Главная / Директору-завучу / Концептуальні засади виховання особистості в умовах інформаційного суспільства

Концептуальні засади виховання особистості в умовах інформаційного суспільства

Концептуальні засади виховання особистості в умовах інформаційного суспільства


Одним із пріоритетних напрямків розвитку сучасної загальноосвітньої школи є впровадження нових інформаційних технологій в освітній процес. У 1987 році американський учений Г. М. Клейман назвав школи, які застосовують такі технології в освітньому процесі, школами майбутнього. І саме з упровадження в освіту інформаційних технологій призвело до виникнення терміну інформаційно-освітнє середовище, що включає в себе сукупність комп’ютерних засобів та способів їх функціонування, які використовуються для реалізації навчально-виховної роботи.

В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації. Однією з головних умов підготовки людини для роботи в інформаційному суспільстві є забезпечення навчання, виховання, професійної підготовки.

Сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльності школи. Основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі є вже не наявність певної кількості комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього простору. Ця необхідність виникла перед сучасною школою за таких умов як:

· велике зростання інформаційних потоків;

· неможливість прийняття оптимальних управлінських рішень в сучасній ситуації під час стандартизації електронної обробки даних;

· робота школи на сучасному етапі вимагає оперативного аналізу ситуації для своєчасного коригування ситуації;

· вимоги вищестоящих організацій до подання нормативних документів, у тому числі й в електронному вигляді.

Створення інформаційного простору загальноосвітнього навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях та дозволяє на рівні школи перевести управлінську, фінансову, навчально-виховну діяльність школи на комп’ютерні програми для стандартизації всієї інформації. Інформаційне середовище школи має такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна. Базою фізичної складової інформаційного середовища є кабінет інформатики, а також робочі місця адміністраторів, учителів. До інформаційного середовища відносяться також шкільний Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедія (телевізори, проектори, відео програвачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу.

До психологічної та інтелектуальної складової інформаційного середовища відноситься «людський фактор». Це воля та бажання самих учасників освітнього процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій в освітньому процесі.

Організація роботи з формування інформаційного простору розв’язує такі завдання: опис структури інформаційного простору, усіх його рівнів, ступенів, форм взаємодії внутрішніх та зовнішніх взаємодій інформаційного середовища навчального закладу. Учасниками даного процесу мають виступати адміністрація, учителі, учні, батьки. Інформаційними потоками є структура навчального закладу, навчальний план, штатний розклад, тарифікація тощо.

Кількість шкіл, які мають сучасне технічне обладнання, збільшується з кожним роком, але, на жаль, інформатизація навчання та управління навчальним закладом не відповідають сучасному рівню.

Є декілька причин виникнення даної ситуації, про що йдеться далі.

По-перше, – це невідповідність підходів до вивчення інформатики у школі, коли метою навчання є відпрацювання навичок користування комп’ютером. Це призводить до того, що учень не використовує комп’ютер для навчання в позаурочний час.

По-друге, вчителі-предметники ще не готові до використання нових технологій, не мають мотивації до їх освоєння.

По-третє, – це відсутність можливості переходу до використання інформаційних технологій в управлінні навчальним закладом, а також вищестоящими органами управління.

Розв’язання даних проблем можливе лише через створення єдиного інформаційного середовища. Єдине інформаційне середовище навчального закладу – це система, у якій на інформаційному рівні задіяні та зв’язані між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація закладу – вчителі – учні – батьки. Можна виділити такі загальні положення формування єдиного інформаційного середовища:

· під час формування інформаційного освітнього середовища необхідно розв’язати проблему змісту освіти на сучасному етапі, співвідношення традиційних складових навчального процесу та нових інформаційно-комунікаційних технологій, нових взаємовідношень учня, учителя та освітнього середовища;

· інформаційне освітнє середовище включає технологічні (апаратні та програмні), інформаційні та організаційні ресурси;

· під час створення інформаційного освітнього середовища навчального закладу зростає значимість ІКТ – компетентності педагогів, які працюють в умовах широкого застосування засобів інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому просторі школи.

Для вирішення цих питань потрібно акцентувати увагу не на технічних та програмних засобах, а на самій інформації. Це вимагає від учителя розглядати інформацію, як явище оточуючого нас світу та як один з найголовніших ресурсів суспільства. Найважливішим завданням має стати формування інформаційної компетентності та культури учня, який має використовувати комп’ютер як універсальний інструмент для роботи з інформацією. Розвиток інформаційної культури учня є необхідною умовою для успішної адаптації до життя в інформаційному суспільстві, для подальшого навчання та праці, оскільки потрібно працювати з великим обсягом інформації вже в шкільному віці. Ефективність процесу формування інформаційної культури учня реалізується через провідні дидактичні принципи: наочність, зв’язок теорії з практикою, систематичність, послідовність, наочність, доступність, диференційований підхід. Активну роль відіграють також форми навчання, які спрямовані на теоретичну (лекції, семінари, лабораторні роботи, віртуальні екскурсії, самостійна робота) та практичну (практикуми, ділові ігри, проекти) підготовку. Це розширює діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі.

Ще одна важлива складова ефективного функціонування інформаційного середовища ЗНЗ – це вчитель-предметник. Необхідно зацікавити та навчити вчителів-предметників використовувати інформаційні технології для навчання, оскільки використання того ж комп’ютера на уроці потребує іншої схеми побудови уроку та застосування інших методичних прийомів. Оснащення класів сучасною технікою дозволить забезпечити доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи.

Доступ усіх учасників управління навчальним закладом до інформаційного середовища закладу в будь-який час зі свого робочого місця можливе за умов наявності комп’ютера в кожному кабінеті керівника, у цьому випадку накопичена інформація стає актуальною, спрощується її аналіз, у зв’язку зі своєчасним внесенням інформації до банку даних про освітній заклад полегшується ведення статистики, процедур атестації, контролю контингенту, створюється єдиний банк кадрів та освітніх програм тощо.

У школах накопичується багато різноманітної інформації на паперових носіях (класні журнали, навчально-методичні матеріали, накази тощо). Пошук необхідної інформації значно полегшується зі створенням єдиного інформаційного простору школи.

Для розв’язання завдань створення інформаційного освітнього простору багато навчальних закладів купують різні програмні продукти, які інтегрують в собі функції інформаційних систем, що дозволяє розв’язати коло проблем, наприклад:

· зберігання особистих справ учнів та працівників закладу в електронному виді (бази даних);

· забезпечення комунікації всіх учасників освітнього процесу (у тому числі через сайт школи);

· наявність великого обсягу цифрових освітніх ресурсів;

· доступність та відкритість результатів навчального процесу для всіх учасників (розклад уроків, списки учнів, учителів, предметів, дані про успішність та відвідування уроків);

· моніторинг якості освіти (аналіз та формування звітності за результатами навчання);

· автоматизація процесів управління навчально-виховним процесом (формування розкладу, розподіл навантаження та формування навчальних планів);

· наявність та підтримка електронного документообігу;

· доступність всіх нормативних документів;

· використання програмного середовища, яке формує шкільний інформаційний простір;

· наявність відібраної, безпечної та якісної інформації (захист учнів від доступу до неякісної інформації).

Інформаційні ресурси навчального закладу умовно можна поділити на 5 блоків: навчально-виховна діяльність, інформаційно-методична діяльність, науково-практична діяльність, адміністративно-господарча діяльність, культурно-просвітницька діяльність.

Перший блок «Навчально-виховна діяльність», у якому знаходиться інформація стосовно електронних навчальних матеріалів за програмами початкового, основного та середнього рівнів неперервної середньої освіти.

Наступний блок «Культурно-просвітницька діяльність», який відповідає за формування культури школяра та включає віртуальні музеї, історичні пам’ятники, картинні галереї, музичні твори тощо. Даний напрям відповідає за формування в учнів інформаційної, екологічної та екранної культури, творчої активності, високої моралі та толерантності.

«Інформаційно-методична діяльність» включає програмно-методичний комплекс різних форм навчання (проектних, індивідуальних, дистанційних тощо), а саме створення електронних підручників, комп’ютерних програм, проведення телеконференцій та консультацій.

«Науково-практична діяльність» – це робота шкільних наукових гуртків, яка відповідає за формування в учнів професійних навичок, необхідних для життя та роботи в інформаційному суспільстві. До цієї роботи має входити забезпечення електронної бібліотеки, формування медіатеки, видавнича діяльність, робота в Інтернеті.

«Адміністративно-господарча діяльність» забезпечує формування та тиражування різноманітної документації: директивні документи, планування навчального процесу, класні журнали, дані про медичний стан учнів та працівників, психолого-педагогічну діагностику учнів.

Формуючи структуру єдиного інформаційного простору навчального закладу та базу даних, необхідно виходити з того, що реальна робота з їх використання залежить від матеріально-технічної бази та можливостей самого навчального закладу. Модель інформаційного простору може складатися з декількох рівнів.

Розглянемо схему компонентів (комп’ютери), які вміщують інформацію з різних напрямків педагогічної діяльності школи та об’єднані в єдину мережу (рис. 1).

За функціонування різних напрямів шкільної діяльності відповідають всі учасники освітнього процесу:

· учителі-предметники створюють особисте портфоліо;

· керівники методичних об’єднань спільно з учителями наповнюють дидактичний портфель та створюють методичне забезпечення навчального процесу;

· завідуючий бібліотекою відповідає за наповнення бібліотеки електронними підручниками, хрестоматіями, тестами тощо, а також слідкує за медіатекою школи (до цієї роботи можуть бути задіяні також учні та вчителі);

· заступники директора за різними напрямами відповідають за наповнення та відображення матеріалів з профільного навчання та виховної роботи;

· завідуючий канцелярією створює та веде базу даних з персоналу та учнів.

Велике значення відводиться навчальній роботі в школі. Завдяки моніторингу в даному напрямі можна підвищити якість освіти, приймати оперативні управлінські рішення, пов’язані з підвищенням якості освіти. Великий потік вихідних даних, довідникових матеріалів збирається та аналізується на комп’ютерах управлінського персоналу.

На рис. 2 відображені суб’єкти, які є користувачами інформаційних продуктів.

Кожен користувач має свій рівень доступу до інформаційного середовища навчального закладу (рис. 3).

Інформатизація освіти є невід’ємною складовою інформатизації суспільства. Вона відбиває загальні тенденції глобалізації світових процесів, виступає у ролі визначального базису розвитку освіти.

Використання інформаційних технологій у школі спрямовано в першу чергу на:

формування та розвиток інтелектуального потенціалу школи;

удосконалення форм і змісту навчально-виховного процесу;

упровадження сучасних методів навчання та виховання, які дають можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини, сприяють її особистісному розвитку.

Створення інформаційного середовища освітньої установи є ключовим завданням колективу на шляху переходу до інформаційного суспільства.

Регулювання процесу інформатизації освіти забезпечується пакетом державних нормативних документів, серед яких треба виділити Національний проект "Відкритий світ", Державну цільову програму впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комукаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року та регіональну програму "Створення єдиного інформаційного середовища".

Навчання педагогічних кадрів за "Курсом Microsoft із цифрових технологій" дало можливість підвищити рівень інформаційно-комунікативної компетентності педагогів закладу, вмотивувати їх до пошукової, управлінської, дослідницької діяльності, освітніх трансформацій у сфері новітніх технологій.

Для удосконалення наукової та професійної підготовки педагоги школи взяли участь в обласних постійно діючих семінарах з визначеної проблеми: "Організаційно-педагогічні умови впровадження ІКТ в навчально-виховний процес школи", "Успішний мультимедійний проект: від його задуму до реалізації" та районному семінарі-практикумі "Сучасні засоби навчання як актуальний напрям у формуванні суб’єктності соціально-компетентного випускника".

Висновки

Для розв’язання одного з основних завдань сучасного загальноосвітнього навчального закладу, підготовки випускників до життя в інформаційному суспільстві, необхідно забезпечити високу якість інформаційного середовища. Інформаційне середовище ЗНЗ можна назвати якісним, якщо:

· існує організаційна структура, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

· розроблена та функціонує система оцінювання якості інформаційного середовища ЗНЗ, яка є складовою процесу управління якістю освіти;

· інформаційне середовище інтегроване до регіональних, вітчизняних та світових ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу та підвищення кваліфікації вчителів школи;

· інформаційна грамотність вчителів та учнів відповідає сучасному рівню розвитку інформаційних технологій, проводяться занняття з підвищення комп’ютерної грамотності вчителів та курси для учнів;

· інформаційні ресурси ЗНЗ різнобічні та орєнтовані на різні категорії користувачів;

· для підтримки інформаційного середовища ЗНЗ використовуються нові інформаційні технології (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо);

· локальна мережа та робочі станції мають сучасне ліцензійне програмне забезпечення.

Важливим фактором якості інформаційного забезпечення є інформаційна інфраструктура навчального закладу, яка включає:

· наявність та якість каналів зовнішнього зв’язку для доступу до ресурсів та локальної мережі закладу;

· якість інформаційно-методичного наповнення інтранет та Інтернет- серверів;

·якість програмних продуктів для інформатизації навчально-виховного процесу та управління;

· наявність організаційних структур забезпечення доступу до інформаційних ресурсів;

· технічне забезпечення.

Проблемним питанням у галузі інформаційного забезпечення є якість його управління. Відсутність ефективної системи інформаційного забезпечення управління призводить до неефективності прийняття управлінських рішень, дублювання в зборі інформації та її втрати. Створення в освітньому закладі інформаційно-управлінської системи дозволить оптимізувати існуючі канали збору інформації та забезпечить інформаційні потреби адміністрації та вчителів.


Список використаних джерел


1. Биков В. Ю. Автоматизовані інформаційні системи єдиного інформаційного простору освіти і науки // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Гол. ред.: Мартинюк М. Т. — Умань: СПД Жовтий, 2008. — Ч. 2. — С. 47–56.


2. Гуменюк В. В. Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: Автореферат дис. ... канд. пед. наук: 31.05.01. / ЦІППО. — К., 2001. — 20 с.


3. Забродська Л. М. Принципи відбору змісту програмних засобів навчального призначення // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2004. — № 7.


4. Калініна Л. М. Система інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом: Моногр. –— К.: Айлант, 2005. — 275 с.


  1. Яшина Т. С. О понятии и структуре единого информационного образовательного пространства (ЕИОП) / Т. С. Яшина, А. В. Могилев // Информатизация образования – 2005: Материалы Международной научно-практической конференции. — Елец: Елецкий государственный университет им. И. А. Бунина, 2005. — С. 330–338.


Концептуальні засади виховання особистості в умовах інформаційного суспільства
  • Директору-завучу
Описание:

   Одним із пріорітетних напрямків розвитку сучасної загальноосвітньої школи є упровадження нових інформаційних технологій в освітній процес.

   Сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльності навчального закладу.

   У статті йдеться про необхідність створення у школі єдиного інформаційного освітнього простору, сформульовано загальні положення його формування, структуровано й описано інформаційні ресурси навчального закладу.

   Матеріали можуть бути корисними для керівників загальноосвітньої школи або з метою самоосвіти педагогів.

 

 

Автор Романюк Тамара Ивановна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел Директору-завучу
Подраздел
Просмотров 460
Номер материала 25779
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓