Главная / Начальные классы / проектна діяльність учнів початкових класів в процесі екологічного виховання

проектна діяльність учнів початкових класів в процесі екологічного виховання

Міністерство освіти, науки та молоді України

Відділ освіти Слов’янської РДА

Прелеснянська ЗОШ І-ІІІ ст..





Пректна діяльність учнів початкових класів в процесі екологічного виховання



доповідь

вчителя початкових класів

Терещенко Валентини Анатоліївни













2014 – 2015 навчальний рік



Пректна діяльність учнів початкових класів в процесі екологічного виховання

Світ, що оточує дитину, - це передусім

світ природи з безмежним багатством

явищ, невичерпною красою. Тут, у природі,

вічне джерело дитячого розуму.”

В. Сухомлинський

Одним із важливих завдань початкової школи на сучасному етапі є екологічне виховання молодших школярів — психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в учнів шанобливого ставлення до природи та екологічної культури в цілому.
Екологічна культура молодшого школяра, на мою думку, охоплює:
- знання про взаємозв’язки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- розуміння естетичної цінності природи;
- негативне ставлення до дій, що завдають шкоди нашому довкіллю.

Наукові й моральні ідеї бережливого ставлення до природи закладаються і формуються у процесі навчання на уроках, а їх подальший розвиток, розширення і поглиблення удосконалюється в позаурочній діяльності.
Провідну роль в екологічному вихованні молодших школярів відіграють предмети “Природознавство”. Дана дисципліна забезпечує природничонаукову основу для розуміння взаємозв’язків у природі й формування екологічної культури учнів.
Зважаючи на актуальність даної проблеми виникає потреба ретельно вивчити та теоретично обґрунтувати доцільність розгляду питання “Виховання екологічної культури у молодших школярів”. Маючи досвід роботи з даного питання хочу поділитися напрацюваннями щодо використання проектних технологій для формування екологічного мислення молодших школярів.
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя людей. Забруднення повітря, водоймищ, ерозія ґрунтів і вирубки лісів у багатьох місцях досягли критичного рівня. Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і впровадження таких форм, які стимулюють практичну діяльність.
Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.
Проектна діяльність в системі екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств, як надзвичайно важливого середовища існування людини.
Основними завданнями проектної діяльності в системі екологічного виховання є нагромадження в учня екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності.
Переконана, що любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. «Дітей, що не вміють ще ходити, — писав Г. Ващенко, — треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин. Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи».
Першооснови екологічного мислення закладаються в сім’ї, яка покликана прищепити дітям систему екологічних цінностей, норм поведінки у природному середовищі. Тому працюю у тісному взаємозв’язку із сім’єю . Завдання цієї співпраці — через казки, міфи, ігри розвивати пізнавальні здібності дітей, знайомити їх з елементарними зв’язками живої і неживої природи, впливом людини на природне середовище, завдяки чому в дитини формуватиметься потреба у спілкуванні з природою.
На першому етапі ( 1 клас) забезпечую комплексне вивчення природи і розкриття учням її багатогранних аспектів: естетичного, санітарно-гігієнічного, екологічного, економічного. Діти мають зрозуміти також залежність якості життя і здоров’я від стану довкілля, прагнути поліпшувати його. Тому наші проекти інформаційні, короткотривалі, інтеграційні. Наприклад: проект

Годівничка

Тип проекту: індивідуальний, короткочасний, проект-завдання.

Мета: формування у дітей екологічних знань, навичок. Збагачення життєво­го досвіду дітей прикладами позитивної взаємодії з об'єктами природного сере­довища.

Завдання: встановити, які птахи прилітають до нас взимку.

Виконання проекту передбачає систематичні спостереження за видовим складом птахів, що прилітають взимку до годівнички.

Починаючи з кінця листопада, в наших садах, посадках, на узліссях з'являють­ся омелюхи, дрозди, снігурі, синиці-лазурівки та інші птахи. Це ті, що живуть в ос­новному в зоні тайги, мішаних лісів, тобто там, де суворі зими. На інші континен­ти вони не відлітають, а лише відкочовують через наші краї до Італії, Франції (дрізд-горобинник), до Криму (омелюх), а весною повертаються назад. Жив­ляться вони ягодами (горобина, калина, бузина, шипшина, глід), насінням дерев (клен, ясен), трав, бруньками дерев (осика, тополя, глід та інші).

Методичні рекомендації. Проект цілком доступний для виконання. Його доцільно розділити на такі блоки:

1. Хто буває у нас в гостях взимку?

2. Я допомагаю пернатим друзям.

3. Мої нові знайомі.

Перший етап — ознайомлення учнів з допомогою вчителя із зовнішнім вигля­дом кочових птахів, щоб вони могли їх упізнати, та з особливостями їх життя.

Другий етап — виготовлення годівнички (у співробітництві з батьками). Розвішати годівнички краще біля житла, щоб можна було в будь-який час бачи­ти з вікна, чи є там корм і хто до неї прилітає.

Оскільки кочові птахи живляться в основному ягодами, треба нарізати гілочок горобини, бузини, калини з плодами і 1—2 прив'язати на дереві біля годівнички.

Спостереження покажуть, яким птахам що більше до смаку. Як тільки виявить­ся, що ягід немає, слід прив'язати нові гілочки і слідкувати, хто до них прилетить. Скоріше за все, це будуть нові знайомі, яких діти бачили на ілюстраціях.

Кочові птахи з'являються у нас не одночасно, а тому є можливість дослідити, що саме їдять птахи — увесь плід чи тільки насіння. Для цього треба уважно роз­глянути: що під деревом? Наприклад, снігурі їдять тільки насіння, а м'якуш вики­дають; омелюх їсть увесь плід, але багато губить на землю; дрізд склює усе: і з гілочки, і з землі визбирає.

Висновки. Хто прилітав? Хто найбільше сподобався? Чи вистачило корму? Як будемо зустрічати нових друзів наступної зими?

На сьогоднішній день (4 клас) акценти у навчанні переміщую з пізнання як самоцілі на розкриття духовних та моральних аспектів, що виражають гуманістичну сутність природничих наук, спрямованих на збереження біосфери, гармонізацію відносин людини і природного середовища, формування ексцентричної свідомості. Розвинуте емоційно-ціннісне ставлення до природи не тільки всебічно збагачує особистість молодшого школяра, а й становить мотиваційний потенціал його діяльності з вивчення природознавства як навчального предмета, тобто знання стають особистісно значущими.
Змістовний аналіз мотиваційної сфери особистості у взаємодії з природою дозволяє виділяти такі її компоненти:
1) естетичні спонуки, що полягають у розумінні та захопленні красою природного середовища, прагненні до сприйняття прекрасного;
2) гуманістичні потреби: виявити добро, співчуття до живого, бажання захистити;
3) утилітарно-економічні мотиви — визнання природи як джерела ресурсів та економічного розвитку суспільства, як середовища існування та об’єкта праці людини;
4) пізнавальні інтереси, що спрямовані на усвідомлення взаємозв’язків у природі, прагнення осягнути закони її розвитку;
5) рекреаційно-оздоровчі мотиви, що виходять із розуміння значення природи для здоров’я, життя людини, бажання зберегти її оптимальні параметри;
6) прагнення до творчої діяльності у природі — до занять малюванням, фотографуванням, написанням художніх творів, благоустроєм середовища (проектування парків, квітників, зелених насаджень тощо). Наприклад: проект

«Для того щоб жити, бути здоровими, потрібно зберегти природу Землі»

Характеристика проекту:

* за метою проективної діяльності: творчий;

* за кількістю учасників: груповий;

* за тривалістю: довготривалий.

Девіз: Будемо, як маленькі сонечка, творити добро, садити ліси, очищати джерела й ріки, любити свою Землю- матінку, і вона відповість нам любов’ю, щедрістю, дасть здоров’я і пануватимуть на Землі мир і злагода.

Проблема: вплив людини на довкілля і як цей вплив може відбитися на природі і людях; екологічні проблеми нашого села та шляхи їх розв'язання.

Мета проекту: формування моральної свідомості, відповідального відношення до оточуючого середовища-довкілля, бажання брати участь в природоохоронній роботі; виховання відомих громадян, яких хвилює майбутнє рідної землі, рідної держави — України, здоров’я майбутніх поколінь.

Завдання проекту:

* охороняти і примножувати багатство і красу природи рідного краю;

* дбати про екологічну культуру учнів;

* прищеплювати любов до природи;

* виховувати у дітей почуття особистої відповідальності за

збереження навколишнього середовища, флори і фауни;

* формувати здоровий спосіб життя;

* розвивати творчі здібності, пізнавальний інтерес, вміння працювати

колективно

Заходи:

1. « Стежками рідного села » ( екскурсія екологічною стежиною села Прелесне ).

2. Написання скарг від імені природи.

3. Ознайомлення з лікарськими рослинами Донбасу. Збір лікарських рослин.

4. Кімнатні рослини – наші друзі.

Даний проект посів І місце у конкурсі, який проводив ДДПУ.

Початкове навчання, що має на меті формування нового типу екологічної свідомості, повинно закласти передумови глибокого розуміння школярами законів розвитку біосфери, усвідомлення життя як найвищої цінності, розвитку здатності до екологічно виправданої діяльності, заснованої на принципі розумного самообмеження.
У молодших школярів ставлення до навколишньої дійсності формується у сфері почуттів. У процесі чуттєвого сприймання об’єктів природи відбувається «переживання» знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве. Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам’ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об’єктів, сприяють формуванню гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей.
Психологами виділено умови актуалізації механізмів розвитку екологічної свідомості. До них належать:
1) атрактивність (привабливість) природних об’єктів, їх позитивне сприйняття;
2) індивідуалізованість — взаємодія з конкретним, персоніфікованим природним об’єктом;
3) можливість встановлення паралелізму з людиною («подібний до мене, до людей»).

Навчання та виховання – доброзичлива творча взаємодія вчителя та учнів. Реалізація цього надзвичайно важливого принципу - одне з головних завдань педагогіки. І саме творчий вчитель, пропонуючи роботу над проектами, має можливість сприяти розвитку своїх обдарованих учнів. Проектна ж діяльність, яка носить соціально – екологічну спрямованість, допомагає учням орієнтуватися в складних умовах сучасного життя, виявляти та розв’язувати екологічні проблеми, розвиватися як особистість тому що “взаємодія людини зі світом природи має значний психолого – педагогічний потенціал, який охоплює психотерапевтичні, естетичні, комунікативні, поведінкові функції”. І ми, педагоги, повинні скористатися наданою нам можливістю й надихнути маленьких громадян нашої держави на творчий довгостроковий ( в продовж всього життя ) екологічний проект “Кожну хвилину я зберігаю природу, а значить, себе й свою країну! ”

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Барташніков О.О., Барташнікова І.А. Інтелектаульна ігротека. Тренування інтелектуальних і творчих здібностей дітей 6 — 9 років. Р. : 1996
2. Детям обо всем на свете. Популярная знциклопедия. — Харьков.: ПДК, 1998.
3. Дружинін В.Н. Психодіагностика загальних здібностей. К.1996
4. Запартович Б. Б. та ін. З любов’ю до природи. — К.: Педагогіка, 1978.
5. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання К.1998;
6. Кисельов Ф. С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.
7. Лебедев Н. Н. Занимательные вопросы по природоведению. — М.: Учпедгиз, 1961.
8. Махмущов М. Й. Сучасний урок. -К.: Педагогіка, 1981.
9. Нарочна Л. К., Гончарова К.Д., Ковальчук Г. В. Методика викладання довкілля. — К.: Вища школа, 2001.
10. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006.



hello_html_m4d466bb7.pnghello_html_m2ef30903.png

проектна діяльність учнів початкових класів в процесі екологічного виховання
  • Начальные классы
Описание:

Одним із важливих завдань початкової школи на сучасному етапі є екологічне виховання молодших школярів — психолого-педагогічний процес, спрямований на формування в учнів шанобливого ставлення до природи та екологічної культури в цілому.
Зважаючи на актуальність даної проблеми виникає потреба ретельно вивчити та теоретично обґрунтувати доцільність розгляду питання “Виховання екологічної культури у молодших школярів”. Маючи досвід роботи з даного питання хочу поділитися напрацюваннями щодо використання проектних технологій для формування екологічного мислення молодших школярів.


Автор Терещенко Валентина Анатольевна
Дата добавления 01.01.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел
Просмотров 682
Номер материала 19828
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓