Главная / История / День Соборності України (круглий стіл)

День Соборності України (круглий стіл)

День Соборності України

Круглий стіл


Хід проведення

В дні холодні, в січні,

Сніг усе замів.

В Ніжині, в Полтаві –

скрізь почули дзвін.

Рознеслась повсюди

Звістка всім нова,

І почули люди радісні слова,

Тож лунає вічно в сердці молодім

В 22 січня давній волі дзвін!

А дзвін дзвонив: пропала тьма,

Неволя довговічна!

Вже ворогів лихих нема

У 22 січня!


Вітання учасникам круглого столу


Лунає пісня солов’їна

І вітер віє степовий.

Моя соборна Україна

Знов зустрічає день новий.

Послухай, брате-українцю,

Хоч історично сталось так,

Що територія різниться,

Одна земля у нас, одна!

Ми з вами – це одне-єдине,

Ми – це родина: ти і я.

Дві сторони у України,

Та Україна в нас одна.

А ми усі сини і дочки,

Неначе в морі кораблі,

Розкидані по всіх куточках

Всеукраїнської землі.

А наша єдність нездоланна,

Бо в нас тече козацька кров.

За скільки літ нас не здолали,

А отже, вистоїмо знов!

Яка ж вдалась сьогодні днина!

Що хочеться співать пісень.

Моя соборна Україна

Знов зустрічає новий день!



Слайд 1

Ведучий. 95 років тому у ці хвилини ще тривав багатотисячний мітинг на Софійській площі Києва. Незважаючи на холод і заметіль, панував урочистий і піднесений настрій. 22 січня – день нашої Соборності, тож і зустрілися ми з нагоди цієї знаменної події. На нашому зібранні присутні поважні гості ……………………

та учні – маленькі, але свідомі громадяни нашої держави, переможці обласних олімпіад і конкурсів, активісти дитячого самоврядування та просто небайдужі до історичних подій школярі, які проводили дослідницьку та пошукову роботу.

Слайд 2 Звучить гімн

Ведучий. Ми з вами живемо у незалежній державі, ім'я якій - Україна. Більше 20-ти останніх років - це роки нашого воскресіння, єднання, осмислення своєї історії і долі. А перед цими роками незалежності були століття, якими українці йшли до своєї держави. Століття трагічних і героїчних подій, пережити які допомогли невмируща воля до свободи та віра в краще майбуття.

Пісня «Молитва за Україну» Слайди 4-7

Ведучий . 22 cічня - день Соборності України. Майже 100 років тому це слово було вписане в історію українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тільки віднедавна.

Тож питання, яке ми маємо сьогодні розглянути –

«Соборність: поняття, його історія та актуальність для української державності;

- досвід збирання українських земель в історії;

- акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки: історичний аспект та значення для сучасності».

Одним з невідкладних завдань сучасного державотворення в Україні є консолідація української нації, всіх громадян, збереження територіальної цілісності держави. Отже, важливе значення для його розв’язання має вивчення історичного досвіду боротьби нашого народу за свою соборність.

Що ж означає це поняття? /відео фрагмент/ Слово дослідникам.

Слайд 10

Учні-дослідники. Поняття «соборність» з’явилося у нашому політичному й науковому лексиконі порівняно недавно. Слід підкреслити, що це явище не є суто українським. Це загальна, об’єктивна ознака кожної нації, неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє певна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету народу, побудови процвітаючої демократичної держави.


Ведучий. Кожен з нас – унікальний, єдиний і неповторний. На все, що відбувається довкола, ми можемо мати власну думку, власну позицію, по-різному оцінювати ситуацію в державі та підходи до вирішення соціально-економічних або інших проблем. Але є питання, які у жодному разі не можуть бути предметом суперечок - серед них ставлення до батьків, до Батьківщини і, зокрема, питання соборності/ сім’я.

Чим є соборність для України – це виклик часу, історична закономірність чи випадковість, збіг обставин? Ваша думка.

Група учнів-істориків:

Ідея соборності сягає у глибину віків та бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Це її відстоювали легендарний Олег, Ярослав Мудрий і Володимир Великий, які мечами злучили всі руські землі в одну державу, слава про яку пішла по всіх країнах світу.

В епоху князівських чвар і міжусобиць ідея соборності з особливою гостротою звучить у «Слові о полку Ігоревім». Та ці заклики залишилися марними, і після занепаду Києва під час навали монголо-татар сподівання щодо об’єднання руських земель покладаються на галицького князя, бо саме із західних окраїн починається процес соборності, саме галицькі князі намагатимуться «своєю державною рукою обняти всю руську землю».

Ідею самостійності і соборності щоразу підхоплюватимуть нові покоління. Особливо прислужиться їй українське козацтво, навколо якого об’єднаються широкі верстви нашого народу. Козацтво виступає носієм не лише відродження державності, а й творення її цілісності, адже в одному товаристві пліч-о-пліч діяли кияни і волиняни, поліщуки і чернігівці, вихідці з Галичини і Холмщини. Саме через козацтво народні маси бачать можливість повернути собі право бути господарем на своїй землі.

У середині 17 ст. Богдан Хмельницький під час військово-політичного конфлікту з Річчю Посполитою зважився на рішучий крок – створити незалежну державу, до складу якої мали увійти всі етнічні українські землі. Ця державна ідея стала визначальною протягом подальших століть і аж до сьогодення.

Завдяки наполегливості та хоробрості козацтва на українських теренах постала Гетьманщина, та вкрай несприятлива для України міжнародна ситуація не дозволила Хмельницькому досягти мети.

Після смерті гетьмана місію соборності беруть на себе широкі народні маси. Зокрема, прослідковується вона у тексті Гадяцького трактату, лунає зі сторінок «Русалки Дністрової», програмових документів Кирило-Мефодіївського товариства, декларації Головної Руської Ради 1848 року, у віршах і поемах Тараса Шевченка, політичній діяльності І. Франка, М. Грушевського, Ю. Бачинського та багатьох інших. У 2-й половині ХІХ ст. спільними зусиллями східних і західних українців у Львові було створене літературне товариство імені Тараса Шевченка. Згодом, реорганізоване в Наукове товариство, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук.

Народна Рада, утворена 1885 року, у своїй програмі записала: «Ми, русини галицькі, частина народу русько-українського, який … ніколи не зрікався і не зрікається прав самостійного народу…»

Практично одночасно у Каневі, біля могили Т. Шевченка, члени таємного Братства Тарасівців у своєму політичному маніфесті оголосили, що «… Україна австрійська і Україна російська нам однаково рідні, жодні географічні межі не можуть роз’єднати одного народу, бо ідеї, дух розірвати на два шматки не можна, як нічим не можна спинити Дніпрової течії».

Образ одної, нероздільної самостійної України, сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом політиків початку ХХ ст.


Ведучий. Отже, споконвічною мрією населення України, яке протягом століть перебувало в складі Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини було об’єднання в межах однієї держави.

Втіленням цієї мрії став Акт Злуки, проголошений 22 січня 1919 року.

Які ж обставини ХХ ст. сприяли проголошенню Акта Злуки?


Учні-історики:

На початку ХХ ст. вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна Україна — Австро-Угорщині. Одним з наслідків Першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.

У березні 1917 р. у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського, проголошено створення Української Народної Республіки (УНР), а IV Універсалом від 22 січня 1918 року було проголошено незалежність УНР.

Відео фрагмент 1918 р.

Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя.

З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну Українську Раду, яка відстоювала інтереси українців, виступила з ідеєю соборності України. На їх думку, ця дія відповідала б найвищому ідеалові української нації. 9 жовтня 1918 р. на засіданні австрійського парламенту майбутній глава уряду ЗУНР К.Левицький висловив загальне прагнення галицького народу до об’єднання . 20 жовтня 1918 р. на багатотисячній маніфестації у Львові відомий західноукраїнський політичний і громадський діяч С.Вітик закликав до негайної злуки з Великою Україною.
 Підвищений інтерес до соборності серед громадсько-політичних діячів Галичини був невипадковий. Передбачаючи швидкий занепад Австро-Угорщини, українці боялися, щоб Галичина не відійшла до складу Польщі. Тому 18-19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з'їзд політичних і громадських діячів українських земель, на якому було створено Українську Національну Раду.

І вже 1 листопада війська Української Національної Ради захопили Львів, проголосивши створення Української держави. А 13 листопада за новоутвореною державою закріпилася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).


Ведучий. Таким чином, на поч. ХХ ст. утворилися 2 українські держави – УНР і ЗУНР. Оскільки соборність була споконвічною мрією укр. народу, вони не могли не розглядати питання об’єднання. Чому ж не було створено єдину державу вже в 1918 році?


Учні-дослідники. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки – Державний секретаріат – вже з моменту створення у своїй зовнішній політиці на перше місце поставив питання державного об’єднання з Наддніпрянською Україною.

Проте голова Української Національної Ради Є. Петрушевич застерігав, що об’єднуватися з гетьманською Україною на даному етапі недоцільно, бо в „14 пунктах”, оголошених американським президентом В. Вільсоном, народам Австро-Угорщини забезпечувалося право самовизначення, а Росія в той час розглядалася як єдиний народ. Отже, злука з гетьманською Україною загрожувала б Східній Галичині також опинитися в складі „єдиної Росії”. Уряд Західноукраїнської Народної Республіки, протиставляючи себе Радянській владі, вороже ставиться до виникнення і діяльності Рад і на своїй території.

Слайд 18
Ситуація змінилася, коли на зміну гетьманату до влади прийшла Директорія, було відновлено Українську Народну Республіку та її закони. Як можна було сподіватись, Директорія поставилась дуже прихильно до ідеї соборності. Як наслідок ініціатори об'єднавчого руху представники Державного Секретаріату ЗУНР - Дмитро Левицький, Лонгин Цегельський, члени Директорії Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Панас Андрієвський, Федір Швець 1 грудня 1918 року підписали у Фастові передвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі. Даний договір став, по суті, першим і основним актом соборності.

Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об'єднання УНР і ЗУНР на 22 січня. Мабуть, це було не випадково, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята - Незалежності й Соборності.

І ось настав день, за який українці боролись упродовж багатьох століть.


Відео фрагмент «Акт Злуки»

22 січня було проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння. Головні торжества проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годинірозпочаласяурочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. Цегельський передав грамоту Національної Ради „Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною”голові Директорії В. Винниченку. Представник Директорії Федір Швець виголосив великі слова: "Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпрянська Україна - в одну Велику Україну… Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу".


Слайд 19


Усвідомлюючи суспільно-політичне значення цієї події, керівництво Директорії подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, днем народження єдиної незалежної соборної держави. Сценарій урочистостей розроблявся під керівництвом міністра освіти Івана Огієнка, а режисурою опікувався корифей українського театру Микола Садовський. Особливої значущості події надавала присутність усього керівництва УНР, представників ЗУНР, делегатів Трудового конгресу, духовенства, військової старшини, іноземних дипломатів та великої кількості людей.  Це була велика, урочиста, єдина в своєму роді історична маніфестація братерства українського народу. Вона не лише справила велике враження на всіх учасників, але й почала нову добу в житті народу


Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.


Ведучий. Урочисте проголошення злуки відбулося. Свято скінчилося. Необхідно було вирішувати буденні справи, приймати закони., враховуючи територіальні зміни України. Які кроки робить українське керівництво в цьому напрямку?


Учні-дослідники. Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який виконував роль всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклалося до скликання Установчих Зборів об’єднаної України. Об’єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте державне об’єднання не відбулося.

Ведучий Чому? Наскільки життєздатним було прийняття Акту Злуки, враховуючи об’єктивні та суб’єктивні історичні обставини?


Дослідники:

На жаль, у тих складних внутрішньо- та зовнішньополітичних умовах так і не вдалося завершити об'єднання розрізнених частин України. Вже через кілька місяців після проголошення об'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, Буковину - румуни, а Закарпаття - Чехословаччина. Велику шкоду соборності завдав і внутрішній стан українства: розкол на непримиренні політичні табори, міжпартійна і внутрішньопартійна боротьба, громадянська війна на Наддніпрянщині та ін.


Насамперед, треба відзначити обмеженість правової бази, адже ухвала основних конституційних документів відкладалася до всеукраїнських установчих зборів.
• Надзвичайно складна воєнно-політична ситуація, боротьба на два фронти призвели до суттєвих розходжень між керівництвом з питань стратегії і тактики, вибору союзників, використання військових сил.
• Становище ускладнювалося й неузгодженістю зовнішньополітичних орієнтацій обох українських урядів. Це обернулося новим, ще більшим розчленуванням території УНР між кількома державами.
• Заради історичної правди слід сказати, що не останню роль у невдачах проекту Злуки відіграли і суб’єктивні фактори: амбітність лідерів обох утворень, небажання йти на компроміси, особиста неприязнь та інші риси, які не раз у критичні моменти історії виявлялися фатальними.

У загальному підсумку це призвело не тільки до фактичного зриву Акту Злуки, а й загальної поразки української революції та державності. Взаємопов’язаність та взаємозумовленість цих факторів очевидна.


Ведучий. Не всі сучасники давали Акту Злуки одностайну оцінку. Наприклад, історик Н. Полонська-Василенко писала, що «…свято Соборності ... пройшло тихо і непомічено», Акт став символічним знаком прагнення єдності.

Соціал-демократ І. Мазепа писав, що «… проголошення Соборності мало лише декларативне значення…».

Український есер М. Шаповал указує, що «… злука була фіктивною, а розлука реальною… одна держава не терпить двоєвластя».

Один з учасників визвольних змагань О. Шульгин підкреслив у 1959 р. : «… В серцях всієї України живе ідея, проголошена 22 січня 1919 р.: нас могли поділити кордони, але цей акт назавжди встановив: існує єдина українська нація».

Ваша думка?

Виступи учнів


Ведучий. Отже, існували і продовжують існувати різні погляди щодо цієї важливої в історії нашого народу події. Скептики не бачать сенсу в Акті Злуки, адже він не привів негайно до бажаного результату.

Але подивімося на це з іншого боку: чи могли наші сусіди погодитися з тим, що на землях, які вони вважали своєю власністю, буде створена незалежна держава? Звичайно, ні! Зовнішньополітична ситуація, в якій опинилася Директорія, коли на неї тиснули більшовики, поляки, Денікін і війська Антанти доповнювалася внутрішніми суперечками. Об’єднання УНР та ЗУНР мало об’єктивні історичні, ідейні та правові підстави, було закріплене найвищими державно-правовими актами двох українських республік. Однак через непереборні об’єктивні обставини воно не було доведене до кінця і виявилося незавершеним.

Всю складність ситуації не могли не розуміти тодішні керівники держави. Більше того, вони могли передбачити всі наступні події. Та все ж…

Маловідомі факти:

Реалізуючи спільні домовленості, уряд УНР виділив для відбудови прикарпатської економіки 500 млн гривень. Крім того, асигнував низку цільових проектів — відродження товариства «Сільський господар» (2 млн гривень), для українського шкільництва та Національного музею у Львові (1 млн гривень), відбудову галицьких залізниць, допомогу галичанам-біженцям, сім’ям загиблих стрільців. До Галицької армії було скеровано військові підрозділи, групу досвідчених командирів (А. Греков, М. Омелянович-Павленко, Д. Кунаков), боєприпаси, сотні кулеметів, десятки гармат і літаків. Лише в березні для знедоленого війною галицького населення надійшло з Наддніпрянщини 730 вагонів цукру, 213 борошна, 223 збіжжя, 127 вагонів інших продуктів. Повсюди — у Києві, Одесі, на Херсонщині — створювались громадські «фонди», «загони» і «корпуси» допомоги Галичині, які збирали речові, продуктові й медичні пожертви, мобілізували добровольців у Галицьку армію.

Однак через кілька місяців січневий акт фактично перестав бути чинним і наприкінці 1919 року Євген Петрушевич його денонсував. Директорія, яку Червона армія вибила з Києва, втратила на той час контроль над більшістю своєї території. Як зраду сприйняли галичани діалог Директорії з Варшавою, відтак — весняні 1920 року договори Петлюри з Пілсудським.

На фоні цих подій Акт Злуки виглядає як неоціненна вікопомна подія – це спроба українців ідентифікувати себе як єдиний народ Західної і Наддніпрянської України. Можливо, саме він не дозволив розділити і асимілювати українців, перетворивши їх на поляків, чехів, угорців.

Акт Злуки був втіленням української національної ідеї, української національної мрії. Без втілення цієї ідеї у той період ми б не мали нашого сьогодення.

Чи можете ви - представники покоління, народженого в часи незалежної української держави, – простежити вплив, відбиток подій початку ХХ століття на сучасне державотворення?


Учні:

Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки. Ось як описував ті події один із учасників: "Живий ланцюг справив на мене неповторне враження. Народ був у надзвичайному піднесенні, навкруги дзвеніли патріотичні пісні. Раз у раз лунали здравиці на честь українського народу. Над головами у височині витав дух свободи".

Слайд 23

Ця акція прискорила розпад СРСР і здобуття національної незалежності, бо переконливо засвідчила духовну єдність східних і західних регіонів України. Утворення незалежної Української держави в 1991 році знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету і соборності українських земель. Винятково важливим політико-правовим чинником на цьому шляху стали результати загальноукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, в ході якого за підтвердження Акта проголошення незалежності України висловилося 90,92 % виборців.

Слайд 24,25



...Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна нашого буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлінь.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе —

Матері, сторожові вогні,

Ясні зорі і хмарини з неба,

Козаки воскреслі і пісні.

Прийдуть квіти і маленькі діти.

Прийде казка і пташиний спів,

Забринять у просторі сюїти

Всіх дерзань і небувалих снів.

Україно-Матінко! Воскресни!

Тануть сни і котяться в імлу...

І Софія — Мудрість Пречудесна

Вже стоїть на Київськім Валу!

Побратими, гляньте на руїни —

То ж не прах, не камені прості!

То в Руці Святої України

Всесвіту Ворота Золоті!

(О. Бердник)



Ведучий

22 січня 1919 року починається наша єдність. Витерти її з пам’яті вже не змогли події наступних місяців, років, десятиліть. Адже народ, який хоч раз в історії скуштував своєї державності, не забуде смак волі і буде знову і знову прагнути до неї.

Останнім часом часто зустрічаємо вислів: «Україна підводиться з колін», «Українці постали з колін у повний зріст» тощо. Чи згодні ви з такими твердженнями?


Виступи учнів

Українці ніколи не стояли на колінах, ніколи не корилися! Чи були б тоді катування, що несли із собою татаро-монголи у ХІІІ ст., каральні загони Петра Першого? Можна згадати страшні репресії 1937 року, та й у 2-й половині ХХ ст. їх не бракувало - згадайте переслідування наших співвітчизників, які перебували на окупованій території або повернулися з фашистських концтаборів, діяльність шістдесятників та дисидентів!

Україну можна порівняти з казковим птахом Феніксом - її змушували вмирати у страшних муках; та проходив час, і вона воскресала в огні і відроджувалася з попелу. І на коліна її ніхто не міг поставити!

Для нас ідея соборності, ідея об’єднання земель ніколи не втрачала актуальності. Українці намагалися використати будь-яку нагоду заради створення власної держави – так було в середині XVII століття та в 1919 р. століття минулого. На жаль, це об'єднання виявилося нетривким, і тільки через кілька десятиліть нам випав третій шанс – у 1991 р. проголосити державу – суверенну, вільну, соборну, демократичну, соціальну і правову, як записано в Конституції України.


Ведучий. Нашу єдність гарантує Акт проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, референдум та визнання цих документів міжнародною громадськістю.

День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України. Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.

Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: "Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі". Його слова стали справді пророчими.

30 грудня 2011 року указом Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано, натомість встановлено «День Соборності та Свободи України».

Які висновки ми можемо винести для себе?

Слайд 26


Виступи учасників

Акт Злуки належить до тих небагатьох найвизначніших в історії нашого народу звершень, повністю перекреслити значення яких не змогли наступні негативні події.

Акт Злуки не лише значно сприяв розвитку національної свідомості українців, а й перетворився на реальний фактор політичної боротьби всіх поколінь українських патріотів за суверенну соборну Українську державу - до її відродження й сучасної розбудови включно.

І хоча соборність виявилась тоді незавершеною, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності.

Ведучий Україна… В одному цьому слові бринить музика смутку і жалю. Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і цінують свободу. Україна – це земля, де ми народилися й живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.


Україно! Ти даєш поетам крила

Що підносять правду в вишину.
Свої двері ти братам відкрила,

Приєднавши рідну «чужину».
І тобі єдиній бути зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі великого народу

Ніжність і замріяна душа.


Я – Таня-вкраїнка,

Пишаюсь, радію,

Що рідною мовою я володію.

Шевченковим словом умію писати

Слова мелодійні у вірші складати.

Я – Таня-вкраїнка, живу в Україні,

У вільній, багатій,

Соборній,єдиній!


Пісня про Україну


Ведучий

Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України — впродовж років, десятиліть, століть... Те, що було провідною зорею для геніїв її духу і що було їхнім непозбутнім болем і тяжкою мукою...

Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — єдину Українську державу, пошану до наших батьків і дідів.



Учні

Україно, соборна державо!

Квітни щастям, ти ненько моя!

Бо в єднанні - і сила, і слава,

І багатство, і воля твоя!

Схід і Захід навік побратались,

Бо ми всі – українська сім’я!

Довгий шлях до свободи долала

Моя рідна страждальна земля.

Ми – єдиний народ, що віками

Мріяв жити на рідній землі,

І герої, борці за свободу,

Віддавали всі сили свої,

Щоб буяло пшеницею поле,

Щоб духмяно лежав на столі

Коровай – України майбутнє,

Символ щастя моєї землі.

І. Головко



Ведучий. Хочеться завершити нашу зустріч словами:

Велична і свята, моя ти Україно!
Лише тобі карать нас і судить,
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!..

Звучить гімн









День Соборності України (круглий стіл)
  • История
Описание:

22 cічня - день Собор­ності України. Майже 100 років тому це слово бу­ло вписане в історію українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тільки віднедавна.

Тож питання, яке ми маємо сьогодні розглянути –

 «Соборність: поняття, його історія та актуальність для української державності;

-  досвід збирання українських земель  в історії;

- акт Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки: історичний аспект та значення для сучасності».

Одним з невідкладних завдань сучасного державотворення в Україні є консолідація української нації, всіх громадян, збереження територіальної цілісності держави. Отже, важливе значення для його розв’язання має вивчення історичного досвіду боротьби нашого народу за свою соборність.

Поняття «соборність» з’явилося у нашому політичному й науковому лексиконі порівняно недавно. Слід підкреслити, що це явище не є суто українським. Це загальна, об’єктивна ознака кожної нації, неодмінна умова її розвитку й процвітання. Вона означає, по-перше, об’єднання в одне державне ціле всіх земель, які заселяє певна нація на суцільній території. Це – один з найзаповітніших ідеалів багатьох народів світу. По-друге, соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовну консолідацію всього населення країни, єдність усіх її громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від досягнення реальної державності, забезпечення справжнього суверенітету народу, побудови процвітаючої демократичної держави.

 

Автор Кресан Жанна Владимировна
Дата добавления 05.01.2015
Раздел История
Подраздел
Просмотров 655
Номер материала 31083
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓