Главная / Биология / ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСІННИХ РОСЛИН. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ. Біологія. 7 клас.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСІННИХ РОСЛИН. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ. Біологія. 7 клас.

“Каждый обязан в жизни вырастить дерево, выстроить дом, воспитать человека”. ...
КОГДА ВОЗНИКЛИ ГОЛОСЕМЕННЫЕ? КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ. ВЫМЕРШИЕ ФОРМЫ. РАЗМ...
Познакомить учеников с историей появления голосеменных. Разобрать классификац...
ГОЛОСЕМЕННЫЕ, древняя группа (отдел ) семенных растений, у которых имеются с...
ГОЛОСЕМЕННЫЕ 	произошли в девоне от примитивных папоротниковидных. Около 60...
ПЕРВЫЕ ГОЛОСЕМЕННЫЕ РАСТЕНИЯ: ГИНКГО, - СЕКВОЙЯ.
Первые голосеменные растения появились еще в конце палеозоя. В мезозое они с...
При половом размножении голосеменных на взрослом растении образуются половые ...
Через год после опыления происходит оплодотворение, и в шишках развиваются с...
КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ:
САГОВНИКИ (цикадовые), класс голосеменных древовидных растений. Стволы клубн...
Около 130 видов, в тропиках и субтропиках. Многие саговники широко разводят ...
Цикас поникающий, или саговник, (Cycas revoluta) внешне напоминает пальму, о...
Цикас поникающий
ГИНКГО (Ginkgo biloba), единственный сохранившийся вид обширного порядка гин...
ГИНКГО
Побеги двух типов — длинными и укороченными (последние многолетние, покрыты ...
СЪЕДОБНЫЕ СЕМЕНА ГИНКГО ДВУЛОПАСТНОГО, ПРЕДНАЗНАЧЕННЫЕ ДЛЯ ПРОДАЖИ.
ХВОЙНЫЕ, класс голосеменных растений.
Главным образом вечнозеленые деревья и кустарники, как правило, с игловидным...
СТРОБИЛ (от греч. strobilos — сосновая или еловая шишка), орган размножения м...
У хвойных стробил — мужские (микростробилы) и женские (мегастробилы) шишки, и...
СТРОБИЛ
Половые клетки голосеменных созревают в специальных органах - шишках. Женски...
КЛАСС ХВОЙНЫЕ: ОКОЛО 50 РОДОВ, ОКОЛО 600 ВИДОВ.
ЗАГАДКА: В жару слезою желтой плачет, А в холод слезы прячет. Не лиственница ...
СОСНА, род хвойных вечнозеленых деревьев и (реже) стелющихся кустарников сем...
Около 100 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна ...
Источник строевой древесины и многих химических продуктов (скипидар, канифол...
Семена сосны кедровой, сосны итальянской (пинии) съедобны. 5 видов охраняются.
 СОСНА 	 СИБИРСКАЯ
 СОСНА 	 ГОРНАЯ
ВЕТВИ СОСНЫ
СОСНА ОСТИСТАЯ
Сосна остистая — одно из самых долгоживущих деревьев на Земле. Возраст самых ...
ЗАГАДКА: Шишки словно у сосны, Но орешки в них вкусны.
КЕДР ЛИВАНСКИЙ
КЕДР, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. 4 вида, в горах ...
 КЕДР ЛИВАНСКИЙ
Кедр - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные. Е...
ЗАГАДКА: Что же это за девица? Не швея, не мастерица, Ничего не шьет, А в иг...
ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых.
Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна и...
Древесина мягкая, используется в строительстве, при производстве целлюлозы, м...
ЕЛЬ ОБЫКНОВЕННАЯ
Ель - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные.
Образуя чистые и смешанные леса на значительных территориях Евразии, ель явля...
Ее легкая и мягкая древесина используется в строительстве и целлюлозно-бумажн...
ЕЛЬ ЭНГЕЛЬМАНА
Ель Энгельмана (голубая). В озеленении особенно ценятся ее серебристая и голу...
ЗАГАДКА: Елочка отличная Только необычная - К холодам у этой елки Осыпаются и...
ЛИСТВЕННИЦА. Род листопадных хвойных деревьев семейства сосновых.
ЛИСТВЕННИЦА СИБИРСКАЯ
Около 15 видов, главным образом в горах и лесной зоне Северного полушария. О...
Твердую, прочную древесину используют для подводных сооружений, в кораблестро...
ПИХТА, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. Около 40 видов, ...
ПИХТА СИБИРСКАЯ
Древесину используют для производства целлюлозы, изготовления музыкальных инс...
ПИХТА НОРДМАНА
ПИХТОВЫЙ БАЛЬЗАМ, вязкая прозрачная жидкость, содержащаяся в желваках коры п...
ЗАГАДКА: Зеленеет кустик стройный, Как сосна и елка хвойный, Но не колки, ка...
МОЖЖЕВЕЛЬНИК КОСТОЧКОВЫЙ
Это двудомное дерево высотой до 10—12, иногда до 18 м, с неправильной пирамид...
Женские экземпляры можжевельника косточкового с развивающимися на них крупным...
МОЖЖЕВЕЛЬНИК ТВЁРДЫЙ
Произрастает в Японии, Корее, в Восточном Китае и в России на юге Приморског...
ГНЕТОВЫЕ (Gnetales; гнетофиты, Gnetophyta), порядок (по другим представлениям...
Каждый из трех современных родов — гнетум, эфедра и вельвичия (Gnetum, Ephed...
Это деревья, кустарники, лианы, своеобразные формы с клубневидным стволом, ли...
ГНЕТУМ, род голосеменных растений семейства гнетовых. Лианы, небольшие деревь...
 ГНЕТУМ
ЭФЕДРА, род вечнозеленых голосеменных растений семейства эфедровых. Ветвистые...
ЭФЕДРА
ВЕЛЬВИЧИЯ, род голосеменных растений семейства вельвичиевых. 1 вид, в пустыня...
ВЕЛЬВИЧИЯ. ПУСТЫНЯ НАМИБ.
 ВЕЛЬВИЧИЯ.
Хозяйственное значение имеют хвойные, особенно сосновые (сосна, лиственница, ...
ТАКСОДИУМ (болотный кипарис), род хвойных деревьев семейства таксодиевых. 2 в...
	 БОЛОТНЫЙ КИПАРИС
КИПАРИС, род хвойных деревьев, реже кустарников семейства кипарисовых. 15-20...
 КИПАРИС
Работа с литературой в библиотеке. Работа в сети Интернет.
Презентация Публикация WEB-страница Результаты заслушать во время урока – пу...
1 из 90

Описание презентации по отдельным слайдам:

№ слайда 1
Описание слайда:

№ слайда 2 “Каждый обязан в жизни вырастить дерево, выстроить дом, воспитать человека”. (Во
Описание слайда:

“Каждый обязан в жизни вырастить дерево, выстроить дом, воспитать человека”. (Восточная мудрость)

№ слайда 3 КОГДА ВОЗНИКЛИ ГОЛОСЕМЕННЫЕ? КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ. ВЫМЕРШИЕ ФОРМЫ. РАЗМНОЖ
Описание слайда:

КОГДА ВОЗНИКЛИ ГОЛОСЕМЕННЫЕ? КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ. ВЫМЕРШИЕ ФОРМЫ. РАЗМНОЖЕНИЕ ГОЛОСЕМЕННЫХ. ПРЕДСТАВИТЕЛИ ГОЛОСЕМЕННЫХ. ХОЗЯЙСТВЕННОЕ ЗНАЧЕНИЕ.

№ слайда 4 Познакомить учеников с историей появления голосеменных. Разобрать классификацию
Описание слайда:

Познакомить учеников с историей появления голосеменных. Разобрать классификацию голосеменных. Познакомиться с представителями голосеменных.

№ слайда 5 ГОЛОСЕМЕННЫЕ, древняя группа (отдел ) семенных растений, у которых имеются семя
Описание слайда:

ГОЛОСЕМЕННЫЕ, древняя группа (отдел ) семенных растений, у которых имеются семяпочки (в отличие от папоротников), но отсутствуют плодолистики (в отличие от цветковых).

№ слайда 6 ГОЛОСЕМЕННЫЕ 	произошли в девоне от примитивных папоротниковидных. Около 600 в
Описание слайда:

ГОЛОСЕМЕННЫЕ произошли в девоне от примитивных папоротниковидных. Около 600 видов. Представлены деревьями, кустарниками. Распространены широко.

№ слайда 7 ПЕРВЫЕ ГОЛОСЕМЕННЫЕ РАСТЕНИЯ: ГИНКГО, - СЕКВОЙЯ.
Описание слайда:

ПЕРВЫЕ ГОЛОСЕМЕННЫЕ РАСТЕНИЯ: ГИНКГО, - СЕКВОЙЯ.

№ слайда 8 Первые голосеменные растения появились еще в конце палеозоя. В мезозое они смен
Описание слайда:

Первые голосеменные растения появились еще в конце палеозоя. В мезозое они сменили древовидные папоротники и хвощи, чему во многом способствовал более засушливый климат.

№ слайда 9 При половом размножении голосеменных на взрослом растении образуются половые орг
Описание слайда:

При половом размножении голосеменных на взрослом растении образуются половые органы - шишки.

№ слайда 10
Описание слайда:

№ слайда 11 Через год после опыления происходит оплодотворение, и в шишках развиваются семе
Описание слайда:

Через год после опыления происходит оплодотворение, и в шишках развиваются семена. Попадая в почву, семя прорастает и из него в дальнейшем вырастает взрослое растение.

№ слайда 12 КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ:
Описание слайда:

КЛАССИФИКАЦИЯ ГОЛОСЕМЕННЫХ:

№ слайда 13
Описание слайда:

№ слайда 14
Описание слайда:

№ слайда 15 САГОВНИКИ (цикадовые), класс голосеменных древовидных растений. Стволы клубневи
Описание слайда:

САГОВНИКИ (цикадовые), класс голосеменных древовидных растений. Стволы клубневидные или редьковидные, реже колоннообразные. Высотой до 20 м, крона из пучка листьев длиной до 3 м.

№ слайда 16 Около 130 видов, в тропиках и субтропиках. Многие саговники широко разводят как
Описание слайда:

Около 130 видов, в тропиках и субтропиках. Многие саговники широко разводят как декоративные, в т. ч. на Черноморском побережье Кавказа и в Юж. Крыму.

№ слайда 17 Цикас поникающий, или саговник, (Cycas revoluta) внешне напоминает пальму, одна
Описание слайда:

Цикас поникающий, или саговник, (Cycas revoluta) внешне напоминает пальму, однако это голосеменное растение. Из его крахмалистой сердцевины, как и из сердцевины саговой пальмы, получают саго (отсюда название).

№ слайда 18 Цикас поникающий
Описание слайда:

Цикас поникающий

№ слайда 19 ГИНКГО (Ginkgo biloba), единственный сохранившийся вид обширного порядка гинкго
Описание слайда:

ГИНКГО (Ginkgo biloba), единственный сохранившийся вид обширного порядка гинкговых, процветавшего в течение мезозойской эры. Листопадное дерево, достигающее высоты 40 м при диаметре до 4 м, с обильно ветвящейся кроной.

№ слайда 20 ГИНКГО
Описание слайда:

ГИНКГО

№ слайда 21 Побеги двух типов — длинными и укороченными (последние многолетние, покрыты чеш
Описание слайда:

Побеги двух типов — длинными и укороченными (последние многолетние, покрыты чешуйками), вееровидными выемчатыми длинночерешковыми листьями. Гинкго доживает до 3000 лет и более, плодоносит с 20-летнего возраста. Двудомное растение.

№ слайда 22 СЪЕДОБНЫЕ СЕМЕНА ГИНКГО ДВУЛОПАСТНОГО, ПРЕДНАЗНАЧЕННЫЕ ДЛЯ ПРОДАЖИ.
Описание слайда:

СЪЕДОБНЫЕ СЕМЕНА ГИНКГО ДВУЛОПАСТНОГО, ПРЕДНАЗНАЧЕННЫЕ ДЛЯ ПРОДАЖИ.

№ слайда 23
Описание слайда:

№ слайда 24 ХВОЙНЫЕ, класс голосеменных растений.
Описание слайда:

ХВОЙНЫЕ, класс голосеменных растений.

№ слайда 25 Главным образом вечнозеленые деревья и кустарники, как правило, с игловидными (
Описание слайда:

Главным образом вечнозеленые деревья и кустарники, как правило, с игловидными (хвоя) или чешуйчатыми листьями и однополыми стробилами (шишками).

№ слайда 26 СТРОБИЛ (от греч. strobilos — сосновая или еловая шишка), орган размножения мног
Описание слайда:

СТРОБИЛ (от греч. strobilos — сосновая или еловая шишка), орган размножения многих высших растений (хвощей, плаунов, голосеменных); видоизмененный укороченый побег, несущий специализированные листья — спорофиллы, на которых формируются спорангии.

№ слайда 27 У хвойных стробил — мужские (микростробилы) и женские (мегастробилы) шишки, иног
Описание слайда:

У хвойных стробил — мужские (микростробилы) и женские (мегастробилы) шишки, иногда их считают собранием стробил. У покрытосеменных стробилу гомологичен цветок.

№ слайда 28 СТРОБИЛ
Описание слайда:

СТРОБИЛ

№ слайда 29 Половые клетки голосеменных созревают в специальных органах - шишках. Женские ш
Описание слайда:

Половые клетки голосеменных созревают в специальных органах - шишках. Женские шишки располагаются на верхушках побегов, имеют красноватый цвет, состоят из чешуй, на которых находятся 2 семязачатка. Мужские шишки располагаются у основания побегов, мелкие, овальные, на чешуйках расположены пыльцевые мешочки с пыльцой.

№ слайда 30 КЛАСС ХВОЙНЫЕ: ОКОЛО 50 РОДОВ, ОКОЛО 600 ВИДОВ.
Описание слайда:

КЛАСС ХВОЙНЫЕ: ОКОЛО 50 РОДОВ, ОКОЛО 600 ВИДОВ.

№ слайда 31
Описание слайда:

№ слайда 32 ЗАГАДКА: В жару слезою желтой плачет, А в холод слезы прячет. Не лиственница и н
Описание слайда:

ЗАГАДКА: В жару слезою желтой плачет, А в холод слезы прячет. Не лиственница и не елка, Хоть есть и шишки, и иголки.

№ слайда 33 СОСНА, род хвойных вечнозеленых деревьев и (реже) стелющихся кустарников семейс
Описание слайда:

СОСНА, род хвойных вечнозеленых деревьев и (реже) стелющихся кустарников семейства сосновых.

№ слайда 34 Около 100 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из
Описание слайда:

Около 100 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из главных лесообразующих пород.

№ слайда 35 Источник строевой древесины и многих химических продуктов (скипидар, канифоль,
Описание слайда:

Источник строевой древесины и многих химических продуктов (скипидар, канифоль, деготь, витамин С — из молодой хвои, и т. д.).

№ слайда 36 Семена сосны кедровой, сосны итальянской (пинии) съедобны. 5 видов охраняются.
Описание слайда:

Семена сосны кедровой, сосны итальянской (пинии) съедобны. 5 видов охраняются.

№ слайда 37  СОСНА 	 СИБИРСКАЯ
Описание слайда:

СОСНА СИБИРСКАЯ

№ слайда 38  СОСНА 	 ГОРНАЯ
Описание слайда:

СОСНА ГОРНАЯ

№ слайда 39 ВЕТВИ СОСНЫ
Описание слайда:

ВЕТВИ СОСНЫ

№ слайда 40 СОСНА ОСТИСТАЯ
Описание слайда:

СОСНА ОСТИСТАЯ

№ слайда 41 Сосна остистая — одно из самых долгоживущих деревьев на Земле. Возраст самых дре
Описание слайда:

Сосна остистая — одно из самых долгоживущих деревьев на Земле. Возраст самых древних экземпляров оценивается в 4700 лет. Пик Уилера (4011 м над уровнем океана), Нью-Мексико.

№ слайда 42 ЗАГАДКА: Шишки словно у сосны, Но орешки в них вкусны.
Описание слайда:

ЗАГАДКА: Шишки словно у сосны, Но орешки в них вкусны.

№ слайда 43 КЕДР ЛИВАНСКИЙ
Описание слайда:

КЕДР ЛИВАНСКИЙ

№ слайда 44 КЕДР, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. 4 вида, в горах Мал
Описание слайда:

КЕДР, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. 4 вида, в горах Малой и Юго-Западной Азии, в Зап. Гималаях и Северо-Зап. Африке. Широко культивируют, в т. ч. в Крыму, на Кавказе, юге Ср. Азии. Древесину применяют в строительстве. Кедром часто называют кедровую сосну.

№ слайда 45  КЕДР ЛИВАНСКИЙ
Описание слайда:

КЕДР ЛИВАНСКИЙ

№ слайда 46 Кедр - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные. Его
Описание слайда:

Кедр - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные. Его желтоватая или красноватая, ароматная древесина является ценным декоративным материалом, поскольку устойчива к повреждению насекомыми и грибами.

№ слайда 47 ЗАГАДКА: Что же это за девица? Не швея, не мастерица, Ничего не шьет, А в иголк
Описание слайда:

ЗАГАДКА: Что же это за девица? Не швея, не мастерица, Ничего не шьет, А в иголках круглый год.

№ слайда 48 ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых.
Описание слайда:

ЕЛЬ, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых.

№ слайда 49 Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из г
Описание слайда:

Около 45 видов, главным образом в умеренном поясе Северного полушария. Одна из главных лесообразующих пород.

№ слайда 50 Древесина мягкая, используется в строительстве, при производстве целлюлозы, музы
Описание слайда:

Древесина мягкая, используется в строительстве, при производстве целлюлозы, музыкальных инструментов; из нее добывают смолу, скипидар, канифоль, деготь и пр.

№ слайда 51 ЕЛЬ ОБЫКНОВЕННАЯ
Описание слайда:

ЕЛЬ ОБЫКНОВЕННАЯ

№ слайда 52 Ель - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные.
Описание слайда:

Ель - род вечнозеленых деревьев из семейства сосновых отдела голосеменные.

№ слайда 53 Образуя чистые и смешанные леса на значительных территориях Евразии, ель являетс
Описание слайда:

Образуя чистые и смешанные леса на значительных территориях Евразии, ель является важнейшей лесообразующей породой.

№ слайда 54 Ее легкая и мягкая древесина используется в строительстве и целлюлозно-бумажном
Описание слайда:

Ее легкая и мягкая древесина используется в строительстве и целлюлозно-бумажном производстве.

№ слайда 55 ЕЛЬ ЭНГЕЛЬМАНА
Описание слайда:

ЕЛЬ ЭНГЕЛЬМАНА

№ слайда 56 Ель Энгельмана (голубая). В озеленении особенно ценятся ее серебристая и голубая
Описание слайда:

Ель Энгельмана (голубая). В озеленении особенно ценятся ее серебристая и голубая формы. Завезена в Россию из Северной Америки.

№ слайда 57 ЗАГАДКА: Елочка отличная Только необычная - К холодам у этой елки Осыпаются игол
Описание слайда:

ЗАГАДКА: Елочка отличная Только необычная - К холодам у этой елки Осыпаются иголки.

№ слайда 58 ЛИСТВЕННИЦА. Род листопадных хвойных деревьев семейства сосновых.
Описание слайда:

ЛИСТВЕННИЦА. Род листопадных хвойных деревьев семейства сосновых.

№ слайда 59 ЛИСТВЕННИЦА СИБИРСКАЯ
Описание слайда:

ЛИСТВЕННИЦА СИБИРСКАЯ

№ слайда 60 Около 15 видов, главным образом в горах и лесной зоне Северного полушария. Обра
Описание слайда:

Около 15 видов, главным образом в горах и лесной зоне Северного полушария. Образуют чистые и смешанные леса; лиственница сибирская и лиственница Гмелина, или даурская, — основные породы таежных лесов Сибири.

№ слайда 61 Твердую, прочную древесину используют для подводных сооружений, в кораблестроени
Описание слайда:

Твердую, прочную древесину используют для подводных сооружений, в кораблестроении и т. п. Лиственница ольгинская (реликтовый вид, в Приморье). Лиственница польская (эндемик Карпат) — охраняется.

№ слайда 62 ПИХТА, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. Около 40 видов, пре
Описание слайда:

ПИХТА, род хвойных вечнозеленых деревьев семейства сосновых. Около 40 видов, преимущественно в горах, реже на равнинах Северного полушария. Одна из основных пород темно-хвойной тайги.

№ слайда 63 ПИХТА СИБИРСКАЯ
Описание слайда:

ПИХТА СИБИРСКАЯ

№ слайда 64 Древесину используют для производства целлюлозы, изготовления музыкальных инстру
Описание слайда:

Древесину используют для производства целлюлозы, изготовления музыкальных инструментов и др., в строительстве; из коры получают пихтовый бальзам, из хвои и веток — пихтовое масло.

№ слайда 65 ПИХТА НОРДМАНА
Описание слайда:

ПИХТА НОРДМАНА

№ слайда 66 ПИХТОВЫЙ БАЛЬЗАМ, вязкая прозрачная жидкость, содержащаяся в желваках коры пихт
Описание слайда:

ПИХТОВЫЙ БАЛЬЗАМ, вязкая прозрачная жидкость, содержащаяся в желваках коры пихты сибирской. Желваки прокалывают и выдавливают бальзам. Используется главным образом для склеивания оптических стекол и изготовления микроскопических препаратов.

№ слайда 67 ЗАГАДКА: Зеленеет кустик стройный, Как сосна и елка хвойный, Но не колки, как у
Описание слайда:

ЗАГАДКА: Зеленеет кустик стройный, Как сосна и елка хвойный, Но не колки, как у елки И у сосны, его иголки.

№ слайда 68 МОЖЖЕВЕЛЬНИК КОСТОЧКОВЫЙ
Описание слайда:

МОЖЖЕВЕЛЬНИК КОСТОЧКОВЫЙ

№ слайда 69 Это двудомное дерево высотой до 10—12, иногда до 18 м, с неправильной пирамидаль
Описание слайда:

Это двудомное дерево высотой до 10—12, иногда до 18 м, с неправильной пирамидальной кроной, образованной простертыми ветвями, произрастает в Южной Греции, в горах Малой Азии, Сирии и Палестины.

№ слайда 70 Женские экземпляры можжевельника косточкового с развивающимися на них крупными т
Описание слайда:

Женские экземпляры можжевельника косточкового с развивающимися на них крупными темно-синими шишками на фоне густой зеленой хвои особенно красивы. Сочная мясистая мякоть шишек очень сладкая и пригодна для изготовления мармелада.

№ слайда 71 МОЖЖЕВЕЛЬНИК ТВЁРДЫЙ
Описание слайда:

МОЖЖЕВЕЛЬНИК ТВЁРДЫЙ

№ слайда 72 Произрастает в Японии, Корее, в Восточном Китае и в России на юге Приморского к
Описание слайда:

Произрастает в Японии, Корее, в Восточном Китае и в России на юге Приморского края. Его относят реликтовым растениям. Изредка встречается на скальных, преимущественно известковых обнажениях, а также растет на песках по побережью Японского моря. Высотой 30—40 см высотой 30—40 см.

№ слайда 73 ГНЕТОВЫЕ (Gnetales; гнетофиты, Gnetophyta), порядок (по другим представлениям. Н
Описание слайда:

ГНЕТОВЫЕ (Gnetales; гнетофиты, Gnetophyta), порядок (по другим представлениям. Надпорядок или класс) вымерших и ныне живущих реликтовых голосеменных.

№ слайда 74 Каждый из трех современных родов — гнетум, эфедра и вельвичия (Gnetum, Ephedra,
Описание слайда:

Каждый из трех современных родов — гнетум, эфедра и вельвичия (Gnetum, Ephedra, Welwitschia) представляет отдельное семейство или, по некоторым представлениям, отдельный порядок.

№ слайда 75 Это деревья, кустарники, лианы, своеобразные формы с клубневидным стволом, листь
Описание слайда:

Это деревья, кустарники, лианы, своеобразные формы с клубневидным стволом, листьями, как у лавра или редуцированными до мелких чешуек, а также (у вельвичии) ремневидными, в течение всей жизни растения нарастающими основаниями и отмирающими на верхушке. Характерно супротивное или перекрестно-парное листорасположение.

№ слайда 76 ГНЕТУМ, род голосеменных растений семейства гнетовых. Лианы, небольшие деревья и
Описание слайда:

ГНЕТУМ, род голосеменных растений семейства гнетовых. Лианы, небольшие деревья или кустарники. Около 30 видов, во влажных тропических лесах. Семена, молодые листья и стробилы некоторых видов съедобны.

№ слайда 77  ГНЕТУМ
Описание слайда:

ГНЕТУМ

№ слайда 78 ЭФЕДРА, род вечнозеленых голосеменных растений семейства эфедровых. Ветвистые ку
Описание слайда:

ЭФЕДРА, род вечнозеленых голосеменных растений семейства эфедровых. Ветвистые кустарники с чешуевидными листьями. Около 45 видов, главным образом в Средиземноморье, Азии и Америке; в России 3 вида, преимущественно в горных районах. Содержит алкалоиды (эфедрин и др.).

№ слайда 79 ЭФЕДРА
Описание слайда:

ЭФЕДРА

№ слайда 80 ВЕЛЬВИЧИЯ, род голосеменных растений семейства вельвичиевых. 1 вид, в пустынях н
Описание слайда:

ВЕЛЬВИЧИЯ, род голосеменных растений семейства вельвичиевых. 1 вид, в пустынях на юго-западе Африки. Ствол диаметром до 1,2 м едва выступает над землей; 2 ремневидных кожистых стелющихся листа (длина 2-3 м, иногда до 8 м, ширина до 1,8 м). Живет до 2000 лет.

№ слайда 81 ВЕЛЬВИЧИЯ. ПУСТЫНЯ НАМИБ.
Описание слайда:

ВЕЛЬВИЧИЯ. ПУСТЫНЯ НАМИБ.

№ слайда 82  ВЕЛЬВИЧИЯ.
Описание слайда:

ВЕЛЬВИЧИЯ.

№ слайда 83 Хозяйственное значение имеют хвойные, особенно сосновые (сосна, лиственница, ель
Описание слайда:

Хозяйственное значение имеют хвойные, особенно сосновые (сосна, лиственница, ель, пихта, кедр), а также представители семейства таксодиевых и кипарисовых.

№ слайда 84 ТАКСОДИУМ (болотный кипарис), род хвойных деревьев семейства таксодиевых. 2 вида
Описание слайда:

ТАКСОДИУМ (болотный кипарис), род хвойных деревьев семейства таксодиевых. 2 вида, на юго-востоке Сев. Америки, переносят длительное затопление. Таксодиум обыкновенный культивируют как декоративное растение в европейских странах, на Кавказе и в Ср. Азии. Ценная древесина используется в мебельном производстве, для мелких поделок.

№ слайда 85 	 БОЛОТНЫЙ КИПАРИС
Описание слайда:

БОЛОТНЫЙ КИПАРИС

№ слайда 86 КИПАРИС, род хвойных деревьев, реже кустарников семейства кипарисовых. 15-20 ви
Описание слайда:

КИПАРИС, род хвойных деревьев, реже кустарников семейства кипарисовых. 15-20 видов, в умеренно теплом поясе Евразии, Сев. Америки, Сев. Африки. Кипарис вечнозеленый (пирамидальная форма, высота до 30 м) и др. виды широко культивируют как декоративные растения, в т. ч. на Украине (в Крым завезен еще в античную эпоху, новая интродукция началась в кон. 18 в.), Черноморском побережье Кавказа, в Ср. Азии. Древесина идет на мебель и поделки.

№ слайда 87  КИПАРИС
Описание слайда:

КИПАРИС

№ слайда 88 Работа с литературой в библиотеке. Работа в сети Интернет.
Описание слайда:

Работа с литературой в библиотеке. Работа в сети Интернет.

№ слайда 89 Презентация Публикация WEB-страница Результаты заслушать во время урока – путеш
Описание слайда:

Презентация Публикация WEB-страница Результаты заслушать во время урока – путешествия.

№ слайда 90
Описание слайда:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСІННИХ РОСЛИН. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ. Біологія. 7 клас.
  • Биология
Описание:

Тема  3. ГОЛОНАСІННІ.

 

УРОК 41

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСІННИХ РОСЛИН.

ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

 

Цілі уроку:   ознайомити учнів із загальними ознаками на­сінних рослин на прикладі голонасінних; озна­йомити з особливостями будови й розмноження голонасінних, їх поширенням у природі.

 

Базові поняття і терміни уроку: насінні рослини, насіння, голонасінні, дерево, стовбур, кора, деревина, камбій, головний ко­рінь, пилкове зерно, гамети, шишка.

 

Обладнання: гербарії пагонів сосни та шишки, колекції"Голонасінні рослини", таблиця "Цикл розвитку сосни".

    

 

Концепція уроку

 

Голонасінні не численні у флористичному відношенні (у науці ві­домо близько 800 видів), але в рослинності північних і середніх широт вони представлені досить широко, особливо хвойні. Наприклад, тайга простягається широким поясом через усі континенти Землі й, напри­клад у Росії, ліси на 80 % складаються з хвойних дерев. Значна поши­реність голонасінних та їх велике природне і народногосподарське зна­чення підвищують в учнів інтерес до теми.

У голонасінних цікаві біологічні особливості й цикл розвитку, знан­ня яких навіть в елементарному ступені дозволяє по-справжньому оці­нити місце і значення цієї групи в еволюції рослин.

Під час вивчення хвойних слід підкреслити значення їх охорони. Учні повинні засвоїти, що голонасінні — це дерева і чагарники з добре розвиненими органами, причому у хвойних листки голчасті. Розмножу­ються голонасінні не спорами, а насінням, як і квіткові рослини, хоча квіток у голонасінних немає.

Питання про розмноження голонасінних розглядається в доступ­ному для дітей обсязі. Відомості про перетворення в процесі еволюції

мегаспорангіїв на насінні зачатки, а мікроспорангіїв — на пилкові мі­шечки, про архегонії, що утворюються на ендоспермі, у школі не нада­ються внаслідок їх недоступності для школярів 7 класу.

Під час вивчення розмноження сосни та ялини в школі нерідко при­пускаються помилок по суті, про які слід попередити вчителів і учнів. У голонасінних є шишки (чоловічі й жіночі), а не квітки.

Велике народногосподарське значення мають сосни та ялини. Відо­мо, що сьогодні хвойні дають не лише деревину, смолу, дьоготь, кані­фоль і скипидар, але й папір, віскозу, спирт, кислоти тощо.

Тему доцільно почати з вивчення типового представника голона­сінних — сосни. Голонасінні — складна тема; без докладного вивчення типового представника й наступного огляду деяких інших видів важко сформувати в учнів чітке поняття про групу в цілому.

 

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

 

I. Актуалізація опорних знань. (Тестовий контроль).

 

1.      Органами спорофіту папоротеподібних є:

а) ризоїди; б) спорангії;в) кореневище; г) архегонії і антеридії.

2.      Органами гаметофіту плауноподібних є:

а) ризоїди; б) спорангії;в) кореневище; г) архегонії і антеридії.

3.      У життєвому циклі папоротеподібних, плауноподібних, хвощеподібних
переважає:а) спорофіт;        б) гаметофіт.

4.      Спорангії хвощів і плаунів зібрані:а) у стробіли;б) у соруси.

5.      Зі спори у вищих спорових рослин розвивається:а) гаметофіт;б) спорофіт.

6.      Гаметофіт щитника чоловічого:а) підземний;б) надземний;

в) дводомний;г) однодомний;д) фотосинтезуючий.

7.      Гаметофіт прикріплюється до грунту:а) ризоїдами;б) коренями;    

в) кореневищем.

8.      Із зиготи вищих спорових рослин розвивається:а) гаметофіт;б) спорофіт.

 

Правильні відповіді: 1-6, в; 2-а,г; 3- а; 4-а; 5- а; 6-б, г, д; 7- а; 8- б.

 

II. Вивчення нового матеріалу. (Розповідь учителя. Бесіда).

 

Робота з підручником.

 — На думку вчених насінні рослини виникли приблизно 360 млн. років тому.

Першими серед них були насінні папороті. Насінних було небагато. Панування насінних рослин почалося тоді, коли змінилися кліматичні умови. Стало сухіше та холодніше.

Завдання: відкрийте підручник на с.      і прочитайте абзац    .

 

Слайд 1- 4

Бесіда за запитаннями:

- Які кліматичні зміни передували появі насінних?

- Чому вимерли вищі спорові рослини?

До насінних рослин відносяться два відділи — Голонасінні та Покритонасінні.

Насінні папороті дали початок голонасінним. Такі представники голонасінних як араукарія, сосна, кипарис жили сотні мільйонів років тому, їх потіснили квіткові рослини.

Однак, як і в древні часи, сьогодні голонасінні добре себе почувають.

 

 

 

Переваги насінного розмноження над споровим. (Розповідь вчителя,
бесіда).

 

-Що таке спора?

-Де утворюються статеві органи у спорових рослин?

-Що необхідно для того, щоб відбулося злиття двох статевих клітин у спорах?
У насінних рослин є певні особливості: насінина багатоклітинна і складається

із зародка та запасу поживних речовин. Зародок складається із корінця, брунечки і зародкових листків, або сім'ядолей.

 

Слайд 5,6

Загальна характеристика Голонасінних. (Розповідь учителя).

Голонасінних налічується близько 750 видів. Це переважно дерева і кущі,

трав'янистих кущів серед них немає. У них досконаліші покривні та провідні тканини, добре розвинений камбій, що забезпечує ріст стебла у товщину. Мають головний корінь і стрижневу кореневу систему. Спорофіт у них має ще більше значення - він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофіту. Гаметофіти розвиваються і живуть на спорофіті, живляться за рахунок його поживних речовин. Насінні зачатки розміщені "голо", відкрито на лусках шишок. Запилення здійснюється вітром.

 

Слайд 7 – 14

Життєвий цикл у голонасінних.

(Розповідь учителя і складання схеми циклу розвитку сосни).

Унаслідок складності будови органів розмноження сосни та інших голонасінних, а також відомих труднощів у вивченні дітьми процесу розмноження, учитель, користуючись наочними матеріалами, таблиця­ми та схемою, пояснює будову чоловічих і жіночих шишок сосни. Він звертає увагу на те, що в пильниках чоловічих шишок утворюються пил­кові зерна. Пилкове зерно має дві оболонки та два міхури. Під оболон­ками розташовуються дві клітини: вегетативна і генеративна.

З'ясовується, що жіночі шишки, які утворюються на верхівках моло­дих пагонів, складаються з лусок, на верхньому боці яких розвивається по два насінні зачатки. Слід зіставити розташування насінних бруньок у голонасінних (відкрите) і покритонасінних рослин.

Необхідно послідовно описати процес запилення й запліднення.

 

Спорофіт переважає над гаметофітом. Чоловічий гаметофіт утворюється в чоловічих шишках на верхівках багаторічних пагонів. Вони жовті. Чоловічий гаметофіт формується з мікроспори в мікроспорангіях між лусками шишок. Він складається з двох клітин - сифоногенної або клітини пилкової трубки і генеративної, або спермагенної клітини, з якої утворюються статеві клітини.

 

Жіночий гаметофіт формується із мегаспори в мегаспорангіях, що знаходяться на жіночих шишках. Мегаспорангії є всередині насінного зачатка і їх

Покрови утворюють щілину (пилковхід, або мікропіле). Жіночий гаметофіт складається із двох архегоніїв та первинного ендосперму (запасу поживних речовин).

Показати цикл розвитку на таблиці "Цикл розвитку сосни".

Записати цикл розвитку на дошці, а учні в зошити.

 

                                        Схема циклу розвитку сосни

 

                                                      Насіння сосни

                                                                І

                                                      Проросток

                                                                І

 

Чоловічі шишки       —         Сосна         —                 Жіночі шишки


                                    

 

Мікроспорангії

 

Поділ

 

 

Багато дрібних спор

 

 

Чоловічий зародок - гаметофіт (пилкове зерно з сифоногенною і спермагенною клітинами)

 

Пилок вітром переноситься на насінний зачаток і проростає, утворюючи

пилкову трубку по якій рухається два спермії.

                               І   

 

 

Мегаспорангії в насінних зачатках

 

Поділ

                         І

 

4 великих спори, з яких 3 відми­рають

 

Жіночий заросток - гаметофіт (ендосперм з двома архегоніями)

             І

 

 

В архегоніях знаходиться по одній яйцеклітині

             І

             І

 

 

 

 

 


                         

               Одна яйцеклітина запліднюється одним спермієм

                                                                 І

                                                           Зигота

                                                                І

                                                 Зародок насінини

А де в сосни утворюється насіння?

Давайте розглянемо малюнок ще раз.

Що ми бачимо?

 

Навесні на кінцях подовжених пагонів сосни утворюються спеці­альні утвори, які називають шишками.

На кінцях молодих гілочок утво­рюються жіночі шишки.

Молоді жіночі шишки зеленого кольору.

Од­ночасно з жіночими біля основи пагонів утворюються цілі скупчення чоловічих шишок.

Кожен чоловічий колосок у центрі має вісь, на якій розташовуються шкірясті лусочки. За будовою вони дуже нагадують ти­чинки покритонасінних рослин і несуть похдва пилкові мішки.

У цих пилкових мішках і утворюється у великій кількості пилок.

Пилок сосни має подвійну оболонку.

Зовнішня оболонка трохи відстає від внутрішньої, простір між ними заповнюється повітрям, по­вітряні міхури, що утворилися в результаті цього, заповнюються пові­трям, завдяки чому полегшують перенесення пилка вітром.

Пилок складається з трьох клітин, вони всі гаплоїдні.

Три клітини пилка — це все, що залишилося від чоловічого гаметофіта.

Дозрілий пи­лок на початку літа висипається з пилкових мішків.

Пилок переноситься вітром, тому лише кілька пилинок потрапляють на жіночі шишки. Саме тому в сосни утворюється величезна кількість пилка.

Його іноді так ба­гато, що в бору він збирається у вигляді жовтого нальоту на грунті.

На осі жіночої шишки розташовані насінні луски.

Названі вони так не випадково.

Біля основи кожної з них розвивається по два насінні за­чатки.

Саме із цих насінних зачатків після запліднення утворюється на­сіння.

Зовні насінна луска сосни має ще й покривну луску — додатковий захист для насінин, які дозрівають.

Усередині насінного зачатка в результаті досить складного процесу виникає гаплоїдна тканина, щось на зразок жіночого заростку з дво­ма архегоніями.

Тканина жіночого заростку називається ендоспермом і є гаплоїдною.

Цей невеликий шматочок тканини — усе, що залишило­ся від жіночого гаметофіта спорових рослин.

Потрапивши пилковходом у пилкову камеру, пилок проростає.

У результаті цього процесу відбувається запліднення тільки однієї яйце­клітини.

Після запліднення яйцеклітина починає ділитися і формується зародок.

Увесь цей процес відбувається за рахунок поживних речовин ендосперму, у клітинах якого вони весь час накопичуються.

Зародок го­лонасінних рослин з усіх боків оточений ендоспермом.

Таке положення полегшує зародку одержання поживних речовин і своєчасне проростан­ня насінини.

Засвоєюбудовоюсформованийзародокдужесхожийназародокпокритонасінних, вінскладаєтьсязкорінця, підсім'ядольногоколінайвласнесім'ядоль, якихзазвичайбільше, ніждві (усосни, якправило, 8 або 12).

Покриви насінного зачатка тверднуть, і він перетворюється на на­сінину.

Насінні луски шишки дерев'яніють і, налягаючи одна на одну, закривають насіння, що дозріває.

Після дозрівання насіння вісь шиш­ки сосни трохи витягується, луски розходяться і насіння висипається.

Зазвичай це відбувається в березні, коли на землі ще лежить щільний сніговий покрив, на якому під променями весняного сонця утворюєть­ся наст.

Навіть невеликий вітерець може з легкістю переносити насіння сосни, що ковзає по насту, використовуючи крильце як вітрило.

Особливо слід зазначити, що з початку формування жіночої шишки до дозрівання насіння минає два роки.

Це сосна звичайна, хоча іноді ми неправильно називаємо її «ново­річною ялинкою».

 

 

Слайд 15 – 19

 

Класіфікаціят голонасінних.

До відділу Голонасінних ми відносимо 4 класи (запис на дошці схеми і в
зошити).

 

 

 

Царство Рослини

Відділ Голонадінні

 

         Клас                     Клас                                      Клас                            Клас

 Саговники                Хвойні                         Гінкгові              Гнетові

 

 

Слайд 20, 21

 

Клас Саговники — це деревовидні рослини, стовбури яких циліндричні чи бульбовидні, нерозгалужені. Листки великі папоротеподібні, перисті, розмішені пучком на верхівці стовбура. Дводомні рослини. Відомі мільйони років. Поширені в тропіках і субтропіках.

 

Слайд 22 – 24

 

Загальна характеристика Cykas revoluta.

 

Слайд 25 – 28

 

До живих пам'ятників серед древніх голонасінних ми відносимо
представника класу Гінкгових. У Японії та Пд. Китаї ростуть ці дерева. Знавець
японської флори охарактеризує нам гінкго. В перекладі із японської "гінкго" —
значить срібний абрикос.

Гінкго - єдиний представник родини Гінкгових. Це дуже красиве дерево заввишки до ЗО м. Листки, як віяла, трикутної форми. Колись давно цей вид процвітав. Але клімат став сухішим, тому вид став менш життєздатним. Зараз гінкго розводять як декоративну рослину в багатьох ботанічних садах.

Гінкго має і практичне значення. Насіння його використовують у їжу, як ласощі. Своєрідна форма листка, що нагадує серце, надихнула великого Гете написати вірш, в якому листок гінкго є символом кохання.

 

Слайд 29 – 32

 

Клас Хвойні. 50 рродів. 600 видів.

 

 

 

Клас Хвойні

Порядок Сосни

Родина Соснові

 

                                     Рід Модрина        Рід Сосна              Рід Ялина

 

До класу Хвойних належить 560 видів. За своїм значенням вони займають друге місце після покритонасінних. За зовнішнім виглядом це дерева і кущі. Серед хвойних є пігмеї — до 1 м заввишки та гіганти, як наприклад, секвойя — 26 м в обхваті. Майже всі хвойні вічнозелені.

 

Слайд 33 – 40

 

Біологічні особливості сосни звичайної. (Розповідь учителя, перегляд колекцій та гербаріїв).

Вивчення сосни слід почати з виявлення дитячих уявлень про неї. Учні знають, що це високе, гарне, вічнозелене дерево, яке зазвичай рос­те на пісках і вкрите хвоєю.

У процесі бесідиз'ясовуються особливості морфологічної будови та біології сосни. Вона характеризу­ється як листостеблова деревна рослина: відзначаються її розміри й три­валість життя, наявність вегетативних органів. Корінь сосни залежно від умов видозмінюється: на піщаному ґрунті потужний стрижневий корінь глибоко йде в землю; на болоті головний корінь розвинений слабко, а за рахунок бічних коренів утворюється поверхнева коренева система.

По­яснюються причини видозмін кореневої системи (вплив вологи, пові­тря, тепла).

Сосна — чудовий об'єкт для з'ясування впливу на розвиток органів не тільки вологи, повітря й тепла, але і світла. Для цього порівнюють дерева, що ростуть у бору й на галявині. Слід запропонувати учням по­яснити причини відмирання нижніх суків у сосни, яка росте в глибині лісу, і зробити висновок, що сосна — світлолюбна рослина. Звертається увага на визначення віку молодої сосни за кільцями гілок І старої — за річними кільцями деревини. Водночас з'ясовується господарська цін­ність високих стовбурів сосен, що ростуть у лісі.

Сосна — вічнозелена рослина яка має великий, головний, вертикально розміщений корінь. Може жити на пісчаних грунтах стовбур високий. Крона зверху стовбура. Листки називаються хвоєю. З нижньої сторони хвоїнки мають жолобок. До стебла листки прикріплюються по два. Частина хвоїнок опадає у вересні - листопаді, а частина зберігається 2-3 роки. На початку чермш  з'являються шишки. Сосна світлолюбна рослина, не вимоглива до вологи і грунтів.

Далі вивчаються особливості розташування і будови листків (хвої) сосни. Відзначається невелика поверхня хвої, восковий наліт, а отже, незначність випаровування води, що має велике значення для сосни в зимовий час.

З метою більш глибокого і послідовного вивчення голонасінних слід зупинитися на деяких особливостях не тільки ялини, але й інших пред­ставників цього типу рослин, наприклад модрини й кедрової сосни.

Слайд 41 – 45

 

Зростають кедри сибірські не лише у тайзі, але й у нас, в Карпатах. Це могутні, височенні дерева. Хвоїнки їх зібрані у пучечки, шишка велика, масивна.

Насіння велике, відоме як кедрові горішки.

Слайд 46 – 55

 

Ялина серед народів мала різне символічне значення. Дерево символізувало вірність, довговічність, підне­сеність духу, смілийість.

Звичай зустрічати Новий рік з ялиною в Україні існує з 1700 р. Свято є свято, але існує воно всього декілька днів.

 

Слайд 56 – 60

 

Модрина - це світлолюбне дерево, яке має висоту ЗО - 40 м. Хвоїнки на зиму опадають. Рослина живе 300 - 400 років. Має червонувату, дуже міцну деревину, яка може зберігатися сотні і навіть тисячі років. З роками вона стає міцнішою, ніби кам'яною. На модринових сваях побудоване Італійське місто Венеція, яке стоїть на них уже 500 років. Російське місто Санкт-Петербург теж побудоване з використанням деревини модрини. З давніх часів модрину використовували для будівництва суден.

 

Слайд 61 – 65

 

Загальна характеристика піхти.

 

Слайд 66 – 71

 

Загальна характеристика ти види яливця.

 

Слайд 72- 82

 

Клас Гнетові — це кущі, ліани, рідко дерева. Листки супротивні, цільнокраї, даного класу відносимо гнети, ефедру та вельвічію. У вельвічії невеликий

стовбур від якого відростають всього два листки. Вони живуть все життя рослини  не відпадаючи. Наростають основами, а верхівки вітер роздирає на смужки.

 

Слайд 83 – 86

 

Характеристика болотняного  кіпарису.

 

Слайд 87 -89

 

III. Закріплення знань учнів. (Фронтальна бесіда).

 

Назвіть загальні ознаки відділу Голонасінних.

Чим насінина відрізняється від спори?

У чому переваги насінного розмноження перед споровим?

Яке покоління переважає у життєвому циклі голонасінних?

 

 

Наприкінці уроку вчитель разом з учнями роблять такі висновки.

 

- Сосна — голонасінна рослина, вона розмножується насінням.

- Статевий процес не пов'язаний з водою, чоловічі гамети — спермії — втратили  джгутики й ніколи не виходять за межі пилкової клітини.

- Розмноження і розселення голонасінних рослин здійснюється не спо­рами, а насінням.

- Насіння не лише являє собою цілком сформований  зародок, але ще й містить запаспоживних речовин.

- Тому в сухопутних умовах, з мінливою температурою і вологістю насіння краще забезпе­чує розвиток нового організму, ніж одноклітинна спора.

 

 

IV. Домашнє завдання.

Вивчити §   підручника, підготуватися до конференції на тему "Різноманітність голонасінних", повторить до наступного уроку матері­ал про будову квітки та її запліднення.

 

 

Автор Плясецкая Яна Сергеевна
Дата добавления 01.01.2015
Раздел Биология
Подраздел
Просмотров 1018
Номер материала 20040
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓