивно, так и ученый должен обладать большой долей интуиции».

Подібно до того як в реальному житті за допомогою приладів використовується зв”язок з явищами, так за допомогою органів чуття людина в мисленому досліді створюється міст між чуттєво-образною та понятійними формами.

На своїх уроках я пропоную учням такі завдання:

  1. Домашні експериментальні задачі:

Як виміряти діаметр футбольного м”яча, використовуючи лише дерев”яну лінійку?

Прокотивши м”яч, щоб він зробив один оберт і виміряти довжину доріжки:


Можна обернути м”я ниткою і виміряти довжину цієї нитки.

Експериментальна задача: 1.Виміряти об”єм бруска за допомогою лише лінійки.

  1. Виміряти об”єм тіла неправильної форми за допомогою мензурки. Тіло не входить в мензурку. Для виконання цього завдання потрібно міркувати, як міркував Архімед і використати об”єм витісненої рідини за допомогою відливної склянки.

Під час виконання лабораторних робіт учні, які бажають мати 12 балів, виконують додаткове творче завдання.

Застосовую також метод проектів. В умовах шкільного навчання залучення учнів до творчого пошуку має на меті:

  • переконати їх у практичній і теоретичній значущості тих знань і вмінь, яких вони набувають у навчальній діяльності;

  • надати можливість учневі самостійно обирати напрямок досліджень, узгодивши його з власними інтересами;

  • одержати реальний продукт своєї діяльності;

  • розширити світогляд через опанування невідомих аспектів проблеми;

  • стимулювати інтерес до суспільно значимих проблем, розв”язання яких потребує володіння певною сумою знань і вмінь;

  • поєднати теоретичні знання з прагматичними, переконавши учнів у правильності відповідної філософської тези.

Можна використовувати творчі завдання “Теплові явища на вашій кухні”.

Знайти відповіді на питання і познайомити учнів з результатами пошуку:

1.Чому під час варки пельмені в каструлі спочатку спускаються на дно, а потім спливають вгору?

2.Чому перед тим, як налити в склянку кип”ятку, туди кладуть чайну ложку ? та інші.

3.Запропонуйте спосіб прискорення процесу запікання в духовці великого шматка м”яса, випікання пирога тощо.



Рефлексія як природний компонент навчання
  • Физика
Описание:

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова “interact” – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу.

 

            Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови. Навчання, за яких кожен учень відчуває  свою успішність, інтелектуальну спроможність.

 

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Автор Слободян Василь Іванович
Дата добавления 07.01.2015
Раздел Физика
Подраздел
Просмотров 413
Номер материала 41672
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓