Главная / История / Конспект уроку з історії на тему «Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.» (8 клас)

Конспект уроку з історії на тему «Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.» (8 клас)

«Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.»


Мета: з’ясувати, як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною та урядом Москви, визначити роль Запорізької Січі в історії України другої половини ХVІІ ст., оцінити діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію січей – Івана Сірка; використовуючи історичні джерела, розвивати навички роботи з контурною картою та історичною картою, вміння аналізувати історичні події, свідомо застосовувати історичні поняття, сприяти розвитку акторських здібностей; сприяти вихованню почуття патріотизму, громадянської свідомості, інтересу до історії свого народу та його героїчного минулого.


Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.


Обладнання: проектор, слайдова презентація,відеофрагмент, підручник – Г. К. Швидько Історія України 8 клас, картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», портрет І. Сірка, історична поема О. Дудки «Кошовий Іван Сірко», сушена степова трава, або трава, запарена кип’ятком у глиняних горщиках.


Основні дати: 1652 – 1709 р. р. – існування Чортомлицької Січі;

1663р. – обрання вперше Сірка кошовим отаманом.

1663р – розміщення на Січі московської залоги

1672р – ув’язнення І.Сірка

1675 – похід Сірка на Крим


ХІД УРОКУ:


І. Організація навчальної діяльності.


ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Кому стала підлягати Запорозька Січ з виникненням Української держави? (владі гетьмана).

  2. Назвіть вищий орган влади на Січі.(козацька рада).

  3. Як називалось обєднання запорозьких козаків в одну організацію? (Кошем, Запорозькою Січчю).

  4. Хто стояв на чолі Запорозької Січі? (Кошовий отаман).

  5. Кошовий отаман обирався чи влада його була спадковою? (він обирався козацькою радою).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель: Діти, я хочу, щоб сьогодні на уроці ми з вами занурилися в історичні події др. пол. ХVІІ ст., відчули себе тогочасними мешканцями Січі, вдихнули запах степової трави, побачили настрій козаків, їхні усмішки, а, головне, оцінили діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію Січей – Івана Сірка.


ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Участь Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях.

Виконати завдання. Опрацювати матеріал підручника і дати відповідь на запитання:

Як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною


Розповідь учителя.


Перед початком Національно – визвольної війни Запорізька Січ містилася на Микитиному Розі. Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно – визвольної війни українського народу проти польського панування. Однак за умовами Зборівського договору багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром. Це спричинило невдоволення січовиків та загострення відносин із гетьманською владою. Не оминув запорожців і Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана. Напружені взаємини Запорізької Січі з гетьманським урядом спричинили до зміни місця її розташування. У 1652 році запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик. Новоутворена Січ існувала протягом 1652 – 1709 рр. Її називають Чортомлицькою.


Робота з контурною картою.


(Знайдемо на карті атласу де була розташована Чортомлицька Січ і позначимо її на контурної карті.)


Робота з історичним документом.


Тепер роздивимося зображення Чортомлицької Січі і з’ясуємо чи відповідає зображення опису, який дали Січі російські вершники, що доповіли цареві. (Зображення на слайді Чортомлицької Січі).


Вчитель зачитує історичний документ.

Зі звіту московському урядові: «Фортеця – Січ з її земляним валом стоїть у гирлах Чортомлика й Прогною, над річкою Скарбною. Заввишки вал у 6 сажнів; з поля, із Сумського боку й від Базавлука на валу влаштували частокіл і бійниці. З іншого боку, від гирла Чортом лика й від річки Скарбної, до валу влаштовано дерев’яні, насипані землею коші. У тій фортеці вежа, а в тій вежі є бійниці, а перед тією вежею, за ровом, споруджено земляну фортецю для гармат … Наближення неприятелів до фортеці – Січі можливе в літній час лише з поля, а з трьох боків, через ріки, ніяких дій проти неї чинити не можна. У зимовий час запорожці на тих ріках невпинно збивають кригу.»

Орієнтовні відповіді учнів.


Розповідь вчителя.

Проте й надалі відносини з владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Б. Хмельницького. За доби Руїни Січ прагнула повернути собі провідну роль у житті козацької України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік ворогів Української держави. Так було під час гетьманування І. Виговського. Ось так складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною.


2. Кошовий отаман Іван Сірко.


Учитель: А зараз ми познайомимося з найвидатнішим кошовим отаманом – Іваном Сірком. Він був таким яскравим героєм свого часу, що багато письменників, художників відобразили його у своїх творах. Наш слов’янський поет О. Дудка написав історичну поему «Кошовий Іван Сірко», уривки з якої ми сьогодні почуємо.


Під аудіо запис козацького маршу учениця декламує фрагмент історичної поеми О. Дудки «Кошовий Іван Сірко».


У кожного народу є герої, живуть вони у пам’яті століть.


Хто ж вони є? Подвижники і вої, провидці та поборники людської


Звитяги й честі в роки лихоліть.


І Україна на таких не бідна, лиш придивись, оглянься повсібіч –


Яких людей великих, сильних, гідних вона зростила


На теренах плідних! Та візьмемо хоч Запорізьку Січ:


Тут Сагайдачний і Тарас Трясило,


І Байда , й Наливайко Северин, і Остряниця, й сам Хмельницький з сином…


Яка то й справді була дужа сила,


Та на Вкраїні був іще один –


Іван Сірко!


Цей довгожитель Січі постійно обирався кошовим,


Бив бусурманів, та не раз, не двічі,


А сто разів! Провів бої і січі,


І завжди перемога йшла за ним.


Розповідь вчителя.

Народився Іван Сірко близько1610 року на Вінниччині в родині дрібного українського шляхтича. Джерела свідчать про участь Сірка в Національно – визвольній війні, прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим з 1663 року щонайменше 15 разів, в тому числі вісім разів підряд. Він здійснив 60 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства. Уважається, що під його керівництвом запорожці звільнили 100000 бранців. Іван Сірко не був писемним, але мова його була логічна, продумана й тому завжди близько сприймалася козаками, не мав освіти, але його підпис є на знаменитому листі турецькому султанові. Сірко володів багатьма бойовими мистецтвами. Його захопленням було бджільництво. Польський хроніст Віспасіан Каховський у своїй хроніці дав таку характеристику Сіркові.


Презентація учня «Іван Сірко».


Робота з історичним джерелом.


Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його імя наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах, а взимку – на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.

Запитання до документа.

  1. Як характеризує Івана Сірка польський хроніст? На що він звертає увагу?

  2. Кого Сірко вважав головними ворогами?


На яких чеснотах кошового отамана наголошує хроніст?(досвідчений у воєнних вправах, хоробрий, мав бойову вдачу, не боявся ані морозу, ані спеки, терпляче зносив голод. Був рішучим, завжди тверезим. Не любив марнувати час.)


Робота з реконструкцією портрета Івана Сірка ( див. портрет І. Сірка – реконструкція на слайді.).

Розповідь вчителя.

Так, учені – історики на основі відомостей, уміщених в історичних документах, реконструювали зовнішність Івана Сірка. Найславетніший кошовий отаман мав зріст 174 – 175 см. Риси обличчя – правильні, ніс – рівний. На нижній губі з правого боку мав червону пляму. Сучасники вважали то Божою познакою, що відрізняла Сірка від звичайних людей.

Про які прикмети зовнішності наводить свідчення?( на обличчі мав природний знак, ніби шмат пурпуру.)


Розповідь вчителя.

Своїми походами Сірко зажив слави непереможного полководця. Вважалося, що ніхто краще не може протидіяти турецько – татарським нападникам. Не випадково, коли 1672 року його за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його повернення клопотався сам польський король. Повернувшись із заслання, кошовий отаман із головою поринув у вир воєнних дій. Одним із найвідоміших та найуспішніших походів був похід у Крим 1675 року.


Робота з історичним документом. Учні опрацьовують документ та дають відповідь на запитання.

Історичний документ.


  • Оце, козаче, і є Сиваш, або по-нашому – Гниле море,- кремезний запорожець притримав коня й повів рукою в бік тонкої зеленавої смужки на обрії. – Саме тут надумав батько Сірко переправитися у володіння кримського хана.

  • Хоч воно й не зовсім море, але й ми не качки, - жартував молодий козак. – Щось не бачу я ні байдаків, ні якоїсь деревини, придатної на пліт. Перелітатимемо його, чи що?

  • Дотепний ти, Петре, та не дуже мудрий. Є тут місця, де можна не те що конем, а пішки перейти на кримський берег. Кримчаки ж нас звідси не сподіваються. Тому й вирішив Сірко йти не на Перекоп, де понабудовувано таких фортець, що не зруйнувати їх і найбільшими гарматами, а сюди – до Гнилого моря.

  • Виходить, що захопить ворога кошовий Сірко зненацька. Знову казатимуть татари, що запорізький отаман – чарівник і характерник, - засміявся Петро.

  • Не знаю, що казатимуть татари, але правда те, що кращого воїна не було й не буде на Запоріжжі.

  • Чув, - не вгавав Петро, - що кошовий Сірко, навіть скачучи на коні, влучно бє птаха в небі, а звіра в полі; ворожі ж кулі ловить нібито голими руками й назад у ворога кидає.

  • Багато різного люди говорять…

  • А це правда, що Сірко навіть із завязаними очима дорогу в степу може знайти? – допитувався молодий козак.

  • Цього не знаю. А от що бачив, те бачив: йдучи в похід, вистрелить Сірко з лука, а на зворотньому шляху неодмінно знайде свою – таки стрілу.

Щохвилини козаків на березі Сиваша більшало й більшало.

Незабаром почалася переправа.

Той похід відбувався 1675 року та був щасливим для запорожців. Їм поталанило наскочити на Крим несподівано. Кримський хан ледве встиг втекти в гори. Визволивши з неволі багатьох земляків, козаки поверталися додому. Попереду, як завжди, Іван Сірко – найлегендарніший отаман за всю історію Запорозької Січі.


У чому виявився полководницький талант І. Сірка під час походу на Крим 1675 року? (в військовій хитрості).

Вдалим видався цей похід для козаків. Під час цього походу Сіркові вдалося звільнити близько 7 тисяч полонених українців.

Завдання учням.

На основі історичного документа та відео учні повині дати характеристику вчинку Івана Сірка.


Історичний документ.

Липень 1675 року. Іван Сірко зібрав близько 20 тисяч козаків і рушив у Крим – із відповіддю на ханів напад на Січ. Погулявши із шаблями по татарським улусам, він розбив на друзки кілька організованих татарських загонів, захопив чимало ординців у полон і визволив близько 7 тис. бранців-християн. Дорогою додому кошовий отаман зауважив, що чимало визволенців повертаються додому ніби не охоче.

Сірка це вразило: « Не може такого бути! – вигукнув він подумки і сам себе спитав: - Невже не раді бачити рідної землі?!». Щоб з’ясувати, що тут до чого, він звелів усім визволеним поділитися на тих, хто хоче йти в Україну, і тих, хто волів би вернутися до Криму. Пообіцяв: тих, хто висловився за Крим, силою не триматимуть.

Яким же був подив Сірка, який ціле життя боронив народ України від татар, коли майже три тисячі чоловік і жінок раптом вирішили повертатися до тих-таки татар! Їм, бач, там добре ведеться. Вони вже собі хазяйства позаводили, сімї закладати збираються…

Ошелешений таким відкриттям, Сірко відпустив цих відступників на волю, а сам зійшов на пагорб і дивився за тим, як вони радісно чимчикуютьдо своїх господарств. За віщо ж тоді стільки крові пролито? За віщо стільки голів козацьких покладено навіть у вчорашньому бою? Билися ж за їхню волю! А вона, бач, їм ні до чого – їм аби сите корито…

Скипів кошовий, скликав молодих козаків, яким ще треба було набувати виправи у шабельних січах, і послав навздогін, наказавши вирубати всіх до ноги. І загін поскакав. Наздогнав. Вирубав. А Сірко прибув на місце лютої страти, подякував козакам за службу і, похиливши голову, звернувся до полеглих: « Простіть нас, браття, і спіть собі до Страшного суду. Тільки Господь тепер скаже, чия тут була правда. Але множити нових ординців на наші християнські голови вам не доведеться. Не зростуть ваші діти між бусурманами на свою вічну – без хрещення – погибель».


Учні переглядають відеофрагмент « Настанова від отамана Івана Сірка нащадкам славних козаків».

Бесіда за запитаннями.

  1. Чому українські бранці не бажали повертатися на батьківщину?

  2. Як ви оцінюєте дії Івана Сірка?

  3. Як характеризує Івана Сірка описаний вчинок?

Розповідь вчителя.

І. Сірко ще за життя став героєм багатьох легенд. Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, запорожці на чолі з Сірком склали того дотепного листа. Художник І. Рєпін цієї події присвятив свою картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Працював він над нею 12 років з 1880 року. На великому полотні з’являлися все нові й нові козачі постаті. Ілля Юхимович Рєпін дружив з істориком Дмитром Яворницьким, вони обидва народилися й виросли на Харківщині. Яворницький допомагав Рєпіну, запропонував необхідні козацькі речі, знайдені археологами на розкопках Січі. Також він приводив своїх знайомих – прототипів, які позували під час створення картини. Образ писаря Рєпін написав саме з Яворницького. Проте довго шукав похожу людину на Сірка (портрета Сірка не збереглося). І ось на весні 1889 року Рєпіну пощастило, він зустрівся з генералом Драгомировим. Коли вперше його побачив, аж вигукнув: «Живий Сірко!» Незабаром роботу над картиною було закінчено. «Запорожці» - один з найпопулярніших творів Рєпіна, де блискуче показано волелюбний характер, щиру душу і непокірність січового козацтва.



Робота з картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».


Звучить аудіо запис «Звуки литаври», учень читає 5 частину поеми О. Дудки


Повернулись з дальнього походу козаки у Запорізьку Січ


Там пили горілку, ніби воду, і пісні співали цілу ніч.


А на ранок лист їм зачитали


Від Махмуда (був такий султан),


Ви, мовляв, занадто вільні стали,


Час привести в підневільний стан.


Я. мовляв, брат Місяця і Сонця,


Над царями цар, найвищий суд,


Лицар я й немає оборонця кращого, ніж я, султан Махмуд.


І весь лист у дусі отакому товариство тільки розсмішив.


Козаки гукали кошовому: « Відповідь султану відпиши».


Писареві нікуди діватись,


Сів між козаками у ту ж мить.


Як писати щоб і насміятись


Та ще й пиху у султана збить?


Козаки із гурту підкидають,той слівце, той репліку яку.


Голосно регочуть, уявляють,як цей лист читатимуть царьку.




Учитель: Зараз спробуємо відтворити ті події, які зображені на картині.

(інсценування)

Учні «оживляють» картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому хану».

Ти шайтан турецький

Проклятого чорта брат

Внук ти люциферський

Демонів усіх ти сват

Християнські люди не брати тобі

Кухар вавилонський не ходи сюди

Ти свиня вірменська, ти подільський кат

Пика в тебе мерзька

Гаспида ти раб

Перед нашим богом ти пацюк і щур

Твоє військо знищим

Переб’єм , як кур

Небоїмось тебе ми

Бісівський ти чорт

Як до нас прийдеш

Розіб’єм твій лоб!




  1. Політика московського уряду щодо Запорізької Січі.

Розповідь вчителя.

Царський уряд завжди ставився до Запорізької Січі упереджено, вбачаючи в ній загрозливе для себе вогнище вільнодумства і свободи. Тому Москва прагнула підкорити Січ і використати її військові та економічні можливості. Так у 1663 році у Чортомлицькій Січі була розміщена московська залога. Вона займалася розвідкою, воювала разом із козаками проти орд, а ще стежила за всіма подіями, що відбувалися на Січі і доповідала в Москву.



Виконати завдання.

Опрацювати матеріал підручника і дати відповідь на запитання:


З якою метою царський уряд розміщував на Січі свої залоги?


Якою була політика московського уряду щодо Запорізької Січі?


  1. Економічне життя Запорожжя.

Виконати завдання (за браком часу учні виконають завдання вдома).

Опрацювати додаткову літературу та визначити якими були особливості господарського життя Запорозької Січі в другій половині ХVІІ ст.?


V. Закріплення нового матеріалу.


Бесіда за запитаннями


  1. Де розміщувалася і яку назву мала Січ із 1652 року?

  2. Скільки разів Іван Сірко обирався кошовим отаманом?

  3. Які цілі ставили перед собою запорожці, здійснюючи походи проти Османської імперії та Кримського ханства?

  4. Чому московські царі підтримували суперництво запорожців із гетьманами України?

  5. На яких галузях господартва базувалася економіка Запорожжя?


Учень декламує вірш.



Все проходить, все колись минає,


Що було – навіки відгуло.


Хто сьогодні достеменно знає, що було і як воно було?


Та тремтіла Порта й Кримське ханство,


Коли вів Сірко свої полки.


Україна, віра, християнство – ось за що вмирали козаки.


Їх могил давно уже немає,


Стали полем, лугом, солонцем.


Але Україна є! І знає, кому бути вдячною за це.


Тим, хто за неї став тоді горою,


Хто за першим покликом до бою йшов на бій.


На переможний бій!


Тож Іван Сірко – козак і воїн –


Був і залишається героєм!


VІ. Підсумки уроку:


Про що я дізнався на уроці?( метод «Мікрофон»)


Що найбільше сподобалося і запам’яталося вам?


Оцінювання знань учнів.



VІІ. Домашнє завдання.


Опрацювати параграф 27,

І група - скласти історичний портрет І. Сірка.

ІІ група – дати письмову відповідь на запитання «чи можна стверджувати, що в 1660 – 1670 роках Запорозька Січ відіграла руйнівну роль для Української козацької держави?»


Конспект уроку з історії на тему «Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.» (8 клас)
  • История
Описание:

«Запорозька Січ у другій половині ХVІІ ст.»

 

Мета: з’ясувати, як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною та урядом Москви, визначити роль Запорізької Січі в історії України другої половини ХVІІ ст., оцінити діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію січей – Івана Сірка; використовуючи історичні джерела, розвивати навички роботи з контурною картою та історичною картою, вміння аналізувати історичні події, свідомо застосовувати історичні поняття, сприяти розвитку акторських здібностей; сприяти вихованню почуття патріотизму, громадянської свідомості, інтересу до історії свого народу та його героїчного минулого.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

 

Обладнання: проектор, слайдова презентація,відеофрагмент, підручник – Г. К. Швидько  Історія України 8 клас, картина І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», портрет І. Сірка, історична поема О. Дудки «Кошовий Іван Сірко», сушена степова трава, або трава, запарена кип’ятком у глиняних горщиках.

 

Основні дати:  1652 – 1709 р. р. – існування Чортомлицької Січі;

                                   1663р. – обрання вперше Сірка кошовим отаманом.

                                 1663р – розміщення на Січі московської залоги

                                   1672р – ув’язнення І.Сірка

                                   1675 – похід Сірка на Крим

 

ХІД УРОКУ:

 

І. Організація навчальної діяльності.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.      Кому стала підлягати Запорозька Січ з виникненням Української держави? (владі гетьмана).

2.      Назвіть вищий орган влади на Січі.(козацька рада).

3.      Як називалось обєднання  запорозьких козаків в одну організацію? (Кошем, Запорозькою Січчю).

4.      Хто стояв на чолі Запорозької Січі? (Кошовий отаман).

5.      Кошовий отаман обирався чи влада його була спадковою? (він обирався козацькою радою).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель: Діти, я хочу, щоб сьогодні на уроці ми з вами занурилися в історичні події др. пол. ХVІІ ст., відчули себе тогочасними мешканцями Січі, вдихнули запах степової трави, побачили настрій козаків, їхні усмішки, а, головне, оцінили діяльність найвидатнішого кошового отамана за всю історію Січей – Івана Сірка.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.      Участь Запорозької Січі у воєнно-політичних подіях.

Виконати завдання. Опрацювати матеріал підручника і дати відповідь на запитання:  

Як складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною

 

Розповідь учителя.

 

Перед початком Національно – визвольної війни Запорізька Січ містилася на Микитиному Розі. Січі належала провідна роль у підготовці та розгортанні Національно – визвольної війни українського народу проти польського панування. Однак за умовами Зборівського договору багато запорожців опинилося поза козацьким реєстром. Це спричинило невдоволення січовиків та загострення відносин із гетьманською владою. Не оминув запорожців і Білоцерківський договір. Не випадково січовики брали участь у виступах козацтва проти старшини й гетьмана. Напружені взаємини Запорізької Січі з гетьманським урядом спричинили до зміни місця її розташування. У 1652 році запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик. Новоутворена Січ існувала протягом 1652 – 1709 рр. Її називають Чортомлицькою.

 

Робота з контурною картою.

 

(Знайдемо на карті атласу де була розташована Чортомлицька Січ і позначимо її на контурної карті.)

 

Робота з історичним документом.

 

Тепер роздивимося зображення Чортомлицької Січі і з’ясуємо чи відповідає зображення опису, який дали Січі російські вершники, що  доповіли цареві. (Зображення на слайді Чортомлицької Січі).

 

 Вчитель зачитує історичний документ.

Зі звіту московському урядові: «Фортеця – Січ з її земляним валом стоїть у гирлах Чортомлика й Прогною, над річкою Скарбною. Заввишки вал у 6 сажнів; з поля, із Сумського боку й від Базавлука на валу влаштували частокіл і бійниці. З іншого боку, від гирла Чортом лика й від річки Скарбної, до валу влаштовано дерев’яні, насипані землею коші. У тій фортеці вежа, а в тій вежі є бійниці, а перед тією вежею, за ровом, споруджено земляну фортецю для гармат … Наближення неприятелів до фортеці – Січі можливе в літній час лише з поля, а з трьох боків, через ріки, ніяких дій проти неї чинити не можна. У зимовий час запорожці на тих ріках невпинно збивають кригу.»

Орієнтовні відповіді учнів.

 

Розповідь вчителя.

Проте й надалі відносини з владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Б. Хмельницького. За доби Руїни Січ прагнула повернути собі провідну роль у житті козацької України. При цьому запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік ворогів Української держави. Так було під час гетьманування І. Виговського. Ось так складалися відносини Запорізької Січі з Гетьманщиною.

 

2. Кошовий отаман Іван Сірко.

 

Учитель: А зараз ми познайомимося з найвидатнішим кошовим отаманом – Іваном Сірком. Він був таким яскравим героєм свого часу, що багато письменників, художників відобразили його у своїх творах. Наш слов’янський поет О. Дудка написав історичну поему «Кошовий Іван Сірко», уривки з якої ми сьогодні почуємо.

 

Під аудіо запис козацького маршу учениця  декламує фрагмент  історичної поеми О. Дудки «Кошовий Іван Сірко».

 

 У кожного народу є герої, живуть вони у пам’яті століть.

 

Хто ж вони є? Подвижники і вої, провидці та поборники людської

 

Звитяги й честі в роки лихоліть.

 

І Україна на таких не бідна, лиш придивись, оглянься повсібіч –

 

Яких людей великих, сильних, гідних вона зростила

 

На теренах плідних! Та візьмемо хоч Запорізьку Січ:

 

Тут Сагайдачний і Тарас Трясило,

 

І Байда , й Наливайко Северин, і Остряниця, й сам Хмельницький з сином…

 

Яка то й справді була дужа сила,

 

Та на Вкраїні був іще один –

 

Іван Сірко!

 

Цей довгожитель Січі постійно обирався кошовим,

 

Бив бусурманів, та не раз, не двічі,

 

А сто разів! Провів бої і січі,

 

І завжди перемога йшла за ним.

 

Розповідь вчителя.

Народився Іван Сірко близько1610 року на Вінниччині в родині дрібного українського шляхтича. Джерела свідчать про участь Сірка в Національно – визвольній війні, прикметним є те, що запорожці обирали його кошовим з 1663 року щонайменше 15 разів, в тому числі вісім разів підряд. Він здійснив 60 переможних битв проти військ Туреччини, Кримського ханства. Уважається, що під його керівництвом запорожці звільнили 100000 бранців. Іван Сірко не був писемним, але мова його була логічна, продумана й тому завжди близько сприймалася козаками, не мав освіти, але його підпис є на знаменитому листі турецькому султанові. Сірко володів багатьма бойовими мистецтвами. Його захопленням було бджільництво. Польський хроніст Віспасіан Каховський у своїй хроніці дав таку характеристику Сіркові.

 

 Презентація учня  «Іван Сірко».

 

Робота з історичним джерелом.

 

Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером. А в Криму його імя наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде». Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах, а взимку – на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру.

Запитання до документа.

1.      Як характеризує Івана Сірка польський хроніст? На що він звертає увагу?

2.      Кого Сірко вважав головними ворогами?   

 

На яких чеснотах кошового отамана наголошує хроніст?(досвідчений у воєнних вправах, хоробрий, мав бойову вдачу, не боявся ані морозу, ані спеки, терпляче зносив голод. Був рішучим, завжди тверезим. Не любив марнувати час.)

 

Робота з реконструкцією портрета Івана Сірка ( див. портрет І. Сірка – реконструкція на слайді.).

Розповідь вчителя.

Так, учені – історики на основі відомостей, уміщених в історичних документах, реконструювали зовнішність Івана Сірка.  Найславетніший кошовий отаман мав зріст 174 – 175 см. Риси обличчя – правильні, ніс – рівний. На нижній губі з правого боку мав червону пляму. Сучасники вважали то Божою познакою, що відрізняла Сірка від звичайних людей.

 Про які прикмети зовнішності наводить свідчення?( на обличчі мав природний знак, ніби шмат пурпуру.)

 

Розповідь вчителя.

Своїми походами Сірко зажив слави непереможного полководця. Вважалося, що ніхто краще не може протидіяти турецько – татарським нападникам. Не випадково, коли 1672 року його за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його повернення клопотався сам польський король. Повернувшись із заслання, кошовий отаман із головою поринув у вир воєнних дій. Одним із найвідоміших та найуспішніших походів був похід у Крим 1675 року.

 

Робота з історичним документом.  Учні опрацьовують документ та дають відповідь на запитання.

Історичний документ.

 

-          Оце, козаче, і є Сиваш, або по-нашому – Гниле море,- кремезний запорожець притримав коня й повів рукою в бік тонкої зеленавої смужки на обрії. – Саме тут надумав батько Сірко переправитися у володіння кримського хана.

-          Хоч воно й не зовсім море, але й ми не качки, - жартував молодий козак. – Щось не бачу я ні байдаків, ні якоїсь деревини, придатної на пліт. Перелітатимемо його, чи що? 

-          Дотепний ти, Петре, та не дуже мудрий. Є тут місця, де можна не те що конем, а пішки перейти на кримський берег. Кримчаки ж нас звідси не сподіваються. Тому й вирішив Сірко йти не на Перекоп, де понабудовувано таких фортець, що не зруйнувати їх і найбільшими гарматами, а сюди – до Гнилого моря.

-          Виходить, що захопить ворога кошовий Сірко зненацька. Знову казатимуть татари, що запорізький отаман – чарівник і характерник, - засміявся Петро.

-          Не знаю, що казатимуть татари, але правда те, що кращого воїна не було й не буде на Запоріжжі.

-          Чув, - не вгавав Петро, - що кошовий Сірко, навіть скачучи на коні, влучно бє птаха в небі, а звіра в полі; ворожі ж кулі ловить нібито голими руками й назад у ворога кидає.

-          Багато різного люди говорять…

-          А це правда, що Сірко навіть із завязаними очима дорогу в степу може знайти? – допитувався молодий козак.

-          Цього не знаю. А от що бачив, те бачив: йдучи в похід, вистрелить Сірко з лука, а на зворотньому шляху неодмінно знайде свою – таки стрілу.

Щохвилини козаків на березі Сиваша більшало й більшало.

Незабаром почалася переправа.

Той похід відбувався 1675 року та був щасливим для запорожців. Їм поталанило наскочити на Крим несподівано. Кримський хан ледве встиг втекти в гори. Визволивши з неволі багатьох земляків, козаки поверталися додому. Попереду, як завжди, Іван Сірко – найлегендарніший отаман за всю історію Запорозької Січі.    

 

У чому виявився полководницький талант І. Сірка під час походу на Крим 1675 року? (в військовій хитрості).

Вдалим видався цей похід для козаків. Під час цього походу Сіркові вдалося звільнити близько 7 тисяч полонених українців.

Завдання учням.

На основі історичного документа та відео учні повині дати характеристику вчинку Івана Сірка.

 

 Історичний  документ.

Липень 1675 року. Іван Сірко зібрав близько 20 тисяч козаків і рушив у Крим – із відповіддю на ханів напад на Січ. Погулявши із шаблями по татарським улусам, він розбив на друзки кілька організованих татарських загонів, захопив чимало ординців у полон і визволив близько 7 тис. бранців-християн. Дорогою додому кошовий отаман зауважив, що чимало визволенців повертаються додому ніби не охоче.

  Сірка це вразило: « Не може такого бути! – вигукнув він подумки і сам себе спитав: - Невже не раді бачити рідної землі?!». Щоб з’ясувати, що тут до чого, він звелів усім визволеним поділитися на тих, хто хоче йти в Україну, і тих, хто волів би вернутися до Криму. Пообіцяв: тих, хто висловився за Крим, силою не триматимуть.

  Яким же був подив Сірка, який ціле життя боронив народ України від татар, коли майже три тисячі чоловік і жінок раптом вирішили повертатися до тих-таки татар! Їм, бач, там добре ведеться. Вони вже собі хазяйства позаводили, сімї закладати збираються… 

   Ошелешений таким відкриттям, Сірко відпустив цих відступників на волю, а сам зійшов на пагорб і дивився за тим, як вони радісно чимчикуютьдо своїх господарств. За віщо ж тоді стільки крові пролито? За віщо стільки голів козацьких покладено навіть у вчорашньому бою? Билися ж за їхню волю! А вона, бач, їм ні до чого – їм аби сите корито…

   Скипів кошовий, скликав молодих козаків, яким ще треба було набувати виправи у шабельних січах, і послав навздогін, наказавши вирубати всіх до ноги. І загін поскакав. Наздогнав. Вирубав. А Сірко прибув на місце лютої страти, подякував козакам за службу і, похиливши голову, звернувся до полеглих: « Простіть нас, браття, і спіть собі до Страшного суду. Тільки Господь тепер скаже, чия тут була правда. Але множити нових ординців на наші християнські голови вам не доведеться. Не зростуть ваші діти між бусурманами на свою вічну – без хрещення – погибель».

 

Учні переглядають відеофрагмент « Настанова від отамана Івана Сірка нащадкам славних козаків».

Бесіда за запитаннями.

1.      Чому українські бранці не бажали повертатися на батьківщину?

2.      Як ви оцінюєте дії Івана Сірка?

3.      Як характеризує Івана Сірка описаний вчинок?   

Розповідь вчителя.

І. Сірко ще за життя став героєм багатьох легенд. Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Сірка написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, запорожці на чолі з Сірком склали того дотепного листа. Художник І. Рєпін цієї події присвятив свою картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Працював він над нею 12 років з 1880 року. На великому полотні з’являлися все нові й нові козачі постаті. Ілля Юхимович Рєпін дружив з істориком Дмитром Яворницьким, вони обидва народилися й виросли на Харківщині. Яворницький допомагав Рєпіну, запропонував необхідні козацькі речі, знайдені археологами на розкопках Січі. Також він приводив своїх знайомих – прототипів, які позували під час створення картини. Образ писаря Рєпін написав саме з Яворницького. Проте довго шукав похожу людину на Сірка (портрета Сірка не збереглося). І ось на весні 1889 року Рєпіну пощастило, він зустрівся з генералом Драгомировим. Коли вперше його побачив, аж вигукнув: «Живий Сірко!» Незабаром роботу над картиною було закінчено. «Запорожці» - один з найпопулярніших творів Рєпіна, де блискуче показано волелюбний характер, щиру душу і непокірність січового козацтва.

 

 

Робота з картиною І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

 

Звучить аудіо запис «Звуки литаври», учень читає 5 частину поеми О. Дудки

 

Повернулись з дальнього походу козаки у Запорізьку Січ

 

Там пили горілку, ніби воду, і пісні співали цілу ніч.

 

А на ранок лист їм зачитали

 

Від Махмуда (був такий султан),

 

Ви, мовляв, занадто вільні стали,

 

Час привести в підневільний стан.

 

Я. мовляв, брат Місяця і Сонця,

 

Над царями цар, найвищий суд,

 

Лицар я й немає оборонця кращого, ніж я, султан Махмуд.

 

І весь лист у дусі отакому товариство тільки розсмішив.

 

Козаки гукали кошовому: « Відповідь султану відпиши».

 

Писареві нікуди діватись,

 

Сів між козаками у ту ж мить.

 

Як писати щоб і насміятись

 

Та ще й пиху у султана збить?

 

Козаки із гурту підкидають,той слівце, той репліку яку.

 

Голосно регочуть, уявляють,як цей лист читатимуть царьку.

 

 

 

Учитель: Зараз спробуємо відтворити ті події, які зображені на картині.

(інсценування)

Учні «оживляють» картину Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому хану».

 

Ти шайтан турецький

Проклятого чорта брат

Внук ти люциферський

Демонів усіх ти сват

Християнські люди не брати тобі

Кухар вавилонський не ходи сюди

Ти свиня вірменська, ти подільський кат

Пика в тебе мерзька

Гаспида ти раб

Перед нашим богом ти пацюк і щур

Твоє військо знищим

Переб’єм , як кур

Небоїмось тебе ми

Бісівський ти чорт

Як до нас прийдеш

Розіб’єм твій лоб!

 

 

 

3.      Політика московського уряду щодо Запорізької Січі.

Розповідь вчителя.

Царський уряд завжди ставився до Запорізької Січі упереджено, вбачаючи в ній загрозливе для себе вогнище вільнодумства і свободи. Тому Москва прагнула підкорити Січ і використати її військові та економічні можливості. Так у 1663 році у Чортомлицькій Січі була розміщена московська залога. Вона займалася розвідкою, воювала разом із козаками проти орд, а ще стежила за всіма подіями, що відбувалися на Січі і доповідала в Москву.

 

 

Виконати завдання.

Опрацювати матеріал підручника і дати відповідь на запитання:

 

З якою метою царський уряд розміщував на Січі свої залоги?

 

Якою була політика московського уряду щодо Запорізької Січі?

 

4.      Економічне життя Запорожжя.

Виконати завдання (за браком часу учні виконають завдання вдома).

Опрацювати додаткову літературу та визначити якими були особливості господарського  життя Запорозької Січі в другій половині ХVІІ ст.?

 

V.  Закріплення нового матеріалу.

 

Бесіда за запитаннями

 

1.      Де розміщувалася і яку назву мала Січ із 1652 року?

2.      Скільки разів Іван Сірко обирався кошовим отаманом?

3.      Які цілі ставили перед собою запорожці, здійснюючи походи проти Османської імперії та Кримського ханства?

4.      Чому московські царі підтримували суперництво запорожців із гетьманами України?

5.      На яких галузях господартва базувалася  економіка Запорожжя?

 

Учень декламує вірш.

 

 

Все проходить, все колись минає,

 

Що було – навіки відгуло.

 

Хто сьогодні достеменно знає, що було і як воно було?

 

Та тремтіла Порта й Кримське ханство,

 

Коли вів Сірко свої полки.

 

Україна, віра, християнство – ось за що вмирали козаки.

 

Їх могил давно уже немає,

 

Стали полем, лугом, солонцем.

 

Але Україна є! І знає, кому бути вдячною за це.

 

Тим, хто за неї став тоді горою,

 

Хто за першим покликом до бою йшов на бій.

 

На переможний бій!

 

Тож Іван Сірко – козак і воїн –

 

Був і залишається героєм!

 

VІ. Підсумки уроку:

 

Про що  я дізнався на уроці?( метод «Мікрофон»)

 

Що найбільше сподобалося і запам’яталося вам?

 

Оцінювання знань учнів.

 

 

VІІ.  Домашнє завдання.

 

 Опрацювати параграф 27,

І група - скласти історичний портрет І. Сірка.

ІІ група – дати письмову відповідь на запитання «чи можна стверджувати, що в 1660 – 1670 роках Запорозька Січ відіграла руйнівну роль для Української козацької держави?»

 

 

Автор Гриценко Лариса Петрівна
Дата добавления 27.02.2015
Раздел История
Подраздел Конспекты
Просмотров 1001
Номер материала 57171
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓