Главная / Украинский язык / Конспект уроку української мови на тему: "Підготовка до написання твору-опису пам`ятки архітектури"

Конспект уроку української мови на тему: "Підготовка до написання твору-опису пам`ятки архітектури"

Тема: Підготовка до написання твору-опису пам’ятки архітектури

Мета: Навчальна: ознайомити зі зразками пам’яток історії, культури та архітектури; основними архітектурними стилями і термінами, особливостями опису пам’яток; вдосконалювати навички збору матеріалів до творів різних жанрів; закріпити знання про типи і стилі мовлення; збагатити знання про національну історію, культуру. Когнітивна: розвивати вміння і навички аналізувати текст, використовуючи набуті теоретичні знання, вирізняти опис пам’ятки в ньому, розвивати мислення, збагачувати словниковий запас учнів; розширювати світогляд школярів. Комунікативна: формувати навички самостійної роботи та взаємодії учнів у парах, групах, класному колективі; закріпити вміння актуалізувати свої теоретичні знання. Виховна: виховувати любов до рідного краю, інтерес до історичного минулого, розуміння того, що прекрасне – невмируще і вічне; формувати бережливе ставлення до культурних цінностей; виховувати особистісні якості на прикладі непересічних особистостей – творців шедеврів, що дійшли до нашого часу як пам’ятки архітектури, мистецтва, культури. Міжпредметні зв`язки: історія України, образотворче мистецтво, російська мова, народознавство, краєзнавство. Обладнання: фотографії, малюнки, репродукції картин, зображення архітектурних споруд; портрети Ярослава Мудрого, В. Городецького, В. Беретті, В. Ніколаєва, тлумачний словник, словник слів іншомовного походження, картки з текстами, інтерактивна дошка.

Той, хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього.

М. Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя Російський письменник Аполон Григорьєв розповідав, що він надзвичайно боявся жити у місті без історії, легенд і пам’ятників. - Як ви розумієте ці слова? Чому їх автор боявся жити у такому місті? У кожного народу є свої святині. Це символи гордості й слави. Вони мовою мистецтва розповідають про історичне минуле, матеріальні та духовні надбання наших предків. Ми, сучасники, повинні знати свою історію, а ту спадщину, яку отримали від попередніх поколінь, берегти, щоб передати нащадкам. Тож епіграфом до нашого уроку стануть слова М. Рильського: «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку Сьогодні наш урок не буде звичайним. Ми поринемо у минуле, щоб краще зрозуміти сучасне; навчимося правильно бачити і читати твори архітектури, що залишені нам у спадок. До нього ми готувалися разом. Фотокореспонденти зробили чудові знімки київських пам’яток архітектури. Мистецтвознавці знайшли цікавий матеріал про архітектурні стилі, напрямки, розкажуть нам про відомих архітекторів, які жили і творили в Києві. Історики перенесуть нас у добу становлення нашої держави. Мовознавці ж познайомлять із термінами, що стануть у нагоді під час самостійної роботи над твором. А підсумком нашої роботи стане твір-опис однієї із київських святинь.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу 1. Виступ мовознавців (слова-терміни пам’ятник і пам’ятка, слайди № 2, 3). 2. Пояснення вчителя (кожна пам’ятка культури є свідком, а то й учасником історичних подій. Вона розповідає про життя пращурів і сама є частиною культури й історії, матеріальним або духовним утіленням спадщини народу). 3. Виступ мистецтвознавців (до духовної культури належать традиції, звичаї, обряди, твори фольклору тощо. До матеріальної культури – споруди, твори мистецтва, ужиткові речі. Щодо споруд, то вони є витворами архітектури. Кожній історичній добі притаманний свій архітектурний стиль, тобто сукупність типових рис побудови й оформлення). 4. Виступ мистецтвознавців (коротке повідомлення про багатство стилів в архітектурі, про відомих архітекторів, які жили і творили в Києві. Знайомство з архітектурними термінами. Слайди №№ 4 – 8). 5. Пояснення вчителя (пам’ятка історії та культури є архітектурним комплексом. Особливістю опису пам’ятки є необхідність поєднати розповідь про окрему будівлю та місцевість, де є ця споруда). 6. Виступ мистецтвознавців (пам’ятки бувають рухомі й нерухомі. Слайд № 9). 7. Виступ істориків (за призначенням нерухомі пам’ятки поділяються на оборонні, громадські, культові споруди). 8. Виступ істориків (коротке повідомлення про історію Київської Русі, Ярослава Мудрого (слайд № 10), Золоті ворота (слайд № 11), В. Беретті (слайд № 7). 9. Робота за змістом тексту (додаток № 1, слайд № 12). 10. Групова письмова робота в зошитах (додаток № 2, слайд № 11).

V. Актуалізація опорних знань - Що ж необхідно знати і враховувати, щоб писати цікаві твори? - Пригадайте і назвіть відомі вам типи і стилі мовлення, їх особливості. - Якими стилями найчастіше користуються при написанні твору-опису? - З якими видами опису ви вже ознайомились?

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу (продовження) 1. Словниковий диктант, підготовлений мовознавцями «Віднайди термін», за матеріалами мистецтвознавців (слайд № 13). 2. Ознайомлення учнів із пам’яткою «План опису пам’ятки архітектури» (слайд № 14). 3. Робота з текстом. Зверніть увагу, чи відповідає його структура запропонованому плану (додаток № 3, слайд № 15). 4. Бесіда за змістом тексту (слайд № 16). 5. Переклад речень із російської мови на українську (слайд № 17). Подумайте, чи можна дані речення вважати елементами опису. 6. Слово вчителя (отже, щоб описати пам’ятку архітектури, необхідно дати відповіді на запитання: - назва пам’ятки; - місце розташування; - історія виникнення; - основні архітектурні ознаки). 7. Самостійна робота з підручником (стор. 121, вправа 171). 8. Письмова робота в зошитах (слайд № 18). 9. Складання опису пам’ятки архітектури (слабші учні – за текстами, проаналізованими у класі; сильніші складають власні твори).

VI. Підсумки уроку 1. Які особливості тексту-опису пам’ятки архітектури ви дізнались? 2. Кілька учнів читають свої роботи (чернетки). Обговорення, поради щодо подальшої роботи.

VIІ. Рефлексія 1. Що нового дізналися на уроці? 2. Найбільше запам’яталось….. 3. Мене зацікавило…….

VIІІ. Оцінювання. Домашнє завдання диференційоване (слайд № 19): складання опису пам’ятки архітектури (слабші учні – за текстами, проаналізованими у класі; сильніші складають власні твори)



Додаток № 1

Золоті ворота – пам’ятка історії та архітектури, що знаходиться у Золотоворітському сквері, на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу. Будувалася водночас із Софією Київською в роки князювання Ярослава Мудрого. Золоті ворота – одна з трьох брам у потужному земляному валу, що оточував «місто Ярослава». Поєднували функції головного парадного в’їзду до Києва й досить складної військово-інженерної двоярусної оборонної споруди. Нижній ярус воріт складався з прямокутної вежі заввишки 15м. До неї з обох боків примикав вал. Від поля до головної вежі прилягав прямокутний бойовий майданчик, трохи нижчий за вежу. Рівень бойового майданчика та висота основної башти відповідали рівневі валу та галереї заборол, що давало можливість воїнам пересуватися вздовж валу під час бойових дій. Усередині ворітної вежі до міста був проїзд, стіни якого членувалися пілястрами, що переходили в арки, які підтримували склепіння воріт. Проїзд між стінами мав ширину 7,5 м. Зверху ворітної вежі було збудовано церкву Благовіщення, яка була оздоблена фресками і мозаїками, як і Софія Київська; були написи-графіті і глеки-голосники, які поліпшували в ній акустику. Проїзд завершував позолочений купол надбрамної церкви. Можливо, саме тому ворота дістали назву «Золоті». Вони стали символом політичної незалежності Києва, а тому виявились одним із обєктів, яким перш за все намагалися заволодіти вороги – іноземні загарбники та удільні князі, які боролися за київський великокнязівський престол. Але, як свідчать літописи, захопити Київ із боку Золотих воріт не вдавалося нікому, навіть монголо-татарам, які 1240 року вдерлися до міста через Лядську браму, а потім частково зруйнували Золоті ворота. Отже, Золоті ворота поєднували в собі риси оборонної і культової архітектури. У кінці XVI – середині XVII ст. Золоті ворота перебували у зруйнованому стані. Вперше роботи з укріплення руїн провадилися під керівництвом Вікентія Беретті. Було кілька спроб відтворити первісний вигляд Золотих воріт, але цей задум здійснився лише в період підготовки до відзначення 1500-річчя Києва. Спеціалісти різних профілівархеологи, архітектори, будівельникипровели дослідження, вивчили старовинні малюнки, описи, самі залишки воріт. Над спорудою зведено триярусний павільйон, який дає уявлення про можливий первісний вигляд памятки. З часів зведення «нових» Золотих воріт тут діє однойменний музеймузей «Золоті ворота». Це одна з найстаріших пам’яток історії, архітектури та фортифікаційної техніки, залишки якої дійшли до нашого часу. Золоті ворота в Києві, що є унікальною пам’яткою давньоруського оборонного зодчества ХІ ст., свідчать про високу культуру архітектурної майстерності наших предків, про їхню обізнаність із передовими технологіями фортифікаційного будівництва середньовіччя.

Додаток № 2

У виділених курсивом словах і словосполученнях виправити помилки:

Історики: 1. Ворота були двухярусною спорудою. 2. Ярослав Мудрий в свій час провів великі роботи по розширенню і укріпленню Києва, який вважався одним із самих неприступних фортець Київської Русі. 3. Було вирішено построїти захістний павільйон. 4. Церква Благовіщеня була украшена фресками і мозайками.

Мовознавці: 1. Золоті ворота – символ нашої історичної пам’яті, візитна картка Київа. 2. Ярослав Мудрий збудував кілька церкв і обвів місто валом і рвами. 3. За Золотими воротами красувалися три церкви: Георгієвська, Іринівська і невідомої назви. 4. Збоку полю був рів шириною 15м і глибиною 8м, через який перекидався під`ємний міст.

Фотокореспонденти: 1. Над проїзжою частиною воріт була побудована церква Благовіщення. 2. У павільйоні відкрит музей «Золоті ворота». 3. Зараз Золоті ворота відновлені у можливому початковому виді. 4. Золоті ворота – видатний пам’ятник історії Київської Русі, символ її мужності і незалежності.

Мистецтвознавці: 1. Із зовнішного боку павільйону є в`їздні металеві ворота, зроблені за зразком врат стародавніх пам’яток Суздаля і Новгорода. 2. Зі смотрових площ Золотих воріт відчиняється прекрасна панорама міста. 3. Вирішили реставрувати руїни воріт. 4. Під час огляду павільону слід звернути увагу на вежу із зубами завишки 14м.



















Додаток № 3

«Будинок з химерами» — цегляна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, є головною архітектурною спорудою раннього декоративного стилю модерн міста Києва. Свою назву будинок отримав через скульптурні прикраси, тематика яких — тваринний наземний та підводний світ, атрибути полювання, казкові істоти. Розташований по вулиці Банковій, 10. Архітектор — Владислав Городецький, який збудував його у 1901—1903 роках як прибутковий будинок із помешканням для своєї родини якраз до свого 40-річчя. Місце для будови обрав над крутим урвищем на Банковій вулиці. Ділянка вважалась непридатною для забудови через надто крутий схил. Владислав Городецький зміг раціонально використати невеликий земельний майданчик та обійти складні умови ґрунтів. Будинок спроектовано у формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку вулиці Івана Франка — шість поверхів. Фасади оздоблені з характерним для модерну використанням різних стилів. «Будинок з химерами» отримав у народі таку назву за скульптурні прикраси на міфологічну та мисливську тематику на фронтоні. Скульптурні прикраси за власними ескізами Владислава Владиславовича виконано незмінним його компаньйоном міланським скульптором Еліо Саля. Над скульптурною битвою орла і левиці надряпано автограф майстра: «E. Sala. 1902». У стіни загадкової будівлі вмуровані бетонні голови слонів, носорогів, антилоп та крокодила. На колонах причаїлися ящірки. Хоботи слонів замінюють водостоки. На даху гігантські жаби, морські чудовиська та нереїди. Замість волосся на голові вони несуть ланцюги, фантастичне листя та квіти. На розі будівлі – велетенський пітон. Ось як описував будинок мистецтвознавець С. Гіляров: «З кутків даху спускають свої вуса-щупальця потворні дельфіни, їхні хвости, переплітаючись, чітко профілюють на тлі неба. Вздовж карнизів розмістилися величезні жаби; по стовбурах колон, обабіч парадного входу, вилазять бадьорі ящірки; в орнамент капітелей уплетені морди носорогів, а лиштви вікон зображають слонячі голови...». Чому будинок має такий дивакуватий вигляд? Архітектор був затятим мисливцем і свої мрії про африканську саванну та її мешканців утілив у цьому будинку. Про будинок розповідають багато легенд і бувальщин, а місцеві екскурсоводи полюбляють пошуткувати з екскурсантами. Щоб бажання виконалось, слід обов’язково знайти крокодильчика. Він десь поруч. Він дійсно є, проте, на фоні скупчення жаб, оленів, слонів і носорогів, крокодил у будинку один і зовсім маленький – він завершує пандус від сходів парадного входу до в’їзної арки до двору. Цікавим є використання високого парапету на даху, що дозволило практично сховати покрівлю — перша «бездахова» споруда в українській столиці. «Будинок з химерами» був першою будівлею в Києві, збудованою з використанням цементу.
До революції 1917 року архітектор сам мешкав у цьому будинку. Після революції і до Великої Вітчизняної війни будинок був житловим, згодом – лікарнею. Зараз – це резиденція
для офіційних та дипломатичних церемоній Президента України. Цей будинок – одна з найнеймовірніших споруд Києва, що знаходиться в самому його серці.

Конспект уроку української мови на тему: "Підготовка до написання твору-опису пам`ятки архітектури"
  • Украинский язык
Описание:

Тема:Підготовка до написання твору-опису пам’ятки архітектури

Мета: Навчальна: ознайомити зі зразками пам’яток історії, культури та архітектури; основними архітектурними стилями і термінами, особливостями опису пам’яток; вдосконалювати навички збору матеріалів до творів різних жанрів; збагатити знання про національну історію, культуру. Когнітивна: розвивати вміння і навички аналізувати текст, використовуючи набуті теоретичні знання, вирізняти опис пам’ятки в ньому,  збагачувати словниковий запас учнів. Комунікативна: формувати навички самостійної роботи та взаємодії учнів у парах, групах, класному колективі; закріпити вміння актуалізувати свої теоретичні знання. Виховна: виховувати любов до рідного краю, інтерес до історичного минулого, розуміння того, що прекрасне – невмируще і вічне; формувати бережливе ставлення до культурних цінностей; виховувати особистісні якості на прикладі непересічних особистостей – творців шедеврів, що дійшли до нашого часу як пам’ятки архітектури, мистецтва, культури. Міжпредметні зв`язки: історія України, образотворче мистецтво, російська мова, народознавство, краєзнавство.      Обладнання: фотографії, малюнки, репродукції картин, зображення архітектурних споруд; портрети Ярослава Мудрого, В. Городецького, В. Беретті, В. Ніколаєва, тлумачний словник, словник слів іншомовного походження, картки з текстами, інтерактивна дошка.

                                      Той, хто не знає свого минулого,

                                    той не вартий майбутнього.

 

                                                  М. Рильський

Автор Завадовська Оксана Іванівна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел
Просмотров 913
Номер материала 30747
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓




Похожие материалы