Главная / История / Конспект уроку зі всесвітньої історії "Німеччина у 1871-1900 рр."

Конспект уроку зі всесвітньої історії "Німеччина у 1871-1900 рр."

План-конспект уроку з предмету «Всесвітня історія»

для учнів 9-го класу

Тема. Німеччина у 1871-1900 рр.

Мета:

освітня – проаналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини у 1871–1900 рр., показати на карті територію Німеччини та німецьку колоніальну імперію, охарактеризувати становлення німецької соціал-демократичної партії та її вплив на світову соціал-демократію;

розвиваюча – розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати матеріал, робити висновки й порівняння, працювати зі схемами, таблицями, документами, давати характеристику історичним діячам;

виховна – виховувати інтерес до пізнання нового.

Основні поняття: Другий Рейх, рейхсканцлер, германізація, «культуркампф», Троїстий союз.

Основні дати та події: 18 січня 1871 р. – проголошення Німецької імперії, 1875 р. – прийняття Конституції, 1871-1890 рр. – період канцлерства О. фон Бісмарка, 1872-1876 рр. – «культуркампф», 1875 р. – об’єднавчий з’їзд у місті Готі, виникнення СДПН, 1882 р. – створення Троїстого союзу.

Історичні постаті: Вільгельм І, Вільгельм ІІ, Отто фон Бісмарк, К. Маркс, Ф. Енгельс, Ф. Лассаль.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

учні навчаться: показувати на карті територію Німеччини, події франко-німецької війни, колоніальну імперію Німеччини; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати процес становлення німецької соціал-демократії та її вплив на світову соціал-демократію; аналізувати причини й наслідки германізації та «культуркампфу»; визначати основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку Німеччини наприкінці ХІХ ст.; давати оцінку світової політики Німеччини; висловлювати власну думку щодо взаємовпливу держави й церкви.


Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Німеччина в 1871-1900 рр. Конституція 1871 р.

2. Внутрішня та зовнішня політика Отто фон Бісмарка.

3. Створення СДПН.

  1. Узагальнення та систематизація знань

  2. Домашнє завдання

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання. Порівняльна таблиця «Конституції Першої, Другої та Третьої республік» (на дошці).

Критерії порівняння

Перша республіка

Друга республіка

Третя республіка

Рік прийняття

1793

?

1875

Законодавча влада

?

Національні збори (750 депутатів)

Сенат і Палата депутатів

Виконавча влада

Виконавча Рада Французької республіки

Президент – 4 роки

?

Судова влада

?

?

?

Права і свободи

?

проголошувалися принципи свободи, рівності і братерства

?

Виборче право

чоловіки старші двадцяти одного року

?

Виборчі права отримали чоловіки, які досягли 21 року


ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Німеччина в 1871-1900 рр. Конституція 1871 р.

Одним із результатів франко-німецької війни 1870—1871 рр. стало створення Німецької імперії, яка була проголошена 18 січня 1871 р. у Версалі. Прусський король Вільгельм І став першим німецьким імператором. Офіційна назва Німецька імперія, а інша назва — Другий Рейх (щодо Священної Римської імперії). Усе життя імперії підпорядковувалося імперській Конституції 16 квітня 1871 р.

Робота з підручником

За допомогою підручника запишіть основні положення Конституції 1871 р.

Основні положення Конституції 1871 р.:

Главою імперії вважався Німецький імператор (кайзер), яким міг бути лише король Пруссії;

форма територіального устрою - федерація (союз 25 німецьких держав), держави не могли вийти з імперії;

Імперський парламент складався з двох палат — Рейхстагу (імперський зїзд), що обирався загальним голосуванням і Бундесрату (Союзної ради), складався з представників союзних держав, призначених їх урядами;

виконавча влада була цілком незалежною від законодавчої. Канцлер (голова уряду імперії) призначався особисто кайзером і ніс відповідальність тільки перед ним;

виборче право отримували чоловіки після 25 років, жінки та військовослужбовці були позбавлені виборчих прав.


2. Внутрішня та зовнішня політика Отто фон Бісмарка

Незважаючи на те, що Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк (1871-1890). Саме він і був «батьком імперії», «залізним канцлером».

Народився в родині юнкера, неподалік від Берліна.

Навчався в Геттінгенському університеті, а завершив освіту в Берлінському університеті.

Був чиновником судового відомства.

Через свій запальний характер залишив роботу і став управителем двох батьківських маєтків.

У дні революції 1848 р. зі своїми селянами прийшов у Берлін на придушення повстання.

Від 1851 р. знову на державній службі, представник Пруссії в союзному парламенті.

1859—1862 pp. — посол у Росії та Франції.

Під час перебування в Росії відмовився від пропозиції царя перейти на російську службу. Він найняв студента, який обіцяв за 40 занять навчити Бісмарка російській мові. Бісмарк пройшов курс від початку до кінця і став досить непогано говорити по російськи. Кожне заняття коштувало 1 рубль, але по закінченні курсу, Бісмарк заплатив студенту тільки половину, так як студент так і не зміг пояснити що означає слово «нічого»

1862 р. — голова уряду Пруссії (очолив уряд, коли між парламентом (ландтагом) і королем спалахнув гострий конфлікт щодо воєнної реформи, переозброєння та збільшення армії).

1871 р. — рейхсканцлер Німецької імперії.

20 березня 1890 р. — відставка.

«Могущество России может быть подорвано только отделением от неё Украины… необходимо не только оторвать, но и противопоставить Украину России. Для этого нужно только найти и взрастить предателей среди элиты и с их помощью изменить самосознание одной части великого народа до такой степени, что он будет ненавидеть всё русское, ненавидеть свой род, не осознавая этого. Всё остальное — дело времени».

«Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і до виборів».

Внутрішня та зовнішня політика Отто фон Бісмарка

Економічна сфера

Політична сфера

Запровадження єдиної грошової системи. Створення імперського Рейхсбанку. Створення єдиного внутрішнього ринку. Завершення промислового перевороту. Швидкі темпи зростання промисловості. Друге місце за обсягами експорту (після США)

Вирівнювання величезних відмінностей між німецькими державами. Германізація. Загальний Кримінальний Кодекс (1871 р.). Загальне судочинство в придворній системі, цивільних і кримінальних процесах (1877 р.)

Соціальна сфера

Релігійна сфера

Системи соціального страхування: Закон про охорону здоров’я (1883 р.); страхування від нещасних випадків (1884 р.); страхування від непрацездатності й за віком (1889 р.)

Культуркампф (1872-1876 рр.): боротьба проти католицької церкви— призначення на церковні посади; нагляд за початковими школами; заборона політичної агітації; обов’язковість цивільного шлюбу; репресії проти священиків

Зовнішня політика

Колоніальна система

«Союз трьох імператорів» — Німеччина, Австро-Угорщина, Росія (1873 і 1881 р.). Австро-Німецький союз (1879 р.). Троїстий союз — Німеччина, Австро-Угорщина, Італія (1882 р.). Таємний німецько-російський договір (1887 р.)

В Африці — Того, Камерун, Німецька Східна Африка та Німецька Півенно-Західна Африка. В Азії — порт Циндао (Кайтчоу) на івострові Шаньдун. В Океанії — Нова Гвінея, Мікронезія (Науру, Палау, Маршаллові, Каролінські, Маріанські острови), Західне Самоа



Після смерті Вільгельма І трон незабаром перейшов до його онука - Вільгельма II (1888-1918)

28-річний імператор був дуже своєрідною людиною: він часто подорожував, особисто втручався в усі справи, любив повчати оточуючих - від слуг до європейських монархів, прагнув завжди перебувати в центрі уваги. Сучасників спантеличували часті зміни планів і політичних «курсів» Вільгельма II. Німці називали його тоНезбагненним, то Мандрівним.

Терпіти біля себе Бісмарка і бути його тінню імператор не міг і не хотів (хоча вважався його другом). Незважаючи на суперечливість характеру, кайзер був досить амбітним і енергійним політиком. Між ним і старим канцлером відразу ж виникли розбіжності щодо внутрішньої та зовнішньої політики. Кайзера не влаштовував «перестрахувальний» курс Бісмарка, його прагнення будь-якою ціною уникнути війни з Росією. Вільгельм II і його оточення припускали можливість війни на два фронти (проти Франції і Росії) і були готові до боротьби за переділ колоніального світу.

3. Створення СДПН.

Самостійна робота учнів з підручником: вивчення процесу створення СДПН, складання схеми «Напрями СДПН – революційна, реформістська, центристська» (закінчують вдома).

  1. Узагальнення та систематизація знань

1. Виправте помилкові твердження.

1) До складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію очолював канцлер, який скликав і розпускав парламент, що складався з двох палат, володів виконавчою владою. (До складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію очолював імператор, який скликав і розпускав парламент, що складався з двох палат, володів законодавчою владою.)

2) В імперії з’явилася власна валюта — «французьке золото». (В імперії з’явилася власна валюта — марка, яка була створена за «французьке золото» — контрибуцію, отриману від Франції.)

3) Імперський уряд підтримував католицьку церкву. (Католицька церква була в опозиції до імперського уряду, оскільки воно явно підтримувало протестантську церкву.)

4) Реформу освіти Бісмарк назвав «боротьбою за культуру» — «культуркампф». («Культуркампф» — боротьба проти католицької церкви.)

5) Німеччина стала другою країною після Франції, де було розроблено соціальне законодавство. (Німеччина стала першою країною, де було розроблено соціальне законодавство)

2. Розв’яжіть хронологічну задачу

(а + b)- (c+d)= ?, де:

а — рік закінчення франко-прусської війни;

b — рік ухвалення Конституції Третьої республіки у Франції;

с — рік європейських революцій — «весна народів»;

d – рік відставки Бісмарка.

(1871+1875)-(1848+1890)=8

  1. Домашнє завдання

параграф 23, закінчити складання схеми.

6


Конспект уроку зі всесвітньої історії "Німеччина у 1871-1900 рр."
  • История
Описание:

План-конспект уроку з предмету «Всесвітня історія» для учнів 9-го класу за темою: "Німеччина у 1871-1900 роках"                                             

Мета урокуосвітня  – проаналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини у 1871–1900 рр., показати на карті територію Німеччини та німецьку колоніальну імперію, охарактеризувати становлення німецької соціал-демократичної партії та її вплив на світову соціал-демократію; розвиваюча  – розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати матеріал, робити висновки й порівняння, працювати зі схемами, таблицями, документами, давати характеристику історичним діячам; виховна – виховувати інтерес до пізнання нового.

Автор Селимова Екатерина Валерьевна
Дата добавления 23.12.2014
Раздел История
Подраздел
Просмотров 1275
Номер материала 11325
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓