Главная / Классному руководителю / КРАЄЗНАВЧА РОБОТА: ПРОРИВ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА: ПРОРИВ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

Ірина Мальцева,

заступник директора з виховної роботи Ірпінської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 5, Ірпінської міської ради, Київської області



КРАЄЗНАВЧА РОБОТА: ПРОРИВ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ



У статті розкриваються нові методи та форми краєзнавчої роботи з учнями. Окремо розглядаються надбання з літературного, історичного та географічного краєзнавства. Подається методика організації дозвіллєво-ігрових форм роботи з дітьми.



Перед кожним учителем стоїть завдання державної ваги – формування покоління нової генерації, громадян цивілізованої європейської держави –України. Необхідно підвищити готовність школярів до самовизначення, сформувати інтелектуально розвинену, соціально зрілу, високоморальну особистість з постійним прагненням до саморозвитку, самоорганізації, самовдосконаленням. Актуальність такого завдання зростає в умовах відновленої державності України. Учень повинен зрозуміти, що він не просто громадянин європейської держави, а держави аутентичної, з могутнім корінням історії, традицій, звичаїв та обрядів. Необхідно розвивати в дітях розуміння взаємоумовленості історичних процесів, уміння бачити свій край як частину людства у цілому, з усіма особливостями його природи, історії, життя населення, господарського розвитку, культури. Вивчення історії рідного краю закладає надійні основи моральних почуттів, гуманізму, милосердя.

Ознайомлення дітей з рідним краєм охоплює цілу систему різноманітної краєзнавчої роботи. Краєзнавство є не тільки засобом визначення і пізнання своєї місцевості, а й органічним невіддільним складником навчально-виховного процесу. Витоки краєзнавства йдуть із глибини віків і беруть свій початок від народного краєзнавства. Невідомі народні краєзнавці були знавцями різних місць. Відомості про минуле поселень, міст, областей здавна збереглися в народній пам’яті. Свої знання історичного, географічного, господарського характеру вони передавали з покоління в покоління, тим самим зберігаючи наступність у матеріальній і духовній культурі народу.

Історичне минуле рідного краю - невичерпні джерела пізнання, формування національної самосвідомості і світогляду особистості, її всебічного і гармонійного розвитку на основі сприйняття.

Для сучасного освітнього процесу характерна неузгодженість між необхідністю досконало вивчати історію рідного краю і недостатньою кількістю годин у загальному курсі. Адже є великою помилкою те, що наші діти, вивчаючи історію стародавнього світу, середніх віків, нову, новітню історію, не знають історії рідного краю. Отож: і не дивно, що часто вони нічого не можуть розповісти про минуле своєї родини, рідного селища, чи міста, не бережуть історичних пам'яток.

У постійному спілкуванні з минулим рідного краю формується духовна потреба в бережливому ставленні до нього, глибше осмислюється історична дійсність, відбувається духовне збагачення особистості.

Учитель історії Гарбуз Тетяна Дмитрівна розробила програму факультативного курсу «Історія рідного краю: селище Ворзель» та низку уроків до цієї програми. Цей курс орієнтований на розширення та поглиблення знань з історії рідного краю. Пропонується для 8 класу, але може викладатися у 8-11 класах загальноосвітньої школи. Факультатив розрахований на 35 годин. Факультатив тісно пов’язаний і спирається на матеріали з історії України, географії, етнології.

Мета факультативу – формування цілісної уяви про історію рідного краю, вивчення та пропаганда знань з історії селища, виховання справжніх громадян України, які знають історію, культуру своєї малої Батьківщини.

Основними формами і методами роботи з учнями є екскурсія, лекція, семінар, конференція, науково-дослідницька робота, творча дискусія з використанням місцевого матеріалу та інформаційних видань краєзнавчого напрямку. Учні школи беруть участь у різноманітних історико-географічних конкурсах: Всеукраїнських історико-географічних експедиціях, проектах «Історія міст і сіл України», «Я – Київщини гордість і надія», «Моя Батьківщина – Україна», «Маленький українець», «Що я зробив для розвитку рідної Київщини?», «Україна очима дітей» тощо.

Головним джерелом знань про рідний край, і зокрема селища Ворзель, є краєзнавчі об'єкти. За основними напрямами вивчення їх умовно можна поділити на такі групи:

  • адміністративно-територіальні;

  • економічні;

  • історичні;

  • культурно-мистецькі.

Перевагу надають історичним та культурно-мистецьким краєзнавчим об'єктам.

У 2001 році в школі відкрито музей історії школи. Експонати музею, які зібрані учнями та вчителями школи, систематизовані в хронологічній послідовності, що дає змогу відвідувачам знайомитись з історією школи, життям та діяльністю учнівського та педагогічного колективу.

Значне місце в експозиції займають матеріали пошукової роботи з історії селища, окремих підприємств; експонати учнівської атрибутики (підручники різних років, книги наказів по школі, учнівські письмові приладдя, форма, альбоми випускників, архівні матеріали). Представлено матеріали про життя і працю вчителів школи, відомих ворзелян.

Першим, хто прилучився до краєзнавчої роботи в селищі Ворзель, був вчитель історії, незабутній Нестор Петрович Потєха. Зібрані ним матеріали послужили основою для написання «Нарису історії селища Ворзель» у 1965 році.

На уроках історії України у 5-11 класах використовуються пошуково-дослідницькі матеріали з історії рідного краю. Зокрема це стосується таких тем як «Наш край в 1944 – в першій половині 50-х років», «Голод 1946- 1947 рр. в Україні» та інших.

У 2002 році в Ірпінській ЗШ I-III ступенів № 5 створено історико-краєзнавчий гурток «Ворзельські мініатюри». Мета гуртка – це пошуково-дослідницька робота, пропаганда знань з історії рідного селища.

Гурток має секції:

  • лекторів-екскурсоводів (учні 6-8 класів);

  • пошуковців-дослідників (учні 8-11 класів);

  • знімальна група (учні 8-11 класів);

  • художників (учні 6 класів).

Самостійна робота дітей зафіксовується у проектах учнів з історії рідного селища.

Одже, краєзнавство покликане робити святу справу – виховувати справжніх грамадян України, які бажали б знати історію, культуру своєї рідної землі, своєї малої Батьківщини.

Піднявши величезний пласт історії рідного селища Ворзель, учні разом з учителями історії та географії розробили туристичні маршрути: «Історія селища Ворзель», «Ворзель повоєнний», «Історія родини Уварових-Терещенко в історії селища», «Рекреаційні зони Ворзеля», «Ворзель економічний», «Ворзель творчий». Зібраний цікавий матеріал топонімів селища.

Зміст такої роботи сприяє формуванню у дітей історичного мислення, пробуджує потяг до наукових досліджень, прищеплює шанобливе ставлення до свого народу, його традицій, звичаїв.

Розумна, діяльна любов до природи, за словами В.О.Сухомлинського, одна із граней любові до рідного краю. Щоб дитина навчилася розуміти природу, відчувати її красу, читати її мову, берегти її багатства, потрібно прищеплювати їй ці почуття з раннього дитинства, в той період, коли інтерес до навколишньої флори і фауни особливо великий. Перш ніж відкрити книгу, прочитати перше слово, діти мають прочитати сторінки найчудовішої в світі криги – книги природи. Дуже важливо навчити дитину думати, не просто дивитися, а бачити, не просто слухати, а чути.

З екскурсій починаються уроки у 5 класі, пишуться перші реферати, створюються перші дитячі проекти «Географічне положення Ворзеля», «Флора і фауна», «Корисні копалини» тощо. Учитель географії Куриленко Валентина Іванівна займається краєзнавчою роботою в системі. Багато років вона є керівником шкільного пошукового загону «ЕКО». Учасники загону «ЕКО» проводять широку краєзнавчу роботу екологічного та економічного напрямків, працюють у шкільному осередку учнівського наукового товариства МАН України, проводять активну пропаганду своєї роботи як у школі, так і в селищі.

Загін «ЕКО» активно співпрацює з усіма підприємствами селища Ворзель.

Форми і методи співпраці:

  • профорієнтаційні уроки, виховні години, свята;

  • ділові профорієнтаційні ігри;

  • конференції;

  • усні журнали, виступи агітаційної рекламної бригади;

  • співпраця при написанні науково-дослідницьких робіт;

  • диспути;

  • творчі конкурси професій;

  • екскурсії;

  • трудові десанти.

На розвиток творчого потенціалу учнів спрямовує свою діяльність осередок Малої академії наук України Ірпінської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5, що розташована у мальовничому курортному селищі Ворзель під Києвом. “Манівці” школи були неодноразовими переможцями, призерами, дипломантами І, ІІ і ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт. Діапазон тем наукових робіт досить широкий: математика, фізика, астрономія та економіка, етнологія, географічне та історичне краєзнавство, історія України та правознавство, біологія, медицина, екологія, хімія, українська мова та література, мистецтвознавство, всесвітня література.

Але окремою і найбільш кількісною є група дослідницьких робіт саме краєзнавчого напрямку: історичного, географічно-економічного, етнологічного та літературознавчого. Об´єднує ці роботи те, що вони розкривають ще досі недосліджені сторінки із минулого та сучасного життя селища Ворзель.

Загальним підсумком деяких робіт стало видання альманахів “Підприємства селища Ворзель” та «Рекреаційні ресурси селища Ворзель».

Учениця школи Марініч Ірина під керівництвом Мальцевої Ірини Олександрівни досліджувала тему польських поселень на території сучасного Ворзеля, взаємодію і співжиття українців та польської етнічної меншини на протязі відповідного історичного періоду. Корінна жителька селища, предки якої проживали на території Ворзеля з часу його заснування, Марініч Ірина своєю роботою стверджує, що в час світової глобалізації дуже важливо не згубити власне коріння, пам´ятати хто ти і з якого роду, хто були твої предки і якого ти походження. Наукову інформацію про етнічні меншини, які історично заселяють територію Приірпіння неможливо було знайти в жодному довіднику, матеріали про польські поселення на території Ворзеля до 1900 року відсутні в Ірпінському архіві та краєзнавчому музеї і досить обмежена їх кількість в обласному архіві. На даний час у Ворзелі проживають потомки родин Пухальських, Цетнеровських, Порецьких, Елертів та Марініч, на території Бучі – родини Мокляків, у Києві – родини Пеховських. Більшу частину роботи учениця написала на основі архівних документів обласного фонду та спогадів старожилів селища та їх нащадків. Матеріали роботи Марініч Ірини будуть надруковані у другому видання книги “Ворзель. Сторінками столітньої історії”.

Соколенко Олександр працював над темою «Рекреаційні ресурси селища Ворзель». Рекреаційні ресурси нашої країни - це не тільки великі області і райони (Крим, Карпати тощо), а насамперед селища та села, у яких вдалося зберегти природні ресурси для лікування і оздоровлення людей. В своїй роботі Олександр досліджує вплив повітря та водних процедур на здоров’я людей у ворзельських санаторіях. Це найкраща МАНівська робота, яка була написана під керівництвом учителя географії Куриленко В.І.

Учителі української мови та літератури теж не забувають, що сутністю виховання почуття любові до рідного краю є виховання переживань, почуттів. Без них знання формалізуються, не перетворюються у якості особистості і стають часто зайвим вантажем пам’яті.

Учитель Тищенко Ірина Володимирівна створила ряд авторських уроків “Сучасне письменство Ворзеля”:

  • Література рідного краю. Письменство Ворзеля. Михтодь Іванович Волинець. Поетичний доробок митця.

  • Література рідного краю. Письменство Ворзеля. Михтодь Іванович Волинець. Життєвий і творчий шлях письменника. Прозова спадщина митця.

  • Література рідного краю. Письменство Ворзеля. Юлія Миколаївна Бережко-Камінська. Поетична творчість співвітчизниці.

  • Література рідного краю. Письменство Ворзеля. Юлія Миколаївна Бережко-Камінська. Літературна проза, публіцистика, переклади .

Науково-дослідницька робота кафедри української мови та літератури краєзнавчого напрямку:

  • Історія українського драматичного театру у ворзельських сімейних архівах.

  • Автобіографічність творчості українолюба та в’язня сумління ворзелянина Михтодя Волинця

  • Ворзельська поетична зоря Ярослава Верещагіна. Словесна музичність лірики майстра (до 10-річчя пам’яті про поета і композитора)

Батьківщина починається з рідного краю – вулиці, села, селища чи міста, землі, де ти виріс або живеш. Наш рідний край – Приірпіння, селище Ворзель. Тут виросло кілька поколінь ворзелян, про яких дізнаються учні із історико-краєзнавчих робіт, авторами яких є ворзеляни.

Історіографія селища Ворзель нараховує такі краєзнавчі роботи:

  • Потєха Н.П., «Історія селища Ворзель від 1898 року до середини 60-х років ХХ ст.».

  • Бурко О.В., «Нариси. Ворзеляни».

  • Іванченко Н.М., «Нариси,. Вчителі ворзельської школи».

  • Мальцева І.О., «Нариси. Польські поселення на території сучасного селища Ворзель».

  • Гарбуз Т.Д., «Нариси. Розвиток селища Ворзель в період повоєнної відбудови 1944 – середина 50-х років».

  • Соколенко О.Г., “Ворзель. Сторінками столітньої історії. Нарис з історії селища”

  • Куриленко В.І., «Підприємництво селища Ворзель».

Однією з ефективних форм краєзнавчої роботи може стати дитячий та молодіжний інтелектуальний клуб. Душа людини потребує цікавих та романтичних справ, які переплітаються з грою. В інтелектуальному клубі в спільноті однодумців, яким хочеться більше знати, можна провести час і змістовно, і цікаво.

Інтелектуальна гра – це єдність раціонального і емоційного. Через гру, в атмосфері взаєморозуміння та доброзичливості, клуб дає можливість шукати і знаходити відповіді на свої запитання. А самостійний пошук породжує інтерес.

Інтелектуальні клуби сприяють розкриттю творчих нахилів і здібностей молодої людини, активізують її розумову діяльність, сприяють успішному засвоєнню широких знань, привчають працювати в команді, що готує їх до професійної діяльності.

Клуб “Ерудит” існує з 8 травня 1996 року. Він має своєрідну структуру: “Чомучки”, 1-4 класи; “Ерудити”, 5-7 класи і “Інтелектуали”, 8-11 класи. Кожна з секцій грає за сезон вісім ігор на задану тематику, яку члени клубу вибирають заздалегідь, а остання гра – на загальний рівень ерудиції. Найскладніші запитання, запитання на логіку і глибоку ерудицію – для “Інтелектуалів”. Уявіть тільки собі, скільки було підготовлено запитань за ці роки?

ОРІЄНТОВНА КРАЄЗНАВЧА ТЕМАТИКА ІГОР КЛУБУ “ЕРУДИТ”


5 - 7 класи

8- 11 класи

Про смачне і корисне на нашому столі (традиційні страви ворзелян)

Зелені друзі і жахливі сусіди

Історія селища та школи

Історія селища та школи. Видатні вчителі та учні школи

Наші менші брати

Флора і фауна нашого подвір’я

Герої нашого селища

Люди польської національності – жителі нашого селища

Вище, далі, швидше: наші рекордсмени

Весільні звичаї та обряди нашого селища



Клуб “Ерудит” має свою атрибутику. Наш девіз: “Душа, розум, честь!”. Символом є сова, а емблемою – червоні вітрила на фоні відкритої книги. На всіх святкових засіданнях члени клубу співають гімн “Через терни до зірок”. Для першокласників створений диво-алфавіт розумників і розумниць.

Інтелектуальна гра – це єдність раціонального і емоційного навчання. Тут не можлива авторитарна система роботи. В клубі дитина спілкується з учителем як рівний з рівним, сприймає дорослого як такого, що допомагає йому відкрити і реалізувати себе як особистість. Крім того, поєднання інтелектуального напрямку діяльності клубу з вільним спілкуванням, передбачає підвищення рівня психологічної підготовленості учителя і його ерудиції. Клуб – це така форма роботи, яка дає можливість створити максимально сприятливий психологічний клімат, належні умови для всебічного розвитку, для виховання у дитини патріотичних почуттів, громадянської відповідальності.

Від того, яким глибоким і здоровим виплекаємо корінь, залежить розлогість крони нашого майбутнього.


ЗАЯВКА


Прізвище, ім’я та по батькові Мальцева Ірина Олександрівна


Місце роботи, посада Ірпінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5

Ірпінської міської ради

Київської області,

заступник директора з виховної роботи,
учитель-методист

Адреса, контактний телефон

08296 Київська область

смт Ворзель вул. Великого Жовтня, 37

(04597) 46545

E-mail: school5_irpin@ukr.ne


Назва доповіді «Краєзнавча робота: прорив до ефективності»


Потреба в проживанні – не потрібно


Дата, підпис



КРАЄЗНАВЧА РОБОТА: ПРОРИВ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ
  • Классному руководителю
Описание:

КРАЄЗНАВЧА РОБОТА: ПРОРИВ ДО ЕФЕКТИВНОСТІ

         У статті розкриваються нові методи та форми краєзнавчої роботи  з учнями. Окремо розглядаються надбання з літературного, історичного та географічного краєзнавства.  Подається методика організації дозвіллєво ігрових форм роботи з дітьми. Перед кожним учителем стоїть завдання державної ваги – формування покоління нової генерації, громадян цивілізованої європейської держави –України. Необхідно підвищити готовність школярів до самовизначення, сформувати інтелектуально розвинену, соціально зрілу, високоморальну особистість з постійним прагненням до саморозвитку, самоорганізації, самовдосконаленням. Актуальність такого завдання зростає в умовах відновленої державності України. Учень повинен зрозуміти, що він не просто громадянин європейської держави, а держави аутентичної, з могутнім корінням історії, традицій, звичаїв та обрядів.

Автор Мальцева Ірина Олександрівна
Дата добавления 02.01.2015
Раздел Классному руководителю
Подраздел
Просмотров 572
Номер материала 21070
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓




Похожие материалы