Главная / География / Географічна мандрівка «Сторінками життя Воблого Костянтина Григоровича»

Географічна мандрівка «Сторінками життя Воблого Костянтина Григоровича»

Баран Ірина Іванівна,

вчитель географії, природознавства

ЛДКСЗШ №3 м. Львова


Географічна мандрівка

«Сторінками життя Воблого Костянтина Григоровича»

(додається комп’ютерна мультимедійна презентація)



Кожна епоха породжує свого героя.

Корейське прислів'я

Ведучий 1.

В історії розвитку української географії є багато славних імен, багатогранна творчість яких сприяла становленню і розвитку цієї науки, успішному вирішенню прикладних галузевих і регіональних проблем, підготовці науково-педагогічних і господарських кадрів, розвитку культури взагалі.

Кожна людина народжується для якогось діла.

Е. Хемінгуєй


Серед таких імен почесне місце займає видатний економіко-географ, один із фундаторів української економіко-географічної школи, академік АН України, заслужений діяч науки України — Костянтин Григорович Воблий.

Розглянемо його біографію.

Ведучий 2.

Народився Воблий Костянтин Григорович 15 (27 травня) 1876  року в  селі Царичанці  Кобеляцького повіту  Полтавської губернії (нині в межах Дніпропетровської області) в сім'ї сільського  священика.

Без доброго батька немає доброго виховання.

М. Карамзін


Його батько був сільським священиком, котрий помер, коли сину виповнився всього один рік. Мати залишилася з п'ятьма дітьми без засобів до життя. Тому вона переселилася з ними в цій же Царичанці до батьківського дому, тобто до діда по матері - Петра Ващинського, який дожив до глибокої старості і мав великий вплив на виховання свого онука, бо був людиною поетичної душі, знавцем і збирачем народних переказів і вірувань, прикмет та говірок, шанував природу. При дідові Костянтин Воблий провів свої дитячі роки.

Поки батько живий, поки мати жива,

Розквітають сади, зеленіє трава.

Що не ступиш — то радість,

Що не крок — то краса!

Над тобою дзвенять голубі небеса.

Поки батько живий, поки мати жива,

І в осінніх садах є весняні дива,

І веселий зимою в сніг закутаний світ,

І твій сон світанковий — до щастя політ.

Поки батько живий, поки мати жива,

Не болить на душі, не болить голова.

Наче повінь вирує життя навкруги

І вирують джерела молодої снаги.

Поки батько живий, поки мати жива,

Як весною вода, час бурхливо сплива,—

Ти такий молодий, ти така молода,

А вода пригасає, спадає вода,

Поки батько живий, поки мати жива...

І нежданно тебе, як потоком змива.

Ти самотній стоїш, ти самотня стоїш —

І немає страшніших тоді роздоріж.

Поки батько живий, поки мати жива,

Хай душа не болить, не болить голова,

Хай здається життя безкінечним без меж.

Хочеш вірити в це?

Хочу вірить!

Авжеж!

Петро Осадчук


Ведучий 3.

Втрачений той час, який ти не витратив на навчання.

Пліній Молодший


Найчастіше діти священиків здобували освіту в духовних навчальних закладах, що підтверджує і приклад Костянтина Воблого. Після закінчення курсу навчання у місцевій народній школі-бурсі, де навчався його старший брат, Костянтин Григорович поступив до Полтавського духовного училища. Там він добре навчався і багато читав, мав особливий нахил до вивчення географії й математики.

Під час навчання в Полтавський духовній семінарії він надавав перевагу математиці, історії, а пізніше філософії. І в духовному училищі, і в семінарії він виховувався разом зі своїми братами за державний кошт. Закінчивши в 1896 році першим учнем семінарію, він у 20-річному віці був направлений за державний рахунок до Київської духовної академії, яку закінчив у 1900 році.

Його освітній шлях – бурса, семінарія, духовна академія. Як зазначав пізніше академік К.Г.Воблий в автобіографії, дитинство він провів на Орілі, між Царичанкою і Китайгородом, там «в детстве полюбил реку – Орель, проводил дни на ее берегах, покрытых небольшими перелесками между Царичанкой и Китайгородом. На реке, в купанье, катании на лодке проводил летние дни с крестьянскими ребятами. Здесь были заложены любовь к природе, понимание красоты, прелести украинского ландшафта, умение наблюдать явления природы, любовь к миру пернатых, животных».

А великі здібності, прекрасна пам’ять, пристрасть до книги вже у дитячому віці подавали надії на незвичайне майбутнє хлопчика. Його родичі згадують, як іноді жартома говорили, що в нього на лобі написано «професор».

Навчаючись в  Київській духовній академії Воблий К.Г. став готуватися до вступу в Київський університет. Він належав до невеликої групи студентів академії, котрих там іменували «заблуждающимися философами» за їх прагнення до світської науки. Костянтин вирішив присвятити своє життя економічним наукам, які входили тоді до числа навчальних дисциплін юридичного факультету. Головну увагу Воблий К.Г. зосереджував на вивченні іноземних мов, філософії, психології та історії.

Ведучий 4.

Багатством живиться лише тіло, а душу зве­селяє споріднена праця.

Г. Сковорода


Свою літературно-наукову діяльність Костянтин Григорович розпочав в духовній академії, вміщуючи спочатку невеликі замітки в «Українському слові». Він також перекладав з англійської мови статті теоретичного змісту в журналах «Вера и разум», «Вера и церковь», друкував статті про виховання (на основі оцінки поглядів Канта і Фіхте), проблеми ідеалізму, теїзму, марксизму... Будучи четвертокурсником академії, він опублікував у 1900 році у харківському журналі «Вера и разум» переклад богословського твору – «Приготовление древнего мира к принятию христианства».

Ведучий 1.

Я син народу, що в гору йде.

І. Франко


Маючи звання кандидата богослов'я Воблий Костянтин мріяв поступити до університету. З цією метою він поїхав до Санкт-Петербурга з проханням про його зарахування до Київського університету, але тодішній міністр народної освіти відхилив його прохання. В той час семінаристам дозволялося вчитися лише в двох університетах імперії, і Костянтину Григоровичу залишалась єдина можливість - поступити до Юр'ївського (нині Тартуського) університету, куди допускалися семінаристи.

У  1900  році вступив на юридичний факультет  університету, а через рік Костянтин Григорович в  1901  році перевівся на другий курс юридичний факультет Варшавського університету, де одночасно знайшов роботу молодшого редактора у Варшавському статистичному комітеті.

Велике університетське місто, на відміну від Дерпту, давало здібному студентові широкі можливості для заробітку грошей.

Тут під керівництвом професора Г.Ф.Симоненка почав свої заняття, маючи можливість користуватися статистичною та архівною інформацією з економічної історії Польщі, що входила тоді до складу царської Росії.

Ведучий 2.

Для вченої й освіченої людини жити — зна­чить мислити.

Ціцерон


В університеті майбутній вчений виявив особливий інтерес до проблем економіки, розвитку і розміщення продуктивних сил, вивченню яких згодом він присвятив усе своє життя. Воблий В.Г. займався написанням статей, заміток, рецензій у різні видання, наприклад: «Журнал Міністерства народної освіти», «Народне господарство», «Вісник фінансів», «Вісник Європи», «Вісник права».

Будучи третьокурсником, Воблий К.Г. за наукову працю «Заатлантическая эмиграция, ее причины и следствия (Опыт статистико-экономического исследования)» у 1903 році був відзначений радою університету золотою медаллю. Ця робота була опублікована у Варшаві в 1904 році.

В цьому ж році К.Г.Воблий опублікував вище згаданий критичний огляд книги Туган-Барановського – «Очерки из новейшей истории политической экономии» в журналі «Народное хозяйство».

Та книга втрачена давно,
і я її не пам’ятаю.
Лиш часом щось здаля світає,
немов засвічене вікно.
Я подумки тоді гортаю
давно забуті сторінки,
і проступають з-під руки
якісь малюнки і рядки,
та змісту... змісту не згадаю.
І все-таки живее в мені
це відчуття, легке і плинне,
що я колись її зустріну
в життейській звичній метушні,
зніму з полиці, розгорну
і упізнаю все достоту,
до найтемнішого звороту
усе в ній раптом осягну.

Наталка Нікуліна


Ведучий 3.

Твори, твори індивідуальність, твори людину скрізь і над усе.

І. Драч


Закінчивши із золотою медаллю і науковим званням кандидата права в 1904 році Варшавський університет, Костянтин Григорович був залишений у ньому для підготовки до професорського звання по кафедрі політичної економії і статистики.

У 1904–1906 роках Воблий К.Г. стає молодшим редактором Варшавського статистичного комітету. Далі Костянтин Воблий розгорнув активну дослідницько-видавничу діяльність, маючи можливість публікувати у «Трудах Варшавского статистического комитета» свої дослідження про відхід на заробітки, еміграційний рух, зарплату сільських робітників в Царстві Польськім протягом 1890- 1900 рр.

Ведучий 4.

Без творчості — нема життя.

П. Тичина


У 1906 році Костянтин Григорович Воблий публікує велике дослідження «Развитие фабрично-заводской промышленности в 10 губерниях Царства Польского с 1876 по 1906 гг.», а в ряді журналів — про нове еміграційне законодавство, імміграцію до Північно - американських штатів, еміграцію в Росії, стан суспільної і промислової статистики в Австралії.

Навчально-педагогічну діяльність К.Г.Воблий розпочав вже в Київському університеті ім. Святого Володимира.

З  1906 по 1909 рік  Воблий К.Г.— приват-доцент  політекономії і статистики  Київського університету, де витримав усний іспит на ступінь магістра політекономії, пізніше  професор  Київського комерційного інституту.

У 1907 році опублікував брошуру про метод в історії політекономії, а в наступному році - посібник з курсу лекцій зі статистики.

Внесок кожного варто згадати,

Хто духовність за зірку обрав,

Хто вґрунтовував міць Alma mater —

Їй довіку окрасою став!

Був фундатором Довнар-Запольський,

З цвіту київських професорів:

Воблий, Русов, Патон, Яснопольський...

У свій час комерційників вчив.

Хто сьогодні історію творить,

Завтра входить в історію сам…

Та й вершини, як завжди, ще кращі,

Що чекають попереду нас...

Тож віншуймо живих і сучасних —

Запоруку майбутніх окрас:

Бакалаврів, магістрів, студентів...

Вартий шани із них не один!

І професорську рать, і доцентів —

Всіх, що йдуть і ведуть до вершин.
Людмила Рінгіс


У 1908 році він був одним із засновників і дійсним членом Товариства економістів при Київському комерційному інституті. В цьому ж році був у відрядженні з науковою метою до Петербурга і Варшави.

У 1909 році у Відні й Лейпцигу була опублікована німецькою мовою стаття К.Г.Воблого про внесок у господарську історію Польщі та декілька рецензій на іноземні видання.

Ведучий 1.

Людина відбивається в своїх вчинках.

Ф. Шиллер


Але найголовнішим було видання у 1909 році в типографії Київського університету монографії – «Очерки по истории польской фабричной промышленности за 1764 - 1830 годы» обсягом 405 с. На цій основі Воблий К.Г. захистив на однойменну тему в Київському університеті магістерську дисертацію з політичної економії. З того часу він був призначений на посаду профессора Київського університету по кафедрі політекономії і статистики.

Ведучий 2.

Трудний він і тернистий, шлях на Голгофу слави.

І. Світличний


В 1909-1911 роках закінчив програму університетських студій у Берліні, Відні та Парижі, одержав звання доктора в Київському університеті за наукову працю «Третья профессионально-промышленная перепись в Германии», яку захистив у  1911 році. В основу цієї монографії покладено матеріали проведених в 1882, 1895 і 1907 рр. господарських переписів у Німеччині, інших європейських країнах, а також у США.

В магістерській дисертації Воблий Костянтин Григорович дослідив економіку Польщі кінця XVIII – початку XIX ст. і пов’язав її з розвитком польської економічної думки (що тоді не було зовсім вивчене в польській історіографії), то в докторській дисертації він вперше в Європі використав аналіз професійно-промислового перепису як метод пізнання народного господарства. Докторська дисертація відіграла певну роль у підготовці та проведенні 20-го Всеросійського перепису.

Отож «Так тримати!» У будь-який вітер,

Призначено бути весь час на плаву, —

Нести своїм дітям найвищу освіту,

Як мудрість одвічну і силу нову.


В 1911 році Воблий К.Г. отримав звання ординарного професора (на цій посаді він працював до 1920 року).

Протягом 1910 -1912 рр. Костянтин Григорович був деканом економічного відділу і членом бібліотечної комісії Київського комерційного інституту. У 1910–1917 роках секретар ради, з 1917 року  ректор Київського комерційного інституту (нині КНЕУ), читав курс лекцій зі статистики на  Вищих жіночих курсах.

За час роботи у вузах протягом 1912-1916 рр. Костянтин Григорович опублікував ряд статей про відхід на заробітки до Німеччини, русько-німецький торговий договір, рух товарних цін у Сполучених Штатах, конкурентів Росії на Персидському ринку, Туреччину як ринок збуту для російської промисловості, ріст товарних цін в Англії за час Першої світової війни.

Ведучий 3.

Кожному мила своя сторона.

Г. Сковорода


Одночасно поступово він переходить до української тематики. Першою суспільно-географічного змісту була публікація в журналі «Хозяйство» за 1914 рік його праці – «Производительные силы Галиции» обсягом 29 с, перевиданої в Києві українською мовою в 1915 р. В ній подано широку статистико-економічну характеристику Галичини (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська області УРСР, Жешувське і значна частина Краківського воєводства Польщі).

Є в нашій квітучій країні
Клаптик землі чарівний.
І там під небесною синню
Жевріє містечко надій…


Серед праць нього періоду велику увагу наукової громадськості привернув вихід у 1915 році великої монографії – «Основы экономии страхования», яка відіграла роль першого підручника з підготовки фахівців зі страхової справи в комерційних інститутах Росії. Книга була перевидана в Україні у 1919 і 1923 роках і отримала високу оцінку рецензентів.

У 1917 році Воблий К.Г. видає дві об'ємні публікації з аграрного питання в Росії і земельного питання в програмах п'яти політичних партій.

Ведучий 4.

Так і в поезії, так і в житті людському:

Крізь порох, труд і піт, крізь сумніви і втому

Ми здобуваємо свою височину.

М. Рильський


Таким чином, протягом першого (дореволюційного) періоду життя і творчості Костянтин Григорович Воблий став одним з відомих професорів-економістів Російської імперії, українського походження, який одночасно глибоко вивчав просторові аспекти економічних і соціальних процесів. Разом з Туган-Барановським, М. Зібером, Л. Яснопольським, О. Русовим, И. Пасхавером, Ю. Корчак-Чепурківським, М. Птухою та іншими були започатковані основи галузево-статистичного напрямку розвитку української економічної географії.

Ведучий 1.

якщо не знати минулого,

неможливо зрозуміти істинний сенс сучасного

й мету май­бутнього.

Максим Горький


Другий період творчості Костянтина Григоровича Воблого припав на початок радянської ери в Україні, на буремні й новаторські 20 роки XX ст., коли реально стали будуватися українська державність (УНР, УРСР), з 1921 року запроваджуватися НЕП, здійснюватися політика українізації та індустріалізації, бурхливого розвитку української науки, освіти та культури.

У 1918–1921 роках Воблий К.Г.професор  Таврійського університету.

У 1921 році Костянтин Воблий стає членом III соціально-економічного відділу ВУАН, де зосереджувалася на той час основна економіко-географічна діяльність, очолює в ньому науково-дослідну кафедру економіки, торгівлі й промисловості, а у 1922 році був одним із організаторів Товариства економістів у Києві, спочатку очолює в ньому кооперативну секцію, а протягом 1923-1927 рр. був головою президії.

Ведучий 2.

Чим точніша наука,

тим більше можна з неї здобути

точних пророцтв.

А. Франс


На початку 20 років К.Г.Воблий приділяє особливо велику увагу вивченню основних галузей народного господарства України - промисловості, транспорту, сільського господарства та торгівлі.

Кожну з цих галузей він розглядає в історичному аспекті, показує їх виникнення, розміщення, розвиток і взаємозв'язки. Результати цих досліджень лягли в основу посібника «Экономическая география Украины», виданного в 1919 році обсягом 173 с, який згодом після доопрацювання і доповнення перевидавався українською мовою ще п'ять разів у 1922, 1925, 1927, 1929 і 1930 роках.

У вступі дано авторське трактування суті економічної географії та її завдання, оцінку географічних умов господарського життя України, в тому числі значення економічного районування.

Рідна земле моя, тебе я люблю
Кожну стежину у полі знайду,
Ласкою вкрию зелену билину,
Краю мій краю до тебе я лину.

Катеринополе мій, родюча земля,
Річка, ліси та зелені поля.
Куди не поїду, куди не піду
Завжди дорогу до тебе знайду.
Моє тут коріння, моя тут родина,
Земле моя, твоя я дитина.
Милуюся завжди твоєю красою,
Зростаючи я умивалась росою.
Краю мій, краю пишаюсь тобою,
Що тут народилась та зустріч з любов’ю,
На твоїй землі плекаю надію,
Знаю без тебе я жити не вмію.

Катрін Поль


У першому розділі книги «Экономическая география Украины», наводяться дані про територію і кількісний склад та розміщення населення (людності). Багато уваги відводиться методам обробки статистичних матеріалів про населення та інші демографічні питання.

Другий розділ висвітлює розвиток і географію сільського господарства.

У третьому розділі розглядається гірнича, головним чином вугільна, залізорудна і металургійна промисловість; в четвертому- висвітлюються галузі обробної промисловості - машинобудівна, харчова, легка, скляна, фарфоро-фаянсова та ін.

У п'ятому розділі подано основні відомості про розвиток і розміщення транспорту, а шостий присвячений ґрунтовній характеристиці

внутрішньої (за видами) та зовнішньої торгівлі.

В останньому розділі зроблено спробу дати короткий історичний нарис розвитку народного господарства республіки в минулому. Давши загальну позитивну оцінку природному та економічному районуванню, автор не навів характеристик економічних районів.

Читаючи підручник «Экономическая география Украины», не можна взяти під сумнів патріотизм К. Воблого:

«Коли глянемо на історію розвитку народного господарства на Україні, то можна зазначити одну нитку, яка звязує всю її господарську історію: наше населення стихійно тягнулося до півдня, до теплого синього моря. Воно почувало своїм здоровим інстинктом, що згодом тут повстануть могутні економічні центри, що тут колись закипить господарське життя. Степ, де раніш бродили татарські орди з своїми табунами, тепер весь перерізано сіткою залізниць. Там, де раніш курилися ватри кочовників, тепер підносяться доменні та коксові печі, чорніють верхи шахт. Мертву тишу степів пронизують свистки паровозів, гудки фабрик та заводів... Все відмінилось, все набуло нових форм...»

Ведучий 3.

Іди своєю дорогою, і нехай люди говорять, що завгодно.

Данте


В умовах запровадження НЕПу, наявності в Україні голоду (1921-1922 рр.) К.Г.Воблий у 1923 році стас завідувачем економічно-статистичного відділу Біржового комітету Київської товарної біржі, яким керував по 1926 рік.

Маючи відповідну статистичну інформацію, він за ці роки опублікував понад 30 статей про торгівлю України, України і Росії з Польщею різними товарами, українсько-польський торговий договір, транспорт, засоби регулювання торгівлі, торговий баланс України, проблеми розвитку і розміщення галузей сільського господарства та їх роль у зовнішній торгівлі тощо.

У грудні 1924 - січні 1925 рр. Воблий К.Г. брав участь в роботі Всеукраїнського з'їзду з вивчення продуктивних сил України. З 1925 по 1930 рр. був керівником Семінару з вивчення продуктивних сил народного господарства України при ВУАН.

У 1926 році продовжував досліджувати окремі галузі народного господарства, зокрема текстильну промисловість, а у 1927 році - біржову торгівлю.

Одночасно з 1919 по 1930 роки Воблий К.Г. продовжував викладати на кафедрі політекономії і статистики промисловості та економіки страхування Київського інституту народного господарства.

У 1927-1928 рр. він був призначений заступником керівника науково-дослідної кафедри кооперації Київського кооперативного інституту та керівником кафедри торговельної секції.

Ведучий 4.

Завжди шануй сліди минулого.

Стацій


У 1927 році керівництво Наросвіти України, маючи завдання обільшовичити Академію Наук і взяти її під свій неусипний контроль, звернулося до Президії з пропозицією обрати академіками партійних діячів С.Ю.Семевського та О.Г.Шліхтера. К.Г.Воблий був обраний членом президії відділу. На середину 1920 років в товаристві нараховувалося біля 135 членів, воно поділялося на кілька секцій, своїх видань не мало.

Після реорганізації структури АН і утворення Соціально-економічного відділу, котрий очолював О.Г.Шліхтер, К.Г.Воблий разом з істориком Д.І.Багалієм стали його заступниками. У  19281930 роках — віце-президент  АН УРСР, але на початку 1930 років товариство було ліквідоване.

Ведучий 1.

На обрії – натруджене село.
Горить над ним зоря, мов диво.
Мене до тебе знову привело
Чуття синівське, незрадливе.

Володимир Грипас


Другий період творчої діяльності Костянтина Григоровича Воблого увінчує публікація в Києві грунтовної багатотомної монографії – «Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловості», над якою він працював протягом десятиліть, аналізуючи архівні, статистичні, літературні та інші документальні матеріали.

У 1928 році вийшло два випуски 1 тому обсягом понад 500 сторінок. В цьому ж році для широкої публіки вийшла його книга – «Опыт истории свеклосахарной промышленности СССР», т. 1. В 1930 році був виданий 2 том вище згаданої монографії обсягом 400 сторінок, яка охоплювала пореформений період до 1894-95 рр., у 1931 році вийшов у світ перший випуск 3 тому обсягом 252 сторінки, що охоплював період напередодні першої світової війни. На жаль, 4 і 5 томи, підготовлені в 30-40-х роках, не були опубліковані через заборону цензурою, їх рукописи донині зберігаються у фондах Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.

Ведучий 2.

Природа — вічний зразок мистецтва,

а най­визначніший та благородніший предмет у при­роді — людина.

В. Бєлінський


Саме виникнення і розвиток цукробурякової промисловості К.Г. Воблий аналітично і документально обґрунтовує як економічний вихід з тієї агарної кризи, яка в той час охопила деякі райони країни. Великий інтерес становить критична оцінка автором літератури і першоджерел, на яких базується дослідження. Ця монографія є прикладом добросовісності в наукових дослідженнях. Паралельно у 1928 році він обґрунтовує необхідність України мати свій текстильний центр.

Ведучий 3.

Час виявляє правду.

Сенека


У 1930 році К.Г.Воблий вже не був віце-президентом, а наступного року в Академії Наук було розгорнуто дискусію «по критиці і самокритиці праць академіка К.Г.Воблого».

Власне кажучи, людина може

і навіть повин­на вважати,

що кожен новий день є початком нової епохи в її житті.

Й. В. Ґете


На 1930 рік припало останнє (п'яте) перевидання його підручника «Економічна географія України». Безсумнівно, що другий період творчості академіка К.Г. Воблого був апогеєм його наукової діяльності.

У ВУАН Костянтин Григорович у 1927-1930 рр. керував Комісією з вивчення народного господарства України, яка підготувала науковий збірник «Становище сільського господарства степової України».

В цілому третій період життя і творчості академіка Воблого був найскладнішим, хоча неоднаковим у різні роки.

Рушай, рушай...
І надто не дивись,
Які є в світі втіхи та принади,
в твоїй душі -
і низина і вись,
забудь себе, достоїнства і вади,
прозріє серце -
і не стане тьми,
хоч і страждань не щезне чорна стріха,
спізнаєшся із добрими людьми,
з лихими теж...
Добра нема без лиха...
Не вір очам, а тільки серцю вір,
не нарікай, коли не вдасться пісня,
на перші дні тобі позичу зір -
рушай, рушай!..
Допоки ще не пізно...

Віктор Савченко

Ведучий 4.


Саме в цей період Костянтин Воблий захоплюється проблемою Великого Дніпра: публікує в різних газетах і часописах Києва, Москви, Мінська статті, виступає з доповідями. Так, у 1932 році Воблий К.Г. друкує у «Вістях ВУАН» статтю про Всеукраїнську планову конференцію в справі розміщення продуктивних сил України у другій п'ятирічці, а також доповідь, виголошену на сесії Ради ВУАН під назвою – «Проблема Великого Дніпра».

Одночасно вчений бере активну участь у оргкомітеті зі скликання Всесоюзної конференції з проблеми Великого Дніпра при ВУАН, він також був учасником конференції з розміщення продуктивних сил у Харкові (7-12 травня 1932 р.).

Нема на світі України, немає другого Дніпра.

Т. Шевченко


Стаття Воблого К.Г. під заголовком «Великий Дніпро» була опублікована в Дніпропетровській газеті «Зоря» (22 травня 1937 р.). В журналі «Наша страна» (1937, №4) він опублікував великий географічний нарис «Вниз по Днепру».

В 1933 році видрукував у журналі «Господарство України» статтю — «Розміщення продуктивних сил у басейні Дніпра», в інших часописах - статті про принципи розміщення кондитерської промисловості, кукурудзяний цукор і перспективи його виробництва в Україні (1934 р.), про корисні копалини Полісся (1935 р.).

Ведучий 1.

Шлях життя короткий, а слави — вічний.

Ціцерон


Костянтин Григорович Воблий у 1933 році був одним із організаторів кафедри економічної та соціальної географії у Київському національному університеті, а у 1936 році створив відділ економічної географії в Інституті економіки, який він очолив. Надалі він зі своїми співробітниками у довоєнний період були провідними дослідниками природи і господарства України, результати досліджень яких були опубліковані в «Нарисах економічної географії» вже після війни і смерті вченого.

З 1934 по 1938 роки академік Воблий К.Г. продовжує активно працювати у Комісії з вивчення продуктивних сил України, приділяє багато уваги широкому використанню природних ресурсів.

Зокрема, ставить питання про використання кам'яних будівельних матеріалів, подільських лабрадоритів, українських самоцвітів. Згодом Костянтин Григорович напише статті «Українські самоцвіти», «Промислове використання самоцвітів України», «Лабрадори УРСР і їх промислове використання» тощо.

Ведучий 2.

Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може.

Дж. Байрон


У 1936-1937 роках з відомих політичних обставин Воблий К.Г. не тільки нічого не опублікував, а й змушений був тимчасово виїхати на «малу» Батьківщину.

Не бував ти у наших краях!
Там же небо — блакитні простори…
Там степи, там могили, як гори.
А веснянії ночі в гаях!.
Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,
Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,
Серце б’ється і б’ється в грудях…
Не бував ти у наших краях.

Не бував ти у наших краях,
Бо відтіль не таким би вернувся!
Чув про степ, що ген-ген простягнувся? —
Єсть там люди — й зросли у степах,
Що не люблять, не вміють ридати.
Що не можуть без пісні і нивки зорати!
Тебе ж завжди я бачу в сльозах… —
Не бував ти у наших краях.

Павло Тичина


Відповідно згадаємо ще одну тему. Протягом 40 років Воблий К.Г. щорічно бував у Криму, любив його чарівну природу, мандрував пішки, на велосипеді, на конях, на автомобілі, досліджуючи цей неповторний з точки зору багатства природи край.

Ведучий 3.

І дим батьківщини солодкий.

Овідій


В автобіографії академік Воблий зазначив: «Украина и Крым – это две родные мне республики» (тому, що одружився на дочці народного учителя з Ялти).

У 1939 році академік К.Г.Воблий очолив сектор економічної географії Інституту економіки АН УРСР, а у 19391942 роках  Воблий К.Г.—завідуючий відділом. Весною 1939 року у згадуваному секторі за дорученням Президії АН УРСР розгорнулась робота зі складання грунтовного посібника з економічної географії УРСР. Для цього під керівництвом Воблого К.Г. було розроблено детальний проспект майбутньої книги. У березні 1940 року сесія Інституту економіки АН УРСР докладно розглянула проспект і визнала за доцільне віддати перевагу принципу групування областей за економічними ознаками, залежно від рівня розвитку продуктивних сил:

а) південно-східні області (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська);

б) південна група областей (Кіровоградська, Миколаївська і Одеська);

в) північно-східні області (Полтавська, Сумська і Харківська);

г) центральна група областей (Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Київська і Чернігівська);

д) західні області (Волинська, Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська і Ровенська).

До написання посібника (монографії) було залучено багато авторів, які працювали за єдиним проспектом. Враховуючи подальший розвиток продуктивних сил, їх територіальну диференціацію, потужний розвиток міст у 50-90-х рр. XX ст., їх зв'язки з прилягаючою територією, нині з урахуванням схеми академіка К. Воблого обгрунтовано дев'ять макросоціально-економічних (суспільно-географічних) районів, які використовуються переважно у викладацькій діяльності.

Крім цієї великої роботи, в 1940 році Костянтином Григоровичем опубліковані економіко-географічні характеристики Литви, Латвії, Естонії та Буковини, а в 1941 році - статті — «Схеми економічного районування України у дореволюційний період» та «Природні багатства України». Загалом працю зі складання капітального багатотомного посібника з економічної географії України, а також з питань розміщення найважливіших галузей народного господарства було визнано як досягнення бюро відділу суспільних наук АН УРСР.

Ведучий 4.

Немає величі там, де нема простоти, добра і правди.

Л. Толстой


Напередодні війни Воблий К.Г. закінчив багаторічну наукову працю під назвою «Организация труда научного работника (методика и техника)», яка згодом двічі була перевидана.

Як бачимо, протягом передвоєнних років Костянтин Григорович продовжував опрацьовувати наукові засади соціалістичного будівництва та займатися науково-викладацькою діяльністю в сфері лише економічної географії.

Також академік К.Г.Воблий брав участь за завданням Держплану у встановленні кордону Західної України (1939 р.).

Десь краї казкові,
Золоті верхів’я…
Тільки шлях тернистий
Та на ті верхів’я…

П. Тичина


В роки війни 1941–1945 рр. академік Воблий жив і працював у м. Уфа (Башкирська АРСР), куди було евакуйовано установи АН УРСР. Воблий К.Г. займався там дослідженням господарства Башкирії.

У 1942 році за ініціативою Костянтина Воблого була видана істориками книга «Нарис історії України», до якої Костянтин Григорович написав розділ з оцінки природних багатств.


Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь – не втямлю, що воно за диво -
оці степи, це небо, ці ліси.
Усе так гарно, чисто, незрадливо
усе як є – дорога, явори
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.


Ведучий 1.

О скільки у природи немудро-мудрих літер!

О скільки у людини невміння прочитать...

П. Тичина


У 1943 році в Уфі була опублікована в скороченому вигляді колективна праця «Народне господарство Радянської України», в якій Костянтин Григорович був одним із авторів і редактором. Він також відредагував науковий збірник «Народне господарство Башкирської АРСР і завдання мобілізації її ресурсів», який підготували економісти. Колектив авторів під керівництвом К.Г.Воблого видав також збірник «М. Уфа в його минулому і сучасному».

Ведучий 2.

Подібні особистості  рідкісні в усі часи,

тому відчуття поваги до них

і ознайомлення з їх діяльністю

повинно стати обов'язком суспільства.

М. Стасюлевич


За велику плідну діяльність у справі мобілізації природних багатств республіки для допомоги фронту та в галузі соціально-культурного будівництва Башкирії він був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Башкирської АРСР, а також медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.».

В 19421947  роках  академік Воблий обіймає посаду директора  Інституту економіки АН УРСР; одночасно (19331941 та 19441947 роки) — завідуючий кафедрою економічної географії Київського університету.

В 1943 році Костянтин Григорович написав і видав книгу — «Организация труда научного работника», яка булла узагальненням досвіду його понад 40-річної наукової діяльності. Вона донині є цінним порадником, особливо для молодих науковців з питань організації, техніки і методики наукових досліджень. Книга в 1947 і 1969 рр. була перевидана українською мовою, в 1948 і 1949 рр. - російською, а в 1951 р. - угорською.

Ведучий 3.

Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду.

Тільки той віддав всю душу

Все, що зміг народу.

О. Олесь


Воблий Костянтин Григорович опублікував статті: «Киев - святыня и гордость советского народа», «Восстановим Донбасс», «Знову розквітне Полтава».

В 1944 році разом з установами АН УРСР Костянтин Григорович повернувся з евакуації до м. Києва.

Ведучий 4.

Мій край чудовий — Україна!
Тут народились я і ти .
Тут над ставком верба й калина,
Чарівна пісня солов'я.
Найдорожче в цілім світі,
Бо тут почався наш політ,
Цвітуть волошки сині в житі,
Мій рідний краю, Україно,
Найкраще місце на Землі!

Тут він публікує ряд значних робіт: «Київ - серце України», «Основні принципи складання посібника «Економічна географія УРСР», «Перспективи размещения промышленности УССР в послевоенный период» (доповідь у Москві), «З минулого АН Української РСР», а також праці про Закарпатську Україну та Кримську землю.

Одночасно в 1944-1945 рр. К.Г.Воблий завідував кафедрою економічної географії Київського державного університету. Організатор  української економіко-географічної школи. Член Вченої ради відділу суспільних наук АН УРСР (1947 рік).

За плідну наукову і педагогічну діяльність та у зв'язку із 25-річчям з дня заснування АН Української РСР К.Г.Воблому було присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки Української РСР і нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора за виховання висококваліфікованих кадрів наукових працівників.

Ведучий 1.

Черпаю сили з рідної землі,
святої мудрості учусь в свого народу.
І так живу, що світ болить в мені
у полум’ї незгасної любові.

О.Омельченко


У 1945 році Воблий К.Г. написав статті про багатства Радянської України, про вченого - економіста П.І. Лященка, досвід праці великих вчених, великий російський народ.

У 1945 році за редакцією Костянтина Воблого вийшла книга – «Економічна географія Радянської України», ч.І. «Фізико-географічний огляд».

У тому ж році він разом з академіком Л.М. Яснопольським і членом-кореспондентом П.О. Хромовим склали і видали книгу «Народне господарство України напередодні Вітчизняної війни».

У 1946 році Костянтин Григорович продовжував публікувати невеликі за обсягом статті: «Народне господарство України в четвертій п'ятирічці», «Про четвертий п'ятирічний план», брошуру «Відбудова цукрової промисловості УРСР і шляхи її дальшого розвитку», багато писав про окремі види корисних копалин в Україні та їх господарське використання.

Під керівництвом Воблого К.Г. була також підготовлена серія економіко-географічних характеристик областей.

До економіко-географічного доробку академіка Воблого слід додати яскраві описи міст Києва і Полтави, Закарпаття, Криму і Буковини, республік Прибалтики та інших регіонів.

Протягом усієї плодотворної наукової і педагогічної діяльності за роки радянської влади К.Г. Воблий брав найактивнішу участь у роботі державних планових органів, зокрема як член Держплану УРСР, де за його ініціативою ставилися і розв'язувалися важливі народногосподарські проблеми.

У 1946 році у зв'язку з 70-річчям з дня народження Костянтина Григоровича за видатні наукові дослідження в галузі економічної географії, історії народного господарства та розвитку продуктивних сил Української РСР його нагороджено орденом Леніна.

Академік Воблий проводив велику громадсько-політичну та публіцистичну діяльність, виступаючи зі статтями у періодичній пресі.

Ведучий 2.

Костянтин Григорович Воблий завжди жив за порадою великого Гете:

«Кожен повинен засвоїти яку-небудь добру звичку,

завдяки котрій він міг би веселитися в дні радості,

знаходити втіху в дні скорботи і печалі».


Для нього такими звичками були співи і музика. Він гарно співав баритоном, міг собі акомпанувати на роялі. Він любив живопис, зібрав невелику колекцію картин художників-передвижників. Він вів досить поміркований спосіб життя і не хворів до 65 років. Захворів Костянтин Воблий, перебуваючи в Уфі, малокрів’ям, котре й звело його у могилу 12 вересня 1947 року.

Десь літає птах мого життя,
Я не знаю – високо чи низько.
Може, в сизі падає жита,
Може, над проваллям чорним висне...

Олександр Завгородній


Ведучий 3.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Ліна Костенко


Помер  на 72 році життя у  Києві. В місті, на будинку № 21/12 по вулиці Лютеранській, де з  1930  по  1947 рік мешкав вчений  13 вересня 1966 року встановлено  гранітнумеморіальну дошку (архітектор В. П. Шевченко).

Похований на  Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 20, ряд 7, місце 1).

Ведучий 4.


Ти – син землі, яка багато літ
Для нас, людей, цвіте і плодоносить,
Ти син землі, прекрасної, як цвіт –
Весняний цвіт, що радощі приносить.

Семен Данилейко



Використані матеріали інтернет сайтів:












Географічна мандрівка «Сторінками життя Воблого Костянтина Григоровича»
  • География
Описание:

В історії розвитку української географії є багато славних імен, багатогранна творчість  яких  сприяла   становленню і розвитку цієї науки, успішному вирішенню  прикладних  галузевих і регіональних проблем, підготовці науково-педагогічних і господарських кадрів, розвитку культури   взагалі.

Кожна   людина   народжується  для  якогось  діла.

Е. Хемінгуєй

 Серед таких імен почесне місце займає видатний економіко-географ, один із фундаторів української економіко-географічної школи, академік АН України, заслужений  діяч  науки  України — Костянтин   Григорович  Воблий.

Розглянемо  його біографію.  

Автор Баран Ирина Ивановна
Дата добавления 04.01.2015
Раздел География
Подраздел
Просмотров 595
Номер материала 28400
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓