Главная / Школьному психологу / ДДілова гра-диспут "Профілактика суїцидальної поведінки неповнолітніх"

ДДілова гра-диспут "Профілактика суїцидальної поведінки неповнолітніх"













hello_html_11976f3a.gif

Профілактика

суїцидальної поведінки

неповнолітніх

hello_html_m64e193ee.jpg




hello_html_146b9249.jpg





Над методичною розробкою працювала практичний психолог: Щербакова В.В






«Профілактика суїцидальної поведінки неповнолітніх» - Кролевець, 2014. –с.11




Методична розробка включає матеріали, які присвячені актуальним психолого-педагогічним проблемам неповнолітніх.




Методична розробка розрахована на вчителів та психологів шкіл










Мета:

  1. Познайомити з питаннями теоретичного характеру.

  2. Надати методичні рекомендації в роботі з дітьми, схильними до суїциду.

Форма проведення: ділова гра – диспут.



Хід проведення

1. Активізація та організація учасників.

- Ми з вами проведемо ділову гру-диспут на тему: «Профілактика суїцидальної поведінки в неповнолітніх. Для цього нам потрібно об’єднатися у дві команди, які будуть розміщуватися за двома столами. Кожній групі учасників пропонується додаткова інформація, яка допоможе при розгляді різних питань.

2. Вправа «Дай визначення».

- Першим завданням буде дати визначення. Перша група учасників дає визначення суїциду. Друга – суїцидальній поведінці. Після того, як учасники обґрунтують свої відповіді, на дошку вивішується визначення, взяте з літературних джерел.

Суїцид – це дія дитини, що спрямована на позбавлення себе життя.

Суїцидальна поведінка – це прояв суїцидальної активності – думки, наміри, висловлювання, погрози, спроби, замахи на життя. Співставлення свого та запропонованого визначення .

3. Інформаційне повідомлення.

(Подається інформація типів суїцидальної поведінки).

Суїцидальна поведінка поділяється на такі типи:

Демонстративна поведінка

Способи суїцидальної поведінки частіше за все проявляються у вигляді порізів вен, отруєння не ядовитими ліками, симуляція повішання.

Афективна суїцидальна поведінка

Спроби повішання, отруєння токсичними та сильнодіючими препаратами.

Істинно суїцидальна поведінка

Частіше за все це повішання.

4. Вправа «Визнач причини та ознаки суїциду».

Завдання: перша група учасників визначає причини виникнення суїцидальної поведінки. Друга група - прояви суїцидальної поведінки. Після суджень учасників на дошці вивішується інформація з переліком причин та проявів суїциду. Спів ставляють свої відповіді з даною інформацією.

Причини виникнення суїцидальної поведінки:

  • Особистісно сімейні конфлікти.

    • Несправедливе ставлення з боку батьків та навколишніх;

    • ревнощі, подружня зрада, розлучення;

    • втрата рідної людини;

    • перешкода до задоволення а актуальної потреби;

    • незадоволеність поведінкою й потребами, якостями рідної людини;

    • самотність;

    • нерозділене кохання;

    • брак уваги, турботи з боку навколишніх;

    • статева неспроможність.

  • Стан психічного здоров’я.

    • Соматичні захворювання; фізичні страждання;

    • каліцтва.

  • Конфлікти пов’язані з антисоціальною поведінкою суїцид анта.

    • Побоювання судової відповідальності;

    • страх перед карою чи судом;

    • Самозасудження через аморальний вчинок.

  • Конфлікти в професійній чи навчальній діяльності.

    • Неспроможність, невдачі на роботі чи в навчанні, втрата престижу;

    • Несправедливі вимоги до виконання професійних чи навчальних обов’язків.

  • Матеріально-побутові труднощі.


Прояви суїцидальної поведінки

  • Зовнішній вигляд та поведінка.

    • Сумний вираз обличчя;

    • уповільнена мова;

    • короткі відповіді;

    • відсутність відповідей;

    • патетична інтонація;

    • схильність до ниття;

    • бездіяльність;

    • рухова збудженість.

  • Емоційні порушення

    • Сум;

    • пригнічення;

    • злоба;

    • роздратованість;

    • ворчливість;

    • неприязне ворожнече ставлення до оточуючих;

    • почуття ненависті до благополуччя оточуючих;

    • почуття фізичного незадоволення;

    • апатія по відношенню до себе;

    • вмотивована та невмотивована тривожність;

    • очікування біди;

    • страх перед чимось;

    • поганий настрій при позитивних подіях.

  • Психічні захворювання.

    • Депресія;

    • неврози;

    • маниакально-депресивний психоз;

    • шизофренія.

  • Оцінка власного життя

    • Песимістична оцінка свого минулого;

    • вибіркове пригадування негативних подій;

    • песимістична оцінка свого теперішнього стану;

    • відсутність перспективи в майбутньому.

  • Взаємодія з оточуючим.

    • Уникнення контактів з оточуючими;

    • пошуки співчуття;

    • капризність;

    • егоцентрична направленість на свої страждання.

  • Вегетативні порушення.

    • Сльозливість;

    • розширення зрачків;

    • сухість у роті («симптом сухого язика»).

    • тахикардия;

    • відчуття недостачі повітря;

    • порушення сну;

    • відчуття кома у горлі;

    • відсутність почуття сну;

    • фізичний та душевний дискомфорт;

    • запори;

    • зниження ваги тіла;

    • підвищення ваги тіла;

    • зниження апетиту;

    • їжа сприймається без смаку;

    • покращення або погіршення стану до вечора.

5. Вправа «Хто піддається суїциду».

Ваше завдання визначити, хто піддається суїциду (і для першої та другої групи учасників). Після обговорення, вивішується узагальнююча інформація.

    • Особи, які вживають наркотики, токсичні препарати (хронічне вживання).

    • Особи з афективними розладами, особливо з важкими депресіями.

    • Особи, які втратили близьку чи рідну людину.

    • Особи, які смертельно хворі.

    • Особи, які критично відносяться до себе.

    • Підлітки з невідповідністю між очікуваними успіхами в житті та реальними досягненнями.

    • Особи з психічними та фізичними хворобами.

6. Вправа «Як попередити суїцид?»

Завдання: з поданої інформації, яка знаходиться у кожної групи на столах, вибрати заходи по попередженню суїцидальної поведінки. Кожна з груп учасників презентує своє бачення на цю проблему.

7. Інформаційне повідомлення «Методи дослідження».

До вашої уваги пропонуються методи дослідження, які допоможуть виявити психологу разом з вчителем схильність до суїцидальної поведінки. (Вивішується плакат з методами дослідження).

- Діагностичне інтерв’ю з сімейним анамнезом;

- тест Личко «ПДО»;

- тест фрустраційної толерантності Розенцвейга;

- тест «визначення направленості особистості Баса».

- тест тривожності Теммл –Дорки-Амен;

- опитувальник Вашека. Цей опитувальник знаходиться у кожної групи, як зразок.

8. Вправа «Які проводити заходи з неповнолітними, в яких спостерігаються прояви суїцидальної поведінки?».

Завдання: з поданої інформації (знаходиться у кожної групи учасників на столах) вибрати заходи в роботі з неповнолітними, в яких спостерігаються прояви суїцидальної поведінки.

(Вивішується узагальнююча інформація).

- Навчання соціальним навикам та вмінням долати стрес.

- Надання соціальної підтримки з допомогою залучення сім’ї, школи, друзів може проводитися соціально-психологічний тренінг проблем – пошук соціальної підтримки, її сприймання та надання.

- Індивідуальні та групові заняття, з метою підвищення самооцінки, розвитку адекватного відношення до власної особистості.

- Групові та індивідуальні консультації з неповнолітніми.

- Розбір кризових ситуацій в колективі класу.

- Зустрічі з сім’єю;

- Надання рекомендацій з налагодження дитячо батьківських стосунків, зміни, у разі необхідності, стилю виховання, переадресування до інших спеціалістів.

9. Вправа «Ситуаційні задачі».

Кожній групі учасників пропонуються ситуативні завдання. Потрібно виявити причину виникнення суїцидальної поведінки. Застосування яких заходів допоможе в розв’язанні даної проблеми.

Ситуація 1.

Миколка М. (7 років, з неповної багатодітної сім’ї) намагався в дитячому садку повіситися на колготках. Напередодні його жорстоко побила старша сестра – на тілі було виявлено численні синці й подряпини. Хлопчик заявив, що знову повіситься, якщо його відведуть додому.

Ситуація 2.

Марійка Л. (12 років, батько алкоголік) залишилась одна з батьком у квартирі. Він почав душити її улюбленого песика, а дочку зачинив у іншій кімнаті. Дівчинка намастила хліб отруйним клеєм, з’їла його і запила чаєм.

Ситуація3.

Оля Г. (15 років, навчалась у ПТУ, батьки живуть у селі) повернулась до гуртожитку після 23-ї години. Комендант гуртожитку не пустила дівчинку і назвала проституткою. Оля купила в черговій аптеці упаковку но-шпи й випила всі сто таблеток.

Ситуація 4.

Десятирічний Олексій дуже любив свою маму, а мама любила його. Хлопчик одержав «двійку» з математики, не захотів засмучувати маму і тому проткнув ножем горло й руки. Коли везли до лікарні, просив, щоб мамі нічого не казали.

10. Вправа «Допомога потенційному суїциденту».

Кожному учаснику груп пропонується інформація, яка містить в собі рекомендації в роботі з потенційним суїцидентом.

  • Підбирайте «ключі» до розгадки суїциду. Суїцидальна превенція полягає не лише у піклуванні та участі друзів, а й у здатності розпізнати ознаки можливої небезпеки: суїцид альні погрози, які передують спробі самогубства; депресія, значні зміни поведінки чи особистості людини, а також приготування до останнього волевиявлення. Відзначте вияви безпомічності й безнадії і з’ясуйте, чи не є ця людина самотньою та ізольованою.

  • Прийміть суїцидента як особистість. Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не думайте, що вона не здатна і не зможе наважитися на самогубство.

Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте згідно зі своїми власними почуттями й переконаннями. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу, — ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручання.

  • Налагодьте турботливі стосунки. У цій ситуації є час для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, а й діями. У подальшому дуже багато залежатиме від якості ваших стосунків. Для того, хто відчуває, що він не потрібний і не коханий, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом. Саме приймаючи таку людину, ви зможете проникнути в її ізольовану душу.

  • Будьте уважним слухачем. Ящо людина перебуває в депресивному стані, їй більше потрібно говорити самій, аніж слухати когось. Вона страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби.

  • Не засуджуйте таку людину, пам'ятайте, що їй важко зосередитися на чомусь, окрім своєї безвиході. Вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Спробуйте залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини.

  • Не сперечайтеся. Зустрічаючись із суїцидальною загрозою, друзі й родичі часто відповідають: «Подумай, ти живеш набагато краще, ніж інші, ти мав би дякувати долі» або «Ти розумієш, які нещастя і сором чекають на твою сім'ю?», Такі відповіді одразу блокують подальше обговорення і викликають у нещасного ще більшу пригніченість. Бажаючи допомогти таким чином, близькі сприяють зворотному ефекту.

Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим, шо почули.

  • Запитуйте, Найкраще запитати: «Ти думаєш про самогубство?» Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо людина думає про самогубство і знаходить когось, кому небайдуже її хвилювання і хто згодний обговорити цю заборонену тему, то вона часто відчуває полегшення, одержує можливість зрозуміти свої почуття й досягнути катарсису.

  • Не пропонуйте невиправданих утіх, Причина, із якої суїцидент посвячує у свої думки, полягає у бажанні викликати занепокоєність його ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості й чуйності, то депресивна людина може вважати судження на зразок: «Ви насправді так не думаєте», - виявом зневаги й недовіри. Суїциденти з презирством ставляться до зауважень типу: «Нічого, нічого, в інших є такі самі проблеми, як і в тебе»,оскільки вони різко контрастують із їхніми стражданнями. Ці фрази лише принижують їхні почуття і примушують відчувати себе ще більш непотрібними.

  • Пропонуйте конструктивн іпідходи. Допомогти суїциденту визначити джерело психічногодискомфорту важко. Адже наміри бувають різні.

  • Зверніться по допомогу до спеціалістів.

  • Вселяйте надію.

  • Пам'ятайте! «В дев'яти випадках з десяти суїцидальна спроба — це не бажання покінчити з життям, а крик про допомогу» (Г. Отто).

План безпеки:

  • Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насилля повториться знову

  • Розкажіть про насилля тим, кому ви довіряєте (друзям, родичам).

  • Якщо суперечки, інциденту. уникнути не вдасться, постарайтеся вибрати .для нього кімнату, з якої можна у разі необхідності легко вийти. Уникайте суперечок у ванній кімнаті, на кухіі'

  • Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують шум і крики з вашої квартири.

  • Заздалегідь довідайтеся про телефони місцевих служб, які зможуть вас підтримати (телефон довіри).

  • Якщо ситуація критична, то покидайте дім, не зволікаючи. Пам'ятайте: під загрозою знаходиться ваше життя'

11. Вправа «Склади пазл».

Двом групам учасників пропонується скласти пазл з метою засвоєння пропонованого матеріалу.

12. Підсумок.








































ДДілова гра-диспут "Профілактика суїцидальної поведінки неповнолітніх"
  • Школьному психологу
Описание:

 

 

Профілактика

суїцидальної  поведінки

  неповнолітніх

 

 

 

 

 

 

 

Над методичною розробкою працювала  практичний психолог: Щербакова В.В

 

       

 

 

 

 

«Профілактика суїцидальної поведінки неповнолітніх» - Кролевець, 2014. –с.11

 

 

 

Методична розробка включає матеріали, які присвячені актуальним психолого-педагогічним проблемам неповнолітніх.

 

 

 

        Методична розробка  розрахована на вчителів та психологів шкіл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Мета:

1.     Познайомити з питаннями теоретичного характеру.

2.     Надати методичні рекомендації в роботі з дітьми, схильними до суїциду.

 Форма проведення: ділова гра – диспут.

 

 

Хід проведення

1. Активізація та організація учасників.

- Ми з вами проведемо ділову гру-диспут на тему: «Профілактика суїцидальної поведінки в неповнолітніх. Для цього нам потрібно об’єднатися у дві команди, які будуть розміщуватися за двома столами. Кожній групі учасників пропонується додаткова інформація, яка допоможе при розгляді різних питань.

2. Вправа «Дай визначення».

- Першим завданням буде дати визначення. Перша група учасників дає визначення суїциду. Друга – суїцидальній поведінці. Після того, як учасники обґрунтують свої відповіді, на дошку вивішується визначення, взяте з літературних джерел.

  Суїцид – це дія дитини, що спрямована на позбавлення себе життя.

         Суїцидальна поведінка – це прояв суїцидальної активності – думки, наміри, висловлювання, погрози, спроби, замахи на життя. Співставлення  свого та запропонованого визначення .

3. Інформаційне повідомлення.

    (Подається інформація типів суїцидальної поведінки).

Суїцидальна поведінка поділяється на такі типи:

Демонстративна поведінка

Способи суїцидальної поведінки частіше за все проявляються у вигляді порізів вен, отруєння не ядовитими ліками,  симуляція повішання.

Афективна суїцидальна поведінка

Спроби повішання, отруєння токсичними та сильнодіючими  препаратами.

Істинно суїцидальна поведінка

Частіше за все це повішання.

4. Вправа «Визнач причини та ознаки суїциду».

Завдання: перша група учасників визначає причини виникнення суїцидальної поведінки. Друга група -  прояви суїцидальної поведінки. Після суджень учасників на дошці вивішується інформація з переліком причин та проявів суїциду. Спів ставляють свої відповіді з даною інформацією.

Причини виникнення суїцидальної поведінки:

Ø Особистісно сімейні конфлікти.

-         Несправедливе ставлення з боку батьків та навколишніх;

-         ревнощі, подружня зрада, розлучення;

-         втрата рідної людини;

-         перешкода до задоволення а актуальної потреби;

-         незадоволеність поведінкою й потребами, якостями рідної людини;

-         самотність;

-         нерозділене кохання;

-         брак уваги, турботи з боку навколишніх;

-         статева неспроможність.

Ø  Стан психічного здоров’я.

-   Соматичні захворювання; фізичні страждання;

-   каліцтва.

Ø  Конфлікти пов’язані з антисоціальною поведінкою суїцид анта.

-   Побоювання судової відповідальності;

-   страх перед карою чи судом;

-   Самозасудження через аморальний вчинок.

Ø Конфлікти в професійній чи навчальній діяльності.

-   Неспроможність, невдачі на роботі чи в навчанні, втрата престижу;

-   Несправедливі вимоги до виконання професійних чи навчальних обов’язків.

Ø Матеріально-побутові труднощі.

 

Прояви суїцидальної поведінки

§  Зовнішній вигляд та поведінка.

-   Сумний вираз обличчя;

-   уповільнена мова;

-   короткі відповіді;

-   відсутність відповідей;

-   патетична інтонація;

-   схильність до ниття;

-   бездіяльність;

-   рухова збудженість.

§  Емоційні порушення 

-   Сум;

-   пригнічення;

-   злоба;

-   роздратованість;

-   ворчливість;

-   неприязне ворожнече ставлення до оточуючих;

-   почуття ненависті до благополуччя оточуючих;

-   почуття фізичного незадоволення;

-   апатія по відношенню до себе;

-   вмотивована та невмотивована тривожність;

-   очікування біди;

-   страх перед чимось;

-   поганий настрій при  позитивних подіях.

§  Психічні захворювання.

-   Депресія;

-   неврози;

-   маниакально-депресивний психоз;

-   шизофренія.

§  Оцінка власного життя

-   Песимістична оцінка свого минулого;

-   вибіркове пригадування негативних подій;

-   песимістична оцінка свого теперішнього стану;

-   відсутність перспективи в майбутньому.

§  Взаємодія з оточуючим.

-   Уникнення контактів з оточуючими;

-   пошуки співчуття;

-   капризність;

-   егоцентрична направленість на свої страждання.

§  Вегетативні порушення.

-   Сльозливість;

-   розширення зрачків;

-   сухість у роті («симптом сухого язика»).

-   тахикардия;

-   відчуття недостачі повітря;

-   порушення сну;

-   відчуття кома у горлі;

-   відсутність почуття сну;

-   фізичний та душевний дискомфорт;

-   запори;

-   зниження ваги тіла;

-   підвищення ваги тіла;

-   зниження апетиту;

-   їжа сприймається без смаку;

-   покращення або погіршення стану до вечора.

5. Вправа «Хто піддається суїциду».

                 Ваше завдання визначити, хто піддається суїциду (і для першої та другої групи учасників). Після обговорення, вивішується узагальнююча інформація.

-   Особи, які вживають наркотики, токсичні препарати (хронічне   вживання).

-   Особи з афективними розладами, особливо з важкими депресіями.

-   Особи, які втратили близьку чи рідну людину.

-   Особи, які смертельно хворі.

-   Особи, які критично відносяться до себе.

-   Підлітки з невідповідністю між очікуваними успіхами в житті та реальними досягненнями.

-   Особи з психічними та фізичними хворобами.

6. Вправа «Як попередити суїцид?»

Завдання: з поданої інформації, яка знаходиться у кожної групи на столах, вибрати заходи по попередженню суїцидальної поведінки. Кожна з груп учасників презентує своє бачення на цю проблему.

7. Інформаційне повідомлення «Методи дослідження».

                До вашої уваги пропонуються методи дослідження, які допоможуть виявити психологу разом з вчителем схильність до суїцидальної поведінки. (Вивішується плакат з методами дослідження).

                    -  Діагностичне інтерв’ю з сімейним анамнезом;

                    -  тест Личко «ПДО»;

                    -  тест фрустраційної толерантності Розенцвейга;

                    -  тест «визначення направленості особистості Баса».

                    -  тест тривожності Теммл –Дорки-Амен;

                    -  опитувальник Вашека. Цей опитувальник знаходиться у кожної    групи, як зразок.

8. Вправа «Які проводити заходи з неповнолітними, в яких спостерігаються прояви суїцидальної поведінки?».

                Завдання: з поданої інформації (знаходиться у кожної групи учасників на столах) вибрати заходи в роботі з неповнолітними, в яких спостерігаються прояви суїцидальної поведінки.

(Вивішується узагальнююча інформація).

                    -  Навчання соціальним навикам та вмінням долати стрес.

                    - Надання соціальної підтримки з допомогою залучення сім’ї, школи, друзів може проводитися соціально-психологічний тренінг проблем – пошук соціальної підтримки, її сприймання та надання.

                     -  Індивідуальні та групові заняття, з метою підвищення самооцінки, розвитку адекватного відношення  до власної особистості.

                       -  Групові та індивідуальні консультації з неповнолітніми.

                       -  Розбір кризових ситуацій в колективі класу.

                       -  Зустрічі з сім’єю;

                       -  Надання рекомендацій з налагодження дитячо батьківських стосунків, зміни, у разі необхідності, стилю виховання, переадресування до інших спеціалістів.

9. Вправа «Ситуаційні задачі».

Кожній групі учасників пропонуються ситуативні завдання. Потрібно виявити причину виникнення суїцидальної поведінки. Застосування яких заходів допоможе в розв’язанні даної проблеми.

Ситуація 1.

Миколка М. (7 років, з неповної багатодітної сім’ї) намагався в дитячому садку повіситися на колготках. Напередодні його жорстоко побила старша сестра – на тілі було виявлено численні синці й подряпини. Хлопчик заявив, що знову повіситься, якщо його відведуть додому.

Ситуація 2.

Марійка Л. (12 років, батько алкоголік) залишилась одна з батьком у квартирі. Він почав душити її улюбленого песика, а дочку зачинив у іншій кімнаті. Дівчинка намастила хліб отруйним клеєм, з’їла його і запила чаєм.

Ситуація3.

Оля Г. (15 років, навчалась у ПТУ, батьки живуть у селі) повернулась до гуртожитку після 23-ї години. Комендант гуртожитку не пустила дівчинку і назвала проституткою. Оля купила в черговій аптеці упаковку но-шпи й випила всі сто таблеток.

Ситуація 4.

Десятирічний Олексій дуже любив свою маму, а мама любила його. Хлопчик одержав «двійку» з математики, не захотів засмучувати маму і тому проткнув ножем горло й руки. Коли везли до лікарні, просив, щоб мамі нічого не казали.

10. Вправа «Допомога потенційному суїциденту».

                Кожному учаснику груп пропонується інформація, яка містить в собі рекомендації в роботі з потенційним суїцидентом.

§  Підбирайте «ключі» до розгадки суїциду. Суїцидальна превенція полягає не лише у піклуванні та участі друзів, а й у здатності розпізнати ознаки можливої небезпеки: суїцид альні погрози, які передують спробі самогубства; депресія, значні зміни поведінки чи особистості людини, а також приготування до останнього волевиявлення. Відзначте вияви безпомічності й безнадії і з’ясуйте, чи не є ця людина самотньою та ізольованою.

§  Прийміть суїцидента як особистість. Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не думайте, що вона не здатна і не зможе наважитися на самогубство.

Якщо ви думаєте, що комусь загрожує небезпека самогубства, дійте згідно зі своїми власними почуттями й переконаннями. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу, — ніщо в порівнянні з тим, що хтось може загинути через ваше невтручання.

§  Налагодьте турботливі стосунки. У цій ситуації є час для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловлювати не лише словами, а й діями. У подальшому дуже багато залежатиме від якості ваших стосунків. Для того, хто відчуває, що він не потрібний і не коханий, турбота чуйної людини є могутнім підбадьорливим засобом. Саме приймаючи таку людину, ви зможете проникнути в її ізольовану душу.

§  Будьте уважним слухачем. Ящо людина перебуває в депресивному стані, їй більше потрібно говорити самій, аніж слухати когось. Вона страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готова сприйняти ваші поради, відгукнутися на ваші думки і потреби.

§  Не засуджуйте таку людину, пам'ятайте, що їй важко зосередитися на чомусь, окрім своєї безвиході. Вона хоче позбутися болю, але не може знайти виходу. Спробуйте залишитися спокійним і розуміючим. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини.

§  • Не сперечайтеся. Зустрічаючись із суїцидальною загрозою, друзі й родичі часто відповідають: «Подумай, ти живеш набагато краще, ніж інші, ти мав би дякувати долі» або «Ти розумієш, які нещастя і сором чекають на твою сім'ю?», Такі відповіді одразу блокують подальше обговорення і викликають у нещасного ще більшу пригніченість. Бажаючи допомогти таким чином, близькі сприяють зворотному ефекту.

     Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим, шо почули.

§  Запитуйте, Найкраще запитати: «Ти думаєш про самогубство?» Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо людина думає про самогубство і знаходить когось, кому небайдуже її хвилювання і хто згодний обговорити цю заборонену тему, то вона часто відчуває полегшення, одержує можливість зрозуміти свої почуття й досягнути катарсису.

§  Не пропонуйте невиправданих утіх, Причина, із якої суїцидент посвячує у свої думки, полягає у бажанні викликати занепокоєність його ситуацією. Якщо ви не виявите зацікавленості й чуйності, то депресивна людина може вважати судження на зразок: «Ви насправді так не думаєте», - виявом зневаги й недовіри. Суїциденти з презирством ставляться до зауважень типу: «Нічого, нічого, в інших є такі самі проблеми, як і в тебе»,оскільки вони різко контрастують із їхніми стражданнями. Ці фрази лише принижують їхні почуття і примушують відчувати себе ще більш непотрібними.

§  Пропонуйте конструктивн іпідходи. Допомогти суїциденту визначити джерело психічногодискомфорту важко. Адже наміри бувають різні.

§   Зверніться по допомогу до спеціалістів.

§  Вселяйте надію.

§  •Пам'ятайте! «В дев'яти випадках з десяти суїцидальна спроба — це не бажання покінчити з життям, а крик про допомогу» (Г. Отто).

План безпеки:

§  Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насилля повториться знову

§  Розкажіть про насилля тим, кому ви довіряєте (друзям, родичам).

§  Якщо суперечки, інциденту. уникнути не вдасться, постарайтеся вибрати .для нього кімнату, з якої можна у разі необхідності легко вийти. Уникайте суперечок у ванній кімнаті, на кухіі'

§   Домовтеся зі своїми сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують шум і крики з вашої квартири.

§   Заздалегідь довідайтеся про телефони місцевих служб, які зможуть вас підтримати (телефон довіри).

§   Якщо ситуація критична, то покидайте дім, не зволікаючи. Пам'ятайте: під загрозою знаходиться ваше життя'

11. Вправа «Склади пазл».

Двом групам учасників пропонується скласти пазл з метою засвоєння пропонованого матеріалу.

12. Підсумок.   

 

 

Автор Щербакова Вікторія Вікторівна
Дата добавления 19.11.2014
Раздел Школьному психологу
Подраздел Конспекты
Просмотров 824
Номер материала 3169
Скачать свидетельство о публикации

Оставьте свой комментарий:

Введите символы, которые изображены на картинке:

Получить новый код
* Обязательные для заполнения.


Комментарии:

↓ Показать еще коментарии ↓