Главная / Классному руководителю / Моральне виховання в сім*ї

Моральне виховання в сім*ї

Круглий стіл для батьків

Тема. Моральне виховання в сім’ї

Мета: привернути увагу батьків до проблеми виховання у дітей високих моральних якостей, сприяти усвідомленню батьками провідної ролі сім’ї у вихованні підростаючого покоління, піднесення ролі прикладу батьків для формування особистості дитини, залучити батьків од участі в обговоренні проблем виховання,.

Очікуваний результат: пам’ятка для батьків «Як краще виховувати дитину»

Обладнання : вислів В.Сухомлинського, тексти для обговорення, пам’ятка для батьків, книжкова виставка

Епіграф:

"Безсоромність породжується нездійсненними

обіцянками. Не невольте дитину давати

обіцянку, до якої вона духовно не

підготовлена, для якої в неї ще немає сил і

твердості душі. Якщо вона сама щось обіцяє,

вислухайте, повірте і разом з тим скажіть:

не давай обіцянки, якщо не впевнений, що

виконаєш її. Пам'ятайте, що погана звичка

часто давати слово, обіцянку і забувати про

них породжує здерев'яніння, окостеніння

серця, воно не відчуває мерзотності, брехні"

В.Сухомлинський

Теоретична частина

Шановні батьки, дорогі матері! Ви, мабуть, помітили, що у своїх розмовах з вами я часто цитую твори Василя Сухомлинського. Ось і сьогодні я хочу розпочати свій виступ українською легендою, яку розповідав своїм вихованцям видатний педагог.

Це було давно. В одному селі дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатерку, одяг.

У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей. У старих людей, яким громада доручила назвати найкращих майстринь, очі розбіглися: багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких були вив'язані дивні птахи.

Але переможницею стала дружина бідняка — Марина. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів — заспівала, защебетала пташка, як жива. Всі стояли на майдані, не поворухнувшись, усіх зачарувала пісня, раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі.

"Хто творить розумну і добру людину, — найкращий майстер" — таке було рішення стариків.

Усі ви трудитесь, і кожен чогось-таки вже досягнув у своєму житті, чогось надбав, щось створив своїми руками і розумом. Та все-таки "людина залишає себе в людині. Якщо хочеш залишитися в серці людському — виховай своїх дітей," — повчає великий український педагог. Істина ця для вас не нова. Але кожен, хто має дітей і серйозно займається їх вихованням, напевне, усвідомлює: виховання дітей не лише найважливіше, але, мабуть, і найскладніше наше завдання.

Дивлячись на сьогоднішніх своїх дітей, не можеш не пройматися тривогою і болем: що чекає їх у цьому жорстокому світі?

На зорі нашої незалежності багато і з надією говорилося про духовне відродження нації. Сьогодні на сторінках патріотичної преси все більше песимістичних нот. "Як страшно, як важко жити... в такому обвалі, в крахові сподівань, у розчаруванні, у відсутності перспектив. Кришиться серце, плаче душа, голосить безнадія..." . Це слова відомого письменника Ю. Мушкетика, людини старшого покоління, яка зазнала війни, холоду і голоду, але не пам'ятає такого, як сьогодні, падіння моралі. Ви, люди молоді, запитайте у своїх матерів і батьків Як їм в отроцтві хотілось потрапити на кінофільм із засторогою: "Дітям до 16 років не дозволяється". І що, ви думаєте, було в цих фільмах? Закохані...цілувалися. Порівняймо з тим, на що дивляться і що слухають наші цьогочасні, навіть не шістнадцяти-, а шестилітні діти!

Вульгарна (здебільшого російська) лексика широко використовується у бойовиках, як у західних, так і в російських, у телефільмах, героями яких є "новые русские", мафія. Ця лексика, на жаль, стає звичною в окремих російськомовних телепередачах. Про це з болем пише автор статті "Не осквернімо душі своєї" М.ЛесюкАвтор наводить факти, від яких стає моторошно. Цитую:".. програма "Окна" пропагує не тільки нецензурщину, а й пропагує розпусний спосіб життя молоді. А нещодавно ті, хто кохається в бридотній нецензурщині, отримали можливість ще й майстерно її використовувати, прослуховуючи "Байки із зони" у виконанні Шури Каретного, записані на компакт-диски, видані студією "Группа товарищей" з Одеси". Російські вульгаризми мають дивовижну здатність "в'їдатися" у мовлення людини (а як швидко їх засвоюють діти!) і паразитувати в ньому у вигляді вставних слів, слів-паразитів.

Спробуйте підслухати як спілкуються між собою підлітки у своїй "компанії" — і у вас вуха зів'януть, навіть, якщо ви не надто вимогливі до свого мовлення.

Епідемія матюків поширилась серед школярів і студентства. Особливо боляче й соромно слухати, коли матюкаються дівчата — майбутні матері. Нахабство, розв'язність, безцеремонність процвітає не лише в словах, а й у поведінці молоді. А наслідки — жахливі.

Важко забути одну з телепередач "Без табу", в якій ми побачили молоду матір, котра (у відчаї,страху, ненависті, озлобленості зрадженої й покинутої) вкинула щойно народжену дитину у громадський туалет. Виступити по телебаченню вона погодилася, як стверджує, з метою повчання дівчаткам: нехай дивляться і не повторюють її жахливої долі, щоб зрозуміли, що 14-15 років — ще не час для материнства, а отже, й для інтимної близькості з чоловіками.

Я звертаюсь до вас, дорогі матері. Ваші діти, особливо дівчатка, — це юні акселератки, в яких зрілість статева значно випереджає зрілість духовну й соціальну. Придивіться — це вже не діти. Ви помітили, скільки уваги ваші діти приділяють своїй зовнішності? У них є свої секрети. Чи діляться вони з вами тим, що їх непокоїть, хвилює? Сьогодні вже й п'ятирічні поінформовані, що не в капусті їх знайдено, і не лелека приніс. А деякі матері дванадцяти-, тринадцятирічних дівчаток уникають відвертих розмов зі своїми дочками. А одна мати здивовано запитала: "А про що з ними говорити? Вони давно все знають?". Хочеться запитати: "А звідки знають? А як знають?" Звичайно, з вулиці, з телебачення. Колись потайки від батьків читали романи для дорослих, сьогодні, як правило не читають. Так-от, наше з вами завдання — виробляти правильні оцінки побаченого і почутого, формувати правильний погляд на високу місію материнства, застерігати своїх дітей від фатальних помилок, не дати їм упасти в бруд, від якого дуже важко, а то й неможливо відмитися.

Говоріть зі своїми донечками про ідеал дівчини з погляду нашої народної моралі, говоріть з ними про дівочу честь, гідність, гордість. Хай від вас вони почують, що вінок нареченої, про який мріє кожна дівчина, — це не лише прикраса, а й символ чистоти, яку вона повинна зберегти до свого щасливого заміжжя. Бо від кого вони про це дізнаються? Засоби масової інформації рекламують презервативи, щоб захистити молодь від СНІДу. А як уберегти від бруду свою душу, — щось не можемо назвати такої молодіжної програми. Хай ваші дочки чують від матерів, що дівчаткам огидно не лише вживати брутальні вирази, матюки, а й слухати їх і бути присутніми там, де такою мовою послуговуються. Порядні дівчата не мають про що говорити з лихословами, грубіянами і розпусниками.

Говоріть зі своїми синочками, які так хочуть якнайшвидше подорослішати, про гідність справжнього мужчини, про його лицарське ставлення до дівчини, жінки, незалежно, хто вона для нього: подруга, сестра, мати чи просто жінка. Звичайно, якщо батько сам висловлюється "кількаповерховими" матюками, а мати не залишається в боргу й відповідає тим самим, — годі й починати з сином чи донькою розмову на цю тему. Виховання починається з власного прикладу, саме батьки мають бути для підлітків еталоном чесності, порядності, вірності, моральної чистоти, високої культури. Стежте за своїми словами і вчинками, бо діти помічають і те, чого ми самі за собою інколи не помічаємо.

У ранньому віці діти прагнуть бути хорошими. Це прагнення у них яскраво виражене. Для них ще недосяжне поняття морального чи аморального. Винагородою за чемність І слухняність для них є похвала старших, отримана Іграшка, якісь ласощі або інша бажана річ, поцілунок мами, ласкаве ставлення тата, яких треба заслужити...

Підліток також хоче бути хорошим, хоче, щоб таким його вважали, хоче подобатись, але його прагнення, на відміну від дитячого, уже приховане, часто прикрите зовнішньою їжакуватістю, бравадою.

Запитаймо себе: "Чи наші підлітки не розуміють, що поводитись вульгарно, вживати непристойні слова, грубіянити, брехати, красти непристойно, аморально?" Рідко знайдеш такого, щоб у 12-14 років цього не розумів. Але неважко знайти таких, що так чинять. Зневажають духовні і моральні цінності, загальноприйняті норми поведінки. А це уже цинізм. Цинік (від грецького — собачий) — безсоромна людина. Бійтеся того, щоб у вашої дитини не зародилася безсоромність, небезпечна вада душі. Адже безсоромній людині спочатку байдуже, що про неї подумають люди, а потім доходить і до цього, що їй байдужою стає і власна доля. На запитання судді про професію один шістнадцятирічний юнак відповів: "хуліган". З чим можна зрівняти таке падіння людини? Нахабство, підлість, відступництво, зрадництво, розбещеність — кожен із цих пороків — дитя безсоромності й душевної порожнечі.

Як запобігти зародженню цих вад? Василь Сухомлинський застерігав: "Бережіть слова! Будьте обережними й обачними, спонукаючи дітей висловлювати свою думку". Педагог радить учити любити, а не говорити про любов. Учити відчувати й берегти свої почуття, а не вчити підшукувати слова для того, щоб сказати про неіснуючі почуття. Так плодиться лицемірство.

"Безсоромність породжується нездійсненними обіцянками. Не невольте дитину давати обіцянку, до якої вона духовно не підготовлена, для якої в неї ще немає сил і твердості душі. Якщо вона сама щось обіцяє, — вислухайте, повірте і разом з тим скажіть: не давай обіцянки, якщо не впевнений, що виконаєш її. Пам'ятайте, що погана звичка часто давати слово, обіцянку і забувати про них породжує здерев'яніння, окостеніння серця, воно не відчуває мерзотності, брехні" (В.Сухомлинський). Нехай у вашій сім'ї панують правда і довіра. Нехай кожне слово, вимовлене батьками, дає плід, а не залишається пустоцвітом. Якщо ви нагадуєте дітям про Заповіді Божі, — подумайте, чи бачать вони ваш приклад того, як жити, керуючись Заповідями Божими!

Шановні батьки, матері! Однією бесідою чи лекцією, якби навіть вона була висококваліфікованою^ не висвітлиш усіх сторін і методів морального виховання.

Мета нашої розмови — насторожити вас, спонукати до глибоких роздумів, звернути увагу на важливість цього напряму. Будьте уважними до своїх дітей, звертайте увагу на кожен їхній вчинок, кожне слово.

Якщо дитина чекає вашої похвали, то підліток хоче поваги до його особистості. Нехай він відчує повагу, справжню, щиру, не показну. Боже борони прикидатися, грати. Фальш дорослих — одна із причин дитячого цинізму.

Немає потреби вам, людям дорослим і розумним, нагадувати азбуку моральності. Ви ж бо добре знаєте, що, за законами писаними і неписаними, вважається високоморальним, а що є негідним людини, що є етичним, а що суперечить нормам. Хай знають ваші діти, що для вас святая святих — Заповіді Божі, що ви поважаєте звичаї і традиції рідного народу. Найбільшим багатством вважаються чесноти і добре ім'я серед людей, найбільша мрія ваша — бачити їх, своїх дітей, людьми, хорошими, порядними, високоморальними, гідними поваги, що ніколи ні словом, ні ділом не зганьблять свого роду.

Бажаю вам успіху у виконанні своєї батьківської місії.

Практична частина

Завдання для батьків: прочитати й прокоментувати шляхи виховання моральних якостей. Висловити «за» і «проти», навести приклади.

  1. Атмосфера любові. Позбавлена цього почуття людина не здатна поважати своїх близьких, співгромадян, Батьківщину, робити людям добро.

Атмосфера любові і серцевої прихильності, чуйності та піклування членів родини один про одного надає сильний вплив на дитячу психіку, дає широкий простір для проявів почуттів дитини, формування й реалізації її моральних потреб.

Американський психолог джеймс Добсон зазначає: « Усі ми дуже потребуємо того, щоб не тільки належати до окремої групи людей, зайнятих своїми справами й проживати в одному будинку, але й відчувати близькість рідних людей, дихати загальною атмосферою родини, яка усвідомлює свою індивідуальність і неповторність, свій особливий характер, свої традиції». При цьому П. Лесгафт стверджував, що сліпа нерозумна материнська любов «забиваючи дитину гірше, ніж різки», робить людину аморальним споживачем. Наведіть приклади ситуацій, коли ви яскраво відчули подібне бажання власної дитини.

  1. Атмосфера щирості. «Батьки не повинні брехати дітям за жодних значних, важливих обставин життя. Усякий обман, симуляцію, брехню дитина помічає з надзвичайною гостротою та швидкістю, і помітивши. Впадає в збентеження, спокусу та підозрілість. Якщо дитині не можна повідомити про щось, то завжди краще чесно й прямо відмовити у відповіді або провести певну межу в обізнаності, ніж вигадувати дурниці , а потім заплутуватись в них, і бути викритими дитячою проникливістю. І не варто говорити так: «Це тобі рано знати» або «Це ти все одно не зрозумієш» - такі відповіді тільки збуджують в душі дитини цікавість та дратують самолюбство. Як краще відповісти дитині? ( Можливі варіанти відповідей батьків: «Я не маю права сказати тобі це», «Кожна людина зобов’язана зберігати чужі секрети, а допитуватися про них неделікатно та нескромно.

  2. Роз’яснення, вплив словом. В.О.Сухомлинський зазначав, що слово має застосовуватися саме до конкретної людини, слово має бути змістовним, повинно мати глибокий сенс та емоційне забарвлення. Щоб слово виховувало, воно повинно залишати слід в думках та душі вихованця, а для цього треба вчити проникати в зміст слів. Тільки тоді ми можемо розраховувати на емоційний вплив. Підлітки люблять міркувати, але батьки часто припиняють ці міркування, підкреслюючи їх незрілість. Але ж саме в ході роздумів підлітки засвоюють моральні поняття. Як правильно говорити з дитиною? ( обмін думками).

Три правила мудрого спілкування з дитиною :

  1. Не треба говорити дитині чи підлітку те,про що вона знає й без нас. Це безглуздо.

  2. Треба замислюватись над тоном, манерою нашої розмови, щоб уникнути «нудної розмови» та «відчитувань».

  3. Треба продумати, як пов’язати нашу бесіду із життям, якого практичного результату ми хочемо досягти.

Дітей різного віку слід и переконувати по-різному. Молодші школярі вимагають переконливих прикладів з життя, підлітка переконує глибока віра в слово дорослих, а зі старшими В.О.Сухомлинський радить роздумувати вголос, ділитися з ними сумнівами, звертатися за порадою. Така невимушеність зміцнює довіру, зближує дорослого та дитину, відкриває шлях у його духовний світ.

  1. Великою помилкою в сімейному вихованні є докори. Одні батьки дорікають дитині, що вона вже доросла, а навчається погано, інші закидають і вік, і фізичну силу. У чому шкода таких закидів? Як правильно висловити зауваження? ( відповіді батьків) . Правильно роблять ті батьки, які викликають в дітей почуття гордості їх дорослістю, заохочують, вселяють впевненість у можливість успіху. А невіра розслаблює волю та паралізує душу, заважаючи приймати самостійні рішення в подоланні проблем.

  2. Крайнім засобом впливу на дитину В.О.Сухомлинський вважає покарання. Чому? ( обмін думками , висловлювання батьків). Покарання має виховну силу, коли воно змушує замислитися над власною поведінкою, над ставлення до людей. Але покарання не повинно принижувати гідність людини, висловлювати невіру в неї.

  3. Осуд. Виховна сила осуду залежить від моральних якостей і тактовності вчителя. Треба зуміти, не ображаючи дитину, дати справедливу, хоча можливо, й різку оцінку її діям. Мистецтво осуду полягає в мудрому поєднанні суворості й доброти. Дуже важливо, щоб дитина в осуді дорослого відчула не лише суворість, а й турботу про себе. Які словесні формули можна застосувати, висловлюючи осуд, не образивши гідності дитини? ( обмін думками)

  4. Дуже важливим методом у вихованні В.О.Сухомлинський вважає заборону. Вона попереджає багато недоліків у поведінці, вчить розумно ставитись до своїх бажань. А бажань у дітей та підлітків багато, і задовольнити їх всі неможливо. Прокоментуйте слова В.Сухомлинського: «Якщо дорослі прагнуть задовольняти будь-яке бажання дитини, виростає примхлива істота, тиран ближніх та раб задоволень. Виховання бажань – найтонша філігранна робота «садівника»-вихователя , мудрого й рішучого, чуйного й безжального».

  5. Необхідно виховувати почуття. Це означає словом і ділом викликати переживання, будити почуття, умисно створюючи відповідну ситуацію або використовуючи природну обстановку. Суть емоційної ситуації як засобу виховання полягає в тому, що у зв’язку з якою-небудь подією, вчинком, людина відчуває найтонші переживання й відповідає на них своїми власними. Почуття не нав’язуються, а прокидаються, і збудити їх можна не штучно, а щирими переживаннями. Наведіть приклади ситуацій, коли ваша дитина співпереживала, відчувала, емоційно відгукувалась на якусь подію. Які це були почуття?

  6. Регулярна праця в присутності дитини. Постійно спостерігаючи за роботою дорослих, дитина й сама починає імітувати це в грі, а потім і включається в процес праці як помічник і, нарешті, як самостійний виконавець. Яку роботу ваші діти вже здатні виконувати самостійно? Яка робота ще потребує вашого прикладу, допомоги? ( відповіді батьків).

  7. Поясніть, чому В.Сухомлинський наполягає на необхідності виключення з життя дитини таких додаткових подразників, як розкіш, убогість, надмірні ласощі, безладну їжу, тютюн, алкоголь ( відповіді батьків).

  8. Найважливішим методом оволодіння знаннями та досвідом в дитини є імітація. Інстинкт імітації змушує дитину намагатися відтворити всі дії та вчинки оточуючих людей. Відтворив – значить засвоїв. Тільки до 7 років дитина виробляє власні моральні підстави й може оцінювати поведінку й вчинки оточуючих людей. Зробіть висновок , якою має бути поведінка дорослих як приклад для наслідування.

  9. Батькам необхідно звернути увагу на цнотливість сімейних відносин і у зв’язку з цим:

а) остерігатися занадто чуттєвої «мавпячої» любові до дитини, яку вони раз у раз хвилюють фізичними ласками;

б) контролювати взаємний прояв любові в присутності дітей. «Подружнє ложе батьків має бути прикрите для дітей цнотливою таємницею, що зберігається природньо та непідкреслено»,- писав І.А.Ільїн. Прислухайтесь до цієї поради.

На основі висновків, зроблених батьками при обговоренні порад В.Сухомлинського, укладено пам’ятку, яка пропонується батькам.



Поради батькам «Як краще виховувати дитину»

  1. Кожна дитина, яка живе в родині, повинна відчувати любов не залежно ні від чого.

  2. Кожна дитина повинна жити в атмосфері щирості й доброти.

  3. Дитина повинна мати право на пояснення та міркування.

  4. Вилучення із правил організації життя в сім’ї аморальних прийомів покарання.

  5. Дитини повинна розуміти слова «можна», «не можна», «треба».

  6. Традиції та звичаї родини повинні бути пофарбовані позитивними емоціями та почуттями.

  7. Батьки повинні демонструвати дитині власні працелюбність і блага , пов’язані з нею.

  8. У сім’ї повинен панувати закон позитивних звичок.

  9. Створення умов для спілкування дитини з моральними людьми.

  10. Батьки повинні демонструвати красу своїх відносин.

Пам'ятка для батьків

Якщо:

1. Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

2. Дитину висміюють, вона стає замкнутою.

3. Дитину хвалять ,вона вчиться бути вдячною.

4. Дитину підтримують , вона вчиться цінувати себе.

5. Дитина росте в докорах , вона вчиться жити з почуттям провини.

6. Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших.

7. Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

8. Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

9. Дитина живе у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною.

10. Дитина живе у розумінні дружелюбності, вона вчиться знаходити любов

у світі.



Підсумки

Василь Сухомлинський писав: «…Вища мудрість батьківської любові полягає в тому, як ми, батьки й матері, уміємо розкрити перед нашими дітьми справжні джерела радощів життя. Дитяче щастя за своєю природою егоїстичне. До тих пір, поки вона не відчула, не пережила на власному досвіді ( а досвід сам по собі, стихійно ніколи не приходить), що найважливіше джерело її особистої радості – це праця і піт старших, вона буде глибоко переконана в тому, що мати й батько існують для того, щоб приносити їй радість.

Що ж ми, батьки, залишаємо в серцях своїх дітей? – давайте частіше ставити самі собі це питання.



Моральне виховання в сім*ї
  • Классному руководителю
Описание:

Круглий стіл для батьків 

Тема. Моральне виховання в сім’ї

Мета:  привернути увагу батьків до проблеми виховання у дітей високих моральних якостей, сприяти усвідомленню батьками провідної ролі сім’ї у вихованні підростаючого покоління, піднесення ролі прикладу батьків для формування особистості дитини, залучити батьків од участі в обговоренні проблем виховання,.

Очікуваний результат: пам’ятка для батьків «Як краще виховувати дитину»

 

Обладнання : вислів В.Сухомлинського, тексти для обговорення, пам’ятка для  батьків, книжкова виставка 

Автор Андрієнко Юлія Володимирівна
Дата добавления 09.01.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел
Просмотров 763
Номер материала 50381
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓