Главная / Украинский язык / Компетентнісно-орієнтований урок української мови

Компетентнісно-орієнтований урок української мови

КОМПЕТЕНТНІСНО - ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

В УМОВАХ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ

БОГОМОЛОВА В.Ф.,

учитель української мови і літератури

Донецького ліцею «Колеж», учитель-

методист.


У статті розкрито поняття і сутність компетентності як педагогічного явища, акцентується увага на складній проблемі освіти – формуванні ключових компетентностей учнів, що сприяють саморозвитку, самовихованню та самореалізації особистості, здатної до використання набутих знань, умінь, досвіду творчої діяльності.

В статье раскрыто понятие компетентности как педагогического явления, акцентируется внимание на сложной проблеме образования – формировании ключевых компетентностей учащихся, которые предполагают саморазвитие, самовоспитание и самореализацию личности, способной использовать приобретенные знания, умения, опыт творческой деятельности.

Удосконалення загальної середньої освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання, на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями, оскільки час освіти, яка націлена лише на пізнання світу, минув. Актуально звучать сьогодні думки про те, чи може сучасний урок української мови розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення.

Науковці вважають, що ствердно відповісти на ці запитання можна лише за умови, якщо процес навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології вчителя-словесника і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань з мови. Цілком ймовірно, що саме такий варіант оптимального навчання мови, як інноваційне навчання, є нині найефективнішим, оскільки яскраво вирізняється стилем, формами, засобами. Інноваційний підхід з метою розвитку життєвих компетентностей учнів забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань змови, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, дає відчуття потреби в самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, сприяє розвитку творчої особистості. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить, і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Саме тому новий етап у розвитку шкільної освіти пов’язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту й організації навчального процесу.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і вмінь учнів. Серед методичних засобів розвивального навчання є перевірені практикою проблемні та творчі мовні і мовленнєві завдання, опорні конспекти, узагальнюючі таблиці і схеми, ситуативні ігри, вправи з використанням алгоритмів та елементів програмування. Значно меншою мірою розв’язується проблема нових форм проведення уроків мови з урахуванням інноваційного аспекту розвитку життєвих компетентностей учнів. Ширше необхідно використовувати такі форми, як семінар, практикум, диспут, конференція тощо. Але в основу цих уроків мають бути покладені неординарний підхід, незвичайний ракурс, самостійний вибір, ігрова ситуація, адже мислення дитини, як зазначав В.Сухомлинський, починається із здивування, звідси аксіоматичною є вимога створення емоційної комфортності.

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти, безперечно, не можуть обмежуватися тільки знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати здобуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Таким чином, компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів – знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно в певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Поняття та сутність компетентності

Державний стандарт загальної освіти визначає ключові компетентності як готовність учнів використовувати засвоєні знання, уміння, способи діяльності в реальному житті для розв’язання практичних завдань. Досить довгий час школу обвинувачували в тому, що вона не готує дитину до життя. У сучасному стрімкому світі витрачати час спочатку на навчання, а потім на підготовку до життя – то просто гаяти його. Предметне навчання – це тільки основа для формування компетентностей як інтегрованого результату навчальної діяльності учнів. Кожен учитель, викладаючи свою навчальну дисципліну, повинен формувати компетентності учнів засобами свого предмета.

У педагогічній літературі вживаються поняття і «компетенція», і «компетентність».

Компетенція – це сукупність взаємозв’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якості продуктивної праці по відношенню до них. Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов’язана з якісним опануванням змісту освіти. Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності. Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже склалася.

Компетентнісний підхід вважається міжнародною спільнотою найбільш дієвим інструментом поліпшення якості освіти.

Шляхи формування компетентностей учнів

На підставі міжнародних і національних досліджень в Україні виокремлено п’ять наскрізних ключових компетентностей:

Уміння вчитися – передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, уміння, бажання організовувати свою працю для досягнення успішного результату, оволодіння вміннями й навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров’язбережувальна компетентність – пов’язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній і духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність – передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально-трудова компетентність – пов’язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності, уміння організовувати власну трудову і підприємницьку діяльності, оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

Інформаційна компетентність – передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її, використовувати джерела інформації для власного розвитку.

У деяких джерелах подається такий перелік ключових компетентностей: соціальна, полікультурна, комунікативна, інформаційна, компетентність саморозвитку та самоконтролю, компетентність продуктивної творчої праці.

На уроках української мови та літератури передбачається формування таких основних груп компетентностей:

Соціальна компетентність

  1. Стимулювати діалогічне спілкування.

  2. Проведення тренінгів соціальної активності.

  3. Написання творів на тему: «Якби я був президентом…»

  4. Формування засобами предмета патріотичних почуттів, поваги до історії, традицій українського народу, рідної мови та державних символів.

Полікультурна компетентність

  1. Проведення інтегрованих уроків, уроків-екскурсій, зустрічей з цікавими людьми.

  2. Проведення рольових ігор, «круглих столів» з питань культури та мистецтва.

  3. Застосування нетрадиційних форм організації уроків: літературна вітальня, ерудит-коктейль, урок-спогад тощо.

  4. Сприяння розвитку духовності учнів.

Комунікативна компетентність

  1. Підготовка дидактичних матеріалів до уроків розвитку мовлення, репродукцій, карток.

  2. Розробка варіантів карток із порівняльним перекладом.

  3. Підготовка тез для усного і писемного мовлення з метою дотримування норм українського мовного етикету.

  4. Залучення дітей до випуску газети, альманаху.

  5. Залучення дітей до створення власного словника труднощів української мови.

  6. Удосконалення вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні.

Інформаційна компетентність

  1. Удосконалення вмінь використовувати додаткову літературу.

  2. Проведення інформаційних диктантів.

  3. Вироблення вмінь складати схеми та читати їх.

  4. Стимулювання критичного ставлення до повідомлень засобів масової інформації.

  5. Виховання загальної інформаційної культури.

  6. Навчити учнів працювати з підручником, словниками, інформаційними джерелами.

  7. Співпрацювати з шкільною бібліотекою.

8.Заохочувати учнів до роботи з комп’ютером.

Компетентність самоосвіти і саморозвитку

  1. Створення програм самоосвітньої діяльності учнів.

  2. Підбір та опрацювання літератури.

  3. Складання учнями тез, виписок, конспектів, виконання творчих завдань.

  4. Розробка учнями тестів, вікторин, сценаріїв, написання рефератів.

  5. Формувати загально навчальні вміння учнів як основу самоосвітньої діяльності.

  6. Складання та реалізація програми самоосвітньої діяльності учнів.

  7. Залучення дітей до гурткової роботи.

  8. Проведення розвивальних пізнавальних ігор.

Компетентність продуктивної творчої діяльності

  1. Творчий підхід до вибору теми творів.

  2. Раціональний підбір творчих завдань.

  3. Проведення інтенсивної позакласної роботи з предмета.

  4. Проведення тижнів української мови та літератури, української культури і пісні.

Проектний метод навчання як сучасна інноваційна технологія

Метод проектів є базовою педагогічною технологією, яка дозволяє формувати ключові компетентності учнів, створювати умови для самореалізації та особистісного розвитку учнів, надає науково-дослідницький характер навчально-виховному процесу, формує науковий світогляд, уміння критично мислити, добувати й аналізувати інформацію з метою забезпечення грамотної взаємодії людини з високотехнологічним суспільством. Метод сприяє формуванню в учнів мотивованого, обміркованого прагнення до оволодіння знаннями і навичками, які необхідні для особистої участі в розв’язанні існуючих у світі проблем.

Проект визначається як комплекс дій, який спеціально організований учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створенням продукту, що складається з об’єкта діяльності та його презентації. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв’язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учнів. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозволяє формувати весь набір компетентностей. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову.

План проекту «Історія – жива душа народу»

Етап І Визначення теми та мети проекту, їх обговорення з учнями, мотивація діяльності.

Етап ІІ Створення груп, формулювання завдань,методів збору та аналізу інформації.

Етап ІІІ Зібрання та систематизація інформації.

Етап ІУ Аналіз зібраної інформації, підготовка виступів.

Етап У Презентація проекту.



Висновок

Завдання сучасної школи – перетворення людини з об’єкта освіти в її суб’єкт, з того, хто набуває знань, у того, хто формує самого себе. Найбільш складне завдання – це принципова зміна підходу людини до самої себе, до прояву творчої активності.

З концепції загальної середньої освіти випливає, що основними недоліками сучасної школи є :

  • несформованість в учнів достатньої життєвої компетентності;

  • невміння використовувати здобуті знання на практиці, зокрема під час нестандартних ситуацій;

  • неврахування індивідуальних особливостей школярів, його життєвих планів.

Компетентнісно-орієнтоване навчання як нова парадигма освіти покликане самим життям. Адже із сучасних навчальних технологій воно виділяється тим, що в центрі освітньої системи ставить особистість дитини й забезпечує її право на самобутність, унікальність, індивідуальність.

Сучасні науковці і практики зазначають, що нині найважливішими особливостями компетентнісно-орієнтованого уроку мають бути:

  • діяльність і спілкування, що ґрунтуються на глибокому розумінні педагогом місця й ролі учня в розвитку його особистості;

  • проектування й реалізація найважливіших компонентів організованого педагогічного процесу, чітка підпорядкованість його самовираженню, самоствердженню, самоактуалізації учня, тобто поступальному рухові особистості вгору сходинками самореалізації.

Отже, удосконалення освітнього процесу полягає в тому, щоб, завдяки компетентнісному підходу, навчити учнів застосовувати набуті знання в конкретних життєвих ситуаціях.


СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. – 2004. - №5.

2. Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002. - №1.

3.Бухлова Н.В. Як навчити учнів вчитися: поради та рекомендації. – К.: Шкільний світ, 2007.

4.Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. – Харків: Основа, 2003.

5.Ісаєва О.В. Формування особистості та її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // Науково-методичний журнал « Хімія» . – 2007.

6.Овчарук О.К. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: «К.І.С.», 2003.

7.Метод проектів у сучасній освіті // Відкритий урок. – 2004. - №5-6.

8.Сиротенко Г.О. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект. – Харків: Основа, 2003.






Компетентнісно-орієнтований урок української мови
  • Украинский язык
Описание:

         

             В статье раскрыто понятие компетентности как педагогического явления,  акцентируется внимание на сложной проблеме образования – формировании ключевых компетентностей учащихся, которые предполагают  саморазвитие, самовоспитание и самореализацию личности, способной использовать приобретенные знания, умения, опыт творческой деятельности.

      Усовершенствование образовательного процесса состоит в том, чтоб благодаря компетентносному подходу применять добытые знания в конкретных жизненных ситуациях.

 

 

Автор БОГОМОЛОВА ВАЛЕНТИНА ФЕДОРОВНА
Дата добавления 09.01.2015
Раздел Украинский язык
Подраздел
Просмотров 1113
Номер материала 48494
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓