Главная / Начальные классы / Інноваційні технології як засіб формування позитивного психоемоційного стану учня

Інноваційні технології як засіб формування позитивного психоемоційного стану учня


Управління освіти Миколаївської міської ради Миколаївської області

Науково – методичний центр

Миколаївська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів №6


Інноваційні технології як засіб формування позитивного психоемоційного стану учня

hello_html_m11c27c1d.png




Бондаренко Вікторія Вікторівна

вчитель початкових класів

Миколаївської загальноосвітньої школи №6

2014 рік


Управління освіти Миколаївської міської ради Миколаївської області


Укладач: Бондаренко Вікторія Вікторівна вчитель І категорії ЗОШ №6 м. Миколаєва

hello_html_47636fa6.gif

Рецезенти: Ватульова О. Г.

Бродянська І.В.

Баран М.І.

Рекомендація педагогічної ради протокол 1 від 09.01.2014 Відповідальна за випуск:

Бондаренко Вікторія Вікторівна

Вhello_html_7fd97b56.pngсі права захищені. Копіювання чи відтворювання даного видання, або його частини в друкованій чи електронній формі, не допускаються без попередньої згоди автора .

В брошурі описано досвід роботи з формування позитивного психоемоційного стану дитини, що підвищує рівень засвоєння матеріалу, сприяє формуванню дружнього та цілісного класного колективу. Допомогти в цьому вчителю може правильно підібрана система вправ та ігор, які можна застосовувати як на уроках, так і в позаурочний час.












Зміст


  1. Опис досвіду ………………….. 4

  2. Додаток 1. Ігри, що впливають

на емоції та почуття дітей ………. 15

  1. Додаток 2. Ігри на зняття

напруження та втоми ..................... 18

  1. Додаток 3. Психогімнастика

для молодших школярів …………… 22

5. Додаток 4. Конспект уроку

математики ………. 28

6. Додаток 5. Конспект уроку

української мови ………. 37

4. Словник

………….. 45

  1. Література

……………….. 49



Опис досвіду

«Нове педагогічне мислення в центрі наших зусиль становить інтереси учня , а не учителя, тому технологія підготовки та проведення уроку

повинна змінюватись.»

О.Я. Савченко


Сьогодні, як ні в який інший час, з особливою чіткістю виділяється необхідність надання всій шкільній практиці психокорекційного напрямку. Насиченість інформаційного поля, генетичні фактори, несформованість навичок спілкування, дезадаптація в колективі, призводить до виникнення порушень в психоемоційному стані, гіперактивності чи затримці психічного розвитку. Швидкий темп життя змушує батьків більше уваги приділяти матеріальному, аніж духовному та психологічному комфорту дитини. В зв’язку з цим школа та педагог повинні з розумінням ставитися до кожного учня, вчасно виявляти проблему, допомагати дитині освоїтись в соціумі, попереджувати виникнення психічних порушень та захворювань.

Працюючи в початкових класах, спілкуючись з дітьми та батьками, вважаю проблему психокорекційної роботи актуальною та необхідною, такою, яку підказує саме життя.

Роль педагога у формуванні позитивного психоемоційного стану дитини є значною та ключовою. Адже більшу частину часу дитина проводить в школі, спілкуючись з однолітками та вчителями. Інколи вчитель стає єдиною людиною, якій дитина здатна довіряти. З цього витікає необхідність знань психологічних особливостей (як вікових, так і індивідуальних). В спілкуванні головними є вміння почути та зрозуміти, визначити мотиви та психологічний стан суб’єкта. Для цього, якщо вчитель прагне бути для дітей не просто викладачем матеріалу, а старшим товаришем, авторитетом, необхідно вивчати умови життя сім’ї, коло спілкування дитини, її уподобання та інтереси. Допомогти в цьому може анкетування, індивідуальні бесіди, спостереження. Але головною у встановленні позитивного емоційного фону між дитиною та вчителем є постать вчителя — взірця, лідера, авторитета, людини — на яку хочеться бути схожою, до якої можна звернутися не боячись осуду.

Спостереження за поведінкою дітей в соціумі доводять необхідність створення позитивного психологічного мікроклімату в класному колективі та підтверджують позитивний вплив використання психокорекційних вправ. Цю роботу ініціює і впроваджує в життя вчитель. [7]

У психопедагогічній літературі виділено два основних напрямки психокорекційної роботи з учнями: 1) з опорою на індивідуальну та групову психотерапевтичну роботу (індивідуальні консультації, групові тренінги); 2) за допомогою втручання до педагогічного процесу (індивідуалізація навчання та виховання; корекція виховних впливів і оптимізація взаємодії вчителів та школярів).[4]

Перший напрямок заснований на пошуку причин і умов появи труднощів в учнів, у виборі ефективних способів їхнього усунення. Сюди відносяться:

  • по – перше, ігротерапія ( у процесі ігротерапії прагнуть не стільки змінити дитину, скільки розвинути в неї почуття власної цінності,

ствердити своє «Я»). Педагогові при організації ігротерапії необхідно створити атмосферу прийняття дитини, можливості переживання нею почуття власної гідності, емпатії, розширення можливості учня до самоконтролю та саморегуляції;

  • по- друге, арттерапія (терапія мистецтвом), під час якої прагнуть до корекції емоційних проявів особистості через мистецтво. Вона спрямована на розвиток самопізнання і самовираження школяра за допомогою творчої діяльності та образного мистецтва .[4]

Другий напрямок припускає втручання у педагогічний процес. Основна мета даної корекції: не дозволити закріпитися в характері школяра негативним рисам. Однак слід зазначити, що методики подібного типу ефективні при дотриманні з боку вчителів ряду психолого – педагогічних рекомендацій:

  1. Однаковість вимог педагогів;

  2. Адекватність вимог;

  3. Забезпечення емоційного комфорту;

  4. Посилення контролю (його особливо потребують імпульсивні, нестримані діти);

  5. Заохочення активності;

  6. Надання самостійності;

  7. Уникати приклеювання ярликів;

  8. Використання похвали і заохочення;

  9. Визнання педагогом власних помилок;

  10. Застосування у необхідних випадках покарання.

Психокорекційні ігри, які вчитель використовує на уроках , різні за метою.

Перша група ігор спрямована на розвиток психічних процесів особистості школяра.

Друга група ігор пов’язана із проблемою формування самосвідомості в школярів, зокрема, їхнього ставлення до себе.

Практично всі ігри сприяють виникненню у школяра позитивної Я-концепції. Для цього бажано, щоб учитель у своїх відносинах з учнями керувався наступними правилами:

  • приділяти увагу всім дітям;

  • знаходити час для особистого контакту з

кожним учнем;

  • відзначати успіхи учнів і хвалити їх справедливо;

  • враховувати індивідуальні особливості школярів.[4]

Учителеві слід враховувати , що великий вплив на ставлення школяра до себе справляє очікування вчителя. Якщо воно адекватне і може швидко змінюватися у зв’язку з розвитком учня, то відносини між ними передбачувані і сприятливі для самосвідомості учня[5]. К. Роджерс зазначав, що у всіх життєвих обставинах у корекційній роботі вчителя із учнем важливі три умови:

  1. Емпатія;

  2. Позитивне відношення до учня;

  3. Щирість і природність у спілкуванні з ним.

І, найголовніше, при проведенні психокорекційних вправ і ігор педагогові бажано не забувати, що, по-перше, виховні впливи діють на учня не прямо, а через внутрішні умови. А по-друге, не треба завжди очікувати негайного ефекту від психокорекційної роботи. Адже нерідко він проявляється після досить тривалого періоду часу, коли в особистості школяра відбулися істотні зміни.

Особливе місце в психокорекційній роботі з учнями займають вправи, що допомагають зняти напруженість, покращити настрій — це вправи імітаційного характеру (етюди). Не кожна дитина спроможна проявити свої почуття. Накопичення негативних емоцій призводить до агресії чи ауто- агресії з боку дитини. [6]

Імітація дітьми різних емоційних станів має психопрофілактичний характер. По-перше, мімічні та пантомімічні прояви почуттів допомагають запобігти переростанню деяких емоцій у патологію. По – друге, завдяки роботі м’язів обличчя і тіла забезпечується активна розрядка емоцій. По – третє, у дітей при довільному відтворенні виразних рухів відбувається пожвавлення відповідних емоцій і можуть виникати яскраві спогади про невідредаговані раніше переживання, що має значення для знаходження першопричини нервового напруження у деяких дітей.[3]

Виходячи з вищезазначеного, вчитель повинен добирати етюди, що спрямовані на передачу як позитивних так і негативних проявів почуттів: інтересу, радості, подиву, суму, страждання, горя, відрази, гніву, презирства, страху, сорому, та інше. Під час імітації бажано використовувати не тільки міміку і жести, а й голос. Вчитель, спостерігаючи за поведінкою дітей під час імітації, має змогу виявити психологічні проблеми учня та скорегувати роботу так, щоб кожен учень класу почувався комфортно та невимушено.

На мою думку, формування психологічно здорової особистості слід починати з занять в старшій групі дитсадка та роботи вчителя в школах раннього розвитку для майбутніх першокласників на базі загально навчального закладу. Це сприяє кращому вивченню особливостей дитини, дає змогу дитині вибрати собі вчителя. Тому, готуючись до роботи з першокласниками, я відвідую заняття в дитсадку, консультуюся з вихователями, працюю в “школі першокласників”, що дає змогу підібрати раціональні прийоми психокорекційної роботи з першокласниками та спланувати систему ігор та психогімнастичних вправ на наступні класи.

Працюючи над цією проблемою вже не перший рік можу сказати, що ті види роботи, які я використовую в практичній діяльності, сприяють створенню дружнього колективу, в якому кожна дитина – особистість. Перейшовши до навчання в середній ланці діти не соромляться висловлювати свої думки та почуття, об’єктивно оцінюють свої вміння та навички, в класному колективі панує довіра та взаємодопомога. Вчителя діти сприймають в ролі старшого товариша та співавтора ідей, друга, якому можна довіряти.

Навчаючи першокласників за допомогою вищенаведених вправ, вдається сформувати цілісний колектив, в якому дітей хвилюють не лише свої досягнення, а й досягнення класу.

Психокорекційна робота дає змогу вчасно виявити психічні проблеми деяких дітей та побудувати роботу так, щоб вони не стали об’єктом для насмішок. Новим учням допомагають швидко адаптуватися психогімнастичні вправи «Боязкий учень», «Зустріч з другом», та інші. Діти висловлюють власну думку та відстоюють її.

Використання імітаційних вправ дає змогу учням передавати власні почуття, а не імітувати манеру вчителя. Використання психокорекційних вправ формує в учнів впевненість у власних силах. Діти розуміють: «Помилка – не трагедія. Головне – вчасно її виправити».

Використання інтерактивних технологій для здоров’язбереження учнів широко впроваджується в практиці вчителів міста. Зокрема Єрофеєвої Т.В., Губанової Т.О. та інших.

Додаток 1

Ігри, що впливають на емоції та почуття дітей

«Пантоміма»

Учневі пропонується, використовуючи міміку, жести і не вимовляючи ні звуку, зобразити задану тварину (можна будь який предмет, надавши йому рис істоти) , так, щоб усі здогадалися, хто це.

Цю гру я використовую на уроках природознавства, уроках розвитку мовлення (що пов’язані з роботою над складанням описів предметів) та інше.

«Сонечко, парканчик, камінці»

Учитель, поступово збільшуючи темп, у будь-якому порядку дає учням такі команди: «Сонечко!», «Парканчик!», «Камінці!». Діти на команду «Сонечко!»розчепірюють пальці на руках, за командою «Парканчик!» стуляють пальці та випрямляють долоні, руки стиснуті в кулаки при команді «Камінці!».

Дану вправу раджу використовувати як одну з фізхвилинок на уроках мовного циклу та математики , вона також сприяє розвитку уваги.

«Покажи»

Учні діляться на невеликі групи (3-5 чоловік). Необхідно зобразити, використовуючи всіх членів групи:

  • оркестр, електричку, стоногу, зоопарк;

  • веселку, дощ, заметіль, землетрус (Природознавство 2кл. Тема «Явища природи»);

  • дорожні знаки (обережно діти, проїзд заборонено, залізничний переїзд).

  • відліт птахів, дерева восени, та інше.

«Зачарована дитина»

Дитину зачарували. Вона не може розмовляти. На питання відповідає жестами. Вказівним пальцем вона показує на різні предмети і показує напрям, а учні відповідають: шафа, стіл,вверх, вниз. Потім виходить інший учень і т.д.

«Давайте робити вигляд»

Інструкція групі: швидко ходити по класній кімнаті, змішуючись один з одним. Потім сказати,

а) щоб вони ходили: втомлено, сердито, незадоволено,і т.д.

б) група продовжує ходить по кімнаті, а ви називаєте зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі, які вони повинні уявити і відповідно до них діяти: підлога стала липкою; повітря непрозорим і важким для дихання.

Дану вправу раджу використовувати перед роботою над формуванням вміння читати виразно віршовані твори.





Додаток 2

Ігри на зняття напруження і втоми

«Якщо весело тобі»

Якщо весело тобі, то роби так

(ляскаємо в долоні) – 2 рази.

Якщо весело тобі, то й іншому покажи.

Якщо весело тобі, то роби так

(ляскаємо в долоні) – 2 рази.

Якщо весело тобі, то роби так

(тупотимо ногами) – 2 рази

Якщо весело тобі, то й іншому покажи.

Якщо весело тобі, то роби так.

Рухи можуть бути найрізноманітнішими.

Цю вправу раджу використовувати на уроках під час вивчення тем, що потребують значного розумового напруження.

«Вправа на розслаблення»

Давно не було дощу. Рослини на полях і городах зів’яли: спочатку опустили голівки, потім листочки, а потім зігнулась до землі кожна стеблинка. (Учні показують, як зів’яли рослини: на рахунок «раз»- опускають голови, «два» - «кидають» руки уздовж тулуба, «три» - присідають «навпочіпки».

Раптом пішов дощ, і овочі почали оживати. (Учні повторюють рухи у зворотному порядку.) Подув вітерець. (Учні піднімають руки над головою.) Зашуміли, захитались рослинки. (Погойдують руками.) Затих вітер.(Учні опускають руки вниз.)

Вправа буде актуальною на уроці, під час проведення якого види діяльності змінюються рідко.

«Трикутний ковпак»

Учитель заучує з дітьми чотири рядки. Повторюють кілька разів хором.

Ковпак мій трикутний.

Трикутний мій ковпак.

А якщо ковпак не трикутний,

То це не мій ковпак.

Потім усі разом замість слова «трикутний» показують трикутник з пальців. У наступному повторі слово «мій» заміняється показом вказівним пальцем на себе. У третьому повторенні слово «ковпак» заміняється показом ковпака над своєю головою. У четвертому повторенні всі ці слова заміняються відповідними показуваннями. Потім збільшується темп.

Вправа сприяє підвищенню рівня комунікативності дитини, звільняє від скутості у стосунках з однолітками.

«Хто швидше»

Учні діляться на групи. Пропоновані команди необхідно виконати швидко і чітко.

Побудуйте, використовуючи всіх гравців команди:

  • квадрат;

  • трикутник;

  • коло;

  • ромб;

  • кут

Вишикуватись в шеренгу по:

  • росту;

  • довжині волосся;

  • алфавіту імен;

  • алфавіту прізвищ.

Гру використовую на уроках математики, природознавства, основ здоров’я, української мови та інших.

Ця гра вчить дитину контактувати в групі, прислухатися до думки інших та не соромитись висловлювати свої ідеї.

Вчитель не повинен забувати і про рухливі перерви. Доречною для відпочинку в шкільному коридорі буде гра «Совонька». Під час даної гри у дітей виробляється уважність, почуття часу, формуються дружні стосунки, від ведучого вимагається об’єктивність, чесність.

Рухлива гра «Струмочок» сприяє формуванню дружніх стосунків, на підсвідомому рівні дозволяє дитині звернути увагу на тих учнів класу з якими вона раніше не дружила, сприяє формуванню цілісного і дружнього колективу.

Завдання вчителя полягає в розучуванні з дітьми рухливих ігор та контроль за ходом гри.

Додаток 3

Психогімнастика для молодших школярів

Заняття з психогімнастики можна проводити з дітьми молодшого шкільного віку. Як відомо, у цьому віці діти відрізняються рухливістю та вразливістю, їх емоційний стан нестабільний. Дитина часто засмучується та замикається через дріб’язок (на думку дорослих) в той час коли більш суттєві неприємності залишаються поза увагою. Діти молодшого шкільного віку потребують частої зміни видів діяльності на уроці, як своєрідний відпочинок можна використовувати і рухливі ігри.[3]



«Я не знаю»

Хлопчика – незнайка про щось запитують, а він тільки знизує плечима та розводить руками: «Не знаю», «Не вмію», «Не маю поняття», «Нічого не бачив».

Виразні рухи. Піднято брови, опущені куточки рота, підняті на мить плечі, руки злегка розводяться, долоні розкриті.

«Цікавий»

По вулиці йшов чоловік і ніс у руці спортивну сумку, з якої визирав незрозумілий згорток. Хлопчик це помітив, і йому дуже захотілося довідатися, що лежить у сумці. Чоловік йшов великими кроками і не помічав хлопчика. А хлопчик увесь час крутився навколо чоловіка то з одного боку підбіжить до нього, то з іншого і, витягуючи шию, заглядає в напіввідкриту сумку. Раптом чоловік зупинився, поклав сумку на землю, а сам почав дзвонити з телефона – автомата. Хлопчик присів навпочіпки біля сумки, злегка потягнув за блискавку і заглянув всередину сумки. Там лежали всього - на-всього дві звичайнісінькі ракетки. Хлопчик розчаровано махнув рукою, встав, і не поспішаючи пішов до свого будинку.

«Роздум»

Хлопчик збирав у лісі гриби і заблукав. Нарешті він вийшов на велику дорогу. Але в який бік йти?

Виразні рухи. Дитина стоїть, руки складені на грудях або одна рука на грудях підтримує іншу руку, на яку опирається підборіддя.

«Зустріч із другом»

У хлопчика був друг. Але от настало літо, і їм довелося розлучитися. Хлопчик залишився в місті, а його друг поїхав на канікули до бабусі в село. Нудно в місті без друга. Пройшов місяць. Одного разу йде хлопчик по вулиці і раптом бачить, як назустріч йому йде друг. Як же зраділи вони один одному.

Гру раджу застосовувати працюючи в парах за партами. Сприяє формуванню дружніх стосунків, знижує рівень скутості та сором’язливості.

«Попелюшка»

Дівчаткам необхідно зобразити Попелюшку, що повернулась з балу втративши туфельку, а хлопчикам принца, який втратив Попелюшку.

«Бруд»

Хлопчик (дівчинка) взув нові черевики і пішов у гості. Йому необхідно було перейти дорогу, де йшли ремонтні дороги і було все розкопане. Нещодавно пройшов дощ, і на дорозі брудно і слизько. Хлопчик іде обережно, щоб не забруднити черевики.

«Боязкий учень»

Новий учень перший день у класі. Він боїться. Йому здається, що вчителька ним незадоволена, а діти от – от скривдять.

Одним із важливих завдань що ставиться перед школою та вчителем є формування та розвиток уваги, нам’яті, спостережливості, кмітливості. З цією метою можна використовувати такі ігри.

«Не зіб’юсь»

Вчитель запитує: «Хто вміє рахувати до 30? Виявляється, всі вміють. Вибирають одного з учнів, йому необхідно порахувати до тридцяти, але замість чисел до складу яких входить цифра 3 і які діляться на 3, казати «не зіб’юсь».

Доречно використовувати гру на уроках математики під час вивчення таблиць множення та ділення. Під час проведення цієї вправи я застосовую роботу в парах.


«Цікавий»

Учні сидять за партами. Ведучий голосно називає букву і чекає поки учні приготуються. Потім починає ставити запитання: хто? куди? коли? навіщо? Учні повинні швидко відповісти словами, що починаються з заданої букви.

Ця вправа буде доречною на уроках навчання грамоти під час вивчення букв. Розвиває мовлення, уяву, увагу. Формує словниковий запас дітей.

«Пальчики»

Вчитель говорить, що він буде показувати певну кількість пальців на руках, і слідом за цією дією повинно встати зі своїх місць рівно стільки учнів, скільки пальців показано. Необхідно врахувати, що швидше за всіх встають потенційні лідери. А ті, хто встають і бачачи, що вставших забагато, сідають, виконують роль «совісті» в класі.

Раджу, під час проведення даної вправи, звернути увагу на учнів, що ніколи не встають. У цих дітей занижена самооцінка, або ж вони не сприйняті класом, тому і не відносять себе до колективу.

«Тінь»

Дві дитини ідуть один за одним на відстані трьох кроків. Друга дитина – це «тінь» першої. «Тінь» повинна повторити точно всі дії першої дитини. Інші учні класу слідкують за діями тіні.



Додаток4

Конспект уроку математики

2 клас. За підручником М.В. Богдановича, Г.П.Лишенка

Тема.Таблиці додавання й віднімання числа 6. Порівняння відрізків. Знаходження значень виразів з буквеним компонентом.

Мета:розпочати вивчення таблиць додавання та віднімання числа 6. Закріплювати вміння порівнювати довжини відрізків, вчити записувати порівняння у вигляді числових нерівностей.

Формувати вміння обґрунтовувати результати порівнянь. Продовжити роботу над формуванням вміння знаходити значення виразу при заданому числовому значенні змінної.

Розвивати вміння аналізувати текст задачі, упорядковувати запис задачі.

Заохочувати дітей до співпраці.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: таблиці додавання та віднімання 6, картки з зображенням геометричних фігур, таблиця самооцінки, музичний супровід до хвилинки розслаблення.


Хід уроку

1 Організація класу

1. Перевірка готовності учнів до роботи.

- Перевірте наявність учбового приладдя.

2 Рефлексія

Вправа «Криголам» до слова урок.

А щоб урок пройшов вдало, визначимо, які якості знадобляться.

2. Перевірка домашнього завдання

-Яку роботу ви виконували вдома? (№136, №137)

1. Фронтальна робота над задачею

- Яку задачу склали? Розкажіть умову. (На кущу достигло 11 помідорів, для приготування салату зірвали 5)

- Яке запитання поставили? (Скільки помідорів залишилось?)

- Який тип задачі? (На знаходження різниці)

- Якою дією розв’язували? (-)

- Яку відповідь записали? (На кущі залишилось 9 помідорів.)

2. Творче завдання.

5- П, 6- Ш, 7 – І, 8 – У, 9 – С, 10 – Р, 11 – Е, 12 – Т, 13 – К, 14 – А, 15 – Н, 16 – Д.

- Знайдіть лише ті числа, які є відповідями, прочитайте слово.(Шістка)

3. Індивідуально за картками

3. Оголошення теми і мети, мотивація навчальної діяльності

-Отже, яке слово ми прочитали?

- То про яке число та цифру,на вашу думку, піде мова на нашому уроці? (число та цифра 6).

Дійсно, сьогодні ми вивчимо таблицю додавання та віднімання числа 6. Ці знання знадобляться нам при розв’язуванні прикладів, задач та знаходженні значень виразів зі змінною.

4.Актуалізація опорних знань

Гра «Не помились»

А налаштуватись на роботу нам допоможе гра «Не помились». Сьогодні ми рахуватимемо до 60. (Учні рахують по черзі. Кожен ряд окремо, керівники груп слідкують за рахунком, роблять аналіз роботи ряду.)

  1. Робота за темою уроку

  1. Вивчення таблиць додавання та віднімання числа 6

Робота за підручником

  • Прочитайте таблицю додавання числа 6 використовуючи слово «Плюс» (перші 4 приклади).

  • Продовжіть читати використовуючи термін «сума».

(Аналогічно таблицю віднімання).

Поясніть,як до 8 + 6; як від 15 – 6.

  1. Хвилинка відпочинку

«Вправа на розслаблення»

  • Давно не було дощу. Рослини на полях і городах зів’яли: спочатку опустили голівки, потім листточки, а потім зігнулась до землі кожна стеблинка.

(Учні показують, як зів’яли рослини: на рахунок «раз»- опускають голови, «два» - «кидають «руки уздовж тулуба, «три» - присідають «навпочіпки».

  • Раптом пішов дощ, і овочі почали оживати. (Учні повторюють рухи у зворотному порядку.) Подув вітерець. (Учні піднімають руки над головою.) Зашуміли, захитались рослинки. (Погойдують руками.) Затих вітер.(Учні опускають руки вниз.)

  1. Первинне закріплення знань

Розв’язування прикладів №139

(1, 2 пр. – біля дошки, 3 -4 –коментовано з місця, учні, які вже вміють працювати самостійно мають змогу виконати всі приклади.)

4. Розвиток математичних знань

1. Вирази із змінною

Знання таблиць + і- ми використаємо і при розв’язуванні виразів із змінною.

143 (1)

-Чому дорівнює а в першому випадку. (а=4).

- Чи правильно знайдено значення виразу 8+а?

- Чи правильно знайдено значення виразу 11 – а?

(Аналогічно проводжу роботу з наступним значенням а.)

2. Робота над задачею.

а) Робота над змістом.

- Прочитайте задачу (1 учень вголос).

- Повторіть умову.

-Повторіть запитання.

- Поясніть значення слова стільки ж .

- Які слова допоможуть записати коротку умову?

б) Аналіз задачі

- Що треба знати, щоб дати відповідь на поставлене питання? (Треба знати, скільки грибів знайшла Надійка і бабуся разом)

- Чи відома ця величина ? (Ні).

- Що треба знати, щоб взнати скільки грибів знайшла Надійка і бабуся разом? (Треба знати скільки знайшла Надійка і скільки знайшла бабуся.)

- Чи відомі нам ці величини? (Так.)

-Скільки грибів знайшла Надійка? (5).

-Скільки грибів знайшла бабуся? (6)

-Як взнати скільки знайшли разом? (5+6=11).

Фізхвилинка «Сонечко, парканчик, камінці»

Учитель, поступово збільшуючи темп, у будь-якому порядку дає учням такі команди: «Сонечко!», «Парканчик!», «Камінці!». Діти на команду «Сонечко!»розчепірюють пальці на руках, за командою «Парканчик!» стуляють пальці та випрямляють долоні, руки стиснуті в кулаки при команді «Камінці!».

в ) Розв’язування задачі в зошиті

Запишемо розв’язання. Один учень біля дошки. (5+6=11(гр.)).

  • Яку відповідь запишемо? (Відповідь: мама знайшла 11 грибів.)

  • Запишіть відповідь самостійно.

  1. Складання оберненої задачі

  • Яку задачу називаємо оберненою? (Невідоме стає відомим, а відоме невідомим.)

  • Складіть обернену задачу. ( Бабуся знайшла 6 грибів, мама 11. Це стільки ж скільки Надійка і бабуся разом. Скільки грибів знайшла Надійка?)

  • Запишіть розв’язання самостійно.

  1. Геометричний матеріал

а) Називання геометричних фігур

На картках зображення різних геометричних фігур. Назвати відрізки.

Ahello_html_m11abdc7f.gifhello_html_34b569df.gifB K




L M

Chello_html_m7ddcd80a.gifD Е

F________________________P N

-Що називаємо відрізком? (Відрізок – це пряма лінія що має початок і кінець.)

б ) Порівняння довжин відрізків. №140

-Яку назву має перший відрізок? (АВ)

- А другий? (КМ).

- Який відрізок довший?

- Що можемо сказати про відрізок АВ.

5. Домашнє завдання

Набуті сьогодні знання виам знадобляться при виконанні домашньої роботи.

146 – виконують всі учні класу.

145 – учні другої та третьої групи.

144 – учні першої групи.

6. Підсумок уроку

- Таблиці додавання і віднімання якого числа стали нам у пригоді сьогодні?

- Дайте оцінку своїй роботі.

- Я пригадав……..

- Я навчився………

- Труднощі виникли при ……

- Свою роботу оцінюю …..

- Від наступного уроку чекаю…



Додаток 5

Урок української мови

2 клас

Тема. Слова, які називають ознаки предметів (прикметники)

Мета. Дати поняття про прикметник як частину мови. Вчити визначати прикметники в тексті. Розкрити значення прикметників.

Розвивати мислення, память, спостережливість. Збагачувати словниковий запас дітей.

Виховувати колективізм, взаємоповагу, взаєморозуміння в різних видах діяльності.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: слайди – план уроку, слова для схеми, назви частин мови.



Хід уроку

I Організація класу

Любі діти, усміхніться,

Навколо себе подивіться.

Вже усмішками сяє клас.

Приємно бути серед вас.

  1. Я бажаю вам бути впевненими, творчими, активними, спостережливими.

  2. А для гарної роботи потрібно дещо пригадати.

  3. До роботи запрошую творчу групу

II Підготовка до засвоєння нового матеріалу

  1. Робота творчої групи (складання таблиці, визначення теми уроку).

  2. «Мозкова атака»

  1. Якою мовою ми спілкуємось?

  2. З чого складається наше мовлення?

  3. Що називаємо реченням?

  4. Які бувають речення за метою висловлювання?

  5. З чого складаються речення?

  6. Слова якої частини мови вивчали?

  7. Що називаємо іменником?

3) Перевірка роботи творчої групи

  1. Всі наші знання спробували відобразити схематично учні творчої групи.

  2. Чи згодні з таблицею?

  3. Як гадаєте, якою буде тема нашого урока?

III Оголошення теми і мети, мотивація навчальної діяльності

Отже тема нашого уроку — Прикметник.

Це перший урок в темі. Вивчати прикметники ми будемо на протязі п’ятьох уроків. А реалізувати набуті знання зможемо виконавши самостійну роботу.

Яку мету поставимо перед собою?(Формулювання мети за слайдом).

IV Первинне сприйняття матеріалу

1)Робота над загадкою (Слайд)

. як м’яч,

……. як мак,

……… як мед.

-Чи можете відгадати?

- Чому?

-А тепер. (Наступний слайд).

Круглий як м’яч,

Червоний як мак,

Солодкий як мед

-Так -це кавун. Які слова допомогли відгадати.

  1. Каліграфічна хвилинка

-Запишемо їх каліграфічно.(Круглий, червоний, солодкий – це кавун. (Звернути увагу на правильність з’єднань в буквосполученнях гл, рво од).

  1. Складання правила

-Яке слово в записаному реченні є іменником?

-На що вказує перше слово? (форма предмета)

-Друге? (колір)

-Останнє? (смак)

- Чи можу я сказати що це прикмети «кавуна»?

- Яке слово, яке ми зустрічали сьогодні, вам нагадує слово «прикмета»?

-Який синонім можна дібрати до слова «прикмета»?

(ознака)

- Отже, які слова називаємо прикметниками?(слова назви ознак)

-Яке питання поставимо до слів ?

- Отже, на які питання відповідають прикметники — слова назви ознак.

- Продовжіть цей ряд питань.

-Ми склали правило. Прочитаємо його ще раз.(колективне читання правила).

Фізхвилинка «Веселий гном»

V Первинне закрыплення

1) Колективна робота

Виконання вправи 320

- Прочитайте завдання. Що необхідно зробити.

- Продовжіть перше речення. Назвіть прикметники. Запишемо

(Аналогічно виконуємо далі)

    1. Робота в парі

- Пригадаємо правила роботи в парі.

- Працюємо.

Яке перше словосполучення утворили?

Яке слово є прикметником?

Яке наступне(Аналогічно далі)

Хвилинка відпочинку для очей. (Діти слідкують очима за предметом, що рухається по екрані телевізора)

    1. Графічний диктант

-Слова назви ознак предметів – це прикметники.(!)

-Прикметники відповідають на питання хто? що?(?)

-Прикметники відповідають на питання який?, яка?, яке?, які? (!)

-Слово теплий – це прикметник. (!)

- Слово парта – це прикметник. (?)

-Прикметники пов’язані з іменниками. (!)

    1. Взаємоперевірка .Виставлення оцінок

! ? ! ! ? !

-Яке питання в графічному диктанті сьогодні на уроці не розглядали?

-Розглянемо його на наступному уроці, хто дав правильну відповідь показав свою спостережливість.

VI Підсумок уроку

Працювали ми добре, час підводити підсумки.

Отже

  • Чого навчилися?

  • Яку тему повторювали?

  • Що вдалося?

  • Які виникли труднощі?

  • Кому можете подякувати?

VII Домашнє завдання

Творча група: скласти загадку використавши прикметники

Клас: вправа 322 правило.








Словник термінів

Адаптація – пристосування, звикання індивіда до нових умов, до мінливого соціального середовища.

Арттерапія – терапія засобами мистецтва. З цією метою використовуються прикладні види мистецтва. Можна рекомендувати завдання на певну тему при роботі із заданим матеріалом: малюнки, ліплення, аплікації на вільну тему.

Взаємодія – спільна діяльність двох (чи більше) людей, у ході якої проходять зміни в психічній реальності кожного з них. Найважливішою ознакою взаємодії є наявність переживань подібності й відмінності його один від одного.

Увага – зосередження свідомості на якому-небудь предметі або явищі.

Уява – пізнавальний психічний процес, який виражається у побудові образів продуктів праці, а також забезпечує створення програми поведінки у тих випадках, коли проблемна ситуація характеризується невизначеністю.

Сприйняття – психічний процес, який виражається в цілісності відображення предметів і явищ навколишнього світу, який виникає при безпосередньому впливі на органи почуттів.

Виховання – цілеспрямований і систематичний вплив на людину з метою формування в неї певних норм поведінки, світогляду і розумових здібностей.

Девіантна поведінка – поведінка відхиляючого характеру.

Мислення – пізнавальний психічний процес, який виражається в узагальненому та опосередкованому відображенні дійсності.

Відчуття – найпростіший пізнавальний психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ при безпосередньому впливі на органи почуттів.

Пам’ять – пізнавальний психічний процес збереження та відтворення інформації.

Пантоміма – один із видів виразних рухів людини, що охоплює такі зміни у ході, поставі, жестах, які передають її психічний стан, переживання, ставлення до тих чи інших явищ. Найважливішим компонентом пантоміми є жест – виразний рух рук, що служить одним із засобів уточнення мовної комунікації.

Наслідування – дотримання якого – не будь параметра, зразка.

Психогімнастика – це курс спеціальних занять спрямованих на розвиток і корекцію різних сторін психіки дитини.

Рефлексія – процес самосвідомості, який виражається в усвідомленні себе в системі стосунків з іншими людьми.

Емпатія – збагнення емоційних станів іншої людини у формі переживання.

Я-концепція – уявлення людини про саму себе; підсумок пізнання та оцінка саму себе через окремі образи саму себе в різних ситуаціях, а також при зіставленні себе з іншими людьми.

















Література

1.Державний стандарт початкової школи

2.Навчальні програми початкової школи

3.Чистяков М. І Психогімнастика. – М.,2005

4.Ельконін Д.Б. Психологія гри. – М., 2011

5.Попова М.В. Психологія як навчальний предмет в школі. – М.,2000

6.Туріщева Л.В. Психокорекційні ігри в роботі педагога. – Харків «Основа» 2007

7.Агеєва І.А. Корекційні техніки в школі. – С.-П. 2004








Інноваційні технології як засіб формування позитивного психоемоційного стану учня
  • Начальные классы
Описание:

 

В брошурі описано досвід роботи з формування позитивного психоемоційного стану дитини, що підвищує рівень засвоєння матеріалу, сприяє формуванню дружнього та цілісного класного колективу. Допомогти в цьому вчителю може правильно підібрана система вправ та ігор, які можна застосовувати як на уроках, так і в позаурочний час. 

Роль педагога у формуванні позитивного психоемоційного стану дитини є значною та ключовою.

В брошурі подано розробки конспектів уроків та виховних заходів з використанням вправ та форм роботи,що сприяють створенню позитивного мікроклімату в класному колективі.

Автор Бондаренко Виктория Викторовна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел Начальные классы
Подраздел
Просмотров 552
Номер материала 29689
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓